ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ВСИХАННЯ ЛІСІВ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ВСИХАННЯ ЛІСІВ. Показати всі дописи

29 січня 2019

Минулого року площа всихання лісів в Україні склала майже 440 тис. гектарів

Внаслідок природних стихійних явищ зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га



Загальна площа всихання насаджень у лісогосподарських підприємствах галузі за 2018 рік склала майже 440 тис. га. Про це йшлося під час нещодавнього засідання колегії Держлісагентства щодо підсумків роботи за минулий рік, повідомила прес-служба відомства.

З них сосна звичайна - 243 тис. га, ялина європейська - 26 тис. га, дуб звичайний - 107 тис. га та інші насадження - 64 тис. га.

Новини за темою: З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконного вирубування

У відомстві зазначили, що заходи з поліпшення санітарного стану всихаючих насаджень були проведені на площі понад 168 тис. га загальною масою майже 6,6 млн куб. метрів.

У минулому році внаслідок природних стихійних явищ (вітровали, буреломи) зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га. Загалом лісгоспами було розроблено 12 тис. га пошкоджених стихією насаджень.

Як повідомлялося, площа всихання лісів в Україні збільшилася до майже 400 тисяч гектарів.

20:31 28.01.2019 

16 грудня 2018

Что не так со сплошными санрубками по короеду-типографу: разбираем на конкретном примере из Ленобласти


Короед-типограф - один из самых массовых и распространенных по всей Евразии опасных вредителей еловых лесов. За последнее десятилетие вспышки численности этого вредителя, приведшие к гибели больших площадей старых ельников, наблюдались практически по всем регионам Средней полосы и Северо-Запада Европейской России. Одной из эффективных мер борьбы с ним являются санитарные рубки - если их проводить правильно и своевременно, можно спасти от гибели в десятки и сотни раз большие площади еловых лесов. Кроме того, санитарные рубки необходимы для ликвидации последствий массового размножения короеда-типографа - расчистки погибших ельников в целях безопасности, для использования поврежденной и мертвой древесины, и для последующего лесовосстановления. Но, к сожалению, нередко повреждение лесов короедом-типографом используется лишь как предлог для заготовки древесины в тех местах, где она ограничена, или теми видами или способами рубок, которые в этих местах запрещены.

Поэтому очень важно отличать санитарные рубки, которые проводятся для реальной борьбы с короедом-типографом или для ликвидации последствий его массового размножения, от санитарных рубок, легализующих примитивные формы лесопользования в лесах с особым правовым статусом (например, защитных). Иными словами - надо отделять настоящие санрубки от легализованного под видом санрубок лесного воровства.

Рассмотрим на очередном примере из Ленинградской области (этот регион богат такими примерами), по каким признакам можно определить, действительно ли рубка назначена с целью борьбы с короедом-типографом или ликвидации последствий его массового размножения, или она является лишь прикрытием для заготовки хозяйственно ценной древесины в обход каких-либо законов и правил. Эта конкретная рубка назначена в выделе 14 квартала 11 Некрасовского участкового лесничества, в Приозерском районе. Акт лесопатологического обследования в соответствии с требованиями действующего законодательства размещен на сайте Комитета по природным ресурсам Ленинградской области:

Санитарно-оздоровительные мероприятия. 2018 год (страница с актами)

Некрасовское 32В-49И-18-47 (конкретный акт)

Согласно лесохозяйственному регламенту Приозерского лесничества Ленинградской области, квартал 11 Некрасовского участкового лесничества целиком относится к категории защитных лесов "запретные полосы лесов, расположенные вдоль водных объектов" - соответственно, вся площадь назначенной сплошной санитарной рубки также приходится на эту категорию защитности.


Проверка акта лесопатологического обследования

Первые предположения насчет обоснованности или необоснованности этой сплошной санитарной рубки можно сделать уже по акту лесопатологического обследования, еще до проверки реального состояния леса. Вот раздел акта, содержащий результаты инструментального лесопатологического обследования этого лесного участка:



Согласно разделу 2.3, основная часть подлежащих выборке деревьев - 53% - представляет собой старый бурелом и ветровал; еще 23% подлежащих выборке деревьев приходятся на старый сухостой. Ни старый бурелом, ни старый ветровал, ни старый сухостой уже не пригодны для заселения короедом-типографом - ему нужны или живые деревья ели, или недавно погибшие. Таким образом, 76% от подлежащих выборки деревьев уже не могут быть субстратом для размножения короеда-типографа, и не представляют с этой точки зрения вообще никакой опасности.

Оставшиеся 24% от подлежащих выборке деревьев представляют собой, согласно акту, сильно ослабленные и усыхающие деревья, заселенные короедом-типографом - то есть как раз те, которые представляют опасность для еще здоровых деревьев и окружающих участков леса. Но и с ними не все просто, даже если судить только по акту лесопатологического обследования. У короеда-типографа есть определенный жизненный цикл, которому он не может не следовать. Перезимовавшее поколение жуков заселяет подходящие для этого деревья в мае - самки прокладывают так называемые маточные ходы, откладывая в их стенки яйца; из яиц вылупляются личинки, которые прогрызают личиночные ходы, перпендикулярные маточным; в конце своего развития личинки превращаются в куколок, затем - во взрослых жуков, которые прогрызают выходные отверстия и вылетают из заселенного дерева, или выбираются через имеющиеся отверстия в коре. Скорость развития личинок очень сильно зависит от температуры: в прохладный год вылет первого нового поколения жуков может растянуться до осени, в жаркий - начинается уже в середине лета. В последнем случае выведшееся поколение жуков, обычно гораздо более многочисленное, чем после зимовки, заселяет новые деревья, и цикл размножения повторяется. В любом случае, основное количество жуков до зимы успевает вылететь из отработанных деревьев, и спрятаться под лесной подстилкой для зимовки. Какое-то количество личинок и куколок неизбежно не успевает завершить свой цикл развития до морозов, и остается зимовать под корой - но в северных регионах оно в основном гибнет, за исключением совсем уж мягких зим.


Короед-типограф и его личинки


Ходы короеда-типографа в начале июня (Ленинградская область, 2016 год)


Таким образом, короед-типограф заселяет и отрабатывает подходящие для его развития деревья ели в течение вегетационного сезона - в Ленинградской области примерно в период с мая по октябрь. В остальное время основное количество вредителей или готовится к зимовке вне отработанных ими деревьев (осенью), или зимует в лесной подстилке, или летает и ищет подходящие для заселения новые деревья (весной). В период с конца октября по начало мая под корой деревьев остается очень небольшое количество вредителей, и это в основном короеды-неудачники, обреченные на гибель от морозов или интенсивно ищущих их зимой синиц и дятлов. Соответственно, санитарные рубки заселенных короедом-типографом деревьев только в том случае помогают победить этого вредителя и остановить нарастание его численности, если проводятся с учетом его жизненного цикла - в конце весны, летом, или, в некоторые годы, в начале осени.

А что мы видим в этом конкретном случае? Вот раздел акта "Заключение" - в нем говорится, что лесопатологическое обследование проведено в октябре 2018 года, а крайний срок проведения рубки - третий квартал 2019 года. Таким образом, рубку изначально предполагается проводить в период, когда нынешнее поколение короеда, заселившее обследованные деревья, уже точно вылетит и будет зимовать в безопасности под лесной подстилкой (где их никакой санрубкой не достать). Конечно, короед может заселить оставшиеся в границах отведенной санрубки деревья - но вообще перезимовавшие жуки способны разлетаться на довольно большие расстояния (километр-полтора), и с таким же успехом могут заселить участки вне этой рубки. А если рубка будет проведена до мая - то типографу и вовсе ничего иного не останется, кроме как заселить деревья вокруг (а вокруг там в основном такие же ельники - из акта это не следует, но это легко увидеть по дистанционным данным, а также при натурном обследовании).


Санитарные рубки могут быть сплошными и выборочными. По действующему лесному законодательству, выбор вида санитарной рубки - выборочной или сплошной - зависит от того, какой будет полнота древостоя после того, как все подлежащие выборке поврежденные и ослабленные деревья будут выбраны (полнота - это показатель густоты леса, основывающийся на сумме поперечных сечений стволов растущих деревьев на высоте 130 см). Если полнота будет ниже минимально допустимого значения для конкретной категории леса - то должна быть назначена сплошная санитарная рубка, если не ниже - то выборочная. Эти минимально допустимые значения полноты устанавливаются приложением к Правилам осуществления мероприятий по предупреждению распространения вредных организмов, утвержденным приказом Минприроды России от 12 сентября 2016 года № 470 (ссылка).

Для лесов любого состава, относящихся к запретным полосам вдоль водных объектов, эта минимальная полнота составляет 0,3.

В разделе 2.4 акта по поводу остающейся полноты написано следующее:



Теоретически это означает, что в этом насаждении после выборки всех поврежденных, ослабленных и погибших деревьев полнота окажется ниже минимально допустимой - и это означает, что здесь должна быть проведена именно сплошная, а не выборочная санитарная рубка. Практически написанное выглядит подозрительно по двум причинам.

Во-первых, полнота (в данном случае речь идет об относительной полноте, то есть о том, насколько густым является данный лес по сравнению с максимально густым для данных условий "нормальным" насаждением) - показатель довольно условный, поскольку концепция "нормального" насаждение представляет собой некоторое упрощение действительности. Поэтому на практике в лесном хозяйстве относительную полноту принято округлять до десятых долей единицы (и это прямо прописано в пункте 87 действующей Лесоустроительной инструкции: "при вычислении полноты по данным измерений сумм площадей поперечного сечения стволов деревьев значение ее округляется до первой значащей цифры после запятой по математическим правилам округления"). При таком округлении оставляемая здесь полнота будет как раз соответствовать минимально допустимой для этой категории защитности - и тогда санитарную рубку надо будет назначать выборочную. Округление относительной полноты до сотых долей единицы формально ничему не противоречит, но может свидетельствовать о некоторой предвзятости при выборе вида санитарной рубки.

Во-вторых, разница оставляемой и минимально требующейся полноте в 0,03 единицы (между 0,27 и 0,3) настолько невелика, что может легко объясняться совсем небольшой ошибкой в определении категорий состояния деревьев. В спелом ельнике такая разница в относительной полноте может быть связана с ошибочным определением категории состояния всего 10-12 деревьев на гектар, что соответствует всего 50-60 деревьям на всю площадь отведенной санитарной рубки.

Таким образом, состояние леса (если исходить из данных акта лесопатологического обследования) настолько близко к установленной действующим законодательством границе между выборочными и сплошными санрубками, что совсем небольшой ошибки или предвзятости лесопатолога хватило бы, чтобы склониться в ту или иную сторону - например, обосновать сплошную рубку там, где по правилам должна быть выборочная.


Сведения из разных частей акта не соответствуют друг другу. Например, в ведомости перечета деревьев по временной пробной площади данные о заселенных короедом деревьях ели вообще отсутствуют. По категориям состояния IV - VI, ветровалу, бурелому, аварийным деревьям - заселенных деревьев нет, есть только отработанные. По категории III сведения о заселенных деревьях в ведомости не приводятся:



Но в разделе 2.3 откуда-то появляется информация о 5,2% подлежащих выборке усыхающих (т.е. IV категории состояния) деревьях, заселенных короедом-типографом (которых на пробной площади совсем нет), и о 8,0% подлежащих выборке сильно ослабленных (т.е. III категории состояния) деревьях, данные о которых в ведомости перечета отсутствуют.


Подозрения вызывает также точное совпадение границ отведенной санрубки с границами таксационного выдела. Короед-типограф, как правило, при выборе подходящих для заселения елей руководствуется не материалами лесоустройства, а фактическим наличием уязвимых деревьев - поэтому границы поврежденных им участков редко совпадают с границами однородных с хозяйственной точки зрения участков леса (таксационных выделов). Если границы планируемой санрубки в точности совпадают с границами таксационного выдела или группы выделов, особенно при относительно однородной структуре окружающих участков леса - это значит, что они, скорее всего, мало связаны с поврежденностью леса типографом. А в данном случае отведенный в рубку выдел находится в основном среди очень похожих лесов - что хорошо видно по общедоступным космоснимкам.


Границы рубки (согласно приложению к акту ЛПО), наложенные на снимки из программы Google Earth


И последний момент, который в этом акте вызывает серьезные подозрения. Как уже сказано выше, 79% подлежащих выборки деревьев на этом участке представляют собой старый ветровал, бурелом или сухостой - то есть древесину, утратившую потребительские свойства. Для очистки леса от такой древесины действующим законодательством предусматривается отдельный вид санитарно-оздоровительных мероприятий - уборка неликвидной древесины (которая проводится "проводится в местах образования ветровала, бурелома, снеголома, верховых пожаров и других повреждений при наличии неликвидной древесины более 90% от общего запаса погибших деревьев" (п. 42 Правил осуществления мероприятий по предупреждению распространения вредных организмов). Согласно п. 43 этих Правил, "в первую очередь уборка неликвидной древесины производится в лесах, выполняющих функции защиты природных и иных объектов, а также в ценных лесах" - а категория защитности "запретные полосы лесов, расположенные вдоль водных объектов" относится именно к ценным лесам. Убирать такую древесину при сплошных или выборочных санитарных рубках, конечно, ничем не запрещено - но само по себе ее наличие является основанием для назначения именно уборки неликвидной древесины, а не санрубки. Это означает, что обоснованность или необоснованность именно санитарной рубки зависит не от наличия старого бурелома, ветровала и сухостоя - а от наличия свежего сухостоя, усыхающих или ослабленных деревьев.

То есть в данном конкретном случае обоснованность или необоснованность назначения именно санитарной рубки (а не уборки неликвидной древесины) зависит не от того, правильно ли определено наличие 76% подлежащих выборке сухостойных, ветровальных и буреломных деревьев - а от правильности определения состояния 24% подлежащих выборке деревьев, которые, согласно акту, заселены короедом-типографом.


Натурное обследование отведенного в рубку участка

Натурное обследование этого участка проведено сотрудниками и добровольцами Гринпис 15 декабря 2018 года. Условия были не самыми подходящими для обследования и съемки (пасмурно и холодно) - но и откладывать его было нельзя, поскольку акт был размещен в открытом доступе на сайте Комитета по природным ресурсам Ленинградской области 30 ноября, а проведение рубки не допускается в течение двадцати дней после этого размещения (т.е. до 20 декабря 2018 года). Вот так выглядит эта отведенная рубка сверху (фотография сделана от северной границы рубки в направлении на юг):



Северный край отведенной рубки (правая часть снимка):




Южный край отведенной рубки (верхняя часть снимка):




Весь выдел, а также соседние с ним участки, пройдены примерно 8-10 лет назад равномерной выборочной рубкой (видимо, добровольно-выборочной) - поэтому насаждение изреженное, полнота его оставшейся до настоящего времени живой части составляет 0,4-0,5. Выборочная рубка вызвала частичное усыхание и распад еловой части древостоя - поэтому указанный в акте лесопатологического обследования старый ветровал и бурелом действительно имеется. Есть и старый сухостой, в том числе отработанный короедом-типографом - в этом данные акта также соответствуют действительности. Свежего сухостоя действительно нет - и в этом данные акта соответствуют действительности. А вот заселенных или отработанных короедом-типографом в 2018 году деревьев ели на отведенном в рубку участке не обнаружено. Единичные заселенные в 2018 году короедом-типографом деревья, возможно, при обследовании были пропущены - но с уверенностью можно утверждать, что указанного в акте или близкого их количества на отведенном в рубку участке нет.

Общий вид насаждений в границах отведенной санрубки (темно-зеленые кроны - ель, более светлые - сосна, коричневато-серые - береза и, редко, осина):








Усыхание и распад древостоя после старой выборочной рубки имели очаговый (куртинный) характер. Размеры выпавших куртин составляют до 0,2 га, их общая площадь - около 20% от площади санитарной рубки. На остальной территории имеются единичные вывалы крупных деревьев, но в целом процесс частичного распада насаждения, вызванного прошлой выборочной рубкой, почти завершился.




Куртина распада


Под пологом леса почти повсеместно имеется большое количество крупного и среднего елового подроста, в основном жизнеспособного - окрепшего и тронувшегося в быстрый рост после выборочной рубки примерно десятилетней давности:








Волока от старой выборочной рубки зарастают березой, вдоль них и местами на них формируется обильный жизнеспособный еловый подрост:




В акте лесопатологического обследования наличие обильного жизнеспособного подроста ели никак не учтено - в графе "меры по обеспечению возобновления" указано "создание лесных культур". Это можно было бы считать нормальным при очень интенсивном лесном хозяйстве - из качественных сеянцев, полученных из семян с улучшенными наследственными свойствами, при правильном уходе можно получить более продуктивное и быстрее растущее молодое насаждение, чем из оставленного при рубке подроста. Но в Ленинградской области наблюдаются повсеместные проблемы с воспроизводством лесов: из-за низкого качества работ по лесовосстановлению и отсутствия должного последующего ухода из посадок последних десятилетий, особенно на относительно богатых почвах (как здесь), почти ничего не вырастает. В такой ситуации планировать уничтожение обильного и вполне жизнеспособного подроста - это, как минимум, безответственное решение с точки зрения будущего воспроизводства леса.


Наконец, по южной части отведенного в сплошную санрубку выдела протекает речка. Согласно картам Яндекс, это река (или ручей) Лучик, протяженностью менее десяти километров. Согласно статье 65 Водного кодекса РФ, ширина водоохранной зоны рек или ручьев протяженностью до десяти километров устанавливается в размере пятидесяти метров. Согласно статье 104 Лесного кодекса РФ, в лесах, расположенных в водоохранных зонах, запрещается проведение сплошных рубок лесных насаждений. Кодекс предусматривает для этого запрета некоторые исключения, но не для санитарных рубок. Таким образом, сплошная санитарная рубка в 50-метровой водоохранной зоне реки (ручья) Лучик - а это вся южная часть отведенной санрубки - запрещена.


Соседняя сплошная санрубка

В сплошную санитарную рубку запланирован не только этот выдел, но и соседний - выдел 15 квартала 11 Некрасовского участкового лесничества, площадью 10 га, относящийся к той же категории защитных лесов. Ссылка на акт лесопатологического обследования по выделу 15:

Некрасовское 32В-50И-18-47


В нем, согласно акту лесопатологического обследования, ситуация почти в точности такая же: тоже при выборке всех запланированных деревьев полнота снизится до 0,27, и доли деревьев разных категорий состояния похожи. Общая выборка (вместе с погибшими) в выделе 14 (рассмотренная выше рубка) составляет, согласно акту, 55,4%, а в выделе 15 - 45,2%. Доля сильно ослабленных деревьев в выделе 14 составляет 8,0%, а в выделе 15 -
8,4%. Доля усыхающих деревьев в обоих выделах составляет 5,2%. Доля старого ветровала в выделе 14 составляет 22,9%, а в выделе 15 - 15,3%. Доля старого бурелома в выделе 14 составляет 6,4%, а в выделе 15 - 4,9%. Доля старого сухостоя в выделе 14 составляет 13%, а в выделе 15 - 11,4%.

Выдела, судя по дистанционным данным и по наземным наблюдениям, действительно похожи - и по составу, и по санитарному состоянию, и по последствиям проведенной в одно время выборочной рубки. Но даже в таких похожих выделах процессы частичного усыхания и частичного распада насаждений происходят настолько похожим образом - слишком уж от многих случайных событий они зависят.

И в качестве мер по обеспечению возобновления в обоих выделах запланирована посадка лесных культур - хотя в обоих выделах есть достаточное количество жизнеспособного подроста.

Настолько похожие результаты лесопатологического обследования (при фактическом отсутствии в лесу свежезаселенных или отработанных короедом-типографом в 2018 году деревьев ели), в сочетании с одинаковым назначением создания лесных культур при обильном жизнеспособном подросте, наводит на подозрение, что обследование могло быть весьма поверхностным, или даже вовсе дистанционным (без выхода в лес).


Основные выводы

Леса в выделах 14 и 15 квартала 11 Некрасовского участкового лесничества в Приозерском районе Ленинградской области находятся в неудовлетворительном санитарном состоянии, главным образом в результате прошлой хозяйственной деятельности (равномерной выборочной рубки, проведенной на всей этой площади 8-10 лет назад). Неудовлетворительное санитарное состояние состоит главным образом в наличии большого количества старого ветровала, бурелома и сухостоя. Пунктами 42 и 43 Правил осуществления мероприятий по предупреждению распространения вредных организмов, утвержденных приказом Минприроды России от 12 сентября 2016 года № 470, для таких случаев, причем в приоритетном порядке - именно для тех категорий защитных лесов, к которым относятся оба выдела, предусматривается специальное санитарно-оздоровительное мероприятие - уборка неликвидной древесины. Согласно правилам, при уборке неликвидной древесины допускается заготовка некоторой доли ликвидной (до 10% от общего запаса погибших деревьев), что вполне позволяет в таких случаях убрать ту часть погибших деревьев, которая еще не утратила своих потребительских свойств, или единичные заселенные короедом-типографом деревья.

Проведение именно санитарной рубки вместо уборки неликвидной древесины в такой ситуации могло бы быть оправданным при наличии значительного количества свежего сухостоя, усыхающих и ослабленных деревьев. Доля таких деревьев, указанная в актах лесопатологического обследования, с указанной причиной ослабления и усыхания - заселение ели короедом-типографом, была бы достаточной, чтобы обосновать проведение именно санитарной рубки, а не уборки неликвидной древесины. Однако, проведенное обследование показало, что заселенных короедом деревьев ели, или деревьев, отработанных короедом в 2018 году, в выделе 14 нет или почти нет. Детальное обследование выдела 15 не проводилось, но на участках, граничащих с выделом 14, ситуация с заселением короедом-типографом в нем такая же. Таким образом, в актах лесопатологического обследования содержится недостоверная информация о санитарном состоянии этих выделов, а их фактическое состояние не является основанием для проведения санитарной рубки (но является основанием для проведения уборки неликвидной древесины).

Предусмотренные актами лесопатологического обследования меры по обеспечению возобновления леса - создание лесных культур - не соответствуют фактическому состоянию насаждений, в которых имеется достаточное для возобновления хозяйственно ценного леса количество жизнеспособного елового подроста. С учетом того, что в Ленинградской области наблюдаются серьезные проблемы с воспроизводством лесов (создаваемые лесные культуры из-за отсутствия качественного ухода гибнут или заглушаются быстрорастущими лиственными деревьями и кустарниками), выбор искусственного лесовосстановления в такой ситуации представляется не оправданным.

Запланированная сплошная санитарная рубка в выделе 14 затрагивает водоохранную зону реки (ручья) Лучик, в которой Лесным кодексом РФ в явном виде запрещены сплошные рубки, в том числе санитарные. Таким образом, в этой части запланированная рубка является незаконной, независимо от санитарного состояния насаждений.

Указанные в актах лесопатологического обследования сроки проведения сплошных санитарных рубок не соответствуют жизненному циклу короеда-типографа, и если бы эти рубки действительно были назначены в очагах размножения данного вредителя - они бы не помогли остановить рост его численности.

С учетом всего вышеизложенного, запланированные сплошные санитарные рубки в выделах 14 и 15 квартала 11 Некрасовского участкового лесничества должны быть отменены. Соответствующее обращение в соответствии с требованиями действующего лесного законодательства Гринпис направил в Департамент лесного хозяйства по Северо-Западному федеральному округу.

О дальнейшем развитии ситуации сообщим.


Ссылки на предыдущие сообщения и подборку по этой теме:

Черные санитары Ленинградской области (фильм)

Как выглядит "сильное поражение короедом-типографом" в условиях дефицита ценной древесины: пример из Ленобласти

Почему люди часто не верят в честную работу лесопатологов: наглядный пример из Ореховского участкового лесничества Ленобласти

Подборка сообщений о сомнительных санрубках и опасной интенсификации лесопользования в защитных лесах Ленобласти


07 грудня 2018

На Рівненині масово всихають соснові насадження



Питання масового всихання соснових насаджень, яке в останні роки набуло ознак біологічної пожежі, не втрачає своєї актуальності для лісогосподарських підприємств Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Пошуки ефективних методів боротьби зі шкідниками та хворобами соснового лісу, відновлення зрубів стійкими деревостанами – питання, які знаходяться на постійному контролі в керівництва обласного управління. Цьому була присвячена чергова обласна нарада під головуванням першого заступника начальника облуправління Михайла Прокопчука за участі головних лісничих підвідомчих підприємств та старшого наукового співробітника Поліського філіалу УкрНДІЛГА, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка. Вони обговорили напрями проведення науково-дослідних робіт на підприємствах Рівненського ОУЛМГ у 2019 році.

Уже кілька років поспіль лісогосподарські підприємства спільно науковцями вивчають питання всихання соснових насаджень і використовують їхні рекомендації щодо подальшого лісовідновлення, на ділянках, де проводилися санітарні заходи.

На сьогодні площа всихаючих соснових насаджень в області становить понад 12 тис га і ця цифра помітно зросла за останні чотири роки.

20 листопада 2018

Молодые сосны гибнут в засуху из-за голодающих корней

В засушливое время углеводы из наземной части сосен перестают поступать в их корневую систему.

В неблагоприятных условиях растения, как и все живые существа, либо приспосабливаются к стрессу, либо погибают. Чтобы растение не погибло, ему можно помочь противостоять стрессу, но для этого нужно знать, от чего именно ему плохо. Если речь идёт о засухе, то тут как будто всё ясно – просто не хватает воды.


(Фото: gorlovkv / Depositphotos

С другой стороны, растения бывают разные, и не всегда самый очевидный ответ и есть самый правильный. Например, для деревьев есть целых две гипотезы, объясняющие, почему они гибнут в засуху. Некоторые считают, что причина гибели деревьев – обезвоживание. Другие говорят, что в засуху растения страдают в первую очередь из-за сокращения газообмена с окружающей средой, из-за чего падает интенсивность фотосинтеза. В итоге растения не успевают восполнять расходуемые питательные вещества, в первую очередь углеводы, и погибают в буквальном смысле от голода.

Сотрудники Института физиологии растений имени К. А. Тимирязева РАН и Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова решили узнать, от чего гибнут во время засухи сосны и ели. Исследователи изучили повреждения, которые появляются у молодых растений (сеянцев) сосны обыкновенной и ели европейской из-за засухи. У сеянцев можно одновременно анализировать изменения в общем балансе воды и в содержании углеводов в целом растении, что невозможно делать с взрослыми деревьями. Кроме того, сеянцы хвойных практически беззащитны перед засухой по сравнению со взрослыми растениями, поэтому их стоит исследовать в первую очередь.

Сеянцы сосны и ели выращивали на жидкой питательной среде, а для моделирования засухи в эту среду добавляли осмотически активное соединение – полиэтиленгликоль. Осмотически активные вещества могут связывать молекулы воды, проводить их в клетки или выводить из них. Так с помощью полиэтиленгликоля можно было точно регулировать экспериментальную засуху, которая длилась 40 суток – именно столько обычно длятся природные засухи.

В статье в Environmental and Experimental Botany говорится, что молодые сосны гибнут как раз из-за недостатка углеводов. По словам Юрия Иванова, кандидата биологических наук и старшего научного сотрудника Института физиологии растений, во время засухи у сеянцев сосны много углеводов содержится в хвое, но крайне мало – в корне, и при этом углеводы плохо транспортируются из надземной части в корень. Из-за нехватки питательных веществ в корневой системе дерево гибнет. Кроме того, даже когда засуха уже началась, сосна продолжает активно расти, что, естественно, только ускоряет истощение углеводов в корне.

Ель же, напротив, когда чувствует засуху, начинает расти медленнее. И пока что неясно, из-за чего гибнут еловые сеянцы: гибель их, по-видимому, не связана ни с обезвоживанием, ни с исчерпанием углеводов. Впрочем, исследователи надеются в ближайшее время всё-таки выяснить, от чего именно страдают в засуху молодые ели. Что же до значимости работы, то пояснять её нет нужды – мы регулярно слышим про климатические изменения, которые проявляются в том числе и в долгих засушливых периодах, угрожая лишить нас наших лесов.

Исследования выполнены при поддержки Российского научного фонда (РНФ).

По материалам пресс-службы РНФ.
Автор: Юлия Смирнова
Источник: nkj.ru

13 листопада 2018

Спалені сосни



Вкотре їду цієї знайомою до найменших дрібниць дорогою. Їду з Куликівки у своє рідне село Авдіївку, до батьківської хати.

Теплої пори інколи й велосипедом, це всього 13 кілометрів, гарна годинна прогулянка. Тепер же – рейсовим автобусом Куликівка – Чернігів. Це не напряму, трасою Чернігів – Ніжин, якою через Куликівку їдуть десятки автобусів і маршруток...

Цей рейс відкрили свого часу через села. Маршрут такий: Куликівка – Ковчин – Авдіївка – Горбове – Виблі. Далі знову виїзд на згадану трасу, а там недалеко й Чернігів.

Маршрут дуже зручний для людей, адже з’єднує ці придеснянські села і з районним, і з обласним центром. Тому автобус курсує аж 5 разів на день. Правда, проїзд постійно дорожчає. За рік він подорожчав від Куликівки до Авдіївки (хоч їхати якісь 15 хвилин) з 9 до 15 гривень, тобто більш як на 60%. Але що нині не дорожчає?

Особливо своя для мене дорога між Ковчином і Авдіївкою. Та й Ковчин майже рідний, адже звідси родом моя мама, яка вийшла заміж в Авдіївку, тут прожила більшу частину життя, тут і впокоїлася. Тож у Ковчині, де прожили все життя шість материних братів і сестер, у мене повно родичів. Врешті, я ж і випускник Ковчинської середньої школи, куди три роки ходив по закінченні в Авдіївці восьмирічки. І ходив, їздив на велосипеді саме по цій дорозі.

Між центрами двох сіл – 4 кілометри, між їхніми околицями – 2 кілометри, точно посеред яких – лісосмуга між землями обох сіл.

Коли їхати в бік Авдіївки, то одразу за Ковчином зліва узбіччя дороги давно було засаджене деревами, скраю – тополями, ближче до лісосмуги, десь з півкілометра, – соснами, в кілька рядів.

Тополі, яким було за 40 років, позаторік спиляли на лісоматеріал. Ну, їх тепер випилюють по області вздовж доріг масово, де посилаючись на недовговічність цих дерев, де просто з жадібності, ще й безконтрольної.

А от сосни ковчинські стоять красивою стіною. Я ж пам’таю їх понад 50 років тому, ще молоденькими, і ту стежку до Ковчина по цьому сосняку.

Але ось що я побачив днями. Нині, коли настали холоди, коли прив’яв, осів підлісок, коли на деревах почала лущитися кора, постала сумна картина: десятки сосен виявилися з оголеними стовбурами і сухою кроною. Це у вічнозелених сосен!

Виявилося, що ці дерева таки загинули, всохли, хоч могли б жити ще десятки років. А загинули через те, що внизу обгоріли їхні стовбури.

Обгоріли і загинули вони через дикунське випалювання сухої трави весною і на початку літа.

Палити в сосняку особливо небезпечно. Кора сосен суха, легкозаймиста, підстилка на землі – соснові голки. Отож все займається і горить, як порох.

Про цю екологічну біду – випалювання не раз писали засоби інформації області. Про це останніми роками говорять усе більше, в тому числі відповідні державні служби, у яких, проте, все йде не далі звичайного лементу.

Понад півроку, з весни по осінь, в області палають сотні й сотні пожеж на природі – на узбіччях доріг, луках, у лісах, лісосмугах, на торф’яниках. Інколи через дивовижну безпечність і безкарність людей. Але чи не ще частіше (хто тут порахує?) – через умисне підпалювання людьми. Інколи – з якоюсь «метою», часто просто здуру, тим паче від безкарності.

Безкарність – від нездатності відповідних державних служб виявити й покарати злочинців. А як ще назвати такі дії? Ось ці служби, які можуть, мають і повинні виявляти й карати губителів природи, можливо, ще й не повний їх перелік.

Екологія. Санітарна служба. Поліція. Прокуратура, в тому числі спеціалізована – природоохоронна. Пожежна служба, тобто структура МНС. Охорона лісів. Може, й ще хтось?

Структури Міністерства надзвичайних ситуацій, яким доводиться гасити такі пожежі, рятувати природу, добро, часто й життя людей, серед них і паліїв, регулярно й понуро оприлюднюють мало не щоденну статистику цих пожеж і так само правильні й наївні заклики: не підпалювати. Наївні, бо в декого зі співгромадян свідомість і совість дуже й дуже далеко.

Таких треба карати. Але з цим проблеми. При тому, що карати не обов’язково тюремним ув’язненням, хоч є й такі статті закону. Сила покарання – не в його жорстокості, а в його невідворотності. Її ж нема й близько. Коли запитати у відповідних служб, скільки в розрахунку на 100 пожеж знайдено й покарано паліїв, відповідь може бути близькою до цифри 1. Тобто 1%. Хоч, напевно, кожен з відповідних службовців протестував би, коли б йому платили зарплату за таким «коефіцієнтом корисної дії» – 1% на руки, решту в бюджет.

…Це соснове узбіччя палало останніми роками не раз. Було, що вогонь котився за вітром прямо на Ковчин, на не такі й далекі обійстя. Але, коли й «благополучно» горіли лише насадження, це виявлялося смертю для дерев. Адже, якщо на стовбурі внизу кора обгорить повністю, по колу, сокорух припиняється, й дерево гине.

Що тепер робити з цими колись красивими, а тепер мертвими соснами? Мабуть, і деревина з них буде вже не така міцна, як з живих дерев. Спиляти на дрова? А поки що ці дерева поповнили число тих сотень чи тисяч спалених, звалених вітром дерев, якими захаращені наші ліси.

Це, правда, вже інша, але дотична тема. Такими деревами завалений і давній ліс між Ковчином та Авдіївкою, який так і називається – Сосни, ліс, де ми часто гуляли в дитинстві. Так завалений деревами й ліс неподалік, понад Десною, посаджений 40 з лишком років тому. Ні про які санітарні вирубування вже давно ніхто не балакає. А вони вкрай потрібні, щоб від мертвих дерев ліс не гинув далі.

Але що про це говорити, коли і той ліс Сосни, і десятки, сотні, тисячі кілометрів лісосмуг, пришляхових смуг нині в країні виявилися «нічиїми». У цьому я зайве переконався, коли кілька років тому проводив журналістське розслідування з приводу намірів якихось підпільних «лісорубів» вирізати геть до пня сім кілометрів пришляхової лісосмуги між Куликівкою і Ковчином, прекрасні дуби, сосни, берези. Тоді люди зірвали цю дивну оборудку. Але виявилося, що з такими землями, зайнятими лісом, у країні повний безлад. Втім, це ще одна, вже третя, тема.

…Боляче дивитися на ті спалені мертві сосни між двома нашими селами.

Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо»
http://newvv.net/crime/adventure/262316.html

08 листопада 2018

На Рівненщині вмирають соснові ліси (ВІДЕО)




На Рівненщині вмирають соснові ліси. Майже 33 тисячі гектарів дерев знищив короїд цьогоріч. Тепер ця деревина придатна хіба що на паливо. В управлінні лісового господарства кажуть, така кількість жуків через зміну клімату і вже підраховують завдані збитки. Чи можна врятувати рівненські ліси від цього шкідника і скільки ж з’їв грошей короїд дізнавалась наша Ярослава Княжинська.



19:15 08.11.2018

26 жовтня 2018

У ДП "Бродівське лісове господарство" обговорили методи боротьби з жуком-короїдом, через якого всихають соснові насадження



Як зупинити жука-короїда, який спричинив стрімке всихання соснових насаджень – цю проблему обговорювали на виїздній нараді-семінарі, що відбулася на базі державного підприємства «Бродівське лісове господарство». Нараду провели заступник директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» Василь Сеник та завідувачка лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер. Участь у заході взяли лісівники Бродівщини, перший заступник Бродівського міського голови Роман Сподарик, головний інженер КП «Броди» Юрій Кукулка та сільські голови району.

Фахівці розповіли про причини всихання дерев, поінформували про масштаби пошкоджених соснових насаджень у Львівській області. Заступник директора ДСЛП «Львівлісозахист» детально пояснив причини всихання сосни, після того як її уражує короїд. Завідувачка лабораторії Віра Венгер представила результати лабораторних аналізів видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни. Науковиця проаналізувала етапи ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев. Учасникам продемонстрували, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні, на висоті 6 метрів дерево уже зазнає грибкових уражень. Відтак, пояснили, що здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених жуком. Лісівники закликали представників органів місцевої влади не бути байдужими та сприяти у боротьбі з цим шкідником лісу, адже його нашестя утворює нові спалахи всихання.

Зазначимо, що проблема всиханя соснових деревостанів є актуальною сьогодні для всієї України - площа всихаючих дерев, на жаль, збільшується. Під час обстеження соснових насаджень фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали небезпечним шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів. Однак, цикл розвитку шкідника проходить під корою у кронах дерев, стрімко поширюється та уражує соснові насадження, які ослаблені через аномальну посуху останніх років. Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки, а деревина втрачає свою господарську цінність. Водночас у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви та інші патогени.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ
26.10.2018

25 жовтня 2018

Тетяна Касіч: Найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною


Зона обслуговування лісів Державного агентства лісових ресурсів України становить 7,2 тис. га та площа з іншими лісокористувачами – 10053,1 тис. га, які обслуговує 7 ДСЛП (ред.: державних спеціалізованих лісозахисних підприємств). На жаль, їх санітарний стан унаслідок негативної дії комплексу факторів, у тому числі й глобального характеру, різко погіршився. Чому? В останні 5-7 років по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною. При цьому підкреслю, що цей процес набуває рис глобального характеру.

Так, якщо у недалекому 2015 році в середньому близько 3,5% площ лісових насаджень зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, то у 2017-2018 – 7,6% від усіх площ. Зростання у 2 рази. А показник у 6% пошкодження насаджень, на думку екологів, є критичним. Найголовнішими чинниками, що мають вплив на санітарний стан лісів, є шкідливі комахи, хвороби лісу та інші абіотичні чи біотичні фактори. Першим негативним чинником, визначальним для санітарного стану, стала діяльність шкідливих комах лісу.

Але звертаю вашу увагу, що в лісопатологічному балансі шкідників лісу позицію лідера зайняли шкідники ксилофаги (стовбурні), яких колись називали вторинними. Однак нині вони є основним убивчим фактором як у шпилькових, так і в листяних насадженнях.

Вони зайняли домінуючу позицію у 75% площ. Практично це відбулось за три роки. За цей період площа ксилофагів збільшилась у 47 разів!!!. А популяції листо- та шпилькогризів поки що знаходяться у латентній фазі.

Всихання ялини. Всихання ялини у лісах спостерігається ще з кінця 90-х років минулого століття з помітною активізацією патології у 2004-2006 роках. Але катастрофічних масштабів воно набуло після 2010 року, коли масова загибель ялинників почалась у другій хвилі, крім Поділля, і ще й на Житомирщині. Це наслідок однозначно глобальних кліматичних змін, які створили оптимальні умови до лавиноподібного зростання чисельності короїда-типографа.

На жаль, прогнози щодо долі ялини європейської невтішні. Останнім часом досить серйозно стоїть питання існування ялинових насаджень. Прогноз розвитку популяції короїда типографа, розрахований нашими спеціалістами на основі метеоданих, вказує на продовження процесу в найближчий час.

Всихання дуба. Всихання насаджень з головною породою дуб звичайний після 2010 року (коли внаслідок кліматичних умов активізувалась більшість патологій у лісах України та Європи) не мало таких чітко окреслених ознак масовості всихання, як, наприклад, всихання сосни, ялини чи ясена. Але разом з тим прослідковується стабільна тенденція до збільшення площ загинувших насаджень. Причини, що мають негативний вплив на санітарний стан: наслідки льодоламу 2000 року, сприятливі умови для збільшення чисельності популяції стовбурових шкідників, які є розповсюджувачами ряду хвороботворних організмів; хронічні осередки листогризучих шкідників; хронічні осередки хвороб.

Всихання ясена. Однією з головних проблем листяних лісів зони обслуговування є масове всихання ясена, початок якого спостерігається з 2010-2011 років (на Хмельниччині дещо раніше – з 2007-2008). Всихання спричинене комплексом причин, а саме пошкодження грибами Халара (Chalara fraxinea), (інвазивним видом зі Східної Азії, який практично знищив ясен по всій Європі), опеньком осіннім (Armilariella mellea) та стовбуровими шкідниками лубоїдом ясеневим строкатим та лубоїдом ясеневим великим.

Всихання сосни. Починаючи з 2012 року, на Поліссі загрозливої динаміки набув процес всихання сосни звичайної, спричинений спалахом масового розмноження вершинного короїда в комплексі з шестизубим короїдом та малим сосновим лубоїдом та в симбіозі з офіостомовими грибами.

Спостерігається різке збільшення площ загинувших насаджень з головною породою сосна звичайна. Найкращим індикатором санітарного стану лісів до 2017 року були суцільні санітарні рубки. Саме вони показують найбільш болючіші проблеми лісу та їх площі. Практично обсяги загибелі соснових насаджень зросли в 5 разів за 5 років. А листяні породи після змін у санправилах призначаються в основному у вибіркові санітарні рубки.

Тепер перейдемо до детального розгляду окремих порід. На біології шкідників зупинятись не буду, тільки назву головні поки що види короїдів, які вбивають сосну звичайну. Це верхівковий короїд, який завжди починав першим процес знищення дерев сосни зверху, а лубоїд і шестизубий завершували його зсередини і знизу. У цьому році ми фіксуємо нові дійові особи серед ксилофагів (златки, вусачі, інші види короїдів). Кількість та щільність шкідників дуже велика, тому час знищення насаджень досить короткий (5-7 тижнів). І все відбувається завдяки досить сприятливим для них кліматичним показникам.

Як показує аналіз таксаційних характеристик загинувших насаджень (пройдених СРС), найбільше пошкоджуються високобонітетні соснові насадження віком 60-120 років, що зростали у свіжих умовах (В2, С2). У результаті вихолощуються насадження найкращі, які заплановані, плануються або через певний час можуть потрапити в розрахункову лісосіку, або насадження, які є генетичними резерватами чи ПЗФ як еталони найкращих соснових насаджень.

Збільшилась інтенсивність вибірки пошкоджених дерев, і на деяких ділянках соснового лісу вибірка може сягати протягом року 130-150 м3 з га з рубкою у 2-3 прийоми. Прогнози поки невтішні. У мене все. Щиро дякую за увагу!


Тетяна Касіч, директор ДСЛП «Херсонлісозахист»
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)

24 жовтня 2018

Лісівники б’ють на сполох: всихають зелені легені держави!..



На фото читач може побачити, як загинули прекрасні лісові культури ялини звичайної, підпорядковані службі автомобільних доріг. Ділянка знаходиться понад трасою Вінниця-Хмільник, біля населеного пункту Кожухів, поблизу 41 кварталу Хмільницького лісництва ДП «Хмільницький лісгосп».



А насадженням цим всього-навсього 40-45 років. Дуже тоді подобалося всім, аби обабіч дороги на Вінницю висаджувалися рядки ялини! В недалекому минулому всього за кілька років працівники лісової охорони двох лісництв висадили тут ялину вздовж всього шляху! Складна і нелегка то була робота, тим паче, що для Хмільницького держлісгоспу - позапланова… Особливо лісівникам дошкуляли крадії ялинок перед новорічними святами. Чимало мали тоді роботи лісники Величко О.П. та Лецик Д. О.! Проте коли вже ялини виросли великими, то це була просто неймовірна краса: на фоні стіни лісу з листяних порід виділялися пишні красуні-ялини. Взимку це взагалі виглядало, як у казці.

І зараз також все як у казці. Страшній казці!!! Стоять рядами мертві ялини, інфікують по сусідству лісові ділянки ДП «Хмільницький лісгосп», ось-ось впадуть на дорогу, на людей, на автомобілі.... То хто ж і коли почує лісівників-професіоналів, які б’ють на сполох? Адже всихають зелені легені держави! 

На початок 2018 року площа лісів державного лісового фонду Вінниччини, охоплених всиханням, становила майже чотири з половиною тисячі гектарів. Всихає дуб, ясен, граб, ялина, сосна. За останнє десятиліття всихання ялини європейської від жука-короїда охопило близько 1 тис. га лісів Поділля (майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів), всихання сосни звичайної охопило близько 100 га.

Патологічним процесам сприяють шкідники, хвороби і глобальні зміни клімату. Зазвичай, шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа – до 5 генерацій! Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам.

Патологічні процеси у лісах відбуваються не вибірково, а масово! «Іржаві» плями мертвих деревостанів ріжуть око, коли роздивляєшся лісові краєвиди, завбачливо підіймають голови перехожі на алеях у міських парках, скверах, побачивши ще вчора зелену, а сьогодні вже суху ялину… Для боротьби із шкідником використовуються у незначній мірі феромонні пастки, допомагають регулювати чисельність шкідника природні вороги шкідників – ентомофаги та птахи. Але найкращий метод боротьби – це своєчасна локалізація осередку шкідників.
Ліс – це власність держави. А лісівники – це господарі, головне завдання яких відтворювати, раціонально використовувати і оберігати лісові культури. Тому коли з’являється тенденція до патологічних процесів, основне завдання працівників лісового господарства – своєчасно локалізувати осередки шкідника і не допустити розповсюдження його на інші дерева. Осередок слід своєчасно ізолювати, зрубати, якомога швидше вивезти і здійснити заходи з очищення лісосіки після рубки (спалювання кори, подрібнення порубкових решток). Ці заходи дозволяють урятувати здорові дерева, а заготовлену деревину реалізувати за максимально можливою ціною. Якщо не забрати своєчасно інфіковане дерево, то наступного року шкідник розмножиться і заселить від 30 до 170 дерев!



Чому ж ми втрачаємо лісові насадження? Бо спеціалістам-лісопатологам та лісівникам зв’язує руки законодавча бюрократія. Існуючі нормативні документи не дозволяють вчасно забрати свіжозаселені шкідником дерева, якщо ті не мають певного переліку ознак. Для порівняння - у сусідній Білорусі рішення про санітарну рубку приймає лісничий, без комісії. У США зрізають уражену частину плюс буферну зону 50 метрів – і все спалюють.

Вставляють палиці в колеса і штучно створені антилісівничі піар-кампанії, які поливають брудом лісове господарство і безпідставно, використовуючи фейкові фотографії, факти, звинувачують лісівників у нищенні українського лісу.

Лісівники Вінниччини і всієї України кричать про цю нагальну біду загальнодержавного рівня, вимагають вирішення цієї проблеми! Хто і коли почує професіоналів-лісівників?..

23 жовтня 2018

Загадкові дірки в деревах як новий спосіб захопити землю в Києві



Поки що не відомо, скільки коштуватиме вирубка висохлих дерев і відновлення насаджень

На в’їзді до Києва всохли дерева лісового масиву – за словами лісників, близько 300 сосен. Як припускають активісти, дерева хтось знищив «вручну» – просвердлив стовбури і залив усередину хімікати. Головний лісничий комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство» Юрій Дубів не виключає, що земельну ділянку хтось вподобав для забудови, але переконує, що зелені насадження на ній відновлять.

Дарницьке лісопаркове господарство оголосило про обстеження лісових насаджень 17 та 18 жовтня. Офіційним приводом стала загибель сосен: як припускали, від жука-короїда. За словами головного місцевого лісничого Юрія Дубіва, ознаки послаблення можна було помітити ще влітку – сосни всихали, з них опадала хвоя й відшаровувалася кора.

Але згодом лісничі і громадські активісти дійшли висновку, що шкідники ні до чого.


«Є підозра, що це дерево загинуло не від короїда, а від рук людини», – говорить на відео депутат Київради Олексій Новіков. Він звертає увагу на те, що отвори в сухих деревних стовбурах нагадують рукотворні.

Але учасники обстеження додають, що самі лише механічні пошкодження не можуть знищити дерево. Тож припускають, що в отвори заливали хімічну речовину, згубну для деревної рослинності.


Коментуючи зафільмоване, Новіков називає ділянку, на якій розташовані дерева, «потенційно привабливою» для будівництва розважального або комерційного закладу.

Цей лісовий масив розташований фактично на в’їзді до столиці – на Броварському проспекті неподалік станції метро «Лісова».



Отвори були замасковані чи то пластиліном, чи ще якоюсь речовиною

Юрій Дубів

«Ймовірно, дриль чи щось таке, що свердлить, – припускає Дубів, коментуючи ситуацію для Радіо Свобода. – Раніше були випадки, що щось підсипають, підливають, тому що й трава була така засохла. Важко сказати, що це від спеки від початку літа, але не виключали й такий варіант. Потім із дерев почала відшаровуватись кора, і на багатьох деревах такі отвори. Багато з них були замасковані чи то пластиліном, чи ще якоюсь речовиною. Навіть якщо зробити отвір, кора внаслідок своїх властивостей стягується, отвори ніби приховуються. Але, коли вона почала відшаровуватись, це стало чітко видно».



На деяких стовбурах – кілька отворів з різних боків

Лісничий пояснює, що громадських активістів і всіх охочих запросили на обстеження, щоб надати ситуації резонансу – мовляв, на випадок, якщо після вирубки загиблих дерев міська влада спробує передати ділянку під забудову.

«Або не все в порядку з психічним здоров’ям у людини, – це малоймовірно, – або для інших цілей, мотивуючи, можливо, тим, що там немає дерев», – припускає він.

Втім, Дубів запевняє, що в лісництві планують відновити насадження, а з приводу ймовірного пошкодження дерев до стану припинення ними росту звернулись до поліції.

Доведеться частину насадження видалити, але воно залишиться у складі зеленої зони

Юрій Дубів

«Можливо, десь там щось планувалось, якась забудова, розміщення чергового розважального, торгового чи ще якогось іншого комплексу… Ми розуміємо, що доведеться частину насадження видалити, але щоб було зрозуміло, що там і далі буде лісове (насадження – ред). Нехай воно не буде таке типове, як для лісів, але все одно воно залишиться у складі зеленої зони», – стверджує він.

Вирубати сухі стовбури лісничим доведеться у будь-якому разі – заради протипожежної безпеки і запобігання поширенню шкідників. Поки що не відомо, скільки ці роботи і відновлення зелених насаджень коштуватимуть місту – голова лісництва каже, що наразі оцінка завданої шкоди триває. Йдеться про приблизно три сотні сосен на земельній ділянці площею понад гектар.



Згідно з даними про великі закупівлі «Київзеленбуду» (до складу якого входить Дарницьке лісопаркове господарство) за 2017 рік, тоді комунальне підприємство витратило майже 7,3 мільярда гривень на саджанці дерев.
Рубати – будувати – повторити

Вирубка парків чи лісів не є чимось новим для Києва. У квітні 2016 року видання «Українська правда» повідомляло про вирубку понад сотні дерев в урочищі Бичок, що в столичному Голосіївському парку.

Наразі триває судова тяганина між парком і підприємством «Авеста-Буд» щодо скасування договору про оренду земельної ділянки.

Читайте також: «Біля маєтку екс-міністра Злочевського йде вирубка державного лісу – «Схеми»

Еко-активіст Андрій Хрутьба, який тоді був очільником відділу екоосвіти Голосіївського парку, розповідає, що випадок на Броварському проспекті відрізняється від тодішнього.

Тихцем знищують територію, щоб потім віддати під інвестора, який зможе щось побудувати
Андрій Хрутьба

«Там було колись виділення землі, є претенденти на цю територію, і ми знаємо хто, це не є секретом, у принципі. Вони і зараз хочуть там побудувати заправку, тоді просто нахабно пішли і почали пиляти. А тут тихцем знищують цю територію, щоб потім змінити цільове призначення землі і віддати під якогось інвестора, який буде за цією територією доглядати і, відповідно, зможе щось там побудувати», – міркує він.

Загалом ситуації, в яких дерева умисно пошкоджують, намагаючись звільнити землю для будівництва, не є чимось новим, додає Хрутьба.



Активіст зауважує, що зазвичай захистом парків чи лісових масивів займаються в першу чергу місцеві активісти, і це, за його словами, праця «важка і невдячна». Втім, те, що цього разу на сполох забили комунальники, Хрутьба вважає логічним.

«До того дуже рідко коли була така новина: приходьте хто хоче на обстеження, звертайте на це увагу. Як це так: випадково на обстеження покликали всіх, хто хоче – і знайшли те, що хотіли знайти. І тепер мають вигляд доволі позитивний, як борці за територію лісу, яка вже давно проблемна. Хоча, може, навпаки, це позитивно, і вони дійсно стали відкриті і починають розуміти, що без комунікації, без допомоги громади все одно вони не зможуть захистити цю ділянку», – визнає він.

Згідно з кадастровою картою Києва, ця ділянка – зона зелених насаджень загального користування. Втім, невелику її частину вже обнесено дерев’яним парканом і позначено як таку, що перебуває в розпорядженні громадських і релігійних організацій.



Згідно з мапою, площа відокремленої від масиву ділянки – близько 200 квадратних метрів

За словами Андрія Хрутьби, місцева влада може змінити цільове призначення землі, і тоді її можна буде передати в приватну власність, в тому числі і під будівництво.

«Поки не поміняли, можна там щось відновлювати: ці (дерева – ред.) спиляти, нові посадити, будь-що робити. Але не можна буде будувати. А якщо змінять цільове призначення землі, то вже саджати не можна буде», – пояснює він.

Згідно з дослідженням проекту журналістики даних «Texty.org», оприлюдненим навесні 2017 року, найспекотнішими районами Києва, а також Одеси, Харкова й Львова виявилися ті, в яких було найменше рослинності.

За даними «Київзеленбуду», у столиці зараз налічується три лісопаркові господарства загальною площею 32 тисячі гектарів. Як свідчить офіційна статистика, у 2017 році площа поновлення лісових насаджень в Києві склала 251 гектар.

При цьому від шкідників, пожеж та з інших причин торік загинуло 55 гектарів лісу, а внаслідок заходів, не пов’язаних із веденням лісового господарства, вирубали 88 гектарів – на 382% більше, ніж у 2016-му. Даних за 2018 рік поки що не публікували.

23 Жовтень 2018, 17:05
Еліна Сардалова
https://www.radiosvoboda.org/a/dirky-v-derevax-kyiv/29559395.html

18 жовтня 2018

Белорусские и украинские ученые обсудят новые методы борьбы с усыханием хвойных лесов

Новые методы борьбы с массовым усыханием хвойных насаждений предложат на конференции во время I Форума регионов Беларуси и Украины, который пройдет 25-26 октября в Гомеле, ученые двух стран. Об этом сообщил сегодня журналистам директор Института леса НАН Беларуси Александр Ковалевич, передает корреспондент БЕЛТА.Свои разработки специалисты представят на научно-практической конференции "Перспективные направления и механизмы развития сотрудничества в области науки и технологий". Участие в ней примут по 9 научных институтов Украины и Беларуси.

"С конца прошлого года специалисты двух стран реализуют проект, направленный на борьбу с массовым усыханием хвойных насаждений. Эта тема актуальна для обеих сторон. Мы изучали опыт друг друга, проводили заседание комиссии с участием экспертов Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО). На предстоящем форуме будут очерчены общие направления борьбы с массовым усыханием хвойных насаждений, предложены новые методы", - пояснил Александр Ковалевич.

Будет рассматриваться вопрос космического зондирования насаждений для выявления поражения на ранних стадиях, а также сотрудничество в области генетики, селекции, лесовосстановления, природопользования.

Еще одной актуальной темой, которую обсудят специалисты двух стран, станет взаимодействие по борьбе с лесными пожарами трансграничного характера. "Важно определить алгоритм действий на предупреждение", - считает директор Института леса.

По итогам конференции планируется подписание соглашений и договоров о сотрудничестве.

Александр Ковалевич отметил, что Институт леса эффективно сотрудничает с украинскими коллегами по разным направлениям, касающимся ведения лесного хозяйства. "В частности, в настоящее время испытываем украинские климатипы ели, изучаем, насколько их можно адаптировать в наших условиях. С учетом меняющегося климата, возможно, будем пробовать использовать их частично в наших лесах", - добавил директор Института леса.

Источник: БелТА
18 Октября 2018 13:10

12 жовтня 2018

Дерева масово всихають в українських лісах. ВІДЕО


Через зміну клімату та зниження рівня ґрунтових вод гинуть ялини, ясени, граби та клени. Щоби врятувати, висаджують нові породи дерев, що пристосовані до посухи. Як ураїнські ліси виглядатимуть за кілька десятирічь - Олексій Керман знає. Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми «Сьогодні» на каналі «Україна» за 12 жовтня о 08:00



Сегодня
Опубликовано: 12 окт. 2018 г.

06 жовтня 2018

Майже 200 "хворих": у Черкаському парку масово всихають сосни (ВІДЕО)


Могли б жити ще півтора століття, однак нині вже на межі. У черкаському Сосновому бору масово всихають хвойні насадження. Двадцятиметрові сосни кількаріч знищували кліматичні зміни й шкідники. Експерти ж радять терміново вживати заходів, аби хвороблива епідемія не перекинулася на ще здорові дерева. Проблему фільмувала наша Ірина Заіка.




21 вересня 2018

Як «добрий жук» знищує український ліс. ФОТО


Соснові ліси масово всихають і стають здобиччю комах-шкідників. Причиною слабування дерев науковці називають зміни клімату, екологічну нестабільність, діяльність людини. Щоб остаточно не нашкодити природі, вчені більше схиляються до біологічних методів захисту лісів, над якими роками ґрунтовно працюють, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Виявляється, в дерев є також своя спадковість і своєрідний імунітет. Бо не всі вони однаково слабнуть, навіть, якщо й ростуть в одному насадженні. Все це залежить від тієї ж спадковості, умов зростання і розвитку, догляду. Як саме розпізнає шкідник хворі дерева, а для яких комах жук-короїд стає здобиччю, хто такий “короїдний вовк”, та яку біологічну “зброю” пропонують науковці для боротьби з лісовими шкідниками ? Про це розповідає у своїй статті Валентина Мєшкова, завідувач лабораторією захисту лісу УкрНДІЛГА .

Короїди «відчувають», яке дерево може стати місцем їхнього розмноження, а яке потопить їх у живиці. Лише за дуже високої чисельності або якщо немає сили летіти далі, короїди нападають на недостатньо ослаблене дерево. Якщо жуків багато, вони долають його опір, прогризають ходи та відкладають яйця. Із яєць вилуплюються личинки, ростуть, лялькуються та перетворюються на жуків нового покоління. Жуки-батьки деяких видів короїдів іноді після відкладання яєць залишають дерево і вдруге заселяють інше дерево, започатковуючи сестринське покоління.

Під час розтинання кори у ходах короїдів можна побачити комах – представників інших видів. Це можуть бути вусачі, ходи яких перетинають ходи короїдів, причому личинки вусачів поїдають личинок короїдів, які трапляються на їхньому шляху. Це можуть також бути короїди-крихітки, які не в змозі самі прогризати ходи та користуються ходами «великих» короїдів. Але є й інші комахи, які на стадіях личинки та жука полюють на личинок і жуків короїдів. Їх доволі багато, але суттєву роль у зниженні чисельності популяцій короїдів відіграють декілька видів.
У природі за тисячі років сформувалися так звані трофічні ланцюги та мережі. Коники їдять траву, жаби – коників, змії – жаб, птахи – змій. Лубом сосни живляться короїди, короїдами – хребетні та безхребетні хижаки, а останніми – інші хижаки. Коли хижаки гинуть, їхні тіла розкладають личинки мух і жуків-некрофагів, яких можуть з’їсти жаби і так далі.

Щоб вижили коники, має бути достатньо трави, щоб вижили короїди – достатня кількість сприйнятливих дерев, а щоб вижили хижі комахи – достатня кількість їхніх жертв. Якщо корму мало, ті, хто їх їсть, голодують, зменшують плодючість і чисельність. Так якщо чисельність зайців росте, то через декілька років росте й чисельність вовків. Якщо росте кількість дерев, сприйнятливих до нападів короїдів, то в них ці жуки успішно розмножуються й заселяють інші дерева, іноді вже менш ослаблені. Саме «масова атака» короїдів долає опір дерева, хоча перші особини гинуть, залиті живицею.



Якщо чисельність короїдів росте, то через декілька років росте й чисельність хижих комах чи інших тварин. Водночас короїди за цей період можуть заподіяти шкоду багатьом деревам, які, хоч були ослабленими, але спроможними до одужання. У природному лісі, де залишки дерев не вилучають і не спалюють, у них розмножуються ентомофаги. У лісі, де ведеться господарство, під час вилучення деревини або спалювання лісосічних залишків, пониження чи корування пнів насамперед потерпають не шкідники, а їхні природні вороги, які зазвичай розвиваються дещо пізніше від своїх живителів.

Оскільки природні трофічні ланцюги порушені, має втрутитися людина. Людина спроможна запобігти поширенню масового розмноження короїдів, якщо впроваджує заходи підвищення стійкості насаджень. Водночас, якщо вже спалах розпочався, він може тривати 7 років, а може згаснути за 2 роки. Для цього треба позбавити короїда субстрату для розмноження (що є ефективним під час розчищення вітровалів) або випустити в осередок шкідників достатню кількість природних ворогів.

Останній підхід привертав увагу людей ще до нашої ери. Є відомості як про успішні, так і неуспішні спроби впровадження біологічного методу захисту рослин. Так Карл Лінней у XVIII столітті переселяв турунів для захисту саду. У ХІХ столітті у Франції підсаджували зібраних жуків красотіла в осередки непарного шовкопряда. На початку ХХ століття з Європи завозили у США близько 600 видів паразитоїдів і хижаків понад 90 видів шкідників. Серед цих завезених ентомофагів акліматизувалися близько 100 видів. До Канади завезли 220 видів ентомофагів, із яких прижилися 50 видів. У результаті цієї діяльності золотогуз на американському континенті як шкідник себе не виявляє, а непарний шовкопряд іноді утворює спалахи масового розмноження.



В Україні ще у 50-ті роки минулого століття збирали паразитовані яйця непарного та кільчастого шовкопрядів і переносили в осередки масового розмноження цих комах. У Карпатах ентомофагів короїда-типографа у 50-ті–70-ті рр. вивчав А. А. Гириц і навіть намагався підселити їх в осередок цього шкідника. У Білорусі рано навесні знімали шматки кори, під якою зимували мурахожуки, зв’язували та перевозили в осередки короїдів.

У Грузію для захисту лісу від «прибульця» – лубоїда великого ялинового (Dendroctonus micans) у 60-ті роки завезли з різних регіонів його спеціалізованого ентомофага – великого ризофага (Rhizophagus grandis) із родини блискітників (Nitidulidae). Хоча ризофаг давав три покоління на рік, він не зміг прискорити згасання спалаху дендроктона. Тоді у спеціальних лабораторіях ентомофага почали розмножувати, а потім сотнями тисяч випускати у ліс. Коли випустили понад 3 мільйони жуків, дендроктон перестав бути шкідником, хоча залишився у лісах.
Оскільки результати застосування біометоду (використання ентомо­патогенних мікроорганізмів, комах-ентомофагів, комахоїдних птахів і звірів) були неоднозначними, цей напрям не одержав державної підтримки. До того ж появилися ефективні інсектициди й обладнання для одночасної обробки великих площ. Іноді навіть обприскували інсектицидами людей під час епідемій малярії та тифу (для ліквідації переносників – комарів чи вошей). Після заборони застосування ДДТ, який панував майже 30 років, було синтезовано ще багато інших «отруйних речовин», але комахи незабаром ставали стійкими й до нових препаратів.

У 70-ті роки минулого століття спалахи масових розмножень комах-хвоєлистогризів практично не припинялися, а обприскувати ті самі лісові масиви доводилося майже щороку. Дійсно, у будь-якій популяції комах декілька відсотків особин виявлялися стійкими до інсектициду. В умовах надмірного обсягу корму вони набували максимальної плодючості, а їхні потомки, що успадковували стійкість до інсектициду, швидко нарощували чисельність. Після припинення обприскування листяних лісів у 90-ті рр. значно зменшилися частота й інтенсивність спалахів листовійок і п’ядунів.

Доведено, що хімічний захист лісу спричиняє економічні втрати та має негативні екологічні наслідки, тоді як біологічний захист відновлює екологічну рівновагу лісових екосистем. Визначені умови та критерії його успішного впровадження, що є темою окремої статті.
Теорія і практика біологічного методу захисту лісу невпинно розвивається у багатьох країнах. Зокрема в Туреччині розроблено Спеціальну Державну програму, спрямовану на зменшення обсягів використання хімічних препаратів у лісі. Із діяльністю турецьких колег навесні 2017 року ознайомилася група фахівців лісозахисних підприємств України.

Так, у Туреччині у лабораторії вирощують красотіла пахучого (Calosoma sycophanta) й тисячами випускають в осередки масового розмноження листовійок, шовкопряда-золотогуза, непарного шовкопряда і соснового похідного шовкопряда, що має наслідком невисоку дефоліацію насаджень навіть у роки спалахів масового розмноження цих комах.
Декілька видів із роду Coccinella – сонечок у Туреччині вирощують і застосовують для знищення попелиць. До речі, кокцинелід вирощують і в Україні для потреб сільського господарства («Біотехніка» НААН, м. Одеса).

Для захисту від лубоїда великого ялинового (дендроктона), якого виявлено у Туреччині у 1966 році, в біолабораторії налагодили розведення ризофага великого, який подолав цього короїда у Грузії. У Туреччині ризофага великого вирощують на ялинових колодах та у лабораторії й випускають щороку навіть за низької щільності дендроктона. Водночас цей хижак не може регулювати чисельність інших видів короїдів.

На відміну від ризофага, личинки й жуки мурахожука, або «короїдного вовка» (Thanasimus formicarius) живляться короїдами різних видів, зокрема короїдом-типографом, шестизубчастим і верхівковим короїдами, великим і малим сосновими лубоїдами, чорним коренежилом, смугастим деревин­ником, великим сосновим довгоносиком тощо. Саме розведення цього хижака започатковано на Державному спеціалізованому лісозахисному підприємстві (ДСЛП) «Харківлісозахист». Цьому сприяло передання в Україну Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини лабораторного обладнання – контейнерів і термостатів для вирощування хижих комах, автоклавів для стерилізації поживного середовища, мікроскопів, бінокулярів тощо.



У Всеросійському науково-дослідному інституті лісівництва та механізації лісового господарства (Москва-Пушкіно, Росія) у 2013 році розпочали вирощувати мурахожука в лабораторії з метою випуску в осередки короїда-типографа, які поширилися після пожеж 2010 року. У 2014 році мурахожука, вирощеного у лабораторії, випустили у Бітцевському лісопарку на окоренки дерев, що призвело до зменшення чисельності короїда-типографа на 40–62 %. У зв’язку з поширенням «короїдного» всихання подібні роботи розпочато також в Інституті лісу НАН Білорусі.

ДСЛП «Харківлісозахист» розпочало вирощування мурахожука лише два місяці тому. Зрозуміло, що неможливо виростити в лабораторії навіть за рік хижих жуків у кількості, яка достатня для ефективного подолання короїдів на великій площі. Тому зараз триває налагодження методики розведення й утримання цього хижака.
Уся «маточна» колонія мурахожука сформована з особин, зібраних у лісах Харківської та Сумської областей. Мурахожука можна виявити під корою заселених живих і звалених дерев, колод і пнів, причому зимувати можуть і личинки, і жуки. Найкраще їх збирати рано навесні, поки вони ще не дуже активні.



Личинки мурахожука перебувають у ходах короїдів, а іноді самі прогризають ходи під корою та в корі. Молоді личинки їдять яйця й маленьких личинок короїдів, старші личинки – старших личинок та лялечок короїдів і навіть молодих жуків, які ще не вийшли з-під кори. Личинки мурахожука можуть поїдати й інших комах, яких зустрінуть під корою, – яйця й личинок довгоносиків, вусачів, златок, та й своїх братів і сестер за високої щільності поселення.
Тому під час лабораторної годівлі личинок мурахожука утримують у пробірках по одній у середовищі, приготовленому з тирси, кори й лубу. періодично до кожної пробірки вносять «живий» корм – жуків або личинок короїдів. За одну добу одна личинка мурахожука з’їдає 2–3 личинки короїда.

Жуків також небажано залишати разом в одній посудині, хіба що для парування.
Самка мурахожука після зимівлі відкладає яйця під лусочки кори. Через тиждень вилуплюються волохаті личинки, проникають у тріщини кори та ходи короїдів. Перед лялькуванням личинка влаштовує колисочку у товщі кори, вистилає її слизистою масою. У колисочці лялькується личинка, з’являються жуки й залишаються зимувати.
Для того, щоб нагодувати цих ненажерливих комах «живим кормом», у лабораторії влаштовано інкубатор – відрубки стовбурів, заселених короїдами, парафінують із торців і ставлять у посудини з піском для підтримання певного рівня вологості. За необхідності знімають фрагменти кори й відловлюють личинок чи жуків для годівлі «підростаючого покоління» мурахожуків.



Після утворення лялечок мурахожука їх уміщують по декілька екземплярів в один бокс із відрізком кори. Новонароджені жуки декілька днів живляться, паруються та відкладають яйця на поверхню грубої кори або в залишки з’їденого короїда. Яйця розвиваються залежно від температури один – три тижні. Після появи личинок їх пензликом переносять у пробірки по одній і годують до випуску в осередок короїдів або до лялькування.

21.09.2018
http://укроп.org/як-добрий-жук-знищує-український-ліс/

19 вересня 2018

Чому всихають соснові ліси?



Останнім часом у лісах України склалась надзвичайна ситуація, викликана всиханням соснових деревостанів на великих площах.

Причиною цьому є верхівковий короїд (Ips acuminatus Gull), який належить до родини жорсткокрилих або жуків. За великої чисельності шкідник здатен заселяти і цілком здорові дерева сосни. Спочатку жук заселяє тонкі гілки, а надалі переходить на верхівкову частину стовбура, у район тонкої кори, де переважно і проходить його життєвий цикл. Початковою ознакою заселення дерев сосни верхівковим короїдом є так званий «гілкопад», коли під кроною дерев знаходиться велика кількість зламаних тонких гілочок з наявними ходами короїдів. Побуріння хвої на верхівкових пагонах та у верхній частині крони свідчить вже про загибель дерева. Період від початку заселення до повної загибелі дерева триває 2–3 місяці. Але короїд за такий короткий термін не здатен цілком знищити дерево. У його ходах розвиваються патогенні гриби, які викликають повну закупорку сокопровідних судин та синяву деревини.

Але як так сталось, що жук розміром 2–4 мм спромігся заселити соснові ліси на значній площі? Причина криється у зміні кліматичних умов. Внаслідок підвищення температури повітря та інтенсивності опадів відбувається ослаблення соснових деревостанів. Найбільш схильними до ослаблення та заселення короїдом є штучно створені чисті соснові насадження, з яких складається більшість площі лісового фонду України. Мішані соснові насадження короїд неохоче, але також заселяє, переважно з боку узлісь та зрубів, з добре освітленої сторони.

У чому ж причина такого вибіркового заселення дерев сосни у чистих та мішаних насадженнях? Перш за все, необхідно звернути увагу на фізіологічні особливості захисту від стовбурових шкідників, які мають в арсеналі дерева сосни. Здорове, не ослаблене дерево здатне протидіяти шкідникам за допомогою живиці. Коли відбувається заселення того чи іншого стовбурового шкідника, здорове дерево продукує більшу кількість живиці та заливає комаху у місці її поселення. Тобто здорове дерево створює перепону на шляху заселення шкідниками. Натомість ослаблене дерево не може їм протидіяти.

Життєздатність та стійкість дерев сосни напряму залежить від наявності поживних речовин у ґрунті. У чистих соснових насадженнях підстилка погано розкладається, утворюючи кислий грубий гумус, що підвищується кислотність, дещо погіршує структуру та зменшує аерацію ґрунту. На відміну від чистих соснових насаджень, у мішаних пухка підстилка сприяє кращому доступу кисню до коріння дерев. Наявність у складі підстилки опаду листяних порід сприяє кращому її розкладанню, збагачує ґрунт поживними речовинами, зменшує інтенсивність розвитку трав’янистого покриву, сприяє підвищенню стійкості насаджень. Опад листяних порід під час розкладання утворює азотні, калійні та фосфорні сполуки, які необхідні деревам, покращує властивості ґрунту. Тобто участь листяних порід у складі соснових насадження сприяє покращенню життєздатності та стійкості дерев сосни.

У минулі часи лісівники застосовували під час створення лісових культур сосни великий асортимент супутніх листяних деревних та чагарникових порід з метою покращення росту головної породи. Але наразі, на жаль, цей асортимент порід майже не використовується у лісокультурному виробництві. І так склалось, що створення переважної більшості монокультур сосни разом зі змінами клімату і спричинило всихання соснових насаджень.

На жаль, боротьба з верхівковим короїдом з використанням хімічних методів не дає належних результатів. Проводячи свій життєвий цикл під корою, короїд майже не досяжний для дії інсектицидів. Поки що єдиним способом боротьби з верхівковим короїдом є вибіркові та суцільні санітарні рубки в осередках та по периметру усихання. Але поки що всихання соснових деревостанів не вдалось зупинити. Спекотна погода цього літа лише сприяє утворенню нових осередків усихання сосни.

Але не зважаючи на всі негаразди, науковці не відступають. Лабораторія захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького у співпраці з ДСЛП «Харківлісозахист» розпочала вирощування природних ворогів верхівкового короїда, мурахожука (Thanasimus formicarius). Уже в липні цього року в лісах Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (ДП «Охтирський лісгосп» та ДП «Кролевецький лісгосп») було випущено партію личинок мурахожука в осередках усихання сосни.

Також, щоб у майбутньому знову не допустити виникнення всихання сосни від дії шкідників, необхідно поряд зі застосуванням лісівничих та біологічних методів захисту вирощувати стійкі мішані соснові насадження.

Автор: І. О. Бобров, к.с-г.н., м.н.с. ДП «Новгород-сіверська ЛНДС»

18 вересня 2018

Чому всихають соснові ліси?

Останнім часом у лісах України склалась надзвичайна ситуація, викликана всиханням соснових деревостанів на великих площах. Причиною цьому є верхівковий короїд (Ips acuminatus Gull), який належить до родини жорсткокрилих або жуків. За великої чисельності шкідник здатен заселяти і цілком здорові дерева сосни. Спочатку жук заселяє тонкі гілки, а надалі переходить на верхівкову частину стовбура, у район тонкої кори, де переважно і проходить його життєвий цикл. Початковою ознакою заселення дерев сосни верхівковим короїдом є так званий «гілкопад», коли під кроною дерев знаходиться велика кількість зламаних тонких гілочок з наявними ходами короїдів. Побуріння хвої на верхівкових пагонах та у верхній частині крони свідчить вже про загибель дерева. Період від початку заселення до повної загибелі дерева триває 2–3 місяці. Але короїд за такий короткий термін не здатен цілком знищити дерево. У його ходах розвиваються патогенні гриби, які викликають повну закупорку сокопровідних судин та синяву деревини.

Але як так сталось, що жук розміром 2–4 мм спромігся заселити соснові ліси на значній площі? Причина криється у зміні кліматичних умов. Внаслідок підвищення температури повітря та інтенсивності опадів відбувається ослаблення соснових деревостанів. Найбільш схильними до ослаблення та заселення короїдом є штучно створені чисті соснові насадження, з яких складається більшість площі лісового фонду України. Мішані соснові насадження короїд неохоче, але також заселяє, переважно з боку узлісь та зрубів, з добре освітленої сторони.

У чому ж причина такого вибіркового заселення дерев сосни у чистих та мішаних насадженнях? Перш за все, необхідно звернути увагу на фізіологічні особливості захисту від стовбурових шкідників, які мають в арсеналі дерева сосни. Здорове, не ослаблене дерево здатне протидіяти шкідникам за допомогою живиці. Коли відбувається заселення того чи іншого стовбурового шкідника, здорове дерево продукує більшу кількість живиці та заливає комаху у місці її поселення. Тобто здорове дерево створює перепону на шляху заселення шкідниками. Натомість ослаблене дерево не може їм протидіяти.

Життєздатність та стійкість дерев сосни напряму залежить від наявності поживних речовин у ґрунті. У чистих соснових насадженнях підстилка погано розкладається, утворюючи кислий грубий гумус, що підвищується кислотність, дещо погіршує структуру та зменшує аерацію ґрунту. На відміну від чистих соснових насаджень, у мішаних пухка підстилка сприяє кращому доступу кисню до коріння дерев. Наявність у складі підстилки опаду листяних порід сприяє кращому її розкладанню, збагачує ґрунт поживними речовинами, зменшує інтенсивність розвитку трав’янистого покриву, сприяє підвищенню стійкості насаджень. Опад листяних порід під час розкладання утворює азотні, калійні та фосфорні сполуки, які необхідні деревам, покращує властивості ґрунту. Тобто участь листяних порід у складі соснових насадження сприяє покращенню життєздатності та стійкості дерев сосни.

У минулі часи лісівники застосовували під час створення лісових культур сосни великий асортимент супутніх листяних деревних та чагарникових порід з метою покращення росту головної породи. Але наразі, на жаль, цей асортимент порід майже не використовується у лісокультурному виробництві. І так склалось, що створення переважної більшості монокультур сосни разом зі змінами клімату і спричинило всихання соснових насаджень.

На жаль, боротьба з верхівковим короїдом з використанням хімічних методів не дає належних результатів. Проводячи свій життєвий цикл під корою, короїд майже не досяжний для дії інсектицидів. Поки що єдиним способом боротьби з верхівковим короїдом є вибіркові та суцільні санітарні рубки в осередках та по периметру усихання. Але поки що всихання соснових деревостанів не вдалось зупинити. Спекотна погода цього літа лише сприяє утворенню нових осередків усихання сосни.

Але не зважаючи на всі негаразди, науковці не відступають. Лабораторія захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького у співпраці з ДСЛП «Харківлісозахист» розпочала вирощування природних ворогів верхівкового короїда, мурахожука(Thanasimus formicarius). Уже в липні цього року в лісах Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (ДП «Охтирський лісгосп» та ДП «Кролевецький лісгосп») було випущено партію личинок мурахожука в осередках усихання сосни.

Також, щоб у майбутньому знову не допустити виникнення всихання сосни від дії шкідників, необхідно поряд зі застосуванням лісівничих та біологічних методів захисту вирощувати стійкі мішані соснові насадження.

І. О. Бобров, к.с-г.н., м.н.с. ДП «Новгород-сіверська ЛНДС»

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що площа всихання дерев становить майже 400 тисяч гектарів

18.09.2018