Тези доповіді на IVз’їзді лісівників України Заступника Голови Держлісагентства Бондаря В.Н.
Шановні колеги! Делегати і гості з’їзду!
Необхідність проведення з’їзду лісівників України саме в цей час обумовлена не тільки складною ситуацією в якій опинилася лісова галузь, а перш за все, нагальною потребою змін, необхідністю перегляду самого ставлення до лісового господарства, підтримки його подальшого розвитку.
Нажаль, протягом останніх років в суспільстві свідомо, з досить неоднозначною, на моє переконання, метою, формується враження про неефективність і навіть протиправність ведення лісового господарства в країні.
Цифри і факти свідчать зовсім про інше.
Незважаючи економічну скруту та інші негаразди, лісове господарство України продовжує демонструвати певну стабільність і позитивні тенденції.
Як видно з діаграми,обсяги реалізації продукції мають постійне зростання і в поточному році збільшаться майже вдвічі в порівняні до 2013 року, коли ще не було на нашій землі російської агресії. Так, справедливості ради необхідно визнати, що таке зростання дещо пов’язане з курсовою різницею, але воно є, і на відміну від інших галузей економіки, прогресує.
Переконливим фактором є вагомий внесок лісової галузі до бюджетів усіх рівнів. Лише за 6 місяців 2018 року підприємства галузі сплатили сума сплачених податків перевищить 4,5 мільярди гривень, при цьому надходження коштів до місцевих бюджетів у 2016 році вперше перевищили мільярдний рубіж, а у 2018 очікується на рівні 1,6 мільярдів гривень.
На сьогодні кожне третє лісогосподарське підприємство має районоутворююче значення і є потужним, стабілізуючим чинником розвитку територіальних громад, перш за все, в регіонах українського Полісся та Карпат.
Ми вдячні головам обласних державних адміністрацій, які відгукнулися на запрошення і приймають участь в роботі нашого з’їзду та дуже цінуємо ту підтримку, яку лісівники отримують в областях, на місцевому рівні по широкому колу лісівничих питань:
- від збереження лісгоспів, як самостійної виробничої одиниці до підтримки щодо недоцільності передачі лісів у концесію;
- від запобігання масовому всиханню соснових насаджень до виділення коштів з обласних бюджетів на ведення лісового господарства в степовій зоні країни;
- від сприяння лісорозведенню шляхом виділення нових земель під заліснення до справедливої оцінки повсякденної роботи лісівників.
Ця повсякденна робота кропітка і не завжди помітна.
З поширенням, при чому в арифметичній прогресії, звинувачень лісівників у вирубці і знищенні лісів,поза увагою як урядовців, так і громадськості залишається їх щоденна робота по відновленню та захисту лісів, по залісненню тих же вирубок, по цілому комплексу природоохоронних та екологічних заходів, якіздійснюються в лісовому господарстві.
Досить проаналізувати співвідношення площі рубок головного користування та суцільних санітарних рубок з обсягами їх заліснення. Свіжі вирубки заліснюються не пізніше наступного року після здійснення рубки, а, якщо дозволяють агротехнічні та погодні умови то і в той же рік.
Тобто, про яке знищення лісів в загальнодержавному масштабі йде мова…
Як видно з діаграми, досить скромні показники створення нових лісів у 2 тисячі гектарів на рік, пов’язані не з бажанням чи не бажанням лісівників садити ліси, а з відсутністю як виділених земель під заліснення так і відповідного фінансування.
В галузі створене потужне, індустріалізоване насінництво, впроваджуються технології посадки лісу з закритою кореневою системою, здійснюються системі заходи по контролю приживлюваності лісових культур та по формуванню молодняків. Хочу окремо відзначити досвід Львівського ОУЛМГ. Не зважаючи на існуючі проблеми цього року вони змогли налагодити співпрацю з лісівниками Латвійської Республіки та впроваджують нові технології щодо вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою!
Не маючи бюджетного фінансування лісогосподарські підприємства тільки за перше півріччя цього року спрямували понад 2,8 мільярди гривень з власних коштів на ведення лісового господарства. Грошові вкладення на 1 гектар в порівнянні до 2017 року зросли на 36,4 %. В той же час відірвавши кошти від зарплат працівників лісоресурсних областей, і за їх згодою майже 70 мільйонів гривень направлено як допомогу на Південь і Схід.
В лісовому господарстві України є здобутки і здобутки вагомі, якими по праву і по совісті можливо пишатися.
Як утримати і розвинути цей позитив. Як протистояти чисельним викликам та нападкам, в якому напрямку рухатись далі. Відповідь повинен дати сьогоднішній з’їзд.
Шановні колеги!
Напередодні ми проаналізували сильні, слабкі сторони вітчизняного лісівництва, його можливості та загрози, зробили, як практикують аналітики «SWOT-аналіз», тобто концентровану характеристику стану речей.
В такому структурованому, спресованому вигляді, це спонукає до серйозних роздумів та висновків. І, якщо сильні та слабкі сторони в певній мірі відомі, то саме про загрози і можливості необхідно сьогодні вести розмову на з’їзді.
При цьому, важливо «не заговорити», не потопити це в купі планів заходів, дорожніх карт, та окремих законопроектів, а реально опрацювати цілий комплекс практичних дій.
Основою цього повинна стати розробка та прийняття національної лісової політики в вигляді добре продуманої, збалансованої та самодостатньої політичної і законодавчої платформи.
Необхідно розуміти лісову політику, як глобальний інструмент міжнародного і національного права, як постійно зростаючий, за значенням, засіб координації дій і, перш за все, в вирішенні планетарної проблеми збереження і відтворення лісів в умовах мінливого клімату.
Сьогодні охорона, відновлення і використання природних ресурсів лісів та збалансоване управління ними є завданням не лише національного рівня, а потребує значної міждержавної координації.
З огляду на економію часу основні завдання міжнародної лісової політики виведені на екран.
Погодьтесь, усі вони відповідають інтересам вітчизняного лісового господарства.
Прийняття ж відповідних рішень міжнародними організаціями та процесами прискорює необхідність розробки та формування єдиної національної лісової політики що, в наших умовах, є більш ніж актуальним.
Безумовно такий документ потребує законодавчого врегулювання на рівні Кабінету Міністрів України або Верховної ради України. Його основна мета - визначити загальний план дій, певний набір правил для прийняття рішень на тривалий період часу.
Це дозволить знайти узгоджені підходи до системи лісоуправління територіальними та державними органами, забезпечить врегулювання підходів до кількості та якості заповідних територій, режиму та інтенсивності користувань лісовими ресурсами.
На сучасному етапі при напрацюванні національної лісової політики необхідно враховано багато чинників. Перелік їх на екрані.
Згоден, перелік далеко не повний, в процесі роботи він суттєво поповниться, але вже зараз необхідно визначити основні пріоритети лісової політики, які дозволять знайти консенсус і механізм її прийняття.
Так, святими для лісівників були і будуть пріоритетні, фундаментальні питання щодо збільшення площі лісів, збереження біорізноманіття в лісах, ведення лісового господарства на базі екологічно орієнтованого лісівництва.
Ми завжди будемо відстоювати розширення відтворення лісів, раціональне і комплексне використання економічних і екологічних функцій лісу.
Є розуміння необхідності більш дієвого моніторингу за станом лісів, охорони їх від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, підвищення життєздатності лісових екосистем та сприяння ефективному виконанню лісами захисних функцій в умовах зміни клімату.
Маємо проблеми з забезпечення стабільного попиту на деревину, збільшенням її глибокої переробки, залишається невизначеним питання збуту дров’яної сировини в зв’язку з критичним санітарним станом соснових лісів та інсинуаціями навколо експорту дров.
Попри дискусійне ставлення різних зацікавлених сторін у питанні наявності деревообробних підрозділів в системі Держлісагентства, я хочу сказати, що сьогодні у зв’язку з проблемою збуту деревини, наявність деревообробних підрозділів у складі лісогосподарських підприємств нас рятує, це є нашим плюсом. Окрім цього, Україна повинна підтримати глибоку переробку деревини.
Ми рішуче налаштовані на перехід до поступово-вибіркових принципів лісокористування, на поширення стимулювання природного поновлення лісів. Відповідні дорожні карти вже розроблені науковцями.
Думаю, в своїх виступах делегати з’їзду широко окреслять та деталізують ці та інші пріоритетні напрямки лісової політики.
Тому, дозвольте загострити увагу на тих пріоритетах, без яких усі наші наміри залишаться не реалізованими.
По перше. Це вирішення питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства в різних географічних зонах, сприяння довгостроковим інвестиціям в лісове господарство.
По друге. Забезпечення стабільності лісового, податкового і природоохоронного законодавства на довгостроковий період. Особливо це стосується термінового вирішення питання оподаткування земельним податком лісових земель.
По третє. Вдосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства, громадськості, можновладних, урядових структур до представників лісівничих професій, до самого лісового господарства, як до соціально важливого сектору економіки, що робить надзвичайно важливу і корисну справу.
Звісно, багато що в цьому залежить від нас самих, але…
Відсутність протягом трьох останніх років фінансування лісового господарства фактично призвело до втрат професійних кадрів на півдні і сході країни, деградації систем лісовпорядкування та ефективного захисту лісів, до неможливості запровадження новітніх технологій та оновлення застарілої техніки та засобів виробництва.
Лісове господарство, покинуте державою напризволяще саме з цими ризиками не впорається.
Декілька акцентів.
Проблема всихання лісів відома. Де її тільки не обговорювали і за участі депутатів Верховної Ради і без них, навіть на рівні Президента країни.
Прогноз дуже невтішний, а відчутних зрушень немає.
Головна перепона - за діючими санітарними правилами провести у загиблих насадженнях суцільну санітарну рубку, а це єдиний вихід, підтверджений вітчизняними і закордонними науковцями, в українських реаліях, дуже і дуже не просто.
Необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, а в осередках псевдо-екологічної активності та розігрітого невдоволення рубками лісу, і громадські обговорення.
Втрачається значний час на узгодження та документальне оформлення. Тим часом короїд розвивається і заселяє нові дерева, які потім масово всихають.
Методи боротьби з цим явищем наших закордонних колег відображені на екрані.
Українські лісівники мають право проводити суцільну санітарну рубку на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто оперативне вилучення нещодавно заселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим.
Втрата сосни як головної деревної породи лісів може завдати Україні значних економічних збитків, які в майбутньому сягнуть десятків мільярдів гривень.
Лісівники б’ють на сполох, чи почує хтось ці вигуки, волаючих в пустелі… Питання відкрите.
В контексті всихання насаджень, а це на хвилинку тільки за даними попередніх обстежень біля 400 тисяч гектарів, важко втриматися, щоб не зачепити звинувачення лісівників в контрабанді лісу.
Звинувачення надуманого і доволі образливого.
Річ у тім, що при розробці сухостійних насаджень левова частина стовбуру йде на дрова, які, і особливо соснові, поки-що просто нікуди дівати.
Досить подивитися на дані щодо накопичення дров на складах.
Лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству, дотримуються мораторію і експортують виключно дозволену до вивозу дров’яну сировину довжиною до 2 м, заробляючи валюту, так необхідну державі. Звісно, за відомим висловом «хто безгрішний хай перший кине в мене камінь» не варто стверджувати це однозначно, але навіть можливі порушення ні в якій мірі не можуть мати ні масштабних ознак, ні відчутної шкоди.
Доречі, в англійській версії «дослідження», вже згаданої британської неурядової організації сказано, що контрабанда лісу виросла на 1 мільярд євро в порівнянні з минулими роками.
Завважте, що вся економіка лісогосподарських підприємств Держлісагентства за рік становить близько 15-17 мільярдів гривень - це півмільярда євро. Тобто вся сировина, якби вона була реалізована за кордон, становила б тільки півмільярда євро.
Ви розумієте, наскільки не співставні речі?
Важко з’ясувати скільки деревини вивезено через кордон?
Це ж не голка в сіні, не контрабанда сигарет.
Звинувачення в контрабанді зачепило не тільки лісову галузь.
Зараз на митниці в портах, в терміналах на кордоні накопичено, як видно зі слайду, величезну кількість вантажів з пиломатеріалами які ретельно перевіряються, вимірюються міліметри, підраховуються, а точніше фабрикуються збитки.
Результат не важко спрогнозувати, бо не вперше переживаємо подібне. Важливо інше – зриви контрактів, втрата валютних надходжень, втрата іміджу країни, яка декларує свободу торгівлі та підтримку підприємництва.
Ще одне вагоме зауваження по цій темі.
В серпні закінчена розробка та розпочато впровадження автоматизованої системи надання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Комп’ютерна програма розроблена на основі даних електронного обліку деревини. Це рішучий крок до забезпечення достовірності та виключення корупційних ризиків, до незалежного від людського фактору контролю експорту до якого підключені в он-лайн режимі і митні органи.
Постає питання, що ще треба для доказів. Чому лісівник робиться без вини винуватим? Чому держава нам не довіряє?
В любому ділі, і не лише в лісовому господарстві, тільки опираючись на професіоналізм, на довіру людям з фаховим знаннями та досвідом можливо досягти результатів.
Прошу в цьому питанні підтримки у делегатів з’їзду, у лісівничої громади, у урядовців та народних депутатів.
Задайте собі питання, чому Європа не знає самовільних рубок – бо там з вкраденим лісом нічого не зробиш, не переробиш і не продаш. В Україні ситуація інакша. У нас відсутня повна інформація щодо заготівлі та збуту деревини в усіх лісах, тому що система електронного обліку не діє в 27% лісів, які не підпорядковані Держлісагентству. Крім того в Україні працює велика кількість незаконних, або пилорам сумнівного походження, що заохочує населення вдаватися до протиправних дій та незаконних рубок. За оцінками БРДО в Україні їх налічується 12 тисяч.
Далі хочу зупинитись на питаннях подальшого розвитку.
Сьогодні на з’їзді присутні лісничі, помічники лісничих, майстри лісу, інженери лісового господарства - професіонали, практики, про яких в титрах пишуть - «головні ролі та виконавці».
Тому, за глобальними роздумами щодо лісової політики і стратегії, при визначенні практичних напрямків і дій, слід першочергово врахувати думку тих, від кого, за великим рахунком, залежить успіх реальної, повсякденної роботи в лісі.
Нам необхідно підняти і законодавчо закріпити статус лісничого. Необхідно спростити та очистити від паперової тяганини не тільки звітність, а й технологічні, виробничі процеси, на рівні лісництва, лісгоспу.
Досить переглянути перелік документів, які необхідно заповнити щоб провести лісозаготівельні роботи тільки на одній лісовій ділянці. Додайте до цього аналогічний лісокультурний, лісозахисний, протипожежний пакет і стане зрозуміло, чому за паперами ми все частіше не бачимо лісу.
Все це має місце під час запровадження в усьому світі гео-інформаційних технологій та суцільної автоматизації усіх процесів - від обліку до прийняття управлінських рішень.
Все це відбувається на тлі безкінечних перевірок, коли кожен з папірців, які Ви бачите на екрані вимагається для перегляду та перевірки. І спробуй не надати…
За цим, не досить значущим, на перший погляд, прикладом криються суттєві проблеми.
І якщо стан запровадження ГІС-технологій нарівні лісництва можливо якось зрозуміти, то постає питання, чому в самій елітній за складом фахівців проектної організації галузі Укрдержліспроекті гео-інформаційні системи в польових умовах використовує лише один таксатор на всі 5 лісовпорядних експедицій. Правда, норми з таксації він виконує на 200 %.
Коментарі, я к то кажуть, зайві.
«Лісовпорядкування без лісоуправління - мертве, а лісоуправління без лісовпорядкування - сліпе», саме так визначав важливість цих понять корифей лісівничої науки,член-кореспондент академії наук України з 1927 р., професор Орлов.
Прикро, але зараз лісовпорядкування через відсутність того ж фінансування та недолугі кадрові призначення знаходиться в реанімації, а управління галуззю потребує зрячих поводирів.
Сьогодні, наш громадський та професійний обов’язок полягає в протидії безапеляційному ігноруванні науково - обґрунтованих і доведених практикою принципів та форм управління лісами і лісовим господарством країни.
Щоб не гаяти часу, ми спробували висвітлити на екрані ідеї та пропозиції, щодо управління лісами, які в останні роки набувають поширення з «легкої руки» доморощених екологів та завзятих активістів. Нажаль, майже усі вони мають дилетантське забарвлення та ознаки популізму.
В суспільстві, з чиєїсь, дуже підступної волі, насаджується поверхневе тлумачення ведення господарювання в лісі, як досить простої справи. Мовляв, що складного, не інформатика і не авіабудування.
На мою думку, є безліч способів управління лісами і кращий з них - доручити цю справу лісівникам.
Лісоуправління має досить складну, головну особливість. На відміну від аграрного сектору, де врожай збирають щорічно після завершення вегетативного періоду, ми маємо тривалий період (80-100 років)вирощування та набуття стиглості лісових насаджень.
Це вимагає лісовпорядного обліку і науково-обґрунтованого нормування користування ресурсами та послугами лісу. Саме на цій основі будується планування і організація невиснажливого лісокористування, перш за все, при здійсненні лісозаготівлі з подальшим відновленням зрубів.
Вимушений навести ці прописні істини, оскільки є досить багато людей, які вважають що ліс рубають де заманеться, а в степовій зоні він росте сам собою.
Важливим кроком в досягненні збалансованого ведення лісового господарства є побудова прозорого ринку деревини, орієнтованого на невиснажливе, раціональне лісокористування та стимулювання поглибленої переробки деревини.
Теж прописна істина.
Так, але в цьому питанні є досить важкі для подолання перепони та виклики. Вони на слайді.
Звертаючись сьогодні до представників деревопереробної галузі, вважаю необхідним наголосити, що подолати ці перепони ми можемо тільки разом, консолідуючи зусилля на користь перспективі, навіть всупереч миттєвим,власним інтересам.
Якісна та орієнтована на кінцевий продукт переробка деревини потребує приватної ініціативи, чутливого реагування на потреби ринку.
Нажаль, поглиблена переробка деревини в країні на сьогодні має скоріше виключний, ексклюзивний характер.
В загальному масштабі переробка деревини зводиться до розпилу кругляка на дошку, чорнову заготовку чи брус з подальшим експортом сировинного напівфабрикату.
Тут, і мабуть в єдиному, мають рацію експерти з британської неурядової організація…
Висновок напрошується сам собою – мораторій на експорт лісоматеріалів у значній мірі не вплинув на сировинний характер економіки і сприяв швидше за все банальному перерозподілу доходів, ніж раціональному та ефективному використанню деревинних ресурсів.
Основним документом, який дозволяє врегулювати частину цих проблем є Указ Президента України №381/2017 від 21 листопада 2017 року. Базовими позиціями Указу є внесення Кабінетом Міністрів України у Верховну раду України низки законопроектів.
Це перший, за останні роки, крок на зустріч лісовій галузі, реальна спроба зрозуміти і вирішити наші проблеми.
Через 2 місяці мине рік з дня прийняття цього важливого для лісівників документу, але відчутних зрушень, окрім чергової, масштабної перевірки лісгоспів, поки-що не спостерігається.
Шукати крайніх поміж трьох сосен, звісно, простіше…
На сьогодні, найбільш очікуваним лісівниками кроком є прийняття, першочергового для виживання галузі, законопроекту щодо створення державного фонду розвитку лісового господарства з визначенням джерел його наповнення.
Функціонування лісового фонду, як незалежного фінансового інструменту, дозволяє фактично врятувати лісівництво на півдні та сході країни, здійснити реанімацію лісівничої науки і освіти,забезпечити безкомпромісну достовірність лісовпорядкування, залучити кошти інвесторів і міжнародних організацій.
Ми в котрий раз наводимо приклад Польщі, де діяльність подібного фонду має багаторічні позитивні результати.
Що заважає використати досвід сусідів…
Створення фонду потребує потужної суспільної та політичної підтримки, і особливо в подоланні цього вето.
У ситуації, що склалася, особливої ваги набуває саме прийняття політичних рішень і ми дуже сподіваємось, що народні депутати, урядовці, представники міністерств та відомств, які погодилися взяти участь у роботі сьогоднішнього з’їзду поділяють стурбованість лісівників, а ті, які мають сумніви чи інші переконання по завершенню з’їзду перейдуть до табору наших прихильників. В будь-якому випадку, прийміть нашу вдячність. Просимо вашої підтримку і питанні скасування земельного податку на лісові землі.
Якщо ми спільно не будемо формувати політику збереження, відновлення, відтворення лісів, це призведе до занепаду лісового господарства.
Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію - це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів.
Це думка не тільки моя, це думка фахівців галузі, науковців, представників об’єднаних територіальних громад. Проти висловивились і одностайно учасники національного діалогу з питань реформування лісової галузі, який був проведений Держлісагентством 5 липня цього року за сприяння Європейської економічної комісії ООН та ФАО. Сподіваюсь її підтримають делегати та учасники з’їзду.
Кілька слів щодо наслідків створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві.
Згруповані застереження щодо цього управлінському заходу, як перехідного етапу до приватизації лісів, наведені на слайді.
Додам тільки, що у Словенії, Литві чи Австрії існування єдиної компанії є цілком можливим у наслідок невеликої – до 20% частки державних лісів. В Україні ж діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня.
Вдячні президенту країни за підтримку в цьому питанні.
Підсумовуючи, вважаю за потрібне зробити наступні висновки і узагальнення.
Перше. Опрацювання і прийняття Лісової політики України повинно базуватись на досвіді розвинутих зарубіжних країн з урахуванням реалій лісового комплексу, місцевого самоврядування і держави.
Друге. Відсутність в Україні документально та законодавчо зафіксованої лісової політики в системі інституційного будівництва лісової галузі спонукає до прийняття нестандартних і невідкладних рішень щодо стабілізації екологічних, економічних і соціальних проблем у лісовому секторі і суспільстві в цілому, які, на цей час в основному носять фрагментарний характер.
Ось далеко не повний перелік законопроектів та постанов, які знаходилися і знаходяться на розгляді в Верховній Раді та Кабінеті Міністрів України.
Але це лише часткове вирішення нагальних проблем лісового господарства, для подолання ситуації, що склалась, потрібен системний підхід та політична воля.
Тут доречно навести вислів засновника фейлетонного жанру Людвіга Берне - «Якщо б природа мала стільки законів, як держава, то й сам Господь не в змозі був би керувати нею». Влучно і по ділу.
Лад може навести прийняттям Закону про національну лісову політику, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, як на національному, так і на регіональному рівнях.
Такий документ дійсно потрібен, але ми розуміємо, що, враховуючи всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, його розробка вимагатиме певного періоду часу.
Вихід - в застосування перехідних моделей з поетапною апробацією на практиці, з подальшим усвідомленням та виправленням можливих помилок.
З цього приводу маю нагоду запропонувати на розгляд з’їздові наступні практичні, а не теоретичні дії, від яких вже всі відверто втомилися.
На протязі одного року реалізуємо структурно-організаційну та функціональну перебудову ведення лісового господарства по наступних ключових напрямках:
- розмежування функцій контролю за дотриманням лісового законодавства від господарської діяльності та користування лісовими ресурсами шляхом реформування системи державної лісової охорони;
- самоокупність та самофінансування лісової галузі за умов створення фонду розвитку лісового господарства та вирішення проблеми подвійного оподаткування лісової галузі.
- запровадження прозорого ринку деревини, орієнтованого на стимулювання поглибленої переробки та забезпечення ефективного використання лісових ресурсів.
- проведення національної інвентаризації лісів.
Останні 3 роки Держлісагентство активно виступає з ініціативою запровадження в Україні національної інвентаризації лісів, яка б вирішила раз і назавжди спекуляцію у суспільстві щодо надмірної вирубки лісів. Держлісагентством із допомогою фахівців з Німеччини підготовлені проекти всіх необхідних нормативно-правових документів, але ми до цього часу не впевнені, що зможемо розпочати польові роботи у 2019 році, оскільки проектом бюджету такі роботи знову не передбачені.
Після виконання вищезазначених заходів, узагальнюємо результати і надаємо пропозиції про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, гармонізації їх з законодавством ЕС та розпочинаємо процес розробки національної лісової політики із залученням всіх зацікавлених сторін.
Тобто пропонується узаконити реальні обставини з урахуванням мінливості сьогодення та ясного бачення перспектив, а не придумувати закони та нормативи, підганяючи під них реальність.
Зазначені дії в повній мірі відповідають успішному досвіду розвитку лісового господарства в країнах Східної Європи, які стали повноправними членами ЄС, зокрема Польщі, Литви, Словаччини, Хорватії та рекомендаціям європейських експертів.
Концептуально це можливо. В протилежному випадку усе, і надовго залишиться без змін.
І на закінчення приведу слова нашого Великого українця Михайла Сергійовича Грушевський:«Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її».
Сьогодні в цьому залі пишеться новітня історія українського лісівництва, давайте по завершенню з’їзду розпочнемо її здійснювати, не на папері, а на ділі.
Дякую за увагу.
Тези доповіді - завантажити
Презентаційні матеріали
Також матеріали доступні за посиланням: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=166328&cat_id=113360
0 коммент.:
Дописати коментар