ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 липня 2018

Лесные приключения. Неизведанное туристами житомирское Полесье



Полесье часто ассоциируют с Беларусью и партизанами. На самом деле широкая полоса лесов тянется с запада на восток через четыре государства, а Украинское Полесье занимает почти пятую часть территории страны. Здесь много глухих мест, куда не проедет даже внедорожник, но для первого знакомства нам хватит и основных магистралей.

Житомирское Полесье

Выезжаем из Киева по Варшавской трассе, она же Киев — Ковель. Если миновать столичные пригороды, дальше дорога хорошая и не загруженная.

Визиткой Полесья на нашем пути станет река Тетерев. За мостом через неё, перед стелой "Житомирская область" — направо в лес, едем по грунтовке, затем сворачиваем направо на горку. Не разгоняйтесь: дальше обрыв. Белая гора с сосновым лесом очень фотогенична.

Неподалёку отсюда змейкой извивается по лесам Житомирщины приток Тетерева Ирша. В месте пересечения с трассой речушка предстаёт не в лучшем виде, а вот в сёлах Белый Берег и Стасева, куда можно свернуть вправо вскоре после границы Житомирщины, она очень живописна. Летом мелкая речка с песчаным дном подойдёт для детского купания. Красивое место — на восточной окраине Белого Берега.

Большое село Чоповичи, куда нужно свернуть с трассы налево, расскажет вам "за всё Полесье". Тут есть деревянные хаты-срубы, вековые дубы и сосны, реки Ирша и Тростяница, а также два монастыря и деревянная церковь Святой Троицы. Примечательно, что храм возвели в 1942–1943 гг., в годы Второй мировой войны.

Коростень сейчас — небольшой город, а были времена, когда древлянская столица Искоростень могла соперничать с Киевом. Но княгиня Ольга хитростью победила древлянского князя Мала, убившего её мужа князя Игоря. Золочённый памятник Малу возвышается на скале в живописном парке на реке Уж, а в самой реке стоит его бронзовая обидчица — это место называют купальней княгини Ольги. Ну а в гранитной толще расположились подземелья объекта Скала, советского секретного военного бункера. Сейчас здесь музей с большой коллекцией противогазов и предметов военного быта.



Плотины на реке Жерев похожи на водопады

Параллельно Варшавке справа течёт приток Ужа — речка Жерев. Летом он маловоден, но водохранилища подходят для купания, а плотины выглядят эффектно.

Следующая река на нашем пути — Уборть. Если где и оживают сказки про Лешего и Бабу Ягу, то на берегах этой речушки с водой цвета крепкого чая. Визитка Уборти — массивные дубы, на которых висят борти: выдолбленные колоды-ульи, давшие название и реке, и промыслу "бортничество".

Самые красивые пейзажи находятся севернее Олевска, ближе к белорусской границе. Ну а около Варшавской трассы фотогеничный меандр Уборти есть у села Каменка. Переехав Уборть по мосту, сворачиваем налево в Каменку, потом ещё раз налево. Через 300 м после поворота основной дороги направо, на Лопатичи, останавливаемся и идём в лес слева от дороги.

Город Сарны стоит на реке Случь, с которой мы познакомимся позже. А пока увидим костёл Преображения Господнего в стиле модерн (1939 г.) и деревянную Троицкую церковь (1725 г.).

Узкоколейка Антоновка — Заречное, она же "Полесский трамвай", интересна нам деревянным железнодорожным мостом через реку Стыр. Он находится далеко от трассы, в селе Млынок Заречненского района. Лучше всего ехать по нему на узкоколейном поезде. Если, конечно, он ходит по расписанию — а это из-за изношенности подвижного состава бывает не всегда.

Далее Варшавка пересекает Стоход, но эта река более интересна ниже по течению. Национальный парк "Припять — Стоход" называют Полесской Амазонией. Река несёт свои воды среди густых лесов и камышовых зарослей; периодически встречаются крупные озёра. Есть тут и памятники истории: доты времён знаменитого Брусиловского прорыва в Первой мировой войне, но их придётся поискать в зарослях.

Ковель на реке Турия интересен деревянным костёлом Святой Анны, соседнее село Колодяжное — Музеем Леси Украинки в бывшей усадьбе семьи Косачей, в которой будущая поэтесса провела детство. В Луцке мы ещё раз увидим реку Стыр, около которой расположился замок Любарта и другие исторические памятники.

В Луцке переночуем или же доедем до Львова и отдохнём там — дальше предстоит путь обратно на восток, но уже по другой дороге.



У воды в реке Уборть цвет заваренного чая

Секреты трёх букв

Едем обратно на восток по трассе Н22. В Клевани, чтобы отличаться от массового туриста, увидим не только раскрученный Тоннель любви, но и замок, и Благовещенский костёл — они находятся по разные стороны от трассы у въезда со стороны Луцка. Дети оценят зоопарк в Ровно на выезде из города в сторону Киева. В райцентр Гоща на реке Горынь стоит заехать ради Михайловской церкви (XVII в.) и дворца-шале Валевских.

А вот теперь вспомним про Случь и свернём налево, на трассу Т1812, доедем до Соснового, переедем реку и отправимся в село Губков. На левом берегу высятся руины замка — возможно, самого восточного из сохранившихся в Украине. Эти места называют Надслучанской Швейцарией за зелёные холмы на берегах.

В Корце на реке Корчик — руины кирпичного замка князей Острожских и костёл Святого Антония. С замчища видно деревянную церковь в Новом Корце на другом берегу реки.

Случь ещё раз встретится нам в Новограде-Волынском. Если ехать через центр города, на высоком берегу реки увидим бывший дворец Мезенцевых. А на руинах древней крепости Звягель сейчас декоративные крепостные башенки и смотровая площадка с видом на реку. Если объезжать город по окружной, слева наблюдаем красивый вид на Случь и остатки древнего городища на высоком правом берегу. Чуть ниже по течению — доты Новоград-Волынского укрепрайона.

Трасса Киев — Чоп дважды пересекает речушку со смешным названием Тня. Перед первым мостом сворачиваем налево, на Кропивню, где пересекаем речку. Недалеко от левого берега высится полуразрушенная старая башня, о которой Google ничего не знает. На башню можно залезть по железным скобам.

Едем дальше в направлении Несолони и сворачиваем на грунтовку направо. Здесь Тню пересекает мост из ниоткуда в никуда. Он выглядит мистически, но история его вполне реальна. Магистраль Емильчино — Могилёв-Подольский строили в начале 1940-х годов, но из-за войны "cтроительство 221" прекратили. От "сталинского автобана" осталась идеально ровная просека, которую видно на спутниковых картах. В селе Несолонь есть ещё один бетонный мост — взорванный.



Борть — предшественник современного улья

Гранитное счастье

Река Тетерев в Житомире — это высоченный пешеходный мост в парке Гагарина, не менее масштабная плотина выше по течению, скалы Голова Чацкого и Четыре брата чуть выше плотины, а также Гидропарк с песчаным пляжем, кафе и аттракционами на западном выезде из города.

В Коростышеве увидим костёл Рождества Пресвятой Девы Марии XVIII в. и усадебный парк Олизаров у Тетерева. Если же на выезде из города в сторону Киева свернуть направо, на лесную грунтовку, попадём к живописному Коростышевскому карьеру. Здесь можно искупаться, а местные жители прыгают в воду с его высоких отвесных берегов.

В ещё одном тетеревском селе Городское есть остатки древнеславянского городища и музей "Полесская хата", а на другом берегу Тетерева стоит необычный Святодуховский монастырь — комплекс деревянных строений вокруг озера. Рядом с монастырём — затопленный гранитный карьер Высокий камень, пригодный для купания. А ещё в Городском можно встретить людей в старомодных одеждах: в селе живёт община меннонитов, консервативного религиозного течения.

Ну и чтобы завершить знакомство с Тетеревом, в селе Кочеров свернём налево, на Радомышль. Комплекс "Замок Радомысль" стоит на притоке Тетерева, речке Мыка. В реконструированной водяной мельнице расположены Музей украинской домашней иконы, "папирня" (фабрика изготовления бумаги по старинной технологии), трапезная и концертный зал.

Источник: focus.ua
Новини Житомира

На Хмельниччині ремонтують лісові дороги (ФОТО)

У ДП "Хмельницьке ЛМГ" працюють над поліпшенням лісової інфраструктури



На Хмельниччині взялися зе ремонт лісових доріг, передає Depo.Хмельницький за інформацією прес-служби ДП "Хмельницьке ЛМГ".



Завдяки артеріям сполучення підвищуються продуктивність техніки і роботи лісгоспу. Відремонтовані дороги створюють зручні умови для оперативного реагування у випадках пожеж та незаконної вирубки лісів. Дороги сполучають села та скорочують шлях між ними.



ДП "Хмельницьке ЛМГ" працює над поліпшенням лісової інфраструктури та не лише облаштовують рекреаційні пункти, а й щороку відновлює та ремонтує лісові дороги. Впродовж цього року заплановано здійснити ремонт шести кілометрів лісових доріг з ґрунтовим покриттям та майже два кілометри з твердим покриттям.



Ремонт лісових доріг ведеться в усіх лісництвах Хмельницького лісомисливського господарства і буде завершений до кінця 2018 року.



Нагадаєм, ДСНСники Хмельниччини навчали дітей безпечної в лісі та водоймах.

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Лісівники забили на сполох: Хвойні дерева не витримують зміни клімату



На Вінниччині, щоб урятувати хвойні дерева від масового всихання, лісівники вирішили мобілізували захисників природи, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Останні сім-вісім років спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист», які опікуються лісовими угіддями у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській та Одеській областях, спостерігають масове знищення хвойних насаджень. Сукупно площа державних лісів у підпорядкованих регіонах складає 1 млн 283 тис. га. З них 62 тис. га на сьогодні всихають, левова частка — 58 тисяч гектарів — це саме хвойні ліси, які поступово перетворюються на мертву зону.

Дерева знищують хвороби, але передусім шкідники, зокрема короїд верхівковий та короїд-типограф. А найголовніша причина — у глобальній зміні клімату. Як каже лісопатолог, начальник відділу фітопатології підприємства «Вінницялісозахист» Віталій Стегняк, хвойні дерева не витримують нових умов температурного режиму і через посуху помирають.



Віталій Стегняк демонструє феромонову пастку для короїдів /фото День/

«Уперше явище всихання лісу було помічено в Малинському лісгоспі Житомирської області ще сім років тому. Ліси Полісся страждають найбільше, на сьогодні 51 тисяча гектарів лісових угідь Житомирської області, а це майже 7% від загальної лісопокритої площі, уражені шкідниками. Причина, здавалося б, банальна — підвищення температури повітря на один градус. Та якщо на здоров’ї людини це ніяк не позначається, то для біологічних організмів — смертельний вирок, — коментує лісопатолог. — Для дорослих лісів потепління стало фактором ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців.

POSTED BY: УКРОП.ORG 14.07.2018

Житомирщина: Лісоперевезення та політичні провокації




Лісовий ресурс області все більше стає осередком напруження. Цілі бандитські формування орудують тепер у глухих поліських лісах на «нічних лісозаготівлях».

Озброєні вони нарізною зброєю, тепловізорами і вантажними «Мерседесами». А з нинішньої весни головного болю лісівникам додають пожежі й політики..., - пише zhytomyrschyna.zt.ua.

Заблокували дороги і лісовози

Перевезення лісу — це один із напрямків діяльності, що здійснюють лісогосподарські підприємства. Заготовлена, перероблена і продана деревина регулярно вивозиться автомобілями або залізничним транспортом. Переважна більшість лісгоспів області мають власний автомобільний парк потужних вантажівок, які ми часто бачимо на автотрасах області. Саме ці, заповнені добротною деревиною, вантажівки часто викликають неоднозначну реакцію громадськості.

Народне обурення» провокують окремі політики, які спекулюють на наболілих проблемах людей заради підняття давно підупалих рейтингів. І почути можна різне: мовляв, «дорізають останнє», або «мабуть, крадений ліс возять». Нездорові чутки викликають нездорову реакцію і навіть стихійні протести, якщо ситуацію добряче підігріють проплачені політичні провокатори. Так було, приміром, у квітні в Радомишлі, де «громадські активісти» блокували автоперевезення деревини, незаконно зупиняли лісовози, обклеювали плакатами кабіни водіїв, ланцюгами обмотували колеса, ображали лісівників.

Ми виїхали до Радомишля і поспілкувалися із учасниками тих подій.

— Кожна машина, що перевозить лісопродукцію, обладнана спеціальними електронними чіпами, а водій отримує цілий пакет товарно­супровідних документів, — пояснює директор ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Іван Дмитренко. — З іншого боку, громадські активісти не мають таких повноважень, щоб зупиняти і перевіряти вантажні автомобілі, а тим більше — блокувати їх рух. Сьогодні лісоперевезення ретельно контролюються працівниками поліції, прокуратури і нашою лісовою охороною. Часто поліцейські проводять контрольний облік деревини, що перевозиться, відповідно до товарно­транспортної накладної перераховують кожен товарний екземпляр.

Треба враховувати і той момент, що викуплену на аукціонах деревину перевозять її нові власники — деревообробники і вже вони несуть відповідальність за її подальше транспортування. І в них також мають бути всі необхідні супровідні документи, і їх також не мають права зупиняти та перевіряти громадські активісти.

Ясна річ, ми зацікавлені також у збільшенні залізничних перевезень, для нас це вигідніше. Ми навіть створили свій вантажний майданчик на станції Ірша, витратили немалі кошти, але проблему ускладнює дефіцит вагонів. Є сподівання, що ситуація нормалізується і залізницею ми знову будемо транспортувати приблизно половину всіх обсягів добутої деревини.

Сьогодні лісопродукція не може довго залежуватися на складах, адже швидко псується і втрачає свої якісні параметри. Ми зацікавлені в тому, щоб її швидко доставити споживачам, — зазначає директор Радомишльського держлісомисгоспу.
З іншого боку, проблема крадіжок лісу, а відповідно — і незаконних перевезень краденої лісосировини нікуди не зникла, вона тривожить зараз і працівників лісу, і правоохоронців, і громадськість, отож із лісокрадами ведеться системна, безкомпромісна війна. За всіма фактами самоправних рубок і крадіжок лісу проводяться розслідування, у тому числі й кримінальні.

Захоплення вантажівок є незаконними

Найбільше обурені груповими «нальотами» «активістів» прості лісівники, які далекі від політики і в щоденних нелегких буднях заробляють собі на життя перевезенням лісопродукції.

— Віз декілька тонн дров, і ось на ділянці дороги Радомишль — Кочерів мене зупинили так звані «громадські активісти», заблокувавши весь рух автотранспорту, — розповідає водій лісовоза Петро Писаренко. — А деякі залізли навіть на кабіну і почали вимагати документи. У свою чергу, я також попросив у них документи для ідентифікації. Вони мені нічого не показали, тому я попросив викликати поліцію. Приїхала поліція і все перевірила, при цьому нічого незаконного не знайшла, але й «активістам» нічого не сказала. Далі вони заблокували ланцюгами колеса автомобіля і обклеїли кабіну плакатами. Рівно через 2 години всі місцеві «протестуючі» порозбігалися, а організатори сіли в дороге авто і поїхали до Києва. Мені потім говорили знайомі, що кожному такому «активісту» заплатили по 200 гривень, за 2 години «протестної роботи». Чому поліція не реагує на їхнє свавілля?

Маніпуляції, політичні провокації та збитки

Чого не зробиш заради вдалого піару, хоча й «замішаного» на перекручуванні понять і фактів, на маніпулюванні соціальними бідами. Практично із «нічого» вмілі політтехнологи зараз навчилися закручувати «лихі сюжети». Скажімо, що таке «незаконна рубка лісу» чи «незаконне перевезення деревини»? Здавалося б, все просто: є дозволи, є супровідні товарно­транспортні накладні — вези і ні про що не турбуйся. Але для політтехнологів напередодні виборів це вже не аргументи і вони тепер на кожному пеньку «роблять політику», провокуючи невдоволення людей.

А на чому ще можна попіаритися в Радомишлі, окрім лісу? Всі інші сфери виробництва — напівживі, безробітних і збіднілих у районі не меншає. Але є тут, як кажуть, інший бік медалі. Всі ці добре організовані та, мабуть, проплачені протестні акції блокують роботу лісопідприємств, завдаючи їм відчутних економічних збитків.

Юрисконсульт Радомишльського держлісомисгоспу Леонід Шатило вважає, що окремі політики перед виборами «не гребують нічим», економічна стабільність регіону їх взагалі не цікавить. Керівництво Радомишльського держлісомисгоспу також зверталося до місцевої поліції за допомогою, поліція ж порекомендувала самим вирішувати проблему і домовлятися із громадськими організаціями, щоб вони не блокували дороги. Але ж ці блокування є порушенням чинного законодавства, вимоги надавати активістам супровідні документи — також протизаконні.

Ми зателефонували до начальника Радомишльського відділення поліції Дмитра Нікурадзе з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася довкола блокування роботи Радомишльського держлісомисгоспу. Дмитро Альошович повідомив, що працівники поліції здійснюють «системну протидію незаконним рубкам і крадіжкам лісу», часто затримують лісокрадіїв. Зокрема, у 2018 році за фактами незаконних рубок і крадіжок лісу було порушено більше десятка кримінальних справ, дві з яких вже передано до суду. До кримінальної відповідальності притягуються 3 особи, у них вилучено знаряддя незаконної лісозаготівлі: автомобілі, бензопили і т. п. Працівників лісгоспів серед крадіїв лісу немає.

Якихось порушень при перевезенні лісопродукції на території Радомишльського району поліцейські не виявили. А чому «активісти» самоправно зупиняють лісовози? Так вони, виявляється, це роблять на пішохідних переходах і нібито правила дорожнього руху не порушують. А що, про права підприємств і громадян уже не йдеться? Водіїв вантажівок після таких випадків поліцейські просять писати заяви в поліцію чи прокуратуру.

— У свою чергу, ми також фіксуємо кожен випадок блокування наших автомобілів та економічні збитки від цього і будемо звертатися до правоохоронних органів або подавати претензійні заяви до суду, — зазначає юрисконсульт Радомишльського держлісомисгоспу.

Дуже прикро, що брудна політика вже «добралася» й до лісу.

Суббота, 14/07/2018

Україна щорічно продає більше мільйона кубометрів контрабандної деревини - британські дослідники

За даними Earthsight, Україна щорічно продає іншим країнам 1,2 млн кубометрів пиломатеріалів, що матеріалізувалися з повітря, які не існують в жодному офіційному документі про виробництво.


Британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу, протягом останніх двох років досліджувала проблему нелегальних лісозаготівель в Україні.

Як повідомляє ZN.UA, представлені результати дозволяють простежити весь ланцюжок від незаконної вирубки дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини в країнах ЄС. Названо дослідження однозначно — "Співучасть у корупції. Як ЄС стимулює нестримну незаконність в українських лісах".

Звинувачення серйозні, втім, як і наслідки замовчування ситуації. Під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, але і регламентів та сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро в 2017 р. І за оцінками дослідників, 40% цього лісу були вирубані або продані незаконно.

Протягом двох років дослідники Earthsight проводили польові дослідження в Україні, вивчали митні документи, судові справи, опитували джерела в уряді і галузі, навіть представлялися неіснуючої компанією-експортером українського лісу, щоб вийти на покупців в Євросоюзі. Експертів Earthsight насамперед хвилюють питання екології, збереження лісових масивів і темпи їх відновлення, а нас — ще й можливі шляхи виходу зі сформованої ситуації.

Починали своє дослідження експерти Earthsight з розвінчування популярного в Україні міфу про те, що вирубка лісу — це справа рук "чорних лісорубів", під покровом ночі нелегально карпатські ліси вирубують та оленячими стежками вивозять деревину в інші країни.

Читайте також 

У Києві затримали керівника держпідприємства, який за хабар пообіцяв зменшити відшкодування за вирубку лісу

Ні, такі, звичайно, теж є, але за даними дослідження, їх внесок у загальну справу за знищення українських лісів набагато менший, ніж державних лісогосподарських підприємств.
"Наші дані говорять про те, що сотні державних компаній беруть участь в систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил під час заготівлі лісу. І немає нічого більш згубного, ніж незаконна "санітарна рубка", — йдеться в дослідженні.

За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок, які виправдовують необхідністю запобігання поширення хвороб.

Навіть посилення законодавства в 2016 р. не змінило ситуацію. Дослідження 18 лісозаготівельних дільниць в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, проведене за замовленням Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка складає на даний момент 38-44% від загального виробництва та експорту лісу. Польові дослідження Earthsight ці результати підтвердили, а також виявили інші види порушень у сфері лісозаготівлі державними органами.

Колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який нині переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі "санітарного" лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій.

Аналітики Earthsight стверджують, що схема, яка працювала з 2011 р., діє донині. Спитати нема з кого, з травня 2016-го Держлісагентство без керівника. Там, як і в багатьох інших держструктурах, хтось десь виконує якісь обов'язки. Контроль відповідний. За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не безпосередньо, а у відповідності з законом на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" тартаки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже понад 12 тис. Саме там з "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, та в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їх легальне виробництво у країні на 75%.

По суті, Україна щорічно продає іншим країнам 1,2 млн кубометрів пиломатеріалів, що матеріалізувалися з повітря, які не існують в жодному офіційному документі про виробництво. Так, якщо порівнювати дані Держстату та Євростату з постачання лісу з України в ЄС, то дані Євростату стабільно будуть перевищувати національні в середньому на 5%. І справа не в різних методологіях. Просто частина лісу з'являється в документах лише на тому етапі, коли перетинає кордон Євросоюзу.

Саме на країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини. І тут дослідники розвінчують інший міф — про жорсткі та однозначні регуляції європейців. У Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, що встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих в країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки "з належною обачністю" для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу. Ці норми стосуються як незаконно зрубаної, так і незаконно проданої або ввезеної деревини. Виробники зобов'язані переконатися, що куплена ними сировина була легально отримана і законно продана. Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС.

Читайте також

У Держлісагентстві відзвітували, скільки гектарів українських лісів відновили у 2017 році

Більше того, серед покупців цієї деревини не напівлегальні "шараги", а великі фірми, у тому числі три найбільші виробники дерев'яних панелей в світі, найбільша в світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів в Європі.

До запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка, за даними Earthsight, основним покупцем деревини з України (70% всього експорту в ЄС) був австрійський лісопильний гігант Holzindustrie Schweighofer, а точніше, її румунська "дочка" Schweighofer Group, географічно знаходиться недалеко від кордону з Україною. Компанію неодноразово звинувачували у використанні нелегальної деревини з України, Румунії та інших країн. От тільки далі звинувачень справи не рухалися. Чинний де-юре регламент де-факто нікого ні до чого не зобов'язує.

Інша частина українського лісу також прямувала до Румунії, на місцеве дочірнє підприємство компанії JAF Group — одного з лідерів Центральної Європи з оптового продажу деревини. Після введення мораторію ситуація дещо змінилася. Ні, обсяги вивезення з України лісу не скоротилися, а продовжили зростати, змінилися лише покупці. На першому місці серед імпортерів українського дерева тепер, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, її два найближчих конкурента — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, що входить в найбільшу в світі паперову корпорації International Paper.

У дослідженні наголошується, що, незважаючи на норми EUTR, що вимагають підтвердження законності подається деревини, всі ці компанії продовжували систематично купувати український ліс у державних лісозаготівельних компаній навіть в ті моменти, коли проти українських чиновників відкривалися розслідування за підозрою в корупції, незаконній вирубці, нелегальних поставках та інше. Це прямо порушує норми EUTR, так як в подібних випадках поставки повинні припинятися, але санкцій немає, і бізнес продовжує процвітати.

Крім того, в ЄС надходить не тільки незаконно вирубана, але і незаконно експортована деревина, у тому числі і той самий ліс-кругляк, експорт якого у нас під мораторієм. Митні органи ЄС, за даними Earthsight, тільки в 2017 р. зафіксували ввезення понад одного мільйона кубометрів кругляка з України, класифікованого на нашій митниці як "паливна деревина". За перше півріччя 2018-го тільки в одну Румунії намагалися ввезти партію кругляка під виглядом "паливної деревини" вартістю понад мільйон доларів.

За даними Earthsight, на кругляк в ЄС покупець теж знаходиться швидко, хоча всі знають про український мораторій на його експорт, і положення регламенту EUTR на цей рахунок однозначні — купувати такий товар не можна. Тим не менш дослідниками зафіксовано поставки українського кругляка чеськими целюлозними заводами, один з яких належить транснаціональній корпорації Mondi (виготовляє паперову упаковку), а інший — виробнику віскозного волокна компанії Lenzing.

Всі вищезгадані компанії при особистому спілкуванні з дослідниками заперечували можливість покупки нелегальної деревини з України і запевняли, що ретельно перевіряють походження кожної поставки. Щоб перевірити, чи так це насправді, дослідники Earthsight, представляючись українським постачальником, пропонували їм постачання нелегальних пиломатеріалів і кругляка. І три компанії всерйоз зацікавилися співпрацею після того, як їх запевнили в тому, що з українською митницею питання "вирішене". Мабуть, плавали і знають, що головне в цій справі — перетнути кордон.

"Незважаючи на розміри цих компаній, в ЄС їх назви мало хто чув. Але більшість європейських споживачів купить продукцію, вироблену з постачається ними сировини. Деревина румунської фабрики Schweighofer використовується для виробництва товарів, які продаються в Ikea. Egger, Swiss-Krono і Kronospan не тільки є постачальниками Ikea, але і поставляють більшу частину пиломатеріалів, дерев'яних плит і підлог, які продаються мережами DIY Wickes і Homebase у Великобританії, компаніями Hagebau, Obi і Hornbach в Центральній Європі і французькими мережами Leroy Merlin і Castorama, — полягає в дослідженні. — International Paper випускає папір для HP, Canon і Xerox, яка продається в супермаркетах по всій Європі... Одяг, зроблена з волокна Lenzing, продається в більшості мережевих магазинів одягу ЄС, включаючи H&M".

Втім, пред'являти претензії кінцевим виробникам неправильно, адже вони фактично є заручниками того, що загороджувальні норми ЄС, покликані вберегти їх від покупки нелегальної сировини, просто не працюють.

На підставі проведених розслідувань Earthsight доручили своєму досліднику переглянути глобальну оцінку обсягів ввезеної в ЄС незаконно добутої деревини, і результати оновленої оцінки жахнули — з України в країни ЄС імпортується незаконного дерева більше, ніж із країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії, разом узятих. Більше, ніж з будь-якої іншої країни світу.

І, незважаючи на те, що систематичне порушення законів, безкарність і корупція в Україні породжують незаконні вирубки лісу, на думку аналітиків Earthsight, якщо б країни ЄС не забезпечували стабільний попит на цю продукцію, масштаб проблем було б менше, і вирішити їх було б простіше.

Але вже згаданий регламент EUTR не може скоротити попит на незаконну деревину частково із-за недосконалості самого документа, частково із-за різних можливостей його інтерпретації. Проблема полягає в тому, що закон стосується лише компаніям, зазначеним у митних документах. Незважаючи на те, що деревина доставляється відразу на заводи, багато з найбільших покупців української деревини використовує посередників-імпортерів, що дозволяє уникнути бути спійманим за руку. Ці фірми-посередники, як правило, невеликі і непрозорі, часто працюють з домашнього офісу. Дослідження Earthsight показало, що у тих рідкісних випадках, коли такі фірми були спіймані, а їх вантаж був конфіскований, їх власники просто закривали ці компанії, починаючи той же бізнес вже під новою назвою.

Провідна світова сертифікаційна організація — Лісової опікунської ради (FSC), покликаний допомагати споживачам ідентифікувати походження деревини, в останні роки істотно знизила стандарти своєї роботи. Реальних і якісних перевірок законності деревини там не проводять, зате сертифікати видають справно. На сьогоднішній день 90% лісів, що перебувають під контролем Держлісагентства України, сертифіковані FSC. Включаючи згадані дослідниками у звіті ділянки незаконної санітарної вирубки. У бесідах з дослідниками Earthsight чиновники лісозаготівельних підприємств України не ділилися — хвалилися тим, як легко обійти перевірки FSC і отримати сертифікат їх як мінімум стандарту "контрольована деревина", а то і вище.

Але головна проблема в тому, що уряди окремих країн ЄС, за дивним збігом, саме тих, в які експортується українська деревина, досі не поспішають впроваджувати норми EUTR на рівні місцевого законодавства, навіть не намагаючись встановити в дійсності походження імпортованої деревини. Ми не намагаємося виправдати українську сторону, але згодні з тим, що якщо країни ЄС не підтримували стабільно зростаючий попит на українську деревину нелегального походження, темпи зростання корупції і схем в лісозаготівельній галузі були б однозначно нижче.

"Якщо ЄС справді хоче допомогти, він просто зобов'язаний не витрачати всі сили на примус українського уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, а зосередиться на забезпеченні того, щоб держави — члени Союзу виконували власні закони", — резюмують дослідники.

Детальніше читайте на УНІАН:
https://ecology.unian.ua/naturalresources/10187604-ukrajina-shchorichno-prodaye-bilshe-milyona-kubometriv-kontrabandnoji-derevini-britanski-doslidniki.html

За четыре года экспорт леса в страны ЕС вырос на 75%, превысив отметку в миллиард евро в 2017 году


Британская неправительственная организация Earthsight в течение последних двух лет исследовала проблему нелегальных лесозаготовок в Украине. Названо исследование однозначно — "Соучастие в коррупции. Как ЕС стимулирует безудержную незаконность в украинских лесах". За четыре года его экспорт в страны ЕС вырос на 75%, превысив отметку в миллиард евро в 2017 г.

Об этом в своей статье для ZN.UA пишет Юлия Самаева. По оценкам исследователей, 40% этого леса были вырублены или проданы незаконно.

"Наши данные говорят о том, что сотни государственных компаний принимают участие в систематическом, сознательном нарушении широкого круга правил во время заготовки леса. И нет ничего более губительного, чем незаконная "санитарная рубка", — говорится в исследовании. По данным экспертов, почти 60% вырубок нарушают установленные украинским законодательством ограничения, чаще всего, под надуманным предлогом санитарных рубок, которые оправдывают необходимостью предотвращения распространения болезней. Даже ужесточение законодательства в 2016 г. не изменило ситуацию. Исследование 18 лесозаготовительных участков в четырех крупнейших лесозаготовительных регионах Украины, проведенное по заказу Earthsight, показало, что от 67 до 78% рубок являются неоправданными и, следовательно, незаконными.

"Если данный результат экстраполировать на национальный уровень, получается, что незаконная санитарная вырубка составляет на данный момент 38–44% от общего производства и экспорта леса", — отмечает автор.

Подробнее о контрабанде леса читайте в материале Юлии Самаевой ""Озеленение" Европы" в еженедельнике "Зеркало недели. Украина".

 Источник: http://ukropnews.com/news/Za_chetyre_goda_eksport_lesa_v_strany_ES_vyros_na_75_prevysiv_otmetku_v_milliard_evro_v_2017_godu_225148.html

Як смертельна для лісу поправка «залізла» у фермерський закон?


В останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, і, мабуть, не читаючи поправок, депутати підписалися за знищення лісового господарства України, деревообробки і мисливського господарства і всіх дотичних до лісу галузей.

10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств (законопроект №6490-д), і, мабуть, не читаючи поправок, депутати підписалися за знищення лісового господарства України, деревообробки і мисливського господарства і всіх причетних до цих галузей. Бо проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що, якщо Закон підпише Президент, то за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Згідно діючої системи оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі, як рентна плата. 

Ведення лісового господарства не можна прирівнювати до сільського господарства: фермер збирає урожай щороку, а лісівник раз у 80, а то і 100 років. 

Кілька цифр: у 2017-му році при реалізації майже у 14 млрд грн, лісогосподарські підприємства сплатили податків близько 4 млрд грн, а додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад.

У такому випадку це призведе до подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й постачальники сировини - лісогосподарські підприємства. Страждатимуть, в першу чергу. лісові господарства Півдня і Сходу країни, бо на утримання штату охорони і захисту лісу вже третій рік (через повне припинення державного фінансування) вже зараз лісоресурсні області перераховують їм свій одноденний заробіток. 

Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає ні в ЄС, ані в інших розвинених країнах світу.

Тому під час наради представників громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради України з проханням виключити дану поправку, яка, за словами голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу  в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни. 

Цікаво було б знати, хто ініціював цю поправку, з якими цілями, чому ця поправка «залізла» в закон про фермерство, до якого вона не має ніякого відношення. Можливо, вона спрямована на те, щоб «завалити» закон про фермерство, створити соціальну напругу в областях перед виборами, показати, що влада не може ні на що впливати і приймає помилкові рішення?

А, можливо, закладена міна не лише під лісопромисловий комплекс країни, а й під систему влади перед виборами… 


Президенту України
 Порошенку Петру Олексійовичу 

Прем'єр-міністру України
 Гройсману Володимиру Борисовичу 

Першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України
Мартинюку Максиму Петровичу 

Голові Верховної Ради України
Парубію Андрію Володимировичу 

Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
Верховної Ради України 

Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Верховної Ради України 

Комітету з питань податкової та митної політики
Верховної Ради України 

Комітету з питань промислової політики та підприємництва
Верховної Ради України 



Колективне звернення громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування 

Законопроектом 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

Фактично це передбачає подвійне оподаткування. За діючою системою оподаткування на сьогодні вже справляється податок за лісові землі як складова рентної плати.

Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена деревина в деревостанах понад 40 років та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). При цьому сума податку у лісах Державного агентства лісових ресурсів України становила 900 млн. грн., з яких 50% вносилися до державного бюджету, а 50% до місцевого. Складовою цього податку був і земельний податок.

Чистий земельний податок надходив до місцевого бюджету, обраховувався на нелісові землі, що є в складі земель лісогосподарського призначення, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, споруди і адмінбудівлі підприємств лісового господарства, лінії електропередач тощо.

При застосуванні зазначених норм крім рентної плати передбачається на всі лісові землі ще один податок (фактично це подвійне оподаткування).

Тому введення нового земельного податку на всі лісові землі України призведе:

1. До необхідності оподаткування земель, які знаходяться в стадії створення деревостанів (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) або на яких зростають насадження до 40-річного віку і в яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільського господарські культури, аніж ліс).

2. Оподатковуватимуться всі захисні ліси південних і східних областей Степової та Лісостепової зон, які вже й так останні три роки знаходяться без бюджетної підтримки, де звільнилося 50% працюючих, а площа лісових пожеж з кожним роком збільшується.

3. Оподатковуватимуться ліси з обмеженим лісокористуванням - в заказниках регіонального і місцевого значення інших об’єктах природно-заповідного фонду.

При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн за 2017 рік, загальна сума податків підприємств лісового господарства – біля 4 млрд грн. Додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд грн залежно від рішення місцевих громад.

У такому випадку це призведе:

1. До подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку.

2. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й лісогосподарські підприємства.

3. До ризиків збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.

4. До значного збільшення вартості утримання мисливських господарств.

Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та розвинених країнах світу.

Від імені асоціації і громадських організацій, в яких об’єднані сотні тисяч працюючих в лісовому господарстві, деревообробній промисловості та мисливському господарстві, звертаємось до Вас з вимогою виключити з зазначеного законопроекту цю поправку через механізм її переголосування, або через вето Президента України.

Вважаємо, що створення фонду фінансування лісового господарства згідно з Указом Президента України № 381/2017 від 21 листопада 2017 р. та проектів законів «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8239; «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8240; «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8246; ««Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8238 могли б вирішити питання фінансування здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, розширеного відтворення лісів Півдня та Сходу, а до місцевих бюджетів можна направити 100 % плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Ми вважаємо, що внесення цієї поправки в достатньо продуманий закон спрямований на підтримку фермерських господарств, не відповідає нормам цього закону. Дана поправка викличе значний суспільний резонанс і збільшить соціальну напругу перш за все у сільській місцевості. Вона є деструктивною, спрямованою на розвал лісогосподарської галузі, конфлікти з місцевими громадами та сільським господарством.

Дана поправка заблокує інвестиції в деревообробну промисловість та унеможливить створення нових робочих місць в лісових регіонах України, звідки люди й так масово виїжджають на роботу до країн ЄС.

Голова Громадської ради при Держлісагентстві -
А.І.Карпук

Віце-президент Лісівничої академії наук України, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБІП -
П.І. Лакида

Голова Всеукраїнської громадської організації Товариство лісівників України - 

Ю.М.Марчук

Президент Асоціації «Меблідеревпром» -
 Ю.С. Медведев

Президент Української асоціації деревообробного обладнання -
О.О. Твердохліб

Голова президії Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців та рибалок - 

М.С. Шуляр

Саме звернення читайте у прикріпленому файлі

Файл для перегляду:
Zvenennja__sait.docx27 Kб

Что делать, если рядом горит лес



Меры безопасности при задымлении в населенном пункте от ГУ МЧС России по Магаданской области

14 июля, MagadanMedia. В связи с тем, что на территории Магаданской области действуют 11 лесных пожаров, Главное управление МЧС России по Магаданской области напоминает гражданам меры безопасности при возможном задымлении в населенном пункте.

В случае задымления серьезную опасность представляет собой находящаяся в воздухе сажа, которую крайне нежелательно вдыхать. Для этого следует придерживаться следующих правил:
  • Дома, по возможности, держите окна плотно закрытыми. Особенно важно закрывать окна ночью и рано утром, когда задымление достигает своего максимума.
  • Вывешивайте на окна мокрые простыни, пейте больше воды, чаще делайте влажную уборку помещений и принимайте душ.
  • Не пылите и не дымите дома дополнительно!
  • Не стоит покидать помещение без острой на то необходимости. Минимизируйте свое пребывание на улице;
  • Если необходимость передвижения по улице все же возникла — не выходите на открытый воздух в часы наибольшего задымления;
  • При выходе на улицу используйте специальные маски. Лучше всего подойдёт сложенная в пять слоев марля, которую желательно увлажнить.
  • Автомобилистам стоит быть предельно внимательными! При задымлении значительно снижается видимость и замедляется реакция. Если обстановку на дороге еще можно контролировать, то изменения собственного самочувствия может заметить не каждый водитель;
  • Воздерживайтесь от курения, или хотя бы снижайте до минимума количество выкуриваемых сигарет;
  • Не перенапрягайтесь физически. Физическая активность заставляет вас дышать чаще и глубже, что может сильно навредить вашему здоровью в условиях задымленности;
  • Если ваш труд связан с физическими нагрузками, при задымлении требуйте от работодателя сокращенного рабочего дня;

В часы максимального задымления будьте осторожны с кондиционерами. Кондиционеры, забирающие воздух снаружи, можно использовать, если только они оснащены специальными фильтрами (типа МЕРА). Сплит-кондиционеры при пиковом загрязнении также лучше отключить, поскольку снижение температуры в помещении вызовет дополнительное подсасывание смога с улицы так, что внутри взвесей окажется больше, чем снаружи. Если жара нестерпима, снижайте температуру умеренно (не более, чем на 5° С).

Повышенного внимания требуют пожилые люди, а также люди, у которых имеются сердечно-сосудистые заболевания, сахарный диабет, проблемы с верхними дыхательными путями, лишним весом. Им особенно необходимо соблюдать рекомендации врачей (регулярно замерять давление и при необходимости пересматривать дозировки лекарств). Кроме этого, не стоит выходить из дома без марлевых повязок, нельзя пользоваться общественным транспортом, где очень душно. Поэтому лучше позаботиться о пожилых родителях или родственниках и привезти им домой всё необходимое.


Также стоит оградить от дыма детей, особенно дошкольного возраста. Детям желательно быть всё время дома. Если есть возможность, то лучше всего просто вывезти их за город в незадымлённые места.

Если вы увидите, что у кого-то из окружающих проявляются признаки отравления угарным газом, то нужно срочно вызвать скорую помощь. К таким признакам относятся: речь и поведение, как у пьяного человека, могут быть периоды перевозбуждения, зрачки расширены, повышенное сердцебиение, артериальное давление повышено, а при потере сознания может быть резкое понижение, потеря сознания, судороги, нарушение дыхания.
Общество. 13:00
Пожар. Фото: Мария Оленникова, ИА IrkutskMedia

Острая нехватка питьевой воды на Украине: чем обернётся катастрофа



Эксперты не раз предупреждали, что варварская политика киевских чиновников рано или поздно обернётся для страны катастрофой. Этот день определённо настал: на Украине начинают закрываться заводы крупнейших производителей из-за нехватки питьевой воды. А ведь это только вершина айсберга.

Специалисты предупреждали, что бесконтрольная вырубка лесов в Незалежной может повлечь необратимые последствия. Однако майданные власти не только её не прекратили, но и приняли варварский закон, согласно которому лесными хозяйствами теперь могут распоряжаться и европейские дельцы – и всё это было сделано ради очередного транша МВФ. В итоге одна катастрофа потянула за собой вторую, а та – третью. Теперь на Украине серьёзные проблемы с питьевой водой.

Большую роль сыграла и нехватка денег в стране, которая привела к разорению крупнейших заводов по производству жидкого хлора для очистки воды. Так, например, встал «Днепроазот». А за ним встанут и Coca-Cola Ukraine, PepsiCo и Carlsberg Ukraine. А ведь это означает не только убытки для конкретных заводов, а ещё и очередное сокращение рабочих мест.

Но это ещё не всё: «Киевводоканал» заявил, что в большинстве городов Украины ожидается ограниченная подача питьевой воды, а где-то она прекратится вовсе. Это серьёзная проблема: домашние фильтры и очистительные системы попросту не справятся с обеззараживанием воды. И даже кипячение не гарантирует, что она будет пригодна для питья.

То есть в ближайшем будущем украинцам придется пережить целую череду кишечно-вирусных эпидемий. А ведь этой беды было легко избежать: можно было отказаться от условий МВФ по лесным хозяйствам, а можно было пустить кредиты на поддержку предприятий в стране.

Самое страшное, что экологическая катастрофа может обернуться демографической. Люди в таких условиях не смогут жить слишком долго: такие проблемы никогда не проходят бесследно. Чтобы в этом убедиться, достаточно взглянуть на историю трагедий в африканских странах, случившихся по нехватке питьевой воды.

Специалисты считают, что не менее страшными будут катастрофы, связанные с нехваткой продуктов и остановкой большинства собственных производств Украины. Эта страна погрязла в катастрофах, и спасти её может только чудо. Однако местные чиновники не готовы его совершить – уж слишком сильно они любят деньги. Словом, прогнозы специалистов на этот счёт, мягко говоря, неутешительные.


14.07.2018 - 06:53
Автор: Антон Орловский