ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 вересня 2017

Порошенко хочет проанализировать эффективность моратория на вывоз леса-кругляка



Президент Украины Петр Порошенко заявил о необходимости проанализировать эффективность действия моратория на вывоз леса-кругляка.

Об этом глава государства заявил на совещании по вопросам реформирования лесного хозяйства и совершенствования государственной экологической политики во время рабочей поездки в Ивано-Франковскую область, сообщает пресс-служба главы государства.

По словам Порошенко, резкого роста загрузки украинских деревообрабатывающих предприятий в связи с прекращением вывоза кругляка не произошло.

«Значит, существует теневой рынок, который на сегодняшний день должен быть закрыт», – подчеркнул президент.

Глава государства обратился к представителям прокуратуры, полиции, лесникам и представителям местного самоуправления с просьбой сформировать четкие меры, установить четкие сроки ответственности и напомнил им о личной ответственности.

«Это абсолютно четкая моя позиция – хватит. Люди должны почувствовать, что у нас не просто прекратились незаконные вырубки, но и очень активно ведется восстановительная работа (по восстановлению лесов – ред.)», – сказал Порошенко.

Как сообщал «Журналист», Порошенко требует беречь леса в Карпатах, а то «на лысые горы слетаются только ведьмы».

30.09.2017

ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА СОФІЇ СЬОГОДНІ СВЯТКУЮТЬ ІМЕНИНИ




Цей день вважається одним із жіночих свят, тому 30 вересня жінки могли не працювати, навіть не виконувати хатньої роботи

Жінка на ім’я Софія, що в перекладі означає «мудрість», жила в Римі у II столітті, за часів правління імператора Адріана. Вона мала трьох доньок, яких назвала іменами головних християнських чеснот: Віра, Надія та Любов. Невдовзі після народження третьої доньки жінка втратила чоловіка, проте жила благочестиво, дбайливо виховувала доньок, привчала їх виявляти в житті ті християнські чесноти, імена яких вони мали, даючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі. І дівчатка виростали гарними та розсудливими.

Коли у 137 році почалося переслідування християн, матір з доньками ув’язнили та відправили на суд до імператора. Він, коли довідався про належність родини до християнства, побажав особисто побачити трьох сестер і їхню матір. Найстаршій, Вірі, було 12 років, Надії – 10, а Любові – лише 9. Усі четверо без страху визнали перед імператором, що сповідують віру в Христа.

Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли, Адріан доручив родовитій жінці Палладії переконати матір та дочок вернутися до ідолопоклоніння. Проте їй теж це не вдалося: сестри не змінили своїх переконань.

Тоді їх знову привели до імператора Адріана, який почав наполягати, щоб дівчата принесли жертву язичницьким богам. Сестри з обуренням відкинули його наказ. «У нас є Бог Небесний, – відповіли вони, – його дітьми ми бажаємо залишитися, а на твоїх богів плюємо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати й навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Ісуса Христа».

Розгніваний Адріан велів катувати дітей – і всіх трьох сестер на очах одна в одної та їхньої матері замучили до смерті. Софія не зазнала від катів тілесних мук, але її прирекли на ще сильніші душевні страждання від розлуки з дітьми. Жінка похоронила останки своїх дочок і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день Господь послав матері тиху смерть і прийняв її душу в небесну обитель.

Мучителі, вражені такою силою любові до християнського бога, схилилися перед величчю цих смертей і побудували їм храм, а свідки трагедії рознесли цю історію по всьому світові.

Софію, котра зазнала великих душевних мук за Христа, разом із доньками Церква зарахувала до лику святих.

Незважаючи на цю страшну історію, свято Віри, Надії, Любові та Софії завжди сприймали радісно. Адже дівчата і їхня матір показали, що для людей, зміцнених благодаттю Святого Духа, недоліки тілесних сил не перешкоджають прояву сили духу та мужності.

У день Віри, Надії, Любові і Софії жінкам з цими іменами дарують подарунки. Іменинниці ж за традицією вирушають на вранішню службу в храм, щоб ушанувати своїх батьків.

Джерело

Дмитрий Килейко: «Необходимо поддерживать баланс развития промышленности, с одной стороны, и сохранения природы — с другой»


О мероприятиях, приуроченных к Году экологии, рассказал исполняющий обязанности министра природных ресурсов Пермского края Дмитрий Килейко

29.09.2017

В рамках Года экологии в Пермском крае в 2017 году проводится целый комплекс мероприятий, направленных на популяризацию идей бережного отношения к природе. Объем инвестиций на экологические акции, внедрение инновационных мероприятий, снижающих негативное воздействие на окружающую среду, составит более 4 млрд руб. из различных источников. О мероприятиях, приуроченных к Году экологии, рассказал исполняющий обязанности министра природных ресурсов Пермского края Дмитрий Килейко.


— В России 2017 год объявлен Годом экологии. Какие мероприятия в связи с этим запланированы в Пермском крае?

— Распоряжением правительства Пермского края в сентябре прошлого года был утвержден региональный план мероприятий по проведению в 2017 году Года экологии. Он включает в себя 72 таких мероприятия. В муниципальных районах и поселениях были созданы рабочие группы для организации непосредственно на местах природоохранных мероприятий под этой эгидой. Была разработана эмблема Года экологии. Финансирование всех этих мероприятий осуществляется из средств как краевого бюджета, так и из тех средств, которые выделяют общественные организации и промышленные предприятия.

Мероприятия очень разные и касаются как привлечения общественности к экологическим акциям, так и работы с предприятиями по снижению выбросов и сбросов загрязняющих веществ в природную среду.

У нас большая работа ведется по созданию первого природного парка «Пермский», куда войдут Усьвинский, Чусовской и Вишерский участки. Завершены публичные слушания по этому проекту, проведена экологическая экспертиза, получено положительное заключение отдела департамента по недропользованию Приволжского федерального округа. Мы в этом направлении движемся и такой первый природный парк у себя создаем.

Продолжается работа по подготовке второго издания рукописи Красной книги животных и растений. Такая книга издается один раз в десять лет. В нее будут включены обновленные, актуализированные данные.

В районах, городах края проходит много мероприятий, которые носят общественный характер. Это различные экологические форумы, квесты, флешмобы, направленные на привлечение молодежи, к примеру, очистка деревьев от несанкционированно размещенной на них рекламы. Это такие понятные, простые акции, которые тоже должны быть. Не просто чтобы люди посидели, поговорили и разошлись. Это практические действия, направленные на то, чтобы мы все совместно: и органы государственной власти, и предприятия, и общественные организации, и жители — позаботились о природе.

Проводится довольно много других мероприятий. Например, в муниципальных образованиях проходит передвижная выставка «Зеленые символы Пермского края». Объявлен конкурс экологических фотографий «Это наша с тобой Земля». Завершается работа по созданию макета атласа «Особо охраняемые природные территории».

— Видите ли отклик со стороны общественности от проведенных мероприятий? Как строится диалог с экологическими активистами, удается избежать конфликтов?

— Ситуация меняется, и меняется серьезно. Я бы взял шире и сказал, что мы видим уже результаты работы нового губернатора и нового правительства за семь месяцев в различных областях деятельности и жизни. И соответственно в этом направлении сознание людей меняется. Сегодня у нас с общественностью налажен конструктивный диалог. Пикетами, протестами очень мало чего можно добиться. Надо садиться и разговаривать, находить точки соприкосновения и вместе двигаться вперед. Потому что по-другому результата просто не будет. Мы открыты для диалога, готовы сотрудничать на благо Пермского края и с предприятиями и общественными организациями, которые заинтересованы, чтобы Пермский край и его жители стали жить лучше.

Мы все здесь живем и должны заботиться и о своем здоровье, и об экологии, потому что это вещи, связанные напрямую. Пермский край, с одной стороны, обладает мощнейшим промышленным комплексом: машиностроение, металлургия, химическая, нефтедобывающая и нефтеперерабатывающая промышленность. С другой стороны, 70% региона покрыто лесами. На долю Пермского края приходится более 30% лесов всего Приволжского федерального округа. Это значительная часть. Поэтому необходимо очень грамотно поддерживать этот баланс развития промышленности, с одной стороны, и сохранения природы — с другой. Не нарушая его.

— Какие затраты запланированы на мероприятия в рамках Года экологии?

— Объем инвестиций в экологические программы по всем промышленным предприятиям края в 2017 году составит 4,2 млрд руб. Что это за деньги? Это прежде всего средства промышленных предприятий, которые направляются на очистные со­оружения, на уменьшение сбросов отходов, уменьшение воздействия на окружающую среду. Из краевого бюджета выделено 13 млн руб. Большая часть этих средств направлена на сопровождение экологических мероприятий.

— Какие из промышленных предприятий наиболее активно инвестируют в сферу охраны окружающей среды?

— Промышленные предприятия Прикамья постоянно работают над снижением негативного воздействия на окружающую среду. В этом году можно выделить несколько крупных проектов: Березниковское предприятие «АВИСМА» внедряет технологию очистки газов от взвешенных частиц рудно-термических печей в производстве титанового шлака. ООО «Прикамский картон» проводит модернизацию линии роспуска макулатуры, настройку малоотходного режима, выход установки на проектную мощность. ООО «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез» осуществляет модернизацию технологических печей, а также успешно продает на внешнем рынке тысячи тонн сокращенных единиц выбросов парниковых газов, полученных в результате реализации экологических программ предприятия. Инвестируют в экологические мероприятия и АО «Сибур-Химпром», ООО «Новогор-Прикамье», ООО «Буматика» в Краснокамске.

— Как министерство природы ведет работу с предприятиями над снижением воздействия на окружающую среду? Насколько эффективно выполняются заявленные в экологических программах работы?

— За последние десять лет у нас существенно снизились основные показатели воздействия на окружающую среду. Снижаются и сбросы загрязняющих веществ в водные объекты, и выбросы в воздух от стационарных источников.

Мы предпринимаем меры, которые стимулируют предприятия заниматься природоохранными делами не формально, а фактически, чтобы была эффективность. Региональная политика в области экологии определена федеральными основами в области экологического развития страны.

Для повышения заинтересованности бизнеса во внедрении экологически эффективных технологий действует программа мер. Применяются пониженные ставки по налогу на прибыль и на имущество этих организаций. Предприятия, инвестирующие в экологические программы, освобождаются от налога на имущество, используемое именно на охрану окружающей среды. Эти меры как раз направлены на то, чтобы предприятия эффективно работали и не подходили к вопросам экологии формально.

Снижение негативного воздействия на окружающую среду происходит также в результате внедрения «зеленых» стандартов. Речь идет об использовании альтернативных источников энергии: переходе на ветрогенераторы, солнечные батареи, инверторы, а также на биоустановки по выработке из отходов животноводства электрической и тепловой энергии, автомобильного топлива. «Зеленые стандарты» активно внедряются в крае в строительстве и других отраслях, определен целый комплекс так называемых альтернативных источников, которые сейчас тоже довольно быстро развиваются.

Работают и значимые общественные проекты, например проект «Зеленый офис», предложенный Пермским региональным отделением общероссийской общественной организации «Центр экологической политики и культуры» и направленный на ресурсосбережение: экономию электроэнергии, воды, уменьшение образования отходов. Идеологию проекта сейчас используют как представители малого бизнеса, так и крупные предприятия региона, например ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМЬ».

— Как министерство участвует в развитии в крае экологического туризма?

— Пермский край занимает первое место в Приволжском федеральном округе по площади, занятой особо охраняемой природной территорией. Это почти 10% от площади края. Поэтому одним из направлений деятельности министерства природных ресурсов является развитие экологического туризма. Пилотным проектом станет природный парк «Пермский». Кроме особого статуса, парк «Пермский» получит штат сотрудников, которые будут заниматься охраной этого парка, проведением экскурсий. Дальше будет рассматриваться вопрос, чтобы на его площадке проводились и экологические форумы. Будут разработаны определенные экологические тропы. В планах и то, чтобы природный парк «Пермский» начал свою работу уже в следующем году. Мы его запустим, посмотрим, как он будет работать. На нем мы обкатаем эту программу и дальше будем вовлекать в программу экологического туризма другие природные памятники. Все будет собрано под одной эгидой.

Для этого мы намерены создать путеводитель, который включал бы природные объекты региона. Путеводитель позволит путешественникам самостоятельно выбрать кратчайшие пути из одной природной зоны в другую. Чтобы гости Прикамья знали, ради чего, куда, как и на чем ехать, где отдохнуть и получить услуги, и так далее.

Сейчас для таких путешествий в крае делается очень много: развивается инфраструктура, ремонтируются дороги, создаются новые развязки. Следующий этап — развитие инфраструктуры с точки зрения сервиса, размещения, питания и так далее. Предстоит большая работа с другими нашими ведомствами: министерствами транспорта, культуры, градостроительства, промышленности и торговли. Думаю, что это работа следующего года.

— Все эти мероприятия не закончатся одним годом экологии?

— Это однозначно не закончится одним годом. На самом деле для министерства природных ресурсов Год экологии — это хорошая возможность проводить больше мероприятий, потому что о них люди знают. Год экологии у всех на виду и на слуху. Садишься в самолет — и первое, что говорят: в этом году в России объявлен Год экологии. И у людей это уже на подсознательном уровне закрепляется. Соответственно к этому нужно выстраивать определенные мероприятия, для того чтобы это не потерялось и было эффективно. В любом случае этим годом мы не ограничимся. 1 января наступает новый год под другой эгидой, и мы возвращаемся на прежний уровень? Наоборот, это очень хорошая стартовая площадка для того, чтобы стимулировать работу над сохранением природы. Мы в этом доме живем, и нам важно понимать и знать, чем мы дышим и какие меры предпринимаем, чтобы жить в хороших условиях. Для себя мы будем ставить определенную планку, чтобы в следующем году уровень инвестиций, мероприятий, участия населения и общественных организаций не снижался.

Ирина Пелявина

Внутрішній ринок деревини потребує кардинальних змін – Андрій Курінський



Сьогодні на базі Житомирського ОУЛМГ проходила виробнича нарада лісівників.

Начальник ЖОУЛМГ Андрій КУРІНСЬКИЙ збирав директорів державних лісогосподарських підприємств, щоб обговорити питання стану виконання аукціонних зобов’язань, аналізу реалізації продукції переробки, а також питання стосовно площ всихання соснових насаджень.

Очільник обласного управління лісового і мисливського господарства зокрема зауважив, що внутрішній ринок деревини потребує кардинальних змін. Андрій КУРІНСЬКИЙ висловив сподівання, що переробники підтримають лісівників у питаннях боротьби з всиханням хвойних масивів та переорієнтації виробничих потужностей для переробки деревини, що втратила технічну якість. У результаті наради також напрацьовано бачення порядку забезпечення сировиною у наступному періоді.

Питання всихання хвойних лісів обговорюватимуть і на спеціальній комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, котра відбудеться у найближчу п’ятницю – 29 вересня.

Як повідомлялося, масштабність всихання хвойних лісів на Житомирщині – катастрофічна, зафіксовано понад 40 тисяч гектарів площ загиблого лісу. Лісівники Житомирщини сподіваються, що з огляду на проблему, обласна адміністрація ініціюватиме введення надзвичайної ситуації в галузі.

30 СЕНТЯБРЯ 2017 КАТЕГОРИЯ: НОВОСТИ.

В мережі оприлюднили наслідки бурелому на Закарпатті



Гордістю і прикрасою гір є ліси. Ліс у Закарпатті – єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів.

Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір – Буковиною. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства за площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п'ятірки серед областей України, а за лісистістю і запасами деревини наша область займає перше місце. Ліси в області зростають на площі 695,8 тис. га, а загальний запас деревини складає 207,5 млн куб. м.

Вітром 29 червня та 16-17 вересня поточного року в Закарпатській області було пошкоджено понад 2500 гектарів лісових насаджень. Під час останнього бурелому пошкоджено 1 895,2 га насаджень загальною кубомасою понад 300 тисяч м куб. Основна частина руйнувань припала на Ясінянський, Великобичківський, Рахівський та Брустурянський лісгоспи.

Наразі на ділянках проводиться лісопатологічне обстеження в зоні лиха спільно з фахівцями Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Після отримання відповідних дозволів обласного управління лісового та мисливського господарства, державної екологічної інспекції, лісозахисного підприємства, спеціально створені бригади розчистять ліс від звалених та поламаних дерев. 1192 гектарів потребують санітарної вибіркової рубки, ще 570 гектарів - суцільних санітарних рубок. На місці суцільних зрубів обов'язково буде проведено лісовідновлення.

Пошкоджені дерева повинні бути заготовлені якомога швидше - це займе до трьох-чотирьох місяців. Посадка нового лісу пройде відразу ж після розчищення територій навесні або восени. Відновлення лісу - це не тільки посадка молодих дерев, а й підготовка грунту, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.


Державі вдалося стягнути лише 2 млн грн штрафу за 57 млн грн збитків карпатським лісам - Остап Семерак


Впродовж останніх років в Карпатському регіоні було зафіксовано понад 2 тис. порушень природоохоронного законодавства. При цьому сума штрафів склала менше 150 тис. грн, а сума збитків, завданих державі, складає майже 57 млн грн. Такі цифри озвучив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час робочої наради під головуванням Президента України, яка відбулася 29 вересня на Івано-Франківщині, повідомляє Урядовий портал.

«Наведу кілька даних, які красномовно демонструють і стан ПЗФ, і стан сучасної екоінспекції. У Карпатському регіоні налічується понад 1,5 тисячі об’єктів, з яких - 114 загальнодержавного значення, і 11 підпорядковані Мінприроди. Так от, в період з 2014 по 2017 рік було зафіксовано 2 тисячі порушень природоохоронного законодавства. Штрафи склали майже 150 тис. грн. При цьому державі завдано збитків на майже 57 млн грн, з яких стягнуто на користь держави трохи більше 2 млн грн. Ці цифри є показовими. В них вся "ефективність" екоінспекції та стан ПЗФ в Карпатах», - сказав Остап Семерак.

При цьому Міністр зазначив, що не кращою є ситуація щодо стану водних об’єктів у регіоні.

«Близько 90% рекреаційних закладів вводиться в експлуатацію без очисних споруд. Нищення Карпатських лісів, масові неконтрольовані вирубки становлять постійну загрозу паводків. Але щороку у держбюджеті на боротьбу зі шкідливою дією вод передбачено лише 200 тисяч гривень. Звісно, цих коштів ні на що не вистачає», - резюмував Міністр.

> Водночас Мінприроди спільно з Держводагентством провели успішні міжнародні переговори про залучення фінансування в рамках транскордонного співробітництва на 400 млн грн.

«Щоб отримати ці кошти, Україна має зробити внесок у розмірі 10% або 40 млн грн. У цій ситуації розраховуємо на розуміння та підтримку колег по Уряду», - сказав Остап Семерак.

Субота, 30 вересня 2017, 12:07


Вимушена санітарна рубка або можливість заробити на діловій деревині? Жителі селища Високий обурені знищенням лісів.

Вирубка дерев в районі селища Високого відбувається систематично, по кілька разів на рік - запевняють його мешканці. З перших днів осені в лісі знову зашуміли бензопили.

Ольга, мешканка сел. Високий

Ось, дивіться, я працюю на заправці в південному. Дизельна заправка. І на день ми бачимо машинами дуже багато їздять багато разів. Тобто машини, ну раз сім так це точно за день ми бачимо вони їздять навантажені саме дровами.

Частина цих дерев суха, ну, а деякі з них все-таки живі і навіть не збираються всихати. Тобто проблема дійсно існує, і ми підозрюємо, що це швидше за все браконьєрство. Чому підозрюємо, тому що був зроблений дзвінок у Бабаевское лісництво і там нам сказали, що нібито це не вони. Вони нікого не посилали.

В управлінні втішного та мисливського господарства повідомили, що ця територія належить до Бабаевскому лісництва Жовтневого лісгоспу, бригада якого і працює зараз у лісі. І працює цілком законно.

Віктор Ламакін, ст. майстер Бабаєвського лісництва

Проходять вибіркові санітарні рубки згідно санітарно-оздоровчіх заходів, які затверджуються заздалегідь, за рік до проведення цих рубок. Проходять в районі Високого таких дві рубки: 36ой квартал і 47ой. Площа ділянок 42 і 27 гектарів. А санітарна вирубка, що мається на увазі? Вирубування сухостійних дерев. Віджили своє,. Живе ніхто не прибирає.

На підтвердження своїх слів старший майстер демонструє копію лісорубного квитка, хоча і не заперечує, що частина деревини буде реалізована.

Віктор Ламакін, ст. майстер Бабаєвського лісництва

Відводяться ділянки, їх оглядає станція лесозащиты з фахівцями з управління. І надалі робляться висновки, необхідно проводити тут рубки і так далі. Наскільки деградує насадження.

Правда, у екологів на цей рахунок свою думку. І воно сильно відрізняється від думки майстрів лісництва.

Олег Перегон, голова координаційної ради ГО"Зелений фронт"

Уявіть собі, що ви приходите до лікаря і скажете у мене щось рука не в дуже гарному стані, а він каже відрізати. Вісь сьогодні саме так відбуваються такі так звані санітарні рубки в лісі. Ну ліс має поганий вигляд замість того, щоб вкладати гроші, замість того, щоб думати як його привести до ладу єдиний вихід сьогодні вони бачать - це вирубка. Адже є інші заходи.

Крім того, нагадує Олег Перегон, що згідно Конституції власником природних багатств є саме народ, і всі рубки в районі Високого повинні проводитися з схвалення громади та фітосанітарної інспекції. Але в дійсності, констатує експерт, продовжує існувати не зовсім прозора процедура - рішення про видачу лісорубного квитка приймає комісія у складі співробітників лісгоспу та фахівців лісової станції, яка також знаходиться в його структурному підпорядкуванні.

Вчора, 17:07

Джерело: http://atn.ua

Джерело


 /Фото к заметке отношения не имеет М.П./

Під час останнього бурелому на Закарпатті пошкоджено майже 2 тис га лісу

Гордістю і прикрасою гір є ліси. Ліс у Закарпатті – єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси.



Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства за площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п’ятірки серед областей України, а за лісистістю і запасами деревини наша область займає перше місце. Ліси в області зростають на площі 695,8 тис. га, а загальний запас деревини складає 207,5 млн куб. м.

До особливостей лісів області можна віднести їх відношення до гірської частини регіону (понад 80 % площі лісового фонду). Основними лісовими породи є бук — 58,2% вкритої лісовою рослинністю площі, смерека — 26,4 %, дуб — 8,5 %,інші деревні породи — 7,9%. За віковою структурою на молоді насадження припадає 22,8 %, середньовікові — 45,4 %, пристигаючі — 11,5 %, стиглі і перестійні насадження — 20,3 % вкритих лісовою рослиністю земель. Площа лісів області за останні 50 років зросла більше, як на 10 тис. га, середній запас на 1 га із 186 куб. у 1946 році зріс до 358 кбм. (за даними лісовпорядкування у 1973 році середній запас на 1 га був 254 м 3, в 1988 р. — 276 м куб, в 1996 р. — 340 м куб, тепер він сягає 358 м куб). Окремі деревостани мають запас 1000 і більше куб. м на 1 га.

За оцінками експертів, в тому числі і міжнародних, закарпатські ліси вважаються одними з найпродуктивніших не тільки в Карпатському регіоні, а й у Європі.

Лісовідновлення
В системі Закарпатського лісового та мисливського господарства вибудувана і успішно функціонує система лісовідновлення. У галузі створені всі умови для вирощування здорових, якісних лісів – від заготівлі, переробки лісонасіннєвої сировини у шишкосушарках і зберігання лісового насіння та посадкового матеріалу, вирощування стандартного садивного матеріалу, проведення лісокультурних робіт – до рубок догляду за лісом.

Щорічно лісівники вирощують мільйони нових сіянців, які на 2-3-й рік працівники державної лісової охорони висаджують на ділянки, які раніше були відведені під заготівлю згідно лісовпорядних планів, а надалі - під лісовідновлення. За весняну кампанію 2016 в рамках акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» лісівниками, учнями шкільних лісництв, представниками влади та громадськості й преси було лісовідновлено 3633 га (при 2865 га запланованих), створено лісових культур на площі 1222,5 га (115% виконано), в тому числі доповнено лісових культур на площі 400 га. Догляд за лісовими культурами зроблено на площі 2392 га. У 2017 році

Основними породами, які висаджувались, були ялиця, ялина, дуб, бук, модрина, клен-явір. 2017 рік проголошений роком заліснення нових територій, які були передані від агролісів і непридатні до сільськогосподарського використання. Програма відтворення лісів у Закарпатті на 2017 рік передбачено, що молоді ліси зашумлять на 4000 тисячах гектарів – переважно на місцях попередніх вирубок. Основна частина вже заліснена, однак частина роботи залишилась ще на осінь. Посадка нового лісу розпочнеться з другої неділі жовтня.

Весною 2017 року висаджено понад 10 мільйонів саджанців стандартного садивного матеріалу. Для забезпечення необхідною кількістю садивного матеріалу в області функціонують 45 постійних розсадників загальною площею 42 га., а також ряд тимчасових розсадників. Лідерами по лісовідновленню є ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Рахівське ЛДГ» ДП «Міжгірське ЛГ», ДП «Ясінянське ЛМГ». На землях, що вийшли з сільськогосподарського користування, найбільше нових лісів створили лісівники ДП «Верхньогірське ЛГ» (89 гектарів) та ДП «Тячівське ЛГ» (52 гектарів)».

Буреломи та буревії
Вітром 29 червня та 16-17 вересня поточного року в Закарпатській області було пошкоджено понад 2500 гектарів лісових насаджень. Під час останнього бурелому пошкоджено 1 895,2 га насаджень загальною кубомасою понад 300 тисяч м куб. Основна частина руйнувань припала на Ясінянський, Великобичківський, Рахівський та Брустурянський лісгоспи.

Наразі на ділянках проводиться лісопатологічне обстеження в зоні лиха спільно з фахівцями Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Після отримання відповідних дозволів обласного управління лісового та мисливського господарства, державної екологічної інспекції, лісозахисного підприємства, спеціально створені бригади розчистять ліс від звалених та поламаних дерев. 1192 гектарів потребують санітарної вибіркової рубки, ще 570 гектарів - суцільних санітарних рубок. На місці суцільних зрубів обов’язково буде проведено лісовідновлення.

Пошкоджені дерева повинні бути заготовлені якомога швидше - це займе до трьох-чотирьох місяців. Посадка нового лісу пройде відразу ж після розчищення територій навесні або восени. Відновлення лісу - це не тільки посадка молодих дерев, а й підготовка грунту, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.

30 вересня 2017р

Відсторонення головного лісівника Полтавщини відмінили

Апеляційний суд Полтавщини скасував ухвалу суду щодо відсторонення від посади начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Тараненка.



Раніше керівнику Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрія Тараненку повідомлено про підозру у скоєнні злочину - декларування недостовірної інформації.

Тепер йому надали право і надалі обіймати цю посаду: 28 вересня Апеляційний суд Полтавської області скасував ухвалу Октябрського районного суду Полтави від 25 вересня .

У Житомирській області відпрацюють шляхи боротьби зі шкідником, який поїдає хвойні дерева

Пожовкла крона, трухлява кора – всьому виною верхівковий короїд. Шкідник оселяється у верхній частині дерева, під корою, де живе, розмножується та може долати до трьох кілометрів, при цьому знищуючи здорові насадження.

За підрахунками науковців, лишень на території Житомирської області всохлих соснових насаджень більш як 40 тисяч гектарів. Працівники лісової галузі зізнаються: боротися з комахою можна лишень шляхом санітарних рубок, однак і тут руки лісівників «зв’язані» новими санітарними правилами.


«Лісники стверджують, що короїд розмножується і через те, що ми не здійснюємо санітарні рубки у період сезон тиші - це перші два місяці літа. Коли екологи наполягають, що ми не маємо права рубати, а короїд якраз у цей час здійснює свою біологічну активність. Ми сьогодні на комісії будемо пропонувати і дуже просити про тимчасове призупинення дії деяких нормативно-правових актів. Зокрема, щоб санітарні правила тимчасово не розповсюджувались на цю ситуацію, щоб відмінили сезон тиші», - розповідає заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Яна Хрустальова.

Разом із тим лісівники б’ють на сполох та наполягають на введенні надзвичайного стану в лісовій галузі. Ініціюють звернення до центральної влади, щоб проблемою висихання лісів зайнялися на загальнодержавному рівні. Адже інтенсивність зараження соснових насаджень короїдом вражає, - кажуть експерти.

А директор поліського філіалу Держагенства лісових ресурсів України Віктор Шевчук взагалі порівнює мікозні захворювання та розмноження шкідників із раковою пухлиною, яка пускає метостази по всьому організму. Адже, якщо заглянути під кору або ж розпиляти стовбур зараженого дерева, неозброєним оком видно почорнілі ділянки.

«На одному дереві може бути до 25 тисяч комах, а на 1 гектарі лісу - більше 5 мільйонів. При заселенні дерева короїд переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті деревина набуває чорного і синього забарвлення, втрачаючи свою якість і звичайно вартість на ринку», - зазначає директор поліського філіалу УкрНДІЛГА Віктор Шевчук.

Також науковець нарікає: ані хімічні, ані біологічні методи боротьби із шкідником не діють.

«Методи боротьби пропонують різні: хімічні, біологічні, але всі вони неефективні. Наші сусіди білоруси і поляки кажуть одне: найрадикальнішим і найефективнішим засобом на сьогодні є вчасно здійснена санітарна рубка з вибіркою свіжозаселених дерев. Пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту», - ділиться директор поліського філіалу УкрНДІЛГА.

Однак, голова облдержадміністрації Ігор Гундич наполягає на протилежному.

«Сьогодні є багато шкідників на соняшниках, кукурудзі, пшениці, але є ентиксоциди, якими обробляють три рази за сезон, і зі шкідниками справляються. Чому тут ми не можемо так обробити. Навіть якщо шкідник знаходиться під корою. То що далі? Брати все бездумно вирізати? Потрібно напевно придумати якийсь захист від цього шкідника і я не вірю, що цього не можна зробити. Нехай ці розробки коштують мільйони гривень», - говорить голова Житомирської ОДА Ігор Гундич.

Врешті після півторагодинних обговорень комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій все ж підтримує рішення про вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози знищення лісових насаджень.















Житомир.info
29 Сентября, 2017 19:09