Чи болить голова у дятла?
Відразу заспокоємо: дятли не страждають від головного болю через те, що тарабанять дзьобом об дерево. Череп дятлів дуже міцний і жорсткий, і їх мозок захищений.
Дятел – це птах із ряду дятлоподібних. Їх відразу можна впізнати за їхньою унікальною поведінкою, по вертикальному розташуванню на дереві, за їхнім стукотом, який розноситься всюди. Але як багато люди знають про цих видних птахів?
В усьому світі існує понад 180 видів дятлів, але жодного з них не зустрінеш в Австралії, на острові Мадагаскар або в Новій Зеландії.
Пухнастий дятел – це вид, який більш поширений в Північній Америці. Таких дятлів, знайдених у Сполучених Штатах Америки, налічується близько двох дюжин.
Найпоширеніше оперення – чорне, біле, червоне і жовте. Деякі види дятлів мають помаранчеве, зелене, коричневе, темно-бордове і золоте забарвлення.
Язик дятла може досягати до 10 см завдовжки. Це залежить від виду птаха. Його язик може обвиватися навколо черепа. У багатьох дятлів колючі язики, за допомогою яких вони дістають жуків і комах із дерев.
У більшості дятлів зигодактильні лапи. Це означає, що 3 пальці дивляться вперед і один палець дивиться назад. Ця форма допомагає дятлам вхопитися за стовбур дерева і триматися вертикально. Вони використовують цей четвертий палець і жорстке хвостове пір’я, щоб утримуватися на дереві, коли піднімаються вгору.
Дятли їдять жуків, комашок, фрукти, горіхи, насіння і ще вони п’ють сік рослин. Також дятлів приваблює бруньковий і горіховий жир.
Два найбільших дятли в світі: американський королівський і білодзьобий. На жаль, ці два види схильні до зникнення. Найбільший дятел, який був виявлений в Південно-Східній Азії, називається великий мюллерів дятел (Mulleripicus pulverulentus). Його довжина становить 20 дюймів (50 см). Чубатий дятел – це найбільший дятел на території Північної Америки.
Карликові дятли – це вид дятлів, який проживає в Південній Америці і в Азії. Вони найменші. Їхня довжина становить всього 3–4 дюйми (8–10 см), залежно від виду.
Дятли не співають, але натомість вони стукають по різних предметах (дуплистому, гнилому дереві, стовпі електропередач, димових трубах, водостічних жолобах, сміттєвих баках), видаючи звук барабанного дробу. Дятли стукають для залучення партнера, позначення території і спілкування. Як відомо, особини обох статей здатні стукати.
Під час добування їжі, вилученням її з дерев і постукуванням, дятли можуть стукати більше, ніж 20 разів на секунду. А загалом дятел стукає 8000–12000 разів на день.
Дятли не страждають від головного болю із-за свого постукування. Череп дятлів дуже міцний і жорсткий, і їх мозок захищений. Вони розподіляють силу удару так, що їх мозок пом’якшує вібрацію від ударів.
Середня тривалість життя дикого дятла може тривати від 4 до 11 років, залежно від виду.
Найстрашніші загрози для дятла включають у себе втрату місцепроживання із-за розвитку і безладного розростання міст, використання інсектицидів, які знищують джерела їжі, стихійні лиха, такі як пожежі в лісах, які знищують сухолісся. Ці загрози створюють величезну перешкоду для пошуку їжі та гніздування.
Недосвідчені і молоді дятли часто врізаються у вікна. Це одна з головних причин смерті юних птахів.
Особини обох статей висиджують яйця. 12 днів достатньо для вилуплення пташенят.
Спочатку батьки піклуються і доглядають за дитинчатами. Протягом 10 днів, після того як діти покинуть гніздо, батьки підгодовують їх. З кожним днем вони стають сильнішими і самостійнішими.
Гнізда, які дятли зробили для себе, найчастіше використовуються впродовж декількох сезонів.
Перше постукування дятлів, зазвичай, починається на початку січня і триває аж до червня.
Незважаючи на те, що комахи є основною їжею дятлів, насіння дерев також служить додатковою їжею.
В Ірландії немає ніяких видів дятлів і побачити там великого строкатого дятла теж рідкість. Ці птахи нерегулярні відвідувачі в цій місцевості.
У Великобританії було відзначено розширення меж проживання дятлів за останнє століття, після несподіваного і нез’ясовного зменшення, що сталося 200 років тому.
Дуже легко визначити стать дятла. Тільки у самців-дятлів задня частина шиї яскраво-червоного кольору.
Молодих особин легко впізнати з-за їх червоної шапочки. Вони втрачають цю шапочку, коли їх оперення оновлюється на доросліше.
Мігруючи, великі строкаті дятли з північної Європи іноді досягають Британії. Часто це трапляється восени. Вони досить великих розмірів і їх тіло має біле забарвлення.
Великий строкатий дятел – найчисельніший і широко поширений вид в Європі. Також цей вид можна зустріти, починаючи від південної Іспанії і закінчуючи північною Скандинавією.
Корінні американці використовували дзьоб білодзьобого королівського дятла як прикрасу. Вони торгували ними по всій Північній Америці.
Золотолобий меланерпес забарвлює сам себе у фіолетовий колір влітку. Це стається тому, що цей вид дятлів вживає в їжу плід опунції звичайної (різновид кактуса).
Найвідоміший і популярний дятел – це вигаданий дятел Вуді, або як його ще називають Вуді Вудпеккер. Цей мультиплікаційний персонаж був створений художником Беном Хардауейєм в 1940 році.
Газета “Природа і суспільство”
0 коммент.:
Дописати коментар