Віктор Ткач, директор УкрНДІЛГА. Парламентські слухання 27.11.2019

У сучасних умовах роль лісів набуває статусу одного з ключових природоохоронних чинників, які визначають екологічну безпеку України.

Вже сьогодні відбувається глобальна зміна клімату, яка призводить до масового ослаблення європейських лісів, зокрема – лісів України. За прогнозними моделями, розробленими фахівцями нашого інституту спільно з європейськими вченими, навіть за найоптимістичнішим сценарієм вже в 2050 році лісорослинні умови Лісостепу та південної частини Поліської зони стануть наближеними до лісорослинних умов Степу. Тому вже зараз спостерігається катастрофічне всихання лісів.

З огляду на це, необхідно терміново внести відповідні зміни та доповнення до законодавства, зокрема – до Лісового кодексу України, Законів України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про тваринний світ» тощо. Радикального перегляду потребують «Санітарні правила в лісах України».

Назріла гостра необхідність у розроблені та затвердженні Верховною Радою України Основних засад національної політики України у сфері лісових відносин. Аналогічний документ мають усі розвинені європейські країни.

Необхідно також розробити Стратегію адаптації лісів до зміни клімату, яка враховувала б вимоги міжнародних зобов’язань України, а також законодавчо врегулювати питання, пов’язані із запровадженням національної інвентаризації лісів.

До стратегічних пріоритетів екологічної політики України потрібно віднести збереження державної форми власності на ліси з урахуванням підтримки розвитку комунальної та приватної форм власності.

Найбільш гострою для лісової галузі є проблема припинення з 2016 року фінансування заходів з ведення лісового та мисливського господарства із Державного бюджету України. Особливо негативно це позначилося на діяльності державних лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу України – близько 1 млн гектарів цінних захисних лісів Степової зони залишаються без належної охорони та догляду, що призводить до їхнього масового пошкодження та всихання. Тому потрібно невідкладно врегулювати механізм фінансування лісового господарства, передбачивши збільшення видатків із загального фонду Державного бюджету на фінансування суспільно значущих заходів. Навіть у складні повоєнні роки держава виділяла кошти на створення нових лісів. Слід зазначити, що навіть для приватних лісів у європейських країнах виділяються цільові субсидії із державного бюджету.

Доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства. Це потребує внесення відповідних змін, передусім до Бюджетного та Податкового кодексів. Вимагає суттєвого перегляду та вдосконалення нормативно-правова база щодо запровадження наближеного до природи лісівництва, а також з ведення лісового господарства на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням реабілітаційних процесів.

У зв’язку з реформуванням земельних відносин в країні особливої уваги потребує реалізація заходів, передбачених Концепцією розвитку агролісомеліорації в Україні, яку було схвалено урядом ще в 2013 р. Проте жоден із запланованих концепцією заходів не виконаний. Тому гостро постає проблема, пов’язана із законодавчим врегулюванням питань утримання лісових смуг у зв’язку з процесами децентралізації.

І наостанок, як вчений хочу звернути увагу на проблему недостатньої підтримки на державному рівні наукових досліджень у сфері природокористування. Зокрема, стосовно лісової науки, в Законі про Державний бюджет України на 2020 рік важливо відновити відповідну бюджетну програму.