ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 серпня 2017

Человек начал уничтожать леса еще 45 тысяч лет назад



Археологи из института Наук об Истории Человечества Макса Планка и их британские и французские коллеги выяснили, что нетронутых человеком тропических лесов не существует уже в течение нескольких последних десятков тысяч лет.

По оценкам ученых человек влияет на леса не менее 45 тысяч лет. Исследование опубликовано в Nature Plants.

По данным Международного Института мировых ресурсов и Всемирного центра природоохранного мониторинга за последние 8000 лет человеком была сведена на нет почти половина существующих лесов. В новом исследовании ученые рассматривали тропические леса и соотносили их изменения с археологическими данными. В частности они отслеживали взаимодействие с лесными территориями древних охотников-собирателей, земледельцев, а также учитывали роль городских поселений.

Выяснилось, что Homo sapiens активно влиял на экологию тропических лесов на протяжении не менее 45 тысяч лет. Для этого люди использовали самые разные приемы, начиная от контролируемого сжигания участков леса и заканчивая истреблением ряда видов растений и животных. Ученые нашли также свидетельства того, что действия человека привели к исчезновению ряда видов ледяной мегафауны в позднем плейстоцене. К уничтоженным видам относятся, например, гигантские наземные ленивцы, лесные мастодонты и крупные сумчатые. Истребление мегафауны, в свою очередь, оказало значительное влияние на плотность лесов, распределение видов растений, репродуктивные механизмы растений и жизненные циклы лесной подстилки. Следы этого влияния мы наблюдаем и сегодня.

Исследований, касающихся взаимодействия человеческих популяций и тропических лесов, до сих пор было мало. Ученые считают, что понимание ключевых аспектов археологической истории имеет решающее значение для разработки политики по сохранению уникальности и разнообразия тропической флоры и фауны. При этом авторы исследования рекомендуют также учитывать знания коренных жителей, живущих в тропических лесах.«Археологи постепенно расшифровывают традиции и способы взаимодействия с природными ресурсами предков коренных жителей тропических лесов и людей, хранящих древние традиции.

Результаты такой работы следует рассматривать как часть решения экологических проблем, касающихся тропических лесов, а не как их причины», — заявляет Патрик Робертс, глава исследовательской группы. Исследователи также подчеркивают важность распространения информации, полученной из археологических данных, на другие дисциплины. Работая вместе, исследователи смогут лучше понять устройство тропических лесов и отыскать оптимальные способы их сохранения.

Источник: N+1

У Херсонській області виникла чергова лісова пожежа


У Херсонській області 6 липня 2017 року об 11:20 від лісничого Костогризівського лісництва стало відомо про загорання лісового масиву біля с. Костогризове, Олешківського району. Про це повідомляє прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Зазначено, що на гасіння пожежі були направлені сили і засоби ГУ ДСНС у Херсонській області.

«Через дві години вогонь вдалося взяти під контроль і локалізувати пожежу на площі близько 5 га», — йдеться в повідомленні.

За даними відомства, на гасінні пожежі загалом залучено 18 одиниць пожежної та спеціальної техніки та 65 людей — 9 пожежних автомобілей та 45 рятувальників від ГУ ДСНС та 6 пожежних автомобілів, 1 пожежний модуль, 2 трактори та 20 працівників від лісової охорони.

Наразі, як доповіли в ДСНС, триває проливання окремих осередків тліючої лісової підстилки.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Одеській області загорівся ліс поблизу села Шеметово Роздільнянського району, загрози населеним пунктам немає.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.

Джерело: www.rbc.ua

06 серпня 2017

Понад 15 га поля горить у с. Великі Бірки

 Читачі повідомили, що у Великих Гаях горить ліс. Однак в Управлінні ДСНС України у Тернопільській області запевняють, що це горить поле під Великими Бірками. В екоінспекції кажуть, що за підпал правоохоронні органи можуть позбавити волі.



- Клуби чорного диму здійнялися над полями, що у Великих Гаях, - розповідає читачка Олександра Романюк. - густий дим іде зі сторони Громадського лісу.



Однак в Управлінні ДСНС України у Тернопільській області кажуть, що це горить поле під Великими Бірками.

- Зараз наші підрозділи гасять понад 15 га стерні, що горить біля села Великі Бірки, - кажуть в ДСНС.

Нагадаємо, що цього року виникло вже чотири пожежі під час жнивної компанії, в тому числі загорілися засіви зерна в приватних домогосподарствах. Проте минулого року таких пожеж у жнива було аж 12. Часто люди свідомо підпалюють суху рослинність для того аби в майбутньому розробляти цю землю під городи, зауважують в ДСНС.

- Якщо ви побачили, що хтось палить, не треба боятися про це повідомляти правоохоронні органи навіть якщо це роблять у себе на подвір'ї, - зауважують в державній інспекції з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області.

До слова, штраф за несанкціоноване паління карається згідно статті 77 Кодекс України про адміністративні правопорушення, у якому передбачено для простих громадян накладання штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб - від 10 до 100 н.м. доходів громадян.

На волинському кордоні – африканська чума



На кордоні із Волинню виявлено африканську чуму свиней. Про це інформує Район.Шацьк.

Як повідомили в Міжнародному епізоотичному бюро, на території республіки Польща (Люблінське воєводство, Влодавський повіт, село Собібор) було підтверджено захворювання свиней на АЧС (африканська чума свиней).

На даний час проводяться заходи з ліквідації даного захворювання. Собібор розташований за 1 кілометр від кордону з Шацьким районом – повідомляють в управлінні Держпродспоживслужби у Шацькому районі.

Ця хвороба не є небезпечною для людини, але разом з тим є дуже заразною для домашніх та диких свиней.

Інкубаційний період короткий (2-12 днів) і супроводжується лихоманкою (40-42°С) впродовж 48-и годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин у цей час виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).

Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів – внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7-10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає майже 100%.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:

– утримувати свиней у закритому приміщенні;

– не дозволяти відвідувати господарство по стороннім особам;

– не купувати тварин у невідомих осіб без огляду ветеринарного спеціаліста;

– не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям та працівникам лісу;

– не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою без термічної обробки (проварювання).

06.08.2017

На Полтавщині триває незаконна вирубка лісів



На території державного підприємства “Полтаваоблагроліс” Лубенського агролісництва поблизу села Вовча Долина виявили незаконну порубку дерев.

За фактом незаконної порубки лісу відкрито кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України. Наразі у справі триває досудове розслідування.

Зловмисники спиляли понад сотню дерев, чим завдали матеріальної шкоди природньому фонду на суму 400 тисяч гривень, повідомили в поліції.

Поліція закликає полтавців повідомляти про факти незаконної вирубки дерев чи інших протиправних дій у сфері охорони довкілля.


В ровенском лесхозе незаконно добывали янтарь и раздавали деньги


В Рокитновском лесном хозяйстве незаконно добывают янтарь и занимаются благотворительностью. Об этом сообщает Госаудитслужба.

Аудиторы провели ревизию за 2015-2017 года и выявили финансовые нарушения почти на миллион гривен.

Так, неизвестные добывали янтарь на 7,1 га земли, принадлежащей госпредприятию. Среди них 0,16 га – земли природно-заповедного фонда. Убыток в размере 471 тысяча гривен принесло хозяйству только повреждение земель лесного фонда и лесных насаждений. Размер нанесенного убытка вследствие незаконной добычи янтаря – неизвестен.

Также госаудиторами зафиксирована самовольная вырубка деревьев на отдельных участках лесного фонда. Убыток составил 52 тысячи гривен.

Кроме того, 6 человек самовольно установили «нахалстрои» без соответствующих разрешительных документов на землях, относящихся к лесному фонду. Использование этих земельных участков не по целевому назначению привело к снятию плодородного слоя почвы, из-за чего государство понесло убытки почти на 20 тысяч гривен.

Еще 162 тыс. гривен предприятие потеряло в результате завышенной оплаты труда в 2015 году.

На сумму более 122 тыс. гривен предприятие раздало товарно-материальные ценности посторонним лицам в качестве благотворительной помощи.

156 тыс. гривен госпредприятие потеряло в результате недополучения прибыли и непредусмотренных расходов.

6 августа 2017 | 11:10

Колись закарпатці хазяйнували так, щоб не провокувати шалену спеку – історик




Нинішня аномальна спека на Закарпатті, від якої ніде сховатися, засвідчує, що останніми десятиліттями у нас з природокористуванням було далеко не все гаразд.

Вирубано багато дерев при трасах, на міських і сільських вулицях, не кажучи вже про ліси, замулено багато потічків, про фонтани доводиться тільки мріяти. Коли наші предки намагалися пристосуватися до природи, то ми її тільки бездумно нищимо. Хоча якраз зараз не завадило би у чомусь наслідувати предків.

Згідно археологічних досліджень, ранні слов’яни селилися на Закарпатті переважно у передгірській і низинній зонах – як правило, у долинах річок. Поселення ХІ-ХІІІ ст. трапляються також у річкових долинах у гірській місцевості. Залежно від природно-географічних умов поселення ділять на землеробські (у передгір’ї і низовині) та землеробсько-скотарські (у гірській місцевості). Другі поселення – вторинні, їх виникнення пов’язане з прагненням феодалів закріпачити слов’ян. Тікаючи на північ, у гори, руське населення утворювало нові поселення у вузьких долинах гірських річок, на плато. Руські поселення здебільшого розташовувалися невеликими острівками по три-чотири, на відстані 1-4 км одне від одного. Прикладом такого розташування можуть служити селища, відкриті в Ужгороді на Радванці, Галагові і Замковій горі або ж селища на околицях села Червеньова Мукачівського району в урочищах Густяки, Мертвецький і Тваринницькі ферми. Ці поселення займали невелику площу – 1-2 га, на якій розташовувалося 8-15 жител з господарськими спорудами. Житла групувалися не вулицями, а гніздами, по 2-3 житла разом з господарськими будівлями.

Окрім селищ на Закарпатті засвідчено три типи укріплених городищ. До першого типу належать городища-гради, що були адміністративними і воєнними центрами. Таким є Ужгородське городище на Замковій горі, що датується кінцем ІХ-ХІІ ст. Через постійні господарські роботи у замку воно дуже погано збереглося, шари порушені. Проте на ньому виявлено давньоруський металургійний горн з майже квадратною основою, яка викладена з великих валунів.

Другий тип – земляні городища округлої форми, розташовані серед боліт у низинній частині Закарпаття. Це, зокрема, Боржавське городище біля с.Вари Берегівського району. Інше городище відоме як пам’ятка раннього залізного віку біля с.Дідове Берегівського району, на якому проте виявлено і давньоруський шар. Аналогічним за характером оборонних споруд, місцем розташування і формою є також Земплинське городище на Пряшівщині, віддалене від двох вищеназваних на 50-60 км.

Городища третього типу, як правило, розташовані на гірках, що кручею нависають над долинами річок. На їх вершинах і гребенях знаходяться майданчики розмірами 150 на 300 або 220 на 350 м. Інколи городища обносилися земляними валами або кам’яними стінами, що прикривали їх з найбільш вразливих боків. Городища цієї групи відносяться до ХІ-ХІІІ ст. Вони виконували функції охорони поселенців і їхнього майна, головне худоби, від нападів войовничих сусідів. Це були тимчасові сховища оборонного значення, на яких в разі небезпеки укривалося населення (Білки, Мала Копаня, Данилово, Олександрівка).

Для характеристики давньоруського землеробства на Закарпатті найбільш цінною знахідкою є відкритий 1878 р. Т.Легоцьким скарб сільськогосподарських знарядь з с.Заділ на Східній Словаччині, де знайдено два чересла і леміш. Наральник виявлено під час дослідження поселення в с.Федорове Виноградівського району. Великий скарб кіс і серпів з с.Брестів Свалявського району дає уявлення про знаряддя для збирання зернових.

Поодинокі коси, серпи, вівчарські ножиці, сокири відкрито на поселеннях у Зняцеві, Червеневі, Берегові, Мукачеві.Крім плуга на Закарпатті застосовували також ручні мотики і заступи. Їхня питома вага у землеробстві була не меншою, ніж орних знарядь. У гірських районах вони навіть були основним знаряддям для обробітку грунту. Саме мотику знайдено на поселенні у Сміжанах на Пряшівщині на висоті 650 м над рівнем моря. Заступ же становив собою дерев’яну лопату, краї якої було окуто залізом (такий заступ знайдено у Мукачеві). Заступ застосовували на городніх роботах на малих ділянках – очевидно, присадибних.

Наявність же сільськогосподарських знарядь у скарбах (Брестів Свалявського району, Верхня Визниця Мукачівського району) свідчить, що вони становили велику матеріальну цінність і відігравали важливу роль у кожному господарстві. Крім того, знайдено знаряддя для переробки продуктів землеробства. Це насамперед жорна, які виявлено в Ужгороді і на Радванці, у Берегові, Холмоку. Вони складалися з двох округлих каменів, нагадуючи жорна, що ще донедавна були в користування у горян.

Для відновлення родючості грунту давньоруське населення Закарпаття користувалося традиційним методом. Окремі ділянки землі лишали незасіяними “для відпочинку”. У цей час завдяки загниванню кореневої системи трав’яних рослин, дії живих організмів і атмосферних явищ відновлювалася структура грунту. Наявність на Закарпатті великої кількості глинистих, важких, насичених вологою грунтів примушувало населення застосовувати короткі періоди експлуатації і водночас короткі періоди “відпочинку”. Але у давньоруську добу зі збільшенням населення Закарпаття і скороченням незайманих угідь така форма обробітку землі значно скорочується. Населення переходить від перелогової до системи вирубного землеробства.
У давньоруську добу зона лісів на Закарпатті простягалася значно південніше, ніж у наш час. На рівнині навіть у другій половині ХІХ ст. росли густі діброви. Про наявність там лісів і у попередні віки свідчить численний топонімічний матеріал. Серед дерев переважав дуб, його супутниками були граб, липа, тополя, вільха, лісова яблуня, дика груша, європейська сосна, ялина, ялиця. Водночас широколистяні ліси на Закарпатті чергувалися з великими безлісними ділянками. Заплави рік були сильно заболочені. Річки і водойми були значно повноводніші, ніж у нас час, і багатшими на рибу. По берегах річок жили видра, норка, річковий бобер, численні біля водні птахи. В лісах та улоговинах зустрічалися тури, зубри, бурі ведмеді, лісові коні, олені, козулі, дикі свині, вовки, лисиці, рисі. З птахів були поширені пелікани, лебеді, білі чаплі, журавлі, дрофи, стрепети, баклани.

Розчистка і спалення лісу були ще й агротехнічним засобом. Це значно підвищувало врожайність полів, оскільки лісові грунти містять багато перегною, до якого після спалення деревини додається ще й попіл. Приблизно на рубежі ІХ-Х ст. відбувається зміна вирубного господарства орним. Вирубний спосіб продовжує застосовуватися у верхів’ях річок і на плато, але там він не був пануючим. У тих районах був поширений і найдавніший спосіб обробітку землі – мотичний. Як правило, він співіснував з орним і застосовувався тільки на схилах гір, що були недоступними для плуга.

Значну роль у господарстві відігравало також тваринництво і мисливство. Вивчення кісткових матеріалів з поселення Радванка в Ужгороді показало, що 41% кісток там належало свійським тваринам. Приблизно такі ж дані отримано і на матеріалах поселення з Замкової гори Ужгорода. Усього на Радванському селищі виявлено 283 кістки 24 особин, в тому числі коня, двох биків, вівці і кози, трьох домашніх свиней. Серед диких тварин там переважав вепр (33%) і благородний олень (16%), були також козуля, вовк, заєць, рябчик .

Безперечно, було поширено і рибальство, але кістки риб у культурному шарі не збереглися через високу вологість грунту.Для характеристики ж військової справи населення Закарпаття ІХ-ХІ ст. маємо кілька археологічних знахідок різних видів зброї. Тогочасний воїн був озброєний важким двосічним мечем каролінгського типу (Мукачево, Соломоново, Арданово, Великі Лучки, Верхня Визниця) або бойовою сокирою, здебільшого з заокругленим обухом і чотиригранним лезом (Ужгород, Гараздівка, Батьове). Про існування лучників свідчать знахідки втульчатих і черенкових стріл (Радванка і Замкова гора в Ужгороді, Федорове Виноградівського району). Військо мало не тільки пішців, а й кінноту, про що свідчать залізні шпори (Берегове – Буча). На її озброєнні були залізні списи, дротики (Гараздівка, Мала Копаня) . Про захисне озброєння дізнаємося зі знахідок шолома і кольчуги у Малій Копані.

Т.Легоцький відзначав, що терени на північ від Мукачева наприкінці ІХ ст. лишалися практично незаселеними. Ідеться про “гористу смугу в північно-східній частині (майбутнього комітату Берег – С.Ф.), шириною 37-68 км, яка починається біля гори Гат, а вище Мукачева йде до вершин Бескидських гір. Ця територія, без сумніву, була незаселеною. А в лісах зустрічалися кочові пастухи... Ці племена складалися зі соорв’ян і русинів малоросійських”.

В ХІ ст. Закарпаття мало постійне населення не лише на рівнині і в передгір’ї, а й у долинах середньогір’я та навіть у високогір’ї. Долині річок Свалявки і Пині мали не лише постійні поселення, а й систему постійних полів. Тоді вже існували села Гукливий, Лази, Великі Лази, Ділове, Пасіка, Поляна, Новоселиця. Вже 1064 р. існувало Берегово, 1090 р. почато будівництво Хустського замку. В ХІ ст. існувало Мукачево, а на Тячівщині функціонував Грушевський монастир.

Король Іштван надавав великого значення системі засік і замків, що споруджувалися на тогочасних кордонах королівства, зокрема, на півдні Мараморощини, звідки посталася сіль для всієї Угорщини. Щоб забезпечити її безперешкодне транспортування, Іштван наказав збудувати Вишівський замок.

У ХІІ ст. на Закарпатті починається перехід від двопільної до трипільної сівозміни. Скорочення періоду “відпочинку” певних ділянок і подовження терміну їхньої експлуатації при вирощуванні озимих і ярих культур в одних і тих самих господарствах призвело до поділу оброблюваних земель на три рівні частини: одна – під озиминою, друга – під яриною, третя – під паром. Щорічне чергування на цих трьох різних частинах озимих, ярих і пару започаткувало трипільну систему сівозміни.

Археологи не виявили на Закарпатті зерна тогочасних злаків. Але спираючись на аналогії з сусідніми територіями Східної і Центральної Європи можна говорити про поширення тут жита, пшениці, ячміня, овсу, проса. З бобвих вирощували горох, вику, квасолю. Широко розводили технічні культури – льон і коноплі. Городи були під капустою, ріпою, цибулею, часником. Із садових культур росли яблуні, груші, черешні.

У ХІІ ст. на Закарпатті з’явилося постійне населення в долині Дусинки, у верхів’ях Ріки (Келечинська долина), Тереблі, Тересви, Тиси.

Значно вдосконалюється і видобуток солі. Якщо у ХIV ст. сіль видобували у відкритих кар’єрах глибиною 25–30 метрів, у яких вирубувалися сходинки по схилу, то у ХV ст. в Солотвині закладаються конусні кар’єри глибиною до 140–150 метрів. Шахтарі спускалися у них мотузяними драбинами. Раніше сіль виносили на руках, тепер стали пакувати у сітки і витягати нагору мотузками. Для відведення ґрунтових вод використовували мішки з буйволячої шкіри.

Активізується використання мінеральних вод. У цей час розробляються такі джерела, як Безсмертна криниця у Бороняві, Буркутна криниця у Драгові, Золота криниця у Золотарьові. Багатоводні джерела були у комітаті Берег – в селах бойовище, Верхня Визниця, Поляна, на Уманщині – у Зарічеві, Солі, Ужку.

На зміну ручним млинам приходять водяні, що належали переважно шолтесам. Найбільші з них було споруджено у селах передгірних районів на тамтешніх швидкоплинних потічках. При млинах створювали вальці, де валяли вовняні сукна.

Найдавніші дані про розробку лісів у володіннях Другетів дійшли від 1437 р. На Малому Ужі (нині осушеному) у місці його відгалуження від Ужа було споруджено греблю, на цьому рукаві Друге ти мали кілька млинів і лісопилок.

Водночас відбувається розшарування селянства, формується прошарок особливо заможних селян. Найактивніше цей процес проходив на Мараморощині у зв’язку зі зростанням там товарно-грошових відносин і експорту худоби на зовнішні ринки. Так, у документах відомий селянин Пилип Нодь з Вишньої Руни, що 1600 р. мав 221 голову худоби.

У ХVII ст. як у панських, так і в селянських господарствах поліпшився обробіток землі, запроваджувалася трипільна система землеробства, у низинних селах почали удобрювати грунт, інтенсивніше займатися тваринництвом, садівництвом, городництвом. Важливою галуззю господарства стало виноградарство.

Починаючи з першої половини ХVI ст. і до кінця ХVII ст., коли значна частина Угорщини перебувала під турецьким контролем, закарпатське виноградарство розвивалося під впливом старих виноградарських районів Північного Причорномор’я. Було освоєно під виноградники майже усі південні схили вулканічних пагорбів від Токая через Ужгород, Середнє, Мукачево, Берегово, Севлюш (де тоді було споруджено тераси на Чорній горі) і далі до Хуста. Робилися спроби просунути виноград у північні гірські райони. Пробували вирощувати виноград у Кобилецькій Поляні біля Рахова, у Верхній Визниці на Мукачівщині, у Доманинцях, Оноківцях, Невицькому під Ужгородом, в ряді сіл Іршавщини і Свалявщини. Виноградниками вкрилися схили гір під замком у Хусті, але їх було швидко закинуто, оскільки вони не виправдали надій.

Натомість у Берегові, Мукачеві, Варах, Косині і Мусієві майже 40% населення займалися виключно виноградарством, а ще 39% займалися як виноградарством, так і хліборобством. Середняцькі господарства продавали близько половини виробленого ними вина, а багаті майже цілком працювали на винний ринок.

Особливу роль в сільському господарстві Закарпаття на зламі ХVI-XVII ст. відігравало тваринництво. Воно “відігравало вадливу роль в орному землеробстві, мало велике значення в освоєнні нових земель, а також у відновленні врожайності землі. Тільки завдяки наявності великої кількості худоби стали можливими дво- і трипільна система землеробства. Ще важливішу роль відігравало тваринництво в житті населення гірських районів, де воно було головним засобом існування”.

Відтоді минуло чимало часу, і розбещені досягненнями цивілізації закарпатці майже перестали зважати на потребу дбайливого ставлення до довкілля. Тому й маємо те що маємо. А жаль.

Сергій Федака.

10:27, 06 СЕРПНЯ  СУСПІЛЬСТВО
ЕКСКЛЮЗИВ

Экс-министр: Украина может начать отдавать долги МВФ лесом и землей




Украина может начать отдавать долги Международному валютному фонду (МВФ) лесом и землей.

Об этом в комментарии ГолосUAсообщил экс-министр экономики Виктор Суслов.

«Если Украине не дадут новые кредиты и не реструктуризируют долги, то она начнет отдавать все займы Международному валютному фонду лесом и землей. Есть вероятность, что долги нам не спишут. Западные компании в этом очень заинтересованы, и они давно хотят получить украинскую землю. Кроме того, у нашей страны есть еще много природных ресурсов, которые можно продавать для расчета по долгам»,- сказал В. Суслов.

Эксперт уточнил, что ЕС требует, чтобы Украина не ограничивала экспорт древесины.

« Карпаты по- прежнему активно «пилят», поэтому дефолт нам не угрожает»,- подчеркнул В. Суслов.

Также по его словам, национальная валюта продолжит понижаться.

«Украине не удается возобновить развитие промышленного производства. Промышленность падает, а, следовательно, нет никаких перспектив для страны. Миллионы людей уезжают, рабочих мест нет. Деградация продолжается»,- резюмировал В. Суслов.

Напомним, Украина уже должна начать выплачивать долги Международному валютному фонду, который на днях озвучил новые требования для выделения очередного транша.Несмотря на то, что земельную реформу чиновники МВФ разрешили отодвинуть на конец года, актуальными для получения очередного транша от Фонда остались изменения в пенсионной системе страны, приватизация и борьба с коррупцией.

Источник: http://ru.golos.ua/ekonomika/eksministr_ukraina_mojet_nachat_otdavat_dolgi_mvf_lesom_i_zemley_9742
Golos.ua

Новые публикации о выполнении обширными дикими лесами роли "биотического насоса", регулирующего образование осадков в континентальном масштабе


На сайте журнала Science и в журнале Proceedings of the National Academy of Sciences (Труды Академии наук США) опубликованы две новые статьи о роли лесов Амазонии в регулировании режима осадков в континентальном масштабе. На этот раз данные о роли лесов в образовании облаков и осадков получены с помощью изучения изотопного состава молекул воды (в публикациях говорится, что содержание дейтерия в воде, испаряемой поверхностью океана и растительностью, различно, и по содержанию тяжелой воды в облаках можно судить о ее происхождении). Мощное испарение воды деревьями приводит и к еще одному эффекту: в насыщенном паром воздухе происходит конденсация влаги с выпадением дождя, что приводит к изменению температуры воздуха и усиливает его циркуляцию в достаточной степени, чтобы усилить приток влажных воздушных масс со стороны океана.

Ранее, в 2012 году, другая группа исследователей доказала, что амазонские леса способствуют выпадению осадков еще одним способом - путем выделения аэрозолей, способствующих конденсации водяного пара, с теми же последствиями для циркуляции воздушных масс.

Ссылки:

Rainforest-initiated wet season onset over the southern Amazon

Trees in the Amazon make their own rain

Biogenic Potassium Salt Particles as Seeds for Secondary Organic Aerosol in the Amazon

Amazon Seeds Its Own Rain


Еще ранее российскими учеными-физиками В.Г.Горшковым и А.М.Макарьевой была разработана концепция "биотического насоса атмосферной влаги", суть которой состоит в том, что лес, активно испаряя влагу, обеспечивает благоприятный для переноса влаги вглубь материков режим циркуляции атмосферного воздуха, и тем самым поддерживает благоприятный для существования жизни режим увлажнения удаленных от морских и океанических побережий участков суши. Подробные результаты этой работы были опубликованы в 2006 году:

Биотический насос атмосферной влаги, его связь с глобальной атмосферной циркуляцией и значение для круговорота воды на суше


Все эти исследования однозначно подтверждают, что крупные лесные массивы не являются пассивными получателями атмосферной влаги, а активно участвуют в формировании атмосферного переноса влаги и осадков в континентальном масштабе. Соответственно, и крупномасштабное прямое или косвенное воздействие человека на лесной покров, ведущее к его сокращению или изменению качественных характеристик, влияющих на испарение влаги деревьями, может вести к континентального масштаба последствиям в части распределения осадков. А это может иметь самые прямые последствия для качества среды обитания человека, вплоть до опустынивания, иссушения агроландшафтов, изменения условий существования лесных и иных природных экосистем и т.д.

Мины-огнетушители для ликвидации лесных пожаров создали на Урале



На Урале придумали способ для тушения труднодоступных лесных пожаров. Ученые из Пермского университета предлагают бороться с огнем при помощи миномета, передает «Интерфакс».

Изобретатели придумали мины-огнетушители. Их собрали из материалов разной прочности.

«При падении алюминиевый контейнер легко разрушается, и пожаротушащее вещество распыляется на горящем участке леса», — рассказали в пресс-службе университета.

Исследователи подчеркивают, что их мины подходят к любым минометам.

По словам ученых, если сейчас тушение труднодоступных пожаров происходит с привлечением самолетов, парашютных десантов, то мины позволят оперативно обстрелять небольшой очаг возгорания.

Особая важность изобретения в том, что разработка позволит ликвидировать огонь без риска для жизни спасателей.

Ранее стало известно, что российские ученые изобрели чудо-кепку. Головной убор поможет сократить количество ДТП. Кепка не даст водителю расслабиться.