ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 березня 2018

На Волині власник пилорами погрожував зброєю лісовій охороні



Під час чергового патрулювання у с. Домашів Ківерцівського р-ну лісовою охороною ДП «Ківерцівське ЛГ» на території приватної пилорами виявили продукцію без належного маркування. Подія трапилася вчора, 1 березня. Про це інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

На прохання лісової охорони надати документи, що підтверджують походження деревини, господар обійстя спочатку запевняв, що за деякий час вони будуть доставлені. Проте документів не змогли побачити навіть представники поліції, які прибули на пилораму.

Більше того, господар обійстя погрожував лісовій охороні, що при подальшій перевірці його пилорами буде застосовано зброю. За фактом порушення триває перевірка.

Того ж дня ввечері місцевою лісовою охороною було виявлено самовільну порубку лісу у Сокиричівському лісництві ДП «Ківерцівське ЛГ». Згодом поблизу с. Муравище Ківерцівського району затримали підводу із деревиною незрозумілого походження.

За фактом склали протокол. Суму наданих державі збитків, а це майже 5 тисяч гривень, лісопорушники сплатять у бюджет сільської ради.

02.03.2018

Валентик: лесхозам нужно дать право заготавливать лес на неарендованных участках

Глава Рослесхоза отметил, что такая мера обеспечит организации необходимым финансированием

УФА, 2 марта. /ТАСС/. Глава Рослесхоза Иван Валентик предложил создать возможности для лесных хозяйств заниматься заготовкой лесных насаждений на неарендованной территории, восстановив практику, существовавшую во времена СССР. Такую идею он озвучил в пятницу, выступая на совещании по вопросам повышения эффективности лесопользования в регионах Приволжского федерального округа, которое проходит в Уфе.

"Нужно продолжать продвигать идею создания экономической самодостаточности государственных учреждений в сфере лесного хозяйства. Сегодня в аренду предоставлено около 20% территорий, 80% находятся фактически на содержании государства, и всю работу в этих лесах выполняют лесничества субъекта РФ. Я считаю, что, безусловно, нужно реализовывать механизмы создания возможностей для лесхозов обеспечивать заготовку насаждений на неарендованной территории", - сказал Валентик.

Глава Рослесхоза отметил, что такой механизм соответствует "традиционно складывавшимся подходам ведения лесного хозяйства в СССР", напомнив, что в тот период бюджетное финансирование лесхозов составляло не более 15%, а большую часть формировали их собственные доходы.

"Я считаю, что эту практику нужно восстанавливать. Это позволит обеспечивать лесхозы необходимым финансированием, для того чтобы они могли обновлять парк лесохозяйственной техники, платить достойную заработную плату, реализовывать меры социальной поддержки", - отметил Валентик.


Совещание по вопросам повышения эффективности лесопользования в регионах Приволжского федерального округа проходит в Уфе с участием главы Рослесхоза, полпреда президента РФ в округе Михаила Бабича, главы Башкирии Рустэма Хамитова, специалистов отраслевых ведомств из регионов округа и руководителей крупных предприятий.


Подробнее на ТАСС:
http://tass.ru/ekonomika/5002793

У Великобичківському лісгоспі провели конкурсний відбір підрядних організацій з надання послуг, пов’язаних з лісівництвом (ФОТО)


Цього року це вже третє засідання конкурсної комісії, мета якого створення на підприємстві конкурсного середовища з відбору виконавців робіт і послуг пов’язаних з лісівництвом, запобігання проявам корупції у даній сфері, розвитку добросовісної конкуренції між суб’єктами господарювання, раціонального використання та економії коштів підприємства, а також зміцнення довіри до підприємства.

Вищезгадана комісія є прозорим колегіальним органом, робота якого спрямована виключно в інтересах відкритості та дотримання законодавства України.


На сайті підприємства за 5 днів до проведення засідання комісії було виставлено оголошення на потребу залучення підприємців для участі в конкурсі на право розробки 11 лісосік головного та проміжного користування у п’яти лісництвах підприємства.


В конкурсі взяли участь представники та керівники восьми підрядних організацій: ТзОВ «ВГСМ», ТзОВ «ЕВК», ТзОВ «БИЧКІВ-ПРОМ-МЕДІА», ТзОВ «Томаш ВІ», ФОП «Дячук Я.М.», ФОП «Стороженко Ю.М.», ФОП «Мігалі Ю.Ю.» та ПП «Тімбер Вуд».

За результатами проведеного відкритого конкурсного відбору підрядних організацій – рекомендується укласти договори підряду з учасниками-переможцями конкурсу, цінову пропозицію яких було визнано найбільш економічно вигідною для підприємства, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Природоохранные зоны хотят финансировать за счет штрафов

В правительстве нашли источник средств для новых ООПТ


Как выяснил “Ъ”, для создания новых природоохранных территорий федерального значения в правительстве решили с 2019 года реформировать механизм их финансирования. Предполагается, что функционирование особо охраняемых природных территорий (ООПТ) будет осуществляться за счет неналоговых доходов бюджета — штрафов за нарушения законодательства об ООПТ и платы за возмещение вреда. Речь идет о сумме 200–600 млн руб. в год. Такой механизм финансирования увеличит эффективность работы природоохранных инспекторов, надеются в Минприроды. Экологи говорят, что переводить ООПТ полностью на «самоокупаемость» нельзя — средств будет недостаточно.

Минприроды и Минфин достигли компромисса по вопросу финансового обеспечения создания и функционирования новых ООПТ. Ранее Минфин препятствовал формированию новых ООПТ, поскольку это «дополнительные затраты федерального бюджета, за счет средств которого полностью обеспечивается финансирование федеральных ООПТ», говорит знакомый с ситуацией источник “Ъ”.

Как следует из протокола (есть у “Ъ”) совещания, которое в феврале провел с участием заинтересованных сторон вице-премьер Александр Хлопонин, в правительстве «приняли к сведению» разногласия министерств, а также согласились с предложениями Минприроды в 2018 году создать за счет средств бюджета нацпарки «Кодар», «Ленские столбы» и «Хибины», а также федеральный заказник «Новосибирские острова». «Начиная с 2019 года финансовое обеспечение функционирования указанных ООПТ федерального значения осуществлять за счет дополнительных доходов федерального бюджета»: уплаты штрафов за нарушение законодательства об особо охраняемых природных территориях и «средств, полученных в порядке возмещения вреда, причиненного окружающей среде».

Изменение системы финансирования федеральных ООПТ потребует внесения поправок в бюджетное законодательство. Сегодня по Бюджетному кодексу РФ штрафы за нарушение законодательства об ООПТ в полном объеме зачисляются в «бюджеты муниципальных районов, городских округов, городов федерального значения по месту нахождения органа или должностного лица, принявшего решение о наложении штрафа».

Минфин уже подготовил поправки к Бюджетному кодексу, которыми предполагается, что «платежи по искам о возмещении вреда окружающей среде, а также платежи, уплачиваемые при добровольном возмещении вреда окружающей среде, причиненного на территории ООПТ федерального значения, подлежат зачислению в федеральный бюджет по нормативу 100%». Аналогичный механизм предусмотрен для платежей по искам о возмещении вреда. Документ «находится в финальной стадии согласования», сообщили “Ъ” в пресс-службе ведомства. Поправки разработаны по поручению президента РФ обеспечить увеличение фонда оплаты труда природоохранных инспекторов в размере не менее суммы доходов, полученных по таким искам.

В Минприроды отмечают, что для перераспределения средств на функционирование четырех новых ООПТ необходимо также предусмотреть это в бюджете. Кроме того, в ведомстве надеются в дальнейшем распространить новый механизм финансирования и на другие федеральные природоохранные территории.

«Объем средств, поступающих в госбюджет от штрафов и взысканий вреда, составляет от 200 млн до 600 млн руб. ежегодно, при этом финансирование одной федеральной охраняемой природной территории в год составляет около 50 млн руб.,— сказал “Ъ” глава Минприроды Сергей Донской.— Окрашивание этих средств — механизм, который стимулирует эффективность работы инспекторского состава и качество деятельности по взысканию ущербов и штрафов». В ведомстве надеются значительно увеличить эффективность взыскания штрафов с нарушителей: по словам министра, на 216 федеральных ООПТ в год потребуется 6,7 млрд руб.

Глава WWF России Игорь Честин скептически оценивает идею Минприроды «фактически перевести природоохранные территории на самоокупаемость». «Этих средств элементарно не хватит,— считает эколог.— Почему-то ни у кого не возникает идеи перевести на такое финансирование полицию». «А если уж говорить о повышении эффективности работы по взысканию штрафов и ущерба, нужно начать с возмещения ущерба от поражения самшита бабочкой-огневкой»,— добавляет господин Честин.

Напомним, вредитель, занесенный в растениях, которые были закуплены в 2012 году в Италии для высадки на природоохранных территориях во время сочинской Олимпиады, практически уничтожил краснокнижные самшитовые леса на Северном Кавказе (см. “Ъ” от 21 августа 2017 года). В Генпрокуратуре оценивают ущерб от поражения опасным вредителем только Кавказского заповедника в 53 млрд руб., говорится в письме ведомства Александру Хлопонину (есть у “Ъ”).

Ольга Никитина
02.03.2018

Лесная династия


Огонь шел по верхушкам сосен с огромной скоростью. Поселок Дальний горел. Растерянные и напуганные люди пытались что-то вынести из домов, кто-то бежал к воде, где уже спасалась домашняя живность: бычки, коровы. Там можно было дышать, не чувствовать жары, которая только что обжигала...

По вере и воздастся

Лесничий Владимир Кожевников в это время не мог думать о своем спасении: долг и совесть вели его по лесу, где он знал каждый квадрат, просеку, тропинку. Вместе с коллегами он помогал другим, опахивая опасные участки, сопротивляясь огню, как только мог. И лишь попав вместе с трактористом в окружение пламени, Владимир вдруг осознал всю трагичность положения. Он быстро дозвонился до сына и ровным спокойным голосом произнес: «Бегите к реке! Слышишь? Каждая минута на счету! Я жив...»

Хотя в этот миг Владимир Кожевников уже мысленно прощался со всеми, кого так любил: с женой, сыновьями, близкими. Но тут появилась пожарная машина, тоже попавшая в кольцо огня и дыма. Вместе приняли решение: поливать дорогу впереди, чтобы огонь не лизнул бак с горючим, и двигаться за машиной как можно скорее. Так они с Божьей помощью и спаслись.

Другого мнения в семье с тех пор нет, и каждое воскресенье они идут в отстроенную заново деревянную церковь, тоже тогда сгоревшую, и благодарят Бога за каждый день своей жизни. Но мы забежали вперед, а восемь лет назад неизвестно было, что их ждет всего лишь через миг. На Владимире уже дымилась рубаха, сердце колотилось от боли и нехватки кислорода. Но он продолжал спасать людей и лес, даже когда увидел, что их дом сгорел...

Жене Надежде, с которой они вместе учились в Хреновском лесном техникуме, он тогда сказал:

— Главное — все живы! А дом построим!

Она поверила ему, как и много лет назад, когда Володя позвал ее замуж и сказал, что будет любить всю жизнь. И приехала сюда, в поселок Дальний Добровского района, где зимой санный путь приходилось прокладывать на лошади, проваливавшейся в снег по брюхо…

Возрождение

Надежда успокаивала заплаканных соседей, считая глазами всех, кто жил в поселке.

— Целы! — выдохнула она. И обняла сыновей.

Погорельцев разместили, обеспечили одеждой и питанием, оказали материальную помощь. Службы района и области делали все для того, чтобы оперативно восстановить документы, построить новые дома со всеми удобствами. Кожевниковым, как и другим пострадавшим, предлагали перебраться в Преображеновку или в Доброе, например. Но они решили остаться здесь. Только фундамент попросили заложить не на месте сгоревшего дома, а на бывшем цветнике, где Надежда всегда растила любимые цветы мужа — розы.

В это же время возводили и надворные постройки. Три коровы, бычки, телочки каждый день приходили к пожарищу и мычали в ожидании хозяев. Не уходили и собаки. Надежда три раза в день моталась в поселок, чтобы подоить коров, одна из которых и отелилась потом в трехстах метрах от родного двора.

— Какие верные, милые мои, как будто сердце у вас человеческое! — давая волю слезам, разговаривала Надежда со своими животными, гладила их, а они склоняли головы перед ней, невысокой и хрупкой, но такой сильной хозяйкой.

Всего за несколько месяцев сгоревший поселок был отстроен заново. Произошел пожар 2 августа, а 4-го ноября Кожевниковы справили новоселье. Как и других пострадавших, их обеспечили мебелью, бытовой техникой, посудой, постельным бельем. Надежде (она работала еще и почтальоном) помогла и Почта России. Уговорили остаться работать. Как в округе без нее — не представляли и местные жители. Согласилась. Вот уже двадцать лет трудится на полставки, не изменяя основной свое профессии — лесовода.

Вместе на работе и дома

Владимир несколько лет руководит Кривецким мастерским участком в Добровском лесхозе, где вместе с ним работают жена и сыновья. Ребята окончили педагогический вуз, но оба с детства прикипели к лесу. Семейные люди, Виктор и Николай, тем не менее, получают еще одно, профильное, образование. Более того, стать лесоводами хотят и их жены, обе Татьяны, которые пока поднимают детишек.

Кстати, одна из внучек, Ульяна, родилась в День леса!

— Значит, тоже наш человек будет, такие совпадения просто так не случаются, — радуется Кожевников-старший.

Примечательно, что все они живут вместе, одной семьей. Хотя во дворе ребята построили небольшой домик с красивой летней верандой. Готовят, убирают, делают засолки, стирают снохи вместе или распределив обязанности. Когда с работы приходят родители и мужья, стол уже накрыт. Шутки, улыбки, ужин в аппетит…

Особенный смысл

За семейным столом Кожевниковы не избегают и рабочих тем, потому что они живут и трудятся в лесу — и все, что в нем происходит, одинаково важно и интересно каждому. В марте, к примеру, в Кривецком мастерском участке начнут готовиться к посадке новых участков будущего леса. С последствиями пожара 2010 года в Добровском лесхозе в целом справились: горельники очистили, вспахали, засадили. Но процесс закладки нового леса никогда не кончается.

Работа эта непростая и ответственная: в пропаханные с осени борозды мужчины мечами Колесова (так называются специальные лесопосадочные лопаты) проделывают лунки для саженцев. Помощники «мечников» — сажальщики — аккуратно и быстро опускают в лунку годовалую сосенку, чтобы корешок ее не изогнулся и сразу был надежно уплотнен свежей землей.

У кривецких лесоводов широкий круг забот — уход за молодняком, за питомником, где высевают семена и растят саженцы, неоднократная за сезон пропашка противопожарных полос, сбор семян. А также уборка сухостойкой древесины, подготовка почвы к посадкам, другие работы, которые для Кожевниковых не в тягость, а в радость. Потому что заняты они любимым делом.

С четырех часов утра глава семейства Владимир Кожевников уже на ногах, в семь часов на работе начинается ежедневная планерка. На ней каждый получает свое задание и отправляется его выполнять. На первый взгляд обычный, без лишних слов и эмоций, труд. Но есть в нем редкий особенный смысл: по-настоящему оценят его лишь через много лет. Поэтому и работают лесоводы так, чтобы не стыдно было перед будущими поколениями...

02.03.2018 "Липецкая газета". Галина Кожухарь
Фото Ольги Беляковой

У Рахівському районі буде висаджено понад 2200 тисяч молодих дерев

З середини-кінця наступного місяця в Закарпатській області розпочнуться роботи з відновлення лісових насаджень.

Масштабне лісовідновлення ділянок у рамках Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», де раніше була лісозаготівля, відбудеться і на Рахівщині. Саме заплановані проекти з лісовідновлення захищали сьогодні, 27 лютого, лісові господарники гірського району.

Висадити у відкритий ґрунт лісівники планують у ДП «В.Бичківське ЛМГ» - 836,9 тисячі саджанців, у ДП «Рахівське ЛДГ" - 630,0 тисяч саджанців та 759,5 тисяч саджанців в ДП "Ясінянське ЛМГ» основних лісоутворюючих порід. Взяти участь в акції "Майбутнє лісу у твоїх руках» може будь-хто. Потрібно тільки звернутися в лісове господарство або в Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства.

«Лісовідновлення у Закарпатській області під моїм особистим контролем. Хочу запевнити, що ми висаджуємо в декілька разів більше дерев, ніж заготовляємо. Тому те, що заготовляється, повертається сторицею», - відмітив начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга.

Крім того, головний лісівник наголосив, що значна увага приділяється боротьбі з незаконною лісозаготівлею та моніторингу спільнот у соціальних мережах, в яких туристи та пересічні громадяни розміщають фотосвітлини з походів лісовими угіддями.

Валерій Іванович також зауважив, весь цей матеріал аналізується і, опісля він сам особисто разом із працівниками державної лісової охорони виїжджають на ділянки аби перевірити достовірність інформації. Адже в першу чергу потрібно вирішити завдання збереження лісів, а вже потім лісовідновлення.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2018-03-01 11:41:57

В Україні щороку гине 10 тис. га соснових лісів



Щороку з карти України зникає близько 10 тис. га соснових лісів. Таку статистику озвучив заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства й агролісомеліорації Ігор Букша, повідомляє AgroPolit.com.

За його словами, через відсутність якісної Стратегії розвитку лісового господарства та стабільного фінансування галузі, ми безповоротно втратимо значну частину хвойних лісів.

Нагадаємо, що в Україні було кілька спроб написання Стратегії розвитку лісової галузі, але досі автори різних варіантів документів так і не змогли домовитися та напрацювати базові положення.

За інформацією Ігоря Букші, основною проблемою в лісовій галузі 2017 року стало продовження тенденції, яка триває вже кілька років поспіль ― всихання соснових. Основні причини ― збільшення шкідників у лісах, невчасно проведені рубки хворих дерев, засилля рослин, не характерних для наших екосистем, привезених з Америки та Азії та інші. Все це ― на фоні відсутності фінансування лісової галузі.


З 1990 року ми спостерігаємо поступове збільшення кількість шкідників та хвороб лісу. Деревостан псується і гине. Найбільше санітарний стан погіршується через всихання соснових. Ситуація вкрай складна, вона ще більше ускладнилася у 2017 році. Щорічно в середньому всихає близько 7 тисяч га ялинників та 3 тисяч га ― сосни та дуба. Найвищий рівень всихання у Київській, Черкаській та Житомирській областях. Без фінансової стабільності всі заходи будуть марними", ― вважає заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації Ігор Букша.

Експерти кажуть, що аби врятувати соснові, а також дуб, ясен, граб, та інші види, які теж всихають, необхідно підійти до проблеми систематично та застосувати низку фітосанітарних та біотехнічних заходів. Серед них ― лісові санітарні рубки, збільшення насаджень, заміна видів рослин, які гинуть, більш стійкими видами рослин.


Потрібно реагувати оперативно й на загальнодержавному рівні реагувати: має бути створена цільова програма, в якій би покроково було визначено напрямки роботи. Зокрема, довгострокова стратегія ― чим ми будемо замінювати соснові насадження, котрі зараз втрачаємо. Адже, щоб ліс виріс, потрібно 100 років. На жаль, поки що до науковців не дослуховуються, хоча методичні рекомендації та вказівки розроблені, потрібно їх тільки впровадити. Є розуміння в Мінприроди та в Мінагрополітики. Питання ― де знайти кошти, щоб ці заходи реалізувати, зокрема, з оптимізації лісогосподарських проектів: ті ж санітарні рубки, прохідні рубки", ― вважає доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Національної академії аграрних наук України, Василь Коніщук.

Нагадаємо,що в бюджеті України на 2018 рік на лісову галузь виділили 304 млн грн за потреби у 700 млн, озвученій Держлісагенством. Їх вистачить лише на забезпечення діяльності бюджетних установ у системі Держлісагентства та 151 млн ― на ведення лісового й мисливського господарств, охорону і захист лісів. Поза увагою бюджету ― роботи з лісовпорядкування, неприбуткові лісгоспи, пожежна охорона, лісозахисні установи, створення захисних лісонасаджень та полезахисних лісосмуг.

Місія ФАО вивчала питання масового всихання лісів



У жовтні минулого року Державне агентство лісових ресурсів України разом з Міністерством лісового господарства Республіки Білорусь, звернулися до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН з проханням надати допомогу у реалізації проекту, спрямованого на попередження та ліквідацію наслідків всихання лісів. У 2017 році місія ФАО перебувала у республіці Білорусь, де вивчала походження та динаміку поширення цього явища.

Для ознайомлення з ситуацією днями до ДП "Іванківський лісгосп" завітали представники ФАО: доктор Широма Сатьяпала – фахівець з всесвітнім досвідом визначення причин та поширення хвороб лісів, Норберт Бінклер – фахівець з лісового господарства регіонального представництва ФАО по Европі та центральній Азії, Едвард Хохбичлер – доцент Університету природних ресурсів у Відень. Делегацію супроводжували представники ДСЛП "Харківлісозахист" – Катерина Давиденко та УкрНДІЛГА – Ольга Зінченко.

Представники ФАО були ознайомлені зі станом лісів, зокрема, на Київщині, факторами, які на думку фахівців приводять до враження та як наслідок – всихання деревостанів.

Гостей ознайомили з особливостями ведення лісового господарства у лісгоспі, наочно було продемонстровано масштаби враження лісів, також було зазначено, що проблема набула міжнародного масштабу, тому для комплексного вивчення та пошуку шляхів запобігання "біологічній пожежі" лісівники активно залучають науковців і фахівців всіх рівнів.

За результатами зустрічі представниками ФАО будуть надані рекомендації щодо стратегії з профілактики та ліквідації наслідків.


2018-03-01 11:47:23

01 березня 2018

Умови нових кредитів: Євросоюз зацікавлений у вирубці українського лісу



У 2018 році Європейська комісія запропонує Україні ще один кредит, розміром в 1 мільярд євро. Про це повідомив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

ДОПОМОГА. Єврокомісія підготувала нову програму макрофінансової допомоги для України. Кошти в розмірі 1 мільярда євро будуть надані Україні двома траншами по 500 мільйонів євро. Для отримання першого траншу від Єврокомісії, Україна повинна виконати ряд умов, які залишилися не реалізованими в рамках попередньої програми співпраці.

НАГАДАЄМО, в рамках минулої програми співпраці з ЄС, Україна отримала 2 транші на загальну суму 1,2 мільярда євро. Тоді планом допомоги передбачався кредит в 1,8 мільярда євро. Однак через те, що Україна не встигла виконати всі умови ЄС в призначений термін, 600 мільйонів залишилися на рахунках Євросоюзу.

Однією з важливих умов ЄС, яку не виконала Україна було скасування заборони на експорт лісу-кругляка.Среді іншого, невиконаними умовами стали: впровадження автоматичної перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ і створення реєстру власності компаній.

etcetera.media