ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 червня 2017

Чорноліський лісгосп зазнав шкоди від пізніх весняних заморозків



КРОПИВНИЦЬКИЙ. 9 червня. УНН-Центр. У Чорноліському лісгоспі сніговий покрив та сильні заморозки у другій декаді травня знищили цвіт у всіх деревних порід. Через що плодоношення деревних і чагарникових порід не буде. Про це повідомили у прес-службі ОУЛМГ, передає УНН-Центр.

Крім того, пізніми весняними заморозками пошкоджено майже 800 гектарів лісових культур. Відсоток пошкодження місцями становить 80-90%. Пошкоджено посіви дуба в лісовому розсаднику Богданівського лісництва та у коробах Чутянського і Знам’янського лісництв.

Значної шкоди зазнали молодняки Богданівського, Дмитрівського, Знам’янського та Чутянського лісництв. Особливо вразливими в молодих насадженнях виявились ясен звичайний та дуб звичайний і дуб червоний. Не відчули морозів липа та клени.

Майже 10 гектар сосни кримської, яка культивується в лісгоспі як новорічні ялинки, теж зазнали впливу низьких температур, постраждали цьогорічні пагони.




09 червня 2017

Спроба створити легальний ринок для бурштину


На Житомирщині бурштин планує видобувати комунальне підприємство обласного рівня. Наскільки такі наміри законодавчо й фінансово обґрунтовані?

У Житомирській області створено комунальне підприємство "Надра Житомирщини", яке збирається офіційно видобувати бурштин і торгувати ним. Таке рішення було прийняте 25 травня на сесії Житомирської облради. Крім бурштину, новостворене підприємство має намір почати видобуток інших ресурсів, на які багаті надра Житомирської області, зокрема, торфу й піску. Але найцінніший, звичайно ж, бурштин.

Камінь цей в Україні є товаром без ринку. Фізично він існує, його можна купити й продати. Але юридично його на легальному ринку майже немає, оскільки левову частку цього каменю видобувають незаконно самодіяльні старателі. Законно ж добувати бурштин вони не можуть хоча б тому, що немає в Україні такого законодавчо нормованого виду діяльності.

Коли жителі Волинської, Рівненської і Житомирської областей кинулися в ліси й поля видобувати цей камінь, точно визначити складно. У Рівненській області, де на розвіданих родовищах давно працює (точніше, другий десяток років балансує на межі банкрутства) держпідприємство "Укрбурштин", самотні шукачі щастя й групи напівкримінальної спрямованості копали та мили бурштин давно.

А от у сусідній Житомирській області, де розвідку його родовищ доладно не проводили, "бурштинова лихоманка" спалахнула на рубежі 2013–2014 рр.: збройні сутички конкуруючих угруповань, бандити, міліціонери, есбеушники й політики, які "кришують" стихійних старателів… ліси й поля, перетворені старателями на "місячний ландшафт", потік нелегального українського бурштину, що пішов на зовнішній ринок...

Було очевидно, що на старательську стихію треба надягти законодавчу вузду. Народні депутати навіть законопроект підготували (№1351-1), який з грудня 2014-го мляво обговорювали в комісіях і комітетах ВР і прийняли в першому читанні у квітні 2015 р. Однак у лютому 2017-го його "зарубали" остаточно, не запропонувавши нічого натомість.

Тим часом на бурштинові розсипи пробивалися й пробиваються приватні компанії. Щоб полегшити їхнє просування, Кабмін у грудні 2015-го прийняв постанову №1173, згідно з якою, якщо місцева рада у встановлений термін не говорить ні "так", ні "ні" на запит про узгодження дозволу на користування надрами, Держгеонадра застосовують принцип "мовчазної згоди" і вважають питання видачі дозволу погодженим.

Житомирська облрада, що називається, виклик прийняла й у встановлений термін стала відповідати на запити Держгеонадр про видачу дозволів на надрокористування рішучим і однозначним "ні!". Але от що дивно: ряд комерційних структур — компанії "Амбер Холдинг", "Райт Солюшн" і "Надра Галичини" — всупереч категоричним "ні" облради зуміли відрізати аж 18 тис. га бурштиноносних земель Житомирщини. Дива?..

Тоді ж, наприкінці 2015 р., почалися розмови про необхідність створити комунальне підприємство обласного підпорядкування, яке могло б видобувати й продавати бурштин у рамках існуючого законодавства, не чекаючи ухвалення спеціального закону.

І от здійснилося: 25 травня 2017 р. депутати Житомирської обласної ради проголосували за заснування комунального підприємства "Надра Житомирщини". Чи зможе це підприємство змінити ситуацію і зробити ринок житомирського бурштину не таким "чорним", а методи видобутку — не такими руйнівними для навколишнього середовища? Чи достатньо для цього чинного законодавства й грошей, щоб створене поки що тільки на папері підприємство "Надра Житомирщини" змогло матеріалізуватися й розпочати легальну роботу з видобутку бурштину та створення ринку його реалізації? Про це розмова кореспондента DT.UA з головою Житомирської обласної державної адміністрації Ігорем ГУНДИЧЕМ.

Ігор ГУНДИЧ

— Ігорю Петровичу, на ваш погляд, існуюче законодавство забезпечує можливість створеному комунальному підприємству "Надра Житомирщини" займатися статутною діяльністю, зокрема видобувати бурштин?

— Чому приватним компаніям "вистачає існуючого законодавства", а для комунального підприємства його "може бути недостатньо"? Вважаю, що для забезпечення статутної діяльності комунального підприємства "Надра Житомирщини" цілком можливо керуватися чинним законодавством. Зауважу, що під час сесії, коли було прийняте рішення про створення зазначеного комунального підприємства, ми погодили й надання спеціального дозволу на видобуток бурштину одній комерційній структурі. Подібні запити Держгеонадра направляють нам регулярно.

— Чи не вийде так, що, пройшовши за рахунок обласного бюджету всі дозвільні процедури, комунальне підприємство стане для когось джерелом особистих доходів?

— Тільки в тому разі, якщо обласна рада вирішить продати підприємство.

— Тобто ви свідомо припускаєте, що саме так і буде?

— Вважаю, що це підприємство стане важливим джерелом доходів для обласного бюджету. Що стосується виконавчої влади Житомирської області, яку я маю честь очолювати, вона докладе максимум зусиль, щоб забезпечити ефективну роботу комунального підприємства "Надра Житомирщини".

— Якщо, на вашу думку, легалізувати видобуток бурштину можна й у рамках чинного законодавства, то навіщо ще й спеціальний "бурштиновий" закон?

— Якщо такий закон спростить і здешевить для бізнесу (наголошу, легального, законного, як великого, так і малого) процедури одержання дозволів на землевідведення, спецдозволів на ведення видобутку, які сьогодні є дуже непростими і дорогими, то він потрібен. Наприклад, компанія "Екологічні технології та будівництво", якій погодили видачу спецдозволу на видобуток бурштину на останній сесії обласної ради, збирала документи близько двох років. Для підприємницької діяльності це надто довго!

— КП "Надра Житомирщини" засноване обласною радою. Чи мають право створювати подібні підприємства районні, міські, сільські ради?

— Звісно, вони мають повне право засновувати такі комунальні підприємства. Але для того, щоб пройти всі дозвільні процедури, необхідне, скажімо так, достатнє фінансування, яке поки що можливо забезпечити саме на обласному рівні. Сподіваюся, що рано чи пізно райони й територіальні громади стануть достатньо заможними, щоб засновувати свої ресурсодобувні комунальні підприємства. Але поки що і на нашому, обласному, рівні непросто пробивати все це, а на районному буде ще складніше.

— Чи не образяться райони й територіальні громади, що ресурсами їхніх надр розпоряджатиметься область в особі її комунального підприємства?

— Районам і територіальним громадам буде вигідно співпрацювати з нами — у статуті КП "Надра Житомирщини" прописано, що частина прибутку розподілятиметься на місцеву громаду й на район. Яка саме частина, буде обумовлюватися в кожному окремому випадку.

— Самодіяльні старателі так і залишаться поза законом?

— Основна причина нелегального промислу бурштину в тому, що легального видобутку немає. Якщо ми говоримо про легалізацію видобутку бурштину, для мене немає різниці, буде це державне підприємство, комунальне чи приватне. Вважаю, що місця й роботи вистачить усім. Головне, щоб видобуток вівся легально, і в його результаті наповнювалися місцеві й державний бюджети. І щоб не виходило так: хтось заробляє на видобутку бурштину, а держава потім має проводити рекультивацію за бюджетні кошти.

— Ви не відповіли на запитання. Запитаю інакше: чи зможе старатель-"одинак", що бажає видобувати бурштин, у законний спосіб співпрацювати зі створюваним комунальним підприємством "Надра Житомирщини"?

— Якщо він оформиться приватним підприємцем і одержить усі необхідні дозволи, я проблеми не бачу. Ну а ті люди, які захочуть працювати на підприємстві, елементарно оформляються як його співробітники й одержують гідну зарплату.

— Чи пустять на вже сформований "чорний", криміналізований ринок бурштину засноване облрадою комунальне підприємство?

— По узгодження спецдозволів до облради звертаються цілком солідні фірми. Тобто не можна говорити про те, що криміналітет усе захопив і поділив. Я не думаю, що це так. Треба починати працювати. Тільки-но ми почнемо заводити видобуток бурштину в легальне русло, кримінальним елементам там не буде чого робити. Коли з'явиться легальний бурштин, можна буде говорити про заснування бурштинової біржі, на якій камінь можна буде офіційно продати й купити. Але хочеться, щоб на території області було налагоджено й кінцеву переробку бурштину. Ринок виробів з цього каменю дуже великий, зокрема, це ринок Китаю.

— Які площі з покладами бурштину зможе розробляти обласне комунальне підприємство?

— Йдеться про тисячу, максимум про дві тисячі гектарів. Ми точно не знаємо, які площі займають поклади бурштину в Житомирській області. Одні говорять про 30 тис. га, інші — про 50 тис. Якщо це так, то роботи вистачить усім охочим видобувати бурштин на Житомирщині на законних підставах.

— З яким бюджетом комунальне підприємство "Надра Житомирщини" зайде на родовища бурштину?

— Статутний капітал комунального підприємства невеликий — 150 тис. грн. Але ми спочатку повинні пройти процес створення підприємства, а це місяць-два. У нас багато земель комунальної власності, зокрема, у комунального підприємства "Житомироблагроліс". На землях цього підприємства ми можемо пройти процедуру одержання всіх дозвільних документів. Причому це стосується не тільки бурштину. Є, зокрема, проблеми й на ринку піску. Парадокс: піску в області багато, а офіційно його ніде взяти. Якщо ми відведемо комунальному підприємству піщаний, щебеневий кар'єри, від цього для громади буде лише користь. Зокрема, можна буде забезпечувати матеріалами будівництво й ремонт доріг. Формуватиметься легальний ринок і цих ресурсів.

***

Так бачить майбутнє комунального підприємства й бурштинових родовищ Житомирської області очільник облдержадміністрації. Варто нагадати, що, на відміну від Рівненської області, у Житомирській планомірної розвідки бурштинових родовищ не проводили, і все, що зараз розробляється (нелегально), знайдено "методом тику".

І все ж таки, скільки бурштину в надрах Житомирської області?

От як відповіла на це запитання DT.UA старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Олена РЕМЕЗОВА:

"Ресурси не запаси бурштину, а саме ресурси у межах Житомирської області можна грубо оцінити в 12,5 тис. т".

За словами О.Ремезової, ці дуже приблизні оцінки зроблено на основі вивчення пошкоджених нелегалами родовищ (точніше, мовою геологів, проявів) за припущення, що видобувають нелегали з одного об'єкта не більш як 30% від його ресурсу.
О.Ремезова також зазначила, що жоден з геологічних об'єктів Житомирської області, що містять бурштин, на державному балансі не перебуває…

Віктор Конев 
9 червня, 16:58

Обмен опытом между белорусскими и смоленскими работниками лесного хозяйства



31 мая в Департаменте прошла рабочая встреча с представителями Государственной инспекции охраны животного и растительного мира при Президенте Республики Беларусь. В мероприятии приняли участие представители Департамента лесного хозяйства по ЦФО.
Белорусская делегация с интересом ознакомилась с положительным опытом внедрения на территории Российской Федерации Единой государственной автоматизированной информационной системой (ЕГАИС) учета древесины и сделок с ней, а так же опытом применения дистанционного зондирования Земли, активно используемого при инвентаризации лесов с целью определения качественных и количественных характеристик лесных массивов, для оценки ущерба, нанесенного лесным массивам пожарами, болезнями леса, незаконными вырубками.

Участники отметили, что внедрение № 415-ФЗ «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях» и ЕГАИС является важным шагом по борьбе с нелегальными рубками в России. Обменялись информацией о механизмах отслеживания происхождения древесины, применяемых на территории Российской федерации и Республики Беларусь.

Участники белорусской делегации совместно с руководством Департамента, сотрудниками лесничеств и представители полиции приняли участия в совместных контрольно-надзорных мероприятиях по выявлению фактов нарушения природоохранного законодательства на территории двух лесничеств Смоленской области – Вяземского и Гагаринского, на практике изучили применение ЕГАИС для выявления нелегальных рубок и потоков нелегальной древесины.

Рассмотрели предложения по трансграничным территориям, на которых требуется усиление контроля с учетом полученных результатов совместной деятельности в 2016-2017 годах. Участник встречи согласовали действия при проведении совместных и одновременных (согласованных) полевых контрольных мероприятий на трансграничных территориях, направленные на обеспечение соблюдения природоохранного законодательства на них, в том числе и на период пожароопасного сезона.




Департамент лесного хозяйства по ЦФО

С начала года сгорели 18 гектаров лесов



77 лесных пожаров уже ликвидировали за весенне-летний сезон.

Отдыхающие продолжают поджигать лес, кто-то костер забывает потушить, кто-то мусор сжигает, рассказывает начальник Днепропетровского лесного и охотничьего хозяйства Валерий Величко.

С конца марта по области зафиксировали 77 лесных пожаров, выгорели 18 гектаров леса. В лсновном горели небольшие участки и пожары удавалось быстро ликвидировать. Но с наступлением жары лесники усиливают патрулирование, ведь в такую погоду огонь распространяется очень быстро.

Так в прошлом году за пожароопасный сезон в лесах области случилось 129 загораний, выгорели около 70 гектаров леса. Зато удалось найти и оштрафовать семь поджигателей, штраф составляет от 3 до 10 необлагаемых налогом минимумов, делится Величко.

Если с лесами пока ситуация нормальная, то с пожарами в экосистемах ситуация намного серьезнее, отмечает начальник сектора связей со СМИ и работы с общественностью ГУ ГС ЧС Украины в Днепропетровской области Дарья Гречищева.

«Только за вчера было 45 вызовов на пожары в экоситсемах, половина – горел мусор, половина - сухая трава. Всего с начала года потушили более 4 тысяч пожаров, 2 тысячи из них – это пожары в экосистемах. Их общая площадь составила более 750 гектаров, - отмечает Гречищева. – Тушение таких пожаров занимает много сил и средств и длительность их тушения довольно большая. И таких пожаров в экосистемах становится все больше».

Текст: Кристина Выхристенко
Gorod.dp.ua - городской сайт

У Держлісагентстві проведено національний відбір Міжнародного конкурсу для учнівської молоді


8 червня в Держлісагентстві проведено національний відбір Міжнародного конкурсу «Молодь в лісах Європи». Конкурс проводиться Державним агентством лісових ресурсів за підтримки Товариства лісівників України.

Участь у конкурсі взяли 10 представників учнівських лісництв з Кіровоградської та Полтавської областей, а також Малинського лісотехнічного коледжу.

Під час проведення відбору було проведено три конкурси:

∙ Тестування на знання лісового господарства України англійською мовою.

∙ Перевірка вміння розуміти текст лісівничої тематики.

∙ Усний тест на вміння спілкуватись англійською.

Перемогу здобула команда юних лісівників Полтавської області. Переможці Євгенія Дуброва, Вероніка Максакова та Тетяна Новосьолова візьмуть участь у фіналі Міжнародного конкурсу, який відбудеться восени цього року в Угорщині.

Довідково

Міжнародний конкурс «Молодь в лісах Європи» включає два етапи, перший з яких – відбір на національному рівні команди школярів (до 19 років), другий – змагання команд на міжнародному рівні. У 2017 році фінал конкурсу відбудеться в Угорщині.

На Міжнародному рівні буде проведено три офіційних та один неофіційний конкурс. Офіційні конкурси – тестування на знання лісового господарства Європи, практичний конкурс на знання основ лісового господарства та підготовка презентації на задану лісівничу тему. Мова спілкування – англійська.

Умови проведення конкурсу та навчальний посібник щодо особливостей ведення лісового господарства Європи розміщено на сайті конкурсу http://www.ypef.eu/.

09.06.2017 | 10:50
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Чия земля під лісом?



Рішенням Берегівського районного суду від 6 червня 2017 задоволено позовну заяву прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Берегівської РДА та фізичної особи.

Визнано недійсним і скасовано розпорядження голови райдержадміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 м2 вартістю понад 65 тис грн у власність для ведення особистого селянського господарства, а також витребувано із чужого незаконного володіння фізичної особи на користь Кабміну земельну ділянку лісового фонду.
Поряд з тим, на розгляді у судах перебуває ще 15 позовів згаданої категорії про визнання недійсними відповідних актів та витребування із незаконного володіння земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею понад 9 га і вартістю 9,5 млн. грн.

Прес-служба прокуратури Закарпатської області

Холминський лісгосп сплатить за вирубку попри апеляції

Київський апеляційний господарський суд підтримав зобов’язав постійного лісокористувача нести матеріальну відповідальність за незаконну порубку лісу невстановленими особами.

Таке рішення ухвалено 29 травня – про стягнення з ДП «Холминське лісове господарство» майже 92 тисячі грн.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Чернігівської області.

У суді прокурор довів, що підприємством у порушення вимог Лісового кодексу України не забезпечено охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій території.

Через це допущена самовільна рубка лісу на території природно-заповідного фонду. Це заповідне урочище «Макошине».

Відтак за принципової позиції прокуратури з метою поновлення інтересів держави цю суму має бути відшкодовано підприємством до бюджетів різного рівня.

С таким хозяйствованием у нас от лесов через 15 лет останутся только пни - Компартия

Выступление заместителя руководителя фракции КПРФ в Государственной Думе, первого заместителя председателя Комитета ГД по труду, социальной политике и делам ветеранов Н.В. Коломейцева на пленарном заседании Государственной Думы 7 июня 2017 года по вопросу: «О проекте федерального закона № 140177-7 «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов и особо защитных участков лесов»

Пресс-служба фракции КПРФ в Госдуме 

2017-06-09 17:07

Коломейцев Николай Васильевич


От фракции КПРФ Коломейцев Н. В.

- Уважаемый Вячеслав Викторович, уважаемые коллеги!

При ознакомлении с этим законопроектом обращаешь внимание на то, что в нем предпринимается попытка ввести нас в заблуждение - это алгоритм либерализации, навязанный лесной олигархией.

Вы можете посмотреть, что происходит с лесами на примере Новой Москвы, когда ещё и до конца не переданы ей полномочия. Поезжайте по любой дороге от Москвы и увидите. Что стало с Химкинским лесом, где было смертоубийство с участием разных подрядчиков. Едете по Киевскому шоссе, слева, справа, что произошло с лесами? Там, где были леса, их уже нет, а где ещё что-то от леса есть, всё стоит сикось-накось. Поднимитесь выше, 400 километров от Москвы – Кострома, 300 километров в сторону - «сусанинские места», посмотрите, что там стало. Если бы дедушки и прадедушки проснулись, они бы сильно обиделись, потому что уже вместо промысловых лесов - непонятные заросли и умирающие леса.

Посмотрите на тайгу, почему горят леса в Сибири, на Дальнем Востоке. Леса горят из-за того, что сначала в них происходит черная вырубка, потом появляются в Краснодарском крае, в Крыму поселки бывших пограничников, таможенников и других правоохранителей, которые контролировали вывоз кругляка из Сибири в Китай и переводили гроши на свой счет в разных местах.

С моей точки зрения, это вредный закон, как и "лесная амнистия". Нам с вами надо остановиться и понять, что значет для нас леса. Да, мы сегодня обладатели легких планеты, но с таким хозяйствованием у нас от лесов через 15 лет останутся только пни.

Правильно молодой коллега здесь поднимал вопрос о том, что в 50-е годы прошлого столетия шла посадка лесополос, превративших земли полупустынь в нормальные сельхозрегионы. Такими стали Ставропольский край, левый берег Ростовской области, Волгоградская область, Оренбургская область, Казахстан и многие другие.

Но сегодня, когда люди покупают землю или отводят землю, а лесхозы упразднили, в условиях нищеты и бесхозяйственности лесополоса никому не принадлежит. Ее жестоким образом вырубают, но никто не делает прорубку, не приводит в порядок. Часто бывает так: стерню запалили, лесополоса сгорела, потом выкорчевали - и уже вместодвух полей появилось одно поле. Но проблема-то в том, что природа потом мстит, возвращается в исходное. И мне кажется, что здесь наш уважаемый руководитель Федерального агентства по управлению государственным имуществом идет на поводу у кого-то.

По большому счету, нам нужно Лесной кодекс пересмотреть, потому что «наши друзья» со времени Чубайса через законодательство создали массу проблем, ведущих нас к деградации. Вы поймите: лес оправдывал себя, когда были крупные государственные или акционерные общества, леспромхозы, которые делали углубленную переработку леса. А сегодня рубят кругляк. И частная собственность, кроме как на чистую прибыль, ни на что не ориентирована. Никакой Смушкин с компанией «Илим Палп», никто другой не будет заниматься обновлением леса. Не будет стремиться к тому, чтобы в нем было нужное число лесников.

А у нас проблема в чем? Лесник – это человек, которому надо было родиться в лесу, в доме на опушке леса и состариться вместе с папой и мамой, воспитать у своих детей такое же отношение к лесу. Сегодня мы потеряли профессию лесника. Из-за этого нет ни надлежащего надзора, ни должной прорубки, ни должного наблюдения за поведением людей в лесу, потому что все правоохранители, в том числе, и природоохранные, аффилированы с теми, кто осуществляет хищническую вырубку леса.

Вы посмотрите, сколько мы вывозим кругляка, а сколько деревянных изделий в 100 раз дороже завозим к себе в страну? Когда же мы начнём думать о государстве, о нашем могуществе? Считаю, что идет слепая передача полномочий регионам, здесь коллега Альшевских рассказал, что надо передавать. Я вам уже приводил данные: субъектам РФ передали 108 полномочий, из них 64 - не профинансировали. А что это значит? Это ведёт к деградации в регионах того, что в них было.

Приведу вам притчу. Иранский шах в средние века решил выдать замуж одну из двух оставшихся дочерей, чтобы получить наследника. Приехал выдающийся архитектор из Италии, ему говорят: "За месяц надо построить дворец". Он отвечает: "Да, за месяц построим". Ему говорят: "Вот на этом месте". Пришёл, только лопату воткнул, его визирь за шиворот и говорит: "Ты у меня разрешение взял?" Неделю брал разрешение. Пришёл, начал копать, а визирь ему говорит: "А ты на недра взял разрешение?"…

Вы поймите, когда есть централизованная профессиональная структура, которая понимает, чем она занимается, - это один уровень. А когда вы передаёте без денег и без специалистов, вы получаете другое. У нас где находится один из руководителей Росреестра вместе с 5 миллиардами? За кордоном. А реестр получился?

Что происходит с кадастром? Нам здесь говорят: давайте сейчас передадим всё в частную собственность, сделаем это быстро. Сделали, денег заработали, а споров по границам получили ещё больше.

С нашей точки зрения, нельзя этот закон принимать, как и "лесную амнистию". Нам нужно признать, что нашу страну окружили санкциями неспроста, нам не дадут спокойно дышать, пока мы не начнём думать и работать.

У нас есть всё, кроме желания что-то производить, однако мы по-прежнему продолжаем думать о торговле. Нужно уже думать о производстве: начиная с самого необходимого – хлеба и заканчивая - сложными машинами и оборудованием. Страна должна перейти на этот путь, иначе ситуация будет ухудшаться.

Если будем и дальше продолжать такой ахинеей заниматься, то сами себя заведем в еще большей тупик. А страна и так уже в тупике.

Фракция КПРФ не будет поддерживать такой законопроект.

Лісова галузь: Як мораторій на експорт кругляка вплинув (ВІДЕО)



Майже 10 тисяч кубометрів лісо- та пиломатеріалів затримали закарпатські митники з травня минулого року через мораторій на експорт ділової деревини. Під виглядом дров підприємства з різних областей України відправляли за кордон ліс-кругляк. Нині конфісковані вагони – на складах митниці. Яка доля затриманого лісу та як вплинув мораторій на галузь загалом – з’ясовували наші журналісти.



червня 09/ 2017
https://www.youtube.com/watch?v=U3PWcvVNRJk#action=share

Єлизавета Чип – переможець конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2017»

Єлизавета Чип, отримала найвищі бали від журі конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2017» за серію сюжетів програми "ЦРУ" (24 канал).


На фото: Єлизавета Чип, Михайло Тимуляк, Олександр Гуменюк

Разом з сюжетами Єлизавети від журі високі оцінки отримали:

Михайло Тимуляк за спецпроект «Тверда валюта. Як вирубають українські ліси» (канал 2+2);

Олександр Гуменюк за розслідування «Зона Збагачення» (Слідства.Інфо);

Мар'яна Вербовська за матеріал «Безславні вирубки» (ZAXID.NET);

Олена Жежера та журналісти сайту Громада Приірпіння за серію матеріалів на захит Біличанського лісу;

Максим Волобоєв за серією сюжетів програми "Час. Підсумки тижня" (5 канал).


Результати конкурсу було оголошено 9 червня в представництві Світового банку в Україні.

«Детектор медіа» і Програма Лісів (ПРОФОР) Світового банку «Сприяння реформі лісового сектору в Україні» вітають переможців і висловлюють вдячність всім учасникам шостого конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України»: Володимиру Борейку, Юрію Кальчику, Людмилі Чередарик, Олені Зілінченко, Петру Чечелюку, Олександру Ярощуку, Євгену Зюзіну, Любові Величко, Аліні Семенюк, Ірині Коваль, Наталії Антонишиній, Петру Тєстову, Віолеті Цуркан, Тетяні Когутич, Сергію Цюрицю, Оксані Кузьменко, Тетяні Колеснік, Ангеліні Хоменко, Оксані Войчишиній, Олені Івашко.

До складу журі в цьому році увійшли: 

Олег Листопад, журналіст; 
Юлія Зелінська, маркетинг-менеджер проектів ГО «Детектор медіа»; 
Віктор Маурер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України; 
Оксана Станкевич, президент природоохоронної НУО РМЕО «Екосфера»; 
Леся Ганжа, головний редактор проекту «Доступ до правди», 
Оксана Колодяжна, інженер лісового господарства.

Нагадаємо, шостий конкурс «Правозастосування та управління в лісовому секторі України» проходив з 19 березня по 19 травня 2017 року. На розсуд кураторів було надіслано 168 матеріалів. З них журі оцінювало відібрані 26, які можна переглянути за посиланням тут.

Проект Програми Лісів (ПРОФОР) Світового банку є продовженням програми «Правозастосування і управління в лісовому секторі» (ENPI Forest Law Enforcement and Governance Program - FLEG), яка стала першою відкритою інформаційною і дискусійною платформою для обговорення важливих питань лісового сектору різними зацікавленими сторонами. Після Революції Гідності діяльність в рамках FLEGпривернула увагу Уряду стосовно впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.

Метою проекту є підтримка формування поінформованої спільноти і стимулювання широкого публічного обговорення щодо реформування лісового сектору в Україні. Проект надаватиме експертну підтримку процесам прийняття рішень у лісовому секторі, включаючи рішення щодо бачення суті реформування сектору, а також експертну оцінку важливих законодавчих змін у ширшому контексті реформ в Україні і сприятиме формуванню експертної і суспільної позиції стосовно програми реформування лісового сектору. Проект впроваджується Світовим банком в Україні.

Основним клієнтом проекту є Верховна Рада України. Цільові аудиторії включають:
  • Кабінет Міністрів України
  • Мінагрополітики
  • Державне агентство лісових ресурсів
  • Мінприроди
  • Обласні та місцеві органи влади
  • Експертні групи, зацікавлені у питаннях лісового сектору
  • Представники (асоціації) бізнесу
  • Профспілки лісового сектору
  • Неурядові організації (НУО)
  • Засоби масової інформації

[1]Програма лісів (Program on Forests - PROFOR) є багатостороннім партнерством, яке підтримує створення і поширення інноваційних підходів задля «стійких лісів для всіх». За більш детальною інформацією відвідайте сторінкуhttp://www.profor.info/ .

Фото Олексія Темченка.