Финляндия в прошлом году больше всего импортировала леса из России

Импорт древесины в Финляндию заметно увеличился. Так, согласно информации Центра природных ресурсов Luke, в 2018 году в страну было ввезено свыше 11,5 млн кубометров леса.

Как уточняет YLE, это примерно на одну треть больше, чем годом ранее.

При этом больше всего леса импортировали из России: доля российского импорта составила 71%.

Вместе с тем стоимость экспорта финской лесопромышленной продукции выросла на 5% — до 13 млрд евро (около 20% от всего товарного экспорта Финляндии).

Росбалт

http://vch.ru/event/view.html?alias=finlyandiya_v_proschlom_godu_bolsche_vsego_importirovala_lesa_iz_rossii

Далі...

Отмена моратория на экспорт леса-кругляка ни на что не повлияет - экономист

При отмене моратория на экспорт леса-кругляка из Украины в Евросоюз абсолютно ничего не поменяется.

Об этом в комментарии ГолосUA сообщил экономист Александр Охрименко.

«Лес как поставляли, так и будут поставлять – ничего не поменяется. По большому счету, Украина мало экспортирует лес, тем более, что у нас его очень мало и он никому не нужен. Кроме того, лес-кругляк в той же России есть, у нас же, в основном, он идет на переработку», - рассказал эксперт.

По его словам, у нас же, как при моратории его поставляли, так и сейчас будут поставлять, и ничего не поменяется.

«Также отмечу, что у нас есть специальный комитет по ухаживанию за лесом, и каждый год у нас на озеленение выделяется не то что миллион, а миллиард гривен. Тут возникает следующий вопрос: как работает этот комитет, чем он занимается, кто его контролирует, какие взятки ему дают, и как все это происходит? На самом деле, сейчас не существует проблемы в экспорте леса, а существует проблема в нашей государственной коррупции, которая занимается лесным хозяйством – вот это является действительной проблемой, которую невозможно побороть еще со времен Кучмы», - заключил А. Охрименко.

Ранее сообщалось, что в Украине отменят мораторий на экспорт леса-кругляка.

Юлий Мятлик
09:32 18-09-2019

Далі...

Круглый лес: экспорт преткновения

В 2018 году выпуск промышленного круглого леса в России вырос на 8% и составил 236 млн кубометров, из которых на экспорт было отправлено лишь 18,9 млн кубометров – на 1% меньше, чем в предыдущем году. Тенденция роста объемов производства и сокращения экспорта «кругляка» продолжится и в дальнейшем: планируется, что к 2030 году на экспорт будет отправляться не более 6% заготавливаемого в стране объема вместо нынешних 8%. Впрочем, доля экспорта может сократиться еще больше с учетом повышения в 2019 году экспортных пошлин на вывоз круглого леса с 25% до 40% и дальнейшего планируемого повышения до 60% и 80% в 2020 и 2021 годах соответственно. А в случае если будет принят внесенный в начале этого года в Госдуму законопроект о полном запрете экспорта необработанной древесины – и вовсе сойти на нет.

Ограничение экспорта – одна из мер, предпринимаемых государством для стимулирования глубокой переработки древесины внутри страны. Но эксперты считают, что чрезмерное увлечение протекционизмом может привести к снижению объемов лесозаготовок и закрытию ряда мелких и средних лесозаготовительных предприятий, не говоря уже о потере для России стратегически важных рынков сбыта.

Галина Музлова

Рост производства

В 2018 году выпуск промышленного круглого леса в России составил 236 млн кубометров, увеличившись по сравнению с предыдущим годом на 8% (рис. 1). Несмотря на наблюдаемый в последние годы рост показателя, достигнутый на сегодня объем лесозаготовки ниже уровня 1990 года (300 млн кубометров), а также меньше потенциально возможного объема: по оценкам экспертов E&Y, сегодня осваивается не более 30% от допустимого объема изъятия древесины, что связано со сложившейся в стране экстенсивной моделью лесопользования.



Рис. 1. Производство и экспорт круглого леса в России, 2010-2018 гг.



Источник: FAOSTAT.



И хотя на долю России приходится пятая часть всей площади лесов в мире, по выпуску круглого леса наша страна находится на пятом месте с долей 6%, уступая США, где объем заготовки вдвое превышает российский, а также Китаю, Индии и Бразилии. Общий вклад лесопромышленного комплекса в экономику России оценивается в пределах 1% от ВВП.

Лесозаготовку на территории РФ осуществляют как отдельные средние и мелкие предприятия, так и лесозаготовительные подразделения, входящие в состав вертикально интегрированных холдингов и удовлетворяющие 40-60% их сырьевых потребностей. На предприятия с объемом заготовки древесины до 50 тыс. кубометров в год приходится примерно треть всей заготовки древесины. Эти предприятия составляют 93% от общего количества лесозаготовительных предприятий страны.

Лидер российской лесной промышленности группа «Илим» является крупнейшей лесозаготовительной компанией в России и в Европе и занимает шестое место в мире. Также в число гигантов, имеющих в составе лесозаготовительные подразделения, входят «Монди СЛПК», Segezha Group, группа «Свеза», «Архангельский ЦБК» и ГК «Титан».

В 2018 году выручка компаний – лидеров отрасли заметно выросла. Например, у группы «Илим» она выросла более чем на 40% и составила 155,7 млрд рублей (в 2017 г. – 110 млрд рублей).

Снижение экспорта

На фоне роста объемов производства экспорт круглого леса из России в последние годы снижался и по итогам 2018 года составил 18,9 млн кубометров. Доля экспорта в объеме выпуска круглого леса за 2010-2018 годы упала с 15% до исторического минимума – 7,8% (рис. 1). Круглый лес занимает существенную долю российского лесного экспорта, но не преобладает в нем – первое место по объемам экспорта занимает продукция первичной переработки древесины.

Более половины экспорта круглого леса из России сегодня уходит в Китай, на втором месте Финляндия с долей 20%. На остальные страны – Швецию, Германию, Японию, Казахстан, Узбекистан и другие страны приходятся доли 1,5-2% и меньше.

Азиатский вектор экспорта хорошо прослеживается и в структуре перевалки лесных грузов через морские порты России – в 2018 году через порты Дальневосточного бассейна было перевалено почти 60% общего объема. На втором месте по объемам перевалки с большим отрывом находились порты Балтийского бассейна (рис. 2).



Рис. 2. Перевалка лесных грузов через морские порты РФ по бассейнам в 2018 г.



Источник: Статистика АСОП.



Помимо перевалки через порты, значительные объемы лесных грузов, включая круглый лес, отправляются в Китай по железной дороге, причем относительно новой тенденцией является рост объемов перевозок в контейнерах. По данным ОАО «РЖД», в 2018 году на экспорт было вывезено свыше 5 млн тонн лесных грузов, рост составил 50% к аналогичному показателю 2017 года. Доля контейнерных экспортных отправок лесных грузов в Китай в 2018 году составила 18,5% в сравнении с 10,7% годом ранее. В 2019 году ОАО «РЖД» также ожидает сохранения роста данной тенденции, чему будет способствовать продление на 2019 год действия понижающего коэффициента 0,928 на экспортные перевозки контейнеров через погранпереходы Забайкальск и Наушки.

В 2018 году произошло увеличение экспорта продукции деревопереработки по всей номенклатуре: по сегменту фанеры прирост составил 8%, ДСП – 15%, ДВП – 10%, целлюлозно-бумажной продукции – 6%, – в результате стоимостный объем экспорта продукции лесного комплекса РФ вырос до $11 млрд по сравнению с $9 млрд в 2017 году. Внутренний рынок при этом демонстрировал рост спроса на круглый лес.

Эти тенденции были в свою очередь обусловлены мерами Правительства РФ, направленными как на сокращение экспорта необработанной древесины, так и на стимулирование внутреннего рынка к переработке сырьевых ресурсов (например, обрабатывающим компаниям были предоставлены пониженные ставки по кредитам и освобождение от уплаты НДС при ввозе технологического оборудования, аналогов которому нет в России). Это позволило ряду предприятий по переработке древесины модернизировать производство и расширить производственные мощности и инициировало появление новых инвестпроектов в отрасли.

Ограничение пошлинами

В июле 2007 года пошлины на экспорт круглого леса из России были подняты с 6,5% до 10%, через год – увеличены до 25%. После этого экспорт круглого леса резко упал – с 50 млн до 35 млн кубометров в 2008 году и до 19,8 млн кубометров в 2009 году, когда протекционистские меры наложились на мировой финансовый кризис.

В 2009 году пошлины планировалось поднять до уровня заградительных – 80%, однако это решение было заморожено, а после вступления России в ВТО размер пошлин был скорректирован в соответствии с требованиями этой организации и снизился примерно вдвое в рамках обязательных экспортных квот (до 7-13% от цены), а сверх этих объемов остались на уровне 25%.

Вследствие этого рентабельность поставок деловой древесины за рубеж оказалась минимальной и экспортные отгрузки стали падать. Особенно это было заметно на основном направлении экспорта – в страны АТР. Сегодня дальневосточные компании признают, что за последние 10 лет потеряли до 50% поставок на китайском направлении, почти полностью был потерян рынок Японии. В результате освободившуюся нишу в этих странах заняли лесозаготовители Канады, США, Австралии и стран Европы.

С 1 января 2019 года для предприятий, не имеющих деревообрабатывающих мощностей и не получивших квот на экспорт, была введена пошлина на экспорт круглого леса в размере 40%. При этом для предприятий, имеющих деревообработку, была установлена квота с пошлиной 25% против 6,5%, действовавшей ранее. В 2020 году пошлину планируется поднять до 60%, в 2021 году – до 80%, то есть фактически выйти на запретительный уровень.

Слово о запрете

Текущий год, помимо повышения экспортных пошлин на круглый лес, оказался примечательным для лесной отрасли еще законодательной инициативой по полному запрету вывоза необработанного и минимально обработанного леса из России – соответствующий законопроект был внесен в Госдуму РФ в конце февраля 2019 года и предусматривает долгосрочный запрет экспорта «кругляка» до 2035 года. Поскольку прямой запрет на продажу леса противоречил бы нормам ВТО, в документе содержится запрет на заготовку древесины в целях экспорта.

По замыслу инициаторов, законопроект призван решить проблемы воспроизводства лесов, незаконных вырубок и способствовать развитию деревообрабатывающей промышленности. Однако игроки отрасли отмечают, что благие намерения могут «выйти боком» для отрасли – создать ряд негативных последствий.

Так, по мнению руководителей АО «Тернейлес» (перерабатывает 60% объема заготавливаемого леса, остальные 40% отправляет на экспорт без переработки), прекращать экспорт круглого леса нет смысла, так как освоить весь объем лесозаготовки внутри страны в обозримой перспективе невозможно. По оценкам компании, уже сегодня на внутреннем рынке наблюдается избыток предложения древесного сырья, а запрет экспорта его усилит, что приведет к затовариванию внутреннего рынка и падению цен.

Также участники рынка опасаются, что эмбарго повлечет за собой волну банкротств мелких и средних лесозаготовительных компаний. Особенно острой эта проблема станет для Дальнего Востока, где объемы заготовки леса значительны, крупных лесоперерабатывающих предприятий мало, емкость внутреннего рынка невелика, из-за чего доля круглого леса, отправляемого на экспорт, составляет до 50% его заготовки (для сравнения: в СЗФО показатель находится в пределах 12-14%, в Сибирском ФО – 10%).

По мнению специалистов компании «Приморсклеспром», развитие переработки в ДФО осложняется разнообразием пород деревьев, под обработку каждого из которых нужно свое оборудование. С учетом закупки нового оборудования себестоимость переработанного леса будет очень высокой, что создаст проблемы с его сбытом. По оценкам «Приморсклеспрома», в случае запрета экспорта необработанной древесины только в одном Приморском крае могут перестать существовать около 100 лесозаготовительных компаний и связанных с ними поселков.

Аналитики Lesprom Network обращают внимание на то, что в случае запрета экспорта проблемы могут возникнуть также у компаний, которые только начинают реализовывать проекты по переработке древесины, так как на этапе строительства завода инвестор, как правило, возвращает часть вложений за счет экспорта круглого леса. Плюс к этому отдельные проекты в лесозаготовительной отрасли были изначально запланированы как ориентированные на экспорт (например, бизнес-план ООО «ДВК-ВУД Лесозаготовка» строился с учетом отправки 50% продукции на экспорт в Китай и Южную Корею). Теперь реализация таких проектов под большим вопросом. Причем отрицательно на состоянии дел в отрасли сказывается даже само обсуждение подобных законопроектов – компании сворачивают инвестиционную деятельность, а зарубежные заказчики ищут замену российским контрактам.

Повышение пошлин уже привело к потере нескольких рынков сбыта, полный же запрет экспорта (пусть даже временный) приведет к утрате Россией экспортных позиций в этом сегменте, восстановить которые впоследствии будет крайне сложно. Так, Китай кроме России закупает круглый лес в Северной Америке, Малайзии, Австралии, Северной Корее и странах Африки. То есть в случае запрета экспорта «кругляка» из России китайские промышленники пострадают не так сильно, как российские.

Наконец, призванный решить проблему незаконных вырубок леса законопроект не гарантирует устранения данной проблемы, так как не предполагает ужесточения контроля над вырубками леса. Без этого, по мнению аналитиков Lesprom Network, «черные лесорубы» будут продолжать продавать лес на местном рынке, поскольку сами экспортом не занимаются (см. «Запрет экспорта не решит проблему незаконной вырубки лесов»).

Таким образом очевидно, что полный запрет экспорта скорее отрицательно скажется на отрасли, чем будет способствовать ее развитию, и участники рынка надеются, что эта инициатива не будет поддержана. В этом случае, согласно Стратегии развития лесного комплекса Российской Федерации до 2030 года, утвержденной в сентябре 2018 года, наблюдаемые сегодня тенденции в развитии лесной отрасли продолжатся: уровень заготовки леса в круглом виде к 2030 году должен вырасти до 286,1 млн кубометров, а экспорт – снизиться до 17,6 млн кубометров, что составит всего 6% его выпуска. Так или иначе, оптимальные условия для развития отрасли могут быть созданы при умеренном ограничении вывоза сырья в сочетании с мерами по стимулированию глубокой переработки древесины и созданию новых производств.

Запрет экспорта не решит проблему незаконной вырубки лесов По данным Рослесхоза, объем незаконных рубок в 2018 году превысил 1 млн кубометров (менее 1% объема заготовки), а ущерб от них составил более 12 млрд рублей. При этом более половины незаконных лесных рубок приходится на Иркутскую область. Есть и другие оценки, согласно которым в России нелегально заготавливается от 10-15% леса до 40% и выше. Эксперты отмечают, что запрет экспорта необработанной древесины, названный в Совете Федерации РФ крайней мерой борьбы с незаконными рубками леса, может и не справиться с этой проблемой. Более того, эмбарго может спровоцировать уход в нелегальную сферу еще большего числа лесорубов и привести к появлению новых схем на таможне – например, экспортером круглого леса в Китай вместо России «неожиданно» станет Казахстан. Более эффективными мерами борьбы с незаконными рубками леса эксперты отрасли называют создание систем мониторинга лесных территорий и систем контроля происхождения древесины.

Морские порты №5 (2019)

http://www.morvesti.ru/tems/detail.php?ID=80582

Далі...

Уряд планує скасувати мораторій на експорт лісу: що відомо

Україна готова реформувати галузь лісового господарства до тієї міри, щоб скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка.

Таку заяву зробив торговий представник Украни Тарас Качка, коментуючи спір між Україною і ЄС, пише "Європейська правда". Відзначимо, існування такого мораторію суперечить угоді про зону вільної торгівлі.

"Тут гарною новиною є указ президента про план заходів щодо реформування в сфері лісового господарства. Передбачені в ньому заходи повинні привести до усунення проблеми, яка є в наших відносинах. Ми готові реформувати лісове господарство до такого рівня, на якому можна скасовувати мораторій", – пояснив він.

НОВИНИ

Как Украине отстоять мораторий на экспорт леса: эксперт назвал способы

Тарас Качка заявив про скасування мораторію на експорт лісу

Громадське

Качка також зазначив, що крім заборони на експорт лісу в Україні існує проблема з його контрабандою, яку також планують вирішити спільно з ЄС, оскільки порушення є з обох сторін.

"А ще є питання лібералізації цього сектора. Наприклад, використання не тільки європейських лісопилок, а й можливості залучення європейських інвестицій в приватне вирощування лісу. Тобто все це – набагато більш комплексні завдання, ніж просто банальне скасування норми, яка забороняє експорт", – додав він.

Поділитися
зображенням

    

Україна готова скасувати мораторій на експорт лісу

liga.net

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявляв, що мораторій на експорт лісу-кругляка неефективний і повинен бути переглянутий.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Мораторій на експорт лісу" на сайті "OBOZREVATEL".

16 вересня 2019, 22:07

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/ukraina-gotova-skasuvati-moratorij-na-eksport-lisu-scho-vidomo.htm

Далі...

Мораторій на експорт лісоматеріалів потрібно відмінити - Держлісагентство

Мораторій на експорт ділової деревини триває вже три роки, а через певні рішення і дров'яну сировину, яка дозволена для експорту, вже більше року неможливо експортувати, тому у лісовій галузі створений колапс.

Про це заявив заступник Голови Держагентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час круглого столу "Лісова політика України: першочергові завдання".

"Потрібно відмінити мораторій, дати вільний ринок для дров’яної продукції – це стимулюватиме ріст цін і роботу наших галузевих підприємств, і не тільки тих, які знаходяться в Державному агентстві лісових ресурсів. Це дасть поштовх для розвитку економіки", - сказав Бондар.

За його словами, мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених у такому вигляді, в якому його прийняли, не дав економічного прориву, а в питанні дров’яної сировини зробив злочинну ситуацію для економіки держави.

"Лісогосподарські підприємства мають на сьогодні залишки 1,2 мільйона кубічних метрів деревини. Ми скоротили заготівлю, тому що не можемо реалізувати в Україні те, що було заготовлено", - підкреслив він.

За словами Бондаря, якщо законодавець хотів сконцентрувати сировину і дати поштовх розвитку місцевому бізнесу, то це потрібно було робити не у спосіб заборони, а через стимулювання розвитку і поглиблення переробки.

"Для цього потрібно, щоб в Україну прийшли інвестиції. Не приймаючи жодних рішень щодо створення інвестиційного клімату в Україні, просто заборонивши експорт сировини, це призвело лише до зниження внутрішньої ціни, зменшення заготівлі стиглого лісу, а заготовлену деревину, яку маркуємо в лісі – її навіть не вивозимо, тому що вона не має свого споживача.

Через зниження ціни на сировину вже постає питання про зупинку підприємств різної форми власності через те, що неможливо реалізувати продукцію", - наголосив він.

Економічна правда

ЧЕТВЕР, 12 ВЕРЕСНЯ 2019, 14:20

https://www.epravda.com.ua/news/2019/09/12/651567/

Далі...

Королі українського лісу. Частина перша: Офшорна Естонія та Злочинний Альбіон

Ця історія розпочалася з випадкової зустрічі. В переддень католицького Різдва, я йшов засніженим Львовом, дув сильний вітер, я на ходу прикурював сигарету, та зіштовхнувся із кремезним чоловіком.

Той повернувся, і я впізнав у ньому офіцера Служби Безпеки України. Ми познайомилися багато років тому, я та редактор мали зустріч із керівником підрозділу боротьби із корупцією та організованою злочинністю (другою людиною в СБУ області). І власне цей офіцер також був на розмові.

— Що такий не уважний, людей збиваєш – над чим зараз працюєш? —
— Та, тему шукаю, міжнародну — щоб кілька країн були задіяні. —
— Не має що шукати – про ліс зроби. Як під виглядом дров везуть в Європу. —

Читайте также: Через Новоград-Волинську трубу Медвечук контрабандою поставляв паливо до Угорщини - Коломойський

— З чого почати?
— Маєш назву компанії, прізвище людини. Там сотні мільйонів. У темі – всі. Далі знайдеш сам. –

Частина перша.  Офшорна Естонія та Злочинний Альбіон

Культурний чиновник

Спочатку це скидалося на невдалий жарт. Адже офіцер спецслужб назвав Андрія Вороновського. Цей чоловік відомий у місті. 2010-го, у двадцять шість, Вороновський очолив управління культури та туризму Львівської міської ради. В скандалах помічений не був.
За два роки подав заяву на звільнення.

— Хочеться рухатися вперед. Хочеться заробляти більше, жити спокійніше, — прокоментував свій крок журналістам.


Та зник із публічної площини.

Де ліс, а де бувший культурний чиновник, — подумав я. Але почав перевіряти.

Проаналізував країни, у які державні лісові господарства п’яти прикордонних областей продавали ліс. І почав шукати у реєстрах прізвище екс-очільника культури. Знайшов. На превеликий подив, це не була Румунія, Австрія чи Німеччина – де великі деревообробні гіганти.

Естонці напевне б здивувалися, дізнавшись, що зареєстровані у них компанії купують ліс у масштабних обсягах.

У Талліні у 2013 році, А. Вороновський стає членом правління Bioenergy solutions OÜ (LLC).  Разом із українцем Назаром Лисим (на головному фото праворуч).

Їх партнерки —  естонки Triin Nagel та Katrin Taho.

Стає цікавіше. Все вказує на фіктивну фірму та номінальність управлінців.

Білі комірці

Адреса реєстрації – вулиця Jõe 5. Тут систематично “з’являються” компанії пов’язані із естонськими партнерками українців.

Таhо і Nagel – номінальні директори-секретарі-члени правління. В естонських реєстрах Nagel – згадується у 24 фірмах. Та — справжня бізнес-леді тут – Таhо. Їй вдалося відзначитися у 575-и компаніях.

Читайте также: Помер фігурант кримінальної справи, який продав квартиру мамі прокурора Кулика

Фірми пов’язані із Taho були під пильним оком правоохоронців. Йдеться про скандальну в Естонії, справу групи компаній “Divec — Dreiv Grupp”. У їхніх офісних приміщеннях на Jõe 3 – 5 вилучили понад  5 000 документів різноманітних фірм. Слідчі підрозділів боротьби з економічною злочинністю стверджували, що більшість із цих компаній використовувалися для шахрайства.

Було викрито понад 500 схем офшорних фірм.

— Зниження податків та ПДВ. Через замовляння неіснуючих послуг в офшорних компаній, — розповідав юрист податкового департаменту Maret Ambur.

Програвши усі суди, фірми були ліквідовані, повернувши назад у бюджет понад 7 млн євро. Ще майже 9 млн євро незаконно відшкодованих податків, контролюючим органам стягнути не вдалося – закінчилися терміни позовної давності.

Проаналізувавши діяльність компаній Taho та Nagel, зареєстрованих у різні періоди на Jõe 5, розумієш – схеми нікуди не зникали.

Larisberg Development OÜ – була об’єктом досліджень естонських розслідувачів.

FB Eastland OÜ  – була помічена ICIJ у Paradise Papers – в офшорних схемах на Мальті.



Пошук даних, про діяльність кількох десятків організацій обох естонських “бізнеследі”, не дав жодного результату. У них навіть інтернет – ресурсів немає.

І коли перелік перевалив за сотню – мене чекав успіх. Простенький інтернет – сайт. Який все “розклав по поличках”.  InCorpora OÜ — із членом правління Triin Nagel.



InCorpora створить для вас компанію в Естонії. Займатиметься адмініструванням та поданням фінансової звітності. Створить юридичну адресу, надасть послуги секретаря із приймання пошти та відповідей на дзвінки.

Сплячі восьминоги

— Естонія — одна з найрозвиненіших у світі країн. Ви можете підписати свої документи онлайн і керувати своєю компанією з будь-якої точки світу, — інтригує InCorpora.
InCorpora  не лише допомагає у створенні – вам пропонують купити  уже готові компанії – “під ключ”.

Однієї із таких – напевне є Vitison OÜ, із Jõe 5 — управляє Nagel (раніше — Taho ). За даними естонського реєстру, фірма від заснування у 2016 році, “продовжує спати”, так і не почавши свою діяльність.

Масштаби попиту на “білі” офшори вражають.

— Сьогодні в Естонії налічується 150 033 штук таких сплячих «восьминогів» (це 35,1% всіх компаній, зареєстрованих в реєстрі), — підрахували економічні експерти “Inforegistriga”.
У підсумку – така картина: Taho та Nagel реєструють компанію Bioenergy solutions OÜ – на замовлення українців А. Вороновського та Н. Лисого. Займаються звітністю,
адмініструванням, секретарськими та представницькими послугами в органах влади Естонії. Інтернет сайт не створюють – жодної публічності.

Бізнес відразу налагодився – я знайшов дані, що Bioenergy solutions почало укладати контракти на купівлю українського лісу вже за кілька місяців.

Із Taho співпраця йшла добре – уже невдовзі вона реєструє (продає) Н. Лисому та А.Вороновському наступну компанію — Timber Technologies OÜ. Напевне, економили кожну копійку – і на секретарів. Бо естонська фірма навіть номер телефону мала український.
Третя компанія – у якій фігурує Вороновський – Legatrans OÜ.

Але, знайшовши фінансові звіти, я зрозумів — це далеко не єдині фірми у схемі. Банківські обороти значні – та не на сотні і сотні мільйонів.



Hiding in plain sight

Хочеш заховати сліди нечесних грошей? Це можна зробити у Великобританії.
Експерти Transparency Intrernational UK, у дослідженні “How UK companies are used to launder CORRUPT wealth”, наводять просто неймовірні факти.

— Згідно із консервативними оцінками Національного агентства боротьби зі злочинністю (National Crime Agency), масштаб відмивання грошей у Великобританії становить від 41 до 102 мільярдів євро щороку, — вказано у дослідженні.

Не дивно, що компанія, яка – як виявиться – тисячами вагонів на місяць вивозила український ліс і назву якої, мені повідомив спецслужбовець (разом із прізвищем Вороновського), значилася у Лондоні.

Biofuel Trading LLP. Зареєстрована влітку 2012 року – коли Вороновський пішов із посади у Львівській міськраді.

Адреса – класика жанру. Кімната, у цьому крихітному будинку, на короткій вулиці Лондона.


(5 Percy Street, London, W1T 1DG)

Якщо не бачити фото, подумаєш — йдеться про увесь бізнес-квартал на Wall Street.

За даними Реєстраційної Палати Великобританії  (Companies House) – тут “оселилося”  21 283 компанії.

За вибірковими підрахунками, станом на сьогодні, активними залишається понад 16 000 організацій.

Затишне місце для експортера українського лісу до Євросоюзу. Дешевенький сайт, зроблений за допомогою безкоштовних інструментів. Ні контактних представників, ні номеру телефону.
Та це вкрай не вписується із фінансовим звітом. Лише за 4 останніх місяці 2016-ого, оборот компанії становив під 17.4 млн євро. Для розуміння — це вартість 7.5 тисяч вагонів лісу !
Biofuel Trading ховається за двома управляючими фірмами.

Одна із них — Bolero Partnership LTD. Вона входить до мережі офшорних компаній, пов’язаних спільними власниками та кімнаткою на Сейшелах. У старому двоповерховому будинку – відомому як прикриття для російської мафії – у аферах із брудними грошима у футбольних махінаціях.



Мережа – в тандемах – у сотнях компаній Великобританії.

Чому у тандемах? Законодавство Великобританії передбачає, що засновником LLP повинно бути, як мінімум дві організації/особи.

І звісно, брудні гроші проходять по рахунках за межами країни. Розслідувачі з Великобританії, у нещодавньому дослідженні доводять, що у банківській системі Сполученого Королівства це б відразу впало в око борців із злочинністю. Тому, переважна кількість непрозорих компаній мають рахунки у Латвії та Естонії.

Чи офіси. Я знайшов адресу цього напівзруйнованого будинку в Ризі. Тут “веде” бізнес одна із англійських фірм наших сейшельських друзів. Окрім неї – ще поселилося 203 компанії.

(Jersikas iela 29—2, Riga)

Під крилами бізнес-ангелів: тероризм та дитяче порно

За сейшельським офшорним угрупуванням ховаються численні міжнародні злочинні структури.

Вони створюють все нові та нові фінансові піраміди, обдурюючи людей. Як от – махінації Richmond Berks Europe – в яку залучали гроші, обіцяючи 1.5 % доходу на день (547 % в рік).

Чи Generic Community – в якій Rimvydas Giedra, затягуючи довірливих вкладати гроші, особисто розповідав казки про неіснуючих бізнес-ангелів, що із намірів допомогти людству, вирішили надати його проекту 2.29 млрд євро.

Засновані сейшельським угрупуванням компанії фігурують у різних мережах із відмивання грошей та шахрайських схемах.

Та це дрібниці – у порівнянні з відкритим кримінальним провадженням за фінансування тероризму та підтримку сепаратистів.

Чи розповсюдженням дитячого порно і дитячою онлайн проституцією.

І напевне, з огляду на описане, навіть не варто зупинятися на схемах, де директори українських стратегічних підприємств підозрюються у зловживанні владою та розкраданні мільйонів, історіях із зменшенням розмірів податків та митних платежів для українських імпортерів.

І легалізації хабарів. До прикладу, через компанію Blessington trade LLP. За версією Національного Антикорупційного Бюро України, це була одна із англійських фірм, через які могли відмиватися гроші, отримані компаніями народного депутата України Миколи Мартиненка, як хабарі від чеської Škoda JS, при продажах обладнання на ДП НАЕК «Енергоатом».

Контрабандист

Є у цій історії кумедний персонаж.  Директор Na Consulting LTD – другої компанії – засновниці -експортера українського лісу Biofuel Trading.

Це Roy Ervin Conrad Delcy. Він настільки “успішний” бізнесмен, що навіть особисто контрабанду з Європи до Росії повіз.

Чоловік, з паспортом Британських Віргінських островів, тісно пов’язаний із нашою сейшельською публікою.  А заснована його Na Consulting – фірма Integra Global Trade LP – приводить до будиночку в Шотландії.  Будете в Единбурзі – обов’язково сфотографуйтеся. Сюди записали 277 909 компаній.

Саме Roy Ervin допоміг вийти на слід.

Серед сотень промоніторених  фіктивних організацій, засновників, директорів – лише Na Consulting LTD – зустрічалася всього у двох фірмах. Я взяв її в опрацювання.

Слідчий з Волині

— Так а чого ти сидиш у реєстрах тих всіх країн? Молдова, Білорусь, Росія, Казахстан, Румунія, Литва, Естонія. Ліс же вивозили з України. Ти у наші дивився?,- насміялася дружина, в другий тиждень моїх невдалих пошуків.

І хоча успіх лежав на долоні – сам до нього не дійшов. А тут кілька хвилин і Єдиний державний реєстр судових рішень  знаходить  Na Consulting.

А поряд —  Integra Global Trade (виявиться, що також в схемі), і Biofuel Trading, і Bioenergy solutions, і Timber Technologies.

Усі —  в одній судовій ухвалі. Бонусом  — А.Вороновський та Н. Лисий.

Поява цього кримінального провадження – збіг неймовірних обставин.

Після повалення режиму Януковича, нова влада почала розслідувати численні корупційні злочини попередників. Серед них —  експорт лісу за кордон, курований начебто Віктором Сівцем, головою Держлісагенства України. Один із найближчих соратників Януковича, на думку правоохоронців був бенефіціаром двох фірм у Великобританії. І жодна компанія не могла експортувати ліс з України, не сплативши хабарі (у вигляді консалтингових послуг), на рахунки його структур.

Генпрокуратура України створила слідчу групу. Справа показова — підібрали найкращих. А, оскільки Волинь входить у п’ятірку лідируючих областей по заготівлі лісу, у групу залучили тутешнього слідчого в особливо важливих справах Сергія Божка.

Чоловік оцінив покладені на нього надії,  розплутуючи хитросплетіння офшорних компаній та відмивання грошей.

Напевне, Сергій Божко побачив, що попри втечу Віктора Сівця до Росії та ліквідацію обох фірм, бізнес “головного лісника Януковича” і далі процвітає. Лиш на зміну прийшли інші компанії – прокладки – і на рахунках осідають гроші вже не за консалтингові, а посередницькі послуги.

Для Божка не складало трудностей встановити, що на ринок лісу увірвалася Adalare Enterprises Limited, зареєстрована за адресою фірм Сівця. Як і провести паралелі між директорами ліквідованих і створеної – новозеландцями Ian Taylor та Abigail Kalopong, партнерами в незліченних проектах і фігурантами міжнародних злочинів – від шахрайств із банками у графстві Сомерсет та розкраданням 26 мільйонів доларів з будівництва заводу у Санкт-Петербурзі, до ведення проросійських дезінформаційних кампаній в Європі —  по відношенні до війни з Україною.

А, знайшовши Abigail Kalopong, та зіставивши з черговими новоствореними експортерами, простежити її зв’язок, до прикладу, із Timber Group LLP, що заполониларинок лісу на Чернігівщині.

Слідчі розробляли різні фірми.

І десь, на цьому етапі, справу із Генпрокуратури передали до НАБУ.

А матеріал, який не вдалося прив’язати до Сівця – залишився.

Дежлісагенство та доларовий снігопад

Слідчий Божко влітку 2017-го реєструє кримінальне провадження. Дає запити до правоохоронців та фінансових розвідок в численні європейські країни. І отримує всю красу картини: фірми — які купували, продавали, відмивали. Транзакції та рух коштів по рахунках. І головне, дані банківських документів та інформацію від фінансових розвідок – про бенефіціарів компаній.



В Україні лісова галузь – як піраміда. Зверху – Держлісагенство, під ним – обласні управління ЛМГ, а ще нижче – державні підприємства (лісові господарства).

Із картини, “намальованої” Сергієм Божком, видно, що керівництво із усіх цих сходинок лісової піраміди, сприяло компаніям А. Вороновського та Н.Лисого в експорті лісу.  Адже слідчий отримав численні документи, які підтвердили, що саме ці особи були бенефіціарами Bioenergy solutions, Biofuel Trading та ще з десятка інших компаній, через які начебто відмивалися гроші.

У чому злочин: лісові господарства продавали “товар” занижуючи вартість (маю контракти із різницею  до 56 – 65%). Аргументи різні – від “змінення” вологості до якісних показників.
Компанії українців перепродували ліс уже за ринковою ціною. Різниця – начебто відмивалася через пов’язані із ними десяток фірм. Це підтвердив і Держфінмоніторинг.

А готівка – розподілялася між учасниками та йшла на хабарі керівництву лісової піраміди.

(У подальшому, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано у четвертій частині).

А вся краса гри полягала у тому, що це були “шальні” гроші.

Bioenergy solutions та Biofuel Trading, витрат,  то й особливих не несли. Адже тисячі вагонів із лісом, із товаро супровідними документами та накладними їхали із держпідприємств прямісінько на заводи Egger та Schweighofer до Румунії.

Натомість, Bioenergy solutions та Biofuel Trading контракти із держпідприємствами, підписували на умовах DAP – тобто усі витрати до в’їзду на територію Румунії – навіть митні платежі – оплачували продавці — лісові господарства.

А далі, Bioenergy solutions та Biofuel Trading укладали аналогічні контракти із Egger та Schweighofer, де останні – як покупці, — несли усі витрати на території своєї країни.
Вони – лише виконавці

І як би не було все залізобетонно із доказами у кримінальному провадженні, та слідчий Божко  в “екстреному” порядку справу закрив.

Адже – навіть дитині зрозуміло, що два пересічних львівських молодих підприємця, не могли бути мозком у цій схемі. Вони – звичайні виконавці. “Засвічені”.

Організатори не будуть реєструвати безпосередньо на себе компанії для відмивання грошей, вони не ставатимуть підписантами по банківських рахунках у фірмах, що “експортують” деревину. Не здійснюватимуть грошові трансфери. Тим паче, коли мова йде про сотні та сотні мільйонів і тисячі вагонів лісу.

Хто ж були тими королями, які тримали ключі від корупційної схеми та загасили пожежу прокурорського слідства? 

Ми опишемо це в частині другій. Незабаром — “Кримінальний авторитет”. 

* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступних частинах

Тарас Зозулінський


Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

ord-ua.com

28 августа 2019 г., 23:55
https://antikor.com.ua/articles/324335-koroli_ukrajinsjkogo_lisu._chastina_persha_ofshorna_estonija_ta_zlochinnij_aljbion

Далі...

Захистити ліси і українського виробника: що, якщо не мораторій?

Вже 4 роки в Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляку). Коли його впроваджували, задекларованих цілей було дві: зупинити масову вирубку лісу та підтримати українських деревообробників і меблеву галузь.

Цей крок спричинив проблеми у стосунках з торговими партнерами України — він суперечить положенням Світової організації торгівлі та Угоди про асоціацію з ЄС. Україна стала першою країною, у відносинах із якою ЄС використав механізм арбітражного вирішення суперечок, прописаних в угодах про вільну торгівлю. Увесь час не вщухають дискусії, чи допоміг мораторій досягти тих цілей, задля яких його запроваджували: чи стали рубати менше, чи знизився обсяг контрабанди, чи покращилося становище української деревообробної промисловості.

Попередній президент неодноразово обіцяв міжнародним партнерам, що мораторій буде швидко скасовано, але до кінця його каденції цього не сталося. На початку липня в Офісі новообраного президента заявили, що ініціюватимуть перегляд мораторію. Схожу позицію озвучила і партія «Слуга Народу» в опитуванні політсил, яке проводила «Європейська правда». За перегляд мораторію і заміну його іншим механізмом виступають не лише «слуги народу», чиї голоси будуть мати вирішальне значення у майбутньому парламенті, а й «Європейська Солідарність» та «Голос».

Доля мораторію на експорт лісу-кругляка стане одним з першочергових питань, за які доведеться братися новій владі: рішення в арбітражі з ЄС може з’явитися вже до кінця цього року — і, скоріш за все, не на користь України.

Пересічним українцям байдуже до мораторію як такого, бізнес-інтересів та міжнародних зобов’язань — вони хочуть рішень, які зупинять хижацьку вирубку лісів у Карпатах (і не тільки).

Запитуємо, що для цього потрібно, і яка тут роль мораторію.

Замість передісторії: навіщо впроваджували мораторій?

Ось як про це розповідає один зі співавторів закону, Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання:

«До введення мораторію Україна експортувала близько 2 мільйонів кубометрів круглого лісу на рік. За часів Януковича, це була повністю корупційна годівничка тодішнього очільника Лісагентства [Державного агентства лісових ресурсів]. Іноземні компанії не могли на конкурентних умовах придбати українську деревину. Якщо вони не були у «списку обраних», вони могли пропонувати хоч удвічі кращі умови співпраці — але продавали компанії, яка платила хабарі. Після Революції гідності ці схеми припинились, але через кілька місяців запрацювали знову.

До мене як народного депутата почали звертатись українські деревообробники зі скаргами, що їм доводиться купувати українську деревину на аукціонах, тоді як іноземні компанії на незрозумілих підставах отримують цю деревину, і лісгоспи, які знаходяться у регіоні роботи тих чи інших українських підприємств, ешелонами везуть її на експорт. Нас ця ситуація обурила і ми запровадили це обмеження.

Нагадаю, що мораторій запроваджувався лише як один елемент у змінах, які мали відбутися в управлінні лісами відповідно до коаліційної угоди — у ній був розділ про інституційну реформу лісового господарства. На жаль, інших змін не вдалося досягнути».

Чи стали рубати менше?

Ні. Тому що мораторій — не про це.

Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

«Якщо подивитися на першу ціль, екологічну — мораторій, безумовно, не мав впливу на захист українських лісів, оскільки цей захід [мораторій] залишився частковим, ніяких інших заходів урядом і парламентом не було запроваджено. Деревина, яка раніше експортувалася, тепер залишається на внутрішньому ринку і використовується українським споживачем. Це фактично ніяк не вплинуло на обсяги рубок — адже ми не запровадили обмеження для обсягу заготівлі деревини.

Необхідно зауважити, що ми не можемо оцінити, як мораторій вплинув на незаконну вирубку — тому що немає надійної інформації про те, які ж обсяги незаконної заготівлі деревини.
Як показує міжнародний досвід, коли в деяких країнах вводилися схожі заходи, заборона на експорт деревини для сприяння розвитку власної деревообробної та меблевої галузі — виходило так, що ці галузі дійсно розвивалися, і в результаті зростало споживання сировини і зростали обсяги заготівлі — рубки деревини. Тобто, фактично внаслідок підтримки національного виробника обсяги вирубок зростають» — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Петро Тєстов, аналітик МБО “Екологія-Право-Людина”

«У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: з того, що я бачу — починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції — ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників.

Мораторій — це, в першу чергу, питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях — вас просто обманюють», — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Останні дані які я бачив — 1 мільйон 800 тисяч переробляють сьогодні державні підприємства у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів. Тобто, держава за останні роки суттєво наростила власну переробку. У мене виникає багато запитань до цього механізму, тому що коли державні підприємства починають вкладати у виробництво і переробку — це має великі корупційні ризики, велике питання ефективності» — Остап Єднак, народний депутат України.

Чи зменшились обсяги контрабанди?

Експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій порівняли дані Держстату і Євростату щодо експорту української деревини за 2017 рік. З’ясувалося, що майже 0,5 мільйона тонн української деревини виїхали з України як дрова, а приїхали в ЄС як ліс-кругляк.

«Виникало питання, коли з України виїздить необроблена деревина по митному коду 4401, а в Румунію той самий вагон заїздив з кодом 4403 — який заборонений для експорту, і посередником у таких операціях виступають британські компанії» — Остап Єднак, народний депутат України.

Це спостерігалося і протягом 2018 року, але з літа показники імпорту кругляку, статистикою Євростату, впали майже до нуля.

«Фактично з літа минулого року цього не відбувається — перекваліфікації начебто дрів на ліс-кругляк. Закон, який повинен був нібито боротися з контрабандою лісу, почав діяти лише у січні [з 1 січня 2019 року], але фактично ці зміни почалися ще влітку, коли тема контрабанди лісу була дуже гарячою», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.




Автори дослідження зазначають, що саме у цей час почалася урядова кампанія боротьби з контрабандою на митниці і посилилася увага до експорту деревини у зв’язку з публікацією дослідження британської неприбуткової організації Earthsight.

Як справи у бізнесу?

«Мораторій дійсно сприяв певному зростанню української деревообробки, але відбувалося це, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Якщо спрощено — ліс-кругляк, який раніше експортувався, почали пиляти на дошки і експортувати в ЄС» — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій




Експерт наводить наступні цифри:

- Останні кілька років лісопильна галузь швидко зростає. За останні роки обсяги прямих іноземних інвестицій у лісопильну галузь подвоїлися. Лише за перші 6 місяців 2019 року, порівняно з першим півріччям 2018 року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. Для порівняння, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%.

- У галузях, які виробляють продукцію більшого ступеня обробки, показники переважно на рівні зростання переробної галузі в цілому. У певні періоди спостерігалося падіння виробництва. Меблева галузь зростала, але нестабільно.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання — чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку. Уряду потрібно подивитися, наскільки був ефективним цей захід і донести певні пропозиції до Верховної Ради України, оскільки у такому вигляді мораторій не виконує тих функцій, які були задекларовані», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Що, якщо не мораторій?

1. Створити чесні правила гри на ринку

«Коли запроваджували мораторій — було розуміння, що це лише один елемент у змінах, які повинні відбутися в управлінні лісами [за коаліційною угодою]. На жаль, інших змін не вдалося досягнути. Лісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Та українська деревина, яка була дозволена для експорту — паливна деревина — теж продавалася не на конкурентних засадах.

Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду — запровадити (до відміни мораторію — якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини — чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства» — Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України.

2. Реформувати лісове господарство

«Зараз Держлісагентство одночасно визначає політику та керує лісгоспами — тобто, воно зацікавлене у максимальному прибутку лісгоспів. У системі Держлісагентства знаходяться «Укрдержліспроект» і «Лісозахист», які повинні призначати рубки лісів і контролювати правильність рубок лісів. Якщо вони знаходяться у тій самій системі, яка зацікавлена у максимальних прибутках, максимальному обсягу рубок, і не отримують бюджетного фінансування — чи будуть їхні рішення незалежними?

Потрібно розділити господарчу, контрольну функцію і розробку політики» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Чиновник повинен займатися формуванням та реалізацією лісової політики, а не безпосередньо господарською діяльністю — тому що це одразу конфлікт інтересів, одразу корупційні ризики і зловживання», — Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України.

«По-друге, треба розуміти, що частина лісгоспів не зможе бути самоокупною, і думати про бюджетне фінансування цих лісгоспів. … Щоб не було як зараз, що кожен лісгосп «сам за себе»: скільки він зрубав, стільки він і має грошей на своє фінансування, і лісник у Черкаській області отримує 20 тисяч, а в Херсонській області 1,5 тисячі» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

3. Оцінювати ліс не лише як сировину

«У нас ліс оцінюється з господарської точки зору — як джерело деревини. Але у розвинених країнах ліс давно оцінюється як комплекс, який надає екосистемні послуги, і враховується не лише вартість деревини, а й повітря, яке ліс очищує, водні ресурси, які він зберігає, біорізноманіття та інші аспекти. На щастя, Мінекології вже замовило розробки методик, щоб оцінювати ліс не тільки як деревину, а й вартість його екосистемних послуг. Ми сподіваємося, що вони будуть затверджені у наступному році» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

Що якщо взагалі заборонити рубати ліс на сировину?

«На мою думку, це було б неправильним кроком, оскільки українська деревина є дуже важливою сировиною для української деревообробної промисловості. У галузях, які певним чином пов’язані з обробкою деревини, працює до 200 тисяч людей, а експорт деревини та продукції деревообробки минулого року досягнув майже 1,5 мільярди доларів. Для України надзвичайно важливо використовувати ці ресурси» — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Хто і як швидко може запустити зміни?

«Ініціювати старт процесу повинен уряд. На сьогодні Лісагентство знаходиться у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики. Але МінАПК з Мінприроди і профільним комітетом екологічної політики, і, можливо, з дорученням комітету аграрної політики, разом упродовж осені могли б розробити концепцію і провести наради з усіма зацікавленими сторонами, та узгодити модель першочергових кроків.

Осінь — хороше вікно можливостей для цієї діяльності. Ми бачимо призначення губернаторів у Львівській і Херсонській областях, які є доволі свідомими і прогресивними людьми. На прикладі Львівщини і Херсонщини можна обговорити, яким чином краще організувати роботу, тому що на Херсонщині — велика криза, на Львівщині — розвиток і збільшення показників», — Остап Єднак, народний депутат України.

«Ще у 2012–13 році було декілька проектів Світового банку, де робилася якісна аналітика, показувалися проблеми, були першочергові напрацювання. Їх можна взяти за основу й оновити. Якщо працювати комплексно й оперативно — за осінь можна розробити концепцію змін, які необхідно реалізовувати» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

Який міжнародний досвід варто запозичити?

«Як представник природоохоронної організації, я вважаю найкращою модель, яка діє у США, де державні ліси виконують насамперед екосистемні функції. Вони отримують щорічне фінансування з державного бюджету. Обсяги рубок у них обмежуються потребами невеликих місцевих деревообробників — у державних лісах немає лісозаготівлі з комерційною метою. Більш реалістична для нас — польська модель, коли усі лісгоспи відраховують кошти в єдиний лісовий фонд, і з цього фонду фінансуються неприбуткові лісгоспи та лісгоспи, де багато природно-заповідного фонду.

І в Україні є великі кошти екологічного податку. За минулий рік це — близько 6 мільярдів гривень. Вони могли б використовуватися саме для компенсації екологічних функцій лісів, бо на даний момент 2–3 мільярди з цих коштів розкрадаються на різні непотрібні заходи» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Можна дивитися, як це робиться у Польщі, Латвії, США, але потрібно враховувати специфіку України: що у нас всі ліси знаходяться у власності держави або комунальних структур, і що ліси Заходу, Сходу, Півночі і Півдня — різні за своїм функціональним призначенням. Нам потрібно розробити свою модель управління лісами» — Остап Єднак, народний депутат України.

«Погоджуюся з паном Остапом. Міжнародний досвід корисний, і справді в Україні працювали багато проектів. Але дійсно, необхідно враховувати специфіку України. Тому що якщо просто скопіювати чиюсь систему — це те саме, що запровадити мораторій на експорт лісу і сказати, що у такій-то країні це спрацювало, але при цьому не застосувати інших інструментів, які відповідають ситуації в Україні», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Переглянути відеозапис цієї розмови можна тут.


Reforms UCMC
Aug 12
https://medium.com/@reforms/захистити-ліси-і-українського-виробника-що-якщо-не-мораторій-78cf72ea3e64

Далі...