У Чернігові, під виглядом чистки, масово рубають та вивозять ліс

На Чернігівщині двоє чоловіків, прикриваючись плановою чисткою лісу, рубають дерева та вивозять їх у невідомому напрямку, відмовляючись показати документи.

Про це повідомив очевидець вирубки, який вимагав у невідомих документи на дозвіл, – пишуть у спільноті Чернігів LIVE.

“27-го липня на Новій Підусівці відбулася зачистка лісу від сухостою двома молодиками, які, за їх словами, заплатили за ці дерева. Документи показати відмовляються, однак стверджують, що вони є. Пізніше під’їхав ще один чоловік на червоному авто, відрекомендувався лісником і сказав, що документи скоро привезуть”, – розповів очевидець і показав фото зрубаних дерев, зазначивши, що на сухі вони аж ніяк не схожі.

https://antikor.com.ua/articles/250468-u_chernigovi_pid_vigljadom_chistki_masovo_rubajutj_ta_vivozjatj_lis

Далі...

В Ленобласти будут проводить общественные слушания перед проведением санитарных рубок

Говорят об «интенсивной модели лесопользования»

В Ленинградской области в качестве эксперимента будут устраивать общественные слушание перед проведением санитарных рубок леса. О заседании экологического совета в пятницу сообщили в администрации региона.

Кроме того, в Ленобласти рассматривают вопрос о переходе на интенсивную модель лесопользования. По прогнозам, переход на нее позволит нарастить съем деловой древесины с 1 до 3 куб. м на 1 га леса. В ближайшее время в Ленобласти проверят арендованные лесные участки, чтобы проконтролировать качество выполнения санитарных рубок и эффективность мероприятий по лесовосстановлению.

Отметим, на территории Ленинградской области 5,7 млн га земель лесного фонда. При этом 36% лесных насаждений являются перестойными.

https://abnews.ru/2018/07/13/sanitarnye-slushaniya/

Далі...

Київрада заборонила суцільну вирубку лісів у лісопаркових господарствах столиці

Депутати Київради внесли до переліку територій, на які розповсюджується мораторій на знищення дерев, Дарницьке, Святошинське та Конча-Заспівське лісопаркові господарства. Раніше заборона розповсюджувалася на насадження у межах об’єктів природно-заповідного фонду.

За словами депутатів, всього за останні 17 років за офіційними даними зрубано 1280 га, а за відомостями екологічних організацій – близько 2300 га.
У лісах Києва під виглядом санітарних суцільних вирубок проводиться комерційна заготовка деревини, переконані у мерії. Під виглядом очищення лісу від хворих або пошкоджених насаджень дуже часто знищуються цілком здорові.

«За 17 років, починаючи з 2000-го, суцільними вирубками знищено в Дарницькому лісопарковому господарстві 4% території, в Конча-Заспі – 3,6%, а в Святошинському – 3% території», – зазначив депутат Київради Сергій Пилипенко.

Мораторій не поширюється на проведення вибіркових необхідних вирубок на цих ділянках, за умови що вони не призведуть зниження повноти деревостану 0,1

http://www.kreschatic.kiev.ua/ru/5125/art/1531425556.html

Далі...

У столиці заборонили вирубувати приміські ліси заради збереження рідкісних тварин

Вчора надвечір на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до рішення «Про введення мораторію (заборони) на суцільну вирубку зелених насаджень у межах об’єктів природно-заповідного фонду та в лісах міста Києва».

Про це повідомляє «Вечірній Київ».

Відповідно до рішення, тепер буде заборонено проводити суцільні рубки усіх видів у столичних лісах. Йдеться, зокрема, про лісопаркові господарства: Дарницьке, Святошинське та Конча-Заспа.

«У столичних лісах під виглядом санітарних суцільних рубок проводиться комерційна заготовка деревини. Всього за останні 17 років за офіційними даними зрубано 1280 га, а за відомостями екологічних організацій – близько 2300 га. Під виглядом очищення лісу від хворих або пошкоджених насаджень дуже часто знищуються цілком здорові. Цим завданої величної шкоди міським лісам», – зазначила співавтор рішення, депутат Київради Олеся Пинзеник.

Раніше Олеся Пинзеник доповідала на сесії, що через санітарні вирубки лісів навколо столиці, а також через розчищення столичних зелених зон від захаращення страждає 122 види червонокнижної флори і фауни, 119 видів тварин до того ж занесені у список другої Бернської конвенції з охорони дикої природи. У Києві в небезпеці – 30 видів рідкісних птахів.
Рішення підтримали 85 депутатів Київради.

https://zik.ua/news/2018/07/11/u_stolytsi_zaboronyly_vyrubuvaty_prymiski_lisy_zarady_zberezhennya_ridkisnyh_1364149

Далі...

Київрада заборонила суцільну санітарну вирубку лісів

Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати внесли зміни до рішення «Про введення мораторію (заборони) на суцільну вирубку зелених насаджень у межах об’єктів природно-заповідного фонду та в лісах міста Києва».

Відповідно до рішення, тепер буде заборонено проводити суцільні рубки усіх видів у столичних лісах. Йдеться зокрема про лісопаркові господарства: Дарницьке, Святошинське та Конча-Заспа.

«У столичних лісах під виглядом санітарних суцільних рубок проводиться комерційна заготовка деревини. Всього за останні 17 років за офіційними даними зрубано 1280 га, а за відомостями екологічних організацій – близько 2300 га. Під виглядом очищення лісу від хворих або пошкоджених насаджень дуже часто знищуються цілком здорові. Цим завданої величної шкоди міським лісам», - зазначила співавтор рішення, депутат Київради Олеся Пинзеник.

Рішення підтримали 85 депутатів Київради.

http://www.kmr.gov.ua/uk/content/kyyivrada-zaboronyla-sucilnu-sanitarnu-vyrubku-lisiv

Далі...

Нищать чи рятують? На Іваничівщині – санітарна вирубка лісу через короїд

У лісі поблизу села Кречів Литовезької ОТГ Іваничівського району вирубують сосни, яким більше 50-ти років.

Вирубані ділянки лісу неподалік кладовища у селі Кречів пов’язують з нашестям жуків.

У неділю 8-го липня лісоруби не працювали – непозначені відмітками обрубки дерев різних культур лежали на землі, підготовлені до вивезення.



Лісничий Павлівського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Микола Конон переконує, що на дерева напав короїд, а санітарна вирубка лісу – це дієвий метод боротьби.

Короїди (лат. Scolytinae) – підродина жуків родини Довгоносики, що складається з 750 видів, 140 із яких належать до європейської фауни. Найбільші короїди сягають у довжину 1,5 см, а найдрібніші – не більше 8 мм. Дуже небезпечна комаха, здатна знищувати і молоді, і дорослі дерева, а також дерев’яні споруди. За останній час зміна клімату призвела до масового розмноження цих шкідників.



«Це планова рубка, вона погоджена з Литовезькою об’єднаною громадою 2 місяці тому. Там є всихання, дерева нищить короїд. На цю планову рубку відведено до 0,8 гектара. Поблизу кладовища роботи почалися минулої п’ятниці. Дерева підуть на дрова і частково будуть реалізовуватися для населення», – повідомив Микола Конон у телефонній розмові.

Він запевнив, що має лісорубний квиток та всі підтверджуючі документи про ураження.



Фахівці стверджують, що при такій рубці є вимога – негайне вивезення деревини чи її корування (зняття кори). Натомість вона лежала на землі ще з минулого тижня.

Ззовні зрізані дерева виглядають цілком здоровими



Все більше біологів та екологів вважають вирубування дерев неефективним методом боротьби з короїдом, адже це не рятує насаджень і не підвищує їх стійкості.

«Короїди — невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак без істотних антропогенних впливів їхня діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність популяцій регулюють комахоїдні птахи, передовсім дятли.

Масштабне вирубування лісів в Україні призвело до масового винищення гніздових станцій (дуплистих дерев тощо) комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем, слід не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен і захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів», – зазначив доктор біологічних наук Віктор Мельник у коментарі Українському лісовому порталу.

http://bug.org.ua/news/ivanychi/nyschat-chy-ryatuyut-na-ivanychivschyni-sanitarna-vyrubka-lisu-cherez-korojid-242022/

Далі...

КЭКЦ провел новый Закон в защиту природно-заповедного фонда

16 апреля 2018 г. Президент Украины П.Порошенко подписал Закон № 4551 “Про природно-заповідний фонд України” (щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища) 

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58936

которым областные управления экологии получали права в области создания ПЗФ, а также которым санитарные рубки в ПЗФ были отнесены к специспользованию природных ресурсов. Закон был разработан КЭКЦ, ЭкоПраво-Киев и Минприроды Украины .

Теперь лесники будут обязаны согласовывать санитарные рубки с руководством нацпарков и Минприроды Украины.

Пресс-служба КЭКЦ

http://ecoethics.ru/kekts-provel-novyiy-zakon-v-zashhitu-prirodno-zapovednogo-fonda/

Далі...

На санітарних рубках пиляють здорові дерева. ВІДЕО

Дуби пиляють – березу лишають. У Краснопільському лісгоспі вирубка дерев.

Дільниця Верхньосироватського лісництва Краснопільського лісгоспу. На стовпчиках вказано, що тут минулого року провели санітарну рубку.

Коментує ситуацію аграрій Віктор Пімоненко:

«Санітарна рубка, де повинні вибиратись дерева, які засохлі, ті що упали або захворілі на якусь хворобу, яка може призупинити ріст деревини. Ми бачимо, що санітарна рубка проводилась по дубовому насадженню, по дорогому насадженню. Де кращий ліс вони вивезли, де гірший, залишили на місці з незрозумілої причини. Попит на сьогодні на таку лісопродукцію дуже високий».

На протилежних пагорбах гниє сухостій, а внизу лежить спиляний ліс. А на цій ділянці спиляно і покинуто березу.

Ситуацію з березовими насадженнями коментує начальник відділу Сумського обласного управління лісового господарства Анатолій Омельченко:

«Ми фактично втратили березові насадження старше 40 років практично всі, тому що вони захворіли. Іде така глобальна тенденція зміни клімату, в сторону підвищення. Якщо за останні 80 років піднялася на 1,6º-1,8 º, то дерева ослаблені, тому що висока транспірація, жарке повітря».

Чому покинули березу, а вирубують дуби телефоном пояснив директор Краснопільського лісгоспу Віктор Мороз:

«В результаті ослаблення береза була пошкоджена такою хворобою, як бактеріальна водянка, в результаті чого береза всохла дуже швидко і проводити повал таких дерев дуже небезпечно, т.щ. під час валки стовбур ламається на декілька частин і може травмувати людей. А залишки деревини збільшують гумусовий горизонт в лісі. Паралельно, звичайно, проводили санітарну вирубку таких порід як дуб, як ясен, як клен, а березу залишили на корені, щоб не травмувати людей».

Опубліковано Травень 2, 2018 

http://tv.sumy.ua/na-sanitarnyh-rubkah-pylyayut-zdorovi-dereva/

Далі...

Из жизни "санитаров леса": национальный парк выявил и остановил "санитарную" рубку совершенно здорового леса

Как уже много раз отмечалось ранее, "санитарные" рубки часто не имеют никакого реального отношения ни к предупреждению распространения вредных организмов, ни к ликвидации их очагов, а представляют собой лишь способ для обхождения запретов и ограничений на рубку вполне здоровых лесов. Такую рубку, в частности, недавно выявили и остановили сотрудники ФГБУ "Национальный парк Мещера" в Клепиковском районе Рязанской области, в квартале 38 Оськинского участкового лесничества. Квартал включен в границы национального парка без изъятия у прежнего землепользователя, относится к землям лесного фонда, к категории защитных лесов "леса, расположенные на особо охраняемых природных территориях".

Общая площадь сплошной санитарной рубки составила 2,5 гектара. К моменту, когда сотрудники парка выявили и остановили рубку, было срублено менее половины гектара, срубленная древесина вывезена. Обследование оставшегося леса показало, что он совершенно здоров, не имеет признаков существенного повреждения ни пожарами, ни какими бы то ни было вредителями. Вырубленный участок - поскольку он невелик, находится в таких же условиях местопроизрастания, и окружен со всех сторон одинаковым здоровым лесом - был, скорее всего, точно таким же. Как бы то ни было, с уверенностью можно утверждать, что примерно 80% отведенной в сплошную санрубку площади были представлены совершенно здоровым лесом, состояние которого не требовало не то что сплошной, но даже и выборочной санитарной рубки. Вот так этот лес выглядит сверху (на переднем плане - вырубленный участок отведенной санрубки):






Деляночный столб:




Отведенный в рубку участок, вид с земли:




Куртина ели в пределах отведенного в рубку участка - живая, не пострадавшая от типографа:




Единичный ветровал - возможно, дерево вывалилось уже после начала рубки:




Очевидно, что в данном случае в сплошную санитарную рубку было отведено совершенно здоровое насаждение, причем относящееся к защитным лесам, расположенных на ООПТ, где такого рода рубки в здоровых лесах запрещены и принципиально противоречат целевому назначению леса.


Интересны показания информационных систем, поддерживаемых Рослесхозом и Рослесинфоргом. Согласно Геопорталу Рослесхоза, квартал свободен от аренды:




А согласно порталу ЕГАИС УД, этот квартал передан в аренду ООО "Тума-Рязань-Лес":




Согласно статье 17 федерального закона от 14 марта 1995 года № 33-ФЗ "Об особо охраняемых природных территориях" в действующей редакции, "земельные участки, которые находятся в федеральной собственности и расположены в границах соответствующих функциональных зон национальных парков, могут предоставляться в целях осуществления рекреационной деятельности". Возможность предоставления таких лесных участков в аренду для заготовки древесины действующим лесным законодательством не предусматривается.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22055&sid=5601f397898e1e0689f389e634f9d2fd

Далі...

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 10 січня 2018 року N 13

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.12.2017 N 08-13/9888-17.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується внести зміни Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 N 555.

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою удосконалення процедури здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях для підвищення їх біологічної стійкості та запобігання поширенню деградації деревостанів.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідач вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних процесів, які потрібно буде забезпечити як органам влади, так і суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності. Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики. Так розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання. Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження.

Також зауважуємо, що прийняття проекту постанови здійснюється не у відповідності з принципом передбачуваності державної регуляторної політики, встановленого статтею 7 Закону про регуляторну політику, якою визначено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 Закону про регуляторну політику, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.

Проте представлений проект постанови не включений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017, 2018 роки Державним агентством лісових ресурсів України.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: збалансованості, ефективності, та передбачуваності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України".


Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4469.html

Далі...

Санітарно-оздоровчі заходи в лісі: що рекомендують науковці новоградським лісівникам?

Ліс взимку, засипаний снігом — то неймовірно казково. Це саме той час, коли «закамуфльовані» в білу одіж дерева не видають жодних хвороб. Проте, як тільки-но зійде сніг, можна буде знову бачити реальний стан Поліського лісу. Зокрема ті масштаби хвороб, що характеризуються всиханням соснових насаджень та випаданням ясена.

Останні роки ця проблема у всіх на вустах. Науковці вивчають паталогічні явища, лісівники — ріжуть сухостій, а населення — бунтує. Реалії сьогодення.

Проте, якою б гіркою не була правда, а варто її сприймати як є! Ліс продовжує всихати. І сподівання лісівників на те, що взимку вершинний короїд (головний нинішній ворог хвойного лісу!) — суттєво зменшиться в популяції, а то й взагалі загине — марні! Бо для цього є ряд об’єктивних причин.

І хоча першопричиною стрімкого розмноження короїда науковці називають зміну клімату та глобальне потепління, що створює для комах комфортніше середовище для збільшення популяції, проте законодавча база в лісовому господарстві — не менш сприятлива для шкідника. 

Саме поняття — санітарні правила в лісах України чітко регламентує, що це — сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства. А, власне, санітарно-оздоровчі заходи — є частиною комплексу профілактичних заходів… Тут хочеться акцент зробити саме на слові — профілактичних. Бо стара, добра істина говорить — краще профілактика, ніж лікування. 

Та у випадку нових Санітарних правил в лісах України, що були прийняті 26 жовтня 2016 року, з’явилися нові позиції, які зводять нанівець поняття профілактики — у боротьбі з вершинним короїдом. «Сезон тиші», що раніше носив «рекомендаційний» характер і тривав у межах одного місяця, сьогодні законодавчо утвердився із чітко визначеними термінами — з 1 квітня до 15 червня. У цей час забороняється проводити в лісі санітарно-оздоровчі заходи. Разом із тим — це час вильоту і заселення, а відповідно — ураження нових, здорових дерев вершинним короїдом після зимівлі. У цей же період активно триває і процес його розмноження.

Здавалося б логічним було саме у цей час розпочинати так звану «профілактику». Про це говорять і науковці.

Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубки та здійснювати їх — рекомендують новоград-волинським лісівникам команда науковців на чолі зі старшим науковим співробітником Олександром Орловим — Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, яка в останні місяці напередодні нового, 2018, року проводила обстеження насаджень ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» на предмет динаміки захворювання хвойних порід верхівковим короїдом. 

За спостереженнями науковців та за їх висновками, саме верхівковий короїд є одним із основних та найбільш поширеним ксилофагом (шкідником) в соснових насадженнях даного підприємства. Як відзначають спеціалісти, короїд не завжди чекає весни. Активізується він і під час потеплінь взимку (лише уявіть його активність цьогоріч, коли сміливо можна назвати зиму — теплою!). Уже в березні ця комаха починає шукати собі додаткового живлення. А коли добова температура сягає позначки понад 15 С° — відбувається літ, що розтягується на 2-3 тижні. І вже в середині травня починають окреслюватися перші осередки всихання сосни. Нагадаю, у час так званого «сезону тиші» — коли терміново, не втрачаючи часу потрібно забирати уражені дерева. Проте, проведення санітарно-оздоровчих заходів заборонено! При цьому варто зазначити, що рубки головно користування у цей час — ніхто не відміняв! Де логіка?! 

За підсумками роботи науковців та лісівників, у перелік, так званий план санітарно-оздоровчих заходів на 2018 рік в ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» визначено аж 1606,8 га, які пропонуються для проведення в них вибіркових санітарних рубань. А це, не мало, не багато — майже на 500 га більше, ніж у минулому році. Хоча варто зауважити, що рік тільки розпочався, а роботи по переліках ще не завершені. 

Цифри вражають не лише пересічного громадянина. Ними жахаються й самі лісівники. Обсяги всихань не вщухають. 

- Те, що сьогодні уже потрапило до плану санітарних рубань — в більшості — наслідок діяльності короїда в літньо-осінній період минулого року — пояснює головний лісничий ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» — Георгій Юзвінський. На сьогодні, взимку, ми намагаємося максимально забрати хворі дерева та спалити порубочні рештки. Саме так нам радять науковці. А ще рекомендують — вирубування сухостійних дерев в осередках всихань проводити вже після вилучення свіжозаселених короїдом дерев. Таким чином можна вбити «два зайці» — зосередитися на більш якісній боротьбі (якщо зрубати дерево, в якому шкідник ще сидить — знешкоджується, власне, сам жук), і до того ж — маємо можливість отримати ліквідну деревину, а не вже практично дрова.

Утім, з огляду на масштаби та інтенсивність всихання хвойних насаджень, науковці сьогодні переконують, що в таких осередках вибірковими рубками уже не обійтися. Це є недоцільним, малоефективним та фінансово затратним. Адже з часом у такі виділи доводиться повертатися — і знову забирати хворі дерева. Тож поки що альтернативи — суцільній рубці — немає. Саме це науковці визнають основним способом ліквідації вогнищ шкідників, запобігання розростанню осередків і утворення нових. 

Підсумовуючи вищесказане, варто зауважити, що і вибіркові, і суцільні санітарні рубання — це два напрямки однієї роботи, де сьогодні сконцентровані усі виробничі сили лісгоспу в боротьбі з хворобами лісу. Аби освоїти обсяги екологічного лиха, як сьогодні сміливо можна називати всихання хвойних — лісівники проводять санітарні рубки, в тому числі і в рахунок головного користування — з надією на те, що хворобу таки вдасться подолати. 

Альона ДЕНИСЮК

Фото автора

http://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/sanitarno-ozdorovchi-zakhodi-v-lisi-shcho-rekomendujut-naukovci-novogradskim-lisivnikam.html

Далі...

Одной из причин незаконных санрубок в Иркутской области могут быть слишком тесные связи между хозяйственными и надзорными структурами

Ранее на Лесном форуме сообщалось сообщалось, что в ноябре 2017 года на сайте Министерства лесного комплекса Иркутской области были размещены акты лесопатологических обследований по Казачинско-Ленскому лесничеству - и, как выяснилось, значительная часть площади назначенных в соответствии с этими актами сплошных санитарных рубок попала в границы государственного природного заказника Туколонь (кварталы 275, 276, 301, 302 Новоселовской дачи Карамского участкового лесничества Казачинско-Ленского лесничества). Поскольку акты выглядели крайне подозрительно, а данные дистанционного мониторинга показывали, что в рубку назначены относительно слабо поврежденные пожаром участки - Гринпис обратился в Департамент лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу с просьбой о проведении проверки. Подробнее об этом можно прочитать здесь:

Несмотря на колоссальные площади брошенных горельников, Минлес Иркутской области пытается "санитарить" умеренно поврежденные огнем леса на ООПТ

На основании этого обращения Департамент назначил проверку, к участию в которой пригласили представителей Гринпис. На прошлой неделе эта проверка началась - были проверены некоторые участки из назначенных в рубку (в настоящее время проверка продолжается, уже без участия представителей Гринпис). Хотя проверка еще не закончена, уже выяснилось много интересных подробностей, отчасти объясняющих, почему в Иркутской области так вольно обращаются с санрубками, плюют на правила и никого особенно не боятся.

В ходе проверки обнаружилось, что одна из назначенных в заказнике сплошных санитарных рубок - в 302 квартале, несмотря на назначенную проверку, была начата и сейчас близится к завершению (работают санитары леса быстро - двумя харвестерами и двумя форвардерами). Эта рубка имеет признаки незаконной, поскольку в явном виде нарушает установленный режим заказника. Режим допускает проведение санрубок, но только при условии согласования с уполномоченным органом (таковым сейчас является служба по охране и использованию животного мира Иркутской области). Служба проведение этой сплошной санитарной рубки не согласовала; и даже если бы территория не была заказником, обоснованность назначения рубки вызывала и вызывает самые серьезные сомнения. Особый интерес представляет тот факт, что договор купли-продажи лесных насаждений был заключен еще до направления материалов на согласования в Службу (видимо, Министерство лесного комплекса изначально планировало рубить вне зависимости от результатов согласования).

Сомнения, возникшие при изучении актов лесопатологического обследования, относящихся к территории заказника, подтвердились: в рубку действительно отведены и назначены насаждения, умеренно пострадавшие от пожаров, слабее, чем некоторые соседние участки, на которых рубки назначены не были. Очевидно, что главный принцип, на основе которого решалась судьба того или иного конкретного участка леса - "ты виноват уж тем, что хочется мне кушать" (то есть выбирались участки, на которых можно заготовить большие объемы хозяйственно ценной древесины). Пожары на отведенных в рубку участках действительно были, но не настолько интенсивные, чтобы привести к гибели древостоев; на многих участках сохранились вполне жизнеспособные деревья ели (гораздо менее устойчивой к пожарам, чем преобладающие там сосна и лиственница), а местами даже жизнеспособный хвойный подрост. Участки, на которых по формальным основаниям требовалось назначение сплошных санрубок, были - но отнюдь не такой площади, которая была отведена в рубку; и в любом случае это были не самые пострадавшие от огня леса в округе.

Но в ходе проверки обнаружились не только конкретные нарушения законов и правил, относящиеся к нескольким конкретным санитарным рубкам в заказнике Туколонь, но и системная проблема в управлении лесами Иркутской области, которая может привести к еще многим таким нарушениям. Очевидно, что она и в прошлом приводила к подобным нарушениям - например, на днях прокуратура передала в суд дело по крупной необоснованной санитарной рубке в Усть-Удинском лесничестве Иркутской области (ссылка).

Эта системная проблема состоит в слишком тесной связи между хозяйствующими и контрольно-надзорными структурами, работающими в лесном секторе Иркутской области. В данном случае лесопатологические обследования проводились специалистами Центра защиты леса Иркутской области (филиала ФБУ "Рослесозащита"); акты утверждались Министерством лесного комплекса Иркутской области; рубки проводились и проводятся областным государственным автономным учреждением "Казачинско-Ленский лесхоз" (подведомственным Министерству лесного комплекса) в рамках госзадания и на основании договора купли-продажи лесных насаждений, заключенного с Казачинско-Ленским лесничеством (территориальным органом этого министерства). Центром защиты леса Иркутской области руководит В.Н.Шкода, который до этого дважды, в разные периоды времени, возглавлял Агентство лесного хозяйства Иркутской области, которое теперь стало Министерством лесного комплекса. В проведении проверки участвовали начальник отдела Центра защиты леса Иркутской области (фактически выполнявший роль главного специалиста-эксперта), лесопатолог, отводивший проверяемые лесосеки, и еще один сотрудник Рослесозащиты, а также представитель одного из лесничеств области (территориального органа все того же Министерства лесного комплекса) - итого четыре человека, представлявших организации, вовлеченнные в назначение проверяемых санрубок. Формально независимых штатных участников проверки было только двое: от Департамента лесного хозяйства и от Службы охраны и использования животного мира по Иркутской области (то есть треть от штатных участников проверки). Двое представителей Гринпис участвовали внештатно - в официальный состав комиссии они включены не были.

Конечно, есть шанс, что в данном конкретном случае итоговое решение будет честным и объективным - чувствуется, что у руководства Департамента лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу заинтересованность в этом есть. Но это специфический случай: он уже стал предметом пристального внимания со стороны Гринпис, и, весьма возможно, станет предметом не менее пристального внимания со стороны органов прокуратуры (все необходимые для этого материалы туда уже направлены). Такое внимание связано с тем, что рубки назначены и проводятся в границах особо охраняемой природной территории, причем весьма крупной и ценной. А какое количество таких рубок остается незамеченным - можно только гадать; но это явно не единичные случаи.

Вот так выглядят участки леса, отведенные в сплошную санитарную рубку (фотографии не лучшего качества, поскольку во время обследования было темно и холодно - минус сорок):














Проведенная санрубка:




Штабеля древесины - некоторая примесь погибших деревьев есть, но в основном это бревна из живых деревьев, без признаков сильного повреждения огнем, усыхания, синей гнили и ходов стволовых вредителей (такого же качества древесина была погружена в отбывавшие с делянки лесовозы):







Пора, видимо, вводить новую классификацию санрубок (в зависимости от доли выборки):

• сплошная санрубка;
• условно-сплошная санрубка;
• подневольно-выборочная санрубка;
• приисковая санрубка.

Далі...