Україну не оминають світові тенденції, і з кожним роком площі всихання лісу в нас так само збільшуються.
Динаміка поширення осередків стовбурових шкідників у хвойних насадженнях
Починаючи з 2016 року чисельність стовбурових шкідників, особливо найбільш поширених верхівкового, шестизубого короїдів та друкара, невпинно зростає. Тому актуальність регуляції цієї чисельності залишається незмінною.
Постає питання, як із цим боротися?
Практика проведення санітарно-оздоровчих заходів для боротьби з короїдом далеко не завжди себе виправдовує. В той час, коли перший літ короїдів може спостерігатися вже з другої половини березня, отримання всіх погоджень на проведення рубки займає тривалий період часу. В сучасних реаліях період проведення санітарних рубок накладається на сезон тиші, що триває з 1 квітня до 15 червня, тобто перша їх хвиля відбувається влітку, коли короїд вже вилетів і поширився на нові місця. Отже, оперативно зупиняти появу нових осередків таким чином просто неможливо. Тому санітарні рубки – це більше боротьба із наслідками, аніж попередження нового негативно впливу короїда.
Поширеними методами регулювання чисельності короїдів є також утилізація порубкових рештків (спалювання, мульчування), ліквідація захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також обробка лісу інсектицидами.
З екологічної точки зору все перераховане вище програє біологічним методам регуляції, які за кордоном вже давно застосовують. Комах-хижаків використовують у Австрії, Канаді, США, Туреччині, Франції, Бельгії, Великій Британії та інших країнах. FAO навіть випустив спеціальний посібник з класичного біологічного контролю комах-шкідників у лісах.
В Україні піонером із біологічної регуляції короїда став ДСЛП “Харківлісозахист”. Спільно із лісниками з Туреччини вони запустили повний цикл вирощування мурахожука – хижака, який харчується короїдом. Це відбувається на базі біологічної лабораторії захисту лісу, яка була заснована на підприємстві ще у 1985 року та займалася розробкою видоспецифічних вірусних біопрепаратів проти звичайного, рудого соснового пильщиків та непарного шовкопряду.
Мурахожук або Thanasimus formicarius – це природний вид для української ентомофауни, кормовою базою для якого є в першу чергу короїд шестизубий та короїд верхівковий. І саме для зупинки поширення цих двох видів є ефективним застосування цього ентомофага.
Thanasimus formicarius
Фото з відкритих джерел
Через те, що в Україні поширена практика вивозу сухостою та іншого типу мертвої деревини з лісу, це автоматично зменшує середовище існування для мурахожука. Його недостатньо для того, щоб самостійно регулювати чисельність короїда. Саме тому діяльність біологічної лабораторії Харківлісозахисту в частині розмноження T. formicarius є дуже цікавою, цінною та перспективною.
Як здійснюється вирощування мурахожука на базі лабораторії?
Ранньою весною з першим льотом стовбурової ентомофауни у лісі розміщують феромонні пастки, за допомогою яких збирають імаго місцевого мурахожука.
Його транспортують до лабораторії та відсортовують на жіночих, чоловічих та ослаблених чи загиблих особин.
Фото чоловічої та жіночої особини T. formicarius
у біологічній лабораторії захисту лісу
Потім для жуків готують поживне середовище – подрібнену та зволожену кору, яку поміщають у спеціальний контейнер разом із парою мурахожуків. Для них імітують фотоперіодизм: на ніч ставлять у затемнене місце (тоді не спостерігається жодних рухів у комах), на день – у світле.
Підготовка контейнеру для парування імаго мурахожука
Біологія виду T. formicarius така, що йому необхідно паруватися протягом 8-9 днів кожного дня. Якщо такого не відбудеться, самиця все одно відкладе яйця, але вони будуть незапліднені. Щоб був успішним цей процес, мурахожуків годують щодня живими короїдами та спостерігають за їхнім станом.
Щоб вистачало кормової бази і для імаго, і для личинок, на базі лабораторії також організовано середовище для розмноження короїда.
Розплідник короїда
Після 8-9 днів розмноження, самиця відкладає від 7 до 140 яєць у подрібнену кору. Через тиждень личинки виходять із яєць, і їх одразу відсаджують, щоб батьківські особини їх не з’їли або, щоб сильні личинки не з’їли слабких. Кожну личинку садять в окрему пробірку на підготовлений субстрат.
Клімакамера для вирощування личинок мурахожука
Всі пробірки з личинками тримають у спеціальній клімакамері зі стабільною температурою і вологістю. Годують їх також щодня живими личинками короїда. Процес вирощування личинок триває до 60-64 днів за наявності достатньої кількості кормової бази. Якщо ж є дефіцит, тоді після 30 днів їх уже можна випускати в ліс.
Транспортування пробірок відбувається у холодильній камері
До лісу пробірки транспортують у холодильній камері для збереження стабільної температури. Випускають личинок в різних місцях, де є осередки розмноження короїда. Для того, щоб знати, скільки потрібно личинок, потрібно спочатку оцінити загрозу пошкодження деревостанів шкідниками. Їх підсаджують або в підстилку, або безпосередньо у ходи короїда в тих деревах, де ще спостерігається їхня активність (крона не повністю відмерла, кора не відпала, на підстилці помітне бурове борошно).
На початку липня 2019 року фахівці ДСЛП “Харківлісозахист” здійснили підсадку мурахожука у Бабаївському лісництві Жовтневого лісгоспу Харківської області (кв. 24, вид. 2).
Кв. 24, вид. 2 Бабаївського лісництва Жовтневого ЛГ
З фото можна помітити, що 3-4 роки тому тут пройшла пожежа. Рослинний покрив поступово відновлюється, вже наявний підріст. Але пошкоджені низовою пожежею сосни ослаблені, і тепер є ідеальною мішенню для двох видів короїдів: Ips acuminatus (верхівковий) та Ips sexdentatus (шестизубий). Саме на цих ділянках було випущено личинок T. formicarius.
Личинка мурахожука заповзає у хід короїда
Практика показала, що такий метод здатен зменшити загрозу пошкодження деревостанів короїдами зі 150 % до 10-20 %, що є насправді вражаючим показником.
Скрін з відповіді ДСЛП “Харківлісозахист” на наш запит про ефективність мурахожука
Турецькі лісники під час свого візиту в Україну поділилися досвідом поводження із насадженнями, пошкодженими короїдом. Такі дерева не забирають шляхом рубок, а максимально залишають в лісі з двох причин:
- по-перше, щоб не змінювався мікроклімат, і сусідні дерева не страждали через ще вищу температуру, ще нижчу вологість, і не ставали так само ослабленими і ідеальними для заселення короїдом;
- по-друге, їх залишають для “збору” короїдів в одному місці, і як осередки для життя мурахожуків. Якщо повністю всі пошкоджені та загиблі насадження вивозити, то мурахожук з лісу піде, і природного ворога для короїда більше не залишиться.
На таких деревах обов’язково ставлять штучні гніздівлі для приваблювання птахів. Так само приваблюють їх і у Харківському ОУЛМГ,переважно дятлів та синиць, які можуть знижувати чисельність популяції короїдів на 10-30 %.
Висновки
Такий метод біологічної регуляції не є панацеєю, і не лікує дерева, де вже поселився короїд. Пошкоджені і ослаблі, вони рано чи пізно загинуть.
Але найважливіше те, що цей екологічний метод зупиняє подальше поширення стовбурових комах і появу нових осередків розмноження, що в свою чергу сприяє збереженюю здорових лісів та зменшенню обсягів недієвих санітарних рубок.
Біологічний контроль ефективно зупиняє поширення шкідників та зменшує обсяги санітарних рубок
Контакти:
Катерина Норенко, аналітик та еколог МБО “Екологія-Право-Людина”
k.norenko@epl.org.ua, office@epl.org.ua
(032) 255 76 82
20 липня 2019
0 коммент.:
Дописати коментар