Уголовное дело возбудили в отношении учредителя и директора фирмы, отправившей в Латвию 63 лесовоза необработанных бревен

Уголовное дело о незаконной предпринимательской деятельности возбуждено в отношении двух граждан Латвии, создавших в Полоцком районе фирму и экспортировавших необработанный лес в ЕС.

Двое братьев в нарушение правил реализации древесины в Беларуси, они в течение 2016 года продали в Латвию в адрес, аффилированной фирмы 2233 кубометров пиловочного бревна.

Лес в Латвию вывозили на автомобилях под видом столбов — один конец бревна заостряли. Всего бизнесмены отправили на экспорт 63 лесовоза с пиловочным бревном.

В последующем древесина перепродавалась на территории Евросоюза, она использовалась предприятиями-покупателями в качестве сырья для изготовления пиломатериалов и готовой продукции.

Собранные КГК и финансовой милицией материалы передали в Полоцкий межрайонный отдел Следственного комитета, где в отношении братьев (директора и учредителя фирмы) возбудили уголовное дело по части 1 статьи 233 УК — незаконная предпринимательская деятельность.

Как писали «ННВ», ранее в отношении одного из братьев возбудили уголовное дело по статье 225 УК —невозвращение из-за границы валюты.

На имущество граждан Латвии наложен арест для возмещения в бюджет незаконно полученного дохода, об этом «ННВ» сообщили в пресс-службе КГК.

Сяржук Серабро • 20/8/18 15:36 • Эканоміка

https://news.vitebsk.cc/2018/08/20/ugolovnoe-delo-vozbudili-v-otnoshenii-uchreditelya-i-direktora-firmy-otpravivshej-v-latviyu-63-lesovoza-neobrabotannyh-breven/

Далі...

В лес - за бизнес-секретами

Немецкий философ-экономист ведет менеджеров через лес в Мюнхене, Марбурге или Гамбурге и объясняет, чему они могут поучиться у грибов и деревьев.



Около двадцати менеджеров стоят на опушке леса и пристально разглядывают гниющий, покрытый мхом ствол дерева. Тишина, только слышны успокаивающий шелест листьев под ногами и пение птиц над головой. Мужчины и женщины действительно наслаждаются этим тихим моментом. Но они здесь не для того, чтобы общаться с природой. Они хотят знать, как их бизнесу выжить в условиях возрастающей конкуренции, глобализации, а также как избежать истощения природных ресурсов. Среди елей и сосен на окраине Мюнхена менеджеры - большинство из региональных компаний среднего размера - надеются найти ответы.

Прогулки по лесу - часть семинара, который проводят специалист по экономической философии Фридрих Глаунер (Friedrich Glauner) и лесничий Райнер Кант (Rainer Kant). Они используют деревья как учителей экономики.

Перепотребление и конкуренция ведут к катастрофе

Утром перед лесной экспедицией участники семинара сидят напротив друг друга в традиционном баварском ресторане. Заказав гигантские брецели, они слушают про новую экономическую модель - и конец света.


На семинарах в немецком лесу учат вести бизнес правильно

Философ Глаунер из Тюбингенского университета считает, что катастрофа близится и миру нужна новая экономическая концепция. "Индивидуальное, рациональное стремление получить максимальную выгоду оказывает разрушительный эффект на наше общество. Оно приводит к чрезмерной эксплуатации природных ресурсов и растущему неравенству. В прошлом они были главными причинами, по которым погибали общества", - предупреждает он.

Менеджеры, сидящие за тяжелым деревянным столом, ерзают на своих местах. Это слишком апокалиптическое сообщение, чтобы проглотить его вместе с утренним кофе. Некоторые смотрят недоверчиво, другие кивают. Все они из совершенно разных сфер - от натуральной косметики до 3D-печати, но их объединяет поиск более стабильной бизнес-модели.

КОНТЕКСТ

• Время сажать деревья
• Типичные признаки немецкого офиса
• Рога и штрафы: что нельзя в немецком лесу
• Немцы вышли из леса
• Достопримечательности Германии: Альтенштайг - ворота в Шварцвальд
• Принять "лесную ванну" и помолодеть

"Мы работаем с небольшими фермами и природными ресурсами по всему миру, - говорит сотрудница компании по производству натуральной косметики Габриэле Пёльт (Gabriele Pölt). - Я бы хотела узнать, как мы можем улучшить нашу работу - не только для природы, но и для наших людей".

Философ предлагает компаниям не просто получать прибыль, а создавать продукты и услуги так, чтобы выгоду от этого получили все, в том числе клиенты и сотрудники.

Грибы и деревья показывают мастер-класс

На маленькой лесной полянке его коллега Райнер Кант предоставляет практическое обоснование абстрактной теории Глаунера - на конкретных примерах. Капитализм живет за счет конкуренции, говорит он. Но в природе сотрудничество и коммуникация более важны.

Лесничий показывает на землю: микориза под ногами слушателей - пример симбиотических отношений в природе, союз гриба и дерева. Гриб растет вокруг корней дерева, поддерживает их водой и питательными веществами из почвы. Дерево получает энергию от солнца на себя и на гриб. Если один из них не выполняет свою работу, они вступают в переговоры.

"Если гриб отдает мало воды и питательных веществ, дерево уменьшает поставку сахара грибу и таким образом вынуждает его давать больше", - говорит Кант, который работает в общественной организации B.A.U.M., которая занимается просвещением в области экологического менеджмента и устойчивого развития. Дерево старается не убить гриб, уменьшив кормление слишком резко, потому что хочет продолжать взаимовыгодные отношения. "Так возникает баланс", - заключает он. Компании могут также извлечь из этого уроки. Сотрудники, клиенты и поставщики - часть экосистемы фирмы, и их нужно рассматривать как партнеров.

Компании должны учиться у природы

Почти в половине немецких лесов растет только одна или две разновидности дерева - в лесопасадках в основном используют быстрорастущие ели и сосны. Такие экосистемы уязвимы для болезней и инфекций, разнообразие же делает леса устойчивыми. Этот принцип работает и на микроуровне.


Взаимовыгодным отношения в бизнесе можно учиться у природы

Указывая на кусок сухостоя, лесничий Кант говорит, что мертвому дереву нужно 50-80 лет, чтобы полностью распасться. Тем временем само дерево становится домом для миллионов организмов, которые постепенно возвращают воду и питание назад в окружающую среду. "На самом деле рост ничего не стоит сам по себе. Есть фазы застоя и разрушения, восстановления и отдыха", - подчеркивает тренер.

Поэтому фирмы должны остановиться и сосредоточиться на том, что делают лучше всего. Этот совет находит отклик - особенно у Йозефа Обезера (Josef Obeser). Он работал в компании, которая выросла с 50 до 2500 сотрудников за десять лет. "Когда прибыль снизилась, предприятие было продано. Мы должны были остановиться на 500 сотрудниках", - сожалеет менеджер.

Вопросы мировой экономики

К концу прогулки участники семинара, кажется, пришли в согласие с Кантом и философией Глаунера - несмотря на апокалиптические предупреждения за завтраком. "Я - здорое цветущее дерево, - проводит аналогию один из них. - Вместо того, чтобы хранить излишек энергии, я отдаю его другим таким образом, чтобы они могли также вырасти и мы стали единой сильной системой".

Тем не менее прибыль и рост - основные цели мировой экономики, среды, в которой работают менеджеры. Вопрос остается открытым: как крупные компании могут убедить акционеров разрабатывать системы, которые приносят пользу всем вовлеченным в производство, вместо того чтобы просто получать прибыль?

Хотя Глаунер полагает, что его модель лучше всего подходит небольшим или семейным предприятиям, где владельцы играют прямую роль в управлении, он убежден, что в ней есть что-то для каждой компании. "Если мы сможем изменить способ ведения бизнеса, то мы сможем избежать катастрофы", - уверяет философ. С этой целью он проводит лесные семинары - пока в четырех немецких городах: в Мюнхене, Гамбурге, Тюбингене и Марбурге.

Смотрите также:
Немецкие фермеры учат делать карьеру

https://www.dw.com/ru/в-лес-за-бизнес-секретами/a-45018376?maca=rus-rss-ru-all-1126-xml-mrss

Далі...

В Николаевской области жители села вышли на собрание против работы карьеров, с которыми связывают пожары в лесу

Сегодня, 20 августа, в селе Бугское, которое находится в Вознесенском районе и входит в Бугскую объединенную территориальную общину, состоялось собрание жителей, которые выступают против расширения песчаных карьеров.

Поводом для собрания стали нашумевшие пожары в лесном массиве. Жители подозревают, что пожары в лесу были устроены умышленно работниками фирм, которые владеют карьерами в районе села.

На заявленную встречу из местных властей никто не явился, кроме четырех депутатов территориальной общины. Люди растеряны и не совсем понимают, что им делать. Шла речь о перекрытии трассы и железной дороги. Однако до каких-то конкретных действий не дошло.

Карьеры для жителей близлежащих населенных пунктов стали спорной проблемой уже давно. С одной стороны, именно благодаря карьерам наполняется бюджет территориальной общины, с другой — именно с карьерами связывают множество экологических проблем, таких как уничтожение леса и уход воды из колодцев.

На встрече один из депутатов показывал, что земля части лесного массива отдана государством под разработку карьеров.

Дата публикации: 20.08.2018 12:50

https://times.com.ua/News/94480/v-nikolaevskoy-oblasti-zhiteli-sela-vyshli-na-sobranie-protiv-raboty-karerov-s-kotorymi-svyazyvayut-pozhary-v-lesu

Далі...

Фермери з Херсонщини викидають непродані овочі в лісі

Херсонські виробники, що займаються вирощуванням ранніх овочів у теплицях, після закінчення сезону викидають свою непродану продукцію у лісі.

Про це на повідомила прес-служба Олешківського лісо-промислового господарства.

Просто неба часто опиняються овочі, які не вигідно реалізовувати. Разом з продуктами можна знайти плівку, мульчу та шланги з поливу.

Так, під час проведення рейду працівники лісової охорони на траві знайшли гору непотрібного господарям солодкого перецю.

«Чому його просто не віддати тим, хто його не може придбати або відвезти у будинок для сиріт, роздати військовим, літнім людям — оце б була гарна справа», — обурюють представники лісництва.

Нагадаємо, Україна втрачає близько 65% вирощеної продукції через неправильне зберігання.

http://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-z-hersonsini-vikidaut-neprodani-ovoci-v-lisi

Далі...

У Карпатах з’явилася перша лісова дорога з кільцевим рухом

Перша лісова дорога з кільцевим рухом з’явилася в Карпатах. Її збудували у Рахівському лісодослідному господарстві. Транспортне кільце знаходиться на висоті більше тисячі метрів над рівнем моря, а далі нова дорога йде вище.

Кругову розв’язку посеред гір проклали цього року для того, аби там могли розминатися лісовози. У цьому місці сходяться одразу чотири урочища, які належать до Рахівського лісодослідного господарства: Липів-Лемський, Комин, Трифів і Балцатул.

Прокладати дорогу в цьому напрямку почали у 2007 році – після буревію з гір було потрібно вивезти повалені дерева. Спершу роботи фінансували з Державного бюджету, в останні роки лісівники роблять це своїми силами. Новий шлях протяжністю майже 5 кілометрів, що веде на полонину Балцатул, проклали лише власною технікою лісництва.

При будівництві лісових доріг використовують так званий австрійський метод, тобто майже всі роботи виконують екскаватором. Їх у Рахівському ЛДГ є два, обидва отримали у 2008 році. Така техніка, залежно від щільності скель та кількості дерев, щодня проходить від 10 до 100 метрів.
За утримання лісових доріг відповідатимуть самі лісівники. Вони ж будуть основними користувачами. Потрібні такі шляхи і рятувальникам, аби в разі пожежі швидко дістатися куди потрібно, і лісовій охороні. Також дорогами користуються туристи і приватні підприємці. Наприклад, місцеве підприємство із лісопереробки «ЕВК» за місяць спускає з гір понад 500 кубометрів деревини, для цього їздить хоча б одна машина на день.

Подальше розширення мережі лісових доріг – у планах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства. Попри роки роботи, в лісах області придатних для проїзду шляхів у рази менше, ніж у країнах Європи. Цього року на Закарпатті лісівники планують збудувати близько 20 кілометрів дорожнього полотна і облаштувати твердим одягом близько 35 кілометрів. Майже всі ці роботи лісгоспи проводять за свої кошти.

http://m-studio.net.ua/u-karpatakh-zjavilasja-persha-lіsova-doroga-z-kіlcevim-rukhom/

Далі...

Радикали Львівщини звернуться до парламенту щодо подолання вето на Закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка

Депутати Радикальної партії Олега Ляшка усіх районних та міських рад Львівщини ініціюють голосування за Звернення до Верховної ради України щодо подолання вето Президента України на Закон №5495 про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка. Голосувати за відповідне звернення депутати закликають невідкладно на перших засіданнях сесій місцевих рад після літніх канікул.

Нардеп Віктор Галасюк та Голова Львівської ТО РПЛ Микола Іщук на деревообробному підприємстві у Кам’янка-Бузькому районі

23 липня 2018 року Президент Порошенко П.О. наклав вето на закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка №5495, ініційований фракцією Радикальної партії Олега Ляшка. Львівська обласна організація Радикальної партії Олега Ляшка вважає, що це величезна помилка, вкрадені в українців робочі місця і достойні зарплати та удар по екологічній безпеці держави.

Нагадаємо, ще у 2015 році РПЛ домоглася запровадження 10-річного мораторію на експорт лісу-кругляка. Але спритні ділки продовжують вивозити український ліс за кордон цілими вагонами та ешелонами. Тільки за минулий рік під виглядом дров до ЄС контрабандисти вивезли 1 млн. кубометрів української деревини.

Тому 3 липня ц.р. Верховна Рада ухвалила новий Закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка №5495. Метою цього нормативного акту є збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем.

Проте, Президент повернув цей закон назад до ВР на доопрацювання та пропонує вилучити з нього повну заборону на експорт дров. Хоча, об'єктивних підстав для вето не було. Більше того, заборону або обмеження на експорт лісової продукції запроваджено у 33 країнах, а в Канаді та США така заборона діє вже понад 100 років.

«Вето Президента на наш закон – шикарний подарунок контрабандистам. Порошенко показав, що за контрабанду лісу вони відбудуться легким переляком або штрафом у 300 гривень. А могли б сісти в тюрму на 5 років чи навіть на 12 років за повторне скоєння злочину», - наголосив лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

«При однаковому обсязі лісу щорічно Україна продає матеріалів на 2 мільярди доларів, а Польща – на 20. Наш ліс везуть у Польщу, Угорщину, Чехію. Там його переробляють. Потім в Німеччину, Францію чи до нас везуть меблі. А я хочу, щоб ці меблі робили в Україні продавали готову продукцію на весь світ. Щоб українці працювали, заробляли і не побиралися. Тому я зроблю все, щоб подолати вето Президента на цей закон», - додав Ляшко.

Львівська обласна організація, депутати всіх міських та районних рад Львівщини вимагають від Голови Верховної Ради України і народних депутатів України винести на розгляд парламенту питання подолання вето Президента на Закон України №5495.

«Це нонсенс, коли президент України дозволяє грабувати власну країну. Накладене вето на закон про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка №5495 – це злочин проти держави, її громадян і всіх, хто хоче чесно працювати в своїй країні і виготовляти якісну продукцію з деревини в Україні», - зазначив голова Львівської ТО РПЛ Микола Іщук.

«Сьогодні ми сприяємо тому, щоб виробництво в регіоні зростало, а експорт сировини зменшувався, щоб підприємці мали можливість заробляти на продажі товарів з високою доданою вартістю, щоб підприємства модернізувалися, і українці залишалися в країні, при цьому отримуючи конкурентні зарплати і пенсії. Для нашого регіону це питання особливо актуальне. І я радий, що спільні зусилля і команди Радикальної Партії Ляшка й десятків підприємців вже сьогодні дають позитивні результати. Сподіваюся, що законопроект про ринок лісів і закон 5495 про криміналізацію контрабанди лісу-кругляка буде підписано, що дасть можливість стимуляції розвитку українським підприємцям і поліпшить умови в галузі в цілому», - додав він.

http://strichka.com/item/81779221

Далі...

«Легкие планеты» скоро откажут

Из-за уничтожения лесов и деятельности сельскохозяйственных предприятий выбросы углекислого газа в тропических регионах выросли на 20%. Ученые бьют тревогу: в скором времени тропические леса перестанут справляться с таким количеством CO₂.

«Легкие планеты», как часто называют тропические леса, уже сейчас генерируют примерно поровну кислорода и углекислого газа. Стремительная вырубка леса приводит к тому, что баланс смещается в сторону CO₂. Ученые из университета Эдинбурга предсказывают, что в скором времени тропические джунгли могут из союзника в борьбе с глобальным потеплением стать одной из причин глобального потепления.

Экологи призывают мировое сообщество принять срочные меры по защите лесного покрова Земли. «Наше исследование показывает, что леса скоро не смогут противостоять повышению температуры и начнут генерировать парниковые газы», — говорит профессор Эд Митчард, один из соавторов исследования.

Пока что повышающееся количество CO₂ стимулирует рост растений — но замена лесов на сельскохозяйственные угодья в ближайшее время может кардинально поменять ситуацию. Животноводство, которое активно развивается в тропических странах Южной Америки, также вносит значительный вклад в глобальное потепление. Эта отрасль — самый крупный источник парниковых газов, в первую очередь метана. Парниковая активность этого газа в расчете на 100 лет примерно в 28 раз выше, нежели у CO₂.

http://earth-chronicles.ru/news/2018-08-20-118927

Далі...

Золотоніські лісівники передали черговий смачний дарунок українським воїнам (ФОТО)

Колектив Золотоніського держлісгоспу нещодавно передав свою чергову посильну допомогу на передову, аби ще раз бодай трохи підняти настрій та бойовий дух наших захисників.

Так, з харчуванням нині на передовій проблем начебто й нема. Але й звичайну людську увагу ніхто не відміняв. До того ж, хто відмовиться від традиційних домашніх смаколиків, котрі так нагадують рідні місця та домівку.

"Саме тому цього разу ми гуртом зібрали доволі незвичний вантаж: повний бус різноманітної консервації – різні види варення, консервовані гриби та березовий сік", – повідомили у Золотоніському лісгоспі.

Як завжди передав смачний подарунок власною автівкою давній друг золотоніських лісівників та волонтер Олексій Дробязко.

У лісгоспі переконані, ці запаси своїм ароматом рідної домівки хоч трішки, але піднімуть настрій нашим захисникам.

Привіт із Черкащини знайшов своє місце на передовій, а золотоніські лісівники тим часом вже думають над новими ідеями щодо матеріальної і моральної підтримки захисників України.

Повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Підготував: Аліна ПЕРЕВАЛ
Джерело: Ліси Черкащини

Фото: https://lis-ck.gov.ua

http://pres-centr.ck.ua/person/72455/

Далі...

В Украине придумали, как бороться с контрабандой леса

Кабинет министров Украины инициировал масштабные проверки лесных хозяйств, а Госгеокадастр работает с данными со спутников.

Как передает «Сегодня», лесные хозяйства проверят – масштабный аудит поручил провести премьер-министр Владимир Гройсман, чтобы выявить схемы незаконного экспорта украинского леса.

«Госгеокадастр сейчас занимается тем, что с помощью космических снимков сверяет фактические вырубки леса с теми, которые должны быть по документам Гослесагентства. Есть также сведения о том, что экспорт древесины сократился благодаря этим мерам», – рассказал первый замглавы Минагропрода Максим Мартынюк.

По данным Государственной фискальной службы, благодаря борьбе с контрабандой экспорт древесины в июле по сравнению с июнем-2018 уменьшился втрое.

«Уже с 8 августа фактические состоялись выходы на объекты, на лесные хозяйства, на предприятия непосредственно по выполнению этого поручения, по проверке непосредственно каждой отдельной хозяйственной операции», – отметила председатель Госаудитсулжбы Украины Лидия Гаврилова.

2018-08-20 10:36

http://veroyatno.com.ua/news/v-ukraine-pridumali-kak-borotsja-s-kontrabandoj-lesa/

Далі...

Геннадій Москаль: Війну з незаконними вирубками лісу треба вести не в інтернеті!

Геннадія Москаля не треба зайвий раз представляти на широкий загал. Він постійно в медійному полі, завжди має свою думку про ключові події в державі, її хочуть чути, навіть якщо вона дуже екстравагантна і часом виходить за межі політкоректності.

Нова зустріч в Укрінформі відбулася саме тоді, коли підійшов до кінця трирічний термін із часу його призначення на посаду голови Закарпатської облдержадміністрації.  А отже є привід розпитати керівника області про зміни, що відбулися, ключові суспільні проблеми, економічну та політичну ситуацію в області.

ПРИЙМАЮ УСІХ: ПРАВИХ, ЛІВИХ, АКТИВІСТІВ, НАВІТЬ МІСЬКИХ БОЖЕВІЛЬНИХ

- Геннадію Геннадійовичу, ви постійно в топ-рейтингах голів ОДА країни — за різними версіями. За що так люблять Москаля?

- Ну, я ж сам ці рейтинги не складаю. І це ще не значить, що люблять… Одна з причин — моя відкритість. Це принцип, я за ним працюю як тут, на Закарпатті, так і, до прикладу, на Луганщині. За часів мого керівництва цивільною адміністрацією ми щосуботи були на передовій, розвозили продукти харчування, шифер... Я ходив без охорони, і люди дивувалися, а вже після мене всі керівники ходили з 10-20-ма автоматчиками — на що я одразу сказав, що це є велика дурниця, бо сьогодні війна ведеться не автоматами, а “градами”, “смерчами”.

- А у вас тут зараз скільки охоронців на Закарпатті?

- Немає. Ви ж пройшли в приймальню спокійно — хіба хтось про щось спитав? Внизу стоять співробітники цивільної охоронної фірми, які відповідають за порядок у будівлі, щоб, наприклад, вночі хтось не заліз, картину не вкрав... Але зараз, у робочий день, будь-хто може сюди зайти і ніхто не має права спитати куди він, до кого і нащо. Я скасував узагалі приймальні дні: приймаю візитерів у міру надходження. Часом приходить сто чоловік, часом - 50, часом півсела, у кожного свої проблеми. Приймаю усіх: правих, лівих, активістів, навіть міських божевільних. У мене часом відчуття, що вони просто йдуть поговорити з Москалем, бо у ході зустрічі забувають узагалі, за чим прийшли.

НА ЗАКАРПАТТІ КРИТИЧНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЗАКРИТТЯМ ФОПІВ

- То секрет популярності Москаля - у відкритості і доступності?

- Насамперед. Але не тільки. Я вже за четвертий раз головування в ОДА розуміюся повністю у виконавчій владі та державному управлінні територій. От мені дали Закарпатську область, значить, я маю тут вивчити все: і міжконфесійну, і міжетнічну, і політичну, а насамперед ми сконцентровані на економічній і фінансовій ситуації. Так, сьогодні є проблема, наприклад, що багато підприємців закриваються. На це в Закарпатті дві причини: або вони самі, або всі їхні працівники виїхали на заробітки.

- Критична ситуація із цим в області?

- Дуже! У нас є такий обласний депутат Федурцьо, він підприємець, між Лопуховим і Усть-Чорною на Тячівщині побудував комплекс, де лікують унікальними водами. Там завжди були люди. А це недавно ми там нараду проводили, де Лопухів, Німецька Мокра, Руська Мокра, Усть-Чорна, зайшли до нього — дивлюся: пусто. Я питаю - де люди? Виїхали всі до одного за кордон, каже, закрився я, бо більше не можу.

- З безвізом більше закарпатців виїжджає за кордон?

- Це не пов'язано з безвізом. Це закономірне прагнення людини знайти кращу долю і кращу зарплату... Так, велика частина хоче лишитися, це молодь, передусім. Масово виїжджають люди середнього віку — хочуть заробити гроші, щоби потім вкласти тут.

У НАС ІДЕ БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ТЕЛЕВІЗІЙНА, А НЕ СПРАВЖНЯ

- Ви останнім часом стали “рупором” закарпатських лісівників, багато повідомляєте про стан справ у цій галузі в області, про зменшення рубок. Проте минулого місяця стався скандал із перешкоджанням журналістській діяльності на Тячівщині, перед тим — корупційний скандал у сусідньому господарстві в тому ж районі...

- Щодо того корупційного скандалу я дав доручення розібратися правоохоронцям і публічно відзвітувати на засіданні облради. Бо це скандал запланований. Його суть — знайти за допомогою підставної особи хабарника і роздути це на публіку. Знайшли людину, 24 роки, вона, за даними Державної фіскальної служби, ніде не заплатила податок на дохід фізичних осіб і ніде немає ніякого доходу від підприємницької діяльності...

- Але разом із тим купує ліс і дає хабарі?

- Здавалося б — за які гроші? Він ходив там в окрузі більше місяця. Спочатку до керівника цього лісництва, той, вибачте, послав його подалі, до лісничих — безрезультатно. Ну, але зрештою знайшов дурня, який повівся. Той майстер лісу за 2,5 години (без аукціону та біржі) продав ліс, він такого ж віку, цей “лісник-хабарник”, як і провокатор. Через півроку має женитися, от грошей на весілля хотів зібрати... Там навар був 16 тисяч, навіть менше. Отже, вони наймають машину, їдуть на верхній склад, вантажать цей ліс, їх там ловлять, це йде одразу в телевізор і починається скандал.

У нас же якщо корупційна справа, то біжать не в прокуратуру чи СБУ, а в телевізор. У нас іде боротьба з корупцією телевізійна, а не справжня.

- А справжня не такими методами має вестися, хочете сказати?

- Я свого часу законопроект подав, який стосувався антикорупційного бюро, він досі лежить у ВР. Його суть у тому, що це бюро не повинне мати філіалів, а має бути зосереджене — як у Варшаві, в Будапешті, в Бухаресті — у Києві. От в Румунії дуже чітко зроблено: є п'ятірки - слідчий і оперативні працівники. Електронна система розписує їх, керівник не може розписати і сказати, ти так і так робиш - там і там. Коли приходить сигнал із якоїсь області (звернення, підписані чи анонімні, чи агентурні повідомлення), він іде в електронний розподіл. І тоді якась п'ятірка береться за розслідування. А в нас правоохоронці використовують метод, що називається “торпеда” оперативним сленгом, тобто, підставних осіб, які йдуть провокувати на хабар.

- А тоді на суді вся справа розвалюється…

- Румуни, наприклад, таких агентів шукають у когорті ворогів тих, щодо кого є певні підозри. Це може бути незаконно звільнений мером чиновник, наприклад. І доказова база, зібрана ним, — залізна. Я знаю одного адвоката румунського, який захищає клієнтів від антикорупційного бюро. Він жодного суду не виграв, каже, що звинувачення дуже професійно веде розслідування, і там на суді справи не розвалюються. А найголовніше — у них нема антикорупційного суду. Є просто суд. І їм до лампочки, хто ти, якщо ти у них — то ти або підсудний, або свідок, або потерпілий. І якщо один із судів Бухареста заарештував брата чинного президента Румунії й Апеляційний суд міста Бухарест це затвердив, то це чогось варте.

ВІЙНУ З НЕЗАКОННИМИ ВИРУБКАМИ ЛІСУ ТРЕБА ВЕСТИ НЕ В ІНТЕРНЕТІ!

- Зараз корупційних скандалів ставатиме все більше — бо ж вибори на носі. Бачимо — піднімається питання лісу, на черзі, певно, митниця та контрабанда. Словом, як цей час відчувається на Закарпатті? До чого готуєтесь?

- Щодо лісу — я вже доручив нашій прес-службі реагувати на ситуацію. За останній місяць різні люди знову ідуть у ліс, констатують факти вирубаних ділянок, викладають в Інтернеті, це користується великим попитом і додає рейтингу. Звісно, ми очікуємо, що ці настрої будуть тільки наростати. Але! Війну з незаконними вирубками лісу потрібно вести не в Інтернеті! Якщо ви — громадські активісти, журналісти чи просто небайдужі громадяни — це виявили, звертайтеся в поліцію. Ви не вірите поліції? Звертайтеся в СБУ, у прокуратуру. Не вірите нікому в області, звертайтеся в Генпрокуратуру, в НАБУ. Велике поле для маневрів. Але ніхто ніяких заяв не пише. Всі поговорили - виклали в Інтернет. І ніхто не розуміє, що поміняють директора Держлісгоспу Мокрянського чи Брустурянського чи Свалявського лісгоспів, чи директора облуправління Мургу, чи навіть керівника Державного агентства лісових ресурсів України — а ліс все одно будуть рубати.  Бо причина у  держзамовленні. Але ніхто ж про це в Україні вголос не хоче говорити! Краще зробити дияволом гуцула з сокирою, який нищить екологію і ліс. А в той же час Міністерство економіки, яке є структурним підрозділом уряду, розробляє, скільки йому на рік потрібно лісу для забезпечення промисловості. Всі хочуть спати на дерев’яних, а не на пластмасових ліжках, сидіти на дерев’яних стільцях, мати дерев’яну підлогу, дачу зі зрубу... І при цьому, щоб ліс був на місці.

- Ви говорите про необхідність зменшення держзамовлення?

- Так, менше лісу на держзамовлення. Бо доводиться до кожного держлісгоспу з Києва, до кожного лісництва, лісничого і до кожної дільниці — скільки треба дуба, бука, граба, ялиці і смереки. Інша інституція — лісопатологи - знаходять на площах ділянки, де заготівлю можна виконати (бажано, щоб не було пралісів, щоб там не був схил), видають документи, з міністерства приходить наказ. Не виконуватимуть його нинішні керівники, все одно призначать тих, хто буде ліс рубати.

- Але є ж незаконні рубки, які не відбуваються без відома керівників лісогосподарств — бо без них у державному лісі ніхто навіть не чхне...

- Із цим має боротися поліція, прокуратура. Я на кожній нараді питаю, де результат? Кажу, ви ж бачите, що незаконно зрубали. Ви когось установили, направили справу до суду? Ні, нікого, бо нестача людей, завантаженість. Якщо деякі слідчі мають по 500-600 кримінальних проваджень, чи можуть вони взагалі хоча б одну справу довести до суду? Я не те, що стаю на захист лісівників, а кажу, що подавати інформацію потрібно об’єктивно і питати з Києва, мовляв, шановні, ви трошки зменшуйте апетит, бо у людей на місцях терпець уривається. І ще одне: скандалів було би набагато менше, якби ці всі норми визначали тут в області, як це було до Януковича.

- На Закарпатті краще знають, скільки треба тут рубати?

- Звісно, краще. І до конкурсу раніше допускалися ті, що займалися переробкою деревини, а не тільки лісозаготівлею, і мали не менше 20 робочих місць. Сьогодні це все діє так, як Янукович вибудував, по вертикалі. Децентралізація нічого нам не повернула.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ ОДНЕ, А ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД – ЗОВСІМ ІНШЕ

- Це добре, що ви згадали про децентралізацію. У нас є чимало питань стосовно цієї реформи, бо кажуть, що Геннадій Москаль — головний противник децентралізації в області. Скажіть, чому ви не сприймаєте децентралізації?

- Я децентралізацію сприймаю, я не сприймаю об’єднання громад, яке зараз відбувається на Закарпатті, і яке не має нічого спільного з децентралізацією. Децентралізація – це є децентралізація, а об’єднання територіальних громад – то зовсім інше.

- Ну чому ж? Об'єднані громади переходять на міжбюджетні відносини з державою, отримують субвенції, працюють самі — хіба це не децентралізація?

- Децентралізація – це передача повноважень із центру, тобто з Києва, на місця. Що ми отримали на місце як Закарпатська область? Обласні та районні дороги для ремонту. Київ не хоче розпрощатися з тим, що централізовував Янукович. Коли всі йшли на вибори, рвали на собі вишиванки, що проведуть децентралізацію, але корупційну складову режиму Януковича так ніхто і не розвалив. Для чого було , наприклад,, робити Держгеокадастр? (Держгеокадастр утворений у 2014 році постановою Кабміну шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України, що існувало з 2011 року — ред.). Де Держгеокадастр, а де Закарпаття — і чи я маю до нього відношення? Аж ніякого. Чому раніше тут було Управління земельних ресурсів і не було скандалів? Ви бачите, всередині адміністрації скандалів нема, всі скандали на Закарпатті пов'язані з центральними органами виконавчої влади. Якщо у нас в ОДА 19 департаментів в управлінні, то Київ тільки в нашій області має 68 представницьких організацій! Хіба можна цим усім якісно, та взагалі — будь-як - управляти? Але усі хочуть, аби вони гроші тут збирали і везли на Київ. І тримають цих чиновників на Закарпатті, як священих корів, там нікого поміняти не можна!

ЛИШАТИ ВСЕ, ЯК БУЛО, — НЕ МОЖНА, АЛЕ ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ СПЕЦИФІКУ
- Чому ж ви не погоджуєте об'єднання цілої низки громад? Здається, їх шість зараз на погодженні в ОДА?

- Те об'єднання громад, яке пропонується в більшості випадків, ставить під питання існування бюджету районів. Я на таке не піду. Я за децентралізацію, але Київ ніяких кроків не робить до неї.

- Крім децентралізації на Закарпатті є проблеми й з іншими ключовими реформами. Як, наприклад, на вашу думку треба тут впроваджувати медичну і освітню реформи?

- Не так, як у Києві чи у Дніпропетровську.

- А як? Погодьтеся, лишати усе як є, також не можна: гірше ж нікуди!

- Так, як є, лишати неможливо. Але специфіка Закарпаття в тому, що якщо сільське населення становить у середньому 30% по Україні, то в Закарпатті - 63%. А як запроваджувати медреформу і створювати округи, коли у нас є гірські та високогірні населені пункти? І ми заберемо звідти, як каже Уляна Супрун, екстрену медичну допомогу і замінимо її на парамедиків. Я нічого цього робити не буду. Бо ці уазики «швидкої» у тих селах — єдине спасіння, тільки вони доїжджають по тих лісових дорогах між селами і рятують людей, бо там є лікар. Міністр - з іншої країни, з інших реалій, можливо, поняття не має, як тут влаштовано усе на Закарпатті і що з цим робити. Тут округи в тому вигляді, як пропонується, неможливо створити!

ЯКБИ КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ ПОВІСИВ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР НА СВОЄМУ БУДИНКУ В БЕРЕГОВІ...

- Ще давайте зачепимо тему освіти. Освітній закон саме завдяки Закарпаттю став сенсаційним - маю на увазі скандал з угорцями через 7-му статтю щодо викладання українською мовою у школах нацменшин.

- Я пропонував вирішення цього скандалу ще на етапі його зародження: внести правку, що його дія не поширюється на мови ЄС. Зараз до цього таки прийшли - але ж скільки переговорено!

- Угорське питання за цей час стало топовою суспільною темою.

- Угорське питання надумане. От на прикладі того ж Берегова, де усіх дратують угорські національні прапори… Але якщо національне законодавство і міжнародно-правові договори, і дві прямі угоди між Угорщиною і Україною, ратифіковані парламентом обох країн, дозволяють використання національної символіки, то чого ви, шановні українці, - праві, крайні праві, ультраправі, помірковані - усі разом узяті до цього чіпляєтеся? Чому не купите собі прапора і не повісите на своєму будинку? У тому ж Берегові? Нещодавно я був на фестивалі ковалів у Лисичеві, у водяній кузні "Гамора". Там на сільській раді чи школі висять чотири панно від верху до низу з національно символікою! Це в глухому селі на Іршавщині.

- От на кого треба рівнятися, виходить!

- Так, бо зазвичай в українському селі на сільраді теліпається вицвілий і потріпаний прапор. Зате угорські прапори в угорських селах українців дуже хвилюють.

- У світлі останніх подій ці хвилювання можна пояснити...

- Але вибачте, якби кожен українець повісив український прапор на своєму будинку чи балконі квартири в Берегові, то угорська символіка там загубилася б! Бо угорців у Берегові - менше 50%. Але ніхто не бачить іншої символіки там, тільки угорську. Я не є політкомісар, аби когось до цього закликати, але тут треба сказати про лінощі українців. У нас навіть кричалки одні й ті самі, нових ніхто не видумав: «Україна понад усе», "Смерть ворогам!", «Слава Україні!» і «Героям слава!». Якщо ми й надалі будемо кричати "Слава Україні!" і нічого при цьому не робитимемо, то ця слава сама собою ніколи не настане.

ВИНОРОБСТВО - ЦЕ ПЕРШЕ, У ЩО ТРЕБА ВКЛАДАТИ НА ЗАКАРПАТТІ

- На початку третьої каденції головування у Закарпатській ОДА (третього пришестя Москаля, як кажуть самі закарпатці) ви нам казали в інтерв'ю, що ваш найбільший ворог на Закарпатті — не Балога, а економіка. Точніше те, що її тут немає, а відтак - і грошей нема...

- І це досі наша головна біда. Те, що ми дотаційні, тобто на 76% залежні від Києва. У Києві немає грошей, і в нас автоматично теж - і це замкнуте коло.

- На вашу думку, чи є якісь чинники, що могли б перевернути цю ситуацію для Закарпаття?

- Є декілька напрямків, я почну з основного, який ми педалюємо і дійшли уже до Верховного Суду, що повинен розглянути скаргу від Закарпатської ОДА про бездіяльність депутатів ВР, які не хочуть розглядати закон про повернення земель колишніх радгоспів у комунальну власність. У нас є купа інвесторів, які готові вкладати у закарпатські виноградники, а ми просто не можемо віддати їм ці землі в оренду.

- Інвестори - з місцевих?

- Ні, угорці. Асоціація угорських виноробів зацікавлена в тому, аби відновлювати занедбані закарпатські виноградники. У них в Угорщині немає куди ці саджанці увіткнути, а нині кліматичні умови такі, що на Закарпатті вдало можна вирощувати європейські сорти - те, що росте в Угорщині, в Італії, Франції, росте вже й у нас. Аматори, приватні винороби, давно не садять крупмлі (картоплю - ред.) на своїх землях, а садять виноградники і роблять вино. За напоями до них їдуть київські і навіть європейські ресторани. Приходять і питають, скільки можеш зробити пляшок. Той каже, - можу 800. Ось тобі гроші, ось контракт, ідемо до нотаріуса. Але якщо ти продаси хоча б зайву пляшчину ще комусь, то стовідсотково від вартості контракту платиш штраф. Люди задоволені, бо мають роботу й гроші.
Угорці поїздили по всіх виноробних підприємствах, зробили аудит. Вони чесно сказали, що тут буде прекрасне шардоне, що дуже хороші ґрунти під шампанські вина, на мільйони декалітрів.
Ще одне - виготовлення паленок фруктових, тут прекрасні ґрунти під яблуневі, абрикосові сади, груші, персики, сливи. Була також іще одна пропозиція - вирощувати бузину.

- Даруйте, але там і так нею все поросло...

- Ні, планується спеціально садити її плантації, доглядати, заготовлювати для фармації та для солодких бузинових напоїв, що вельми популярні в Європі. Так от, угорці порахували: якщо це все запустити, три мільярди ми будемо мати прибутку. Три мільярди! Прийде господар, він набере людей, платитиме податки, продаватиме тут добре вино, значно дешевше, ніж завезене з Чилі чи з Південної Африки.

Із приводу мого закону про роздержавлення винрадгоспів у комітеті ВР збиралася вже третя комісія. Але у парламенті його не включають у порядок денний, чомусь до останнього хтось притримує це все.

ТАКОЇ СОЛІ, ЯК СОЛОТВИНСЬКА, НЕМА НАВІТЬ У ЄВРОПІ

- А які ще напрямки?

- Це сіль.

- Маєте на увазі Солотвино? Але ж там закрите виробництво, карстові провалля. Кажуть, усе село в повітрі висить...

- Не вірте, то все дурниця, нічого ніде не висить. Проблема від того, що там не відкачують воду. Ми сказали: відкачуйте, скільки можна, і використовуйте у лікувальних цілях.

- Так, там лишилася інфраструктура, хоча туристів меншає з року в рік.

- Солотвино ніяк не можуть виключити зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації. Проти цього "Артемсіль", бо в них надлишок, і була така асоціація "Укрсіль", вона в угоду "Артемсолі" це питання узгодила. Але ж солотвинська сіль набагато кращої якості, це доведено, такої немає навіть у Європі! Запаси - мільйони тон, вистачить на дітей, внуків, правнуків.

Там уже скільки інвесторів приїжджало! Але законодавець забороняє приватизацію солотвинських шахт, як і закарпатських виноградників. І от тут усе вода підмиває, а там усе диким лісом поросло. Їх просто розкрадають різними способами. Скільки підприємств, де введені якісь арбітражні керуючі, якісь ліві директори, є ті, які просто пороздавали землю...

- То, кажете, ми тут на Закарпатті сидимо на грошах - і при тому дотаційні і повністю залежні від Києва?

- За підрахунками, тільки віддавши ці землі інвесторам, ми вийдемо не на 76%, а на 52% дотаційності.

ПО УНІКАЛЬНИХ ТРАВАХ СВИДОВЦЯ ХОДЯТЬ КАБАНИ Й ОЛЕНІ, ЧОМУ ТАМ НЕ МОЖЕ БУТИ ЛИЖНЯ?

- Крім роздержавлення землі, що автоматично дало би інвестиції, де ще на Закарпатті гроші зариті?

- Друга така основа для економіки - це туризм. У нас запланований великий проект "Свидовець"...

- Але він неоднозначно сприймається в народі. За - місцеві жителі, але екологи дають негативні оцінки, кажуть, що такий масштаб призведе до руйнівних наслідків у природі...

- Ой, скільки нервів це мені коштує, скільки я маю головного болю з цим! Боже мій, коли люди з Рахівського району і Тячівського всі «за», завжди знаходиться якась баба яга, яка проти. Так і ці екологи. Ну, хай будуть проти. Ми наразі виграли апеляційний суд.

- Але ж там справді багато питань щодо екології...

- Послухайте, це лижний курорт, він використовуватиметься тільки зимою. На унікальні трави впаде сніг. По них ходять кабани, олені, чому по них не може бути лижня? Одна бабця сказала по телевізору, мовляв, як я там яфини збиратиму? Прекрасно збиратиме! На Буковелі збирають, хто скільки хоче.

- Але ж зі Свидовцем проблема з масштабами проекту, з водою -така кількість туристів, як заплановано, призведе до незворотних змін.

- Та які зміни? Чорна Тиса повна води, бери - не хочу. Якраз курорт забиратиме воду, і це допоможе у передпаводкових ситуаціях, бо паводок формується у верхів'ї річок. А озера ніхто не чіпатиме - на Буковелі гірське озеро бережуть, як святиню, з нього ніхто кружки води не забере, воно загороджене, щоб ніякий дурень не пішов туди навіть купатися.

ЄВРОПЕЙЦІ ЗАЦІКАВЛЕНІ НЕ ТІЛЬКИ В ЧОРНОРОБАХ, АЛЕ ЗАКАРПАТЦЯМ БРАКУЄ ОСВІТИ

- Скажіть, а які у нас є проекти, що вже діють чи плануються і можуть бути каталізатором до розвитку регіону – якщо не чекати великого інвестора чи рішення депутатів ВР?

- Проекти є, але є і нюанс: вони можуть працювати, якщо до того часу все працездатне населення не виїде.  Ось, наприклад, Джейбіл Сьоркіт (велика корпорація, що має заводи та виробництво в Угорщині, на Закарпатті, збудовані ще в часи ВЕЗ - ред.) попри все, будує новий завод.

- У нас таки? Бо йшли розмови, що будуватимуть десь на Вінниччині, мовляв, тут нема кому працювати...

- Таки у нас, у Розівці (село під Ужгородом - ред.). Крім того, вони перевозять заводи з Угорщини сюди, в Україну - розрахунок простий: тут менше треба платити робітникам. Але проблема, що нікому працювати.

- Маєте на увазі кваліфікованих робітників?

- Так, у них інженерний, технічний персонал, керівництво - там мова спілкування англійська. Вони в пошуках персоналу об'їхали славну політехніку Львівську, Київський КПІ, інші технічні університети, результату - нуль. Люди дивилися на базу, на якій навчають майбутній персонал - це якесь "старйо", вони давали професорам нові айпади та айфони, ті не могли їх навіть включити. Єдине, де вони знайшли собі людей, - у Харкові та в Дніпрі, зрештою, направили їх учитися за кордон.

Тому щодо українців, які можуть працювати на європейців, - тренд такий, що ті зацікавлені не тільки в чорноробах, у них є потреба і в кваліфікованій робочій силі.

МИ НА ЗАКАРПАТТІ ЩЕ ЖОДНОГО СЕЛА НЕ СПИСАЛИ

- Знаю, що, наприклад, із лікарень на Закарпатті мігрувала, кажуть левова частка спеціалістів...

- Так, багато виїхало, особливо в Угорщину. Ситуація доходить до того, що в деяких регіонах нема з ким укладати договір. Це, знову ж таки, нюанс у проведенні медреформи на Закарпатті, на який не хочуть звертати увагу в Києві. Не треба їхати в Закарпаття, поїдьте у Чернігівську область, яка за рік списує 20-25 сіл із карти. А ми на Закарпатті ще жодне село не списали! І ми наразі єдина область у країні, де смертність не перевищує народжуваність.

- Ну, статистика свідчить, що це за рахунок ромів...

- А вони що, не громадяни України? Якщо ми, українці, ліниві, хочемо мати по одній дитині, дехто взагалі не хоче, то роми народжують по 5-10 дітей.

ЛЮБЛЮ ЗАКАРПАТТЯ ЗА ГОВІРКИ Й КУХНЮ, НЕ СПРИЙМАЮ ТЯГУ МІСЦЕВИХ ДО ПАРТІЙНОСТІ

- Геннадію Геннадійовичу, скажіть, за що ви найбільше любите Закарпаття і за що найбільше не любите?

- Я люблю Закарпаття, по-перше, за ту різноманітність національностей, мов, культур, що одне село одним діалектом говорить, друге - інакше. Дуже люблю місцеві діалекти. Сам говорю гуцульським, буковинським, бесарабським, якби продемонстрував - не зрозуміли би. По-друге, - за кухню, за різноманітність страв. За що не люблю? От якась тяга людей до партій тут аномальна.

- Серйозно?

- Такого нема в Україні. Ну, от я маю підтримувати БПП за родом діяльності, так би мовити, але в мене нема такого, щоб я когось масово залучав у ряди. А тут приходять - запишіть нас у партію. Кажу, що я нікого не записую, нащо це вам потрібно взагалі?...

Ми побудували тут свою роботу на трьох ліберальних принципах: перше - не влізати в бізнес. Друге - ми ніколи не судимося зі ЗМІ. Ви чули хоч про один позов? І ми нікого не примушуємо вступати в партії. Ні в провладні, ні в опозиційні.

НА ЗАКАРПАТТІ НА ВИБОРАХ ОСНОВНИМИ ГРАВЦЯМИ БУДУТЬ ПОЛІТИЧНІ ДОВГОЖИТЕЛІ

- Маховик виборчої кампанії набирає обертів. Як на Закарпатті змінюється політична картина?

- Партій багато, плодяться нові, але не з'являються нові лідери. На виборах будуть основними гравцями ті сили, які на Закарпатті є довгожителями. А всі нові, що з'являються, мають завдання просто розпорошити голоси виборців.

Я БИ НЕ НЕДООЦІНЮВАВ ОПОБЛОК НА ЗАКАРПАТТІ

- Ви готуватимете вибори президента на Закарпатті, можете оцінити шанси Петра Порошенка бути переобраним на другий термін?

- Ми робитимемо все в межах чинного законодавства, тобто не використовуючи адмінресурс, не набираючи полки нових членів партії - але ми будемо боротися за те, щоб наш лідер, нинішній президент, переобрався на другий термін. Але ми не заважатимемо іншим. Ми нічого з політичних плакатів не зривали - поки хтось фарбою не облив Вілкула в Ужгороді. Тоді тільки довелося.

-Та де той Вілкул, а де Ужгород...

- Тут така справа: у партії, яку він очолює, стабільний рейтинг в області. І я би не недооцінював "Опозиційний блок" на Закарпатті. Тут багато людей досі працює на заробітках у Росії, і це їхній електорат. Я це зрозумів, коли прийшов процес декомунізації, бо в цих районах (Тячівщина, Хустщина, приміром) ніхто пальцем не ворухнув! Голови сільрад мені сказали: приїдуть наші люди додому на Паску чи Різдво, а де вулиця Леніна, Терешкової, Маяковського?

- Он воно що! Боялися, що заробітчани своє село не впізнають?

- Саме так. Тому ми перейменовували вулиці та площі в тих населених пунктах розпорядженням голови ОДА. Тому й виникли чудернацькі назви. З Леноном же як було? Спитали бабцю в селі Калинах, де у вас тут вулиця Леніна? А вона перепитує: яка-яка, Ленона? Так ми й назвали. Вони кажуть: хай буде, але ви зробіть нам дорогу. Ми зробили, і вони заспокоїлись.

ГОТОВИЙ, ЩО МІШЕННЮ ОПОЗИЦІЇ НА ВИБОРАХ БУДУ Я

- Повертаючись до виборів і Опоблоку. Кажете, у них є стабільний електорат на Закарпатті. А як справи зі стабільним електоратом у Порошенка?

- Як сказати... Люди асоціюють владу насамперед із тим, що не зроблено. Опозиції в цьому сенсі набагато вигідніше йти на вибори, бо вони завжди критикують. А кращого способу виграти вибори, ніж критика чинної влади, ніхто ще у світі не видумав. Тут, на Закарпатті, в цьому сенсі я буду мішенню, і я готовий до критики. Я прищеплений.

- А яка вакцина?

- Досвід. Не здивуюся навіть статтям, де напишуть, що я дітей їм. Єдине, на що не зможу відреагувати - це некролог, бо не прочитаю. Все інше - робочі моменти. Я не повинен подобатися всім закарпатцям.  Маєте пропозиції, претензії - приходьте, будемо розмовляти. Я казав, що зі свого кабінету ще нікого не вигнав.

Тетяна Когутич, Укрінформ

http://uzhgorod.net.ua/news/129198

Далі...