ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 вересня 2019

Уникальный опыт Хабаровского края по мониторингу лесов будет распространен по всему ДФО



Благодаря внедрению уникального комплекса мониторинга лесов в Хабаровском крае удалось существенно сократить объемы незаконных рубок

Об этом свидетельствует статистика выявленных нарушений. Так, в 2016 году было зафиксировано 307 случаев незаконных рубок. В 2017 году после запуска системы их число сократилось до 205, а в 2018 - до 166. Теперь систему планируют внедрить на территории всего Дальнего Востока, сообщили журналу "Дальневосточный капитал" в Правительстве Хабаровского края.

Уникальный комплекс дает максимально полную картину происходящего в тайге, помогает выявлять незаконные деляны, а в дальнейшем позволит более эффективно управлять лесной отраслью.

- В основе комплексной системы лежит алгоритм автоматического сопоставления космических снимков, которые делаются с определенным интервалом. По ним с высокой точностью в режиме онлайн можно понять, где изменился лесной покров. Система сопоставляет, разрешены ли рубки на данном участке. Нейронная сеть, которая лежит в основе разработки, позволяет системе самообучаться, анализируя полученные данные, и подавать сигнал о необходимости дальнейшей проверки только в случае возможных нарушений законодательства. Точность сигналов «Кедра» свыше 90 процентов. Благодаря оперативности и точности данных группа инспекторов может выехать на место и пресечь незаконные рубки даже в момент их совершения. Аналогов такой системы нет нигде в мире, - рассказал заместитель министра информационных технологий и связи края Олег Бовкуш.

Система постоянно совершенствуется. Недавно был разработан и внедрен еще один модуль. С его помощью можно подать лесную декларацию в электронном виде через Госуслуги.

Спутниковую систему мониторинга успешно презентовал на пятом ВЭФ во Владивостоке министр информационных технологий и связи края Кирилл Берман. Комплекс получил высокую оценку участников форума, а также Фонда развития Дальнего Востока, принято решение о распространении онлайн системы на территории ДФО. Ожидается, что комплекс будет запущен уже в 2020 году.

Журнал "Дальневосточный капитал", сентябрь, 2019 год.

Вчені б’ють на сполох: дерева можуть зникнути з лиця землі, подробиці катастрофи



У Європі під загрозою вимирання офіційно перебувають понад 200 різновидів горобини і вид кінського каштана. Вчені провели аналіз стану 454 видів дерев, які ростуть на континенті

У звіті Міжнародного союзу охорони природи повідомляється, що 42% рослин загрожує зникнення, а 58% рослин-ендеміків знаходяться під загрозою, пише Politeka.

“Дерева необхідні для життя на Землі, і європейські дерева в усьому їх різноманітті є джерелом їжі та притулку для незліченних видів тварин, зокрема птахів і білок, також вони грають ключову економічну роль.”, – заявив голова “Червоної Книги Європи” Крейг Хілтон Тейлор.




Експерти помітили, що найбільше деревах загрожують шкідники, хвороби, неконтрольована вирубка лісів, зникнення лісів і зміни в сфері користування землею.

Відзначимо, що в столиці України вдруге в цьому році розцвіли каштани, хоча листя на більшості з цих дерев пожовкли і почали опадати. Зазвичай каштани цвітуть в травні.

Така аномалія в Києві трапляється не вперше: у кінці серпня 2018 у столиці теж цвіли каштани. Все тому, що через спеку і нестачу вологи дерева скидають листя і знову набувають здатність цвісти.

Також раніше повідомлялося, що екологи повідомляють про проблеми в Дніпрі. Навпроти нічного клубу RIO в річці утворився цілий острів.

З’ясувалося, що утворений острів не такий безневинний, як може здатися на перший погляд. Про це повідомляє еколог Тетяна Лампік.



Спеціаліст повідомляє, що в одну гору шлаки зібралися через течію. Ливнівка, захована в воді не справляється з обсягом – тому з’явився острів.

«Цей острів вже точно ущільнився і цікаво, наскільки в глибину він виріс. Це велика проблема. Такі острови можуть бути токсичними, риба отруєна і з хробаками. Можливо, це стоки каналізації кафе і зважений залишок каналізаційних вод. Прибрати це можливо тільки баржею», – пояснила Тетяна Лампика.



Краще утриматися від занурення там в воду і не ловити рибу. Наслідки для здоров’я можуть бути будь-якими. Ще ніхто не скаржився на нездужання після проведення там часу, але це поки що.

30 Вересня 2019, 03:30

Росія вихваляється, що нарешті загасила палаючий два місяці Сибір

Усі лісові пожежі, які горіли на території Росії, ліквідовані

Про це повідомляє федеральна "Авіалісоохорона" Росії, передає Depo.ua з посиланням на "РИА "Новости".

Однак за день до цього повідомлялося, що на Росії активно гасять одну лісову пожежу, яка була зафіксована на одному гектарі.

Як зазначається, за станом на 30 вересня, 00:00, на території Росії немає лісових пожеж.

Згідно з даними регіональних диспетчерських служб лісового господарства, за минулу добу було погашено сім лісових пожеж. Ці загоряння був ліквідовані на площі 94 гектари.

Нагадаємо, 29 липня повідомлялося, що у Красноярському краї Росії горить близько 1 млн гектарів лісу, проте вогонь гасять не скрізь.

Через масштабні лісові пожежі в Сибірі, ​​а саме на території Іркутської області, Красноярського краю, у деяких районах Забайкальського краю, Бурятії і Якутії ввели режим надзвичайної ситуації.

31 липня російські літаки МНС нарешті почали гасити лісові пожежі на території Красноярського краю, де горить 1 млн гектарів лісу.

На Росії визнали, що самі винні у шалених пожежах, адже причиною стали недостатні заходи для гасіння вогнищ загоряння.

1 серпня дим від лісових пожеж на Росії дійшов до Аляски і Канади.

4 серпня стало відомо, що площа пожеж на Росії поступово збільшується.

Тим часом на Росії порахували, що Сибір палатиме до осені.

Відомо, що Генпрокуратура Росії виявила факти навмисного підпалу лісів в Іркутській області, щоб приховати незаконні рубки лісу.

Вранці 20 серпня росіяни у Сибіру не змогли побачити сонця через смог від лісових пожеж.

На початку вересня площа лісових пожеж на Росії за одну добу збільшилася на 2,8 тисячі гектара.

29 вересня 2019

«Заповідна труха»



Природно-заповідний фонд в умовах лісомисливського господарства України.

В Україні останнім часом НПП штампуються один за одним, як з автомата: кожна нова влада мусить хоча б якимось чином відмолитися. Якщо в природі залишилось, бодай, щось цікаве – у ПЗФ його! І при цьому не кажуть про незграбність природоохоронного законодавства та відсутність узгоджених дій різних користувачів.

Написав підзаголовок і задумався: «Це ж явно зауважать мені деякі відомі та заслужені у державі природоохоронці, що потрібно і писати, і мислити, і жити навпаки: «лісомисливське господарство в умовах ПЗФ»? Бо ж нам дехто каже, що все, абсолютно все: вирощений, вихований, доглянутий, збережений та викоханий лісниками з такими муками ліс, а також: поля, водойми, лісові, польові, біляводні та водні мешканці, самі лісники та єгері, які їх охороняють від поганих дядів (часом гинуть під час тієї невдячної та небезпечної охорони) для хороших дядів, тьотів та їх діточок – все це і в додачу – всі учасники цього процесу існують лише для та заради процвітання заповідності? Абсолютної. Геть абсолютної.

А, можливо, хтось щось плутає? Спробуємо розібратися.

Мені пощастило брати участь у двох останніх Всесоюзних наукових нарадах із заповідної справи – у Львові, 1985-го року, та згодом у Пущино, у Підмосков’ї. Науковці з усього Союзу – від Прибалтики до Далекого Сходу намагалися розібратися з тим цікавим, важливим та таким складним феноменом – «заповідністю». У Львові запам’яталися та підкорили своєю безпосередністю та науковою екзотикою сусіди по кімнаті готелю – науковці Тихоокеанського Інституту географії Далекосхідного наукового центру з Владивостока. Вони спали на засіданнях та не давали спати нам уночі – давалася взнаки різниця у часі. І розповідали, розповідали, розповідали про свою чудну і таку чудову заповідну далекосхідну природу. Там уперше я почув і побачив Фелікса Робертовича, тоді ще кандидата наук. Як стверджували всезнаючі москвичі, Фелікс Штільмарк приїхав до Львова з далекої Тюменської тайги, де займався організацією чергового заповідника-мільйонника (за площею). І що обов’язково потрібно послухати його виступ, «бо він дасть їм прикурить». З нетерпінням дочекався виступу легендарного підкорювача тайги, геніального організатора та захисника ідеї заповідності. Його появу на трибуні зал зустрів оплесками. Він дійсно «дав прикурить» неповоротким чиновникам державних установ, для яких підвищення «проценту заповідності» важливіше вирішення суті проблеми: «Установка проектировщиков на большие площади заповедников послужила причиной ряда неудач, кроме того, возникают серьезные трудности с их охраной. Наконец, увлечение заповеданием чрезмерно больших площадей не имеет под собой достаточно серьезных научных обоснований и таит в себе опре­де­ленную угрозу для принципов заповедности и заповедного дела в целом…» Серйозної мови про «абсолютную заповедность» не було, але, як приклад, Фелікс Робертович зі сміхом розповів про величезний за площею тайговий заповідник, де співробітники, «чтобы не потерять заповедное целомудрие», виписували дрова для опалення власних будинків у сусідньому (сотні кілометрів за сибірськими мірками) лісгоспі – «маразм крепчает».

Фото плантації тополі після санітарних рубок, виконаних вітром за Інструкцією Київського еколого-культурного центру

Та Бог із нею, з тією Росією. У них десяток найкрупніших сибірських заповідників з тайгою та тундрою мають більшу площу, ніж увесь державний лісовий фонд в Україні. Нехай самі розбираються зі своєю абсолютною заповідною класикою. У них є де розгулятися, є заповідні, лісові та мисливські традиції. Хоча про деякі традиції, такі, як сусідство, добропорядність, пам’ять про спільні перемоги над ворогом, сучасна супердержава Росія стала забувати і продовжує безпардонно та безсоромно гнобити свого сусіда Україну, яка за площею і ресурсами знаходиться геть у іншій (стидоба для «суперсусідки») ваговій категорії, але яка за минулі роки руками та мізками своїх трудолюбивих громадян теж забезпечувала сучасну пихату російську «суперовість».

Та коли іменем покійного Фелікса Штільмарка, еколога з величезним практичним досвідом, мисливствознавця за фахом, почесного члена Російського мислив­сько-рибальського союзу, пе­ре­дового бійця на фронті розширення заповідної мережі, який 15–20 років тому був прапором захисту чистоти ідеї абсолютної заповідності у Росії, виправдовують дурні заборони під грифом «ПЗФ», які шкодять розвитку і лісового, і мисливського господарства України, мовчати не можна.

Знаю не з паперового листа, що таке реальна заповідність не лише на безкрайніх просторах Росії, але й на нашій невеличкій (у порівнянні з безмежністю тайги та тундри), але найбільшій (після Гренландії) державі у Європі. Тож зразу зазначу, що мова не йтиме про заповідники України. Природні та біосферні заповідники держави, найвища категорія заповідного режиму у нашій державі – це святе і розумно, повторюю – розумно, вирішувати питання про їх режимність, порядок ведення охорони та наукових досліджень на їх територіях повинні відповідальні та кваліфіковані державні спеціалісти згідно з вимогами Закону України «Про природно-заповідний фонд України». І не лише держава та наукова спільнота, кожен громадянин країни повинен оберігати, як зіницю ока, ці невеликі острівки заповідної території посеред антропогенно-агресивно оточуючого середо­вища. Режим «заповідної зони», що відповідає рівню вимог у природних заповідниках, також зберігається на певній частині кожного національного природного парку, природоохоронних структур високого статусу (категорії «2» згідно з визначенням МСОП), згідно з встановленої Законом режимної диференціації територій Парків. Згадуючи історію організації першого у світі (майже півтора століття тому) Єллоунстонського національного парку, мені у душу запала не лише ідея його створення, але й трагічні сторінки становлення. Зібралися хлопці, що виявили таку величну красоту, вони любили природу, поважали та гордились своєю Державою, мали якусь вагу у громаді, тому вирішили: «Збережемо навіч­но це чудо для дітей та внуків». І зберегли, як приклад, усім думаючим створінням Землі: у 1998 році Парк був включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Хоча для його становлення були переборені, здавалося б, непереборювані перешкоди: відсутність фінансування та нерозуміння влади, засилля браконьєрів, жорстокість стихії.

Ми в Україні теж щось створюємо. Штампуємо останнім часом НПП, як з автомата: кожна нова влада мусить хоча б якимось чином відмолитися. Якщо в природі залишилось, бодай, щось цікаве – у ПЗФ його! Здавалося б – красота, підвищуємо процент, але оте Феліксове «не имеет под собой достаточно серьезных научных обоснований» стосується спочатку створення, згодом – порядку ведення природоохоронного користування у «новонародженому» Парку.

Не дивлячись на конкретні установки Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносно режиму НПП, зокрема, господарська зона національних парків (статті 18 та 21 Закону) «включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство (зміни внесені згідно з Законом № 1826-VI (1826-17) від 21.01.2010)». Здавалося б – все нормально, окрім полювання, але без цього, хоч і тяжко, не вмирають. Люди можуть жити і працювати, як жили раніше – живуть же десь!

Колись мій знайомий у складі делегації, поїхав подивитися як охороняється природа у «клятих капіталістів», відвідав в Англії високо­статусний природний резерват на березі океану, де охороняють перелітних птахів. Йому стало цікаво, а як на таке заповідання відреагували місцеві англійські мисливці? На нього зашикали: «Ша, ша, замовкни, не ганьби Україну!» Але гід з гідністю розповів, що полювання ніхто не збирався закривати – це ж жорстоко обмежить права місцевої громади. Так, уточнили список дозволених до відстрілу видів, так, скоротили терміни проведення, а полювання не забороняли. Друг повернувся до шикаючих: «Так хто ж ганьбить Україну?».

 

Фахівці сільського, лісового, рибного, мисливського господарств, які на практиці добре знають, що означає «природокористування», розуміють неминучість інтерпретації певних термінів та понять у науці, логіці та житті, розуміють, що потрібно враховувати їх певну сучасну відносність. Вірність сприйняття терміну «заповідність», що крім філософського, має і професійний фундамент, набуває особливого значення в умовах залежності природних комплексів від техногенного впливу середовища. «…Провести строгую грань между дикой и «недикой» природой в наше время очень трудно или даже невозможно. Определение «дикости» как полной безлюдности зачастую условно, такие места все труднее найти, в «глуши» подчас могут жить люди, а цветок одуванчика у обочины дороги человек с чистой душой рассматривает как «первозданный», как «Божье творение»…» (Ф. Штільмарк). Так це було сказано про безмежну та ще й радянську Росію. І коли я чую дискусійний лепет про «дику-недику» природу в умовах антропогенно знівеченої України, мені стає смішно від тих псевдофілософських потуг. Нехай заборонили мисливство у нацпарках, де згідно з базовим положенням, в їхній заповідній зоні заборонена інтродукція нових видів тварин, не кажучи вже про експлуатацію поголів’я. Добре, нехай буде так. Але як за Законом відрегулювати ситуацію (для прикладу) у НПП «Джарилгацький», де всі місцеві ратичні дикі тварини (олень європейський асканійський, лань та муфлон) плюс єнотоподібний собака – інтродуценти чи акліматизанти і межі заповідної зональності для них не писані? Більше того – Скадовське досвідне лісомисливське господарство вже більше 50 років (на законній нормативно-правовій базі) розводить, регулює чисельність, відтворює поголів’я мисливських тварин на острові. І от у 2009 році тут паралельно створюється НПП із заповідним режимом природокористування.

Сучасна чисельність крупних рослиноїдних тварин (ще й в умовах напівпустелі) зашкалює у рази будь-які нормативи. Ситуація загострюється також через періодичне зростання чисельності хижаків. Що робити, панове екологи?

Інший малесенький приклад. Малолісно-лісодефіцитна Херсонщина. Дослідне лісництво ДП «Степового ім. В.М. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА». Не будемо влазити у кардинальні дискусії «зелених» природоохоронників та «чорних» лісівників відносно санітарних проблем сучасного багатостраждального лісового господарства України. Але що накажете робити з плантацією тополі, яка вже давно вичерпала свою наукову цінність і на моїх очах втрачає матеріальну, бо її вже давнісінько потрібно лікувати, тобто, вирубувати гниль. Не можна – ПЗФ, заказник. Не можна, бо декому гнила деревина – основа життя. Але тільки не для мене, лісівника з 45-річним стажем. Не для мене тоді, як зненацька падає додолу у безвітряну погоду півтонний шматок тополини, ламаючи при цьому два-три здорових дерева. А кругом гуляють маленькі діти з мамами. Не для мене, коли я щоліта намагаюсь загасити тополевий пух, що регулярно підпалює якийсь недоумок і який горить, наче порох. Не для мене, коли через якогось екологічного невігласа і його піар-понтів поганиться 90-річний досвід залісення Олешківської пустелі, а з такими зусиллями створені насадження перетворюються у «заповідну труху». І ніколи не буде для мене.

Наведені приклади незграбності природоохоронного законодавства та відсутності узгоджених дій різних користувачів непоодинокі й типові для всієї лісомисливської галузі. Я все життя вважав, що кращого принципу користування природними ресурсами, ніж принцип зонування у національному парку – не придумаєш. Особливо в умовах величезного антропогенного навантаження на природні комплекси нашої держави. Ідеально було б все лісове господарство перетворити у великий державний національний парк з відпрацюванням фахівцями-практиками меж функціональних зон: заповідної, обмеженого навантаження, господарської. Але щоб перетворити країну у велетенський заповідник, потрібно уникати будь-яких проявів екстремізму. У нинішній час, коли на рахунках держави цінується кожна гривня, ігнорування будь-якої розумної, тим більше – перевіреної часом, власним та закордонним досвідом ініціативи, нерозумне. Гасло «Идем в Европу – строим заповедность» – прекрасне за своєю суттю. Потрібна боротьба зі смітниками не лише за парканом, а й в усіх лісових масивах, з незаконними полюваннями та рибальством не лише у НПП, а й в угіддях усієї країни. Якщо вже дивитися на Європу, то з відкритими очима, з калькулятором у руках, з повагою до вітчизняного досвіду. Лісове та мисливське господарство країн Європи вносить вагомий вклад у державну скарбницю, на відміну від нашого, вітчизняного. Кожен спеціаліст, що має будь-яке відношення до користування та охорони природним ресурсом, повинен визначитися, хто ти – лісівник, мисливствознавець, мисливець, зоолог (теріолог, орнітолог, іхтіолог), агроном… Просто екологом бути неможливо – настав не той час, а час вузької спеціалізації (за рахунок глибини пізнань). А плавати на поверхні, в тому числі і знань, будь-що зможе.

Ігор ШЕЙГАС,
“Лісовий і мисливський журнал”

Достукатися до свідомості



Протидія лісовим пожежам.

Кінець серпня – третій пік пожеж, які щороку спалахують у лісах України. Аби пережити його з мінімальними втратами, лісівники сподіваються на свідомість громадян.

Статистика загорань

На відміну від громадян, які чекають на спеку, аби чкурнути на відпочинок до водойми, лісівники спокійніше почуваються, коли встановлюється дощова прохолодна погода. Загалом вони виділяють три піки лісових пожеж. Перший припадає на березень-квітень, коли населення починає спалювати залишки минулорічної рослинності. Другий пік – травневі свята, коли починається так званий шашличний сезон. І третій – кінець серпня, День незалежності, вихідні, свята, суха спекотна погода. Перші два піки лісівники пережили з досить високим показником – за даними Держлісагентства на 15 серпня зафіксовано і ліквідовано 682 пожежі на площі 656 га. А минулого року за цей же період згоріло 991 га. Тобто цього року пожежі зменшилися і за площею, і за кількістю. Якщо середня площа однієї пожежі минулого року була 1,26 га, то цьогоріч – 0,96 га.



– Коли ми говоримо про кількість пожеж і площу, варто порівнювати середню площу однієї пожежі, – пояснює начальник відділу охорони та захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський. – Чим вона менша, тим оперативніше виявилася та ліквідувалася. Скажімо, площа однієї пожежі до 0,1 га, отже, дуже швидко у господарстві відреагували, більше 2–3 га – пожежу пізно виявили, не вчасно виїхали або не було кому виїжджати.

Майже 17 гектарів спалили верхові пожежі. Найбільше постраждала Житомирська область – 14 га, 1 га по Чернігівщині, по пів гектара на Миколаївщині, Дніпрі, Одещині. Найбільше вирує вогонь на Херсонщині – 128 загорань на площі 161 га.

Коли починається пожежа

Лісівники не вірять у самозаймання. Хоча, за визнанням Ігоря Леонідовича, й від грози буває. Але дуже рідко. Загалом 98% – з вини населення. Спіймати підпалювачів насправді можна, але важко. Скажімо, їде людина на велосипеді, кинула недопалка. Розгорітися вогню потрібно від 5 до 15 хвилин. За цей час винуватець вже від’їхав далеченько. Американські колеги стверджують, що можна відстежити підпалювачів за допомогою космічної техніки. Але це коштуватиме астрономічну суму! Патрулювання, особливо у зонах відпочинку має більш превентивний характер. Навіть, якщо у деяких областях і намагаються записати дані тих, хто відпочиває, звичайно, це не панацея, але певною мірою дисциплінує людину, примушує гасити за собою вогнище, а іноді й забирати сміття. Цього року виявлено 533 порушники протипожежних правил у лісах, складено протоколи про адмінстягнення, за якими стягнуто штрафів на 85 тисяч гривень.

Коли ж виникає пожежа, спершу її гасить лісова охорона. Проте, якщо виникає ризик великої пожежі, залучаються сили ДСНС, іноді й військові частини, авіація. Остання залучається, коли полум’я покрило вже понад 5 га, рішення про це приймають з боку ДСНС. Цього року авіацію залучали в Одеській області, де горіли плавні до 600 га та в Ізмаїльському лісгоспі постраждало 64 га лісу. У квітні – на Чернігівщині, коли підпалили плавні у Київському морі, полум’я зайшло в Остерський лісгосп і була загроза перекинутися на населений пункт. На Житомирщині у квітні горіли болота і радіоактивно забруднені лісові квартали, постало питання чи пускати людей в радіоактивну зону, чи використати авіатехніку.

До речі, про техніку

Оскільки найголовніше – вчасно виявити загорання, все ширше застосовуються в господарствах телевізійні системи спостереження. Якщо у 2014 році їх було на озброєнні 228, то цьогоріч вже 342.

– Звичайно, потреба ще залишається, – ділиться думками Ігор Будзінський. – Ми зараз працюємо над тим, аби створити мережу спостережних веж і пов’язати ці системи разом. Залучаємо до цього наш УкрНДІЛГА, аби правильно продумати технічно. Проте це все – кошти. Є диспетчерський пункт у ЛІАЦ (Лісовий інформаційно-аналітичний центр) і ми хочемо аби уся інформація опрацьовувалася тут, щоб оперативніше реагувати на загорання.

Кошти потрібні не лише для поєднання спостережних телесистем в єдину мережу. Більшість пожежної техніки у лісгоспах – ще радянського виробництва, яким по 30–40 років. Вичерпаний технічний ресурс Газ-66 чи ЗіЛ-131 відновлюється лише завдяки ентузіазму лісівників та за власний кошт. 80% її потребує оновлення. На сьогодні ж новий пожежний автомобіль на базі КАМАЗа коштує до 3 млн грн, а їх потреба на 1 січня цього року – 73 штуки, маневрені лісопожежні модулі на базі УАЗ (ємність на 500 л, насос – на початковій стадії пожежі безцінні на місці) – потрібно ще 145 за заявками підприємств. Тобто потрібні капіталовкладення. На сьогодні поки усе це робиться за власні кошти підприємств, а їх не так багато. Останній раз кошти на придбання техніки виділялися ще у 2011 році.

– Лісова охорона не лише гасить лісові пожежі, – додає Ігор Будзінський. – Вона залучається і до гасіння пожеж у так званих природних екосистемах – комунальні, військові ліси, торфовища, сільськогосподарські угіддя, луки, плавні, смітники… Адже якщо не зупинити пожежу на підступах до лісу, то у ньому вже буде важче гасити. Лише у цьому році наші сили були задіяні при гасінні вогню у лісах Мінагрополітики – 10 га, у Міноборони – 47 га, у лісах інших відомств 793 га, на торфовищах 298 га, на сільгоспугіддях – 199 га (тобто зупиняли полум’я на підступах до лісу), смітники, трава біля села, уздовж доріг – майже 1700 га. Така інформація збирається щоденно на базі диспетчерського пункту ЛІАЦ, і передається також у ДСНС і РНБО. Як достукатися до верхів і пояснити, що техніка не вічна і потрібно, або виділяти кошти, або вирішити питання, чи взагалі потрібен державі ліс?

Профілактика пожеж

Професіонали, які не один рік займаються гасінням пожеж, ще є на місцях. Але на півдні та сході вони звільняються. Лише впродовж останніх трьох років залишило господарства цих областей 2 тисячі чоловік. То ж, гасінню пожеж треба навчати людей. Щороку такі навчання проводяться на регіональних рівнях. На них відпрацьовується злагодженість та взаємодія з ДСНС, з якими у лісівників досить тісна співпраця і повне взаєморозуміння. Цього року у травні проводилися такі навчання на базі Херсонського, Дніпропетровського та інших обл­управлінь.

У лісових масивах для профілактики за 7 місяців цього року влаштовано 37 кілометрів протипожежних розривів, 2 кілометри протипожежних бар’єрів, більше 43 тисяч км мінералізованих смуг. Крім того, проводяться догляди за вже створеними мін­смугами – 165 тисяч км. Рейдів по виявленню порушників протипожежних заходів лісоохороною цього року вже проведено 13,5 тисячі.

– Важливо запобігти пожежі ще в зародку, у голові людини, – стверджує Ігор Будзінський. – Тому активно йдемо до засобів масової інформації, 1300 виступів на радіо всіх рівнів, 450 виступів на телебаченні. Наглядна агітація у лісах, плакати, стенди, бігборди… Лише стендів по Україні виставлено 11 600. І кількість переходить у якість. Аналізуючи статистику, бачимо: де найбільше було виступів, там не такі великі обсяги лісових пожеж. Тобто слово відкладається у мозку, і люди починають по-іншому думати. Головне, достукатися до свідомості кожного. Адже ліси потрібні, в першу чергу, для людини не лише як сировина, але і як виробник кисню.

Протидія лісовим пожежам у ЄС

У країнах ЄС підтримкою лісового господарства опікується кілька генеральних директоратів Європейської комісії. Отримання ними постійно обновлюваної інформації про пожежі забезпечує Європейська система інформації про лісові пожежі (EFFIS) за допомогою супутників, запущених у рамках програми Європейського космічного агентства (ESA) «Коперник» (найбільша у світі програма моніторингу стану довкілля). Головне завдання EFFIS – не лише оцінка ситуацій, але й запобігання пожежам за допомогою картографування ризиків. Понад 30 країн Європейського та Середземноморського регіонів отримують інформацію від EFFIS. У 2001 році був створений так званий Механізм захисту ЄС від природних катастроф (28 країн-членів ЄС та 6 інших країн). З 2013 року керує цим механізмом Центр координації надзвичайних заходів ЄС (ERCC) (Брюссель), завдання якого – швидке реагування на стихійні лиха всередині і за межами ЄС із використанням ресурсів країн-учасниць. Сьогодні створюється спеціальний повітряний загін rescEU для порятунку людей під час масштабних лісових пожеж. Від п’ятьох членів ЄС вже надійшла авіатехніка для його організації.

Європейська система інформації про лісові пожежі

– З ЄС ніяких пропозицій до нас не надходило, можливо, щось є на рівні ДСНС, але, на превеликий жаль, до цих програм нас ніхто не залучав. Проте вже впродовж трьох років фахівці наших підприємств проходять навчання у Міжнародному навчальному центрі з гасіння лісових пожеж в Анталії (Туреччина) у рамках міжнародного співробітництва Україна–Туреччина. Центр відноситься до Генерального департаменту лісів Туреччини. Сьогодні ця країна – один із лідерів у світі по професіоналізму у гасінні лісових пожеж. Крім того, що пожежна безпека забезпечується тут стовідсотково державою, турецькі сили залучаються до гасіння лісових пожеж в Іспанії, Греції, Португалії. До речі, за кошти турецької сторони у Греції 2 роки тому був побудований такий же центр з навчання гасіння лісових пожеж, – розповідає Ігор Будзінський.

Сибірські пожежі

У серпні у десяти регіонах Сибіру вогнем було охоплено приблизно 3 млн гектарів, це розмір території Бельгії, загальна ж площа, яку уразили лісові пожежі цього літа, вже сягнула понад 11 млн гектарів. Надзвичайна ситуація оголошена на території трьох регіонів, петицію з вимогою ввести режим надзвичайної ситуації в усьому Сибіру підписали понад 800 тисяч людей. У ній заявляється, що крім безпосередніх збитків тайговому лісу, пожежа різко погіршила якість повітря. Повідомлялося також, що гасять пожежу лише на незначній території. Авіалісоохорона заявила, що на решті території «витрати на ліквідацію вогню перевищують прогнозовану шкоду від пожеж». Дим від сибірського згарища сягнув США та Канади.

За даними МНС Росії, основною причиною лісових пожеж у Сибіру є необережне поводження з вогнем, оскільки велика частина вогнищ загорання розташована біля доріг. За даними МНС, площа активного горіння нині становить близько 57 тисяч гектарів. Загалом пожежу ліквідують більше чотирьох тисяч осіб і 400 одиниць техніки.

– Важко коментувати цю ситуацію, оскільки у нас і в Росії зовсім різні обсяги. У 2010 році теж були великі пожежі в Росії. Офіційна статистика – 7 млн га, неофіційна до 14 млн га, за аналізом космічних знімків – понад 16 млн га згоріло лісу. Якщо в Україні лісовий фонд становить 10,5 млн га, то у 2010 році у Росії згоріла площа всього лісового фонду України. Порівнювати теж важко, оскільки ми не знаємо їх фінансування, забезпечення, техніку, логістику, – зазначає Ігор Будзінський.

Віталій ГОПКАЛО,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=4597

Екологічні проблеми Херсонщини винесуть на розгляд Верховної Ради (відео)

Найболючіші екологічні проблеми Херсонщини як однієї із природних скарбниць півдня України мають стати однією з головних тем, що обговорюватимуться новообраним парламентом. вважає депутат Верховної Ради від Херсонщини Ігор Колихаєв.



Нагадаємо, ще 18 вересня 2019 року була прийнята Постанова ВРУ про проведення парламентських слухань на тему: "Пріоритети екологічної політики Парламенту на наступні 5 років" (27 листопада 2019 року).



Нажаль, область, що її називають екологічно чистою, вже стала суцільною екологічною бомбою.

Слава Україні!

Володимир МАРУС

Леса потушим вместе


Пожары вышли на глобальный уровень

Вся экологическая информация должна быть аккумулирована в одном месте, чтобы этими данными мог воспользоваться любой желающий, а правила разных стран не отличались друг от друга. Иного пути в век глобализации быть не может, полагают экологи.

"В конце 2020 года мы с большинством экологов мира должны представить окончательный кодекс стандартов со всеми поправками и дополнениями. Для обмена информацией, выработки стратегии и координации деятельности необходимо использовать единый экологический сайт (на разных языках)", - заявил основатель экологического "Гамбургского клуба", автор проекта EuRICAA, доктор экономических наук Александр Потемкин на первом заседании клуба.

С 1992 года до конца 2018 года в России было зарегистрировано 635 тысяч лесных пожаров. Средний размер ущерба от них в год составляет 20 миллиардов рублей, такой был, например, в 2018 году

По его расчетам, только 2019 год из-за природных бедствий - пожаров, наводнений и других катастроф - обошелся России почти в 500 миллиардов рублей. "При возрождении таежных поселков со всей современной инфраструктурой необходимо использовать не национальные экологические фонды, а мировые. Если леса России составляют значительную часть всех лесов мира, то одна страна не сможет финансировать такие программы, - считает Александр Потемкин. - В российских лесах скопилось от 5 до 7% валежника, который выбрасывает огромное количество метана, что приводит к массовым пожарам. При этом валежник всегда был доступным энергетическим ресурсом для жителей лесных поселков".


В лесной отрасли введут обязательные аукционные механизмы

По мнению специалистов, проблема гибели леса из-за пожаров приобрела глобальный характер. В 2018 году потери леса в России составили 8,67 миллиона гектаров, в Бразилии - 2,95 миллиона, в Канаде - 2,1 миллиона, а в США - 2 миллиона гектаров. По данным Рослесхоза, за семь месяцев 2019-го огнем было пройдено 13,5 миллиона гектаров. Как считает кандидат исторических наук Валерий Гергель, стоит объединить усилия лесоохраны всех стран, например, в рамках ООН. "В составе этой службы могли бы быть авиационные подразделения быстрого реагирования, а также средства или возможности космической разведки обнаружения пожаров", - говорится в докладе ученого.

С 1992 года до конца 2018 года в России было зарегистрировано всего 635 тысяч лесных пожаров. Средний размер ущерба от них в год составляет 20 миллиардов рублей. Из них от 3 до 7 миллиардов - ущерб от потери древесины, остальное - расходы на тушение и последующую расчистку горелых площадей, ущерб от гибели животных, загрязнения продуктами горения, затраты на восстановление леса, отмечает Гергель.

Александр Потемкин предлагает финансировать экологические проекты и программы не только из государственных бюджетов, но и из спонсорских фондов экологически сознательных граждан, а также ввести социально-негативный термин "эко-нарушитель" и присваивать его гражданам, совершающим правонарушения в экологической сфере. Кроме того, важно экопросвещение. Многие не знают ни о глобальном потеплении, ни о таянии льдов, ни о повышенном содержании СО2 в атмосфере, пластике в океане. "Каждый должен задуматься о будущем планеты, иначе планету ждет коллапс", - прогнозирует он.



Ученые: европейские деревья вымирают



В Европе существует 454 вида деревьев, уникальных именно для этого континента, и 58% из них могут исчезнуть, заявила в пятницу одна из старейших в мире экологических организаций - Международный союз охраны природы (МСОП). В особой опасности находятся каштаны, передает Би-би-си.
Эти цифры - результат последнего исследования биоразнообразия в Европе. В организации, с 1939 года ведущей «Красную книгу», отмечают, что 15% из этих видов - буквально в шаге от вымирания.

«Большая семерка» спасает леса Амазонки, пока Трамп обещает поговорить с Китаем

«Поджигают то, что выгодно срубить». Как работают «коммерческие» поджоги леса

«Деревья крайне важны для жизни на Земле, а европейские деревья во всем их разнообразии - это источник еды и место для жизни бессчетного числа видов животных, например, птиц и белок. Также они играют ключевую роль для экономики», — прокомментировал исследование глава подразделения «Красной книги» МСОП Крейг Хилтон-Тейлор.

Деревья семейства каштановых исчезают особенно быстро, предупреждают ученые

Из всего многообразия деревьев, эндемичных для европейского континента, то есть не растущих ни на каком другом, в опасности вымирания находится 58% видов. Из деревьев, растущих на территории Европы, но не являющихся для нее эндемичными, исчезнуть может 42% видов.

В особой опасности находятся каштаны и около 200 видов деревьев семейства каштановых - их количество в Европе стремительно уменьшается.

По словам директора европейского отделения организации Люка Баса, основным фактором в уменьшении популяции этих видов является деятельность человека, в том числе рост городов и вырубка.

«Это исследование показывает, в какой критической ситуации находятся многие виды деревьев, о которых часто просто не думают. Но они представляют собой хребет европейской экосистемы и делают нашу планету здоровой», — добавил Люк Бас.

29.09.2019 17:49
Снимок иллюстративный
Фото: CCO Creative Commons

Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 29 вересня 2019 р. N 892-р
Київ

Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про державну службу" оголосити з 4 жовтня 2019 р. конкурс на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів з визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України
О. ГОНЧАРУК
Інд. 19




Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 29 вересня 2019 р. N 892-р


УМОВИ
проведення конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів

Загальні умови

1. Посадові обов'язки:
1) здійснення повноважень керівника державної служби Держлісагентства;
2) реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства;
3) здійснення інших повноважень, визначених законом.
2. Умови оплати праці:
1) посадовий оклад - 24000 гривень;
2) надбавка до посадового окладу за ранг - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. N 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 9, ст. 284);
3) інші надбавки, доплати та премії відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу".
3. Інформація про строковість чи безстроковість призначення на посаду - призначення на посаду строком на п'ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення без обов'язкового проведення конкурсу на ще один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу.
4. Перелік інформації, необхідної для участі в конкурсі, та строк її подання:
1) заява про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. N 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 28, ст. 1116), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. N 844;
2) резюме за формою згідно з додатком 21 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. N 246, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. N 844, в якому обов'язково зазначається така інформація:
прізвище, ім'я, по батькові кандидата;
реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти;
підтвердження рівня вільного володіння державною мовою;
відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах;
3) заява, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
4) підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
5) заява про забезпечення в установленому порядку розумного пристосування за формою згідно з додатком 3 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. N 246 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 28, ст. 1116; 2019 р., N 47, ст. 1604). Заява подається у разі потреби особою, яка має інвалідність;
6) інформація приймається до 12 години 15 жовтня 2019 року.
5. Місце, час і дата початку проведення перевірки володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, - м. Київ, вул. Прорізна, 15, 10 година, 18 жовтня 2019 року.
6. Прізвище, ім'я та по батькові, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу, - Велієва Олеся Валеріївна (256-00-01, e-mail: velieva@nads.gov.ua).

Кваліфікаційні вимоги

1.
Освіта
- ступінь вищої освіти - не нижче магістра
2.
Досвід роботи
- загальний стаж роботи - не менше семи років;
- досвід роботи на посадах державної служби категорії "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи досвід роботи на керівних посадах у сфері лісового та мисливського господарства - не менше трьох років або досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях
3.
Володіння державною
мовою
- вільне володіння державною мовою
4.
Володіння іноземною
мовою
- володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (англійська та/або французька)

Вимоги до компетентності

Вимога
Компоненти вимоги
1.
Управління змінами
- вміння формувати план змін;
- вміння управляти змінами та реакцією на них;
- вміння оцінювати ефективність змін
2.
Прийняття ефективних рішень
- здатність своєчасно приймати виважені рішення;
- вміння аналізувати альтернативи;
- спроможність на виважений ризик;
- автономність та ініціативність щодо прийняття пропозицій/рішень
3.
Лідерство
- вміння мотивувати до ефективної професійної діяльності;
- сприяння всебічному розвитку особистості;
- вміння делегувати повноваження та управляти результатами діяльності;
- здатність до формування ефективної організаційної культури державної служби
4.
Комунікація та взаємодія
- вміння визначати заінтересовані і впливові сторони та розбудовувати партнерські відносини;
- здатність ефективно взаємодіяти - дослухатися, сприймати та викладати думку;
- вміння публічно виступати перед аудиторією;
- здатність переконувати інших за допомогою аргументів та послідовної комунікації
5.
Досягнення результатів
- здатність до чіткого бачення результату діяльності;
- вміння фокусувати зусилля для досягнення результату діяльності;
- вміння запобігати та ефективно долати перешкоди
6.
Стресостійкість
- вміння управляти своїми емоціями;
- здатність до самоконтролю;
- здатність до конструктивного ставлення до зворотного зв'язку, зокрема критики
7.
Управління ефективністю та розвиток людських ресурсів
- вміння управляти людськими ресурсами;
- вміння управляти проектами;
- вміння організовувати роботу і контролювати її виконання;
- здатність до мотивування
8.
Робота з інформацією
- здатність працювати з базами даних законодавства;
- вміння працювати в умовах електронного урядування

Професійні знання

Вимога
Компоненти вимоги
1.
Знання законодавства
2.
Знання спеціального законодавства, пов'язаного із завданнями та змістом роботи Голови Держлісагентства
3.
Знання основ державного управління у сфері лісового та мисливського господарства
- розуміння мети та завдань відповідної державної політики;
- знання системи управління у сфері
4.
Управління публічними фінансами
- знання основ бюджетного законодавства;
- знання системи державного контролю у сфері публічних фінансів
____________

З 1 листопада на Прикарпатті запрацює електронний облік деревини



26 вересня голова облдержадміністрації Денис Шмигаль, його заступники, а також керівники окремих структурних підрозділів ОДА, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади взяли участь у селекторній нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.

На засіданні йшлося про перспективні інвестиційні проекти, оптимізацію функцій райдержадміністрацій, підготовку до опалювального сезону, комунікаційну складову впроваджуваних реформ, ухвалення кадрових рішень та інші, повідомляє пресслужба ОДА.

Олексій Гончарук також анонсував великий інвестиційний форум, який відбудеться наприкінці жовтня у місті Маріуполі (Донецька область) за участю провідних бізнесових структур світу. За задумом урядовців, на цьому форумі буде нагода представити перспективні українські проекти, які можуть зацікавити потенційного інвестора. Прем’єр-міністр доручив підготувати відповідні пропозиції від кожного регіону держави.

Зауважимо, що від Івано-Франківщини буде представлено три проекти, які стосуються розвитку туристичної інфраструктури Дністровського каньйону та міста Галича, відновлення вузькоколійної залізниці від селища Брошнів-Осада до села Осмолода. На переконання Дениса Шмигаля, усі три проекти мають добру перспективу для залучення іноземних інвестицій і є важливими для розвитку туристичної привабливості Прикарпаття.

Слід додати, що на нараді окремо обговорено питання виконання Указу Президента України №511/2019 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» від 9 липня цього року. Документом передбачено запровадити до 1 листопада 2019 року електронний облік обігу деревини. З цього приводу голова облдержадміністрації Денис Шмигаль повідомив, що підготовлено та днями буде затверджено проект розпорядження, згідно з яким в області запровадять тотальний електронний облік деревини для підприємств усіх форм власності.

«Усі лісогосподарські підприємства Прикарпаття, у тому числі районні, військові, комунальні, наразі готуються до запровадження електронного обліку. З усіма проведено наради та дано відповідні доручення. Таким чином з 1 листопада цього року возити деревину без спеціальних електронних чипів в області заборонимо», – наголосив Денис Шмигаль.