Національний парк має свої параметри, цінності і стандарти. Це повинна бути велика за площею природна територія, де забороняється господарська діяльність, в тому числі полювання, промислова заготівля лісу, (в багатьох країнах - рибна ловля), видобуток корисних копалин, будівництво, сільське господарство і т.п. Заповідна зона парку (де підтримується найбільш строгий охоронний режим, повинна займати не менше 75% території парку. У рекреаційній зоні парку дозволений екологічний туризм.
На жаль, національні парки України (повна назва -національні природні парки) не потрапляють під класичні стандарти, параметри і цінності національних парків Європи та Америки.
Перш за все це стосується їх ідеології. Якщо європейські, американські, канадські, австралійські, африканські, індійські та інші національні парки створені для охорони природи та екологічного туризму (2), то багато українських національні парки за фактом створені для провадження господарської, (перш за все лісогосподарської) діяльності. Якщо зарубіжні парки заробляють на екотуризм, то українські -на рубках лісу, ловлі риби, заготівлі сіна тощо господарської діяльності. Так, в 2013 р 31 національний парк України отримав ліміти на заготівлю 4 тис. Тонн сіна, більше 5 тис. Тонн тростини, заготівлю 10 тонн ягід, 35 тонн грибів, 22 тонни лікарських рослин, 10 тонн соку берези, 44,8 тонни риби, відстрілу 50 оленів, 70 ланей, вилову 80 оленів, а також заготівлі 330 тис. куб. деревини на площі майже 19 тис. га (площа двох середніх українських національних парків). В середньому один український національний парк за 12 років знищував рубками близько 3% зайнятої лісами своєї площі, а парк Сколівські Бескіди- 7%. Щорічно в парку «Білобережжя Святослава під виглядом« наукового лову »виловлювали близько 100 тонн креветки (1). (1).
Національні парки Європи, США, Канади, Австралії, Індії та інших країн не мають господарської зони (2). Як правило, ці парки мають дві головні зони -заповедную (для охорони природи) і рекреаційну (для проведення екотуризму) (2). Українські національні парки мають господарську зону, яка в середньому займає 45% території всіх парків (1). А в ряді парків і того більше. В Гуцульщині господарська зона займає більше 50%, в Яворівському та Сколівських Бескидах більше 60%, в Ужанському-74% (5). По суті, в господарській зоні немає ніяких обмежень (окрім заборони полювання з 2010 р). Тут, наприклад, дозволено промисловий лов риби, а також рубки головного користування ((1, 4). Ця зона в українських національних парках є фарисейської та служить виключно для збільшення «відсотка заповідності в країні» на папері.
У національних парках Європи, Америки, Азії, Африки заборонено полювання (2) .В українських національних парках до 2010 р охота була дозволена і в ряді парків ведеться по тихоньку і до цього дня. З 2016 року-2018 р мисливські вишки нами були виявлені в національних парках = Голосіївський, Гуцульщина, Шацький, Ківерцівський, Двореченскій, Північне Поділля, Джарилгачська, Азово-Сиваський, Нижньодністровський. Проведення полювання в національних парках відстоює працівник Департаменту заповідної справи та екомережі Мінприроди України Г.Парчук, а також колишній керівник цього Департаменту, затятий мисливець Н.Стеценко.
Європейські, американські, африканські, індійські та інші зарубіжні національні парки повністю є господарями на території парку, повністю її контролюють. В українських парках, як правило, адміністраціями парків контролюється менше половини території парку. Справа в тому, що більше половини всієї території парків, а саме-52%, належить іншим землекористувачам, перш за все лісгоспам. Які не підкоряються дирекції парку, рубають ліс без узгодження з нею, і навіть не звітують про проведені рубках. Так, Кутського лісгосп, територія якого входить до національного парку Гуцульщина, навіть не пускав інспекторів парку на свою територію (1).
Заповідна зона-найголовніша зона в європейських, американських, канадських, індійських, африканських та інших національних парках. МСОП рекомендує мати її площа не менше 75% від всієї площі парку. У США і Канаді, Перу, Бразилії, багатьох африканських країнах заповідна зона національних парків становить близько 90%, в Індії, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Іспанії -100%, в Німеччині та Австрії прийнято рішення про доведення її в парках до 75%, в Чехії-до 50%, в Румунії заповідна зона складає 50% (2). В українських національних парках в середньому заповідна зона складає всього 20%, а в багатьох парках і того менше. В Подільських Товтрах всього 0,87%, Джарилгацькій - 3%, Бузькому Гарде- 5%, Білобережжя Святослава-8,85, Святих горах-6,5%, Гуцульщині-7,7% (1). В результат вони не відіграють істотної ролі в охороні біорізноманіття. так,
У деяких парках заповідна зона розбита на кілька маленьких, далеко знаходяться один від одного шматків, і практично не грає ніякої ролі в охороні біорізноманіття (6). Такі псевдо-заповідні зони для галочки, розбиті на шматочки, маються на Гуцульщині, а також в Яворівському, Мезинському, Ічнянському, Шацькому, Голосіївському та інших національних парках.
Важко уявити, щоб в європейських, американських, індійських, африканських, японських або інших заружебних національних парках було б браконьєрство. Якщо такі випадки і зустрічаються, то це швидше за рідкісний виняток. В українських національних парках масове браконьерство- звичайне явище. Так, в національному парку Білобережжя Святослава "навар» від браконерского лову креветки становить близько 27 млн. Гривень «чорного налу» в рік, в Приазовському парку браконьєри щоліта незаконно видобувають мотиля, чим завдають збитків в 1,7 млрд. Гривень щорічно. У 2013 р в Нижньосульський парку браконьєри мало не вбили інспектора парку (1).
В Україні в середньому штраф за порушення режиму парку становить близько 1 дол, а в США-близько 10 тис. Дол. (2).
У багатьох зарубіжних цивілізованих країнах національні парки знаходяться в єдиному веденні природоохоронної державної служби. У Польщі вони підпорядковуються Міністерству природи, в США і Канаді-Службі національних парків (3). І тільки в Україні- «у семи няньок дитя без ока». Крім Мінприроди, один національний парк підпорядкований Державному управлінню справами Президента України (Азово-Сиваський), і ще 6-Держлісагентства України (яке щосили там рубає ліс).
Тому в цілому природоохоронний режим в національних парках України дуже слабкий, не відповідає вимогам і критеріям МСОП, далекий від європейських природоохоронних стандарт і цінностей і не дозволяє паркам виконувати свою природоохоронну функцію з підтримки природних процесів і охорони біорізноманіття. По суті українські національні парки не можуть вважатися національними парками. У них навіть назва неправильне. У всьому світі вони називаються як «національні парки» (2), а в Україні- «національні природні парки», що розмиває суворе поняття «національний парк».
Литература
- Борейко В.Е., Головин А. С., Паламарчук А.О., Силичев А.С., Швидун П.П., Яровой А.А., 2017, Национальные парки и другие обьекты ПЗФ Украины без гламура.Мониторигн нарушений заповедного режима 2006-2017.Материалы независимого расследования, К., КЭКЦ, 128 стр.
- Борейко В.Е., Галущенко С.В., Парникоза И.Ю., 2018, Территории строгого природоохранного режима ( категории I-A, I-B МСОП/ IUCN). Международный и европейский опыт, К., КЭКЦ, 112 стр.
- Борейко В.Е., 2008, История охраны дикой природы в США, К., КЭКЦ, 80 стр.
- Порядок спеціального використання лісових ресурсів, Постанова Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 р.
- Брусак В, Майданський М.,2013, Функцыональне зонування національних природних парків та регіональних ландшафтних парків карпатського регіону=сучасний стн, методи і методологія реалізації, вісник Львівського університету.Серія географічна, Вип. 41, стр. 50-69.
- Стельмах С.М., 2015, проблеми забезпечення режиму заповаыдноъ зони Яворывського національного природного парку в аспекты збереження твариного світу, В кн.. Прагматичні аспекти діяльності націоналних пиродних парків у контексті збалансованого розвитку, Чернівці, Друк-Арт, стр. 268-271.
- Вітер С.Г, Обгрунтування необхідності створення заповідних зон національних природних парків, що займають не меншне 50% від загальної площі конкретного НПП ( рукопис).
0 коммент.:
Дописати коментар