ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 жовтня 2019

Наполеглива праця прес-служби - це основа великих досягнень цілої системи лісового господарства



16 жовтня, в Навчально-науковому інституті лісового i садово- паркового господарства, на кафедрі ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Відновлення, охорона й збереження рослинного світу лісів України в умовах техногенного навантаження та змін клімату». На засіданні присутні - працівники Державного агентства лісових ресурсів України, Товариства лісівників України, поважні вчені й лісівники, журналісти, помічники народних обранців та інші.

На самому початку Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук відзначив престижними нагородами журналістів, які пишуть на лісову тематимку. Cаме завдяки пресі відбувається комунікація людейу зелених кешкетах з суспільством, змінюється негативна думку щодо лісівників, яка була в більшості випадків сформована штучно за допомогою фейків й під впливом певної дезінформації задля реформування галузі й передачі лісів у концесію.
Сміливі, цікаві репортажі, відзняті у важких умовах, пліч-о-пліч разом із лісівниками, робота яких відноситься до небезпечних і важких

Ліс не знищується заради прибутку, а лісові господарства оберігають ліс, піклуються про нові насадження, займаються санітарними рубками - позбуваються сухостійних дерев, яких, на жаль, більшає через зміни клімату. І все це на серйозному контролі відповідних європейських інституцій. Лісівники самі зацікавлені у ощадних методах заготівель. І це варто показувати.
Ніхто не почувається добре без роботи. Наполеглива праця прес-служби - це основа великих досягнень цілої системи лісового господарства. Не доклавши зусиль, не можна зробити чогось захопливого. Для того, аби щось здійснити, потрібно важко попрацювати над ставленням цілей та розроблянням планів для досягнення бажаного. І залишатися на плаву - це також важка робота.

Мало кому на шляху до успіху вдалося уникнути наполегливої праці. Ви можете підійматися повільно, але повинні бути впевнені, що підіймаєтесь. Тому щоб зробити цікавий матеріал, журналісти, працівники прес-служби повинні пройти не один кілометр, переспати на полонині, в дерев'яній колибі, вміти працювати в умовах кризи, попасти інколи в халепу, або навпаки насолоджуватися неймовірно дивовижними краєвидами, зафіксувати їх та показати читачам та глядачам.

А будь-яка праця має бути оцінена. Відтак Юрій Миколайович Марчук вчора вручив заслужені нагороди

У номінації «За серію авторських публікацій в ІНТЕРНЕТІ, популяризацію лісової тематики У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ» таких учасників конкурсу:
  • перше місце - творчий колектив під керівництвом Юлії Давидової, прес-секретаря Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства (номінант Закарпатського ОУЛМГ);
  • друге місце – Іванна Масяк, кореспондент мережі гіперлокальних інтернет-ресурсів Район.UA (номінант Волинського ОУЛМГ);
  • третє місце– Галина Муравська, прес-секретар ДП «Жовківське лісове господарство» (номінант Львівського ОУЛМГ);
  • третє місце – Ауріка Маліновська, прес-секретар Київського ОУЛМГ, адміністратор сторінки «ЛІСОЛЮБИ УКРАЇНИ» (пропозиція Ради Товариства лісівників України);

Визначити переможцями конкурсу у номінації «За краще висвітлення лісової тематики У ДРУКОВАНИХ ЗМІ (районні, обласні, всеукраїнські ЗМІ)» таких учасників:
  • перше місце залишилося без переможця;
  • друге місце – Оксана Нікітіна, прес-секретар ДП «Гайсинське лісове господарство» Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства;
  • третє місце – Світлана Горошко, прес-секретар Рівненського ОУЛМГ (за випуск вкладки «Лісовими стежками» у газеті «Вісті Рівненщини»).

Опісля, відповідаючи перед прес-конференцією на питання журналістів Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук відмітив про важливість лісівничої та наукової роботи в охороні та збереженні лісу й тваринного світу

«В останні роки університет став публічним майданчиком для обговорення та розв'язання лісівничих проблем. Адже лісівники та науковці не тільки обговорюють проблеми, але й пропонують проєкти законів. У попередньому скликанні ВРУ у нас було три засідання комітету з питань аграрної політики. Наразі у нас налагоджені зв'язки з екологічним комітетом аграрної політики, а минулого тижня були зустрічі з керівниками цих комітетів. І варто зазначити, що є порозуміння».

Варто зазначити, що в Україні масове всихання лісів і з ними потрібно боротися. Наразі проблема всихання сосняків і смерекових є надзвичайною і всихаючі ліси - катастрофа для України. За підрахунками вчених площа всихання лісів, які потребують заміни, становить 450 тисяч гектарів. Якщо у нас повна заборона на вирубку і йде зменшення площ заготівлі, то в тій же Німеччині Уряд виділив на ліквідацію всихачих лісів 805 мільйонів євро. А ми говоримо далі й чекаємо, поки наш ліс буде знищений короїдом.

В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв'язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами.

Сьогоднішня зустріч також підіймає також актуальні для людства теми: стан і відтворення лісових екосистем на порушених територіях унаслідок техногенного навантаження та видобутку бурштину й біотехнологічні методи в лісовому та садово-парковому господарстві, збереженні генофонду багатовікових дерев й унікальних рослин.

Видобуток бурштину на Поліссі через його поверхневе залягання ведеться нелегально, кустарним способом з максимальною шкодою для природних екосистем. Відтак враховуючи, що Україна займає друге місце в світі за запасами бурштину, як за його кількістю, так і якістю, врегулювання законного добутку бурштину є нагальним, при цьому потрібно враховувати:
- посилення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток та скупку бурштину; необхідність організації ринку бурштину та створення бурштинової біржі, що допоможе визначити об'єктивну ціну та його реалізацію виключно на ринкових умовах; зацікавленість, в тому числі економічну і соціальну, місцевих громад в легалізації видобутку бурштину; прозорий порядок в реалізації ліцензій на видобуток бурштину при обов'язковій рекультивації земель.

Ці й ще багато питань були розглянуті на засіданні та рішення конференцій були направлені в роботу групу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування для врахування в підготовці законодавчих актів.
Детальніше про даний матеріал за наступним посиланням:www.facebook.com/photo.php

Не тільки дрова, або Необмежені можливості волинських лісів



Прийнято вважати, що лісівники можуть заробляти лише продаючи деревину. При чому, в сирому вигляді – просто зрубавши і сяк-так очистивши стовбур від гілок та поділивши його на частини. Насправді ж, це далеко не так. Лісівники давно суттєво розширили асортимент продукції, яку пропонують покупцям. В ринкових умовах та за повної відсутності державної підтримки, щоб триматися на плаву працівники лісу змушені проявляти дива винахідливості, щоб дотримуватися норм законів, встигати за тенденціями використання сучасної техніки та ведення господарства, бути не на останніх місцях за рівнем заробітної плати.

Громадськість, яка перебуває під впливом людей, якимось чином зацікавлених у розхитуванні ситуації навколо лісівників, часто критикує і посилено контролює останніх. З одного боку, лісівників сварять за те, що вони вирубують забагато лісу, а коли лісгоспи хочуть заробити грошей з інших, недеревних джерел, люди з подивом дивляться. Мовляв, невже не можна займатися своїми безпосередніми обов’язками?

Левову частку в структурі доходів відомчих підприємств ВОУЛМГ, становить саме заробіток від деревини. Так, у 2019 році лісгоспи області отримали майже 730 мільйонів гривень від реалізації лісопродукції та продукції переробки. Дохід від реалізації іншої лісогосподарської продукції становив понад 7 мільйонів гривень.

Проте, лісівники не звикли стояти на місці та засиджуватися в зоні комфорту. Саме тому вони намагаються шукати інші джерела заробітку. До цього заохочує й очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. «Запорука фінансової стабільності наших підприємств – ефективне використання лісових ресурсів, але це не означає, що лісгоспи повинні жити лише із реалізації деревини», - зазначив головний лісівник Волині у своєму виступі на урочистостях з нагоди професійного свята працівників галузі.

На думку Олександра Кватирка, напрямки, на які лісівникам варто звернути увагу – ведення мисливського господарства, робота щодо використання недеревних ресурсів лісу, рекреація та сфера послуг загалом.

Державний ресторан, який ламає стереотипи

Одним із напрямків, для розвитку якого лісівники мають всі передумови – є робота закладів громадського харчування. Нині в області їх, підпорядкованих лісівникам, діє три – у Ратнівському та Ківерцівському районах. Закладом, яким можуть похвалитися не лише лісівники, а й область, є екоресторан Yavir. Він розташований в лісовому масиві на межі Рівненської та Волинської області біля траси Луцьк-Рівне.


Родзинкою закладу є кухня, адже тут пропонують широкий асортимент страв, приготованих зі справжньої дичини. Також перевагами Yavir над міськими «колегами» є простір, екологічність, можливість розважитися та комфортно відпочити як дорослим, так і дітворі.


Побувавши тут, важко назвати це місце по-радянському «закладом громадського харчування», адже це сучасний, вишуканий ресторан. Напевно через це місцеві жителі та й деякі журналісти, не можуть повірити, що такий заклад належить державному підприємству і ширять чутки про власність окремих осіб.



У головах людей державний заклад громадського харчування просто не має права виходити за рамки совковості і бути сучасним. За стереотипами, тут мали б бути непривітні продавчині в чепчиках і фартушках, стіни, пофарбовані до половини у синій, чи зелений колір і компот в гранених стаканах…



Побачивши сучасний дизайн, привітний персонал і не знайшовши у меню вінегрету і пюре люди не можуть повірити, що це не приватний заклад. Лісівники ж ламають стереотипи та формують нові погляди на роботу державних підприємств. У новій іпостасі заклад постав восени два роки тому. Тоді колишнє кафе «Колиба», яке реставрували, поміняли назву та підходи до роботи, стало рестораном Yavir.


Щоправда, лісівники недопрацьовують в плані рекламування закладу. Якщо рухатися з Рівного, ресторан можна просто не замітити і «проскочити», адже біля дороги немає навіть знаку-підказки про те, що можна навідатися та попити кави у Yavir.

Здивувати, зацікавити, заробити…

Зараз заклад – на балансі новоствореного Звірівського лісомисливського господарства. Найпроблемнішими питаннями з початку роботи екоресторану були питання кадрів, та формування стабільної клієнтської бази, але їх вдалося позитивно вирішити.



«Зважаючи на те, що ресторан знаходиться майже на однаковій відстані від Рівного і Луцька, довелося докласти чимало зусиль, щоб Yavir зміг скласти достойну конкуренцію закладам з обох обласних центрів. За два роки ми міняли кадри, але завдяки цьому вдалося сформувати згуртований колектив, який надає якісні послуги», - розповідає директор ДП «Звірівське ЛМГ» Сергій Тишковець.

Для того, щоб привести клієнта в ресторан, лісівникам доводиться постійно працювати над його удосконаленням. Так, за два роки біля ресторану добудували вольєр, де утримують тварин, облаштували дитячий майданчик. Зважаючи на те, що цього літа попитом клієнтів користувалися альтанки, у планах – збільшити їх кількість.



Джерелом для поширення пліток є питання власності та продукція, яка використовується для приготування страв. Щодо першого, то це питання – найпростіше, адже в приміщенні ресторану є куточок споживача, де чітко вказано, що це зовсім не приватна власність, а державна. Про це говорить і керівник підприємстdа: «Власником ресторану є держава, а ми – тільки балансоутримувач».



Візитівкою ресторану Yavir є страви з дичини. Це приваблює гурманів та дає привід пліткарям повправлятися в майстерності – мовляв, дичину незаконно винищують у волинських лісах. Керівник лісгоспу спростовував і це народне припущення: «Дичину закупляємо у київської фірми. В нас з ними заключений договір і вони нам постачають м`ясо. Відповідно, є всі висновки Державної ветеринарної та фіто санітарної служби про якість продукції. Все легально».

М'ясо дичини з волинських лісів теоретично теж може потрапити на стіл клієнтів закладу, але такі випадки трапляються вкрай рідко. Справа в тому, що господарство надає послуги з полювання. Коли мисливці полюють за трофеями – їх не цікавить м'ясо і воно залишається. Тільки тоді цю продукцію відправляють в Yavir. У меню входить й інша лісова продукція, яка на відміну від дичини – точно волинська. Гриби, варення, джеми, соки та інше, надходять з консервних цехів волинських лісгоспів.



Загалом, структура доходів ДП «Звірівське ЛМГ», окрім надання послуг ресторану Yavir, складається ще з двох пунктів: заготівля деревини та ведення мисливського господарства. Проте, найбільше доходів дає саме ресторан. У вересні, заклад заробив майже мільйон гривень.«За місяць здали виручки на суму 993 тисячі гривень. На матеріали, продукти, пальне, світло, витратили – 455 тисяч. Ще 325 тисяч гривень витратили на заробітну плату персоналу. Чистого прибутку залишилося 213 тисяч», - розповідає Сергій Тишковець.


За словами лісівника, було багато прецедентів, коли люди скаржилися на відсутність місць та неможливість забронювати столик, але поки заклад не розширюватимуть. Це пояснює тим, що зі збільшенням кількості місць, персонал не зможе на належному рівні забезпечувати якість послуг. Тому, Yavir не перетворять на фастфуд, а надалі триматимуть марку ресторану преміум-класу і працюватимуть над формуванням іміджу Волині та лісової галузі зокрема. Із новацій, які тут планують запровадити найближчим часом, буде кейтеринг, тобто виїзні обслуговування клієнтів.

Якісна рекреація вимагає якісної роботи і…грошей

Керівник звірівських лісівників, який є одним із наймолодших керівників лісгоспів на Волині, чітко розуміє, що за заробітком від рекреації та реалізації недеревної продукції – майбутнє, адже у розвинутих країнах від цього вже давно отримують прибуток. Не зважаючи на те, що рекреація – нетиповий вид заробітку, підлеглі Сергія Тишковця підтримують його ініціативи та бажання спробувати щось нове у господарюванні. Найшвидше адаптовуються до цього молоді колеги, але й досвідчені лісівники теж не протестують проти новинок.



Щоб надавати якісні послуги у сфері рекреації, до роботи планують залучити підготовлених людей. Про те, чи це будуть працівники лісу, які отримають додаткові кваліфікації, чи нові спеціалісти, ще невідомо, але якість надання послуг повинна бути на найвищому рівні, переконує молодий керівник.

На території господарства є 4 великих рекреаційних зони, діє екологічна стежка, яку заклали близько 4 років тому. Тут люди можуть прогулятися, відпочити, поспостерігати за звірами, з інформаційних стендів – дізнатися щось нове для себе, насолодитися природою. За словами Сергія Тишковця, бажаючих прогулятися екостежкою дуже багато і це допомагає виховувати в них культуру поведінки в лісі та розвіює стереотипи про те, що на Волині немає нічого цікавого.



Керівник підприємства планує удосконалити екостежку та рекреаційні пункти, створити тут місце, де б люди, заплативши певну суму, змогли б першокласно відпочити, скориставшись комплексом послуг. Першими кроками для цього є оновлення Будинку мисливця на території лісництва. Тут облаштовують 5 номерів де б змогли зупинитися любителі полювання. Наразі роботи ще тривають, але до кінця місяця об’єкт планують здати в експлуатацію.



«Я думаю, що перші доходи цей будинок вже дасть наприкінці цього року», - надіється молодий представник галузі. Лісівники хочуть закупити велосипеди, мотоцикли та квадроцикли, щоб зацікавити любителів екстриму, зарибнити ставок, щоб зробити рай для рибалок, організовувати кінні прогулянки. До слова, звірівські лісівники мають 9 коней та спеціальні карети, тому це одна із ідей, яку найпростіше втілити в життя.



«Нам важливо зацікавити людей, зробити так, щоб вони хотіли приїжджати сюди ще і ще. Показати нам є що. Якщо все вдасться, то ми зможемо отримувати від цього непоганий прибуток», - міркує Сергій Тишковець. Він додає, що місцеві жителі сприймають такі плани хоч із пересторогою, але не заперечують, щоб вхід на екостежку був платним.
Люди, які вже побували закордоном, і побачивши, як господарюють там, хочуть отримувати якісні послуги і розуміють, що для цього потрібні кошти.

Звірівськими звірями цікавляться навіть в Африці

Одним зі складових у майбутньому комплексі послуг Звірівського лісгоспу є мисливське господарство. Керівник підприємства зауважує, що через сезонний характер мисливство не є надприбутковим видом діяльності, але його все ж потрібно розвивати. Над цим у лісгоспі активно працюють, зокрема, нарощують популяцію дичини. Так на сьогодні на території господарства налічують 200 особин козулі, по 600 особин оленя плямистого та зайця, і до 60 штук оленя благородного.



Звірівська дичина цікавить мисливців не тільки з України, а навіть із закордону. Сюди приїжджають полювати поляки, чехи, словаки. «Нещодавно навіть були мисливці з Південно африканської республіки», - розповідає лісівник і додає, що в іноземців, які побували у волинських лісах, залишається приємне враження і вони знову записуються на полювання.



Щоб не розчарувати гостей лісівникам доводиться добре попрацювати, заготовити достатню кількість корму для зимової підгодівлі тварин. Цьогоріч для звірини приготували 20 тисяч кормових віників для підгодівлі козуль, зайців та оленів, до 40 тонн сіна, жом, силос, зерновідходи, кукурудзу, солонці. Минулоріч підприємство закупило 200 фазанів, частину яких випустили в живу природу минулої осені, а частину залишили у фазанарії на території підприємства. Птахи прижилися у природному середовищі, адже працівники лісу вже бачили на своїх володіннях дорослих особин із потомством.



Також на території підприємства діє пасіка, де проживають до 60 бджолосімей. Цьогоріч звірівські бджоли зібрали близько 400 кілограм меду, але це не єдине, чим вони можуть бути корисними. На пасіці є два будиночки для апітерапії, тож при бажанні гостей, працьовиті комахи можуть їх і підлікувати.

У новоствореному лісництві є багато об`єктів, які зможуть зацікавити широке коло людей. Хочеться вірити, що працьовитість, активність, ентузіазм молодого керівника підтримають його підлеглі. До слова, 60% працівників – від 20 до 30 років. Тому є надія, що молодий колектив молодого лісгоспу спільними зусиллями створить на Волині новий центр, який приваблюватиме як вітчизняних, так і закордонних туристів. Такий досвід у волинських лісівників вже є – вже кілька років поспіль приємно дивує гостей ботанічний заповідник у Воротневі, який в народі охрестили «волинською Швейцарією». Тож хочеться, щоб згодом на Волині, силами лісівників, з`явилася ще одна туристична «родзинка».



У непростий для лісової галузі час, лісівникам доводиться шукати нові джерела отримання прибутку. Часто це зовсім незвичні напрямки, але доволі виправдані з економічної точки зору. Якщо говорити не про плани, а про реальні факти, то яскравим прикладом заробітку від недеревних джерел є екоресторан Yavir. Цифри показують, що заклад дає собі раду та може приносити гроші. На щастя, можливості для цього є, адже тут часто святкують весілля, корпоративи, дні народження та інші свята.



Тільки повністю використавши потенціал волинської природи можна напрацювати стратегію, яка вже найближчим часом приноситиме прибуток. Бо покласти всі надії лише на реалізацію деревини – неприпустимо, хоча й це приносить найбільше прибутку. Оминувши закордонний досвід, можна спостерігати за деякими регіонами України, де вже давно заробляють на рекреації. Тому волинські лісівники хочуть і надалі працювати в напрямку рекреації, що до сьогодні робили на громадських засадах. А запровадження плати за послуги тільки стимулюватиме працівників лісу, сприятиме покращенню якості послуг, розвитку і звичайно ж дозволить не скорочувати кількість робочих місць у одній із найпотужніших галузей області, збільшити виплати у бюджети громад та заробляти бали для іміджу Волині. Звичайно, для цього потрібні капіталовкладення, але вони необхідні, щоб забезпечити майбутнє вже сьогодні. Поки є можливості та ресурси.

Субота, 19 жовтня 2019, 15:30

Житель Сумщини постане перед судом за незаконну вирубку лісу

Під час спільного рейду працівників Ямпільського відділення поліції та місцевого агролісгоспу що мав на меті виявлення незаконної порубки лісу, на сільській дорозі поблизу райцентру патруль виявив трактор МТЗ–80 з вантажем лісосировини.

Поліцейські зупинили транспортний засіб та облікували у причепі 25 колод деревини породи «сосна» по шість метрів кожна. У 40-річного тракториста були відсутні будь-які документи на вантаж. Поясняти правоохоронцям походження вантажу він також відмовився.

«Для з’ясування всіх обставин трактор разом з вантажем доставили до відділення поліції і помістили на штрафмайданчик, – розповідає Віталій Єрохов, начальник Ямпільського відділення поліції. – За даним фактом відкрили кримінальне провадження, в рамках якого наші співробітники вже знайшли та задокументували місце порубки. Зараз встановлюється коло інших осіб, причетних до цього злочину та обставини його вчинення».

Слідчі кваліфікували дії чоловіка за ознаками ч. 1 ст. 246 (незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України, в рамках яких призначено ряд експертиз та з‘ясовується розмір заподіяних збитків.

За незаконну вирубку лісонасаджень Закон передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого, повідомляє Відділ комунікації поліції Сумської області.

Субота, 19 Жовтня, 2019, 15:38

Керівник та особовий склад поліції Херсонщини долучились до еко-акції з висадки дерев сосни в Олешківському лісництві

Сьогодні, 19 жовтня, в Олешківському лісництві в рамках лісовідновлення відбулася масштабна висадка дерев сосни. Кілька років поспіль ліси Херсонщини страждали від пожеж та браконьєрів. Зважаючи на екологічну ситуацію у зв’язку з втратою зелених насаджень та з метою відновлення лісового фонду області, керівництво Херсонської обласної державної адміністрації ініціювало проведення надзвичайно важливої та корисної екологічної акції з висадки дерев сосни. До заходів долучилися керівники апарату ОДА, правоохоронних органів, Олешківського лісомисливського господарства, облвійськкомату, співробітники обласного главку поліції, приватні підприємці та небайдужі громадяни.


Начальник Головного управління Національної поліції в Херсонській області Олександр Прокудін особисто взяв участь у висадці дерев.

- Такі еко-акції дуже потрібні. Чисте повітря є запорукою здоров’я людини і варто нагадати, що в нашій степовій області ліси виконують надзвичайно важливі функції: водоохоронні, захисні та рекреаційні. Крім того, ліси – улюблене місце відпочинку жителів Херсонщини, особливо городян, - зазначив начальник ГУНП Олександр Прокудін. - Захист природних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів нашої роботи. Хочу подякувати всім учасникам акції за щиру готовність до співпраці і переконаний, що така гарна традиція з висадки дерев та примноження лісонасаджень продовжиться і у майбутньому.


Відділ комунікації поліції Херсонської області

Херсонська область: https://hr.npu.gov.ua/news/novini/kerivnik-policziji-xersonshhini-doluchivsya-do-eko-akcziji-z-visadki-derev-sosni-v-oleshkivskomu-lisnicztvi/




«Прозорі» наперстки: як зелені технократи дискредитують кадрові конкурси


Відомий прикарпатський лісівник Роман Олійник поділився висновками про задекларовані урядом відкриті кадрові конкурси "для крутих професіоналів".

«Друзі, ми продовжуємо шукати справжніх лідерів змін», «Оновлення влади триває у безпрецедентних масштабах», «На конкурси ідуть круті і амбітні професіонали» – такі заголовки замайоріли в інтернеті в останні два тижні. «Турборежим» з Верховної Ради явно підхопили в Уряді, отримавши прийняті зміни до закону «Про державну службу».

Чи все так красиво насправді, розкажу на прикладі одного конкурсу, що триває, і учасником якого я є й сам.

Серед семи вакансій оголошено конкурс і на посаду голови Агентства лісових ресурсів. На подачу інформації, тобто документів, відведено 15 днів. Документи приймали до 15 жовтня і завершили прийом достроково о 12 годині. Замість паперів приймають інформацію через сайт, що саме по собі добре, але як працює сайт і які є розбіжності між інструкціями про його заповнення і реальними опціями сайту, можна зрозуміти тільки коли подаєш документи. Впевнений, що подивитись до цього сайту має міністр КМУ, бо «держава у смартфоні» і такі рукожопі сайти навряд чи сумісні.

Після закликів і оголошень КМУ на своєму засіданні 16 жовтня ні з того , ні з сього продовжує терміни подачі документів на конкурси. Не знаю, які були справжні мотиви, але на посаду голови лісового агентства за цей додатковий час подані документи трьох кандидатів: колишнього митника, депутата ВРУ попереднього скликання, а також одного з співробітників офісу BRDO, в якому, як пам’ятаєте, працював теперішній прем’єрміністр.

Можна до ворожки не ходити, щоб здогадатися, для кого продовжували прийом документів. Лісові сайти з цього приводу іронізують, що ґрантівський офіс дерегуляції – така ж кузня кадрів, як ціла Донецька чи Дніпропетровська області в попередні історичні епохи. Але це не найважливіше.

Широкий загал навряд чи знає або зовсім не переймається тим, що з цього року на певні посади, а це категорія «А» державної служби, діє вимога володіння однією з офіційних мов Ради Європи – англійською або французькою.

Скажу відразу, я за те, щоб наші посадовці знали мови, незнання принижує і людину і країну. Але вимога володіння мовою появилася як перша та обов’язкова (!) , і якщо претендент на посаду не відповів правильно на 75% завдань десятисторінкового тесту, то до наступних етапів конкурсу він не допускається. Як на мене, то це сумнівна юридично і дуже шкідлива практично норма.

Судіть самі: у критеріях відбору кандидатів (буду казати про Лісове агентство) немає вимоги про лісову освіту, немає вимоги про досвід роботи в цій сфері, нема вимог володіння станом справ в цій галузі, знання її недоліків і позитивів. Зате є іноземна мова.

Як працюватимуть «лідери змін», які не відрізняють сосну від ялини, не розуміють ні лісівничих, ні екологічних, ні організаційних чи економічних проблем галузі?

Хочете вірте, хочете ні, але в лісовій справі знання і розуміння не даються швидко та лишень з інтернету. Треба своїми ногами походити лісами Карпат, Полісся і Поділля, треба бачити і розуміти їхню природу і динаміку, щоб приймати зважені управлінські рішення. Усі вже бачили в останні роки керівників із «загальною освітою» («общее образование» за Чеховим), які привели галузь на грань розвалу, а професію лісівника звели до синоніма лісокрад і корупціонер. Черговий переможець «конкурсу з англійської мови» має більше шансів перевести галузь за грань розвалу, ніж вивести на сталий розвиток.

Прості запитання до тих, хто приймає рішення:
  1. Чому умовами конкурсу люди, які знають лісове господарство, його недоліки і шляхи реформування, але не дуже добре знають англійську (бо у школі та інституті вчили німецьку) поставлені в гірше положення, ніж знавці англійської, які повні профани в лісовій справі?
  2. Хто відповідатиме за знищення залишків професійної лісової служби, подальшу деградацію лісів і обезліснення, які ходять поруч?

Підкреслюю, я за те, щоб вищі чиновники знали іноземні мови. Ті, хто знають, при інших рівних якостях (знають лісову справу, знають що і як реформувати, знають, як в інших державах, знають, що в Україні добре і що треба обов’язково зберегти) мають мати перевагу (бонус) в певній кількості балів на конкурсі.

Наостанок картинка з самого конкурсу. Усіх претендентів на посади запросили в Київ для проходження тестувань на 10 годину ранку в Нацдержслужбу. Зібралося біля сотні людей, які приїхали «від Івано-Франківська до Харкова». Після півторагодинного очікування біля парадного під’їзду усіх запросили на 6 поверх будівлі і повідомили, що тестування відбудеться через 3 дні. На питання, чому не повідомили раніше, щоб не їхати, не ночувати, не тратитися, відповіли: «Кабмін продовжив терміни прийому документів, ми не встигли, ми не передбачили, ми не змогли».

Майже усі претенденти мовчали, жоден не висловив протесту, бо далі ж конкурс, треба ковтнути приниження. Колективна життєва мудрість «амбітних професіоналів» підказувала, що протест може ускладнити життя. Точно знаю, що ті, хто так легко сприймає приниження, так само легко чинитимуть свавілля. Навряд чи це запорука змін до кращого.

В кінці 80-тих років на вулицях з’явилися «наперстники». Я не з тих, хто пробував зіграти в цю «інтелектуальну» гру. Але маю підозру, що от цього разу випадково втягнувся, не роздивився, не розпізнав.

Після поїздки на конкурс напрошується невеселий висновок: треба вчити англійську мову і, напевно, емігрувати в іншу державу.
Чи краще зупинимо цю дурість разом?

Роман ОЛІЙНИК

Довідка КУРСу
Роман Олійник – лісівник, кандидат економічних наук з економіки лісового господарства. Працював на різних посадах в Інституті гірського лісівництва та управлінні лісового і мисливського господарства в Івано-Франківській області.

Роман Олійник

Вивчав лісове господарство Польщі, Словаччини, Чехії, Австрії, Німеччини, Росії, Швеції, Фінляндії, США та інших країн. Керував проектом фонду “Відродження” з реформування лісової галузі, працював в українсько-шведському проєкті з розробки стратегічного плану лісового госпдарства, українсько-швецарському проєкті FORZA. Протягом 11 років був членом Координаційної Ради від Світового Банку проєкту FLEG (правозастосування у лісовому секторі економіки), був членом Наглядової Ради проєкту ЄБРР з сертифікації лісів Івано-Франківської області.

Роман Олійник – автор понад 60 наукових публікацій про лісове господарство в Карпатах, власник авторського свідоцтва на винахід.

ПОЛІТИКА 17:38, 19.10, 2019

18 жовтня 2019

Комітет з питань екологічної політики та природокористування пропонує повернути на доопрацювання проект Закону про внесення змін до законодавства щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Комітет з питань екологічної політики та природокористування на своєму засіданні розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів (№ 2173) та рекомендував його повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Метою проекту Закону є встановлення додаткових гарантій збереження лісів України як національного багатства нашої держави.

Поділяючи законодавчі ініціативи щодо необхідності збереження лісів, Комітет зазначив, що запропоновані норми законопроекту передбачають «надання … площ із земель запасу для залісення». Відповідно до Земельного кодексу України такої категорії земель, як «землі запасу» не передбачено, тому доцільно уточнити, земельні ділянки із земель запасу якої категорії можуть надаватися лісогосподарським підприємствам для залісення.

Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено перелік сфер діяльності, що підлягають проведенню оцінки впливу на довкілля. Однак проведення оцінки впливу на довкілля не передбачено для здійснення такої планової діяльності як зміна цільового призначення земельних лісових ділянок.

Враховуючи зазначене, доцільно у проекті Закону виключити слова «за результатами оцінки впливу на довкілля», або необхідно вносити зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру України у своєму висновку висловила ряд зауважень до законопроекту та не підтримує його прийняття.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку висловило зауваження та пропозиції до положень проекту Закону, зокрема запропоновані у законопроекті доповнення статті 57 Лісового кодексу України, а саме закріплення переліку суспільних потреб, що є підставою для зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, не узгоджуються із чинною частиною 1 цієї статті, згідно з якою «зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, провадиться … відповідно до Земельного кодексу України». Тому визначати безпосередньо у Лісовому кодексі Україні такі суспільні потреби, на думку управління, немає необхідності.

Також проект Закону потребує техніко-юридичного доопрацювання.

Узагальнюючий висновок Головного управління: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

До початку публікації
18 ЖОВТНЯ 2019, 12:30

На Херсонщине узаконили коррупцию

Херсонская ОГА на днях приняла революционное по своей креативности решение. Речь идёт всё о том же отсутствии противопожарных водоёмов в рукотворных херсонских лесах, дорог для пожарных машин и незаконной добыче песка.

Мы своими методичными, резонансными публикациями по типу коврового бомбометания на «LB.ua» всё-таки вынудили ХОГА сначала разродиться рядом комментариев на эту тему в СМИ. А затем и организовать «круглый стол» по этой крайне животрепещущёй теме. Но вот от нестандартности принятого решения даже Соломон безусловно опешил бы. Кстати, за минувшие сутки в области сгорело ещё около 6 га леса, но это уже такие мелочи…


Напомню, самые ключевые моменты ситуации на Херсонщине с варварским, безжалостным уничтожением рукотворных лесов, появившихся на месте крупнейшей в Европе пустыни «Олешковские пески», являющейся к тому же национальным парком. Создавались эти леса титаническим трудом нескольких поколений советских людей.

Итак, в пожароопасный период в разные годы в области в результате чаще всего поджогов уничтожается иногда до 10 000 и более га. В сезон. На месте пожаров затем начинается заготовка древесины, которая отправляется в Турцию на щепу для производства прессованной мебели, что потом нам же с успехом и продают.

Ответственно заявляю, что Херсонщина сегодня, пусть в некоторых местах – просто идеальное место для новых пожаров. Проедемся для демонстрации и тестирования вокруг города, прямо на выезде. Не нужно выискивать какие-то особо пожароопасные места – они практически везде.

Олешки – это райцентр с 15 тысячным населением, начинающийся почти сразу за мостом через Днепр в городской черте Херсона. Считающийся почти пригородом. Отъехал за Олешки километр-другой, как со всех сторон к городишке вплотную подступают рукотворные леса. Напомню - мы уже писали о том, что недавний пожар уничтожил в окрестностях Олешек 200 гектаров полноценного леса.

В советское время леса херсонщины практически не горели. Потому что в них были добротные, вполне реальные, а не виртуальные дороги, по которым можно было быстро доехать туда, где только возникало малейшее возгорание. Безукоризненно была поставлена служба оповещения.

Противопожарных водоёмов было ровно столько, сколько необходимо по нормам, и ни на йоту меньше. Причём, подъезды к ним были широкими, удобными, бетонированными и прямо к воде, с необходимой для забора воды глубиной. Ну и главное – сжигать леса и уничтожать природные ископаемые, такие как песок, считалось преступлением, а не подвигом. И каралось по всей строгости Закона.

Что же теперь? Посмотрим исключительно с одной позиции - может ли этот, ещё пока не сгоревший лес избежать возгорания. Есть ли у него шанс спастись, не повторить трагическую участь всех остальных сгоревших лесов? Повторяю, это в десяти минутах езды от райцентра не велосипеде.

Итак, для начала проинспектируем пяток имеющихся тут так называемых «пожарных водоёмов». На подходе к первому же грозный не то лесник, не то сторож агрессивно заявил, что смотреть и снимать нельзя. Как ещё не ляпнул обычное: «Частная собственность». Кстати шлагбаумы везде открыты, я лично видел в лесу машины и людей.

Но ваш покорный слуга уже опытный, и легко согласился – нельзя так нельзя. Когда же грозный страж ушёл, потихоньку пробрался на сверхсекретный объект. И скажу сразу – подъехать сюда может только амфибия на базе танка или БТРа. Заросли, камыши, мели, болото, песок.

Недавно тут было озеро, любимое место отдыха жителей Олешек. Потом, под предлогом то ли строительства дороги, то ли как бы для благоустройства водоёма, здесь массово, в космических масштабах несколько лет добывался песок. О том, что ни о какой дороге, ни о каком водоёме здесь и речи не шло даже изначально, можно судить хотя бы по тому, что мы видим на этих фото.

Едем дальше. Буквально рядом – ещё несколько «противопожарных» водоёмов. Как видим, после добычи песка там и сям остались мелкие, мутные, заваленные строительным и бытовым мусором карьеры. Повторяю, подъехать к ним можно только на БТРе. Но к сожалению, пожарных БТРов на херсонщине ещё пока нет. Но даже если подъедешь, набрать воды из них более чем проблематично. Или вот что-то типа болота с оставленными в воде сваями, плитами, бетонными кольцами, с непроходными, непроезжими берегами. Всё одно и то же.

Все обочины немногочисленных кое-каких дорог напрочь завалены сухими сосновыми ветками. Этими же ветками завалены ряды между деревьями, всплошную. Огромные кучи – на опушках. Всё полностью загромождено воспламеняющимися как порох сухими сосновыми ветками. Как это назвать? И это ещё не настало самое жаркое и пожароопасное время. Не знаю, но думаю в этом году придётся тушить пожары и американскому Президенту. И 10 000 га тут уже явно не обойдётся.

Вечные байки чиновников о том, что пожар распространяется со скоростью курьерского поезда, а шишки летят на 400 метров, постоянно рассказываемые на пресс-конференциях, конечно впечатляют, но не убеждают. Пожары как минимум тушить надо. Кстати, чуть далее - те самые «знаменитые» 10 000 га, что гасил лично Ющенко. До сих пор там одни чёрные пеньки и десятисантиметровые всходы сосен, которые пересаживали несколько раз.

Итак, в ХОГА состоялось расширенное заседание рабочей группы по координации действий по строительству лесных дорог и водоемов противопожарного назначения, природоохранных комплексов в лесах области и консультации с общественностью на тему: 1) Выполнение Херсонским облуправлением лесного и охотничьего хозяйства мероприятий по противопожарной устройства херсонских лесов. 2) Поиск возможностей выполнения мероприятий противопожарного устройства лесов.

И что же вы, уважаемые читатели, думаете, тут случилось, какие судьбоносные решения приняты? Не угадаете. Потому что решение просто ошарашило. Правда, даже те, кто озвучивали его по ТВ, стыдливо опускали глаза. Ну да судите сами.
Поскольку средств на устройство лесных дорог и противопожарных водоёмов в бюджете нет, разрешить тем, кто будет заниматься производством работ…да – да, продавать песок. Как в известной песне:

«…пони бегает по кругу, и в уме круги считает…». Всё вернулось на круги своя. Чтобы незаконная добыча песка стала законной, её оказывается надо… узаконить. Вот и узаконили.

Если бы не было печального двадцатилетнего опыта тотального уничтожения рукотворных лесов и песка, оно бы можно попробовать. Но квоты и разрешения выдаются десятилетиями, леса как горели так и горят, а вместо реальных действий – всё та же коррупция, только уже законная.

Ну и до каких пор?

общественный деятель

Наполеглива праця прес-служби – це основа великих досягнень цілої системи лісового господарства



16 жовтня, в Навчально-науковому інституті лісового i садово- паркового господарства, на кафедрі ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України відбулась Міжнародна науково-практична конференція/

«Відновлення, охорона й збереження рослинного світу лісів України в умовах техногенного навантаження та змін клімату». На засіданні присутні – працівники Державного агентства лісових ресурсів України, Товариства лісівників України, поважні вчені й лісівники, журналісти, помічники народних обранців та інші.

На самому початку Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук відзначив престижними нагородами журналістів, які пишуть на лісову тематимку. Cаме завдяки пресі відбувається комунікація людей у зелених кешкетах з суспільством, змінюється негативна думку щодо лісівників, яка була в більшості випадків сформована штучно за допомогою фейків й під впливом певної дезінформації задля реформування галузі й передачі лісів у концесію.

Сміливі, цікаві репортажі, відзняті у важких умовах, пліч-о-пліч разом із лісівниками, робота яких відноситься до небезпечних і важких.

Ліс не знищується заради прибутку, а лісові господарства оберігають ліс, піклуються про нові насадження, займаються санітарними рубками – позбуваються сухостійних дерев, яких, на жаль, більшає через зміни клімату. І все це на серйозному контролі відповідних європейських інституцій. Лісівники самі зацікавлені у ощадних методах заготівель. І це варто показувати.

Ніхто не почувається добре без роботи. Наполеглива праця прес-служби – це основа великих досягнень цілої системи лісового господарства. Не доклавши зусиль, не можна зробити чогось захопливого. Для того, аби щось здійснити, потрібно важко попрацювати над ставленням цілей та розроблянням планів для досягнення бажаного. І залишатися на плаву – це також важка робота.

Мало кому на шляху до успіху вдалося уникнути наполегливої праці. Ви можете підійматися повільно, але повинні бути впевнені, що підіймаєтесь. Тому щоб зробити цікавий матеріал, журналісти, працівники прес-служби повинні пройти не один кілометр, переспати на полонині, в дерев’яній колибі, вміти працювати в умовах кризи, попасти інколи в халепу, або навпаки насолоджуватися неймовірно дивовижними краєвидами, зафіксувати їх та показати читачам та глядачам.

А будь-яка праця має бути оцінена. Відтак Юрій Миколайович Марчук вчора вручив заслужені нагороди.

У номінації «За серію авторських публікацій в ІНТЕРНЕТІ, популяризацію лісової тематики У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ» таких учасників конкурсу:
  • перше місце – творчий колектив під керівництвом Юлії Давидової, прес-секретаря Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства (номінант Закарпатського ОУЛМГ);
  • друге місце – Іванна Масяк, кореспондент мережі гіперлокальних інтернет-ресурсів Район.UA (номінант Волинського ОУЛМГ);
  • третє місце– Галина Муравська, прес-секретар ДП «Жовківське лісове господарство» (номінант Львівського ОУЛМГ);
  • третє місце – Ауріка Маліновська, прес-секретар Київського ОУЛМГ, адміністратор сторінки «ЛІСОЛЮБИ УКРАЇНИ» (пропозиція Ради Товариства лісівників України);

Визначити переможцями конкурсу у номінації «За краще висвітлення лісової тематики У ДРУКОВАНИХ ЗМІ (районні, обласні, всеукраїнські ЗМІ)» таких учасників:
  • перше місце залишилося без переможця;
  • друге місце – Оксана Нікітіна, прес-секретар ДП «Гайсинське лісове господарство» Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства;
  • третє місце – Світлана Горошко, прес-секретар Рівненського ОУЛМГ (за випуск вкладки «Лісовими стежками» у газеті «Вісті Рівненщини»).

Опісля, відповідаючи перед прес-конференцією на питання журналістів Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук відмітив про важливість лісівничої та наукової роботи в охороні та збереженні лісу й тваринного світу:

«В останні роки університет став публічним майданчиком для обговорення та розв’язання лісівничих проблем. Адже лісівники та науковці не тільки обговорюють проблеми, але й пропонують проєкти законів. У попередньому скликанні ВРУ у нас було три засідання комітету з питань аграрної політики. Наразі у нас налагоджені зв’язки з екологічним комітетом аграрної політики, а минулого тижня були зустрічі з керівниками цих комітетів. І варто зазначити, що є порозуміння».

Варто зазначити, що в Україні масове всихання лісів і з ними потрібно боротися. Наразі проблема всихання сосняків і смерекових є надзвичайною і всихаючі ліси – катастрофа для України. За підрахунками вчених площа всихання лісів, які потребують заміни, становить 450 тисяч гектарів. Якщо у нас повна заборона на вирубку і йде зменшення площ заготівлі, то в тій же Німеччині Уряд виділив на ліквідацію всихачих лісів 805 мільйонів євро. А ми говоримо далі й чекаємо, поки наш ліс буде знищений короїдом.

В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами.

Сьогоднішня зустріч також підіймає також актуальні для людства теми: стан і відтворення лісових екосистем на порушених територіях унаслідок техногенного навантаження та видобутку бурштину й біотехнологічні методи в лісовому та садово-парковому господарстві, збереженні генофонду багатовікових дерев й унікальних рослин.

Видобуток бурштину на Поліссі через його поверхневе залягання ведеться нелегально, кустарним способом з максимальною шкодою для природних екосистем. Відтак враховуючи, що Україна займає друге місце в світі за запасами бурштину, як за його кількістю, так і якістю, врегулювання законного добутку бурштину є нагальним, при цьому потрібно враховувати:

– посилення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток та скупку бурштину; необхідність організації ринку бурштину та створення бурштинової біржі, що допоможе визначити об’єктивну ціну та його реалізацію виключно на ринкових умовах; зацікавленість, в тому числі економічну і соціальну, місцевих громад в легалізації видобутку бурштину; прозорий порядок в реалізації ліцензій на видобуток бурштину при обов’язковій рекультивації земель.

Ці й ще багато питань були розглянуті на засіданні та рішення конференцій були направлені в роботу групу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування для врахування в підготовці законодавчих актів.









Зупинити контрабанду лісу на Прикарпатті: через нововведення зростуть ціни на деревину (відео)

  

Вже з 1 листопада лісопереробники можуть зрубувати та реалізовувати лише ті дерева, які будуть марковані

Депутати прийняли вже другий закон, який покликаний протидіяти незаконним рубкам і нелегальному обігу деревини. Все для збереження лісів та забезпечення раціонального використання їх ресурсів. Тож, що робиться у деревообробній галузі зараз та чи схвалюють такі нововведення лісівники? 1 жовтня лісівники Прикарпаття згідно з новим законом відмовилися від паперових аукціонів та перейшли на електронні. Однак, до вподоби такі нововведення не всім. Для прикладу, у Вигодській ОТГ близько 40 деревообродних підприємств. Зараз вони під загрозою закриття. Адже, кажуть місцеві, з уведенням електронних аукціонів, ціна на сировину зросла.

“Електронні торги – це лотерея. Думаю, що не прийдуть деревообробники, бо у них нема таких коштів, щоб вони могли закупляти такий ліс. Думаю, це все робиться для того, щоб знищити малих підприємців, які вкладають кошти у розвиток деревообробки”, – розповів Ярослав Наум, голова Вигодської ОТГ.

Вже з 1 листопада лісопереробники можуть зрубувати та реалізовувати лише ті дерева, які будуть марковані. Відтак, ліс переведуть на електронний обіг, пишуть Версії з посиланням на Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина».

16/10/20190170