На фото автора: директор ДП «Львівський лісгосп» Юрій Синявський,представник громадської ради при Львівському ОУЛМГ Василь Тороус,доцент кафедри лісівництва НЛТУ України Володимир Крамарець, голова Суховільської сільради Андрій Торба оглядають щойно зрізане хворе дерево.
МАСШТАБИ цієї біди набирають катастрофічних обрисів. Порівняно з позаминулим роком лише у Львівському лісгоспі площа всихання збільшилась у п’ять разів, сягнувши майже двохсот гектарів, а в області вона становить шість тисяч га. Обстежуючи уражені сосняки, фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважають серйозною загрозою, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не стовбури, які йдуть на ділову деревину. Проте у ходах верхівкового короїда поширюються збудники синяви. Дерево слабне, його заселяють інші агресивні шкідники, які прогризають ходи у нижніх, цінніших, частинах стовбурів…
Причин стрімкого розповсюдження шкідників і всихання дерев, на думку доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету Володимира Крамарця, кілька. Насамперед даються взнаки глобальне потепління й значне зниження рівня ґрунтових вод. До всього цього на Львівщині переважають насадження сосни звичайної, тоді як мішані деревостани стійкіші й процеси інтенсивного всихання серед них відбуваються значно рідше.
Як боротися з лихом? Отрутохімікати негативно впливають на екосистему та й малоефективні, бо шкідники ховаються під корою. Відчутних результатів можна досягти лише радикальними методами, тобто бензопилою. Передусім ідеться про вчасне вирубування щойно заселених короїдами дерев. Але в Україні, стверджують фахівці, є ціла низка перепон, зокрема законодавство, зорієнтоване на ліквідацію наслідків явища, а не на його запобігання.
Директор ДП «Львівський лісгосп» Юрій Синявський наголосив на відсутності чітких візуальних ознак визначення сосен, щойно заселених короїдами. При цьому існує нормативна заборона вилучення ослаблених, заселених стовбуровими шкідниками дерев і на суцільні санітарні рубки навколо осередків хворих сосен. Терміни погодження заходів з оздоровлення лісів надто тривалі — від кількох тижнів до півроку. Законодавчою прогалиною також є заборона санітарних рубок навесні, у так званий «період тиші» (з 1 квітня по 15 червня), коли відбувається наймасовіше розповсюдження шкідників. Ліквідувавши дерева з весняним поколінням короїдів, можна запобігти розвитку їхніх наступних поколінь: улітку кількість жуків збільшується в геометричній прогресії. Короїди знищують сосну за два-три місяці, а коли так званий «ліміт на смерть» нарешті надійде з високих кабінетів, від дерева лишаються трухляві цурупалки…
Чинні Санітарні правила в лісах України, за словами лісівників, поєднують колишні радянські норми, окремі положення з європейських вимог та деякі пропозиції екологів. Такий «мікс» не враховує реальної ситуації. Кілька літ поспіль науковці Національного лісотехнічного університету, науково-дослідних інститутів, лісівники-практики б’ються як риба об лід, пропонуючи поправки, бо документ, прийнятий Кабміном, часто просто працює на шкоду, а не на користь лісу. Але справа стоїть на місці. Чим пояснити таке зволікання? Бюрократією, байдужістю, невіглаством? А може, тим, що знахабніле чиновництво дивиться на лісову галузь як на легкий спосіб набити власні кишені? Такі підозри вмотивовані, адже керівника Державного агентства лісових ресурсів не призначено й досі, а в конкурсі на посаду заступника голови переміг Володимир Бондар, для якого лісова галузь — даруйте за тавтологію, темний ліс.
На семінарі в Лапаївському лісництві наводили ефективні приклади з сусідніх держав, які наразилися на аналогічні проблеми. Білорусь, скажімо, за останні три роки збільшила соснові вирубки з одного до п’яти мільйонів кубометрів. Хтось може сказати, що волюнтаристські методи управління з соціалістичним душком для нас не підходять. Хай так, тоді звернімося по досвід до Польщі. Там ліберальніше законодавство дозволяє лісничому на місці, без жодних погоджень, вирішувати долю дерев, які тільки починають хворіти. В підсумку врятовано ділову деревину, а кошти, виручені за неї, йдуть на відновлення нового лісу.
Ці слова не позбавлені сенсу, але чи можна в наших умовах довіряти людям, яким доручено захист «зелених легенів» країни? Майже щодня чуємо про дике нищення лісів, контрабандну торгівлю деревиною, мафію й корупцію... Активісти, запрошені на семінар, наголошували, що «внутрішні» органи контролю в системі Держлісагентства, «Ліспроект» (який на 10 років наперед проектує всі рубки та оцінює стан лісів) і «Лісозахист» (стежить за правильністю призначення санітарних рубок) уже кілька років поспіль не мають державного фінансування, а єдиним джерелом їхніх доходів є кошти від лісгоспів, які платять їм за обстеження своєї території та запланованих рубок. Навряд чи контролери «кусатимуть руку, яка їх годує»...
Хочеться вірити, що більшість активістів щиро переживає за здоров’я лісів. Але в українських реаліях, просякнутих «перехресними інтересами», і деревообробники, і деякі працівники лісового господарства зацікавлені не в збереженні лісу, а в перерозподілі прибутків. Лісівники наголошували, що вже з’явились охочі заробити на «боротьбі з рубками лісу». Деякі «активісти» не можуть відрізнити осикового пенька від дубового, але це не заважає їм вимагати гроші з лісгоспів. Дуже прикро, що тінь від такого «бізнесу» лягає і на справжніх, щирих захисників довкілля.
Звісно, знайти баланс між економічною та екологічною функціями лісів — справа нелегка. Але на одному учасники семінару зійшлися: потрібні зміни до законодавчих актів щодо термінів санітарних заходів та їхньої інтенсивності. Йдеться насамперед про своєчасну ліквідацію осередків усихання сосен і роботу на запобігання виникненню нових. Семінар у Лапаївському лісництві іще раз довів необхідність розмови всіх зацікавлених сторін. Тільки в дискусії можна з’ясувати істину й заслужити довіру.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ.
Львівська область.
Львівська область.
0 коммент.:
Дописати коментар