ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 травня 2017

На Кіровоградщині триває патрулювання лісів


Для попередження виникнення лісових пожеж на Кіровоградщині тривають рейдові заходи. Державна лісова охорона спільно з представниками МНС та природоохоронних органів пильно контролюють дотримання правил пожежної безпеки у лісових масивах, порушники повинні сплатити штраф відповідно до чинного законодавства.

Станом на 15 травня в області діє дев’ять мобільних груп, мета яких виявлення порушень і проведення профілактичної робото по недопущенню порушень правил пожежної безпеки у лісах. З початку пожежонебезпечного періоду проведено 437 рейдів, близько 240 бесід з громадянами.
Під час перевірок складено два протоколи про адміністративне порушення, накладено й сплачено штраф у сумі 510 грн.

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
Понеділок, 15 травня 2017, 08:03

Лісівники здійснили благоустрій рекреаційних пунктів

Щороку лісівники Золотоніщини проводять роботи з благоустрою діючих рекреаційних пунктів та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у підпорядкованих лісах.

Цієї весни працівниками структурних підрозділів Золотоніського лісгоспу в рамках акції "За чисте довкілля" було прибрано 36 сміттєзвалищ на території держлісфонду та звільнено шість кілометрів берегів від сміття. Окрім того, проведено роботи з благоустрою садиб лісництв.

Нині вже готовий до прийому відпочиваючих один із найвідвідуваніших рекреаційний пунктів "Дубки", що знаходиться у Деньгівському лісництві на автотрасі Золотоноша-Сміла Н-08. Зручні альтанки, дитячий майданчик, спеціально облаштовані місця для сміття та багаття – усе це прибрали для затишного та комфортного відпочинку.

Лісівники закликають усіх, хто перебуває в лісі, не залишати там сміття. А ще – з розумінням ставитися до праці інших і не пошкоджувати архітектурні форми в облаштованих місцях для відпочинку. Адже на їх будівництво, постійну підтримку чистоти й порядку йдуть чималі кошти.

"Головне, щоб подорожні не забували про культуру відпочинку та не псували те, що зроблено для їх же блага. Потрібно пам’ятати, що кожен з нас йде в ліс не останній раз, тож варто поводитися так, аби й наступне відвідування було приємним та затишним", – наголошує директор Золотоніського лісгоспу Микола Бас.

Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини

Гомільшанські ліси – зберегти для нащадків, та можливо це?



Поки Міністерство екології та природних ресурсів України, створює охоронні зони для захисту місць проживання рідкісних видів флори й фауни, поки Остап Семерак підписує наказ № 557 ”Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин”, спрямований на створення охоронних зон та ділянок навколо місць проживання рідкісних рослин і рідкісних тварин у національних парках, у господарських, рекреаційних зонах нацпарків. У національному парку «Гомільшанські ліси» відбувається спрямоване знищення сінокісної ділянки заплавної луки у виділах № 16, 13, 11 та 19 кварталу № 71 Задонецького лісництва.



Ця лука є однією із особливо цінних ділянок природних рослинних угруповань національного природного парку «Гомільшанські ліси». Більшу частину названої ділянки займають формації болотистих та справжніх лук, а на підвищеннях трапляються фітоценози, характерні і для остепнених лук. Всі вони поєднані між собою екотонами, утворюючи складний комплекс. Ці рослинні угруповання є місцем зростання видів рослин, включених у Червону книгу України, — рябчика малого, косариків тонких, пальчатокорінника м’ясо-червоного.



Ділянка має велику естетичну цінність. Знаходячись на початку екологічної стежки № 8 «Урочище Хомутки» вона є візиткою НПП «Гомільшанські ліси». Відвідувачі парку можуть милуватись красою квітучої луки, вкритої тисячами квіток згаданих рідкісних видів, а також вероніки, жовтецю, герані та іншого різнозілля, що утворюють барвистий килим. Мальовничості краєвиду надавали окремо зростаюче старе дерево верби білої, невеличкі за площею (до 10 м2) групи чагарників верби сріблястої, терену, клену татарського.



«Надавали» — тому, що 8 листопада 2016 р. співробітники відділу науки та моніторингу національного природного парку виявили, що вся природна деревна рослинність на ділянці знищена. Порушена природна рослинність улоговинках на луці. Окраса краєвиду перетворилась на купи хмизу і розпиляних стовбурів.



Ось так це виглядає навесні, травень 2017 року вирубана чагарникова верба



Завдана шкода природній рослинності національного природного парку призведе до порушення фітоценотичних процесів і гідрологічного балансу, тому що деревні види рослин виконують як едифікаторну, так і гідро регулюючу роль (накопичення снігу, затінення). На багато років знищенні місця гніздування таких видів птахів: 4 пари сорокопуда тернового (Lanius collurio), 2 пари кропив`янки рябогрудої (Sylvia nisoria), 2 пари кропив`янки сірої (S. communis), 1 пара кропив`янки садової (S. borin), 2 пари вівсянки звичайної (Emberiza citrinella), 1 пара одуду (Upupa epops), 2 пари щигликів (Carduelis carduelis), 3 пари зеленяка (Chloris chloris), 3 пари синиці великої (Parus major), 2 пари синиці блакитної (P. caeruleus), 1 пара шпака звичайного (Sturnus vulgaris). Також було знищено місця мешкання вусача мускусного (Aromia moschata) – виду, занесеного до «Червоної книги України», райдужниці великої (Apatura iris) – ЧКУ, а також вусача товстяка вербового (Lamia textor) – «Червоний список Харківщини». Зрубані дерева та чагарники були присадами зимуючих сорокопудів сірих (Lanius excubitor) – ЧКУ, гніздових орлів-карликів (Hieraaetus pennatus) – ЧКУ та гніздових канюків звичайних (Buteo buteo). Чагарники надавали укриття для ратичних тварин (косулі) та дрібних хижаків види «Червоної книги України» — горностай (Mustela erminea) та тхір лісов- ий (M. putorius).

Про скоєний злочин було повідомлено керівництву парку. Та на цьому руйнування екосистеми особливо цінної території не припинилось.

Вирубування деревної та чагарникової рослинності відбувалось 5 листопада 2016 року, під керівництвом та за задумом І.О. Северіна (це цілком його ініціатива), в межах 13 виділу 71 кварталу Задонецького лісництва (Зміївський лісгосп). Це господарська зона НПП, особливо цінна ділянка (за чинним «Проектом організації території НПП «Гомільшанські ліси»»), занесена до «Державного кадастру тваринного світу України» (2008 р). Землекористувачем (=власником) є ДП «Зміївське лісове господарство». Ці «заходи» було проведено без погодження та відома відділу науки та моніторингу НПП «Гомільшанські ліси», під час, коли начальник відділу перебуває у відпустці, без погодження НТР та дозволу Мінприроди.

Вирубування деревної та чагарникової рослинності не єдине правопорушення на цій ділянці, мабуть і не саме страшне, в порівнянні з тим що ще з 2007 року йде планове самозахоплення та знищення луки.

При обстеженні цієї луки у листопаді 2016 року співробітниками національного природного парку було виявлене пошкодження ґрунтового покриву на площі близько 0,125 га. У 16 виділі 71 кварталу Задонецького лісництва – вздовж паркану готельного комплексу «Сосновий бір» нагорнутий штучний вал завдовжки 125 м. і завширшки в середньому 10 м.



У результаті повністю знищена зростаюча тут частина локальних популяцій рябчика малого і косариків тонких. Враховуючи, що середня щільність особин косариків тонких 32 особини/м2, а рябчика малого – 46,4 особини/м2 (Літопис природи НПП «Гомільшанські ліси», 2013) було знищено 40 тисяч особин косариків тонких і 58 тисяч особин рябчика малого. Такі діяння важко оцінювати з точки зору простого обивателя, але за чинними законодавством це непомірні збитки природі України, та оцінювати ці збитки повинні правоохоронні органи. Завдана шкода екосистемі сінокісної заплавної луки 71-го кварталу Задонецького лісництва знищенням її природних елементів не закінчується. Ось так це місце виглядає в травні 2017 року



На луці висаджують чужорідні види. На створеному штучному валу висадженні ялини та виноград. Кому потрібен цей виноград, та раді чого йде знищення червонокнижних рослин. Ялинки можна було і так посадити навіщо цей вал?



Загрозливість ситуації посилює те, що це не якийсь окремий випадок порушення природоохоронного законодавства, а цілеспрямований тренд на знищення природної екосистеми, який фіксують наукові співробітники із самого початку існування НПП «Гомільшанські ліси». У 2007 році тут розпочате самовільне приватне будівництво. Порівняйте ці дві фотографії.



На фото чітко проглядається вежа 2007 року і та ж вежа 2016 року. Все що перед вежею самозахоплення, та все це будувалося на червонокнижних рослинах, і сьогодні за цю забудову ніхто не поніс покарання, а самозахоплення і знищення луки поступово триває. За цим фактом була відкрита карна справа. Висновки наукового обстеження про наявність і чисельність на цій ділянці червонокнижних видів рослин було направлено до Задонецької сільської ради (землевласник), державного підприємства «Зміївське лісове господарство» (землекористувач) та Відділу міжрайонного екологічного контролю Північно-Центрального регіону Харківської області (м. Зміїв) (Літопис природи НПП «Гомільшанські ліси», 2008). У Літописі природи НПП «Гомільшанські ліси» за 2013 р. вказується на те, що популяції рябчика малого та косариків тонких скоротили свою площу через забудову та освоєння території внаслідок самовільного захоплення земельної ділянки.

Цьому рябчику пощастило, він вижив після того, як трактор проїхав по його родичам



а це гладіолуси та півники болотні, яким теж пощастило жити, та хто знає скільки їм залишилося жити, з таким сусідом.



У березні 2013 р. в місцях зростання рябчика малого та косариків тонких, у виділах 13 та 14, кварталу 71, висаджені дерева – берези та хвойні дерева у двох частинах виділу:
поблизу траси – виділ 13;


поблизу огорожі садиби та собачої будки – виділ 14



тут висаджені дерева які вже засохли. Велике питання до господаря, — навіщо сажати сибірську модрину посеред слобожанської луки? Що це, нащадки Гладишева, сусіда Нюрки з Чонкіна, який винайшов гібрид картоплі та помідора, знущання над природою, чи нова хвороба господарів, яка ще невідома лікарям.



При цьому керівники Задонецького лісництва за всім цим мовчки спостерігають, хоча повинні контролювати, та чомусь не звертаються ні до правоохоронних органів, ні до лікарів. Скоріше за все йде типовий «договорняк», і все, другого пояснення немає. Якщо почати копати, то тут господар, з невідомою лікарям хворобою, ні до чого, територія лісництва, тому лісництво за все повинне відповідати. Але лісництво навпаки, допомагає знищувати. Вирубані, співробітниками самого національного парку, на чолі з його головним природоохоронцем Іваном Севериним, дерева та кущі, чужерідні насадження, все це відбувається сплановано, та хто за цім усім стоїть і чому це сходить з рук, мені не відомо. Цікаво що лісничий, який контролював вирубку, та все інше, є сином Івана Северина, який є заступником директора парку та головний лісничий парку. Чи не тому тут все вирішується ні по державному, а по сімейному. А по сімейному це як? Уявляєте, це територія парку, але парк тут ні розпоряджається, територія без виділення, це територія лісництва, а парк тільки слідкує за дотримуванням законодавства. Що маємо, заступник директора парку разом з охороною парку залізли на чужу територію, та вчинили злочин. Співробітники парку на території лісництва вчинили злочин. І що, син піде проти батька? Тому на цій території робиться те, шо робиться.

Для тих, хто детальніше хоче роздивитись, є схема, де вказані номери виділів наведені за матеріали лісовпорядкування 2010 р.



Зазначається, що висадження дерев, яке було здійснене без узгодження з адміністрацією НПП, призвело до пошкодження надґрунтового покриву місцезнаходження рябчика малого та косариків тонких та безпосереднього руйнування їхніх підземних органів. Звернення щодо зазначених порушень були направлені громадськості, до органів влади, що здійснюють контроль та перевірку за природоохоронними порушеннями.

Також з території готельного комплексу «Сосновий бір» виведений каналізаційний колектор по якому, ймовірно, скидається хлорована вода з басейну розташованого на території комплексу, та всі ці нечистоти течуть на лук



Незрозумілі дерев’яні огорожі вдовж луки, зі стороні траси та комплексу свідчать про те, що в майбутньому, хтось з хазяїв комплексу заявить про власність не тільки на огороджену територію, але і на територію національного природного парку.



Антропогенні чільники знищують луку на протязі десятиріччя. Поряд з самозахопленням йде знищення природного ландшафту, незрозуміло для чого вирівнюється лука, вирубали дерево і чагарники, будуються огорожі, засипаються природні заглиблення, планується рівна поверхня. Для рябчика важливі всі елементи пониження рельєфу, вони сприяють накопиченню вологи і рябчик, якраз вологолюбна рослина росте більш там, де волога заболочена ділянка. В минулому році, у кінці літа, невеликі улоговини були засипані землею разом із рябчика, та всіма рослинами. Вирівняли. До чого призведе таке осушення луки? На цьому місті вже не буде цвісти рябчик



Можна припустити, що ще через десяток років тут не буде живописного луки, зате з’явиться майданчик для гольфу, і все це заради наживи однієї сім’ї, яка вважає що їй все дозволено, та вони господарі життя. Ми можемо захистити червонокнижні рослини від випасання скотини, можемо підтримувати заплаву за рахунок планового сінокосіння, людина підтримує сприятливі умови росту, але від тієї ж людини гине заповідна паркова ділянка. Конкретна ділянка страждає від конкретної людини, від конкретного самозахвату та цільового знищення в прямому сенсі цього слова, знищення самої ділянки.

Невже і правда з цим самозахопленням, про який всі знають, нічого не можна зробити, або все ж немає бажання щось робити



Хто за цим всім стоїть? Перш за все це Михайло Миколайович Макаренко, податківець міста Харкова якого літом 2016 року ГПУ затримало на хабарі, але він досі на волі зі своїм хабарем, у своєму мальовничому маєтку знищує національний природний парк. Це сімейний бізнес. Дружина Макаренко теж працює в податковій, тільки в Змієві, а бізнесом керую син податківців. Весь комплекс записаний на сина, але без Михайла Миколайовича тут не посадять ні однієї ялинки. Місцеві розповідають, що є у Михайла Миколайовича така фішка, як кого побачить із працівників парку, виловить його і починає розказувати, як парк нічого не робить, а він гарно тут все косить, підтримує луку, за всім турбується. У людині в голові щось таке, своє розуміння прекрасного та правильного. Як можна все знищувати, та казати що це гарно? Макаренки свою садибу і свій бізнес побудували прямо по червонокнижних рослинах, повністю знищів місце існування рослин, тим самим природі було завдано збитків більш ніж на 1,8 млн. грн., але чоловік цього не розуміє, і не хоче розуміти.

Сімейство Макаренко відчуває себе безкарними бо, друге сімейство, Северинів, забезпечили їм безкарність. В даному випадку сімейственість не пішла на користь державі, а тільки зміцнює бізнес окремо взятих пройдисвітів, і конкретно знищує національний природний парк «Гомільшанські ліси».

На превеликий жаль, ті хто повинні стежити за законністю, теж не бачать порушень Макаренко і Северина, та до теперішнього часу протизаконні дії по знищенню природи, на цій частині території НПП «Гомільшанські ліси», не припинені.

Сергій Стулов.

Працівники Золотоніського лісгоспу ліквідували 36 сміттєзвалищ



ЧЕРКАСИ. 15 травня. УНН-Центр. Працівниками структурних підрозділів Золотоніського лісгоспу протягом цієї весни було прибрано 36 сміттєзвалищ на території держлісфонду. Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, пише УНН-Центр.

Крім того, було звільнено шість кілометрів берегів від сміття та проведено роботи з благоустрою садиб лісництв, зокрема, і рекреаційного пункта “Дубки”, що знаходиться у Деньгівському лісництві.

Нагадаємо, гайсинські лісівники за весняну лісокультурну кампанію створили 152 га лісів.

14 травня 2017

В Йыгевамаа бушует лесной пожар



Около 17.50 в Спасательный центр поступил вызов в Йыгевамаа в волость Торма - там горит по меньшей мере шесть гектаров леса, пишет Postimees.

Как сообщили в пресс-службе Лыунаского спасательного центра, спасатели на месте картографируют зону пожара. По предварительным данным, горит по меньшей мере шесть гектаров леса. Пожару присвоена третья категория сложности, на место отправлены машины спасателей.

14 мая 2017 г., 19:25
Лесной пожар. Иллюстративный кадр. | ФОТО: Scanpix

http://rus.postimees.ee/4112165/v-yygevamaa-bushuet-lesnoy-pozhar

«МАЙБУТНЄ ЛІСУ У ТВОЇХ РУКАХ» - 2017



29 березня 2017 року студенти груп 36-М (з керівником групи Ковшиком К.О.) та 22-М (з викладачами фізичного виховання Кришталем Д.В., Діденко О.І.) взяли участь у всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках».



У ручну, під меч Колечова, наші студенти створили 1,5 га нового дубового лісу у Розсошенському лісництві ДП «Полтавське лісове господарство» біля населеного пункту Пожарна Балка.



Крім захоплюючої роботи на чистому повітрі, студенти дізналися чимало цікавого.


Как убираться в лесах? ВИДЕО

"Дикая наука"

Оставшиеся в лесу и на лесосеках пни, сучья и хворост могут быть хорошим сырьем для отопления. Это также прекрасное обиталище насекомых. Младший научный сотрудник, зоолог Тартуского университета Анн Краут поясняет, почему не следует убирать мертвую древесину из леса и лесосек.

В наше время все больше говорят о подорожании ископаемого топлива, загрязнении окружающей среды и необходимости находить экологические решения этих проблем. Часто при этом имеют в виду валежник в лесах и на лесосеках, который можно использовать как одно из возможных решений.

Однако надо помнить, что лесосечные остатки и пни — необходимое обиталище сотен видов грибов, мхов и насекомых. По инициативе Анн Краут были исследованы живущие на лесосеках насекомые.

Из более ранних исследований мы знаем, что на опавших сучьях, пнях, а также в них обитает немало видов насекомых, которые приспособились жить в валежнике, а это буквально четверть видов лесов Эстонии. Но поскольку человек значительно сократил объем мертвой древесины в лесах или погибшей в результате пожаров и штормов, многие насекомые перебрались в лесосеки.

В ходе исследования на лесосеках с помощью ловушек собирались жуки, вид которых предстояло определить из среди тех 14 400 видов насекомых, обитающих в Эстонии. Если сравнить жуков с марками и моделями автомобилей, то можно сказать, что виды жуков, как и машины, отличаются какими-то мелкими деталями. Только в отличие от автомобилей жуки имеют размер от двух до 20 миллиметров, и, к сожалению, у них на хвосте не написано какой они модели.

Виды насекомых по родственным признакам систематизированы по семействам и родам, как, например, автомобиль ”Шкода” похожа на своего родственника ”Фольксваген”, а обе эти марки заметно отличаются от ”Москвича”.

Чтобы хозяйствующий в лесу субъект имел возможность получить с лесосеки максимальный объём древесины, не причиняя вред природе, необходимо определить ее оптимальный объем для сохранения видов. Жуки сами по себе очень малы, и даже если их тысячи на лесосеке, они не съедят десятки или сотни кубометров древесины.

Для сравнения можно взять ежедневный объем пищи, необходимый человеку. Если нам ежедневно будут давать 20 граммов (один ломтик) хлеба, ясно, что на этом долго не протянешь. А с половиной килограмма можно уже какое-то время прожить. Но если нам будут выдавать каждый день две тонны хлеба, это будет явное разбазаривание ресурсов.

В ходе исследования выяснилось неожиданное обстоятельство: после того, как с лесосеки собрали порубочные остатки на энергетическое сырье, половина их первоначального объема осталась на лесосеке. Но при этом как на убранной, так и на оставленной неубранной лесосеках было обнаружено одинаковое количество видов насекомых.

Собирая подобные данные и опираясь на них, можно хозяйствовать в лесах без ущерба их биологическому разнообразию.

Проект ”Виды древоточцев и короедов, оказавшиеся под угрозой в связи с использованием порубочных остатков” финансировал RMK в объеме 37 000 евро. Он был начат в 2008 году и продолжался три года.

RMK с 2008 года поддерживает прикладные исследования, помогающие развивать экологичное лесоводство. За прошедшее время отобрано 15 проектов, которые на сегодня получили финансовую поддержку в размере около 2 миллиона евро. Каждый понедельник в рубрике ”Экосистема” появляется материал, знакомящий с очередным прикладным исследованием.



Попереджено лісопорушення на Житомирщині



Лісова охорони затримала лісопорушників на житомирському підприємстві. Про це повідомляє прес-служби Житомирського ОУЛМГ.

"Близько 1 години ночі 10 травня рейдова група державного підприємства «Житомирське лісове господарство», патрулюючи лісові масиви Левківського лісництва, помітила автомобіль Мерседес (фургон) з номерним знаком Рівненської області, який кілька разів проїхав дорогою між селами Левків та Смолівка. Лісова охорона викликала патрульну поліцію, яка і зупинила вищеназваний автомобіль", - йдеться в повідомленні.

В ході його огляду у фургоні виявлено 5 осіб, усі мешканці Рівненської області, та бензопилу. Лісівники мають усі підстави підозрювати, що вищеназвані особи мали намір вчинити незаконну рубку. Адже подібний автомобіль із Рівненщини неодноразово був помічений за крадіжками лісу в інших районах нашої області.

Працівники поліції склали протокол за порушення правил перевезення пасажирів та супроводили автомобіль за межі району.

Впродовж ночі цей же автомобіль був помічений і в Чуднівському районі.

stopcor.org 
Сьогодні, 08:58

13 травня 2017

Результати конкурсу на головного лісника Прикарпаття зобов’язали скасувати



Національне агентство України з питань державної служби завершило перевірку конкурсу на посаду начальника Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства, - повідомляє “КУРС” з посиланням на прес-службу агентства.

Перевірка виявила численні порушення у проведенні конкурсу і зобов’язала Державне лісове агентство скасувати його результати. Рішення нацагентства з держслужби є обов’язковим до виконання.

Нагадаємо, конкурс на посаду головного лісівника області в Держлісагентстві відбувся 31 березня. Його переможцем оголосили директора ДП “Надвірнянське лісове господарство” Руслана Осташука, якого єдиного допустили до співбесіди.

Заступник голови обласного лісового управління Роман Олійник, який теж брав участь у конкурсі, оскаржив його результати в Івано-Франківському окружному адміністративному суді та звернувся до Нацдержслужби з вимогою провести перевірку. Роман Олійник впевнений, що результати конкурсу сфальшували на користь Осташука. Кандидатуру Осташука на посаду начальника лобіює керівництво Івано-Франківської обласної державної адміністрації та в.о. голови обласного управління лісового господарства Олексій Голубчак.

Як повідомляє КУРС, сьогодні Олексій Голубчак зібрав в управлінні дисциплінарну комісію, домагаючись звільнення Романа Олійника. Сам Олійник перебуває у відпустці.

Як повідомлялось раніше, 24 квітня колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду задовольнила клопотання Романа Олійника про забезпечення адміністративного позову і ухвалилапризупинити виконання рішення конкурсної комісії.

Нагадаємо, голова Держлісагентства Христина Юшкевич обіцяла відкриті і прозорі конкурси на керівні посади у лісовому господарстві. Саме онлайн трансляція конкурсу на керівника Івано-Франківського обласного управління дала підстави для сумнівів у його об’єктивності і дозволила оскаржити результати. Цікаво, що сьогодні, коли Держлісагентство проводить конкурс на посаду начальника Чернігівського обласного управління лісового господарства, онлайн трансляція відключена нібито “з технічних причин”.

Опубліковано: 12/05/2017 - 17:21

Лесоводов Прикарпатья озадачило появление в регионе бизонов (ВИДЕО)



Бизоны, которые обычно живут в степях, оказались на Прикарпатье, на них не оформлены документы и справки. Что с ними делать – лесоводы и понятия не имеют.

Об этом сообщает Сегодня со ссылкой на ТРК Украина.

Для Прикарпатья это совершенно нетипичные животные. Бизоны преимущественно живут в степях. А четыре года назад они оказались в карпатском высокогорье. И не только бизоны. Вместе с ними – более семи десятков оленей, ланей и муфлонов. Сюда их привез бывший директор Выготского лесхоза.

"Они были привезены для создания какого-то или зоопарка, или какого-то частного зоопарка, или для будущего охотничьего хозяйства", – рассказал районный охотовед Анатолий Вертепный.

Когда директора лесхоза сняли с должности, выяснилось, что парнокопытных он привез нелегально.

"Эти животные вообще не имеют никаких документов, они фактически сюда нелегально завезены. Фактически были отжаты с каких-то предприятий", – поясняет охотовед.

Звери жили в вольерах. Но однажды ночью, рассказывают лесоводы, кто-то выпустил их на свободу. Нашли только этих четырех бизонов. Остальные – разбрелись по окружающим лесам.

"Сегодня" обратились к экс-директору лесхоза. Тот уверяет – животных брал с документами. Планировал сделать здесь лесную школу.

"Все документы, которые должны были быть, они были – акты передачи были, были ветеринарные сертификаты, которые предназначены для перевозки животных. Я не могу сказать, куда делись, поскольку меня с работы уволили", – рассказывает бывший директор ГП "Выготское лесное хозяйство" Игорь Тимочко.

Но юристы утверждают, что документов на скотину не было. Даже договор передачи в лесхоз заключен задним числом.

"По накладной они приобретены в апреле, но по акту передачи "Выготского лесхоза" они переданы уже 28 марта 2013 года, то есть раньше, чем они были приобретены, то есть, документы подделывались", – сообщила начальник отдела правовой и кадровой работы ГП "Выготское лесное хозяйство" Светлана Жабьяк.

В то же время экс-директор "Выготского лесхоза" утверждает, что договор был заключен тогда, когда были переданы животные.

Что делать с животными лесоводы понятия не имеют. Рады бы передать в заповедник, но без документов нельзя.


Источник: http://ru.golos.ua/suspilstvo/lesovodov_prikarpatya_ozadachilo_poyavlenie_v_regione_bizonov_video_8674
Golos.ua © 2015
Общество 13.05.2017 21:36