ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 травня 2020

Прокуратурою заявлено позов про стягнення заподіяних державі збитків у сфері лісокористування

Прилуцькою місцевою прокуратурою забезпечено підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні за фактом незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло шкоду інтересам держави (ч. 2 ст. 246 КК України).



Суду прокурором надано беззаперечні докази того, що упродовж вересня-жовтня 2018 року жителі Прилуцького району, всупереч установленому порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи відповідних дозвільних документів, здійснили незаконну порубку 31 дерева породи дуб та ясен.

Внаслідок таких дій державі заподіяно збитки на суму 186 тис. грн.

Прилуцьким міськрайонним судом обвинувачених засуджено за вчинення інкримінованого злочину, проте збитки останніми у добровільному порядку не відшкодовані.

Зважаючи на це, прокурор у порядку цивільного судочинства звернувся до суду з позовом про стягнення з винних осіб на користь територіальної громади 186 тис. грн.

Прес-служба прокуратури Чернігівської області

Україні необхідна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату, - Всесвітній фонд дикої природи (WWF)

Останні 30 років в Україні спостерігається тенденція підвищення температури повітря, що призводить до лісових пожеж, крім того, за останні десятиліття, кількість вирубок лісу в Україні значно зросла. Існує ризик подальшого погіршення ситуації, аж до зникнення лісів.

У цих умовах Україні необхідна державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату. Про це в матеріалі, опублікованому у виданні Українська правда, заявляють експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature - WWF).

"Зараз рівень води в річках такий, як зазвичай у липні-серпні. Це катастрофа. До останніх дощів не було води або, принаймні, вологи, яка була би бар'єром для поширення пожеж", пише в матеріалі зоолог, керівник практики "Ліси" WWF України Андрій Плига.

Критичними, на думку екологів, є кілька речей, які має зробити держава. Одна з яких стратегічна - роботи з відновлення водно-болотних угідь. На Поліссі багато лісів є заболоченими, тобто вони стоять на болотах. Однак більшість боліт Полісся осушено за останні 100 років, іноді до 90%.

"Більш того, досі тривають проєкти з видобутку торфу, нові болота збираються осушувати! Це абсурд, це просто на голову не лізе. Має бути державна політика щодо заборони подальших осушень боліт і відновлення вже втрачених", пише експерт WWF.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": В Україні спостерігається найнижчий за останні 100 років рівень води в річках

За словами екологів, більше цю проблему державі ігнорувати не можна.

"Має бути державна політика щодо адаптації лісів до зміни клімату. Повинні переходити з плантаційної системи насадження соснових лісів до створення більш різноманітних змішаних і листяних лісів, які будуть максимально наближеними до природних", сказано в матеріалі.

13.05.20 19:28

https://censor.net.ua/ua/news/3195337/ukrayini_neobhidna_derjavna_polityka_schodo_adaptatsiyi_lisiv_do_zminy_klimatu_vsesvitniyi_fond_dykoyi


SAS помогает остановить исчезновение лесов


По мере развития общества изменяется климат, нарастает экономический дисбаланс, сокращается биоразнообразие планеты. На первый взгляд, не все связи и взаимозависимости в этих системах очевидны.

Команды SAS и МИПСА решили с помощью ИИ и краудсорсинга проверить, как изменения в одной системе могут повлиять на другую? Благодаря миллионам новых источников цифровых изображений, собираемых каждый день, и росту возможностей технологий компьютерного зрения, можно расширить знания о здоровье планеты.

«Срочность, необходимая для решения таких задач, требует применения лучших в своем роде технологических решений. Вот почему мы обратились в SAS, — говорит Альберт Ван Яарсвельд, генеральный директор МИПСА. — Объединив мощь наших научно-исследовательских платформ в области охраны окружающей среды, технологии искусственного интеллекта и компьютерного зрения SAS, а также помощь пользователей по всему миру, мы сможем с высокой точностью проводить оценку глобальных экологических изменений почти в реальном времени».


Любой, кто хочет внести вклад в защиту лесов, может зайти на сайт, просмотреть и классифицировать фотографии. Это поможет аналитическим моделям учиться и совершенствоваться с каждой итерацией.

«Анализ изображений — это первый важный шаг в точной оценке и прогнозировании обезлесения. Поэтому мы просим людей рассмотреть то, чего могут не знать или что могут не увидеть технологии, а затем сообщить о снимках, на которых видно вторжение человека в лесное хозяйство в разных регионах и странах мира, — сказал Альберт Ван Яарсвельд. — Краудсорсинг помогает усовершенствовать алгоритмы ИИ, ускоряя анализ, на который ранее уходили годы, и быстрее получать выводы и аргументы, влияющие на принятие политических решений о защите наших лесов».


Это краудсорсинговое партнерство SAS с МИПСА проходит в рамках программы Data for Good, которая поощряет использование аналитики данных для позитивных глобальных изменений.

14 мая 2020, 01:52

Роман Абрамович безуспешно пытается продать свой лесной бизнес в России

Миллиардер Роман Абрамович ищет новых инвесторов в принадлежащую ему лесопромышленную компанию RFP Group. По данным «Коммерсанта», он с партнёрами готов продать часть своих активов или вовсе выйти из бизнеса из-за его низкой рентабельности.

По оценкам экспертов рынка, целиком дальневосточная RFP Group может стоить около $500 млн. Абрамовичу принадлежат 33% акций компании, а у его партнёров по Evraz Александра Абрамова и Александра Фролова ещё 25% бизнеса.

Желание бизнесменов избавиться от акций связано с долгами холдинга (16,5 млрд рублей, по последним обнародованным данным за 2016 год). Кроме того, при росте экспортных пошлин у RFP Group низкая прибыль, и поступления денег едва покрывают проценты по кредиту.

Пока претендентов на эти пакеты акций нет. Даже при низкой цене продажи доля этого предприятия впоследствии «начнёт вытягивать деньги».

Однако в среднесрочной перспективе бизнес может оказаться довольно прибыльным, учитывая большой объём леса и доступ на азиатские рынки. RFP Group — один из лидеров по экспорту российского леса в Китай. По данным за 2019 год, выручка компании составила $170 млн. В 2020 году RFP Group планирует запустить завод по производству топливных гранул.

Приморские сосны страдают от грибковой инфекции



На побережье Военного городка между Северным молом и ближайшими фортами понемногу иссыхают сосны. Маленькие полностью словно ржавые, а у больших иголки красятся от корешка. Деревья выглядят словно обгоревшие, хоть там ничего и не горело. Эксперт пояснил, что сосны высыхают из-за грибковой инфекции, и это в латвийских лесах отнюдь не редкость.

Рассматривая снимки хвои крупным планом, инженер лесничества Южной Курземе по вопросам защиты леса Оскар Залькалнс сделал вывод, что все свидетельствует о грибковой инфекции: «Допускаю, что это может быть шютте сосен, точнее это можно определить в лаборатории при помощи анализов. В этом случае жизнеспособность сосен не ставиться под угрозу, но немного снизится ежегодный прирост из-за меньшего хвойного покрытия. Затронутые инфекцией иголки скоро осыпятся».

Специалист рассказывает, что подобные инфекции распространяются ежегодно, поскольку естественный фон грибков является постоянным. В прошлом году под Талси государственный лес на большой площади весь был красный. «Как это и бывает у грибков — споры имеются все время. Они вылетают в июне, июле, а действовать начинают в следующем году. На развитие инфекции влияют несколько факторов — тепло, влажность. Но они не могут распространяться бесконечно. Как только у грибка выпадет какой-либо из благоприятных факторов, в том году их будет меньше. Если грибок не портит молодняк — почку, сосна будет зеленой, только ветки будут немного голыми», — поведал О. Залькалнс.

Ни людям, ни животным грибки вреда не наносят. Если бы на то, что хвоя сохнет, повлияло бы загрязнение, то все большие сосны были бы красными с верхушки, отметил О. Залькалнс.

14.05.2020 06:00

Linda Kilevica
"Kurzemes Vārds"

Екологи подали до суду на Кабмін через рубки у Карпатах

Обіцяні Зеленським заборони на рубки не відбулися


Фото зі сторінки "Зелений ліс"

Київський еколого-культурний центр подав до суду на Кабмін України та Мінекоенерго за невиконання Закону України про захист карпатських лісів. Окружний Адміністративний суд м. Києва прийняв позов і відкрив провадження в адміністративній справі. Про дату засідання суд має повідомити незабаром.

Восени 2019 нова Верховна Рада ухвалила закон №249-IX«Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)». Півроку тому, 30 жовтня 2019, закон був підписаний президентом Володимиром Зеленським і незабаром почав діяти. Але - тільки на папері.

Закон не працює, оскільки не виконані його прикінцеві положення – не розроблені та не ухвалені підзаконні акти.

«В першу чергу ми вимагаємо змін до «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», який був затверджений Кабміном України ще в 2007 році, і яким рубки головного користування дозволяються в заказниках, господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних",
- повідомив GreenPost директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

GreenPost відстежує хід цієї справи.

Як ми вже писали, закон №249-IX опікується лісами високогір’я (вище 1100 метрів), крутих схилів та прибережними. Усі вони грають ключову роль у попередженні лавин, селів, зсувів та повеней: тримають ґрунти і уповільнюють стікання вологи вниз, в долини. Особливу увагу закон приділяє охороні ялицево-букових лісів. Вони доволі рідкісні: трохи більше 50 тисяч (51 923) гектарів на усі наші Карпати. Різні (за домішками інших дерев та складом трав’янистого «килиму» під кронами) підвиди ялицево-букових занесені до Зеленої книги (аналог Червоної, але для рідкісних рослинних угрупувань).

ЛІС
Олег Листопад
13 Травня 2020, 15:30

Екологи вимагають створення нового нацпарку на Харківщині

У долині Сіверського Дінця збереглися цінні соснові бори


Лосі на території майбутнього парку. Фото Валерія Ловчиновського

Фахівці пропонують заповідати 26 тисяч гектарів унікальних степових лісів в Ізюмському районі Харківської області
«Зараз іде активна переписка ініціативної групи зі створення парку з профільним департаментом Мінекоенерго, фахівці міністерства надають рекомендації щодо оформлення наукового обґрунтування, підготовки інших документів. Активно підключилася Українська природоохоронна група, за що їм велика подяка. Але поки що, на жаль, ця справа залишається ділом ентузіастів. Сподіваюсь, що ми зможемо зацікавити усе ж державні органи і організації, адже Харківщина посідає одне з останніх місць за площею заповідних територій, хоча ми маємо багато цінної природи»,
- розповів GreenPost харківський екоактивіст Валерій Ловчиновський.

Місцина називається «Ізюмська лука» і відзначається великим біологічним різноманіттям.

«Розмаїття рослинності вражає: мішані та соснові ліси; березово-вільхово-осикові гаї; заболочені чорновільхові ліси у притерасних пониззях заплави; дубові, берестові, дубово-ясенево-кленові ліси заплави; чагарникові верби, сфагнові мохи, осокові та очеретово-рогозові болота; вербово-тополеві галереї вздовж річища Сіверського Дінця; рослинність континентальних основних скельних кліфів (обривів берега або заплавних терас – ред.), петрофітних (петрофітні види – це ті види рослин, що ростуть на камінні та скелях. Вони сприяють механічному і хімічному руйнуванню гірських порід, в результаті чого утворюється первинний ґрунт - ред.) степів, північних лучно-злакових степів; рослинність глинистих та мергелевих (ме́ргель — осадова гірська порода, яка представлена переважно вапняком та глинами – ред.) відслонень; байрачні та нагірні діброви, в т.ч. дубові ліси на крейді та мергелі»,
- із захватом змалював GreenPost картину майбутнього парку кандидат біологічних наук Станіслав Вітер.

Як ми вже повідомляли, на межі двох природних зон – Степу та Лісостепу, росте один з найбільших і точно найкраще збережений степовий ліс – 26 тисяч гектарів. Він розкинувся у заплаві та на піщаній терасі долини Сіверського Дінця у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області.

13 Травня 2020, 17:20

"Тихо у лісі - тільки гудуть бензопили"


Берегівський лісгосп звинувачують в вирубці лісу на Іршавщині 

Наш сайт неодноразово звертався до проблеми вирубки окремих дерев та лісів як таких, на території Берегівщини. Цього разу ми публікуємо публічне звернення фейсбук-користувача Володимира Бутько:

"SOS!!! Звертаю увагу: ГПУ, СБУ, МВС, ДБР, САП, НАБУ, на безчинства , яке творить Берегівське лісове господарство в лісі села Хмільник Іршавського району, що на Закарпатті. По при протести громадськості , заборони на вирубку , карантин та в порушення закону про тишу в лісових угіддях , без погодження з Кам‘янською ОТГ , на всю потужність ревуть бензопили , знищуючи вибірково найбільш комерційно придатні дерева цінної породи дуба. Вартість 1м3-500 Євро є достатньою для гарантування мовчанки усіх вище наведенних контор і не зупиняє цих лісогубів. По іншому пояснити відсутність реагування на злочинну діяльність цих браконьєрів не можливо. Відео та фото докази свідчать, що забирають тільки кондиційну , ділову деревину в молодому лісі в урочищі Гарастош. В очевидь, покласти край цьому свавіллю зможуть уже лише радикальні дії з боку громади.10:05:2020"




















Зі свого боку, Beregovo.today готове надати право слова згаданому відомству (Берегівське лісове господарство), для викладення своєї точки зору на описану проблему.

Див також:
Один з найбільших лісових масивів Берегівщини роками безкарно нищиться
Ліс на околиці села Гут стає все меншим та рідкішим (ФОТО)

13.05.2020

Чорнозем у пустелі: кому вигідна українська Сахара?



Бажано, щоб цю інформацію почитали побільше людей. Можливо, прийде переосмислення і розуміння, що за кілька десятиліть про наші чорноземи будемо згадувати, як історичний факт. Інакше не буде, бо з таким варварським ставленням до своєї землі, водних ресурсів, екології, Олешківська пустеля огорне південь, а потім і більшу частину країни.

Тільки факти. З вересня по травень в Україні випало 70 % опадів від норми: 153 мм при нормі 211 мм. 1 міліметр - це 1 літр води на квадратний метр.

Територія України - 60.4 млн. га. Недостача - 58 мм, або 35 трильйонів літрів води, що більше за 10 київських водосховищ.

Другий факт. Деградація земель, яка потужно розширюється внаслідок їх високоінтенсивного використання, а це - засолені, солонуваті, кам’янисті, ерозійні процеси внаслідок найбільшої у світі розорюваності, вирубки лісів, знищення посадок ...

Відновити нульовий рівень деградації земель нам уже не вдасться. Адже 1 см родючого ґрунту (гумусу) в природніх умовах відтворюється 300-400 років.

За даними Інституту охорони ґрунтів України 20-річні втрати гумусу в грошовому еквівалентні становлять понад 450 мільярдів гривень. Це вже навіть не злочин перед майбутнім поколінням. Це - геноцид.

Основне завдання, яке повинно сьогодні стояти перед владою і суспільством, - не допустити погіршення стану родючості землі.

Адже головним фактором, який визначає цінність земель, є його родючість. А ми робимо все, щоб наші чорноземи деградували, підкислювалися, засолювалися, проходили ерозійні процеси; зменшувалась кількість гумусу та корисних мікроорганізмів, які його формують; відбувалися пилові бурі; відчувався постійний дефіцит вологи .

Все це приводить до опустелення та, на жаль, наближення аграрної, продовольчої, економічної кризи. Невже не ясно, кому вигідна зневоднена Україна?

Михайло Апостол.
13.05.2020 18:13