Масово засохне ліс і зникнуть малі річки: екологи забили на сполох через аномалії в Україні

Через підвищення середньорічної температури і зменшення кількості опадів під загрозою зникнення в Україні виявилися замкнуті системи: болота, озера і малі річки, де приплив води незначний.

Ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод. Про це в коментарі OBOZREVATEL розповів еколог Олександр Соколенко.

За його словами, ситуація для великих річок в країні не настільки критична, тому що обміління Десни і Дніпра обумовлено саме аномально теплою зимою.



Озеро Світязь в Україні обміліло
facebook.com/alexander.gech

"Але це аномалія, яка швидше за все не буде повторюватися з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами", – підкреслив еколог.

Соколенко спрогнозував, що в наступних роках рівень води в річках буде вище, ніж зараз, якщо повторення останньої зими не буде. Але навіть при цьому склалася загрозлива для багатьох сфер ситуація, розповів він.

"Це несе за собою дуже багато наслідків, в тому числі масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично знаходяться в пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, так як відчувається нестача вологи в грунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з'явиться в ряді регіонів, тому що в колодязях води не буде", – зазначив Соколенко.

Озеро Світязь в Україні обміліло
facebook.com/alexander.gech

У зону ризику особливо потрапляють південні області, якщо погода буде посушливою, є ймовірність введення обмеження подачі питної води для населення.

"Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси більш відчутні. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звичайно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим" , – заявив еколог.

Як писав OBOZREVATEL раніше, в цьому році Україну через глобальні зміни погодних умов чекає неврожай, а разом з тим – підвищення цін на основні продукти. Така ситуація може тривати близько 10 років.

08:45, 10.05.2020

https://www.obozrevatel.com/society/massovo-zasohnet-les-i-ischeznut-malyie-reki-ekologi-zabili-trevogu-iz-za-anomalij-v-ukraine.htm

Далі...

Втрата лісів в світі триває, хоча і більш повільними темпами - ФАО

КИЇВ. 7 квітня. УНН. Втрата лісових площ в світі сповільнюється, а збалансоване управління ними зростає. Про це йдеться в результатах Глобальної оцінки лісових ресурсів, опублікованих Продовольчої і сільськогосподарської організацією ООН (ФАО), передає УНН.

"У світі в цілому збезлісення триває, хоча і більш повільними темпами: з 2015 року 10 млн гектарів лісу щороку переводяться в інші категорії користування, і це менше, ніж 12 млн гектарів на рік в попередні п'ять років", - йдеться у висновках доповіді.

Згідно з доповіддю, на сьогодні в світі налічується 4,06 млрд гектарів лісу, що рівнозначно 0,52 гектара на кожного жителя Землі. З урахуванням природного розростання лісів чисті втрати лісів з 2010 року становили 4,7 млн гектарів на рік.

Одним з досягнень, відзначених в новій оцінці, стало те, що площа лісів в охоронюваних зонах в світі з 1990 року збільшилася на 191 млн гектарів, і тепер 18% світових лісів розташовуються усередині природоохоронних зон, причому найбільша їх частка знаходиться в Південній Америці.

Це означає, що світ виконав і перевиконав щодо лісів Айтінські цільові завдання по включенню в природоохоронні зони не менше 17% території суші до 2020 року, зазначив старший фахівець ФАО з питань лісового господарства Ансі Пеккарінен, який координував проведення оцінки.

Так, відповідно до основних висновків ФАО:

Лісові площі в світі з 1990 року скоротилися на 178 млн гектарів, що приблизно дорівнює території Лівії.

За останнє десятиліття площа лісів зросла в Азії, Океанії і Європі, тоді як найвищі темпи чистої втрати лісів відзначені в Африці, за якою слідує Південна Америка.

Незаймані ліси займають площу, рівну приблизно 1,11 млрд гектарів.

Близько 30% всіх лісів використовуються головним чином для виробництва деревного і недеревної лісової продукції.

Зростає частка лісів, призначених головним чином для захисту грунтів і води.

Переважна частина лісових площ - 93% загальної площі - складається з природно відновлюваної лісу, решта - посадки.

Сукупні запаси вуглецю в лісах скорочуються через зменшення площі лісів, але при цьому щільність накопичення вуглецю за останні тридцять років трохи збільшилася.

Як повідомляв УНН, за оцінками ФАО, в 2019 році в 55 країнах, зачеплених продовольчою кризою, 75 млн дітей мали затримку росту і 17 млн - страждали від виснаження.
Джерело: УНН

Далі...

За все доводиться платити

Пам’ятаєте піщану бурю, яка нещодавно накрила Житомирщину та Київ, частково дісталася Канева? Ось звідки вона взялася.

У місцях незаконного видобутку бурштину замість знищенних лісів утворилися справжні пустелі. Тисячі гектарів пустель, де більше немає рослинності – тільки пісок. У суху погоду вітер може піднімати його у повітря та нести на великі відстані.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/gtVy1otwD_0" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

"Версаль" для Ріната також має свою ціну

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/velichezniy-budinok-rinata-ahmetova-dobudovuyut-pid-kiyevom-foto-budinku-novini-ukrajini-50086499.html



Свою ціну матимуть і рішення президента по петиції про звільнення Єрмака https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/6/7250707/

А відтак заплатимо і за розширений склад делегації України для участі в мінській Тристоронній контактній групі, і за чергову ініціативу Єрмака https://dt.ua/POLITICS/yermak-zaprponuvav-zaluchiti-do-roboti-v-pidgrupah-tkg-vnutrishno-peremischenih-ukrayinciv-346876_.html як і за президентські вибори загалом.

kaniv.net

Далі...

Спалювати сухостій — злочин

Довкілля
Микола ЮРЧИШИН.

СПАЛЮВАННЯ рослинності зумовлює численні негативні наслідки для довкілля. В умовах низької вологості згорає не лише суха рослинність, а й гумус — органічна частина ґрунту, внаслідок чого різко знижується його родючість. Разом із рослинним покривом знищуються ґрунтові флора і фауна, а найголовніше — мікроорганізми, які беруть безпосередню участь у ґрунтоутворювальних процесах (кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300-700, а мікроскопічних грибів — у 200-300 разів). Загибель дрібних гризунів призводить до зменшення чисельності хижаків, які ними харчуються, а саме: лисиць, куниць, хижих птахів тощо. Таким чином порушуються трофічні зв’язки і зменшується видовий склад природної рослинності, що вкрай негативно відображається на стані екосистем.

Можуть постраждати рідкісні види рослин і тварин, які є особливо вразливими до різких змін умов довкілля. Посилюються вітрова і водна ерозії ґрунту, погіршуються його водно-фізичні властивості. Водночас випалювання природної рослинності призводить до виникнення лісових і торфових пожеж. Унаслідок цього знищуються десятки гектарів лісу і болотних територій. Щороку в Україні відбувається 5-6 тисяч лісових пожеж, і більшість із них зумовлені підпалом сухої трави або стерні на полях.

До складу продуктів горіння входять чадний газ, важкі метали, канцерогенні сполуки. З димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин, а також канцерогени, що можуть викликати мутації на клітинному рівні. Це виникає через те, що разом із листям горить і сміття: пластик, гума, поліетилен. Під час тління листя без доступу повітря виділяється бензопірен, що належить до найнебезпечніших канцерогенів. Зокрема, ці речовини спричинюють подразнення й опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, головний біль, втомлюваність, діють на вуглеводний обмін, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини і посилюють негативний перебіг хронічних захворювань. Це особливо небезпечно у період пандемії COVID-19, коли кожному з нас потрібно мати сили та імунітет для протистояння вірусу, який призводить до розвитку і загострення саме респіраторних хвороб у людини.

На позачерговому засіданні 13 квітня Верховна Рада посилила відповідальність за забруднення повітря і спалювання сухої трави та листя, ухваливши відповідний Закон №2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря й знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)».

Відповідно до ухваленого документа, в Україні у 20 разів підвищили штраф за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва (якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей або для довкілля) до 30 600—61 200 гривень.

Окрім того, зросли штрафи і за підпали, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільгоспземлях вогнем. Їх збільшили у 18 разів — до 91 800—153 000 гривень.

Підвищили штрафи і в Адміністративному кодексі України, зокрема в статті про порушення вимог пожежної безпеки в лісах, також у 18 разів — до 1530—4590 гривень.

Водночас за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем або виникнення лісової пожежі штрафи зростуть до 4590—15 300 гривень.

За випалювання на сільгоспугіддях, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях і газонах у населених пунктах тепер загрожує штраф у розмірі від 3060 до 6120 гривень.

Далі...

Дослідження виявляє, що природні пожежі допомагають місцевим бджолам, покращують продовольчу безпеку

Рідна бджола в басейні Іллілоуетт Національного парку Йосеміті. Кредит: Лорен Понісіо / UCR

Рідні бджоли, які збільшують продовольчі культури, занепадають, але зміна політики управління пожежами може їм допомогти.

У більшості квітучих рослинних господарств працюють медоносні бджоли, немісцеві види, спочатку завезені з Європи та керовані пасічниками. Однак дослідження показують, що господарства, оточені природним середовищем існування бджіл, мають більший урожай.

Ентомолог UC Riverside Лорен Понісіо пояснює, що місцеві бджоли стають все більш важливими для виробників їжі. Вони запилюють сільськогосподарські культури на окраїнах ферм і потенційно можуть бути використані і для сільського господарства.

"У місцевих медоносних бджіл, які зараз використовуються для посівів, виникають проблеми, і ми переживаємо проблеми, якщо рідні бджоли не можуть замінити або доповнити їх на наших фермах", - сказав Понісіо. "Покладатися на один вид бджіл для запилення всіх наших культур є непридатним".

Понісіо очолив дослідження, яке було опубліковане цього місяця у журналі « Екологія та еволюція», яке вивчало фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров'я місцевих бджіл. Існують тисячі видів бджіл, які живуть у дикій природі, багато з яких є в Каліфорнії.

Понісіо встановив, що ці корінні бджоли краще переживають суворі кліматичні події, як посуха, в районах, де природні пожежі можуть горіти.

Басейн Іллілоуетт Йосеміті, де дозволено горіння пожеж. Кредит: Лорен Понісіо / UCR

Невеликі пожежі споживають суху щітку, яка б інакше розпалювала мегаполіси, як смертельний Camp Fire 2018, який із збільшенням частоти відбувається в Каліфорнії. Окрім усунення палива для мегаполісів, менші опіки змішаної тяжкості також спричиняють позитивні зміни у навколишньому середовищі. Вони видаляють нездорові та мертві дерева , дозволяють сонячному світлу потрапляти до лісового дна та створюють кращі умови для процвітання місцевих рослин та їх запилювачів.

Щоб порівняти бджіл із районів, де пожежі дозволяють горіти з бджолами з районів, де їх немає, Понісіо та її команда вирушили до національного парку Йосеміті. Поруч з парковими будівлями та туристичними гарячими точками негайно справляються пожежі. В інших районах парку, як у басейні Іллілуетт, пожежі дозволяють горіти природним шляхом, як це було століттями.

Команда взяла вибірки бджіл у 2013 та 2014 роках, дворічний період сильної посухи в Каліфорнії. У 2014 році літніх опадів не було, у горах Сьєрра-Невади було мало снігу, а квіти не цвіли.

Більшість із 164 бджолиних та 71 квітучих видів рослин Понісіо, відібраних упродовж періоду дослідження, зменшилися. Однак там, де природні пожежі створили різноманітність місць існування, бджолам вдалося знайти альтернативні види квітів, які слід відвідати, і тому їх популяція зменшилась не так сильно, як коли той самий вид був у районах без різноманіття природних пожеж. Був лише один вид бджіл, який не тільки вижив, але і збільшився внаслідок посухи - європейська медоносна бджола.

"Медоносна бджола - це гіпергіпер", - сказав Понісіо. "Немає рослини, яку вони б не випробовували. Ось чому вони чудові для сільського господарства, і вони настільки успішні, коли нападають на дикі екосистеми".

Збільшення місцевих рослин забезпечить достатню кількість харчових ресурсів як для корінних, так і немісцевих європейських медоносних бджіл, які поширюються в дикі середовища. Таким чином, всі вони могли харчуватися, а не конкурувати за пилкові ресурси. Одним з найкращих і найбільш безпосередніх способів заохочення цього сценарію було б переглянути політику управління пожежами .

"Смокі ведмідь помилився", - сказав Понісіо. "Нам фактично не потрібно запобігати лісовим пожежам, коли вони не загрожують людям".

Жюль Бернштейн, Каліфорнійський університет - Ріверсайд

https://phys.org/news/2020-05-natural-native-bees-food.html

Далі...

Так звані активісти підуть під суд за вимагання 100 тис. доларів від посадовця Мінекології

Офісом Генерального прокурора до суду скеровано обвинувальний акт стосовно групи осіб за фактом вимагання коштів у посадовця Міністерства.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, прикриваючись діяльністю однієї із громадських організацій, діяльність якої спрямована на викриття фактів корупції в органах влади, вимагали та одержали від посадової особи Міністерства екології та природних ресурсів України 100 тис доларів США.

За ці кошти вони мали припинити навмисно організовані ними акції протесту з вимогою звільнити цього посадовця, а також численні звернення до правоохоронних органів щодо розслідування нібито вчинених ним службових злочинів.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Головного слідчого управління Нацполіції України. Підтримання публічного обвинувачення здійснюватимуть прокурори Офісу Генерального прокурора.

За скоєний злочин особам загрожує до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За матеріалами прес-служби Офісу Генерального прокурора України

01.05.2020 11:30

https://magnolia-tv.com/news/36590-tak-zvani-aktivisti-pidut-pid-sud-za-vimagannya-100-tis-dolariv-vid-posadovcya

Антимисливці – хто вони та за скільки?

пʼятниця, липня 13, 2018АНТИЛІСОВИЙ ПАХАНАТ, БОРЕЙКО, МИСЛИВСТВОNo comments

Акція антимисливців «Рух проти полювання – це набагато більше про ненависть до людей, ніж про любов до тварин. Його основна мета – позбутися людей, які полюють, а не покращувати добробут тварин» Тім Боннер, виконавчий директор Countryside Alliance (Великобританія) Рухи...

Далі...

Антимисливці - хто вони та за скільки?

вівторок, липня 03, 2018АНТИЛІСОВИЙ ПАХАНАТ, БОРЕЙКО, МИСЛИВСТВОNo comments

«Рух проти полювання – це набагато більше про ненависть до людей, ніж про любов до тварин. Його основна мета – позбутися людей, які полюють, а не покращувати добробут тварин», - Тім Боннер, виконавчий директор Countryside Alliance (Великобританія). Рухи на захист тварин...

Далі...

Далі...

Про деякі проблеми правового режиму земель лісогосподарського призначення

 Термінологічна неузгодженість ускладнює можливість визначення права власності

Впродовж останніх років питання набуття земельних ділянок у користування стають дедалі актуальнішими. При цьому юристи-практики і науковці здебільшого звертають увагу на проблеми придбання земельних ділянок під забудову, які мають значну цінність як об'єкти інвестування, та проблеми набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, доцільність дії мораторію на придбання яких є предметом постійних дискусій, приділяючи значно менше уваги питанням набуття і використання земель інших категорій, наприклад, земель лісогосподарського призначення, правовий режим використання яких має свої особливості. Цим зумовлена порівняно незначна кількість обговорення проблематики правового режиму таких земель у засобах масової інформації.

Разом з тим, зіткнувшись на практиці з питаннями використання земель лісогосподарського призначення, стає зрозумілим, наскільки проблемним і неоднозначним є їх правовий режим та недосконалим законодавство, яке його регулює.

У першу чергу необхідно відзначити, що правовий режим таких земель визначається одночасно двома кодексами Земельним та Лісовим. У цих Кодексах існує певна термінологічна неузгодженість у визначенні понять «земельні ділянки лісогосподарського призначення», що ускладнює можливість визначення цих земельних ділянок як об'єктів права власності чи користування.

Так, згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. У ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України (далі - ЛКУ) дано ширше визначення поняття «землі лісогосподарського призначення як лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства». Крім того ЛКУ визначає земельні лісові ділянки як земельні ділянки лісового фонду України з визначеними межами, які надаються або вилучаються у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства. Лісовий фонд - це усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них. У свою чергу, нелісові землі - це ділянки, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Враховуючи таку різноманітність земель, які відповідно до вказаних норм ЛКУ та ЗКУ можуть входити до категорії земель лісогосподарського призначення, віднести конкретну земельну ділянку до цієї категорії можливо лише при дослідженні матеріалів лісовпорядкування, планово-картографічних матеріалів земельної ділянки з описом меж та експлікацією угідь, аерофотозйомку і матеріали звітності за формою 6-зем.

Ще одним проблемним питанням, яке може виникнути при дослідженні правового режиму земель лісогосподарського призначення, є питання визначення власника і користувача таких земельних ділянок. Відповідно до ст. 56 ЗКУ землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. При чому, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч. 2 ст. 56 ЗКУ). Згідно з ч. 2 ст. 79 ЗКУ право власності на земельну ділянку поширюється у її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Аналогічні положення містяться і в ст. 12 та 13 ЛКУ. З положень зазначених статей випливає, що власник земельної ділянки одночасно є власником лісу, який на ній знаходиться.

Складніша ситуація у даному випадку із землекористуванням та лісокористуванням.

Так, відповідно до норм ст. 57 ЗКУ, у редакції, що діяла до 8 лютого 2006 року, земельні ділянки лісового фонду могли надаватися у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. У 2006 році Законом України «Про внесення змін до Лісового кодексу України» до ЗКУ та ЛКУ було внесено зміни. Згідно з цими змінами до ст. 57 ЗКУ земельні ділянки лісогосподарського призначення можуть надаватися лише у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. На відміну від землекористування, згідно зі ст. 16-18 ЛКУ право користування лісами може бути постійним і тимчасовим. Право постійного користування лісами набувається спеціалізованими державними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними підприємствами, установами та організаціями, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами можуть бути власники лісів або уповноважені ними особи, підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Право тимчасового користування є довгостроковим - від 1 до 50 років і короткостроковим - терміном до 1 року. З огляду на положення вказаних статей, користувач земель лісогосподарського призначення, який набув їх, наприклад, в оренду до 2006 року, не є одночасно користувачем лісу. Крім того, якщо цей суб'єкт не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством чи підприємством, на базі якого створені спеціальні лісогосподарські підрозділи, то в його користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувати не можуть.

У цьому контексті неоднозначним є питання правомірності перебування земельних ділянок лісогосподарського призначення у користуванні сільськогосподарських підприємств, які отримали їх ще у радянський період задовго до законодавчих реформ. Намагаючись вирішити це питання, Мінагрополітики України спільно з Держлісгоспом України ще у 2000 році видало Наказ «Про ліси сільськогосподарських підприємств» № 106/60 від 26.06.2000 року. Згідно з цим Наказом при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств лісові землі паюванню не підлягають. У зв'язку з цим відповідно до вимог зазначеного Наказу обласним радам і обласним державним адміністраціям було доручено забезпечити передачу у встановленому порядку земель лісового фонду, що були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу України або діючим чи новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, підпорядкованим Мінагрополітики, а також агроформуванням, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства. В окремих регіонах України така передача була проведена. Однак, як свідчить практика, у багатьох з них процедура повернення земель лісогосподарського призначення досі не завершена. За таких умов, ті сільськогосподарські підприємства, які на сьогодні продовжують користуватися земельними ділянками лісогосподарського призначення, здійснюють це неправомірно. Однак, слід зауважити, що у чинному законодавстві відсутні чіткі механізми впливу на таких користувачів, які б спонукали їх до швидшого повернення земельних ділянок, та ефективні заходи відповідальності за несвоєчасне повернення земельних ділянок.

Втім, навіть якщо землекористувач виявиться свідомим, і забажає повернути належну йому земельну ділянку лісогосподарського призначення, сам факт такого повернення, не позбавляє його потреби приведення права землекористування у відповідність до існуючих умов. Зокрема, необхідно зазначити, що більшість сільськогосподарських підприємств набули земельні ділянки лісогосподарського призначення у постійне користування з подальшим переоформленням права оренди на них, не окремо від інших земель, а в складі сільськогосподарських угідь, що в свою чергу передбачає необхідність при поверненні таких земельних ділянок виділяти їх із загального складу належних підприємствам угідь. У такому випадку змінюється не лише загальна площа земельних ділянок, які знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, але і їх межі. Ці зміни зумовлюють необхідність внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів на землю. При цьому, внесенню змін до договору оренди передує тривала і складна процедура внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо передачі таких земельних ділянок в оренду, а в окремих випадках, як це передбачено чинним земельним законодавством України, - процедура розробки проекту відведення земельних ділянок. Якщо така процедура не була проведена, а зміни до договору оренди не внесені своєчасно, є підстави вважати, що право на землі, які залишилися у користуванні сільськогосподарських підприємств, не підтверджено належним чином. Це розцінюється органами контролю за використанням і охороною земель як порушення земельного законодавства землекористувачами.

За таких умов землекористувач потрапляє в абсурдну ситуацію: при невиконанні обов'язку повернення земельних ділянок він є порушником законодавства без особливих наслідків, а при виконанні цього обов'язку, він покладає на себе додаткові обов'язки з оформлення нової землевпорядної документації, розробка якої вимагає значних коштів, затрат часу та зусиль.

У разі невиконання і цих обов'язків він також вважається порушником законодавства. Із зазначеного стає зрозумілим, чому землекористувачі не поспішають повертати належні їм земельні ділянки.

Крім того, навіть у разі належної передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, або набуття їх цими підприємствами іншим способом, такі підприємства на сьогодні не оформлюють правовстановлюючих документів на ці землі, що значно ускладнює можливість підтвердження наявності права на них. Як передбачено п. 5 Прикінцевих положень ЛКУ до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Разом з тим не зазначено, які саме матеріали та у якій формі є достатніми для підтвердження права спеціалізованих лісогосподарських підприємств на земельні ділянки лісогосподарського призначення.

В умовах, коли згідно з чинним законодавством України складно визначити, хто є дійсним власником земель лісогосподарського призначення, і хто їх правомірно використовує, а ефективні заходи захисту таких земель взагалі відсутні, ситуація, що склалася у даній сфері лише сприяє постійним зловживанням, несанкціонованій вирубці лісу, неправомірній зміні цільового призначення.

Для зупинення існуючих зловживань і поступового вирішення проблем, пов'язаних з набуттям і використанням земель лісогосподарського призначення, необхідно у першу чергу усунути суперечності між ЛКУ та ЗКУ, а також визначити на законодавчому рівні ефективний механізм охорони цих земель і забезпечення прав усіх учасників правовідносин. Це можна зробити лише шляхом подальшого законодавчого врегулювання.

http://advocat-cons.info/index.php?newsid=5265#.XqHj4SPVKUm

Далі...

Три нові виклики для зоозахисту

Як, рятуючи людей від коронавірусу, влада геть забула про тваринний та рослинний світ

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Лісові пожежі, збільшення кількості безпритульних тварин та вплив вуличної дезінфекції на міські екосистеми — це топ-теми, які наразі обговорюють екологи і зоозахисники. Здавалося б, різні проблеми, але всі є наслідками людської безвідповідальності, і ось вони загострилися на тлі боротьби з коронавірусом.

ВИКЛИК ПЕРШИЙ — ПОЖЕЖІ

Коли науковці cтверджують, що з такими темпами підпалів до осені Україна вся вигорить, біжать мурашки по шкірі. Пожежа в Чорнобильській зоні відчуження, хочеться вірити, поставить крапку в тому безперервному циклі підпалів, які цієї весни охопили країну в небачених масштабах. Горіла вже Долина нарцисів на Закарпатті, палали Карпати у Сколівському районі, вигоріла долина рідкісних тюльпанів на Львівщині... Загалом пожежники ліквідовують загорання майже в кожній області України.

Практично нещодавно ми співчували Австралії, яка опинилася у вогні, й дивувалися, як тамтешні громадяни рятують диких коал та кенгуру. Тепер маємо ту ж саму проблему, тільки з українськими особливостями. Пожежі в Україні трапляються через невиправну звичку палити суху траву чи сміття, кидати недопалки там, де заманеться. Безвідповідальні громадяни, помножені на низькі штрафи та паніку через те, що буцімто гарантовано можна підхопити коронавірус від диких тварин, дають свої плоди. У соцмережах уже порівняли, що за цю весну вигоріло луків, лісів та полів площею завбільшки з Луцьк чи Рівне. Згоріла ж не лише трава й дерева, а й усе живе, а під підпали лісів можуть списати незаконні вирубки або ж полювання на тварин.



ФОТО РЕЙТЕР

При цьому нашим громадянам невтямки, що рятувати диких тварин від вогню теж потрібно з розумом. Принести додому зайченя — не варіант. Світлини з урятованими зайченятами уже з’явилися в соцмережах, родина на Черкащині навіть вирішила облаштувати для дикої тварини клітку.

Зоозахисниця Наталя ВИШНЕВСЬКА нагадує у «Фейсбуці», що це вилучення тварини із дикої природи і це заборонено законом. Узяти додому тварину із лісу можна лише за умови отримання спеціального дозволу. Саме через порушення цієї норми існують дельфінарії, контактні зоопарки та пересувні звіринці.

Як вийти із цього замкненого кола, коли людина знищує сама ж усе живе довкола? Цього тижня в парламенті ухвалили в першому читанні законопроєкт № 2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Він збільшує штрафи за спалення екосистем. Проте, як додає Наталя Вишневська, без належної превентивної системи виявлення та покарання порушників закон нічого не вартий. Ще ні разу в країні не відловлювали паліїв так, як це зараз роблять, до прикладу, правоохоронці з порушниками правил карантину.

ВИКЛИК ДРУГИЙ — ДЕЗІНФЕКЦІЯ

Мешканці столичної Борщагівки помітили край дороги мертвих птахів. Це сталося після дезінфекції вулиць спеціальним розчином. Зоозахисники додають, що подібні тривожні повідомлення отримують і з інших куточків країни. «Коти й собаки не повинні такого їсти, а птахи насправді виявились у зоні ризику. У нашому місті (Ужгороді. — Ред.) нічого не бризкають. У мене біологічна освіта, і я не можу зрозуміти, навіщо поливати вулиці. Все одно токсини так просто не вимиєш, витерти перила чи двері — то інша річ. Певно, наші міста ідуть за прикладом інших країн, де також вирішили дезінфікувати вулиці», — каже зооактивістка Марія ТРУНОВА.

Практично всі населені пункти країни зараз проводять дезінфекцію громадських місць, будинків, під’їздів, доріг, транспорту, дворів. На сайтах міських рад ідеться, що дезінфекцію здійснюють хлоровмісними сумішами, зокрема гіпохлоритом натрію. Як написано у «Вікіпедії», це неорганічна сполука, яка має антисептичні та дезінфікувальні властивості. «Використовується як побутовий та промисловий відбілювач і дезінфектант, засіб очищення і знезараження води, окисник для деяких процесів промислового хімічного виробництва. Гіпохлорит натрію знаходить широке застосування в побутовій хімії і входить як активний інгредієнт до численних засобів, призначених для відбілювання, очищення та дезінфекції поверхонь і матеріалів. Серед них найбільш відомий відбілювач «Білизна», — зазначено у «Вікіпедії».

Разом з цим гіпохлорит натрію входить до ТОП-10 найбільш поширених та небезпечних речовин, що їх можуть містити мийні засоби, оскільки хлорактивні речовини можуть спричиняти порушення гормонального фону, інтоксикацію, пошкодження органів (легень, серця, слизових оболонок) та подразнення дихальних шляхів у людей.

Утім, за словами Лесі КУПРІЄНКО, епідеміолога та капітана медслужби Нацгвардії, котра долучилася до проведення дезінфекції в Києві, спеціальний дезінфікувальний розчин цілком безпечний для людей і тварин, але водночас він здатен знешкодити патогенні мікроорганізми. Чим саме обробляли київські вулиці, після чого було зафіксовано гибель птахів, наразі кияни з’ясовують разом з місцевими депутатами. Вони надіслали у профільні служби КМДА відповідні запити.

ВИКЛИК ТРЕТІЙ — ВУЛИЦЯ

Саме через страх заразитися небезпечною хворобою від тварин — чи то диких, чи то домашніх у містах зростає число чотирилапих безхатьків. «Щодня сотні, а то й тисячі нових викинутих тварин — кошенят та цуценят надходять на комунальні підприємства, у притулки й на перетримку до волонтерів, — розповідає у «Фейсбуці» директорка ЛКП «Лев» Оксана КОШАК. — Знайти їм господарів неможливо, а якщо собака ще й здійснив покус або потрапив у ДТП і став інвалідом, його вже точно розшукувати ніхто не буде. Усі витрати на утримання цих тварин падають на плечі виснажених волонтерів, зоозахисників, переповнені та ледве жевріючі притулки, муніципальні бюджети. А розв’язати проблему дуже просто — необхідно щоденно контролювати хоча б питання реєстрації тварин. За таких умов завжди можна знайти і привести до відповідальності недобросовісних господарів».

Представники зооканалу «Перший зоозахисний UA» побоюються, що комунальні служби під прикриттям карантинних заходів можуть заявляти, що рятують і стерилізують домашніх тварин. Насправді ж тварини можуть загинути від тих же засобів дезінфекції, а міська влада спише мільйони на буцімто реалізовані міські програми.

Проблеми наростають, і знову їх беруться розв’язувати волонтери, а не профільні державні органи влади. Так, Kyiv Animal Rescue Group (КАРГ) оголосила про створення груп небайдужих громадян для гасіння підпалів та порятунку диких тварин. На сайті Офісу Президента зареєстрована петиція про посилення відповідальності за підпал сухої трави, дерев та інших біологічних залишків на території України.

Що робити? Долучатися до подібних ініціатив. Можна проголосувати за петицію, допомогти КАРГ фінансами або ж, як радить активіст зооканалу Михайло МАРЧЕНКО, створити власний волонтерський загін місцевих мешканців на кшталт київської групи з порятунку тварин.

ВІЗЬМІТЬ НА ЗАМІТКУ

На прохання «Дня» зооактивіст склав цілий список рекомендацій для порятунку флори та фауни в непростий час. Передусім вони стосуються тих громадян, котрі мешкають поблизу місць можливого знищення екосистеми або можуть там перебувати, приміром, під час вигулу собаки. Зацитуємо найважливіші:

* Мати при собі напоготові смартфон з увімкненою функцією відеозапису та диктофона. Заздалегідь занести в нього контакти місцевої адміністрації або ради, поліції, прокуратури, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України, місцевих зоозахисників, екоактивістів та інших організацій, які повинні розв’язувати проблеми незаконних вирубок, підпалів, пожеж, випадки браконьєрства, догхантерства, незаконного вилову та продажу тварин, зокрема диких тварин і тварин, внесених до Червоної книги України.

* Відстежувати новини про дії місцевої влади, щоби вчасно зрозуміти, чи вживає вона належних заходів для розв’язання природоохоронної проблеми.

* Спостерігати за тим, що відбувається навколо: чи не почалася протиправна вирубка дерев, самопал чи забудова. У разі необхідності фотографуйте або записуйте подію на смартфон. Бережіть і захищайте зібрану інформацію — це ваші докази, додає Михайло Марченко.

У разі виникнення тривожної ситуації варто надати проблемі розголосу — розповісти місцевим активістам і ЗМІ, уточнити законність початку чи продовження забудови у місцевої влади. Якщо помічені протиправні дії або наміри вчинити такі (вирубка, підпал, браконьєрство), необхідно спочатку оперативно повідомити відповідальні органи по телефону і зафіксувати свої заявки диктофонною функцією смартфона.

Окремі поради для зоозахисників та притулків для тварин — варто остерігатися спонтанного зоосадизму, можуть бути спроби знищити підопічних тварин на хвилі безпідставної паніки щодо коронавірусу. Слід пам’ятати, що без дозволу господаря доступ до приватної власності заборонений навіть представникам поліції та прокуратури.

Господарі тварин мусять мати під рукою контакти ветеринарів. Після повернення з вигулу потрібно витерти своє взуття, оглянути і почистити тварину, а під час вигулу не дозволяти їй облизувати чи їсти об’їдки, якщо трапляться по дорозі.

Не варто забувати про просвітницькі заходи: уроки обережного ставлення до природи у школі (після карантину), саморобні агітки щодо того, чому не варто палити суху траву і чим це небезпечно, навіть варто звернутися до поліції з вимогою посилити патрулювання в тих місцях, де може статися пожежа, і надіслати таких звернень краще кілька. Не соромтеся запропонувати свою підтримку, в тому числі й фінансову, якщо є така можливість, рятувальникам, екологам і зоозахисникам, котрі самотужки можуть не впоратися у разі форс-мажору.

Не чіпайте без потреби здорових диких тварин. Якщо після пожежі знайшли потерпілих звірів, краще звернутися по допомогу до ветеринарів чи зоозахисників, а після лікування та одужання відпустити тварин на волю. Так само слід звертатися по допомогу до фахівців, якщо помітили на вулиці безхатніх тварин, котрі мають ознаки отруєння.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Інна Лиховид
22 квітня, 2020 - 20:16

Газета: №74, (2020)

https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/try-novi-vyklyky-dlya-zoozahystu

Далі...

Вчені знайшли зв'язок між знищенням лісів і зараженням вірусами

Контакти з лісовими тваринами нерідко закінчуються дуже плачевно



Знищення лісів по всьому світу прискорює поширення різних хвороб. До такого висновку прийшла група вчених зі Стенфорда під керівництвом професора Лори Блумфілд.



вогнище у лісі, скріншот з відео

Не секрет, що людство перетворило більше половини Землі в сільськогосподарські зони. Найбільше страждають тропічні ліси, що не потрапили в національні парки — наприклад, в Африці за десятиліття вони скоротилися на 75%, і це не межа. Вирубка лісів по всьому світу не припиняється, а зелених зон - все менше.

Згідно з новим дослідженням, віруси, які можуть передаватися від тварин до людей, як той, який викликав пандемію коронавирусной інфекції, стануть більш поширеними. Основна причина цієї зміни - розвиток сільського господарства і вирубка лісів, які є домівкою для багатьох диких тварин.


Ліс, фото pxhere.com

Експерти з'ясували, що велика ймовірність захворювання була у тих регіонів, де будинки були розташовані біля лісів, так як люди часто гуляли по зелених зонах, контактуючи з жителями цих лісів. Саме збільшений контакт з приматами тягне за собою підвищений шанс заразитися хворобою.

сьогодні, 12:05

https://techno.znaj.ua/305026-vcheni-znayshli-zv-yazok-mizh-znishchennyam-lisiv-i-zarazhennyam-virusami

Далі...

Наслідки горіння радіоактивного лісу в Зоні: куди полетіла забруднена хмара

Не усім регіонам пощастило

 

Повітря у Києві радіоактивно безпечне, але не усім регіонам так пощастило. Про це повідомляє сайт Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України (ДНТЦЯРБ).

«Концентрація радіоцезію (Cs-137) в повітрі в північно-західній частині Києва після пожежі в Чорнобильській зоні, яка розпочалася 4 квітня, не перевищить норми безпеки», - повідомляють фахівці Центру.

Центр зробив низку прогнозних оцінок поширення потенційно забрудненої хмари із зони загоряння в Зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення в Чорнобильській зоні.

Добовий прогноз розповсюдження потенційно забрудненої хмари на період з 03:00 9 квітня до 03:00 10 квітня 2020 року

А от північній Чернігівщині, схоже, пощастило менше.

«За прогнозними розрахунками траєкторії руху протягом усього дня сьогодні, 9 квітня, потенційно забруднені хмари будуть проходити вздовж північних кордонів України та через північну частину Чернігівської області», - інформує сайт ДНТЦЯРБ.

Кандидат фізико-математичних наук Володимир Тихий вважає, що наразі киянам можна не хвилюватися

«Дані Центру вважаю достовірними. А вони показують, що у приземному шарі атмосферного повітря в північно-західній частині міста Києва оцінюються у 1,0-2,0 мБк (мілібекерелів) на 1 куб. м. При цьому Нормами радіаційної безпеки України НРБУ-97 допустима концентрація Cs-137 встановлена ​​на рівні 800 мБк на 1 куб. м», - зазначив вчений.

Бекерель (Бк, Bq) — одиниця вимірювання радіоактивності речовини в системі SI.Один бекерель дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.

Як ми вже повідомляли, офіційні дані про площі пожежі в Зоні відчуження та інших забруднених радіацією лісах занижена майже у сорок разів.

Перша звістка про те, що горить ліс у Чорнобильській зоні, з'явилася 4 квітня.

Попередні пожежі у Зоні були серед наймасштабніших в Україні і найбільш небезпечними за наслідками (поширення радіації, радіаційна небезпека для пожежників, які брали участь у гасінні). Це є пожежі 1992 та 2015 років, коли згоріло відповідно 17 та 15 тис га лісу.

Олег Листопад

https://greenpost.press/news/naslidky-gorinnya-radioaktyvnogo-lisu-v-zoni-kudy-poletila-zabrudnena-hmara-i4260

Далі...

Масові пожежі підривають імунітет людей, що небезпечно під час коронавірусу — еколог

Масові горіння трави впливають на здоров’я людей та стійкість їхнього імунітету, що особливо небезпечно у період поширення в країні коронавірусу.

Про це в етері hromadske розповів еколог Олексій Василюк.

Він зазначив, що ніщо живе не може виживати у вогні: будь-яка пожежа на природі призводить до смерті всього, що горіло.

«Наприклад, степова рослинність більш-менш непогано відновлюється, хоча далеко не вся, після вогню. А от коли згорає ліс, і на одному дубі… може мешкати до 4 тисяч різних видів живих організмів», — розповів еколог, додавши, що всі ці істоти згорають у вогні.

Василюк наголосив, що люди, які підпалюють траву, не розуміють, якої шкоди вони завдають природі. Також це шкодить і самим людям.

«Кожен, хто підпалює траву, підриває мій імунітет, а також всіх інших, а кожен, хто з цим не бореться, він просто безглуздо змирився з тим, що інші ставлять під серйозний ризик його здоров’я, а зараз і життя», — зазначив еколог, наголосивши, що це особливо небезпечно в умовах поширення коронавірусу.

Також він зазначив, що у всіх людей є алергія на дим: «Це одна з базових алергій, яка є у кожної людини. Чому люди чхають, і ніс чешеться, коли навколо палять багаття? Це перші прояви алергії».

За його словами, така алергія, як і будь-яка інша, впливає на імунітет людини.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує посилити відповідальність за спалювання сухої рослинності в Україні. Зокрема, пропонують підвищити штрафи з 85 грн до 6 тисяч грн.

За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, від початку 2020 року пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем.

Зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження досі не можуть загасити пожежу, яка виникла ще 4 квітня.

Вікторія Коломієць

hromadske.ua

Далі...

Медведчук: Приоритетом власти должно стать сохранение природы, а не распродажа земли

Одним из приоритетов украинской власти в этом году должна стать не распродажа земли, а сохранение природы, в первую очередь лесов.

Об этом заявил председатель Политсовета партии «Оппозиционная платформа – За жизнь» Виктор Медведчук.

Парламентарий напомнил, что в чернобыльской зоне отчуждения возникло сразу несколько пожаров.

«Один из них – общей площадью 100 га, из которых 35 га приходится на зону отчуждения, – после четырех дней борьбы с огнем потушен. Однако его последствия еще будут сказываться, поскольку радиационный фон в эпицентре пожара повысился до 2,3 микрозиверта при норме в 0,14. 7 апреля в зоне отчуждения возник еще один пожар. И происходят они не только в Чернобыльской зоне, а угроза – не только повышение радиационного фона, но и выбросы вредных веществ. В Киеве показатели общего индекса качества воздуха в последние дни превысили допустимые нормы в 4–5 раз», – рассказал Медведчук.

Политик выразил уверенность, что не распродажа украинской земли, а сохранение природы, в первую очередь лесов, которые и без того являются объектом хищнической вырубки, должно стать одним из приоритетов украинской власти в этом году.

«В повышенную готовность необходимо привести государственные службы, которые борются с подобными бедствиями и способны их предотвращать, а расследование причин пожаров в зоне отчуждения должно быть проведено срочно и открыто, невзирая на карантин», – указал Виктор Медведчук.

08.04.2020 19:12

https://from-ua.com/news/542208-medvedchuk-prioritetom-vlasti-dolzhno-stat-sohranenie-prirodi-a-ne-rasprodazha-zemli.html

Далі...

Навіщо живому лісу мертва деревина?

У природі немає нічого мертвого.

Т. Готьє

Часто людям здається, що ліс був би красивішим та зручнішим для прогулянок, якби складався тільки зі здорових дерев. Коли люди бачать старі, покручені чи повалені дерева, то іноді думають, що ліс поганий, недоглянутий, що у лісі безлад. Це не дивно, адже для людини властиво бажання все навколо себе впорядковувати. Та й самі слова «мертва деревина» асоціюються з болем, втратою, тобто з чимось негативним.

Деревна ламань у лісовому яру (фото Є. Яцюка)

Що таке мертва деревина?

Мертвою деревиною називають власне мертві дерева (ті, що лежать, або ще стоять) та їх частини, а також змертвілі частини живих дерев. Це можуть бути сухі та поламані гілки, відмерлі корені, шматки кори.

Звідки береться у лісі мертва деревина?

Сухостійне дерево (фото Є. Яцюка)

Є декілька основних причин. По-перше, між деревами у лісі існує постійна конкуренція за світло. Слабшим деревам бракує світла для фотосинтезу і вони відмирають. Те саме нерідко відбувається з нижніми гілками живих і здорових дерев – згадайте густий сосновий ліс, де живі гілки знаходяться тільки на самих верхівках дерев.

По-друге, дерева гинуть під дією факторів біогенної (гриби, бактерії, комахи, тощо) та абіогенної (холод, посуха, вітер) природи. Найчастіше ці фактори діють разом – наприклад, дерево було пошкоджене морозом і після цього на ньому почали розвиватися трутовики.

Діяльність людини – рубки, пожежі, висаджування екзотичних порід дерев – також є окремим фактором, що може сильно впливати на лісові екосистеми та кількість мертвої деревини в них.

Вирубка і спалювання залишків (фото Є. Яцюка)

Чому і для кого мертва деревина така важлива?

Перш за все, мертва деревина – це цінне джерело живлення для багатьох живих істот. Особливо полюбляють її гриби. На Сході України вченими-мікологами було виявлено понад 500 видів найрізноманітніших грибів, що мешкають на мертвій деревині. Серед них є рідкісні та охоронювані.

Глива зачехлена

Цей гриб можна побачити на старих, тих, що помирають або на вже відмерлих стовбурах осик. Грибниця живе в деревині роками, але не завдає шкоди рослині. Тільки тоді, коли осика відмиратиме від старості, на її поверхні утворяться видимі плодові тіла. Хоча на Сході України глива зачехлена трапляється часто, у багатьох країнах Європи вона знаходиться під охороною.

Рахкавка на гливі зачехленій (фото І. Яцюк)

Урнула кратеровидна

Гриб плодоносить навесні, у березні-квітні. Темні чашоподібні плодові тіла виростають з мертвої деревини, зануреної у ґрунт. Хоча урнула охороняється у низці країн Європи, в Україні її поширення і статус потребують досліджень.

Урнуля кратеровидна (фото І. Яцюк)

Саркосцифа австрійська

Саркосцифи замешкують маленькі опалі гілочки дерев, занурені у ґрунт. Яскраво-червоні плодові тіла гриб формує ранньої весни. У англомовних країнах мають народну назву «чаша ельфів». На сході України побачити їх можна у добре збережених дубових лісах.

Саркосцифа австрійська (фото І. Яцюк)

Трутовик дубовий

У країнах Європи цей гриб занесений до багатьох Червоних списків і використовується як індикатор цінних, збережених листяних лісів. Цей рідкісний трутовик здатний заселяти живі та повалені стовбури дуба лише дуже великого діаметру. Отже, для його збереження у лісі мають залишатися старі дерева.

Мертва деревина – це джерело живлення для комах та їх личинок. Деревоїдні комахи – основний харч для комахоїдних лісових птахів та інших тварин – наприклад, кажанів.

Вухань звичайний

Вухань звичайний, як і багато інших кажанів, виводить дитинчат у дуплах, виготовлених дятлами у м’якій, заселеній грибами деревині. Влітку кажани живляться комахами, контролюючи їхню чисельність. Великі вуха цього кажана допомагають йому вловлювати звуки, які видають комахи.

Вухань звичайний (фото Є. Яцюка)

Деякі види комах самі по собі є рідкісними і потребують охорони.

Так, жуки-вусачі є однією з ключових ланок у лісових екосистемах. Їхні личинки живляться грибницею, що розвивається у гнилій деревині. Таким чином, вусачі допомагають швидше зруйнувати рештки відмерлих рослин та розчистити місце для молодих дерев. До Червоної Книги України занесені великий дубовий вусач та жук-олень.

Жук-олень

Цей жук – найбільший з жуків України, довжина самців з рогами може сягати 8 см. Вид занесений до Червоної Книги України, має статус «рідкісний». Личинки жука-оленя розвиваються у мертвій деревині, ураженій білою гниллю.

Жук-олень (Фото О.Дронова)

Для багатьох тварин мертва деревина також служить сховищем та місцем відпочинку.

Свиня дика

Дикі свині почуваються комфортно у великих лісових масивах з численними буреламами та заростями, в яких безпечно виводити поросят. Лісові вони віддячують сповна – шукаючи поживу, свині розпушують підстилку та верхній шар ґрунту.

Порося свині дикої (фото Є. Яцюка)

Вечірниця дозірна

Вечірниця дозірна, як і усі види кажанів, що живуть в Україні, занесена до Червоної Книги. Це найчисельніший вид кажанів у лісах Харківщини. У дуплах дерев вечірниця виводить своїх дитинчат.

Вечірниця дозірна, або руда (фото Є. Яцюка)

Білка звичайна (вивірка)

Білки можуть самі робити сховища на деревах, але коли є готові дупла, вони їх із задоволенням займають. Влітку вони влаштовують кладові – закопують жолуді в землю. Про деякі кладові тварини забувають, і насіння з них навесні проростає. Поширюючи насіння дерев, білки підтримують існування лісу.

Сіра сова

Ця лісова сова живиться дрібними гризунами. Для неї важливо, щоб у лісі було багато дуплястих дерев. У деяких дуплах сови ховаються вдень, коли вони неактивні і вразливі для хижаків. У інших, великих та сухих, дуплах сови влаштовують гнізда. Оскільки самі сови видовбувати дупла не вміють, вони заселюють вже готові сховища.

Сова сіра (фото В. Яроцького)

Горностаї та ласки

Знаходять собі прихисток під поваленими деревами та серед хмизу.

Лісова соня

Під пнями та поваленими стовбурами мешкають не тільки миші та нориці. Лісова соня – нічний гризун, що взимку впадає в сплячку в норах, а влітку живе в дуплястих деревах.

Черепахи та змії

Черепаха болотяна (фото В. Яроцького)

Вуж звичайний (фото Н. Брусенцової)

Холоднокровні тварини полюбляють приймати сонячні ванни, лежачі на повалених стовбурах.

Мертва деревина зберігає воду та мінеральні речовини.

Мохи

Багато мохів використовують мертву деревину як субстрат для прикріплення та джерело води. Також для них важливо, що деревина підносить їх над землею, захищає від опалого листя та забезпечує потрібний рН. Наприклад, на дуже вологій мертвій деревині з кислим рН у лісах Східної України можна побачити мох брахітецій шорсткий.

Мох брахітецій шорсткий (фото О. Барсукова)

Лишайники

На відміну від мохів, лишайники можуть оселятися у сухіших умовах. Так, суху деревину полюбляють лишайники з роду кладонія.

Відновлення лісу

Мертва деревина зберігає воду та мінеральні речовини, а також створює навколо себе стабільний мікроклімат. Це сприяє росту та розвитку молодих дерев.

Молоді сосни проростають з гнилого стовбуру (фото В. Яроцького)

Вільха чорна: молода рослина зростає на поваленій колоді (фото Є. Яцюка)

То що ж робити з мертвою деревиною у лісі?

Наразі у лісовій галузі України подекуди збереглася думка про абсолютну шкідливість мертвої деревини – «розсадника шкідників та хвороб». Але сучасна біологічна наука змінює уявлення про роль мертвої деревини в лісі!

Вихолощені насадження дерев одної породи та віку створюють максимально сприятливі умови для стрімкого поширення паразитів та шкідників лісу. Можна провести аналогію: немає кращого місця для колорадського жука, ніж велике, однорідне та «здорове» картопляне поле. Натомість природні, складноорганізовані ліси підтримують екологічний баланс організмів. У таких лісах багато екологічних ніш; чисельність шкідників та паразитів регулюють їхні природні вороги.

Повалені стовбури дерев та молодий ліс, що поновлюється (фото Є. Яцюк)

Що можна зробити для збереження лісового біорізноманіття?

1. Мінімізувати використання мертвої деревини як палива. Розуміти, що мертва деревина – домівка або джерело їжі для багатьох істот. Особливо важливо зберігати у лісі великорозмірну деревину;

2. У заповідних територіях, де основною метою є збереження біорізноманіття – повністю відмовитися від т.зв. «санітарних заходів», щоби підтримувати максимальну різноманітність екологічних ніш;

3. У господарчих лісах, які використовуються для лісозаготівель, намагатися знайти компроміс між потребами людини й живої природи. Запровадити законодавчі норми збереження мертвої деревини, неушкоджених ділянок лісу, тощо;

4. У парках та міських зелених зонах – зберігати дуплясті старі дерева, за можливістю залишати повалені колоди;

5. Підвищувати обізнаність населення щодо ролі мертвої деревини у лісових екосистемах;

6. Залучатися і залучати активні верстви населення до моніторингу і охорони рідкісних видів тварин, грибів та рослин, що пов’язані з мертвою деревиною.

Джерело

 06 апреля 2020

https://www.molodost.in.ua/news/5924/

Далі...