ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 квітня 2018

Дари лісів наших Карпат — до Європи. Але цивілізовано!


Зібрані в Карпатах гриби можна зробити євробрендом

Ідея відправляти дари карпатських лісів в Європу прийшла київському підприємцю Мар’яну Стасику, коли він вивчав практику кластерів. До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Волинь експортує близько 200 вагонів деревини за місяць

Упродовж двох минулих років волинські лісогосподарські підприємства експортували понад 225 тисяч кубічних метрів деревини на майже 308 мільйонів гривень. Це приблизно 4,5 тисячі вагонів лісу.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував які об’єми волинської деревини та куди експортували за останніх два роки, - інформує "Громадське.Волинь".

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський. Покупцями волинської деревини є понад 20 фірм із країн Європи, Йорданії. За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.

ВОЛИНСЬКИЙ ЛІС – НА ДРОВА ДЛЯ ЄВРОПИ

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році) і яка має відповідні експертні висновки.

За інформацією, наданою лісгоспами, контракти на експорт деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр. На цьому ринку працюють:
  • британські фірми:«Osuna Holding LLP» «GLD Trade Holding», «Mirena Corporation LP», Jiris Businеss LLP, «Integra Global Trade», «Biofuel Trading LLP», «Kimberley Trade LLP»;
  • нідерландська фірма«Nedpal B.V.»;
  • литовські фірми: «UAB «Voltensa», «Forlit»;
  • австрійські фірми: «Pisec GMBH», «Pisec Cesellschaft N.B.H.»;
  • польські фірми: «Grafka S.C» «S.Z.O.O. Newpinex», «RMK Inter», «Tartak», «C.M.C.»;
  • кіпрська фірма «Avraam Mavixyl Wood LTD»;
  • німецька фірма «Ligo Gmbh»;
  • йорданська фірма «Kubra»;
  • естонські фірми: «Baltik Professional traping OU», «Comerzial».
Загалом у 2016 році волинські лісогосподарські підприємства експортували 130 тисяч кубічних метрів деревини на суму майже 182 мільйони гривень. У 2017 році – 95,5 тисяч кубічних метрів і отримали від цього 127 мільйонів гривень.

Найуспішнішими експортерами двох минулих років стали кілька лісогосподарських підприємств, які отримали чималі доходи від експорту. Це Любомльське – понад 62 мільйони гривень, Володимир-Волинське – понад 48 мільйонів, Ковельське – 38 мільйонів, Маневицьке – 34,5 мільйона та Любешівське – 29 мільйонів гривень. Зовсім не експортували деревини п’ять лісогосподарських підприємств: Горохівське, Локачіагроліс, Камінь-Каширськагроліс, Ратнеагроліс та Шацьке учбово-дослідне господарство.

Скільки деревини експортували лісгоспи впродовж останніх двох років і скільки отримали за це коштів – дивіться у таблиці:


Лісогосподарське підприємство 2016 рік 2017 рік Всього екпортовано підприємством куб. м. Всього отримано коштів підприємством (грн)
Експорт куб. м. Отримано коштів (грн) Експорт куб. м Отримано коштів (грн)
Володимир-Волинське лісомисливське господарство 16 142,70 23 570 200,00 16 435,20 25 067 100,00 32 577,90 48 637 300,00
Горохівське лісомисливське господарство
Городоцьке лісове господарство 7 498,82 5 251 410,00 3 868,47 2 493 125,00 11 367,29 7 744 535,00
Камінь-Каширське лісове господарство 14 947,00 14 681 600,00 11 404,00 7 993 671,00 26 351,00 22 675 271,00
Ківерцівське лісове господарство 109,53 464 573,53 35,58 158 954,18 145,11 623 527,71
Ковельське лісове господарство 10 858,00 20 079 725,27 8 049,14 18 030 768,52 18 907,14 38 110 493,79
Колківське лісове господарство 5 850,62 6 687 477,91 5 656,76 4 137 810,30 11 507,38 10 825 288,21
Любешівське лісомисливське господарство 4 735,69 12 542 334,00 5 584,17 16 524 091,00 10 319,86 29 066 425,00
Любомльське лісове господарство 22 128,00 38 871 543,67 15 741,00 23 356 276,27 37 869,00 62 227 819,94
Маневицьке лісове господарство 22 035,77 31 059 180,00 4 501,74 3 412 226,40 26 537,52 34 471 406,40
Ратнівське лісомисливське господарство 3 445,58 2 270 550,02 3 445,58 2 270 550,02
Старовижівське лісове господарство 8 481,90 8 535 169,66 6 335,37 4 575 291,90 14 817,27 13 110 461,56
Турійське лісове господарство 6 367,00 5 516 900,00 5 122,00 3 432 000,00 11 489,00 8 948 900,00
Цуманське лісове господарство 1 640,52 1 026 793,55 8 268,32 5 690 928,64 9 908,84 6 717 722,19
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Локачіагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Любешівагроліс” 4 228,13 10 043 732,10 4 494,04 12 043 750,26 8 722,18 22 087 482,36
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Рожищеагроліс” 1 534,42 1 217 971,35 1 534,42 1 217 971,35
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Ратнеагроліс”
Шацьке учбово-досвідне лісове господарство
Всього: 130 003,67 181 819 161,06 95 495,80 126 915 993,47 225 499,48 308 735 154,53
*Деякі лісгоспи надали інформацію про отримані кошти у євро,тому ми перевели їх у гривні за середнім курсом НБУ України:
2016 рік: 1 євро = 28,29 грн.
2017 рік: 1 євро = 30,00 грн.
Для зручності підрахунку надані суми були округлені, а також переведені у гривні.

«НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАРОБЛЯЄМО САМІ»

Чому деревину продають за кордон і як витрачають кошти від продажу, ми запитали у лісгоспів та в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
У Колківському лісгоспі кажуть, що кошти від продажу деревини використовують на утримання господарства. Адже, мовляв, треба оплачувати всі роботи, пов’язані із веденням лісового господарства.
У нас немає державного забезпечення, – пояснюєдиректор лісгоспу Олександр Чернишен. – Ми самі заробляємо кошти, платимо зарплати, податки. В нас великий колектив – 190 людей, які працюють, тому треба зарплата, податки, нарахування на зарплату, всі виплати згідно законодавства. Ми ж не можемо як хочемо ці гроші використовувати.
На аналогічні потреби використовують кошти від експорту і в Ковельському лісовому господарстві.
Кошти від експорту лісопродукції чи кошти від реалізації лісопродукції на власний ринок ідуть на один рахунок лісгоспу і використовуються на різні цілі – зарплата, податки, основні засоби для розвитку, благоустрій, ремонти, паливно-мастильні матеріали, – пояснюєдиректор лісгоспу Володимир Данилюк. – Якогось особливого призначення кошти, які надходять від експорту, не мають. Вони ідуть в загальний кошик і використовуються на виробництво.
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко каже, що в середньому Волинь експортує близько 10 тисяч кубометрів дров’яної деревини у місяць, тобто близько 200 вагонів (один залізничний вагон вміщує в середньому 50 кубічних метрів деревини, – авт.).
На сьогоднішній день позиція управління та лісопереробних підприємств – в першу чергу забезпечити власного переробника, – пояснює начальник управління. – І коли є надлишок деревини, ми його реалізовуємо на експорт. В місяць в області експортуємо дров’яної деревини близько 10 тис кубометрів. Це з усіх підприємств. І продаємо на внутрішній ринок близько 30 тисяч кубометрів. Лісгоспи постачають в середньому відсотків 70 – на внутрішній ринок, і відсотків 30 – на експорт. Хоча більше експортують ті, хто має залізничний шлях. Бо автотранспортом експортувати невигідно.
Керівники лісгоспів кажуть, що експорт їм потрібний для того, щоб виживати, платити податки.
Є економічна складова. І експорт дров’яної деревини наразі більш цікавий для підприємств у плані економіки. Цінова політика цікавіша експортної деревини. Тобто якщо кубічний метр деревини (дров’яної) в середньому коштує на наших заводах біля 400 гривень, то експортна ціна сьогодні – 27-28 євро.
– А це не загрозлива ситуація? Тієї деревини з часом може не вистачити для волинян?
Ні. Сьогодні є велика проблема із всиханнями і в середньому в рік почали рубати на тисяч двісті кубів більше у зв’язку із всиханнями.
ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО «НЕ БАЧИТЬ» ПРОБЛЕМ – ЕКСПЕРТ

В той час коли лісгоспи продають деревину, щоб, нібито, давати раду своєму господарству, експерти б’ють на сполох. Адже у цій сфері є багато проблем, на які закриває очі Держлісагентство.

Ці проблеми висвітлює експерт Світового Банку Михайло Попков в аналітичній статті. Наведемо кілька прикладів зі статті:
  • Держлісагентство щорічно звітує про перевиконання планів відновлення лісів та лісорозведення, але замовчує той факт що, перш ніж відновити ліс – його треба зрубати. «Держлісагентство все більше відновлює, тому що більше рубає» – вважає експерт.
  • Після вступу в дію мораторію на заборону експорту лісу-кругляка єдиним дозволеним видом деревної сировини стала паливна деревина. А серед кінцевих отримувачів українських дров фігурують відомі плитні, целюлозні та лісопильні компанії. Відтак є підстави вважати, що експортована «паливна деревина» використовується не для спалювання, а для вироблення продукції.
  • Експортування деревини містить корупційні ризики:
– продаж через посередників (іноземні фірми, які купляють волинську деревину, є у списку фірм-посередників, які наводить експерт);
– продаж лісопродукції за завідомо викривленими показниками розмірів та якості, за заниженими цінами;
– домовленості із покупцями, пов’язані з торгівлею через посередників і оплатою на 2 рахунки – за продукцію і за фіктивні маркетингові послуги;
– лобіювання інтересів визначених покупців деревини через допомогу в отриманні дозвільних документів та ін..

За словами експерта Світового Банку, останнім часом спостерігаються ознаки недобросовісної торгівлі пиломатеріалами та дровами і на внутрішньому ринку. А також спостерігається «присутність» схем, пов’язаних з тіньовим «приватно-державним» партнерством при заготівлі та розпилюванні деревини.

Та навіть попри такі відомі факти, які наводить фахівець, структури Держлісагентства, які відповідають за торгівлю та економічний контроль, не «бачать» корупційних ризиків.

Читайте також:
https://www.0332.ua/news/2026967

Лесной пожар в Карпатах: в зоне возгорания — 60 туристов с детьми (фото, видео)

8:20 — 30 апреля 2018



На Львовщине, в районе курортного поселка Славское, возник лесной пожар, охвативший склоны горы Захар Беркут. По предварительным оценкам, возгорание сухой травы мог спровоцировать брошенный туристами окурок.

Как сообщила представитель ГУ ГСЧС во Львовской области Кристина Андреева в комментарии Zaxid.net, спасатели эвакуировали 60 человек — детей увозили с горы на автомобиле, а взрослые в сопровождении проводников сходили вниз пешком.

Общая площадь возгорания составила 700 кв. м, огонь пришлось тушить вручную, поскольку техника к месту пожара подъехать не могла. Тушением пожара занимались 60 спасателей. Поздно вечером огонь удалось ликвидировать.






У Лохвицькому районі висаджують соснові гаї

Лісівникам Лохвицького лісництва допомогли висаджувати соснові саджанці студенти Лохвицького медичного училища. Лісництво має власний лісовий розсадник, де вирощують саджанці різних дерев, в тому числі й сосни звичайної.



Майбутні медики допомагали лісникам заліснювати територію поблизу села Млини Лохвицького району.


Сосна звичайна – дерево, що виростає заввишки 25-50 метрів і займає майже третину лісів України. Створює чисті і мішані ліси. Здатна рости на піщаних неродючих ґрунтах, невибаглива до вологи. Швидкоросла, світлолюбна, морозостійка рослина, запилюється у травні. Сосна звичайна має санітарно-гігієнічне значення. Під впливом парів скипидару повітря в соснових насадженнях іонізується, а деякі хвороботворні бактерії, наприклад, стафілококи гинуть.

https://poltava365.com/u-loxviczkomu-rajoni-visadzhuyut-sosnovi-gaii.html

Ученые предрекли засуху в лесах Амазонки

Климатологи из Калифорнийского университета (США) предрекли усиление асимметрии в распределении осадков на планете к 2100 году, что может привести к сокращению осадков в амазонских лесах и увеличению в Индонезии, передает Eurekalert со ссылкой на Nature Climate Changes.

В Сахаре второй год подряд выпал снег

Такая картина, согласно анализу различных климатических моделей, может сложиться в результате влияния растущих выбросов углекислого газа (CO2) на тропические леса. "Многие склонны думать, что разрушительные процессы связаны с теплом, поступающим в океаны и влияющим в итоге на погоду. Однако по нашим данным, широкомасштабные изменения осадков могут быть объяснены тем, как тропические леса реагируют на избыток углекислого газа, который попадает в атмосферу из-за человеческой деятельности и оказывают особенно сильное влияние на густые леса Амазонки и растительность Азии", - говорит исследователь Джеймс Рэндерсон.

Специалист подчеркнул, что возможная засуха в Амазонии и затопления в тропических лесах Азии могут губительно повлиять на биоразнообразие, доступность пресной воды и продовольствия для части населения.

Володимир Бондар взяв участь у Загальних зборах Лісівничої академії наук України



Для лісової галузі дуже необхідний «голос науки». На цьому сьогодні наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час Загальних зборів Лісівничої академії наук України, які відбулися у Національному університеті біоресурсів та природокористування.

Під час свого виступу Володимир Бондар поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася в лісовій галузі протягом минулого року, та розповів про плани на майбутнє.
Зокрема, він зазначив, що вдалося запобігти намірам передачі лісів у концесію, внісши до законопроекту «Про концесії», який був прийнятий Парламентом у першому читанні, відповідні доповнення.

«Це наша спільна перемога. Зазначеним законопроектом вносяться зміни до Лісового кодексу України, якими прописано неможливість передачі лісів у концесію», — сказав заступник Голови Держлісагентства.

Також Володимир Бондар поінформував про варіанти реформування галузі та закликав українських науковців дати свої висновки щодо цього питання.

«Лісовій галузі вкрай необхідний «голос науки», щоб саме з наукової точки зору, виважено та фахово підходити як до реформування галузі, так і загалом до ведення лісового господарства», — наголосив він

Не оминув Володимир Бондар і проблему масового всихання лісів.

«Зараз ми не можемо ефективно з цим явищем боротися. Поки що у нас зв’язані руки. Лісівники залишилися з цією проблемою один на один. У той час, як в Європі цілком вдало вдається протистояти проблемі всихання лісів. Ми зі своєї сторони напрацювали необхідні зміни до Санітарних правил і зараз відстоюємо їх під час погодження з різними органами влади», — поінформував заступник Голови Держлісагентства.

Він звернув увагу на те, що зараз суспільству нав’язується думка про те, що лісівники навмисно вигадали проблему поширення шкідників та масового всихання, однак це зовсім не відповідає дійсності.

«Вже зараз є наукові висновки та обґрунтування, що це дійсно проблема, і як з нею боротися. Однак, і тут науці потрібно більш широко працювати та висловлюватися. І сподіваюся, ми спільними зусиллями зможемо побороти цю проблему», — наголосив Володимир Бондар.
Окрім того, заступник Голови відомства повідомив, що наразі активно відбувається співпраця з Німецько-українським агрополітичним діалогом з метою проведення національної інвентаризації лісів в Україні.

В Україні різко збільшать штрафи за порушення пожежної безпеки

Наразі ж. як зазначається, максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень


Уряд затвердив проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, що посилює відповідальність у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідний законопроект, розроблений фахівцями МВС та ДСНС, схвалено на засіданні уряду, повідомляє 1NEWS з посиланням на прес-службу Міністерства внутрішніх справ.

“Цим актом пропонується підвищити розмір штрафів. Зокрема, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів, а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів”, – йдеться у повідомленні.

Наразі ж. як зазначається, максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

30 Квітня 2018 07:12

6 неочевидних фактів про ліси

Ліси і людство пов’язані нерозривно.



Кожен мешканець Рівненщини має по 45 дерев



Лісівники Рівненщини посадили майже 3,8 тисяч гектар лісових культур. А це майже 45 мільйонів штук сіянців, тобто по 45 маленьких дерев на кожного мешканця Рівненської області.

Також в Сарненському та Острозькому районах створено 20 га нових лісів, на площах, де лісу раніше не було.

Найбільші об’єми робіт виконали лісівники Сарненського, Клесівського, Соснівського, Березнівського, Рокитнівського лісгоспів.

Повітря у Рівному забруднюють авто, заправки і заводи

Загалом же, всі лісогосподарські підприємств за весну перевиконали річний план з посадки лісових культур. Заліснювали переважно зруби 2017 року, а також І кварталу вже цього року. Там оперативно підготували ґрунту для посадки.

На Рівненщині почали цвісти сакури (+ФОТО)

За повідомленням з Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Автор: Олександр ШЕВЧУК

Площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала года, по данным дистанционного мониторинга превысила 5 миллионов гектаров

Площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала 2018 года, утром 29 апреля по данным дистанционного мониторинга превысила пять миллионов гектаров (согласно форме 4-ИСДМ системы ИСДМ-Рослесхоз, она составила 5 153 885 гектаров). Самая большая часть этой площади - 43% - пришлась на Амурскую область.

В предварительную официальную отчетность - "Сведения о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 29.04.2018" на сайте ФБУ "Авиалесоохрана" - попали лишь 14% от этой площади (719 042 гектара). Расхождения отчасти связаны с разными методам и стандартами учета лесных пожаров (в официальную отчетность данные о пожарах на землях некоторых категорий, в том числе сельхозназначения и запаса, не включаются), но в основном - с умышленным искажением и сокрытием сведений о лесных пожарах, то есть с лесопожарной ложью.

По площади, пройденной лесными пожарами с начала года по 29 апреля, нынешний год оказался вторым с начала ХХI века - после 2008 года, когда лесными пожарами за этот срок было пройдено 6,2 миллиона гектаров.

***

Площадь пройденная пожарами будет продолжать увеличиваться потому, что раньше делали отжиг на сенокосах, пустырях а сейчас это считается пожаром.Куда по вашему должны деваться горючие материалы которые будут накапливаться на заброшенных полях .И если вот эти вот если это всё загорится летом в жаркую погоду то сложно будет потушить.А такие вот земли которые распологаются в том числе и около населённых пунктов даже не являются землями лесного фонда.С таким же успехом и траву горящую на садовом участке можно тоже включать в общую статистику.

***

Львиная доля скрытых от учета площадей лесных пожаров приходится на земли лесного фонда - это не сенокосы и не пастбища, а старые гари или редины, поддерживаемые в безлесном состоянии регулярно повторяющимися пожарами.

По поводу горючих материалов. Их в лесах и на брошенных сельхозземлях в России образуется такое количество, что если все их уничтожать путем регулярного выжигания, наша страна станет вообще малопригодной для жизни из-за задымления (не говоря уже о прочих негативных воздействиях такого выжигания на почвы, леса и другие экосистемы).

К системе ИСДМ-Рослесхоз, конечно, есть много вопросов по качеству и точности учета пожаров. Тем не менее, площади крупных лесных пожаров она учитывает дистанционным методом со вполне приемлемой точностью, а именно такие пожары дают основной вклад в общую площадь, пройденную огнем. Пожары на сенокосах, пастбищах и прочей сельхозке, даже если они и идентифицируются в ИСДМ ошибочно как лесные пожары - могут вносить значительную погрешность в определение количества пожаров, но их вклад в погрешность определения общей площади, пройденной лесными пожарами в масштабах страны, незначителен.