Штрафами вогню не загасити.
«На сьогодні ситуація хоч і контрольована, але лишається складною, – зазначає начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства України Ігор Будзінський. – Ускладнюється вона тими погодними умовами, що нині виникли – дуже екстремальні, яких раніше не було. Перші пожежі почалися ще у січні, коли горіли очерети у Херсонській області. То ж, сезон буде досить складний і важкий».
Відсутність снігу минулої зими зумовила сухість ґрунту та те, що недеревна рослинність не прибита до землі. Звідси – швидкість поширення вогню від паліїв рослинності на полях і в лісах. Це – друга причина пожеж в країні.
«Людський фактор – люди звикли протягом довгого часу, що «ми постійно палили і будемо палити», – продовжує Ігор Будзінський. – Хоча ситуація через зміни клімату кардинально змінилася. Якщо Полісся раніше стояло у воді – болота, то на сьогодні всі вони висохли. І на цих місцях буйна рослинність, снігом її не придавило, бо його взимку не було. Досить маленької іскри і вогонь роздмухується дуже швидко. 16 квітня були дуже сильні вітри. Так от, починаючи з другої години дня до пів на десяту вечора, коли надійшло до мене останнє повідомлення, виникла 21 велика пожежа по 9-ти лісгоспах Житомирської області у різних місцях. На мою думку, це не випадково, а зумисне. За такий короткий проміжок часу – 21 загорання, що переросло у великі пожежі через потужний вітер, просто так не трапляються».
Найбільше від вогню постраждала Житомирщина – 11700 га, Чернігівщина – більше 100 га, Закарпаття – 87, Рівненська – 95 га, Луганська – 87 га, Одеська області – 75 га.
На Житомирщині ще триває локалізація пожеж на площі до 20 тисяч гектарів. Тобто, якщо на 11700 гектарів уже повністю загашено вогонь, то на решті площ є ще задимленість, десь тліє пеньок, деревина. Лісівникам треба пройти всі ці місця, повністю ліквідувати осередки тління, щоб їх не роздмухало вітром знову, а на це потрібен час. А потім – підраховувати конкретні втрати від вогню. Адже цифри площ зараз можна назвати лише умовно, точні цифри будуть після обстеження територій з ґвинтокрилів, замірів, підрахунків.
«Ці цифри не означають, що на площі 30 тисяч га все згоріло вщент і там нічого немає, – пояснює Ігор Будзінський, – Це площа, яку пройшов вогонь. Звичайно, серед них є осередки, які повністю згоріли, і де треба проводити суцільні рубки, розчищати, створювати та відновлювати ліси. Але є велика площа, по якій пройшла низова пожежа, і ліс там продовжує рости. Там будуть якісь вибіркові рубки, де забиратимуть слабкі та всохлі дерева. Але таких масштабів пожеж не було, напевне, з часів Чорнобильської катастрофи».
«Я працюю у лісовій галузі вже 32 роки, – згадує директор державного підприємства «Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство» Степан Нусбаум. – У 1985 році була погода схожа на цьогорічну, десь до 10 травня не було жодного дощу, тоді були великі пожежі – до 4 тис. га. І зараз ситуація подібна: осінь без дощів, зима без снігу, все висохло і горить – березові ліси, вільхові. Про соснові вже й мови нема, це вибухова речовина».
Новоград-Волинське господарство вважається цьогоріч більш-менш благополучним щодо пожеж. У районі навіть жартують: згоріло все, крім державного лісгоспу. Проте у ньому вогнем пройдено 51,6 га, найбільша пожежа – 36 га, решта – до 5 га. Зазвичай, у господарстві трапляються пожежі, але дрібні – до 1–2 га, з якими фахівці лісгоспу легко справляються. Однак, цього року суха погода, сильні вітри та людський фактор зіграли негативну роль.
«Якщо вітер до 30 метрів за секунду, необхідно відключати дроти великої напруги, – продовжує Степан Нусбаум. – Коли 16 квітня сталися великі пожежі, у сусідньому лісгоспі обірвало дроти і від них іскра підпалила ліс. А вітер був за 40 км/год. Що ж до підпалів, то у нас у межах міста є клапті лісу. Коли почалася істерія в інтернеті щодо підпалів, то ми спостерігали одне місце, де ходив якийсь бевзь і підпалював очерет, близько до якого наш ліс. Він п’ять разів підпалював, бо контури згарищ не сходяться. Видно, що спеціально ходив підпалювати, поки не підпалив так, що аж до нашого лісу вогонь сягнув. Довелося нашим виїжджати і забивати полум’я. Ніби міркував так: усі палять, а я не палю!»
Із підпалами буртів сільгосппрацівниками теж проблема. Саме у Ємельчинському районі, де і виникає найбільше пожеж, стався цьогоріч підпал, що спалив 36 гектарів. Забрали аграрії в розробку землю, чотири роки нічого не робили. Оборали землю, підпалили. Люди стояли і спостерігали. Проте одне місце було незручне для оранки навколо палу, далі починався лісовий самосів. Гадали, що справляться. Працівники підпалили, вогонь прорвав ці сто метрів і пішов на ліс. Коли приїхали лісівники, люди відхрещуються, кажуть «хтось запалив». А хто ж оборав? Ці ж люди. Але людину за руку не зловили, от і винних немає.
«Залетіла верхова пожежа, якщо б хлопці не зорієнтувалися, не пустили стрічний пал, все б згоріло, – розповідає Степан Нусбаум. – Тому що насадження 35 метрів заввишки, стигла сосна, інтенсивність горіння, плюс вітер. Треба змінювати думку суспільства, щоб по-іншому ставилися до лісового господарства, до лісівників. Раніше був у нас літак, спостерігачі, парашутисти. Все це було, але зараз немає, бо на це все треба витрачати державні кошти».
Матеріали по пожежах у Житомирській області передані лісівниками до правоохоронних органів, які нині проводять слідчі дії стосовно виявлення винуватців. Що ж до посилення працівників лісу у боротьбі з вогнем, Кабінет Міністрів країни виділив 10 млн грн із резервного фонду. Зараз вирішується питання щодо надання ще одного траншу. Адже лише самими штрафами пожежі не загасити, оскільки цьогорічна ситуація рано чи пізно сталася б через державну політику останніх років щодо лісової галузі, пояснює Ігор Будзінський.
Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”
