Директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Філюк розповідає журналістам про здобутки і проблеми лісівників.
Фото автора.

 Організований за ініціативи начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Кватирка прес-тур відкрив перед працівниками ЗМІ регіону не лише здобутки, а й проблеми галузі.

Залізничний вокзал без... залізниці

Перша і Друга світові війни безжально пройшлися сокирою по борах і дібровах Волині. Аби легше було вивозити деревину із лісосік, окупанти будували залізниці: вузькі і широкі. Одну із них у 1916-му було прокладено з Володимира-Волинського у бік Луцька. Сил і часу вистачило лише на 26 кілометрів «чавунки» і майже стільки само вузькоколійки до села Озютичі. Однією із двох станцій на широкій вітці була Рогізно. Колію в 1944-му розібрали для ремонту головних магістралей, а ось будівля вокзалу збереглася до наших днів. Сьогодні це адмінприміщення Губинського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство».

Працівники Губинського, яке очолює Анатолій Іщук, докладають багато зусиль, аби залікувати рани війни і примножити зелені багатства краю. Подекуди посаджені ними ліси вже підпирають небо. Не в дивину: землі тут родючі.

Місцеві лісівники не раз дивували газетярів своїми ініціативами. Цього разу вони показали учасникам прес-туру висаджений цієї весни дендропарк. Поки що його територія — всього 60 соток. Зате висаджено тут аж 70 видів дерев і чагарників, багато із них унікальні для регіону. Однієї сосни майже десять видів, а ще тюльпанове дерево, бархат амурський, оцтове дерево, кілька видів магнолій... Завдяки старанному догляду, а ще матінці-природі, яка цього року щедра на дощі, всі вони прижилися. Згодом, коли саджанці розростуться, лісівники встановлять у дендропарку лавочки та альтанки, і стане він улюбленим місцем відпочинку молоді і привабою для туристів. Пораділи ми, побачивши зелені листочки і голочки хвої на деревах-новоселах, потішилися цьому і вихованці шкільного лісництва, з якими зустрілися того дня. До речі, таких лісництв діє при ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» аж вісім.
Показали нам у Губині і лісову пасіку. Вона метрів за сто від адмінприміщення. Господарює на ній досвідчений спеціаліст Петро Козюк. Про бджіл може розповідати годинами і таке, що аж дух перехоплює. Виявляється, що в бджіл є особливе відчуття. До неї не можна підходити з поганим настроєм, робити щось поспіхом. Відчувають вони і недобрих людей.

На пасіці 62 вулики, проте бджоли живуть у 58. Решта чекає на новоселів, адже настає час поділу бджолосімей. Медозбір цього року обіцяє бути добрим. І знову природа допомогла. Вологість і температура повітря саме такі, які люблять рослини-медоноси. З вулика очікують отримати кілограмів по 12 меду, значно більше поїдають самі трудолюбиві комахи.

— Робота пасічника захоплює. Якщо на пасіці з бджолами, то забуваєш про всі свої проблеми, частково оздоровлюєшся. У середньому бджіл у вулику десь 30 тисяч і лише одна матка. Й всі бджоли зайняті роботою. організація у них така, що нам далеко. Якщо трутні вже не потрібні, бджоли їх не годують, а потім викидають із вулика, як непотріб, щоб не витрачати мед. Усе в них розраховано, — захоплено розповідає про бджіл Петро Козюк.


Пасічник Петро Козюк.

Ефективність мораторію... мінусова

І все-таки головне завдання Губинського лісництва, як і решти п’яти, що входять до складу Володимир-Волинського держлісгоспу, вирощувати ліс. Тож провідний інженер лісового господарства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Микола Іваницький, який супроводжував нас упродовж дня, показав шкілку з малюсінькими, як молода травичка в квітні, сіянцями сосни. Важко повірити, що колись з них виростуть височенні дерева. Побачили ми також павільйон для вирощування декоративного посадкового матеріалу, який лісівники використовуватимуть для власних потреб і для реалізації організаціям та населенню.

Повчальними були відвідини і лісопромислового комплексу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Директор лісгоспу Володимир Філюк розповів, що за місяць у лісгоспі рубають у середньому по п’ять тисяч кубометрів деревини, майже половину переробляють на місці на заготовки до європіддонів, обрізний і необрізний пиловник, решту — реалізують.
Аби ціна на заготовки для європіддонів була вищою, їх сушать у трьох спеціальних камерах. За січень-травень такий процес пройшло майже 2800 кубометрів. Ціна питання — десять євро за куб. Саме на стільки зростає ціна заготовок після сушки. Тепло ж виробляється з відходів деревини.

В останні місяці підприємство потерпає від проблем з реалізацією. Запроваджений з 1 січня 2017 року мораторій на вивезення лісу-кругляку, а цього року ще й на дрова, серйозно б’є по економіці лісгоспу. Вітчизняна промисловість виявилася не готовою переробляти деревину в таких обсягах. Сподівання, що замість соснових і дубових колод будемо експортувати на Захід меблі, не збулися. Лісівники втрачають на цьому мільйони і не лише у Володимирі-Волинському. Тож слід, доки не пізно, переглянути експортну стратегію держави.

Тим часом ціни на деякі види деревини впали майже вдвічі, і цей процес продовжується. Один із найбільших вітчизняних партнерів лісгоспу, підприємство «Кроноспан Україна», що в сусідньому Нововолинську, за останній місяць тричі переглядало ціни на деревину у бік зниження. Ось такі справи! А йдеться про діяльність цілої галузі. Держава повинна не залишатися осторонь її проблем, адже лісівники завжди були сумлінними платниками податків.

Живі пам’ятники Свободі

Ще в далекі 1960-ті роки багаторічний керівник обласного управління лісового господарства, світлої пам’яті Дмитро Телішевський, говорив, що за лісництво в селі може бути красивішою лише церква. Цієї думки дотримувалися і його наступники. Особливо ретельно за цим стежить теперішній начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко. Лісівники дбають не лише про ошатність самих адмінбудівель, а й про благоустрій територій. По суті це зразки садово-паркового мистецтва. В цьому ми переконалися, перебуваючи у Губинському лісництві, не менше були вражені і в Устилузькому. Як розповів лісничий Микола Єдинак, у червні минулого року тут розпочали капітальний ремонт спорудженої ще в 1967 році контори. Відтоді тут змінилося все: від фундаменту до даху. Дивлячись на фасад будинку, важко повірити, що йому вже понад півстоліття.



Візитна картка Устилузького лісництва.

 Не можна не замилуватися і озелененням території. Особливо вразили два величезні ясени, що ростуть на вулиці перед входом у лісництво. Від Миколи Єдинака дізналися, що висаджені вони ще в 1861 році на честь скасування кріпацтва. Росло їх в Устилузі вздовж центральної вулиці кілька десятків, залишилося три. Але той, що біля школи, значно менший. Просимо господарів виміряти окружність одного із ясенів-велетнів. Відтепер і ми, і лісівники знатимуть, що на висоті 130 сантиметрів окружність стовбура становить 420 сантиметрів. Аби його обхопити, треба трьох дорослих чоловіків.


Керівник прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства Світлана Думська біля яcена-велетня в Устилузі.

 Мали змогу ми побувати і в дібровах Устилузького лісництва: доглянутих, вмитих щедрими літніми дощами. В одному місці несподівано ожив мобільний телефон. Читаю повідомлення Kyivstar: «Вітаємо в Польші!». Ось ще одна особливість тутешніх лісів: вони межують з Євросоюзом. Скажу відверто: за роботу волинських лісівників нам не соромно, бо працюють вони за багатьма параметрами навіть краще, ніж наші сусіди за Бугом.

Волинська область.

 Довідково

 ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» розташоване на території чотирьох районів: Володимир-Волинського, Іваничівського, Локачинського, Турійського. До складу лісгоспу входить шість лісництв: Губинське, Ішівське, Микуличівське, Павлівське, Стенжаричівське, Устилузьке.

 http://www.golos.com.ua/article/318638