ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 травня 2017

Лісогосподарська діяльність у 2016 році

1. Використання лісових ресурсів

За 2016 рік реалізовано продукції (товарів, послуг) лісового господарства на 12 838,8 млн. грн (за 2015 рік – на 10 778,2 млн. грн), у т.ч. продукції лісозаготівель – на 12 274,3 млн. грн.

У 2016 році підприємства, що мали в користуванні або власності ліси, заготовили 22 612,8 тис.куб.м. деревини, у т.ч. 19 605,7 тис.куб.м ліквідної деревини.


Паливна деревина становила 57,6 %, або 11 294,4 тис.куб.м, від загального обсягу заготовленої ліквідної деревини, решту (42,4 %, або 83 11,3 тис.куб.м) становили лісоматеріали круглі.



Основна частина ліквідної деревини була заготовлена від санітарних рубок лісів (47,3%) та рубок головного користування (43,0%). Більше інформації щодо результатів використання лісових ресурсів наведено нижче.

Заготівля ліквідної деревини за системами та видами рубок


 
Площа, на якій здійснювалась заготівля деревиниОбсяг заготовленої ліквідної деревини
гау % до загальної площі, на якій здійснювалась заготівля ліквідної деревинитис.м³у % до загального обсягу заготовленої ліквідної деревини

Усього за системами та видами рубок і заходів386382100,019605,7100,0
рубки головного користування346949,08425,043,0
рубки формування і оздоровлення лісів та інших заходів, пов’язаних із веденням лісового господарства35003490,611103,756,6
освітлення241136,24,90,0
прочищення242936,327,80,1
проріджування210185,4309,01,6
прохідні280877,3789,24,0
вибіркові санітарні18209647,13361,817,2
суцільні санітарні295357,75914,330,2
лісовідновні15990,4260,21,3
переформування1950,120,40,1
реконструктивні1760,02,50,0
ландшафтні2120,16,70,0
інші заходи, пов’язані з веденням лісового господарства3871010,0406,92,1
інші заходи, не пов’язані з веденням лісового господарства16540,477,00,4

Заготівля другорядної лісової продукції 

Одиниця вимірю-
вання
Обсяг заготовленої лісової продукції
усьогоу % до 2015
Корат22,5357,1
Ягодит5378,7161,8
Очеретт3425,478,4
Горіхит4,111,6
Сінот1133,499,3
Грибит214,8315,0
Деревні сокит2121,988,8
Новорічні ялинкитис.шт414,798,6

Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) лісового господарства у 2016 році 

Обсяг реалізованої продукції
(товарів, послуг) лісового господарства (без ПДВ)
Частка лісозаготівель
у загальному обсязі реалізованої продукції,
%
млн.грн

у % до загального обсягу
реалізованої продукції
Україна12838,8100,095,6
Вінницька566,74,498,7
Волинська795,76,294,2
Дніпропетровська40,50,377,1
Донецька38,70,350,4
Житомирська2075,016,299,7
Закарпатська715,35,699,2
Запорізька22,40,230,5
Івано-Франківська696,75,492,5
Київська1030,28,097,4
Кіровоградська176,31,494,4
Луганська71,70,691,8
Львівська826,96,491,1
Миколаївська21,60,257,4
Одеська61,90,575,5
Полтавська320,72,598,0
Рівненська1303,310,199,4
Сумська824,06,497,1
Тернопільська201,11,697,0
Харківська260,32,097,8
Херсонська37,20,344,3
Хмельницька577,64,598,7
Черкаська594,24,698,7
Чернівецька450,03,590,8
Чернігівська968,17,593,7
м.Київ162,71,350,7

 Заготівля ліквідної деревини у 2016 році 

Обсяг заготівлі
ліквідної деревини, тис.м3
У тому числі
усього

у % до 2015р.

лісоматеріали круглідров’яна деревина для технологічних потреб

дрова для опалення
Україна19605,7101,88311,34372,46922,0
Вінницька651,294,8182,1130,8338,3
Волинська1181,6104,8813,6219,1148,9
Дніпропетровська100,8120,75,416,379,1
Донецька100,1113,014,832,852,5
Житомирська3402,9108,81412,9655,41334,6
Закарпатська1323,991,2538,7336,8448,4
Запорізька29,595,629,5
Івано-Франківська1213,299,2565,2341,8306,2
Київська1661,7106,1522,7540,9598,1
Кіровоградська225,1103,564,3148,712,1
Луганська220,3130,318,582,2119,6
Львівська1242,996,8483,7188,2571,0
Миколаївська38,0102,31,13,233,7
Одеська109,6103,33,317,888,5
Полтавська471,095,9238,3100,6132,1
Рівненська1690,8110,6971,4321,7397,7
Сумська980,399,8483,0150,5346,8
Тернопільська255,491,351,829,8173,8
Харківська486,6102,1135,5142,8208,3
Херсонська59,577,72,45,451,7
Хмельницька750,5107,4263,0151,9335,6
Черкаська673,596,4227,0268,4178,1
Чернівецька750,990,6269,3110,8370,8
Чернігівська1727,7109,7989,1273,8464,8
м.Київ258,760,054,2102,7101,8

2. Ведення лісового господарства


У 2016 р. було зафіксовано 1249 лісових пожеж площею 1,3 тис.га, що становить 32,8% та 6,3% від відповідної кількості та площі лісових пожеж у 2015р. У результаті лісових пожеж згоріло та пошкоджено 32,6 тис.м³ лісу на пні (за 2015р. – 170,7 тис.м³) та 0,3 тис.м³ заготовленої лісової продукції (за 2015р. – 10,4 тис.м³).

Площа загибелі лісових деревостанів у 2016р. зменшилась порівняно з 2015 р. на 30,0% і становила 19,4 тис.га.

Основними причинами загибелі лісових деревостанів були несприятливі погодні умови (41,4% площі загибелі), хвороби лісу (30,5%), пошкодження шкідливими комахами (12,0%).

У 2016р. в лісах на площі 161,2 тис.га виникли осередки шкідників і хвороб лісу. У результаті проведених заходів і під впливом природних факторів у 2016 р. було ліквідовано осередків шкідників і хвороб лісу на площі 119,0 тис.га.

Площа проведених робіт із захисту лісів від шкідників і хвороб у 2016 р. зменшилась порівняно з 2015 р. на 9,1% і становила 37,2 тис.га. У загальній площі проведених робіт із захисту лісів від шкідників і хвороб 78,0% становили профілактичні біотехнічні заходи,

22,0% – заходи захисту лісів від шкідників і хвороб хімічними препаратами.

У 2016р. площа відтворення лісів збільшилась порівняно з 2015р. на 4,7% і становила 63,2 тис.га. У загальній площі відтворення лісів лісорозведення становило 4,6%, або

2,9 тис.га, з яких 48% припадало на соснові породи, 27% – на дубові.

Упродовж 2016р. зафіксовано 7506 випадків незаконних рубок дерев і чагарників, унаслідок яких було знищено та пошкоджено 43,8 тис.м³ деревини, заподіяно шкоди лісовому господарству на 200,4 млн.грн.

Географічне охоплення

Спостереження охоплює всі регіони України, крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також частини зони проведення антитерористичної операції.

Методологія та визначення

Лісові ресурси – деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів.

Ліквідна деревина – загальний обсяг поваленої чи заготовленої іншим чином і вивезеної деревини. Уключає лісоматеріали круглі (ділову деревину) та паливну деревину (дров’яну деревину для технологічних потреб і дрова для опалення).

Індекс заготівлі ліквідної деревини є показником зміни в часі обсягів заготівлі ліквідної деревини.

Ведення лісового господарства – здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Інформація підготовлена на підставі даних державного статистичного спостереження “Лісогосподарська діяльність”, що охоплює юридичних осіб, яким надано в користування або власність ліси.

Методологічні положення: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2015/89/89_2015.htm

Інформацію підготовлено за матеріалами Держстату.

http://agrex.gov.ua/лісогосподарська-діяльність-у-2016-році/

Дата : 13.04.2017

Общественный совет при Гослесагентстве выступает против торговли древесиной на единой электронной площадке



Общественный совет при Государственном агентстве лесных ресурсов, считает введение торговли древесиной на единой бирже в электронном виде попыткой монополизировать рынок.

Соответствующее обращение совета к премьер-министру, Антимонопольному комитету, Генеральной прокуратуре и Министерству аграрной политики и продовольствия обнародовано на сайте Гослесагентства.

"Действия Гослесагентства о введении торговли древесиной на единой бирже исключительно в электронном виде полностью противоречит действующему положению о торговле древесиной, не решает проблемы рынка и является попыткой монополизировать торговлю древесиной", - отмечают в совете.

По их мнению, ведение ежеквартальных электронных торгов необработанной древесиной также не соответствует проекту реформирования рынка древесины, наработанному рабочей группой при Гослесагентстве.

Согласно положению об организации и проведении аукционов по продаже необработанной древесины № 42 от 19 февраля 2007 года, аукционы по продаже необработанной древесины проводятся на базе товарных бирж, расположенных в областных центрах, а сами торги проводятся публично, с голоса в торговых залах биржи.

Рабочей группой при Гослесагентстве в 2015 году был разработан компромиссный проект реализации необработанной древесины. Он предусматривает проведение дополнительных электронных торгов на древесину, которая не реализована во время ежеквартальных торгов, дополнительно заготовлена в течение квартала либо не выкуплена вовремя покупателем.

"К сожалению, до сих пор Гослесагентство тормозит принятие указанного проекта правил торговли и блокирует введение его в виде пилотного проекта, ссылаясь на несоответствие действующему порядке реализации необработанной древесины", - сообщают в совете.

В обращении указывают, что деревообрабатывающее производство большинства областей находится преимущественно в районных центрах и сельской местности, где сеть интернета развита недостаточно, а стабильность и скорость связи, в том числе мобильной, незначительна. Особенно это касается приграничных с другими странами и горных районов.

Кроме того, по информации совета, при проведении аналогичных ежеквартальных торгов в Киевской области произошло несанкционированное вмешательство посторонних лиц в работу системы электронных торгов.

"Вмешательство в работу электронной системы дает возможность манипулирования результатами торгов в пользу отдельных его участников. Это ставит под сомнение справедливость и беспристрастность результатов электронного аукциона", - отмечается в обращении.

Помимо прочего, Аграрная биржа по закону не имеет права на проведение торгово-биржевой деятельности и не вправе осуществлять организацию и проведение аукционных торгов по продаже необработанной древесины.

В совете подчеркивают, что электронную торговлю нельзя вводить, не подготовлено и спонтанно, поэтому предлагается начать с проведения дополнительных электронных торгов по продаже древесины.

"Просим вмешаться в данную ситуацию с целью недопущения нарушения действующего законодательства о проведении аукционных торгов по реализации необработанной древесины государственными лесохозяйственными предприятиями, подчиненными Гослесагентству, а все действия, связанные с реформированием рынка древесины осуществлять исключительно после обсуждения и согласования со всеми сторонами хозяйственных отношений", - указано в письме-обращении.

Україна порушила всі «дедлайни» з прийняття «екозаконів»



Ще у жовтні минулого року Верховна Рада схвалила два дуже важливі для нашої країни закони, які у медійній сфері звикли називати «екологічними» – № 2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля» та № 3259 «Про стратегічну екологічну оцінку». Це крок, якого давно чекали українські екологи та громадськість, це – зміни, які Україна повинна провести відповідно до міжнародних зобов’язань. Але гучна «перемога» швидко змінилась на чергову «зраду»: Президент Петро Порошенко застосував право вето щодо «еко-законів»,при цьому сформулювавши зауваження досить загально. Зараз профільний комітет допрацьовує закон, однак Україна вже порушила усі можливі дедлайни для впровадження цих змін.

Екологічні закони – зобов’язання України


Мета цих «екологічних законів» – встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) та Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), стороною яких є Україна. Ці закони також забезпечують належну адаптацію національного законодавства до таких директив ЄС:

Директива № 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище (кодифікація);

Директива № 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище;

Директива № 2003/4/ЄC про доступ громадськості до екологічної інформації та про скасування Директиви № 90/313/ЄЕС;

Директива № 2003/35/ЄC про забезпечення участі громадськості у підготовці окремих планів та програм, що стосуються навколишнього середовища, та внесення змін і доповнень до Директив №№ 85/337/ЄЕС та 96/61/ЄС про участь громадськості та доступ до правосуддя.

Прийняття цих законів означатиме, що всі об’єкти, які можуть якимось чином вплинути на навколишнє середовище (фабрики, заводи, ГЕС тощо), крім того,громадськість зможе вплинути на процес схвалення рішення щодо будівництва, оскільки проведення оцінки впливу на навколишнє середовище та її результати будуть прозорими та публічними, тобто ці закони забезпечать можливість запобігти, мінімізувати і контролювати негативний вплив на довкілля від діяльності людини. До розробки законопроектів, окрім урядовців та міжнародних експертів, широко залучалася екологічна громадськість України, неурядові організації, що працюють у сфері охорони довкілля.

10 років порушення міжнародних конвенцій


Україна, «завдяки» вищим органам влади, вже порушила всі можливі «дедлайни» для прийняття № 2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля» та № 3259 «Про стратегічну екологічну оцінку». І це може мати відповідні наслідки. «Вже понад 10 років Україна залишається порушницею двох міжнародних конвенцій – Оргуської конвенції та Конвенції Еспо, і зараз вперше, оцінивши надісланий урядом нормативний акт, міжнародні органи дійшли висновку про його відповідність вимогам конвенцій. Якщо ж закон не буде прийнятий на поточній сесії, враховуючи безпрецедентну тривалість перебування України у стані порушення конвенцій, Наради Сторін конвенцій (у травні та вересні цього року) цілком імовірно позбавлять Україну прав і привілеїв за конвенціями, що є найжорсткішою санкцію в рамках цих міжнародних режимів», – пояснює Єлизавета Алексєєва, провідний юрисконсульт, керівник інформаційно-аналітичного відділу МБО “Екологія-Право-Людина”.

За її словами, 5 квітня цього року Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування розглянув після доопрацювання Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” (у зв’язку із накладенням Президентом на нього вето із висловленням ряду зауважень). Як пояснює Є. Алексєєва, на цьому засіданні, в порушення норм Регламенту ВР, рішенням Комітету закон був рекомендований до прийняття в першому читанні і за основу, в той час коли мав би бути рекомендований до прийняття в другому читанні і в цілому.

«Незрозуміло, чому Комітет пішов на таке свідоме порушення правил своєї роботи, але така маніпуляція матиме значні наслідки. Справа у тому, що голосування в першому читанні відкриває можливість для чергового ряду поправок, а це в свою чергу практично знищує шанс вчасно прийняти вкрай необхідний закон. Більше того, замість відведених Регламентом тридцяти днів Комітет доопрацьовував цей закон майже два місяці - із 7 лютого 2017 року, коли Верховною Радою України було прийнято рішення щодо направлення до Комітету на доопрацювання закону з пропозиціями Президента України. І це в той же час, коли цей закон мав статус Президентського, а відтак пріоритетного», – коментує Єлизавета Алексєєва і нагадує, що після ветування законів, Президент, у встановлений Конституцією десятиденний строк, висловив зауваження доволі загального характеру, які не могли бути проголосовані у Верховній Раді України в режимі поправок. Після цього протягом п’яти місяців Адміністрація Президента не спромоглася сформулювати якісні й чіткі пропозиції, натомість надіслала документ із пропозиціями змін, що по-перше, не впливають на зміст процедури оцінки впливу, а по-друге, сформульовані зі помилками у номерах статей. «Така халатність з боку Комітету та Адміністрації Президента цілком імовірно матиме значні негативні наслідки. Невідкладне прийняття Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” є вкрай важливим. Це вже давно вимагається цілою низкою міжнародних договорів та Угодою про Асоціацію Україна – ЄС, але ніяк не реалізується нашою державою. Подібні ж зволікання і малофахові коментарі, на жаль, не сприяють врятуванню міжнародного іміджу України, і навіть загрожують застосуванням до держави серйозних міжнародно-правових санкцій», – каже Єлизавета Алексєєва.


Для чого українцям «еко-закони»?


Окрім суто юридичної частини та прямих міжнародних зобов’язань нашої держави, прийняття цих законів є надзвичайно важливим для громадськості, яка отримає інструмент для впливу на будівництво, котре може зашкодити довкіллю. Процес проведення оцінки впливу на навколишнє середовище буде відкритим: громадськість зможе дізнатись, яка структура проводить ОВНС, зможе слідкувати за процесом роботи та, відповідно до її результатів, за потреби, буде мати можливість вплинути на прийняття рішення щодо дозволу на зведення об’єкту. Зараз це – чи не єдиний механізм впливу на розростання шкідливого для природи будівництва. Це стосується як фабрик і заводів (у тому числі й сміттєпереробних!), так і міні-ГЕС, які вже сильно надокучили жителям Карпат і нанесли непоправної шкоди природі.

«Зараз процес проведення оцінки впливу на навколишнє середовище регулюється Державними будівельним нормами. І тут варто зазначити, що вони не є погані, але у тому випадку, коли вони виконуються. У нас, зазвичай, це тільки на папері», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук, еколог, керівник РМЕО «Екосфера».

«До проведення ОВНС на практиці не залучають серйозних фахівців, бо замовників проведення цих робіт цікавить результат, але не реальний, а вигідний для них. ОВНС в Україні зараз проводять фірми, які мають відповідні ліцензії від Мінрегіонбуду. Однак, ці структури, зазвичай, приватні, тому на практиці витребувати від них результати проведення ОВНС надзвичайно важко. З цим стикається не тільки громадськість, а й Державна екологічна інспекція, яка просто не може отримати ці документи, хоча й має на це право за законодавством. Відповідно, в результати ОВНС можна вписати все, що завгодно, тільки б замовник був задоволений. Це – теперішня жахлива українська практика», – розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук і зазначає, що зараз єдиний дієвий інструмент протидії шкідливим для природи і довкілля будівництвам – проведення громадських слухань, на яких громада повинна погодити детальні плани території для виділення земельних ділянок під ці будівництва. У першу чергу це стосується зведення міні-ГЕС на річках. Зараз тільки на цьому етапі громада має право і можливість вплинути на процес будівництва або навіть заборонити його. Проте, часто на практиці громадські слухання щодо таких, безумовно, надзвичайно важливих питань, проводять «для галочки», збираючи на засідання «своїх» людей – громадян, які поставлять підписи під протоколом і не задаватимуть «непотрібних» запитань. Так на Західній Україні збудували не одну міні-ГЕС. «Екологічні закони», прийняття яких зараз свідомо затягується, дадуть можливість громадськості (екологам, активістам, будь-кому, хто цікавиться цією темою) слідкувати за процесом проведення ОВНС і бачити висновки експертів. А це, у свою чергу, відкриває можливість для людей впливати на будівництво. «Ці закони не є чимось новим: вони написані на основі тих, що вже багато років діють у країнах Європейського Союзу. Однак, у них є дуже сильний публічний блок – це нове для України – який зробить процес оцінки впливу на довкілля прозорим і відритим для всіх. Будь-хто зможе ознайомитися із цими документами. Відповідно, еколог, громадський активіст , отримавши відповідний висновок експертів, зможе донести до громади (якщо вона сама не цікавиться), що будівництво якогось об’єкту може значно погіршити якість їхнього життя і в подальшому впливатиме на здоров’я. За умови прийняття цих законів, результати ОВНС будуть у вільному доступі. Закон зобов’язує структури, які проводять оцінку, опублікувати її результати та провести обговорення їх із громадськістю. Відкритість і публічність – це єдиний інструмент, яким зараз ми можемо користуватися», – зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук.

За словами еколога, під обов’язкове проведення ОВНС підпадають і санітарні рубки лісів. З прийняттям нових законів, документи щодо ОВНС по всіх ділянках, де плануються рубки, будуть у вільному доступі, відповідно, екологи матимуть можливість перевірити, чи співпадають дані, вказані у документах, із реальною дійсністю: «Ознайомившись із документами, можна буде просто поїхати на місце запланованих рубок і перевірити, чи дійсно ліс того потребує. Це вже великий плюс», – каже пані Оксана. «Затягують прийняття цих «екологічних законів» тому, що вони створюють головний біль дуже багатьом структурам і окремим особам, які звикли працювати і заробляти «по-старому» і не готові до змін», – додає вона.Еколог запевняє, що нові «еко-закони» не можуть бути не прийняті, бо на Україну у такому разі чекають неприємності на міжнародному рівні. Тому приблизний дедлайн – протягом півроку. Єдиним питанням залишається те, якими будуть остаточні варіанти законів і що за цей період встигнуть у них змінити.

Анна Семенюк

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

Древняя хвоя поведала о том, как деревья реагировали на вырубку

Швейцарские экологи узнали о том, как древние леса реагировали на вырубку, изучив окаменелую хвою. В исследовании был применен новый экономичный метод анализа ДНК, который предполагает использование отдельных частей генома. Ученые брали только фрагменты, кодирующие белки, и это значительно сократило расходы на процедуру.


Предметом исследования стали иголки белой пихты, которые нашли в донных отложениях озера в швейцарском кантоне Тичино. Найти ДНК хвойной иголки здесь сложнее. чем в стоге сена — геном пихты смешан с генетическим материалом бактерий и грибов и разбит на фрагменты. Только одна молекула из ста принадлежит пихте.

Исследователи выяснили, что до начала вырубки деревьев с целью земледелия (7,5–5 тысячи лет назад) генетическое разнообразие пихты было гораздо выше. Когда люди начали расчищать лес, чтобы на его месте вспахивать поля и сажать сельскохозяйственные культуры, разнообразие геномов упало. Однако 6,2 тысячи лет назад ДНК пихты в кантоне снова стало разнообразным, причем без участия деревьев из других популяций.

Авторы исследования считают, что данные о том, как деревья реагировали на деятельность человека в прошлом, помогут прогнозировать влияние изменения климата и землепользования на современные леса.

вчера 22:58