Перше, що варто мати на увазі, – це місце висадки дерев. Тут є кілька варіантів:
Варіант перший: висадка дерев у лісі. Діти або чиновники разом з лісівниками висаджують дерева на місці вирубки в лісі – такий сюжет з’являється в новинах чи не щотижнево. Лісова галузь навіть проводить щорічну акцію, суть якої полягає саме в спільній висадці дерев у лісі. Що треба усвідомлювати?
Лісове господарство – це галузь економіки, яка в Україні переважно орієнтована на отримання прибутку. Законодавство зобов’язує лісівників відновити вирубаний ними ліс. З громадськістю чи без – вирубаний ліс все одно буде відновлений лісівниками. Залучення громадян чи чиновників до відновлення лісів є здебільшого інформаційним приводом або ж екоосвітньою акцією. У цьому немає чогось поганого, але якщо свідомі громадяни хочуть витратити час та ресурси на допомогу лісам – висаджування дерев на вирубках не є дуже ефективним заходом. До того ж, треба розуміти, що посаджені Вами дерева лісгосп планує в майбутньому зрубати.
Варіант другий: висадка дерев у луках / степах / інших природних територіях. Доволі поширеними є і акції, коли дерева саджають у межах природних екосистем без дерев. Як приклад, висадка дерев на схилах Дніпра. Або в степових балках. Такі акції часто можуть бути не лише неефективними, але й навіть шкідливими. Природа – це не тільки ліси. Луки та степи – це також природні екосистеми, але в них дерева майже чи повністю відсутні. Українські луки та степи – у природному їх стані – зникають чи не швидше за ліси, хоча й без такого суспільного резонансу. Дерева, висаджені в таких екосистемах, можуть потім швидко поширюватись, перетворюючи степи на рідколісся, щось на зразок савани. Як наслідок, зникають рідкісні види, що пристосовані саме до лучних чи степових умов.
Яскравим прикладом висадки дерев у степовому ландшафті є острів Джарилгач, популярний серед “диких” туристів. У минулому ландшафт острова був виключно степовим, але за радянських часів тут були висаджені значні площі маслинки – чогось середнього між кущем і невеликим деревом. Відтоді маслинка шириться островом, що в довгостроковій перспективі може кардинально змінити степові екосистеми Джарилгача.
Найкращою альтернативою в даному випадку є висадка дерев там, де колись ліс був вирубаний для створення поля. Проте в такому разі варто заздалегідь вирішити питання висадки дерев з власником землі. Якщо власник землі має на неї інші плани, то Ваші зусилля в майбутньому можуть перетворитися на купу пеньків.
Варіант третій: висадка дерев у містах / селах. Зелені насадження в містах очищують повітря, знижують температуру, навіть заспокоюють і при цьому часто зникають унаслідок інфраструктурних проектів. До того ж, міста та села – це екосистеми, які важко назвати природними, тому й висадка дерев у їх межах дикій природі майже не загрожує. Мабуть, цей варіант є найбільш ефективним та безпечним.
Другий важливий момент: які дерева та як саме висаджувати?
Яскравий приклад неправильного підходу до висадки дерев – це використання саджанців дуба червоного або, наприклад, робінії псевдоакації (також відомої як акація біла). Обидва види в наших умовах є інвазивними. Це значить, що в минулому вони не зростали в Україні, а були завезені людиною. Ба більше, в Україні ці види мають набагато менше природних ворогів і набагато краще пристосовані до несприятливих умов. Як наслідок, біла акація витісняє наші види дерев та інших рослин, стрімко поширюючись у лісах та інших екосистемах. Відповідно, для висадки дерев варто використовувати лише місцеві (аборигенні) види. Найбільш поширені інвазивні види, які не варто використовувати: дуб червоний, акація біла (робінія псевдоакація), клен ясенелистий (клен американський) тощо.
Інший важливий момент: вибір місцевого виду дерева.
Кожний вид має свої вимоги до середовища існування. Наприклад, сосна любить світло, а ялина достатньо тіньолюбна. Вільха переважає у вологих місцях. Маленькі дубки також не люблять затінення й можливої конкуренції з більш тіньостійкими деревами. Усі ці вимоги варто враховувати під час підбору дерев для висадки. Якщо Ви вже обрали місце для висадки, то проконсультуйтеся зі спеціалістами. Вони допоможуть обрати правильний вид дерева, а також правильний сезон для висадки.
Не варто також забувати про догляд: штучні насадження дуже залежать від догляду в перші роки життя. Молоді дерева легко гинуть унаслідок затінення кущами та травами, на більш пізніх етапах надмірна щільність дерев також робить їх нестійкими. Відповідно, не варто братися за висадку дерев, якщо відсутня можливість проводити догляд за ними впродовж наступних хоча б десяти років.
Підбиваючи підсумки, зазначимо: висадка дерев має багато нюансів. Якщо їх не враховувати – усі витрачені зусилля та ресурси будуть марними. А в найгіршому разі – ще й завдадуть шкоди природі. До того ж, існують і інші можливості допомогти довкіллю.
Для прикладу, національні природні парки України, а також різноманітні громадські організації проводять заходи для волонтерів, де небайдужі громадяни можуть допомогти працівникам заповідних територій охороняти природу. Волонтери разом з експертами рахують рідкісних тварин та рослин, допомагають боротися з пожежами чи браконьєрами, влаштовують туристичні маршрути тощо. Запропонуйте свою допомогу національним природним паркам поблизу – це може бути набагато кориснішим, ніж висадка дерев!
Окремо варто відзначити наявність в Україні чималих площ так званих самосійних лісів. Ці ліси утворилися на полях, які перестали використовувати за призначенням. Часто це гарний та природний 15-25-річний ліс із сосни чи берези, що чудово росте без догляду людини. Зазвичай фермери чи агрохолдинги орендують такі закинуті поля та знищують самостійні ліси, адже документально – це поля. Тому за наявності коштів можна взяти такі лісові ділянки в оренду, а потім, після відкриття ринку землі, купити. Таким чином, Ви матимете власний ліс з тисячами здорових та корисних дерев!
Єгор Гриник, експерт лісового напрямку
Джерело
13 октября 2019
0 коммент.:
Дописати коментар