Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна “Лісова Варта” (фінансова підтримка Міжнародного відділу Лісової служби США) проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
Його мета — виявити тренди та причини порушень лісового покриву, адже масштабне відмирання дерев внаслідок пожеж, діяльності шкідників, сильних вітрів, підтоплень
або лісозаготівлі можуть призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності.
Для дослідження, експерти проаналізували зображення карпатських лісів відзняті супутниками NASA “Landsat”, із застосуванням засобу візуалізації “TimeSync”. На основі статистичної вибірки 2000 випадкових точок, було виявлено та оцінено щорічні зміни намету 290 ділянок лісу. Дослідники враховували як природні, так і антропогенні порушення.
Для достовірності отриманих результатів, спочатку оцінювались ділянки величиною один піксель. Фахівці також розглядали прилеглі території та історію змін лісового покриву. Таким чином, вдалося зафіксувати як земляний покрив, так і різні типи землекористування із поділом на "ліс" та "не ліс".
Під типом "ліс" експерти мали на увазі заліснені території, що вкриті деревами не менше як на 50%. Це листяні, хвойні чи змішані типи лісів та лісові водно-болотні угіддя. Крім того, дерева повинні покривати площу, як мінімум 0,5 га, а їх висота має бути щонайменше 20 м. За цією логікою, усі інші типи землекористування, наприклад, сільське господарство чи міська місцевість, були віднесені до типу — "не ліс".
Результати проведеного дослідження засвідчили, що постійна середня лісистість екорегіону за останні 30 років була близькою до 65,5%. Виявлено також збільшення обсягів лісозаготівлі в українських Карпатах. Виявлений тренд змін лісового покриву вказує на зростання пошкоджень лісового намету. Найбільша їх кількість спричинена суцільними та вибірковими вирубками, які загалом становлять близько 92% і лише 8% — це природні пошкодження. Щорічна величина таких рубок (в останні роки частіше) перевищує 1% вкритої лісом площі Карпат.
“Слід зауважити, що виявлені дані станом на 2016 рік не свідчать про інтенсивне лісокористування, з точки зору оцінки всієї площі, що залишає можливість сталого розвитку лісового сектору Карпат. Якщо взяти до уваги значну площу лісу, що виконує переважно екологічні та природоохоронні функції і не є часткою планового (головного) лісокористування, то варто зазначити, що подальше збільшення обсягів вирубування лісів масово сконцентрованих у басейнах окремих рік, може становити загрозу екологічній стабільності цілого регіону”, — застерігає координатор проекту “Лісова варта” Дмитро Карабчук.
Насамперед, за словами експерта, це стосується значних порушень лісового покриву, що пов’язані із застосуванням, так званих, суцільних санітарних рубок на значних (понад 10 га) територіях гірського лісу, що стали масовими в останні роки. Слід зауважити і те, що виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі можливого впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат.
Зміни лісового покриву Українських Карпат у період 1984-2016 років
• Олег Часковський, Дмитро Карабчук
Вступ
Ліси є не тільки джерелом значних економічних ресурсів для розвитку людського суспільства. Вони забезпечують незамінні для життя всього соціуму, особливо для місцевої громади, екосистемні послуги. Не менш важливими функціями, які виконують ліси, є формування локального кліматичного середовища, підтримання стабільних об’ємів чистої води, створення середовища існування дикої природи, продукування кисню й депонування вуглецю, рекреаційний потенціал і забезпечення недеревними продуктами тощо. Проте важливо пам’ятати, що наявність і якість лісових ресурсів - величини змінні, які значно залежать від стану та складу лісу (наприклад, породи дерев), його повноти, а передусім - від того, чи пошкоджений лісовий намет.
Пошкодження лісового намету визначають як великі імпульси відмирання дерев внаслідок таких подій, як пожежі, інвазії шкідників, сильні вітри та лісозаготівля. Найбільша небезпека пошкодження лісового намету полягає в тому, що це може призвести до порушення сталої динаміки змін лісового середовища, породного складу лісів, їх структури та функціональності. Крім того, знеліснення та відновлення лісів вважаються критичними механізмами переміщення вуглецю між атмосферою та поверхнею землі: в атмосферу вуглець, крім антропогенної діяльності, потрапляє шляхом окислення та розкладання деревини, і навпаки, лісовідновлення забезпечує забір вуглецю з атмосфери. Саме тому кількісне оцінювання лісових порушень придатне не лише для фіксування наявних лісових ресурсів, а й для визначення вмісту вуглецю та інших похідних від цього можливостей лісу. Сьогодні це набуває особливого значення з огляду на те, що ключові відповідальні особи в державі наразі мають змогу контролювати таку людську діяльність та прогнозувати її наслідки у масштабах країни.
Метою цього дослідження було виявити тренди та причини пошкоджень намету деревостанів у лісах (лісового покриву) Українських Карпат у період 1984-2016 років. Для вивчення взято часові ряди кожного із зазначених років на зображеннях, отриманих за допомогою супутникових знімків у межах проекту NASA Landsat із застосуванням засобу візуалізації TimeSync. У такий спосіб на основі статистичної вибірки із 2000 точок ідентифіковано 290 ділянок лісу із порушеннями лісового намету. На цих ділянках здійснено оцінку щорічних пошкоджень намету лісу, яка враховувала як природні, так і антропогенні чинники цих порушень.
Методика
Територія досліджень
Територією досліджень стали Українські Карпати, розташовані в межах чотирьох адміністративних одиниць: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (див. рис. 1). Для покриття супутниковими знімками території досліджень використано п’ять сцен супутникових знімків Landsat Такі сцени нам знадобилися для створення карти лісів за кожним роком.
Для дослідження змін лісового покриву Українських Карпат у період із 1984 по 2016 р.р. загалом вибрано 58 знімків супутника Landsat/
Вибрані супутникові знімки попередньо були опрацьовані на предмет радіометричного коригування. Задля підвищення точності визначення пошкоджень лісового покриву на знімках було усунуто сліди хмар і тіней від них.
З метою виявлення змін лісового намету спочатку було обрано тестові ділянки, які дозволили ідентифікувати «лісову маску». У такий спосіб була створена офіційна «лісова маска» на основі цифрових повидільних карт лісової інвентаризації, що дало змогу класифікувати й порівняти супутникові знімки з метою систематичного відбору.
Аналіз змін лісового покриву ґрунтувався на порівнянні «лісових масок» кожного відтинку часу.
Дані Landsat
0 коммент.:
Дописати коментар