Діями державних мужів держава зазнає відчутних матеріальних збитків.
В Україні добре навчилися дискредитувати будь-які реформаторські ідеї. І нерідко це практикують чиновники вищих рангів, які самі мали би бути драйверами їх упровадження.
Не стала винятком і реформа державної служби. Закон "Про державну службу", який діє вже понад два роки, має на меті поліпшити насамперед якість державної служби, дати людям, що мають високу професійну компетентність, фахові знання і досвід, можливість просуватися по службових щаблях, а не падати вниз, бо так забаглося начальству.
DT.UA уже розповідало про те, як колишній перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник оскаржував у суді результати конкурсу на посаду начальника цього управління ("Дискредитація конкурсом", №16 від 28 квітня 2017 р.). Та, як виявилося, він перший в Україні виступив проти системи добору на керівні посади в лісовій галузі. І система, наскрізь корумпована, в якій обертаються величезні гроші від продажу лісу, насамперед за кордон, не пробачила Романові Олійнику такої зухвалості й вільнодумства.
Новий начальник Івано-Франківського обласного управління лісового господарства Руслан Осташук з перших днів свого призначення фактично відсторонив першого заступника від виконання його посадових обов'язків. Це ж не робочі стосунки, а повне адміністративне свавілля, нехтування принципами державної служби, коли першому заступникові не повідомляли про проведення виробничих нарад, не адресували і забороняли надавати службову кореспонденцію, не давали на підпис та візування наказів, чинили й інші перешкоди у виконанні його повноважень!
А державні органи, які мали би контролювати дотримання посадовцями галузі законодавства про державну службу, заплющили очі на його порушення. Як видно зі змісту відповідей на звернення Романа Олійника, Держлісагентство не проводило належного службового розслідування цих фактів, а покарало тільки стрілочника — оголосило догану завідувачу сектору кадрів управління. Майже в унісон з лісовим органом діяло Національне агентство з питань державної служби. Цей вищий орган держслужби, провівши відповідні перевірки, торік не зміг встановити порушення законодавства про державну службу, а вже в 2018-му погрозив пальцем і відбувся рекомендаціями керівництву Держлісагентства: ініціюйте дисциплінарне провадження щодо начальника управління Руслана Осташука…
Посадовця, який став ворогом номер один, потрібно було звільнити з посади. Але в який спосіб? Найпростіше ж ліквідувати його посаду. З цією метою в серпні 2017-го вийшов наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Документ набрав сили 1 грудня 2017 року з "благословення" покровителів лісової галузі. Заступник міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева погодила структуру, а заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар затвердив штатний розпис.
У цій новій структурі апарату посади першого заступника начальника управління вже не передбачили. Її формально замінили на посаду ще одного заступника, не змінивши при цьому, по суті, посадових обов'язків. Проте наказ став підставою для звільнення Романа Олійника з посади першого зама. Звільнення було обґрунтоване начебто правовою підставою — у зв'язку зі "зміною істотних умов державної служби". Бо раз немає посади першого заступника, то істотні умови служби не можуть бути збережені.Але ж! Коли не зазнали змін ні положення про управління, ні його функції, ні загальна кількість штатних працівників, ні їхні посадові обов'язки, ні умови оплати праці, то, відповідно до ст. 43 Закону "Про державну службу", істотних умов проходження державної служби, по суті, теж не змінювали.
Керівництво Івано-Франківського обласного управління лісового господарства своєю чергою запропонувало панові Олійнику вакантну посаду…головного спеціаліста відділу лісового господарства. Посади першого заступника начальника управління і головного спеціаліста відділу лісового господарства мають спільного між собою, як слон і моська. Вони належать до зовсім різних груп оплати праці, а тому, згідно зі ст. 2 Закону "Про державну службу", не є рівнозначними.
А тим часом у згаданому управлінні були дві вакантні посади заступника начальника управління і одна — начальника відділу лісового господарства. Але нікому не спало на думку врахувати рівень професійної підготовки й компетентності Романа Олійника, який упродовж 14 років працював першим заступником начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, є кандидатом сільськогосподарських наук за спеціальністю "Лісове господарство", автором багатьох наукових публікації, має низку відзнак і нагород — галузевих та урядових. До слова, його заслуги, професійні знання й управлінський досвід визнає в інтерв'ю місцевим ЗМІ й нинішній начальник управління Руслан Осташук. Але чимало лісових начальників в областях, мабуть, обрали за взірець для наслідування Володимира Бондаря, який, не будучи фахівцем у лісовій галузі, зумів сумістити обов'язки голови, першого заступника і свої ж обов'язки як заступника голови Держлісагентства.
До всього сказаного додамо, що Роман Олійник узагалі не подавав заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду або заяви про звільнення з посади через незгоду продовжити проходження державної служби. І тому не дивно, що 7 травня цього року Івано-Франківський окружний адміністративний суд дійшов висновку: Роман Олійник погодився на продовження проходження державної служби, і підстав для його звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства не було, — і поновив його на рівнозначній першому заступникові посаді.
Якщо ж рішення суду набере законної сили, то державний орган — обласне управління лісового та мисливського господарства — буде змушений виплатити звільненому заступникові втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81 тис. гривень. Хоча постанови суду в частині негайного поновлення Романа Олійника на посаді, рівнозначній займаній, та стягнення з управління середнього заробітку за один місяць — 22,6 тис. грн на момент написання цієї статті Івано-Франківський міськвідділ державної виконавчої служби так і не виконав. Отак діями своїх державних мужів держава зазнає відчутних матеріальних збитків!
Підбадьорений проміжним успіхом івано-франківського колеги, готує позов до суду і звільнений з посади перший заступник начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Пономаренко, який нині без роботи. У новій структурі управління його посада теж "загубилася".
Керівництво Держлісагентства, схоже, в останню чергу враховує значний професійний досвід роботи своїх колег — як у системі, так і на керівних посадах. Бо інакше навіщо було тимчасовій виконувачці обов'язків голови Держлісагентства Христині Юркевич торік звільняти з посади досвідченого керівника, багаторічного генерального директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Григорія Чайку?! Його звільнили без усіляких пояснень, та ще й тоді, коли він перебував на лікарняному. Нещодавно Ірпінський міський суд Київської області визнав наказ про звільнення незаконним, хоча й не поновив пана Чайку на посаді.
Тож чи багато молодих людей захочуть пов'язати своє життя з державною службою, бачачи безконтрольне адміністративне свавілля в центрі й у регіонах, бачачи, як розправляються з досвідченими керівниками, не зупиняючись перед законом?
Питання поки що без відповіді, а реформа державної служби має всі шанси "піти не тим шляхом". Не чекали такого розвитку подій?
Роман Якель
В Україні добре навчилися дискредитувати будь-які реформаторські ідеї. І нерідко це практикують чиновники вищих рангів, які самі мали би бути драйверами їх упровадження.
Не стала винятком і реформа державної служби. Закон "Про державну службу", який діє вже понад два роки, має на меті поліпшити насамперед якість державної служби, дати людям, що мають високу професійну компетентність, фахові знання і досвід, можливість просуватися по службових щаблях, а не падати вниз, бо так забаглося начальству.
DT.UA уже розповідало про те, як колишній перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник оскаржував у суді результати конкурсу на посаду начальника цього управління ("Дискредитація конкурсом", №16 від 28 квітня 2017 р.). Та, як виявилося, він перший в Україні виступив проти системи добору на керівні посади в лісовій галузі. І система, наскрізь корумпована, в якій обертаються величезні гроші від продажу лісу, насамперед за кордон, не пробачила Романові Олійнику такої зухвалості й вільнодумства.
Новий начальник Івано-Франківського обласного управління лісового господарства Руслан Осташук з перших днів свого призначення фактично відсторонив першого заступника від виконання його посадових обов'язків. Це ж не робочі стосунки, а повне адміністративне свавілля, нехтування принципами державної служби, коли першому заступникові не повідомляли про проведення виробничих нарад, не адресували і забороняли надавати службову кореспонденцію, не давали на підпис та візування наказів, чинили й інші перешкоди у виконанні його повноважень!
А державні органи, які мали би контролювати дотримання посадовцями галузі законодавства про державну службу, заплющили очі на його порушення. Як видно зі змісту відповідей на звернення Романа Олійника, Держлісагентство не проводило належного службового розслідування цих фактів, а покарало тільки стрілочника — оголосило догану завідувачу сектору кадрів управління. Майже в унісон з лісовим органом діяло Національне агентство з питань державної служби. Цей вищий орган держслужби, провівши відповідні перевірки, торік не зміг встановити порушення законодавства про державну службу, а вже в 2018-му погрозив пальцем і відбувся рекомендаціями керівництву Держлісагентства: ініціюйте дисциплінарне провадження щодо начальника управління Руслана Осташука…
Посадовця, який став ворогом номер один, потрібно було звільнити з посади. Але в який спосіб? Найпростіше ж ліквідувати його посаду. З цією метою в серпні 2017-го вийшов наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Документ набрав сили 1 грудня 2017 року з "благословення" покровителів лісової галузі. Заступник міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева погодила структуру, а заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар затвердив штатний розпис.
У цій новій структурі апарату посади першого заступника начальника управління вже не передбачили. Її формально замінили на посаду ще одного заступника, не змінивши при цьому, по суті, посадових обов'язків. Проте наказ став підставою для звільнення Романа Олійника з посади першого зама. Звільнення було обґрунтоване начебто правовою підставою — у зв'язку зі "зміною істотних умов державної служби". Бо раз немає посади першого заступника, то істотні умови служби не можуть бути збережені.Але ж! Коли не зазнали змін ні положення про управління, ні його функції, ні загальна кількість штатних працівників, ні їхні посадові обов'язки, ні умови оплати праці, то, відповідно до ст. 43 Закону "Про державну службу", істотних умов проходження державної служби, по суті, теж не змінювали.
Керівництво Івано-Франківського обласного управління лісового господарства своєю чергою запропонувало панові Олійнику вакантну посаду…головного спеціаліста відділу лісового господарства. Посади першого заступника начальника управління і головного спеціаліста відділу лісового господарства мають спільного між собою, як слон і моська. Вони належать до зовсім різних груп оплати праці, а тому, згідно зі ст. 2 Закону "Про державну службу", не є рівнозначними.
А тим часом у згаданому управлінні були дві вакантні посади заступника начальника управління і одна — начальника відділу лісового господарства. Але нікому не спало на думку врахувати рівень професійної підготовки й компетентності Романа Олійника, який упродовж 14 років працював першим заступником начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, є кандидатом сільськогосподарських наук за спеціальністю "Лісове господарство", автором багатьох наукових публікації, має низку відзнак і нагород — галузевих та урядових. До слова, його заслуги, професійні знання й управлінський досвід визнає в інтерв'ю місцевим ЗМІ й нинішній начальник управління Руслан Осташук. Але чимало лісових начальників в областях, мабуть, обрали за взірець для наслідування Володимира Бондаря, який, не будучи фахівцем у лісовій галузі, зумів сумістити обов'язки голови, першого заступника і свої ж обов'язки як заступника голови Держлісагентства.
До всього сказаного додамо, що Роман Олійник узагалі не подавав заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду або заяви про звільнення з посади через незгоду продовжити проходження державної служби. І тому не дивно, що 7 травня цього року Івано-Франківський окружний адміністративний суд дійшов висновку: Роман Олійник погодився на продовження проходження державної служби, і підстав для його звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства не було, — і поновив його на рівнозначній першому заступникові посаді.
Якщо ж рішення суду набере законної сили, то державний орган — обласне управління лісового та мисливського господарства — буде змушений виплатити звільненому заступникові втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81 тис. гривень. Хоча постанови суду в частині негайного поновлення Романа Олійника на посаді, рівнозначній займаній, та стягнення з управління середнього заробітку за один місяць — 22,6 тис. грн на момент написання цієї статті Івано-Франківський міськвідділ державної виконавчої служби так і не виконав. Отак діями своїх державних мужів держава зазнає відчутних матеріальних збитків!
Підбадьорений проміжним успіхом івано-франківського колеги, готує позов до суду і звільнений з посади перший заступник начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Пономаренко, який нині без роботи. У новій структурі управління його посада теж "загубилася".
Керівництво Держлісагентства, схоже, в останню чергу враховує значний професійний досвід роботи своїх колег — як у системі, так і на керівних посадах. Бо інакше навіщо було тимчасовій виконувачці обов'язків голови Держлісагентства Христині Юркевич торік звільняти з посади досвідченого керівника, багаторічного генерального директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Григорія Чайку?! Його звільнили без усіляких пояснень, та ще й тоді, коли він перебував на лікарняному. Нещодавно Ірпінський міський суд Київської області визнав наказ про звільнення незаконним, хоча й не поновив пана Чайку на посаді.
Тож чи багато молодих людей захочуть пов'язати своє життя з державною службою, бачачи безконтрольне адміністративне свавілля в центрі й у регіонах, бачачи, як розправляються з досвідченими керівниками, не зупиняючись перед законом?
Питання поки що без відповіді, а реформа державної служби має всі шанси "піти не тим шляхом". Не чекали такого розвитку подій?
Роман Якель