Незважаючи на проведені санітарні заходи, за останніми даними обліку, на Волині верхівковим короїдом загалом пошкоджено 7 тис. 319 га соснових насаджень. А ще в травні минулого року площа вражень становила 1305 га. Про це інформує прес-служба ВОУЛМГ.
Не менш критичною є ситуація в інших областях держави. Потрібні термінові та дієві заходи. Про це йшлося учора, 3 серпня, під час виїзної наради, що відбулася на базі Сарненського та Клесівського лісгоспів Рівненського ОУЛМГ під керівництвом заступника голови Держлісагентства України
Володимира Бондаря.
Участь у семінарі взяли заступник міністра екології та природних ресурсів України
Василь Полуйко, начальники та головні лісничі управлінь Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей, науковці, лісопатологи, представники громадських організацій, журналісти. Долучилися до дискусійного обговорення лісівники та науковці з Республіки Білорусь, делегацію яких очолив начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства РБ
Микола Юревич.
Причини та наслідки масового всихання соснових насаджень в Україні, необхідність здійснення у них санітарно-оздоровчих заходів, внесення змін до Санітарних правил в Україні і при цьому – співпраця з громадськістю – головні теми, які піднімали учасники наради.
Проблема всихання соснових насаджень в Україні на слуху вже давно. Особливо на Волині, де науковці та лісівники першими стали бити на сполох. Сумнівів, що ліс потребує порятунку, не виникало. Але одразу з’явилося чимало критики через методи боротьби, незважаючи на те, що висновки про посилення санітарних заходів зробили науковці після численних досліджень та обстежень лісу.
Одночасно з лісівниками, які заговорили про проблему вголос, представники окремих громадських організацій стали заявляти про те, що під виглядом санітарних заходів вирубується здоровий ліс. Ніхто не дослухався навіть до факту, що санітарні рубки для таких ресурсних областей, як Волинь, є більше збитковими, ніж прибутковими. Бо для забезпечення потреб у сировині достатньо рубок головного користування – тобто вирубування стиглого лісу.
– Усвідомлюємо, що нині ми йдемо позаду шкідників. Не знаємо поки, як від цього захистити ліс. Тому ми вже не вперше зібралися у такому великому складі, бо це вже не проблема. Це природна катастрофа, яка швидко набуває масштабів не лише в Білорусі та Україні, – зазначив начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства РБ Микола Юревич.
Під час наради йшлося: зважаючи на те, що проблема вже навіть не національного масштабу, а транскордонна, необхідно ініціювати спільну заяву Державного агентства лісових ресурсів України та Мінлісгоспу РБ до профільних міжнародних організацій про доцільність реалізації міждержавного проекту, щоб напрацювати стратегію боротьби зі шкідниками лісу. Це відбудеться вже у жовтні цього року у Польщі – під час засідання сесії ФАО і ООН.
Лісівники споконвіку берегли ліс від пожеж, кажуть фахівці. А тепер пожеж дві. І якщо від вогню рятувати складно, проте зрозуміло як, то від «зеленої пожежі» – проблемно. По-перше, сьогодні немає іншого виходу, крім санітарного вирубування пошкоджених ділянок. По-друге, у нашому суспільстві чимало вирішує… громадськість, при цьому не беручи на себе відповідальності.
Приблизно так відбувалося і внесення змін до Санітарних правил в лісах України, нова
редакція яких була прийнята 26
жовтня 2016 року на
засіданні Уряду.
В результаті вийшло, що в Україні на шляху боротьби зі шкідниками лісу – бюрократичні перешкоди.
Щоб зібрати всі необхідні погодження на проведення санітарної рубки, потрібно ініціювати збір членів комісій – представників багатьох організацій, а також органів місцевого самоврядування. Що нерідко затягується в часі. У результаті виходить, що за цей період площа вражень розширюється не менше, як удвічі. А рубати можна в межах, які погоджені.
Екологічна шкода за таких обставин неймовірна. Не кажучи вже про економічні втрати.
Окреме питання – території природно-заповідного фонду, куди українським лісівникам втручатися із санітарними заходами узагалі заборонено.
Білоруські колеги під час семінару розповіли: у їхніх охоронних лісах санітарні заходи можна призначати, коли повнота здорової частини деревостану становить 0,3-0,4. В експлуатаційних лісах суцільні санітарні заходи вже треба проводити, коли критична повнота насаджень становить 0,5. Українські Санітарні правила кажуть про те, що суцільні санітарні рубки проводяться лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1.
– Ми розуміємо: про цю проблему вже мало просто говорити. Необхідно шукати ефективні методи для її вирішення. Одним із факторів цього може стати зміна Санітарних правил. Тому на цьому виїзному семінарі ми хочемо розпочати ефективну дискусію, результатом якої мають бути законодавчі напрацювання, – наголосив заступник голови Держлісагентства
Володимир Бондар.
– Два роки тому волинських лісівників звинувачували у масовій вирубці дерев. Адже через всихання площа санітарних зрубів за рік збільшилася фактично вдвічі. Під час останнього проведеного у нас подібного семінару, на який ми також запрошували депутатів облради та журналістів, нас уже запитували, чому так пізно стали про це говорити і фактично бездіємо невчасним видаленням пошкоджених деревостанів. Веду це до того, що за будь-яких обставин ніхто, крім лісівників, фактично не несе жодної відповідальності за стан лісу, – зазначив начальник Волинського ОУЛМГ
Олександр Кватирко.
Директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист»
Тетяна Касіч розповіла, що за вегетаційний період виходить 5 поколінь шкідників. При цьому, коли верхівка починає відмирати, нижня частина дерева ще жива. Свіжозаселене дерево, яке неминуче швидко загине, часто є на перший погляд здоровим і симптоми ураження помітні лише підготовленому фахівцю. Але призначати його в рубку, згідно з правилами, дозволяється тоді, коли дерево пожовкне. Тож виходить, що застосувати санітарні заходи на ранніх етапах розвитку патології майже неможливо. Ще одну хвилю спротиву викличе згодом пеньок, бо він також буде живим. Адже те, наскільки деревина пошкоджена і вкрита синявою у верхній частині стовбура, побачить тільки лісівник, який працював на ділянці. Тому у нас поки немає можливості йти попереду шкідників, зазначила Тетяна Григорівна.
Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації
Василь Бородавка під час міжнародного семінару розповів, що в Україні біда більшою мірою охопила Київщину, Житомирщину, Рівненщину, Волинь. Мова йде, насамперед, про верхівкового та шестизубого короїдів, про соснових лубоїдів, синю соснову златку та інших.
«Сьогодні ситуація в лісах цілком прогнозовано різко загострюється. Ми визначали щільність популяцій та успішність перезимування верхівкового короїда на виході з діапаузи. Отримані результати обліків були критичними, тому прогнозуємо подальше потужне розгортання патогенного комплексу в сосняках.
Найбільш ефективним і практично безальтернативним заходом боротьби з новими патогенними комплексами (ліквідація вогнищ зараження, видалення «короїдного запасу» з лісу тощо) є проведення санітарних рубань. При цьому, як показали дослідження і практика, вибіркові санітарні рубання можуть давати належний ефект лише на етапі початкового заселення кількох дерев і за умови термінового їхнього видалення. В інших випадках вони лише провокують подальше поширення патогенів.
За мету потрібно ставити польський досвід боротьби, радить науковець. Лісоводи цієї країни оперативно видаляють свіжозаселені групи і куртини сосен.
У підсумку наради було вирішено найближчим часом створити робочу групу за участю науковців, лісівників, лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій. Працюватимуть фахівці над удосконаленням нормативних актів і методичних рекомендацій для попередження проблеми масового всихання лісових насаджень.
Наслідки стрімкого всихання соснових лісів не можуть не турбувати місцеві громади. Тож було вирішено, що учасники наради звертатимуться до обласних рад, які, в свою чергу, мають ініціювати звернення до Верховної ради та Кабінету Міністрів щодо внесення необхідних змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України.
Питання збереження лісів важливе для кожного без винятку. Це відомо всім. Лісівники ж найкраще і першими розуміють, у якій небезпеці опинилися нині соснові насадження. Тому заключне слово, безперечно, мусить бути за фахівцями лісової галузі.
Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Довідково: за перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів, уже становить 331,3 тисяч гектарів.
Найбільше всихання поширюється на сосну – майже 142 тисячі гектарів, ялину – близько 26 тис. г та дуб – уражено до 100 тис. га.
Відмічається значне зростання площ всихання ялини в Українських Карпатах (Львівська обл. – 16,2 тис. га, Івано-Франківська – майже 5 тис. га, Закарпатська – 1,5 тис. га, Чернівецька – 1,4 тис. га), соснових і дубових насаджень у Кіровоградській області (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га), Волинській (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га), Черкаській (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га), Житомирській (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га), Чернігівській (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інших областях.
Біля зрізу дерево здається абсолютно здоровим
Але при розкряжуванні стає очевидно, наскільки деревина пошкоджена і вже навіть на перших етапах ураження втратила свої ділові властивості
https://pravda.lutsk.ua/як-врятувати-волинський-ліс-від-всиха/
