24 вересня 2018

Экологическая сознательность в Украине и в ЕС: топ-5 сходств и различий


Реформування екологічної політики і права – одне із зобов’язань України, взятих згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. Втім, варто визнати: жодні нововведення не мають сенсу без сприйняття, розуміння та практичного втілення громадянами в повсякденному житті.
Як українці ставляться до питань охорони довкілля? Чи є вона важливою для них? Чи готові вони докладати зусиль і самостійно діяти? Чи потрібні нові європейські стандарти для захисту нашого навколишнього середовища?

Щодо цих питань існує багато упереджених міркувань. Для спростування чи підтвердження окремих міфів щодо екологічної свідомості використаємо результати двох соцопитувань: соціологічне опитування щодо ставлення громадян України до довкілля, яке проводилось Соціологічною агенцією "Фама" на замовлення Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" (травень 2018 року), а також соціологічне опитування щодо ставлення громадян ЄС до довкілля, яке регулярно проводиться Євробарометром (листопад 2017 року).

Більшість запитань до громадян України були запозичені з аналогічного європейського опитування.

Це дозволяє порівнювати ставлення до довкілля мешканця України та мешканця ЄС і зрозуміти, чи в правильному напрямку ми прямуємо.

Охорона довкілля не є важливою для пересічного українця

Це неправда! Коли йдеться про ціннісний компонент ставлення громадян до довкілля, то українці цілком поділяють основні екологічні цінності. Це свідчить про те, що Україна та ЄС знаходяться в єдиному ціннісному екологічному просторі: охорона довкілля є важливою особисто для громадян (понад 90% респондентів в ЄС та Україні).

Українці та громадяни ЄС однаково відчувають високий вплив екологічних факторів на якість життя, а екологічні проблеми мають прямий вплив на життя громадян як в Україні, так і в ЄС.

 
Джерело: Eurobarometer (2017), власні дані (2018)

Водночас економічні фактори (у порівнянні з екологічними та соціальними) є більш важливими і для громадян ЄС, і для громадян України, незважаючи на значні відмінності у рівні економічного добробуту. Це свідчить про те, що рівень добробуту не впливає безпосередньо на ціннісні орієнтири громадян у сфері довкілля (країни ЄС мають набагато вищий рівень економічного добробуту у порівнянні з Україною).

Практично дев’ять з десяти українців і європейців вважають, що можуть особисто відігравати роль в охороні довкілля, а більшість вважає, що повинна робити більше для охорони довкілля.

 
Джерело: Eurobarometer (2017), власні дані (2018)

Такі показники щодо розуміння важливості довкілля є дуже важливими з огляду на необхідність підтримки реформ, які здійснюються урядом у сфері довкілля, та практичне втілення нововведень у майбутньому.

Українці демонструють значний розрив між екологічними цінностями та практикою

На жаль, правда! Коли мова доходить до практичної реалізації своїх міркувань, українці демонструють набагато нижчі показники, аніж європейці.

Загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, ніж в ЄС, а переважна частина таких практик в Україні пов’язана з економічною мотивацією (наприклад, зменшення споживання енергії та води).

За останні шість місяців 43% мешканців України зменшили споживання енергії, 36% - сортували більшу частину сміття для утилізації, 29% - почали користуватись екологічно чистішим транспортом та відмовились від купівлі одноразових пластикових виробів, 23% - зменшили побутове споживання води.

Тим не менше, кожен десятий українець нічого не зробив за останніх півроку для захисту довкілля. 48,2% не зменшили використання одноразових поліетиленових пакетів, а лише 1,8% ніколи їх не використовували.

Суттєво відстає Україна і за купівлею товарів місцевих виробників. Європейці більше схильні купувати екологічно безпечні товари, хоча ставлення до екомаркування товарів є доволі однаковим.

 
Джерело: Eurobarometer (2017), власні дані (2018).

Створення сприятливих умов та відповідна комунікація допоможуть скоротити чи подолати такий розрив між цінностями та практикою. Зокрема, сортування сміття є серед важливих практик українців вже сьогодні (36%).

Суттєво відрізняється погляд громадян ЄС та України на шляхи вирішення екологічних проблем.

Хоча й українці, і громадяни ЄС найбільше довіряють науковцям з екологічних питань, вирішення екологічних проблем українці бачать у посиленні контролю державних органів (збільшення штрафів). Громадяни ж ЄС основним шляхом вирішення екологічних проблем бачать інвестиції в науку та дослідження.

Вочевидь, така невідповідність в Україні між довірою до науки та роллю у практичному вирішенні екологічних проблем викликана системою поглядів у суспільстві щодо ролі держави та її каральних механізмів, що сформувалась у радянські часи.

Молодь – в авангарді за рівнем екологічної свідомості

І це неправда! Незважаючи на стереотипи щодо прогресивності молоді, щодо багатьох важливих показників, які стосуються ставлення до довкілля, молодь займає далеко не перше місце.

Зокрема, це стосується впровадження різних екологічних практик, можливості особисто відігравати роль в охороні довкілля, важливість довкілля.

Коли громадян України запитали: "Наскільки важливою для них особисто є охорона довкілля?", то найнижчий відсоток за відповіддю "дуже важлива" спостерігається у віковій групі 15-24 роки.

 
Джерело: власні дані (2018).

Щодо впровадження екологічних практик, то за останні 6 місяців споживання води у віковій групі 15-24 роки зменшили 16,8% респондентів, в той час як у групі 55+ це 27%. Така ж ситуація і щодо зменшення споживання енергії – 34,7% та 46% відповідно. Хоча показники у цій віковій групі вищі, коли практика менше стосується економії коштів, наприклад, купівля продукції з екомаркуванням.

Тим не менше, молодь демонструє позитивне ставлення до громадських організацій, що є дуже хорошим сигналом для створення різних молодіжних ініціатив з екологічних та кліматичних питань.

Схід та південь України не підтримують впровадження європейських стандартів у сфері довкілля

Це також неправда!

Думка про те, що проєвропейською є лише західна та центральна частина України, включаючи питання охорони довкілля, є хибною. Більшість мешканців України у рівній мірі вважають, що екологічне законодавство, контроль та допомога ЄС є необхідними для охорони довкілля в Україні та впровадження європейських стандартів.

Більшість українців (як в цілому по країні, так і в кожному регіоні) підтримали необхідність контролю з боку ЄС за впровадженням Україною екологічних стандартів.

Довіра громадян України з екологічних питань до Євросоюзу становить 13,5% і є вищою порівняно з довірою до уряду, центральної, регіональної та місцевої влади. Цікаво, що показник довіри до ЄС є вищим в Україні порівняно з аналогічним показником в самому ЄС.

 

Угода про асоціацію між Україною та ЄС відповідає баченню громадянами реформ у сфері довкілля

А це вже щира правда!

71,4% громадян України вважають, що екологічне законодавство ЄС є необхідним для захисту довкілля в Україні, а кожен п’ятий українець вважає, що вирішення проблем довкілля в Україні має здійснюватися спільно з ЄС.

Більшість громадян України погодилися з тим, що ЄС повинен допомагати Україні покращувати екологічні стандарти. Цю думку підтримали більшість мешканців усіх регіонів України.

 

Оскільки наразі більшість реформ у сфері охорони довкілля проводиться на виконання Угоди про асоціацію, опитування стосувалось пріоритетних сфері в охороні довкілля відповідно до Додатку ХХХ до Глави 6 Угоди про асоціацію.

Громадяни України вважають пріоритетними такі сфери: управління відходами і ресурсами (48,8%), охорону природи (41,5%) та якість води й управління водними ресурсами, включаючи морське середовище (40,3%). Усі регіони України визначили "управління відходами і ресурсами" та "якість води й управління водними ресурсами, включаючи морське середовище" пріоритетними реформами у сфері охорони довкілля.

Підтримка такої пріоритетності відповідає баченню українцями основних екологічних проблем – зростання кількості відходів вважає найважливішою екологічною проблемо 37,4% українців, скорочення популяцій чи вимирання видів – 34,8%, а брак питної води – 30%.

Немає жодної екологічної проблеми, визначеної громадянами України як важлива, яка б не охоплювались положеннями Угоди про асоціацію.

Що стосується екологічної проблеми, яка найбільш гостро стоїть для українців – часті посухи чи повені (40,3%), то посилена зацікавленість уряду питанням зміни клімату абсолютно відповідає баченню пріоритетності у реформах серед населення, хоча українці через брак інформування не розуміють зв’язку між "зміною клімату" та "частими посухами чи повенями".
Таким чином, ми зруйнували низку міфів щодо екологічної свідомості громадян. Особливо в тому, що стосується розуміння важливості довкілля та впливу екологічних факторів на життя та здоров’я, екологічні практики мешканців України потребують особливої уваги з боку державних органів та громадських організацій, необхідні заходи для підвищення рівня екологічної свідомості та підтримки реформ громадянами у сфері довкілля.

Важливим є й належний, вчасний та ефективний процес імплементації Угоди про асоціацію у сфері охорони довкілля та зміни клімату, оскільки громадяни бачать реформування у сфері довкілля у площині застосування прогресивних європейських стандартів.

Більше уваги з боку державних органів до підвищення екологічної свідомості громадян зможе привести до того, що громадяни стануть активними учасниками екологічних ініціатив, відповідальними за збереження довкілля не лише на рівні цінностей, а й реальних практик, та підтримуватимуть і вболіватимуть за проєвропейські реформи уряду в екологічній сфері.

Автор: Наталія Андрусевич,
координатор Робочої групи 5 "Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату" Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС,

https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2018/09/24/7087297/

0 коммент.:

Дописати коментар