На Житомирщині бурштин планує видобувати комунальне підприємство обласного рівня. Наскільки такі наміри законодавчо й фінансово обґрунтовані?
У Житомирській області створено комунальне підприємство "Надра Житомирщини", яке збирається офіційно видобувати бурштин і торгувати ним. Таке рішення було прийняте 25 травня на сесії Житомирської облради. Крім бурштину, новостворене підприємство має намір почати видобуток інших ресурсів, на які багаті надра Житомирської області, зокрема, торфу й піску. Але найцінніший, звичайно ж, бурштин.
Камінь цей в Україні є товаром без ринку. Фізично він існує, його можна купити й продати. Але юридично його на легальному ринку майже немає, оскільки левову частку цього каменю видобувають незаконно самодіяльні старателі. Законно ж добувати бурштин вони не можуть хоча б тому, що немає в Україні такого законодавчо нормованого виду діяльності.
Коли жителі Волинської, Рівненської і Житомирської областей кинулися в ліси й поля видобувати цей камінь, точно визначити складно. У Рівненській області, де на розвіданих родовищах давно працює (точніше, другий десяток років балансує на межі банкрутства) держпідприємство "Укрбурштин", самотні шукачі щастя й групи напівкримінальної спрямованості копали та мили бурштин давно.
А от у сусідній Житомирській області, де розвідку його родовищ доладно не проводили, "бурштинова лихоманка" спалахнула на рубежі 2013–2014 рр.: збройні сутички конкуруючих угруповань, бандити, міліціонери, есбеушники й політики, які "кришують" стихійних старателів… ліси й поля, перетворені старателями на "місячний ландшафт", потік нелегального українського бурштину, що пішов на зовнішній ринок...
Було очевидно, що на старательську стихію треба надягти законодавчу вузду. Народні депутати навіть законопроект підготували (№1351-1), який з грудня 2014-го мляво обговорювали в комісіях і комітетах ВР і прийняли в першому читанні у квітні 2015 р. Однак у лютому 2017-го його "зарубали" остаточно, не запропонувавши нічого натомість.
Тим часом на бурштинові розсипи пробивалися й пробиваються приватні компанії. Щоб полегшити їхнє просування, Кабмін у грудні 2015-го прийняв постанову №1173, згідно з якою, якщо місцева рада у встановлений термін не говорить ні "так", ні "ні" на запит про узгодження дозволу на користування надрами, Держгеонадра застосовують принцип "мовчазної згоди" і вважають питання видачі дозволу погодженим.
Житомирська облрада, що називається, виклик прийняла й у встановлений термін стала відповідати на запити Держгеонадр про видачу дозволів на надрокористування рішучим і однозначним "ні!". Але от що дивно: ряд комерційних структур — компанії "Амбер Холдинг", "Райт Солюшн" і "Надра Галичини" — всупереч категоричним "ні" облради зуміли відрізати аж 18 тис. га бурштиноносних земель Житомирщини. Дива?..
Тоді ж, наприкінці 2015 р., почалися розмови про необхідність створити комунальне підприємство обласного підпорядкування, яке могло б видобувати й продавати бурштин у рамках існуючого законодавства, не чекаючи ухвалення спеціального закону.
І от здійснилося: 25 травня 2017 р. депутати Житомирської обласної ради проголосували за заснування комунального підприємства "Надра Житомирщини". Чи зможе це підприємство змінити ситуацію і зробити ринок житомирського бурштину не таким "чорним", а методи видобутку — не такими руйнівними для навколишнього середовища? Чи достатньо для цього чинного законодавства й грошей, щоб створене поки що тільки на папері підприємство "Надра Житомирщини" змогло матеріалізуватися й розпочати легальну роботу з видобутку бурштину та створення ринку його реалізації? Про це розмова кореспондента DT.UA з головою Житомирської обласної державної адміністрації Ігорем ГУНДИЧЕМ.
Ігор ГУНДИЧ
— Ігорю Петровичу, на ваш погляд, існуюче законодавство забезпечує можливість створеному комунальному підприємству "Надра Житомирщини" займатися статутною діяльністю, зокрема видобувати бурштин?
— Чому приватним компаніям "вистачає існуючого законодавства", а для комунального підприємства його "може бути недостатньо"? Вважаю, що для забезпечення статутної діяльності комунального підприємства "Надра Житомирщини" цілком можливо керуватися чинним законодавством. Зауважу, що під час сесії, коли було прийняте рішення про створення зазначеного комунального підприємства, ми погодили й надання спеціального дозволу на видобуток бурштину одній комерційній структурі. Подібні запити Держгеонадра направляють нам регулярно.
— Чи не вийде так, що, пройшовши за рахунок обласного бюджету всі дозвільні процедури, комунальне підприємство стане для когось джерелом особистих доходів?
— Тільки в тому разі, якщо обласна рада вирішить продати підприємство.
— Тобто ви свідомо припускаєте, що саме так і буде?
— Вважаю, що це підприємство стане важливим джерелом доходів для обласного бюджету. Що стосується виконавчої влади Житомирської області, яку я маю честь очолювати, вона докладе максимум зусиль, щоб забезпечити ефективну роботу комунального підприємства "Надра Житомирщини".
— Якщо, на вашу думку, легалізувати видобуток бурштину можна й у рамках чинного законодавства, то навіщо ще й спеціальний "бурштиновий" закон?
— Якщо такий закон спростить і здешевить для бізнесу (наголошу, легального, законного, як великого, так і малого) процедури одержання дозволів на землевідведення, спецдозволів на ведення видобутку, які сьогодні є дуже непростими і дорогими, то він потрібен. Наприклад, компанія "Екологічні технології та будівництво", якій погодили видачу спецдозволу на видобуток бурштину на останній сесії обласної ради, збирала документи близько двох років. Для підприємницької діяльності це надто довго!
— КП "Надра Житомирщини" засноване обласною радою. Чи мають право створювати подібні підприємства районні, міські, сільські ради?
— Звісно, вони мають повне право засновувати такі комунальні підприємства. Але для того, щоб пройти всі дозвільні процедури, необхідне, скажімо так, достатнє фінансування, яке поки що можливо забезпечити саме на обласному рівні. Сподіваюся, що рано чи пізно райони й територіальні громади стануть достатньо заможними, щоб засновувати свої ресурсодобувні комунальні підприємства. Але поки що і на нашому, обласному, рівні непросто пробивати все це, а на районному буде ще складніше.
— Чи не образяться райони й територіальні громади, що ресурсами їхніх надр розпоряджатиметься область в особі її комунального підприємства?
— Районам і територіальним громадам буде вигідно співпрацювати з нами — у статуті КП "Надра Житомирщини" прописано, що частина прибутку розподілятиметься на місцеву громаду й на район. Яка саме частина, буде обумовлюватися в кожному окремому випадку.
— Самодіяльні старателі так і залишаться поза законом?
— Основна причина нелегального промислу бурштину в тому, що легального видобутку немає. Якщо ми говоримо про легалізацію видобутку бурштину, для мене немає різниці, буде це державне підприємство, комунальне чи приватне. Вважаю, що місця й роботи вистачить усім. Головне, щоб видобуток вівся легально, і в його результаті наповнювалися місцеві й державний бюджети. І щоб не виходило так: хтось заробляє на видобутку бурштину, а держава потім має проводити рекультивацію за бюджетні кошти.
— Ви не відповіли на запитання. Запитаю інакше: чи зможе старатель-"одинак", що бажає видобувати бурштин, у законний спосіб співпрацювати зі створюваним комунальним підприємством "Надра Житомирщини"?
— Якщо він оформиться приватним підприємцем і одержить усі необхідні дозволи, я проблеми не бачу. Ну а ті люди, які захочуть працювати на підприємстві, елементарно оформляються як його співробітники й одержують гідну зарплату.
— Чи пустять на вже сформований "чорний", криміналізований ринок бурштину засноване облрадою комунальне підприємство?
— По узгодження спецдозволів до облради звертаються цілком солідні фірми. Тобто не можна говорити про те, що криміналітет усе захопив і поділив. Я не думаю, що це так. Треба починати працювати. Тільки-но ми почнемо заводити видобуток бурштину в легальне русло, кримінальним елементам там не буде чого робити. Коли з'явиться легальний бурштин, можна буде говорити про заснування бурштинової біржі, на якій камінь можна буде офіційно продати й купити. Але хочеться, щоб на території області було налагоджено й кінцеву переробку бурштину. Ринок виробів з цього каменю дуже великий, зокрема, це ринок Китаю.
— Які площі з покладами бурштину зможе розробляти обласне комунальне підприємство?
— Йдеться про тисячу, максимум про дві тисячі гектарів. Ми точно не знаємо, які площі займають поклади бурштину в Житомирській області. Одні говорять про 30 тис. га, інші — про 50 тис. Якщо це так, то роботи вистачить усім охочим видобувати бурштин на Житомирщині на законних підставах.
— З яким бюджетом комунальне підприємство "Надра Житомирщини" зайде на родовища бурштину?
— Статутний капітал комунального підприємства невеликий — 150 тис. грн. Але ми спочатку повинні пройти процес створення підприємства, а це місяць-два. У нас багато земель комунальної власності, зокрема, у комунального підприємства "Житомироблагроліс". На землях цього підприємства ми можемо пройти процедуру одержання всіх дозвільних документів. Причому це стосується не тільки бурштину. Є, зокрема, проблеми й на ринку піску. Парадокс: піску в області багато, а офіційно його ніде взяти. Якщо ми відведемо комунальному підприємству піщаний, щебеневий кар'єри, від цього для громади буде лише користь. Зокрема, можна буде забезпечувати матеріалами будівництво й ремонт доріг. Формуватиметься легальний ринок і цих ресурсів.
***
Так бачить майбутнє комунального підприємства й бурштинових родовищ Житомирської області очільник облдержадміністрації. Варто нагадати, що, на відміну від Рівненської області, у Житомирській планомірної розвідки бурштинових родовищ не проводили, і все, що зараз розробляється (нелегально), знайдено "методом тику".
І все ж таки, скільки бурштину в надрах Житомирської області?
От як відповіла на це запитання DT.UA старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Олена РЕМЕЗОВА:
"Ресурси — не запаси бурштину, а саме ресурси — у межах Житомирської області можна грубо оцінити в 12,5 тис. т".
За словами О.Ремезової, ці дуже приблизні оцінки зроблено на основі вивчення пошкоджених нелегалами родовищ (точніше, мовою геологів, проявів) за припущення, що видобувають нелегали з одного об'єкта не більш як 30% від його ресурсу.
О.Ремезова також зазначила, що жоден з геологічних об'єктів Житомирської області, що містять бурштин, на державному балансі не перебуває…
Віктор Конев
9 червня, 16:58