08 квітня 2020

Держлісагентство несе відповідальність за висихання річок і озер України

 

Володимир Борейко, КЕКЦ

У зв'язку з глобальним потеплінням особливо гострим постало питання про захист водних джерел-річок, озер, боліт від висихання. Як відомо, ліс є надійним захистом водних джерел від висихання. Тому проведення рубок, особливо суцільних, по берегах річок і озер є неприпустимим і може розглядатися як екологічне злочин.

Водний і Земельний кодекси України захищають берега водних джерел за допомогою водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, де заборонені багато видів господарської діяльності. Однак серед цих заборон немає заборони на проведення рубок лісу, і в першу чергу, на проведення самих екологічно небезпечних рубок- суцільних і рубок головного користування (7,8).

Нічого не сказано про це також і в Лісовому кодексі України, який регламентує ведення лісогосподарської діяльності. Більш того, виходячи з положень ст. 2 Водного кодексу України можна зробити висновки, що водоохоронні зони та прибережні захисні смуги в лісах не створюються (7). А Порядок спеціального використання лісових ресурсів», який затверджений Кабміном України 23.05.2007 № 761 взагалі відкритим текстом в ст. 4 дозволяє проведення рубок головного користування (а вони в основному проводяться за допомогою суцільних рубок) «уздовж берегів річок, біля озер, водойм та інших водних об'єктів» (2).

Таким чином державним документом, прийнятим Урядом України, офіційно дозволено проводити знищення в країні річок і озер шляхом зведення лісів, що ростуть на їх берегах. Проект цього антиекологічного документу був підготовлений Держлісагентством України (тоді Держкомлісгосп України) і до цих пір їм не змінений. Тому Держлісагентство України несе пряму відповідальність за загибель тисяч малих і середніх річок, боліт і озер країни.

Санітарні правила в лісах України та інші нормативні акти, що регламентують проведення так званих «санітарних« рубок, в тому числі суцільних, також ніяк не забороняють їх проведення на берегах водних джерел (1, 4).

Насправді і Лісовий кодекс України, і підзаконні урядові акти, що регламентують лісогосподарську діяльність, орієнтовані тільки на проведення різних рубок якомога в більшій кількості і в якомога більших містах. Екологічних норм в них немає або вони декларативні (за винятком тих, які були проведені зовсім недавно і з боєм екологами).

Тому з метою захисту водних джерел (річок, озер, боліт і т.п.) необхідно терміново доповнити Лісовий кодекс України спеціальною статтею, яка забороняє проведення рубок головного користування, а також суцільних, поступових і комбінованих рубок на берегах річок, озер і боліт.

Інакше буде пізно і країна може позбутися більшої частини своїх річок, озер і боліт.



Література
  1. Санітарні правила в лісах України, Затверджено Кабінетом Міністрів України 27.07.1995 № 555.
  2. Порядок спеціального использование лісовіх ресурсов, Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.05.2007 № 761.
  3. Порядок рубок головного Користування в гірськіх лісах Карпат, Затверджено Кабінетом Міністрів України 22.10.2008 № 929.
  4. Правила Поліпшення якісного складу лісів, Затверджено Кабінетом Міністрів України 12.05.2007 № 724.
  5. Лісовий кодекс України.
  6. Правила рубок головного Користування, Затверджено Кабінетом Міністрів України 23.12.2009 № 364.
  7. Водній кодекс України.
  8. Земельній кодекс України.

0 коммент.:

Дописати коментар