Про реформування лісової галузі говорять всі 27 років Незалежності, але здається, вже настав час переходити від слів до діла. Недосконалість системи управління лісовим господарством, екологічні катастрофи, значний обсяг незаконних та напівзаконних рубок, корупція, невдалий та незручний для підприємців механізм продажу необробленої деревини, нереалізовані законодавчі ініціативи з охорони лісів, складна процедура притягнення до відповідальності за незаконні рубки, обезліснення, кадрова криза — всі ці проблеми зростали як сніговий шар та врешті-решт набули загрозливих масштабів. Це означає що реформи потрібні прямо зараз, інакше галузь просто розвалиться.
Отже, чому реформувати галузь треба невідкладно і чому це важливо не тільки для лісового господарства а і для суспільства та держави в цілому.
Короїд
Останні роки науковці б’ють на сполох — кількість шкідників критично зросла. Через зараження короїдом на сьогоднішній день в Україні висохло понад 100 тисяч гектарів лісу, а це понад 7 мільйонів кубометрів деревини, і масштаби катастрофи постійно збільшуються.
Серед українських лісівників домінує думка про те, що єдиним варіантом боротьби з розповсюдженням шкідника є лише вирубки заражених короїдом дерев та превентивні рубки здорових ділянок лісу. Натомість, стало зрозумілим і з цім одноголосно згодні українські вчені — це не тільки не приносить бажаного результату, але й шкодить здоровим деревам.
Неодноразові висловлювання екологів про те, що проблему можна врегулювати іншим способом не чутні у хорі наполегливого бажання працівників лісових господарств знищувати уражені шкідником дерева. Однак крім суцільних та вибіркових рубок ніяких системних заходів боротьби з цим екологічним лихом не пропонують. Ліс, тим часом, продовжує гинути.
Криза деревообробної галузі
Непрозора та незручна система торгівлі лісом, яка включає в себе велику корупційну складову, відсутність єдиного стандарту якості деревини, через це дефіцит матеріалу та втрата доходів, а, таким чином, і значних надходжень у Держбюджет — саме так виглядає ситуація зараз.
Загалом, вітчизняні деревообробники вважають, що на ситуацію з реалізацією деревини негативно впливають режим біржових торгів, які проводяться раз у квартал, що сильно ускладнює роботу підприємств.
Відсутність в Україні якісного єдиного стандарту якості деревини так само лишається серйозною проблемою. А оскільки від матеріалів в результаті залежить якість та довговічність кінцевого продукту, багато виробників взагалі відмовляються від купівлі вітчизняної лісопродукції на користь іноземної.
Натомість, держава та відповідні галузеві та міжгалузеві органи, нажаль, так і не прислухалися до думки підприємців і до цього часу вирішення головних проблем деревообробної галузі зависло у повітрі.
Обезліснення
Вчені говорять – простий підрахунок підтверджує, що Держлісагентство маніпулює цифрами аби показати, що «ліса України не виснажені» аби збільшити об’єми заготівлі.
«Реально запас деревини щороку зменшується», – каже Віталій Майборода, кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України.
Він впевнений, що приріст, яким оперує Держлісагентство, – це спекуляція і пояснює: «Наприклад, вирубку лишили під природне поновлення, за 5-8 років її переводять зі статусу «вирубка» у «вкриту лісом площу». І ці молодняки дають шалений приріст. Якщо стиглі дерева дають 2-3 куби на рік, то молодняки можуть і 20. Але цей приріст віртуальний, помацати його ми не можемо. Реальній приріст цей молодняк даватиме років через 70. У тій же Швейцарії, Австрії, якщо на ділянці приросло стиглого лісу 2 куби, то стільки і вибирають. А в нас під виглядом того, що приросло 10 тисяч кубів молодняку, можна знищити суцільною рубкою 20 гектарів лісу в Карпатах».
Відсутність чіткого плану про перехід від економічної моделі лісокороистування до екологічної
Європейські експерти та науковці стверджують — для успіху управління та розвитку лісовою галуззю необхідно ставити екологію попереду економічної складової, не тільки тому, що ліс є ресурсом для розвитку туризму, однією з найважливіших частин екоситеми, допомагає збільшувати запаси чистої води та нормалізує клімат, а також протистоїть глобальному потеплінню, бережне та розсудливе ставлення до лісів забезпечить у майбутньому значно більші доходи, ніж бездумне вирубування для одноденної вигоди.
Натомість у країнах Європи суцільні рубки заборонені практично всюди, а ми, на жаль, зараз маємо те, що маємо — ситуацію, коли ніхто не думає ні про охорону лісу, ні про його захисну функцію і не планує робити це системно.
Корупція на всіх рівнях
Продаж дров населенню поза межами лісгоспів, вибіркове відпущення вже куплених на біржі лісоматеріалів, якісних або неякісних, в залежності від того, як домовитись у лісгоспі, незаконні вирубки, які прикривають санітарними, непрозора кадрова політика, зловживання повноваженнями, контрабанда в надвеликих масштабах за допомогою незаконно оформлених документів — ось лише невеликий перелік того, що, за повідомленням журналістів та активістів відбувається у галузі, і того, що ми маємо змінити якнайшвидше за допомогою комплексних заходів, які включають в себе зміни у законодавстві та переосмислення усієї системи управління.
Негативні економічні показники
Обсяги деревообробної, меблевої й паперової промисловості в Польщі у грошовому вираженні сягають майже 25 мільярдів доларів США, в Україні ж — поки що тільки 2,5 мільярда доларів. У десять разів менше. При цьому площа лісів у двох країнах однакова. Із цього стає зрозумілим, що механізми здійснення лісівництва у нашій країні кардинально відрізняються від сусідньої Польщі. І наслідок цього — намагання Держлісагентства експортувати необроблену деревину, лісоматеріалів низького рівня оброблення, зокрема дров, що зумовлює хронічний дефіцит сировини для суб’єктів бізнесу вітчизняних деревообробних та інших промислових підприємств, не даючи змоги розширювати виробництво та створювати робочі місця.
“Це відбувається тому, що Держлісагентство фактично монополізувало вилучення деревини з лісонасаджень, виробництво лісових матеріалів (лісозаготівлі), їх переробку і реалізацію, здійснює держконтроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства”, вважає академік НААН, доктор економічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук Орест Фурдичко.
Відсутність комунікацій з громадскістю та спеціалістами галузі під час внесення змін в газузеве законодавсво та програми.
Один із багатьох прикладів – ситуація, коли Кабінет Міністрів України прийняв без будь-якого погодження та консультацій прийняв «Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року». Тоді це викликало масу негативних відгуків лісівників та науковців, бо їх думку не врахували, а звичайних громадян взагалі, поставили вже просто перед фактом.
У європейських державах жодна зміна до галузевого законодавства або затвердження стратегії без участі громадськості та вчених неможлива — це передбачають відповідні внутрішні законодавчі норми. Нам здається, і нашім керманичам потрібно робити таку практику обов’язковою, оскільки демократична держава передбачає перед вирішенням важливих аспектів суспільного життя (а лісова галузь, без сумніву, до них відноситься), питати громадян їх думку з цього приводу.
Отже, ми впевнені — час реформ у лісовій галузі настав, і її реформування мають проводити фахівці з європейським мисленням разом з громадськістю і вченими, які справді зацікавлені у розвитку лісової справи. Ми всі разом повинні докласти зусиль до того, щоб взяти все корисне у європейських колег, і залишити ті вітчизняні здобутки, що насправді є констуктивним та корисним для галузі, а застарілі радянські стандарти, які, сподіваємося, вже ніколи не повернуться в нашу молоду європейську державу, залишити позаду назавжди.
Марина Галанова, журналіст
