«Усі гаї подібні до Едему», — писала Леся Українка. Те ж саме можна сказати про ліси Черкащини — напрочуд гарні, енергетично світлі, розкішні в своєму розмаїтті, ніби вони й справді є відображенням раю на нашій землі. От тільки створені вони не стільки природою, як самими людьми — поколіннями лісівників області, які з року в рік надзвичайно багато роблять для розвитку та відтворення лісового фонду нашого краю. Наскільки ефективно діє лісове господарство Черкащини, підтверджують і його незмінно лідируючі позиції в рейтингу Державного агентства лісових ресурсів України. Про здобутки й перспективи лісової галузі області, проблеми, які доводиться лісівниками вирішувати, — й наша розмова з начальником Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Дзюбенком.
— Олександре Миколайовичу, як відомо, багато лісу не буває. І всі десять державних лісогосподарських підприємств, які входять до складу обласного управління лісового та мисливського господарства, минулого року не тільки виконали, а й перевиконали план з лісорозведення та лісовідновлення.
— Так, ми висадили лісові культури на площі 1465 гектарів. З них 29 гектарів — це нові ліси. Додати до цього ще понад 200 гектарів природного поновлення і в цілому маємо в області 1698 гектарів молодих лісів. Їх могло бути й набагато більше, якби під заліснення почали виділятися землі, непридатні для сільськогосподарського використання, по суті — пустирі. От тільки органи місцевого самоврядування передавати їх під заліснення держлісгоспам не поспішають. Хоча це деградовані грунти, на яких окрім лісових насаджень нічого більше не росте, хіба що бур’яни. І наші роз’яснення, що ліс — це головний виробник кисню, виконує цілу низку функцій — водоохоронних, водорегулюючих, ґрунтозахисних, кліматоутворюючих тощо — ситуацію не змінюють.
Держлісгоспи практично вже вичерпали свої резерви для висаджування нових лісів. За останні п’ять років створено лісових насаджень на нелісових площах 880 гектарів, останні 29 гектарів ми заліснили минулоріч. Лісистість же області становить 15,4 відсотка. До лісостепової природно-кліматичної зони, в якій ми живемо, необхідно збільшити цей показник хоча б до 16%, тим більше зараз, коли глобальне потепління змінює клімат не в кращий бік. Ліси ж можуть його пом’якшити, що надзвичайно важливо як для здоров’я людей, так і для сільгоспвиробництва.
Лісівники дбають не тільки про сьогоднішній день, а й про майбутнє. Для нас саджали ліси наші діди та прадіди, ми сьогодні створюємо ліси для майбутніх поколінь. І це будуть здорові та гарні ліси, які працюватимуть на покращення екології в нашому краї, для суспільства та соціально-економічного розвитку нашої держави.
— З погляду на майбутнє в лісгоспах області створено й потужну насіннєву базу.
— Лісонасіннєва справа — це головна передумова вирощування продуктивних, якісних і стійких насаджень.
Ще в 70-их роках минулого століття у лісовому господарстві Черкащини розпочалися роботи з переведення насінництва лісових порід на селекційно-генетичні засади. І сьогодні ми маємо результат — генетичні резервати, архівно-маточні та клонові плантації, постійні лісонасіннєві ділянки з насіння плюсових насаджень і плюсових дерев. Селекційна робота проводиться на науковій основі.
У Смілянському, Черкаському та Чигиринському лісгоспах діють сучасні холодильні установки для довготривалого зберігання насіння, Канівським лісгоспом введено в дію нову шишкосушарку, Черкаський лісгосп придбав устаткування для очищення насіння сосни. Підготовка насіння — це безперервний і надзвичайно відповідальний процес. Тому й увага до нього особлива.
До цьогорічної культурної компанії в розсадниках держлісгоспів уже підготовлено 10,2 мільйона штук сіянців основних лісоутворюючих порід — сосни звичайної, дуба звичайного та червоного, акації, горіха чорного. Маємо також 132 тисячі саджанців декоративних рослин, які реалізовуватимуться населенню, установам та організаціям для озеленення. А ще заготували 79,3 тонни лісового насіння — для посіву в розсадниках та створення лісових культур.
Проведена велика робота з будівництва нових та реконструкції існуючих теплиць у всіх держлісгоспах, облаштування сучасних систем поливу. На майже п'яти гектарах лісових розсадників встановлено крапельне зрошування. Робота в цьому напрямку буде продовжена.
Плануємо цьогоріч відтворити ліси на площі 1675 гектарів, з них лісовідновлення становитиме 1372 гектари, природне поновлення — 200 гектарів, захисні насадження — 13 гектарів.
— Сьогодні лісова галузь переживає непрості часи. В суспільстві формується думка: лісівники тільки те й роблять, що рубають та продають ліс.
— Давайте оперувати реальними цифрами і фактами, а не популістськими інсинуаціями, на основі яких хтось робить політичну кар’єру, а комусь це потрібно й для якихось власних цілей.
Першочерговим завданням лісівників завжди було, є і буде створення високопродуктивних здорових лісових насаджень. Так, за попередні десять років лісгоспи області висадили лісів на площі в 13,5 тисячі гектарів і виростили більш ніж 160 мільйонів сіянців. А тут і комплекс доглядів за лісом, і охорона та захист від шкідників, пожеж, браконьєрів та багато інших лісівничих робіт. Думається, який це обсяг, роз’яснювати не треба.
Щодо рубок. Ліс — це відновлюваний ресурс і лісівники збирають достиглий урожай, як і на будь-якому виробництві. Бо ж результат лісівничої праці — стиглі лісові насадження, які, окрім екологічної складової, сприяють розвитку економіки регіону й держави в цілому. Будь-які рубки здійснюються ощадливо і виважено по відношенню до природи, на основі комплексних досліджень насаджень, з дотриманням усіх встановлених вимог. При цьому всі зруби в обов’язковому порядку заліснюються.
А рубки формування молодняків — це як свого роду прополювання, щоб молодим і міцним деревам дати більше світла й простору для росту. Минулого року ми здійснили їх на площі понад дві тисячі гектарів.
Протягом 2016-го від рубок головного користування заготовлено 307 тис. кубометрів деревини, від рубок формування та оздоровлення лісів — 325,8 тис. кубометрів. Обсяг реалізованої продукції склав 596 мільйонів гривень. Це на 129,5 мільйона гривень більше, ніж у 2015-му році, оскільки на 240 гривень зросла реалізаційна ціна одного знеособленого кубометра деревини.
Минулого року суттєво зріс попит на дров’яну деревину для технологічних потреб та паливні дрова, які ми реалізовуємо передусім населенню та закладам соцсфери.
У своїй господарсько-фінансовій діяльності ми повністю відкриті для громадськості й співпрацюємо з нею.
Усі підприємства лісової галузі області минулого року спрацювали прибутково. Чистого прибутку отримано 71,3 мільйона гривень, 34,5 мільйона гривень направлено на освоєння капітальних інвестицій. 187,6 мільйона власних коштів підприємств спрямовано на ведення лісового господарства. Придбано сучасну техніку, обладнання, запроваджено нові технології. Приміром, щоб моніторити пожежну ситуацію в он-лайн режимі, Черкаський та Кам’янський лісгоспи придбали квадрокоптери.
Працюємо успішно — підвищується й зарплата наших працівників, яка проти 2015-го року збільшилась на 3300 гривень і складає на даний час 9600 гривень. За рівнем середньої заробітної плати ми займаємо зараз другу позицію в загальногалузевому рейтингу.
І — найголовніше. Протягом 2016-го року лісгоспами Черкаського ОУЛМГ сплачено до зведеного бюджету 217,5 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 90,2 мільйона гривень більше, ніж у 2015 році.
Від усієї суми податків місцеві бюджети поповнилися на 54,7 мільйона гривень, проти 38,4 мільйона у 2015 році. З них рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів сплачено 25,6 мільйона гривень. До Єдиного соціального внеску держлісгоспи області перерахували 42,2 мільйона гривень.
— Нещодавно були прийняті зміни до «Санітарних правил у лісах України». І сприйняті вони не тільки лісівниками, а й людьми, далекими від лісової справи, досить неоднозначно.
— І для цього є немало підстав. Приміром, з 1 квітня до 15 червня, відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про тваринний світ», у лісах запроваджується так званий «період тиші», коли заборонено здійснювати санітарні рубки. Але ж саме навесні відбувається розвиток більшості шкідників. Приміром, той же вершинний короїд літає та розмножується саме в квітні-травні. Ми ж тепер не маємо права в цей період очищувати ліс від хворих дерев, через що й здорові насадження будуть віддані на поталу короїду.
Або згідно з новими правилами встановлено критерій повноти насаджень при відводі для рубки — 0,1. На таких рідинах (бо при подібній повноті насадження цю ділянку вже не можна назвати лісом) масово заселятимуться в грунті хрущі, розростатиметься злакова рослинність, відбуватиметься задерніння і загалом практично буде втрачено лісове середовище. Тому коли така ділянка всохне зовсім і ми її зможемо очистити, створити нові лісові культури на ній буде дуже складно. А ще — це величезні кошти на хімобробіток.
Окрім того, на окремих об’єктах ПЗФ рубка сухостійних дерев заборонена взагалі. І що робити, коли такі дерева знаходяться біля доріг і становлять загрозу для руху транспорту? Санітарні рубки для того й призначаються, щоб звільняти ліс від хворих дерев, які становлять для нього небезпеку. Відміна цих заходів призведе до того, що ліс почне гинути, що передусім позначиться на екології. Суттєвими будуть і втрати лісгоспів, а відтак зменшаться і їх відрахування до бюджетів усіх рівнів.
Не можу не згадати про проблему Черкаського бору. Сьогодні діюче законодавство, нова редакція «Санітарних правил у лісах України», нормативна база по природо-заповідному фонду призводять до того, що ми втрачаємо десятиліття роботи наших попередників. Є сотні гектарів соснових насаджень, яким понад 150 років, що масово вражені омелою австрійською (природо-заповідний фонд, зелена зона), — вони вже давно не виконують своїх основних функцій. Зрубати та оновити цей ліс нам не дозволяє неузгодженість законодавства, а там би вже протягом кілька десятиліть міг би зростати молодий, здоровий ліс і виконувати екологічні функції.
Має бути окремий підхід до кожної природно-кліматичної зони, бо в кожної зони свої умови для створення насаджень, природного поновлення та ін. Так, приміром, на Черкащині, якщо в перестиглих вільхових та акацієвих насадженнях своєчасно не провести санітарно-оздоровчих заходів, вони втратять здатність до природного поновлення. Такі насадження просто будуть зрубані як сухостій, а лісоводи матимуть проблеми зі створення лісових культур на цих ділянках, та ще й змушені будуть витрачати на це величезні кошти. А земельні ділянки, де зрубають сухостійну вільху, взагалі перетворяться у болота.
Будь-які нововведення в законодавстві повинні бути продуманими, фахово обгрунтованими й орієнтованими на позитивний результат. Хтось повинен нести відповідальність за прийняття рішень і за результат у майбутньому від цих рішень.
— Упорядковані, ошатні ліси Черкащини — це її гордість.
— І я щиро вдячний усім працівникам нашої галузі за їх самовіддану і нелегку працю зі збереження, примноження, захисту та раціонального використання лісових багатств. Сьогодні активно триває підготовка до весняної лісокультурної кампанії, коли головне наше завдання — якісно та у досить стислі строки провести всі необхідні роботи з посадки лісу. Вже починаємо готуватися до пожежонебезпечного періоду, аби максимально попередити весняні загорання.
Попри всі перепони, які доводиться нам долати, штучне формування в суспільстві навіть якоїсь упередженості проти лісівників, ми робили, робимо і будемо робити свою роботу відповідально, добросовісно й на високому професійному рівні — для розвитку наших лісів, покращення стану довкілля, виконання всіх своїх соціальних і фінансових зобов’язань перед народом та державою. А користуватимуться результатом і дадуть оцінку нашій роботі наступні покоління.
Інтерв’ю вела Наталя Віргуш
