Фото зі сторінки "Зелений ліс"
У своїй передвиборчій програмі кандидат у президенти Володимир Зеленський так змалював країну своєї мрії: це Україна, «де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати».
Після обрання Верховної Ради, члени Комітету з екологічної політики розробили, а ВРУ ухвалила закон №249-IX «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Півроку тому, 30 жовтня 2019, закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським і незабаром почав діяти. Але - тільки на папері.
У своїй передвиборчій програмі кандидат у президенти Володимир Зеленський так змалював країну своєї мрії: це Україна, «де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати».
Після обрання Верховної Ради, члени Комітету з екологічної політики розробили, а ВРУ ухвалила закон №249-IX «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Півроку тому, 30 жовтня 2019, закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським і незабаром почав діяти. Але - тільки на папері.
Про що ж, власне, закон?
Переважно - про регулювання лісозаготівель. Будемо чесними самі з собою: заборонити геть усі рубки в наших лісах, або хоча би в Карпатах – нереально. Лісозаготівля – це робочі місця, сировина для промисловості, податки у бюджети різних рівнів тощо. Екологи намагаються зберегти принаймні найцінніше, найважливіше. Так, у 2017 році вдалося ухвалити Закон про праліси. А закон №249-IX опікується лісами високогір’я (вище 1100 метрів), крутих схилів та прибережними. Усі вони грають ключову роль у попередженні лавин, селів, зсувів та повеней: тримають ґрунти і уповільнюють стікання вологи вниз, в долини. Особливу увагу закон приділяє охороні ялицево-букових лісів. Вони доволі рідкісні: трохи більше 50 тисяч (51 923) гектарів на усі наші Карпати. Різні (за домішками інших дерев та складом трав’янистого «килиму» під кронами) підвиди ялицево-букових занесені до Зеленої книги (аналог Червоної, але для рідкісних рослинних угрупувань).
фото зі сторінки "Зелений ліс"
Він планувався як аналог, оновлення аналогічного закону 2001 року, яким було введено безстроковий мораторій на суцільні рубки головного користування у високогірних та захисних лісах. Та мораторій на десять років – у ялицево-букових. У 2010 рубки ялицево-букових відновилися. Виникла потреба їх знову зупинити. Тож екологи розробили відповідний новий законопроект. Але представники лісового сектору внесли низку правок, які, на думку, наприклад БФ Екологія-Право-Людина, знівелювали хорошу в принципі ідею.
«…Після першого читання законопроект дійсно відповідав задекларованій меті... проблемні пункти були введенні в законопроект через поправки № 6, 11 та 21, авторами яких є народні депутати Бондаренко О. В. та Івахів С. П.», - зазначають у ЕПЛ. І додають, що законопроект «[фактично] дозволяє проведення суцільних рубок в Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах».
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, навпаки, бачить покращення: «У законі 2001 року законодавець з трьох видів діючих в Україні суцільних рубок заборонив тільки один – суцільні головного користування. Два види інших суцільних – санітарні та лісовідновлювальні – залишалися.
Тому лісники легко обходили заборону статті 2, проводячи замість суцільних рубок головного користування суцільні рубки санітарні та суцільні рубки лісовідновлювальні. У цьому може переконатися кожен, піднявшись вище 1100 метрів. Всі вершини гір там в залисинах суцільних рубок. Як показали наші дослідження за космічними знімками Global forest watch, за 2001—2016 роки в Українських Карпатах знищено суцільними рубками 126 тис. га, або 7,7% деревостанів регіону. У новому законі усі види суцільних рубок заборонені».
На відео: Володимир Борейко розповідає про позитивні сторони закону
Але й перша, і друга група експертів зазначали, що услід за ухваленням закону треба ухвалити підзаконні акти – постанови, правила, інструкції, накази. Як для того, щоб працювали позитивні сторони, так і для того, щоб нівелювати негативні.
З цим також погоджувалися народні депутати-автори закону. Так, 26 листопада 2019 на прес-конференції з нагоди ухвалення закону про необхідність ухвалення низки підзаконних актів говорив голова Комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко.
Ось що він говорить починаючи з 6.13 хв:
Такі наміри депутатів та чиновників були схвально зустрінуті екологічними організаціями.
«…голова комітету Олег Бондаренко наголосив що комітет і він особисто відкритий до співпраці з громадськістю заради збереження лісів України, як шляхом розробки нових змін до законодавства, так і шляхом спільної роботи з Мінекоенерго над підзаконними актами – зокрема “Інструкцією з впорядкування лісового фонду України”, “Правилами рубок головного користування в лісах Карпат” тощо
І хоча це все не відміняє повністю ризики збільшення лісозаготівлі в Карпатах, проте ЕПЛ вітає конструктивну позицію народних депутатів і готове до співпраці! А у випадку державницької позиції Мінеконерго (непогодження матеріалів лісовпорядкування які будуть містити в себе рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та зменшення особливо захисних берегозахисних лісових ділянок тощо) можна буде недопустити нових рубок в лісах Карпат, які на жаль тепер дозволені вищезгаданим законом», - заявили після цього представники Екологія-Право-Людина, які брали активну участь і у обговоренні остаточної редакції закону, і у згаданій прес-конференції.
Як виконується цей фактично програмно-президентський документ? Погано, точніше - ніяк. Зокрема, Мінекоенерго не виконало досі прикінцеві положення закону, які звучать так:
«Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
Але минуло вже навіть не три місяці, а півроку, проте ніяких «приведень у відповідність» не сталося. Ні тих, що мали нівелювати недоліки, ні тих, що мали активізувати позитивні новели законопроекту.
Не допомогли ні усні умовляння, ні письмові звернення. Хоча ось відповідь Мінекоенерго на звернення Київського еколого-культурного центру, де міністерство обіцяє усе зробити.
З цим також погоджувалися народні депутати-автори закону. Так, 26 листопада 2019 на прес-конференції з нагоди ухвалення закону про необхідність ухвалення низки підзаконних актів говорив голова Комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко.
Ось що він говорить починаючи з 6.13 хв:
«Деякі положення цього закону є суперечливими, контраверсійними, Ми поспілкувалися з Мінекоенерго, і воно запевнило нас, що для того, аби закон ефективно діяв, і щоб були попереджені можливі зловживання щодо застосування закону, міністерством буде розроблена Інструкція з впорядкування лісового фонду України, ця інструкція була відсутня протягом майже 10 років. Цей закон став стимулом для врегулювання цього питання. По друге, будуть розроблені Правила рубок головного користування в лісах Карпат. В Санітарні правила в лісах України будуть внесені зміни як і до інших (підзаконних актів). Сподіваюсь, цими змінами ми врегулюємо ті спірні питання, що були висловлені з боку науковців та екоспільноти», - сказав Олег Бондаренко.
Такі наміри депутатів та чиновників були схвально зустрінуті екологічними організаціями.
«…голова комітету Олег Бондаренко наголосив що комітет і він особисто відкритий до співпраці з громадськістю заради збереження лісів України, як шляхом розробки нових змін до законодавства, так і шляхом спільної роботи з Мінекоенерго над підзаконними актами – зокрема “Інструкцією з впорядкування лісового фонду України”, “Правилами рубок головного користування в лісах Карпат” тощо
І хоча це все не відміняє повністю ризики збільшення лісозаготівлі в Карпатах, проте ЕПЛ вітає конструктивну позицію народних депутатів і готове до співпраці! А у випадку державницької позиції Мінеконерго (непогодження матеріалів лісовпорядкування які будуть містити в себе рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та зменшення особливо захисних берегозахисних лісових ділянок тощо) можна буде недопустити нових рубок в лісах Карпат, які на жаль тепер дозволені вищезгаданим законом», - заявили після цього представники Екологія-Право-Людина, які брали активну участь і у обговоренні остаточної редакції закону, і у згаданій прес-конференції.
"Ми вам нічого не винні"???
Як виконується цей фактично програмно-президентський документ? Погано, точніше - ніяк. Зокрема, Мінекоенерго не виконало досі прикінцеві положення закону, які звучать так:
«Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
- забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».
Але минуло вже навіть не три місяці, а півроку, проте ніяких «приведень у відповідність» не сталося. Ні тих, що мали нівелювати недоліки, ні тих, що мали активізувати позитивні новели законопроекту.
Не допомогли ні усні умовляння, ні письмові звернення. Хоча ось відповідь Мінекоенерго на звернення Київського еколого-культурного центру, де міністерство обіцяє усе зробити.
Але обіцянки залишилися обіцянками. Нагадаю, що фахівці КЕКЦ брали активну участь у підготовці тексту законопроекту. А Мінекоенерго є одним з тих органів влади, які мають «забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом». І саме фактично у підпорядкуванні Мінекоенерго знаходиться Державне агентство лісових ресурсів, яке відповідає за усі ліси України.
фото зі сторінки "Зелений ліс"
Врешті-решт КЕКЦ подав до суду на Кабмін України за невиконання Закону України про захист карпатських лісів
«В першу чергу ми вимагаємо змін до «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», який був затверджений Кабміном України ще в 2007 році, і яким рубки головного користування дозволяються в заказниках, господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних", - повідомив GreenPost директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Окружний Адміністративний суд м. Києва прийняв позов і відкрив провадження в адміністративній справі.
«У тому, що не виконується даний Закон, винне Держлісагентство як держорган, який відповідає за реалізацію лісової політики, Мінекоенерго, як держорган, відповідальний за розробку лісової політики, і Кабмін України, який за цим Законом зобов'язаний стежити за внесенням змін до підзаконних актів .
Цього нічого зроблено не було. У нас карають спортсменів в Гідропарку за те, що вони займаються спортом під час карантину, але ніхто не контролює вищих чиновників і ніхто не карає їх за те, що вони не виконують Закони України та завдають прямої шкоди всій країні. При цьому ми неодноразово зверталися в Держлісагентство, Мінекоенерго і Кабмін з даного питання і отримував відписки.
Що стосується Держлісагентства України, то в Україні немає більш шкідливого для лісу і природи держоргану ніж Держлісагентство. Саме цей орган винен в масштабному зведенні лісів в Україні, саме цей орган гальмує створення нових заповідників і нацпарків, саме цей орган заважає охороняти рідкісні види тварин і рослин. Чиновники Держлісагентства не в перший раз саботують виконання тих Законів України щодо охорони лісів, в яких вони не зацікавлені», - прокоментував ситуацію Володимир Борейко.
Через карантин телефони Мінекоенерго не працюють. Тому ми надіслали запит до цього відомства у надії почути коли ж буде виконано "президенський" закон. Також ми попросили висловитися на цю тему голову Комітету з екополітики ВРУ Олега Бондаренка та окремих народних депутатів. Їхні відповіді будуть наведені у наступній статті на цю тему.
суцільна рубка в заказнику Черемоський. Фото зі сторінки КЕКЦ
0 коммент.:
Дописати коментар