Юрий Гаврилечко
Эксперт ОО «Фонд общественной безопасности»
Прихована приватизація лісів планується майже за такою самою схемою, як і прихована приватизація землі. Через штучні банкрутства, недолуге законодавство і за підтримки ЗМІ.
Цього тижня низка засобів масової інформації поширили лист нібито за підписом заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря до однієї з австрійських деревообробних компаній з проханням розглянути можливість взяти у концесію низку лісогосподарських підприємств України.
На цей допис дуже оперативно відреагувало (і красно дякую йому за це) Державне агентство лісових ресурсів України. На своєму сайті Держлісагентство виклало офіційну позицію в якій вказано, що жодного подібного листа з такими пропозиціями відомство не надсилало і, відповідно, жодних подібних листів заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар не підписував. Поширений в ЗМІ лист є підробкою і, у зв’язку з цим, Держлісагентство планує звернутися до правоохоронних органів.
Що це - випадок, безглуздя, особиста помста чи частина інформаційної війни? А може і не лише інформаційної?.. Як на мене, це одна із складових загальної кампанії по прихованій приватизації українських лісів в неприродній та непрозорий спосіб. Чому? - тому що вже декілька років поспіль під різними гаслами як державні органи так і приватні особи послідовно знижують спроможність як Держлісагентства так в держлісгоспів. Як наслідок, ліси безконтрольно та безкарно вирубуються, робота по їх відновленню майже не фінансується, олігархи отримують надприбутки, а Україна поступово залишається без деревини.
Нагадаю, що вже впродовж місяця діє ухвалений в липні поточного року Верховною Радою закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" №2497-VIII, якім, зокрема, передбачено встановлення двотарифного податку на лісові землі. Чому двотарифного? - тому що він складатиметься із земельного податку та рентної плати. Відповідно, розмір ставки земельного податку визначатиме місцева влада, а ренти - фактично Мінфін. Насамперед норми цього ЗУ будуть застосовані до 7,6 млн га лісів, що знаходяться у постійному користуванні підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Але це ще лише початок. Так, за несвоєчасно подані корегуючи податкові декларації передбачені штрафні санкції. А подати такі декларації всі 286 держлісгоспів мали до 20 вересня поточного року. Окрім того, при ставці земельного податку на рівні 0,1% збитковими стануть 57 господарюючих суб'єктів Півдня та Сходу і ще близько 30 на інших територіях. При ставці в 1% збитків зазнають 244 з 286 господарств, а при розмірі ставок від 3 до 5% всі державні лісгоспи будуть вимушені припинити господарську діяльність та оголосити себе банкрутами. Після цього можна прогнозувати проголошення приватизація підприємств (треба ж відзвітувати про успішність чергової хвилі приватизації, яка ніяк не хоче «зрушуватися з місця» і не виправдовує покладених на неї надій. Як наслідок, ліси будуть приватизовані чи, що скоріш за все, передані у користування олігархічним структурам. Яким саме? Вочевидь тим, хто вже має свої інтереси у лісовому бізнесі. Тобто, відомим нашим олігархам, панам Юрушева, Косюку та їх партнерам (про що я вже писав раніше, коли розглядав наслідки введення та відміни мораторію на експорт лісу).
Чи можна змінити ситуацію і що для цього варто зробити? Насамперед годі займатися "винаходом власного велосипеду" та прислухатись до фахівців. Наприклад, є пропозиції, що були запропоновані Офісом ефективного регулювання (BRDO) і проектом Світового банку Сприяння реформі лісового сектора в Україні (PROFOR):
- розробка та широке обговорення з професійною спільнотою економічного і правового механізму бізнес-процесів в галузі, окремої Стратегії розвитку лісового господарства;
- ухвалення законодавства та відповідних нормативних актів про обов'язкове «чіпування» всіх лісових насаджень, а також системи електронного моніторингу всіх господарських операцій з деревиною;
- розробка заходів податкового стимулювання, а не удушення, розвитку лісгоспів;
- ухвалення комплексних законів про доступ до природних ресурсів України, про природну ренту.
Частково, ці пропозиції були почуті і знайшли своє відображення в Указі Президента Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду та законопроекті № 8238 "Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)". Але цього недостатньо...
Прихована приватизація лісів планується майже за такою самою схемою, як і прихована приватизація землі. Через штучні банкрутства, недолуге законодавство і за підтримки ЗМІ.
Цього тижня низка засобів масової інформації поширили лист нібито за підписом заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря до однієї з австрійських деревообробних компаній з проханням розглянути можливість взяти у концесію низку лісогосподарських підприємств України.
На цей допис дуже оперативно відреагувало (і красно дякую йому за це) Державне агентство лісових ресурсів України. На своєму сайті Держлісагентство виклало офіційну позицію в якій вказано, що жодного подібного листа з такими пропозиціями відомство не надсилало і, відповідно, жодних подібних листів заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар не підписував. Поширений в ЗМІ лист є підробкою і, у зв’язку з цим, Держлісагентство планує звернутися до правоохоронних органів.
Що це - випадок, безглуздя, особиста помста чи частина інформаційної війни? А може і не лише інформаційної?.. Як на мене, це одна із складових загальної кампанії по прихованій приватизації українських лісів в неприродній та непрозорий спосіб. Чому? - тому що вже декілька років поспіль під різними гаслами як державні органи так і приватні особи послідовно знижують спроможність як Держлісагентства так в держлісгоспів. Як наслідок, ліси безконтрольно та безкарно вирубуються, робота по їх відновленню майже не фінансується, олігархи отримують надприбутки, а Україна поступово залишається без деревини.
Нагадаю, що вже впродовж місяця діє ухвалений в липні поточного року Верховною Радою закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" №2497-VIII, якім, зокрема, передбачено встановлення двотарифного податку на лісові землі. Чому двотарифного? - тому що він складатиметься із земельного податку та рентної плати. Відповідно, розмір ставки земельного податку визначатиме місцева влада, а ренти - фактично Мінфін. Насамперед норми цього ЗУ будуть застосовані до 7,6 млн га лісів, що знаходяться у постійному користуванні підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Але це ще лише початок. Так, за несвоєчасно подані корегуючи податкові декларації передбачені штрафні санкції. А подати такі декларації всі 286 держлісгоспів мали до 20 вересня поточного року. Окрім того, при ставці земельного податку на рівні 0,1% збитковими стануть 57 господарюючих суб'єктів Півдня та Сходу і ще близько 30 на інших територіях. При ставці в 1% збитків зазнають 244 з 286 господарств, а при розмірі ставок від 3 до 5% всі державні лісгоспи будуть вимушені припинити господарську діяльність та оголосити себе банкрутами. Після цього можна прогнозувати проголошення приватизація підприємств (треба ж відзвітувати про успішність чергової хвилі приватизації, яка ніяк не хоче «зрушуватися з місця» і не виправдовує покладених на неї надій. Як наслідок, ліси будуть приватизовані чи, що скоріш за все, передані у користування олігархічним структурам. Яким саме? Вочевидь тим, хто вже має свої інтереси у лісовому бізнесі. Тобто, відомим нашим олігархам, панам Юрушева, Косюку та їх партнерам (про що я вже писав раніше, коли розглядав наслідки введення та відміни мораторію на експорт лісу).
Чи можна змінити ситуацію і що для цього варто зробити? Насамперед годі займатися "винаходом власного велосипеду" та прислухатись до фахівців. Наприклад, є пропозиції, що були запропоновані Офісом ефективного регулювання (BRDO) і проектом Світового банку Сприяння реформі лісового сектора в Україні (PROFOR):
- розробка та широке обговорення з професійною спільнотою економічного і правового механізму бізнес-процесів в галузі, окремої Стратегії розвитку лісового господарства;
- ухвалення законодавства та відповідних нормативних актів про обов'язкове «чіпування» всіх лісових насаджень, а також системи електронного моніторингу всіх господарських операцій з деревиною;
- розробка заходів податкового стимулювання, а не удушення, розвитку лісгоспів;
- ухвалення комплексних законів про доступ до природних ресурсів України, про природну ренту.
Частково, ці пропозиції були почуті і знайшли своє відображення в Указі Президента Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду та законопроекті № 8238 "Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)". Але цього недостатньо...
0 коммент.:
Дописати коментар