ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 червня 2018

Усіх небайдужих запрошують на семінар про вивчення процесів всихання соснових насаджень


Впродовж останніх трьох років в насадженнях лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ всихають соснові насадження. Науковці стверджують, що головним чином це викликане еколого-кліматичними факторами, глобальним потеплінням на планеті, зменшенням опадів, зниженням рівня ґрунтових вод та підвищенням температурного режиму.

Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі – цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби – всихання охоплює значну частину деревостану.

Наслідками цього є погіршення санітарного стану соснових насаджень. Деревина втрачає технічну придатність через «посиніння», а відтак і ринкову вартість. Крім того, це створює ще й загрозу збільшення чисельності шкідників та поширення їх на суміжні ділянки деревостану.

На жаль, на сьогодні ефективних методів боротьби з цим явищем не знайдено. Станом на 1 січня поточного року було виявлено осередки всихання сосни на площі понад 3 тис.га. З початку року розроблено 2,8тис.га всихаючих соснових насаджень, що становить 85 %.

Для вивчення цих процесів всихання соснових насаджень та напрацювання рекомендацій господарювання, 20 червня 2018 року на базі ДП «Жовківський лісгосп» відбудеться семінар щодо всихання соснових насаджень за участю науковців, представників Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», лісівників, органів місцевого самоврядування, громадськості та представників засобів масової інформації.

Початок семінару о 10-00год. за адресою: Великомостівське лісництво, Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Кримська, 9.

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства запрошує громадських активістів, представників засобів масової інформації і всіх небайдужих громадян прийняти участь у роботі семінару.

Для тих, хто бажає поїхати в м. Жовква транспортом управління необхідно повідомити Львівське ОУЛМГ до 12-00год. 19 червня 2018 року.

Акредитація ЗМІ за тел. (032) 297-61-21 (Роман Музика, Христина Шаваринська).
Автор admin, червня 14, 2018

Чому на Закарпатті громадський контроль над лісами взяли на себе колишні лісівники-мафіозі



Саме псевдоактивісти, які свого часу наживалися з лісу, компрометують справжній громадський рух.

Відразу декілька закарпатський видань поширили матеріал з сайту clipnews.info щодо так званих псевдоактивістів, які ніби то піклуються про ліс, але насправді є колишніми лісівниками, або навіть просто людьми з кримінальними справами через розкрадання лісу. Цей матеріал видається цілком логічним і ми раніше також на це звертали увагу.

Хочемо ми чи не хочемо, але ліс є природнім ресурсом. Як вугілля чи нафта. Ліс рубають і в лісогосподарствах зайнято тисячі людей, а ця галузь формує бюджет, бо підприємства Держлісагентства сплачували тільки до бюджету 3 млрд грн. Рубки є і над ними повинен бути контроль. «Ліс повинен бути під контролем. Це сумніву не викликає. Зараз ця тема є актуальною, як ніколи. А тепер згадаймо трошки минулого. Коли ще в Закарпатті було стільки інформації про стан в лісах, як зараз? Коли у нас були громадські ради при управлінні? Коли активісти могли співпрацювати з владою щодо контролю над лісами? Та ніколи. Раніше лісова мафія вирубувала ліс безконтрольно і завадити цьому було неможливо», - пише clipnews.info.

Та на жаль, зараз більш активними є ті, хто сам колись займався незаконними рубками і зараз ці люди намагаються повернутися до корита під прикриттям «громадських активістів».

Ми розповідали, як ужгородські активісти взяли під контроль Шахтинський ліс. І це був щирий захист. Лісове керівництво зустрілося з активом і питання вирішилося. Але останнім часом виникає маса конфліктів у різних куточках області через так званих «колишніх». І відчувається, що діють вони під одним ковпаком.

Видання clipnews.info намагалося розібратися, хто ж може стояти за цими псевдоактивістами і пригадало крупний лісовий скандал понад десятирічної давності. Про нього багато писали. Мова про Великобичківське лісогосподарство, де 15 років керував такий собі Василь Пукман, «колишній медведчуківець, який навіть за партійною квотою СДПУ(о) став заступником голови Рахівської РДА».

«Природньо, що коли Василь Пукман з цієї посади пішов, то його наступник Юрій Сойма вирішив провести аудит в господарстві, щоб не нести відповідальність за дії свого попередника. Результати перевірки були приголомшливі. Тодішній начальник Закарпатського ОУЛМГ Ігор Фізик повідомив про виявлені правопорушення у Держлісагентство України, яке згодом вирішило провести в ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» ще більш ретельну перевірку. Держлісагентство України створило фахову комісію, яка поїхала з інспекцією на Закарпаття.

Комісія тоді була шокована побаченим. Тисячі пеньків різної давності, одні ретельно замасковані, на інших поспіхом поставлено тавро. При цьому рубали здорові дерева, а ті, які підлягали санітарній рубці, навіть не чіпали.

Згідно з висновками компетентної комісії Держлісагентства України та наступних перевірок, які проводило Закарпатське ОУЛМГ, а також комісією, створеною за рішенням керівника ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» Юрієм Соймою, було виявлено чисельні порушення порядку проведення лісозаготівельних робіт та зловживання у фінансовій діяльності підприємства, – писало свого часу видання Рахів.ін. Відповідні порушення та завдана ними шкода зафіксована в актах перевірки. Загальний розмір заподіяної шкоди державі внаслідок порушення законодавства шокує це майже 10 мільйонів гривень. Особливо шокують суми збитків, завданих незаконною порубкою лісу», - йдеться в матеріалі.

«Трохи згодом дійсно було розпочато декілька кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364 та частиною 2 статті 367 КК України, що до службових осіб цього підприємства. Але… Під час розслідування цих кримінальних справ працівники Закарпатської прокуратури не виявили всіх обставин правопорушення, не встановили справжнього обсягу вирубки лісу та не притягнули всіх винних до кримінальної відповідальності. Все було «схоплено» колишнім керівником господарства Пукманом. Ба більше, Прокуратура Закарпатської області провела унікальні дії, за результатом яких у декілька разів зменшується обсяг незаконної вирубки лісу, а особи, що повинні відповісти за свій злочин, уникають покарання».

"З незрозумілих причин Прокуратура Закарпатської області ініціює ряд перевірок того ж таки господарства іншим органом – Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, яка складає акти, де порушення суттєво менші. Основним принципом цих перевірок була оцінка та критика попередньо складених актів. Та дивним у цій історії є те, що прокуратура вирішила провести ще одну перевірку на прохання тих працівників господарства, які завдали лісгоспу багатомільйонних збитків. Начебто вони не згідні і хочуть іншої перевірки.

По цій справі також було звернення народного депутата по Рахівському округу Василя Петьовки до правоохоронних органів. Але все одно винним вдалося уникнути відповідальності.

А тепер увага! Той таки Василь Пукман вдало маневрував. Попри те, що був люстрований ще за часів президентства Ющенка, але з ласки Валерія Мурги був прийнятий на роботу на посаду заступника начальника лісових ресурсів. Згодом Пукман напевно вирішив, що саме він достойний очолювати лісове господарство області і підсісти Мургу, забувши, що саме той був його рятівником. Якщо пригадуєте, у 2007 році навіть були акції протесту проти звільнення Мурги і призначення нового керівника, а ряд партій підписали звернення до губернатора.

У 2011 році Василь Пукман вступає у лави Партії Регіонів. Він також був членом райкому партії на Рахівщині. Пукман не залишав надії очолити лісове господарство Закарпаття. На тодішнього чинного начальника Ігоря Фізика почали сипатися погрози з вимогами залишити крісло начальника та повернутися на Рівненщину. Фізик пішов, але Пукману знову не вдалося очолити лісове господарство. Начальником став Липчей. А згодом керівником ОУЛМГ став той таки Валерій Мурга. А тепер вгадайте, де Василь Пукман? Він опинився на посаді заступника начальника ОУЛМГ. Було б наївно думати, що у нього не залишилися амбіції всістися в головне лісниче крісло області.

Пукмана на роботі знайти було неможливою. Це не просто бойкот. Крісло заступника – це не уділ людини, яка за час «господарювання» в лісах нажила собі величезні будинки, купу землі, територію арматурного заводу і навіть готельно-ресторанний комплекс. Ця людина марить кріслом начальника, - пише clipnews.info.

Тільки наприкінці квітня Василя Пукмана таки звільнили і після цього активність псевдоактивістів зростає.

Видання нагадує прізвища тих, хто нібито бореться з порушеннями у веденні господарства в лісах. І серед них дійсно всі ті, хто був раніше причетний до лісового господарства, але був звільнений за систематичні порушення. Або ті, хто наживався на лісі і тепер знаходиться під криміналом. Видання згадує Кокіша-Мельника на Рахівщині, Володимира Фабриція на Тчівщині та Івана Годю на Свалявщині.

Останній вже навіть «засвітився» тим, що погрожував справжнім активістам.


А окрім того має й інші проблеми із законом.



«Ось саме через це і нівелюється справжнє бажання контролювати порядок в лісі. Бо контролерами є «колишні» заплямовані функціонери і за їхніми провокаціями не видно справжнього руху за збереження лісів. Закарпаттю ж потрібні чесні і не заплямовані громадські активісти, які дійсно вболівають за долю лісів Закарпаття, а не лише ведуть свою «підривну» діяльність з метою помсти чи у прагненні повернути собі владу», - пише clipnews.

До речі, ми повідомляли про те, що останнім часом були конфлікти у деяких районах з журналістами. Так було в Брустурянському лісгоспі і так днями було на тій таки Тячівщині в Усть-Чорній. Так от, в обох випадках місцеве населення вдалося до не правочинних дій виключно через те, що люди впевнені у замовному характері журналістських перевірок. І замовниками були колишні лісові функціонери, які прагнуть повернути собі владу і корито. Це навіть видно з відео в Усть Чорній, коли один з активістів «Стоп корупції» каже, що ситуація спровокована. Тобто, очевидним є конфлікт інтересів.

І виникає питання: а як розрізнити щирих активістів від псевдоактивістів? Адже псевдоактивісти діють дуже хитро. Варто нагади лише скандал з інтерактивними картами, на що зі злістю вже реагував голова ОДА Геннадій Москаль. Або акція «Похорони лісу», яка виключно заради піару була влаштована партією «Воля». Або пікет кочуючої ГО «Наш ліс», який також був спланований і проплачений.

І цілком резонно видання clipnews.info задає питання правоохоронцям: невже ви не розумієте, що прикривати злочини є чистої води корупцією. Скільки ще потрібно доказів і справ, щоб покарати чиновника? Невже так важко підняти справи «господарювання» Пукманом у Великобичківському лісогосподарстві? Мало матеріалів з перевірки прокуратури? То нагадаємо також ще одну справу з приховуванням контрабандного лісу на складі, який орендує Пукман на арматурному заводі.

А де НАБУ? Чому ви не запитаєте, звідки такі статки у скромного чиновника?

"Лісову варту", Держекоінспекцію та журналістів вразили масштаби суцільних вирубок в Мокрянському ЛМГ (ФОТО)

Лісгосп є FSC-сертифікованим, що передбачає ведення сталого лісового господарства за міжнародними нормами



12 та 13 червня команда проекту Лісова варта” Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, представники Держекоінспекції та журналісти телеканалу ZIK, “Stop корупції” та Texty.org.ua відвідали Мокрянське лісомисливське господарство, зокрема — Усть-Чорнянське лісництво. Ціль експедиції — перевірити інформацію про те, що в околицях села Усть-Чорна проводяться масштабні суцільні санітарні вирубки з порушенням законодавства. Зокрема Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, Санітарних правил у лісах України та Закону України “Про тваринний світ”, який забороняє суцільну санітарну вирубку у “період тиші” — з 1 квітня по 15 червня.

Проаналізувавши супутникові знімки території Мокрянського ЛМГ, експерти “Лісової варти” виявили понад 50 гектарів оголених схилів, де велися рубки кілька попередніх років. Подальший аналіз лісовпорядкувальних та інших офіційних документів виявив, що на цій території заплановано провести суцільно-санітарні вирубки ще на площі понад 13 га. Лісорубні квитки виписані на понад 20 ділянок, кожна з яких площею менше 1 га, що викликало підозру про можливість порушення Закону “Про оцінку впливу на довкілля”. Згідно з цим законом, при рубці на території більше 1 га є обов’язковим проведення громадських слухань. Тому експерти проекту звернулись із заявою до Державної екологічної інспекції про необхідність здійснити термінову перевірку цієї території, допоки ліс не почали вирубувати.

12 червня робоча група у складі Держекоінспекції, громадських екоінспекторів, експертів “Лісової варти” та журналістів-розслідувачів відправилася на перевірку. Однак у селищі Усть-Чорна кілька десятків невідомих осіб переважно міцної статури перекрили міст, який вів до лісосіки, і влаштували словесну перепалку. Журналісти та “Лісова варта” були змушені викликати поліцію. Втім, троє полісменів не змогли забезпечити, щоби перевірка таки відбулася.

Наступного дня, 13 червня, нам таки вдалося потрапити на лісосіку: частині групи — вночі, а іншій — вдень у супроводі Національної поліції.

“Коли нам нарешті вдалося потрапити на місце, ми були вражені масштабом суцільних вирубок. Також, попри “період тиші”, із 7:00 до 12:00 невідомі особи зрубали близько сотні дерев. Вибірково оглянувши пні свіжозрізаних дерев, ми виявили, що відсоток хворих дерев може бути значно меншим, ніж зазначений у документації” - розповідає Дмитро Карабчук, координатор проекту “Лісова варта”.

“Цей лісгосп є FSC сертифікованим, що передбачає ведення сталого лісового господарства за міжнародними нормами, включно із дотриманням законодавства України. Про всі порушення повідомлено аудиторів компанії SGS, які видали сертифікат, а також український і міжнародний офіси FSC та їх акредитаційну службу. Чекаємо їх реакції”, — додає Роман Волосянчук, координатор лісових проектів WWF в Україні.








WWF в Україні
16 червня 2018 р.

Блискавка вдарила у 600-літній хотинський дуб. Лісівники лікують дерево


«Такої блискавки я ще не бачив і такого потужного грому ще не чув, аж здригнувся весь будинок від самого фундаменту», – розповідає майстер лісу Колінківецького лісництва ДП «Хотинський лісгосп» Олександр Тимчук.

Його лісовий кордон знаходиться біля 600-річного дуба, що є одним з найстаріших в Україні. Під час сильної грози блискавка влучила якраз у дерево-велетень. Дуб вистояв. Але від вогняного удару відійшла кора, і вздовж 30-метрового стовбура утворилася полоса оголеної деревини.

«Боляче було дивитися на цю рану на дубові, – каже Олександр Тимчук. – Ми одразу взялися рятувати дерево».

Хотинський дуб-велетень зараз у задовільному стані.

Нагадаємо, що він має статус пам’ятки природи, занесений до державного реєстру «Стародавні дерева України». Його стовбур в окружності – 10 метрів.

Довкола унікального дуба хотинські лісівники створили рекреаційний майданчик, який під назвою «Багатовіковий дуб-гігант» увійшов в екскурсійні та туристичні маршрути обласного та загальнодержавного значення. Знаходиться прадавній дуб на 26-му кілометрі автотраси «Строїнці-Перебиківці», біля села Малинці Хотинського району (так звана Брусиловська дорога).

Зараз біля диво-дуба колінківецькі лісівники будують капличку.

15.06.2018, 22:02
Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

15 червня 2018

Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2018 рік


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ

від 1 лютого 2018 року N 46/83
Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2018 рік

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за N 47/7368 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 року N 19, зі змінами), наказуємо:

Затвердити паспорт бюджетної програми на 2018 рік Міністерства аграрної політики та продовольства України за КПКВК 2805020 "Дослідження, прикладні розробки та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства", що додається*.

____________
* Не наводиться.




Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
М. Мартинюк


Міністр фінансів України 
О. Данилюк

Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2018 рік


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ

від 14 лютого 2018 року N 77/231
Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2018 рік

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за N 47/7368 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 року N 19, зі змінами), наказуємо:

Затвердити паспорт бюджетної програми на 2018 рік Міністерства аграрної політики та продовольства України за КПКВК 2805060 "Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді", що додається*.

____________
* Не наводиться.


Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
М. Мартинюк


Міністр фінансів України  О. Данилюк

Свалявські лісівники підрахували збитки після буревія



Попередньо відомо, що пошкоджено 7,5 гектарів лісу, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Як повідомив директор Свалявського лісгоспу Олександр Дуфінець, станом на 12 червня у Плосківському лісництві у кварталах 41, 43, 44 пошкоджені ділянки треба заготовляти санітарними заходами, зокрема, вибірково-санітарними рубками.

Наразі працівниками лісгоспів проводиться підрахунок пошкодженої площі лісових масивів.

червня 15
16:44
2018
http://prozahid.com/content-61704.html

Військові допомагатимуть охороняти ліси на Херсонщині


Аби захистити від пожеж ліси Херсонщини, будуть сформовані патрулі з військовослужбовців Збройних сил України. Про це повідомив голова обласної ради Владислав Мангер.

Приводом до такого рішення стала нещодавня масштабна пожежа. Котра, як дослідили фахівці, виникла в результаті зумисного підпалу. Підступний вогонь за одним заходом знищив понад 600 гектарів рукотворних лісів, призначення яких — оберігати від піщаних бур села і поля Лівобережжя Дніпра.

Сільські вісті

Історія нищення лісів — як ми рухались до катастрофи



За підрахунками Всесвітнього Фонду Охорони Дикої Природи (WWF), вже через 40 років біоресурси Землі будуть майже вичерпані. З лісовими масивами найгірша ситуація: знищують їх за лічені дні, а ростуть вони десятиріччями, і просто не встигають відновлюватися.

В Україні — та сама проблема. 300 років тому ліси покривали 40% території нашої країни. Сьогодні, за офіційними даними, 15,7 %, а за неофіційними — менше 10%.



Давайте розберемося, як саме відбувався процес, який призвів до таких катастрофічних результатів.

Корпорація Google має продукт Global Forest Watch, розроблений спільно з Інститутом світових ресурсів і ще 40 організаціями. За допомогою цього проекту в режимі реального часу можна стежити за вирубуванням лісів по всій планеті.

Мапа на сайті проекту формується за рахунок фотографій із супутників NASA. При цьому, алгоритми обробки зображень дозволяють детально підрахувати обсяги втрачених і нових лісів на кожній території та в кожній країні щорічно.

Якщо проаналізувати ці дані, втрати лісового покриву по Україні склали у 2001 році 29,4 тис. га, в 2002 році — 28 тис. га, в 2003 році — 39,7 тис. га, у 2004 році — 50,8 тис. га, в 2005 році — 37,3 тис. га, в 2006 році — 43,3 тис. га, у 2007 році — 65,5 тис. га, у 2008 році — 58,2 тис. га, в 2009 році — 49,4 тис. га, у 2010 році — 53 тис. га, у 2011 році — 60,6 тис. га, у 2012 році — 50,4 тис. га.

Таким чином, можна бачити, всього втрати України за 2000-2013 роки склали 565,6 тис. га, а приріст за 2000-2012 роки — 352,9 тис. га.



Згідно з даними Державного комітету лісового господарства України (що на той час мав повноваження, які зараз виконує Держлісагенство) об’єми лише незаконних рубок, наприклад, в 2008 році складали 20,1 тис. м³, що на 2,2 тис. м³ більше ніж в 2007 році. Протягом 2003-2007 рр. об’єми “самовільних рубок”, згідно з інформацією, наданою Держкомлісгоспом, постійно зменшувались. За даними ЄЕК ООН загальний об’єм самовільних рубок в 2003 р. складав 83,8 тис. м³.

“Найбільшої шкоди лісам завдають не браконьєри, а працівники державної лісової охорони через відсутність жорсткого контролю з боку держави. Лісники вирубують у декілька разів більше, ніж написано у лісорубних білетах”, каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Неконтрольовані вирубки лісового фонду — справа рук також й законних покупців, які укладають з держлісгоспами договори, скріплені офіційними печатками. При цьому збитки держави набагато більші, ніж просто вартість спиляного лісу, необрахованого в документах.



За останні декілька років щорічні обсяги відтворення лісів становили в середньому 50 тис. га (у 2015 році, наприклад, було відтворено 60,4 тис. га, в тому числі лісорозведення проведено на площі 2,5 тис. га). Але через незаконні рубки цього виявилося замало для приросту.

Протягом 2015 року офіційно зафіксовано близько 8 тисяч випадків незаконних рубок. Знищення та пошкодження деревостанів сягає 32,3 тис. куб.м. Це надзвичайні масштаби. Тільки у порівнянні з 2014 року цифру збільшено майже вдвічі. За даними Держстату, збиток від незаконної рубки лісів виріс з 47,6 млн грн у 2014 до 114,2 млн грн у 2015. При цьому хотілося б наголосити, що статистика в основному включає незаконні рубки, які здійснюються місцевим населенням, а тому ці дані не можуть претендувати на повну достовірність.
За роки незалежності України в багатьох областях, особливо у південних і на Донбасі, а також у Карпатському регіоні, вирубка лісів призвела до багатьох екологічних катастроф, зокрема водної та вітрової ерозії ґрунтів, зсувів, руйнування берегів річок, а також зниження площ лісових угідь. Причиною екологічних катастроф є те, що в сучасних умовах господарювання швидкість використання лісових ресурсів значно перевищує темпи їх відтворення, вважають вчені.



Починаючи з 2009 року спостерігається тенденція збільшення обсягів заготівлі деревини, зокрема в 2010 році. У 2011 році ситуація не змінилася, обсяг заготівлі деревини становив 19746,2 тис. куб. м, тобто вирубка лісу зросла на 9,3 %, порівняно з 2010 роком. Обсяги відтворення лісів у 2009 році становили 80,9 тис. га. Проте, починаючи з 2010 року спостерігається негативна ситуація щодо відтворення лісів, так у 2010 р. спостерігалося зменшення відтворення до 70,1 тис. га, або зниження на 15,41 % порівняно з 2009 роком. У 2011 році обсяги відтворення лісів зросли на 3,28 %, порівняно з 2010 роком.

По даним Держлісагенства, обсяги лише незаконно вирубуванних лісів у першій половині 2016-го зросли на 36% у порівнянні з таким самим періодом торік. У 2015 році, за офіційними даними, незаконно вирубано 24 тисячі кубів лісу. Збитки – майже 85 мільйонів гривень. У 2016 тільки за перше півріччя незаконна вирубка зросла на 36% порівняно з відповідним періодом минулого року і становить по галузі 15,8 тисячі кубів. У 2017 році динаміка росту збереглась, те саме відбувається у цьому році.

Однак відомості, що надходять від органів виконавчої влади та ЗМІ, доводять, що проблема є дуже серйозною і об’єми вирубок набагато вищі ніж об’єми, зазначені в офіційних звітах Держлісагенства, вважають експерти Регіонального екологічного центру Центральної та Східної Європи.



Як бачимо, ситуація вкрай невтішна, і, врешті решт, якщо нічого не змініться, наші ліси щезнуть значно швидше, ніж через 40 років.

За часів Радянського Союзу ми справді не могли вплинути на ситуацію з збереженням природи — ліси знищувалися за вказівкою партії та генерального секретаря ніби то за для користі радянської економіки. Але тепер, коли ми можемо вільно вирішувати, що робити на своїй землі, необхідне переосмислення і формування нового усвідомлення природокористування. Вже зараз ми зобов’язані радикально змінити своє ставлення до лісів і подумати над тим, як зберегти й примножити наше лісове багатство. Час усвідомити, що колишній споживацький підхід до навколишнього середовища давно застарів.

Комітет рекомендує Раді посилити охорону лісів



Фото: парламент (РБК-Україна)

Законопроект рекомендують прийняти за основу

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує Верховній раді прийняти за основу законопроект № 8241 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів". Про це повідомляє інформаційне управління ВР.

Проектом планується внести зміни до Лісового кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими Держлісагентству надаються повноваження, зокрема, з координації заходів з охорони лісів від порушень лісового та природоохоронного законодавства.

Документом також запроваджується проведення національної інвентаризації лісів, яка має здійснюватися державною спеціалізованою організацією; уточняються основні вимоги щодо ведення лісового господарства, здійснення охорони і захисту лісів, повноваження посадових осіб у відповідній сфері та заходи щодо їх соціально-побутового захисту тощо.

"Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендував Верховній раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект № 8241 за основу", - сказано у повідомленні.

Слід зазначити, що Міністерство екології та природних ресурсів у своєму висновку не підтримує законопроект у запропонованій редакції, оскільки вона суперечить Концепції реформування системи держнагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, відповідно до концепції, передбачено утворення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу та контролю.

Крім того, Головне науково-експертне управління зазначило, що законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

Нагадаємо, комітет рекомендує Раді створити Держфонд розвитку лісового господарства.

Новини › Політика 15.06.2018 - 14:07