В Олешковском районе правоохранители задержали лесных браконьеров, автомобили которых застряли в заносе

Сотрудники Олешковского отделения полиции и СБУ на территории Корсунского лесничества возле Казачьи Лагери задержали лесных браконьеров, автомобили «УАЗ» которых, загруженные свежеспиленными стволами многолетних деревьев вяза, застряли в снежном заносе, сообщает отдел коммуникации полиции Херсонской области.

Нарушителями оказались местные жители в возрасте от 30 до 50 лет. В автомобилях злоумышленников находилось три кубометра распиленных стволов вяза. Полицейские изъяли у браконьеров автомобили с дровами и бензопилой.

Суд уже арестовал изъятые вещественные доказательства. По данному факту В ЕРДР внесены сведения по ч. 1 ст. 246 Уголовного кодекса Украины «Незаконная порубка или незаконная перевозка, хранение и сбыт леса».

08/02/2020 

kherson.life

Далі...

Херсонські аудитори обчислили мільйонні збитки від незаконної заготівлі очерету

Фахівці Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області провели державний фінансовий аудит діяльності державного підприємства «Збур’ївське лісомисливське господарство» (далі – Підприємство) за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.

Як установили фахівці, через використання суб’єктами господарювання побічних лісових ресурсів за відсутності встановлених та затверджених органами виконавчої ради щорічних лімітів промислової їх заготівлі, відсутності встановлених та затверджених місць заготівлі, відсутності спеціального дозволу ‒ лісового квитка і меж відведених земельних ділянок та відсутності визначених термінів заготівлі побічних лісових ресурсів, лісовим фондом Підприємства завдано значні збитки.

У 2002 ‒ 2003 роках згідно з розпорядженнями Голопристанської районної державної адміністрації дві комерційні структури отримали на десятиліття в оренду ділянки лісового фонду площами 240 та 356 га для заготівлі очерету.

Проте запасів очерету для здійснення його промислової заготівлі та для потреб комерційної діяльності на території Підприємства взагалі не було визначено, а ліміти на викошування очерету на 2016 ‒ 2019 роки теж не затверджено.

Лісові квитки не видавалися, позаяк матеріалами базового лісовпорядкування Підприємства не було встановлено щорічного можливого експлуатаційного ресурсу очерету.

Законодавством чітко передбачено, що реалізація технічної сировини дикорослих рослин особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, категорично забороняється. Під час аудиту встановлено, що відповідно до отриманих фітосанітарних сертифікатів, з Голопристанського району експортовано очерету до Данії, Великої Британії, Кіпру, Азербайджану та Німеччини в кількості 1,95 тис. тонн за вказаний період.

Під час контрольного заходу аудитори встановили розмір шкоди від незаконної заготівлі очерету на суму понад 388,7 млн грн.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства, визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Окрім того, рішенням сесії Херсонської обласної ради від 29.02.2012 № 420 затверджено ставку збору за заготівлю очерету на суму 1,90 грн за кілограм та додатково 10,0 грн за 1 га очеретяного викосу. Водночас за відсутності встановлених та затверджених щорічних лімітів на промислову заготівлю очерету бюджетом Геройської сільської ради недоотримано відповідних надходжень за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення на суму 3,7 млн грн.

За результатами проведеного аудиту надано рекомендації з поліпшення ефективності управління підприємством на рівні Державного агентства лісових ресурсів України, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства та підконтрольного об’єкту.

Матеріали ревізії передано правоохоронному органу.

Нагадаємо, що аудитори Херсонщини забезпечили відшкодування втрат на суму понад 15 млн грн протягом січня – листопада 2019 року.

3 лютого 2020 | Пресслужба Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/157674

Далі...

На Херсонщине браконьер пытался убить сотрудника лесхоза

Очередной браконьер на Херсонщине при задержании оказал сопротивление и пытался убить сотрудника лесхоза.

Сегодня, 29 января, мастер Корсунского лесничества Каховского гослесхоза Александр Дрозд патрулировал массив зеленых насаждений. И обнаружил в нем ВАЗ-2109, принадлежащий жителю села Корсунки.

Владелец автомобиля находился рядом. И когда мастер подошел к нему, представился, и спросил, что сельчанин тут делает, мужчина сперва разразился нецензурной бранью. А потом выхватил отвертку и сделал резкий выпад в горло.

Попади участник конфликта туда, куда целился, сотрудник лесхоза мог быть убит наповал. Но мастеру посчастливилось отбить металлическое жало, и оно впилось ему в подбородок. Несмотря на ранение, безоружный защитник природы сумел остановить обидчика, и вызвал следственно-оперативную группу полиции, которой и передал нападавшего.

Не исключено, что он «прикрывал» группу браконьеров, занятых незаконной вырубкой деревьев, и затеял ссору с единственной целью – чтобы «подельники» услышали шум и могли заблаговременно скрыться.

К слову, в нашей области это уже третий с начала года случай нападения на работников лесхозов: два предыдущих были в Бериславском и Голопристанском районах. Причем у села Малые Копани инженер Великокопанского лесхоза, имевший при себе карабин, при попытке наезда машиной выстрелил, и уложил браконьера на месте.

Очень жаль, что так же не смог поступить и мастер в Каховском районе – уж очень допекло жителям Херсонщины хищническое истребление и умышленное выжигание рукотворных лесов, выращенных с огромными затратами сил и средств.

Сергей ЯНОВСКИЙ

Сьогодні, 21:31

khersonci.com.ua

***

На Херсонщине еще один браконьер напал на лесника

Сегодня в Корсунском лесничестве Каховского гослесхоза произошел третий с начала года случай нападения браконьера на лесника.

Работник лесхоза Александр Дрозд при патрулировании леса увидел машину жителя Корсунки. Владелец авто находился рядом, и на слова лесника ответил площадной бранью.

А потом отверткой попытался ударить представителя лесхоза в горло.

Александр чудом отбил отвертку, получив ранение подбородка, — иначе был бы смертельно ранен. И задержал агресивного браконьера, передав того полиции.

Напомним, что один из случав нападения на работника лесхоза в этом году закончился смертью браконьера – лесник выстрелил несколько раз в воздух, а затем в машину, которая собиралась его переехать.

http://kherson-news.info/main-news/na-hersonshine-eshe-odin-brakoner-napal-na-lesnika/

Далі...

На Херсонщине снова зашумят молодые леса

На Херсонщине снова начинают более или менее масштабно восстанавливать «горельников» и высаживать молодые рукотворные леса. Впервые после длительного перерыва в спецфонде государственного бюджета предусмотрели на это деньги именно для степной Таврии. Первый заместитель начальника управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Михайленко говорит, что в планах - высадка 110 гектаров зеленых массивов. С этих площадей десять гектаров выпало на долю Скадовского района, где зазеленеют выращенные в питомниках белая акация, серебристый лох и десен. Еще в сотни гектаров вырастят крымскую сосну в Олешковской и Голопристанском районах.

Этого, конечно, маловато: были годы, когда на Херсонщине высаживали и до тысячи гектаров молодого леса. Но к такой нужной работы планируют приложить руки и ученые. Скажем, директор Степного филиала Украинского научно-исследовательского института Александр Глод сообщил: на территории филиала нынешнего года также закладывают десять гектаров соснового леса. С саженцами проблем никаких: их вырастили в собственном питомнике, к тому же, с большими запасом. На молодой лес ученым нужно 48000 саженцев, а есть аж 527 000 - остатки продавать всем, кто пожелает присоединиться к возрождению «зеленых легких» края.

Сергей ЯНОВСКИЙ, Новый день

ЛЕНТА / Экология

Сегодня, 19:23

https://khersonline.net/lenta/152731-na-hersonschine-snova-zashumyat-molodye-lesa.html

Далі...

У Голопристанському районі правоохоронці затримали «чорного лісоруба»

Під час обслуговування території у с. Стара Збур’ївка дільничний офіцер Голопристанського відділення поліції разом з працівником районної прокуратури побачили припаркований на узбіччі автомобіль «ВАЗ-2108» з відкритим капотом.

Правоохоронці підійшли до водія поцікавитись, чи не потрібна допомога, а натомість побачили повний причеп свіжеспиляної деревини. Поліцейський одразу повідомив чергового підрозділу. На місце події виїхала слідчо-оперативна група.

За словами начальника Голопристанського відділення поліції Олександра Воропаєва, правоохоронці виявили в причепі майже два кубометри стовбурів сосни. Документів на деревину у 29-річного водія не було. Автомобіль та причеп з дровами поліцейські вилучили і доставили у відділення поліції в якості речових доказів.

За даним фактом слідчими в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу». Санкція статті передбачає штраф від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відділ комунікації поліції Херсонської області

kherson-news.info

Далі...

Ліс чи життя: деталі резонансного вбивства браконьєра на Херсонщині

Ненавмисне вбивство браконьєра лісівником Херсонщини одразу стало топ-новиною області. Чимало мешканців - дописувачів у соціальних мережах - переконані, це - вимушений захід задля збереження дерев.

Однак директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, адвокатка лісівника Марина Єлисєєва впевнена: фатальний постріл був лише необхідною самообороною.

Подробиці трагедіїЛісівник Віталій Григор’єв — колишній учасник АТО, захисник Донецького аеропорту. У 2015 році отримав тяжкі поранення і був за крок від ампутації обох ніг. Майже чотири з половиною роки пересувався на інвалідному візку. Лише останнім часом після тривалої реабілітації може ходити на коротку відстань. З осені 2019 року працює у Великокопанівському лісомисливському господарстві. За словами Віталія, 10 січня ввечері, під час рейду, він з напарником побачили свіжі сліди протекторів на ґрунтовій дорозі в одному з кварталів лісництва. Григор’єв одразу сказав товаришу перекрити машиною виїзд з міста вирубки, а сам по слідах вирушив шукати ймовірних порушників. Почувши звуки пилки, попрямував на них, а згодом побачив машину, з якої вийшов чоловік. Авто трохи від’їхало, з нього вийшли ще троє і одразу ж почали пиляти деревину:


— Коли діставався до них, накидав на дорогу верхівок сосен, що залишають по собі нелегальні порубники, перекривши їм шлях до відступу, — згадує Віталій. — Звичайно, вони б їхали «напролом», та ці гілки трохи б їх затримали. Повідомив напарника про браконьєрів, а той викликав допомогу із сусіднього лісництва. Я сподівався, якщо наскочу на браконьєрів зненацька, то вони або розбіжаться, або спробують домовитися. У будь-якому випадку, я одразу викликав би «102», а там за номером машини встановити власника або водія не проблема. Та коли наблизився, то побачив у когось з них у руках щось на кшталт рушниці — в сутінках не розгледів що саме, але палиці так не тримають. Побачивши мене, один з незнайомців одразу кинувся до машини. Я закричав йому відійти з піднятими догори руками, та він мене проігнорував, не вмикаючи фари, натиснув на газ та спрямував автомобіль в мій бік.

Григор’єв одразу ж зробив три попереджувальних постріли вгору. Чому три? За словами лісівника, його дії мали психологічний ефект: по-перше, один постріл можуть не почути. По-друге, він одразу дав зрозуміти, що у нього не однозарядна зброя. Але водій не зупинився, тож Віталій вирішив стріляти по мотору, щоб зупинити машину, яка рухалась прямо на нього:

— Чому в двигун, а не по колесах? Бо в них доволі складно влучити, до того ж браконьєрів це не зупиняє. Бували випадки, коли вони проїжджали по протиавтомобільних «їжаках», та все ж примудрялись втікати з усіма пробитими колесами як на автівці, так і на причепі. Я вистрілив, і влучив в середину найнижчої частини лобового скла. Машина зупинилась, я знову наказав водієві вийти з піднятими вгору руками. Він вийшов, ліг на землю, і я почув характерний хрип пробитої легені. Як міг підбіг, щоб надати першу допомогу, заговорив до водія — але той вже не відповідав.

За словами Григор’єва, в сутінках він міг помилитися з висотою пострілу, але не з напрямком:

— Якби я хотів влучити у чоловіка, то попадання було б у скло з боку водія. Його помилкою було те, що він нагнувся вправо до пасажирського сидіння. Мабуть, думав, що я стрілятиму в нього. Аналізуючи потім, я намагався зрозуміти, чи був у мене інший варіант. Якби у мене були справні ноги, то я навіть не став би робити попереджуючі постріли — просто відскочив, відкотився б від авто. А у мене зараз імпланти та гіпси на ногах. Я ті півтора кілометра до них ледве дістався, спочатку йшов, потім повз на чотирьох. Це був мій рекорд в ходьбі за останні п'ять років. Болі були жахливі, я пересувався ледве-ледве, спираючись на карабін, тому вони мене й помітили. Був би я з ногами, один ривок — і водій не встиг би сісти за кермо. А так як бачив, що він хоче збити мене автомобілем, то іншого варіанту не знайшов.

Одразу після інциденту Віталій викликав поліцію та швидку. Григор’єва відвезли до Голопристанського відділу поліції, де допитали як свідка.

Поки Віталій фігурував у справі як свідок, його допитували майже п’ять годин. Як прокоментувала адвокат Марина Єлисєєва, яка вступила у справу лише через 2 доби, права Віталія вже були порушені - до відома лісівника не довели, що він має право на адвоката:

— Це порушення його прав. Допит тривав багато годин. З власного досвіду знаю, що люди після таких ситуацій перебувають у стресовому стані. Покази його я поки що не читала, бо у нас немає процесуальних прав запитувати ці документи. Це можна зробити тільки після того, як повідомляють про підозру. Тоді ми можемо ознайомитися з матеріалами провадження, заявляти клопотання на проведення експертиз, якщо слідство цього робити не буде.
Через те, що посада Григор’єва прирівнюється до правоохоронних органів, слідство буде вести Державне бюро розслідувань, а не поліція. За словами Єлисєєвої, необхідні дозволи на носіння власної зброї лісівник мав та міг використовувати її під час рейдів:

— Я була на місці події і впевнена, що за тих обставин Віталій діяв у межах необхідної оборони для негайної зупинки автомобіля й інших варіантів у нього не було. Наразі версія ДБР— це умисне вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної самооборони. Вважаю, що вони поспішають з цими висновками, не провівши необхідні слідчі дії, а також відповідних експертиз, у т.ч. трасологічної.

Дванадцятого січня Віталій Григор’єв разом з напарником, адвокаткою Мариною Єлисєєвою та правозахисницею Наталією Бімбірайте весь день провели на місці події, реконструюючи події того вечора.

Це дуже важлива деталь, пояснює адвокатка: Григор’єв стріляв не тому, що хотів зупинити вирубку лісу, та не на ураження. Була реальна загроза життю Віталія, тому він застосував зброю, щоб зупинити автомобіль. Цей момент можна підтвердити за допомогою відповідних експертиз — якби водій не нахилився до пасажирського сидіння, куля б не потрапила в нього.


— Після коментарів під публікаціями в соцмережах, де вказали, що я є захисником Віталія, до мене звертається багато різних людей на його підтримку, всі дуже засуджують дії браконьєрів і кажуть, що знайшовся один сміливець, який зупинив цей злочин, — розповідає Єлисєєва. —Доводиться всім пояснювати, що він зупинив саме не злочин - вирубку лісу, а загрозу своєму життю.

Марина Єлисєєва та Віталій Григор’єв.

Адвокатка ділиться, що наразі у Григор’єва дуже велика підтримка серед активістів, волонтерів, його побратимів з 93-ї бригади та з усієї України. Люди готові приїхати в будь-який момент на допомогу та характеризують Віталія як авторитетну людину. Пропонували навіть оплатити послуги адвоката, та Єлисєєва каже, що згодилась допомагати лісівнику безоплатно, після того, як до неї звернулася правозахисниця Наталія Бімбірайте (керівниця громадської організації «Інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір»). Наталія, в свою чергу, пояснює: до таких справ має бути прикута увага громадянського суспільства.

— Ми бачимо, що зараз відбувається навколо справи Шеремета, — підкреслює Бімбірайте. — Тож коли в інтернеті почала з’являтись інформація «стріляв на ураження» замість «самооборона», «трьох браконьєрів», замість «чотирьох» у мене склалося стійке враження, наче навколо цієї справи штучно створюється необхідний фон. Тому на даному етапі я буду надавати медійну та адвокаційну підтримку. Дуже багато людей хочуть допомогти Віталію, але ми поки що їх стримуємо, бо сили можуть знадобитись у майбутньому.

Правозахисники, колеги, друзі та побратими Віталія прийшли підтримати його 17 січня, коли він замість статусу свідка він став підозрюваним.

Системна безкарністьЗа словами Віталія, вирубані дерева продають місцевим мешканцям на будівництво теплиць. Стовбури не розпилюють на частини, залишаючи так звані «стовпи». В середньому діаметр дерев 18-20 сантиметрів, а завдовжки - близько чотирьох метрів. За ціною 100 гривень/метр вже з трьох «стовпів» браконьєр отримує достатньо грошей, щоб покрити витрати на їх вирубку. Григор’єв з напарником 6 січня вже виявили 84 зрубаних пеньки, але хто саме знищив дерева, вони не знають.

Торік онлайн-газета «Вгору» писала про нелегальну вирубку деревини в Голопристанському лісомисливському господарстві. Лише за офіційними даними, сума збитків від чорних лісорубів в період 2015-2019 років по цьому ЛМГ сягнула 330 мільйонів гривень. Браконьєри, не приховуючись, випилювали (та продовжують це робити) сотні сосен, висаджених 60 років тому для стримання наступу пісків на навколишні населені пункти. Переважна більшість деревини використовується для опалення теплиць.

Покарання ж за нелегальну вирубку лісу наздоганяє браконьєрів так само повільно, як і ростуть сосни, які вони спилюють. З 2017 року лише в Голопристанському районі було відкрито 207 кримінальних проваджень щодо незаконної вирубки лісу, з яких закриті 140, а до суду дійшли лише чотири. Сума штрафів за трьома з чотирьох справ — 850 гривень. За словами місцевих підприємців, що намагаються займатись легальною заготівлею деревини, «чорні лісоруби» особливо пильно стежать за справою Григор’єва. В залежності від результатів, вони можуть отримати повний «карт-бланш» на вирубку херсонських лісів.

P.S. Поки матеріал готувався, 17 січня Віталію повідомили про підозру у скоєні злочину, передбаченому ст. 118 Кримінального Кодексу України: «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» - карається виправними роботами на строк до двох років, або до трьох років обмеження волі, або до двох років позбавлення волі.

Про це повідомила директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва:

Процесуальні дії тривали понад п’ять годин. Тепер правоохоронці клопотатимуть у суді про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Правозахисники, друзі та побратими Віталія з цим не згодні: адже чоловік не переховується і нікуди не тікатиме. А, крім того, він проходить свідком по іншій кримінальній справі, відкритої проти браконьєрів, тож має виїжджати до Голої Пристані та в лісництво.

https://khersonline.net/lenta/152179-ls-chi-zhittya-detal-rezonansnogo-vbivstva-brakonyera-na-hersonschin.html

Далі...

Никак не угомонятся лесные браконьеры на Херсонщине

И снова – незаконная порубка деревьев, на сей раз в Голопристанском районе Херсонской области.

Браконьеры успели спилить 14 дубов, ясеней, белых акаций в лесополосе возле села Бехтеры.

О правонарушении полицейским сообщил местный житель.

Открыто уголовное производство, лесных браконьеров ищут.
Источник https://kherson.net.ua/news/nikak-ne-ugomonjatsja-lesnye-brakonery-na-hersonschine

Далі...

Лесника, который застрелил на Херсонщине браконьера, отстранили от рейдов

Делом об убийстве лесником мужчины, который незаконно рубил деревья в Голопристанском лесхозе, занимается Государственное бюро расследований. Действия подозреваемого квалифицируются как умышленное убийство при превышении пределов необходимой обороны или превышении мер, необходимых для задержания преступника. Об этом журналистам рассказал заместитель начальника Главного управления Нацполиции Николай Вербицкий:

"Человек, который стрелял, является работником лесоохотничьего хозяйства. Поскольку такие лица наделены правоприменительных функций, должны составлять административные протоколы и относятся по закону к категории правоохранителей, мы сообщили об этом факте в Государственное бюро расследования. Они с самого начала занимались этим событием. Они проводили следственные действия. Информация, которой мы владеем, — это квалифицированы действия подозреваемого лица по статье 118 [Уголовного кодекса Украины, — ред.]. Это убийство при превышении необходимой обороны, а также границ для по содержания преступников ".

Виталий Григорьев журналистам по телефону прокомментировал ситуацию:

"Это было где-то в 17:10 — 17:15, судя по тому, что в 17:19 я позвонил в полицию, чтобы сообщить о содеянном. Их, браконьеров, было четверо, в чем и была опасность. Протаранив меня, они завладели б оружием. Когда начал таранить меня автомобиль, другие исчезли из поля зрения. Я действовал в рамках действующего законодательства. Другого выбора у меня не было: или быть сбитым автомобилем, или … Думал, что он остановится после трех предупредительных выстрелов вверх. Стрелял по автомобилю, а не по водителю. Пуля пошла на повышение и попала в центр стекла. Попасть в водителя не мог. Пот им, анализируя ситуацию, — водитель наклонился, чтобы надавить на газ и меня сбить, поэтому оказался на траектории полета пули. Напарник был в трех километрах от меня с другой стороны, следил за дорогой. Мы не знали, откуда будут ехать — перекрывали два пути . все экспертизы, все расчеты сделали. меня допросили в качестве свидетеля. Обвинение мне не предъявлено. Я пока прохожу как свидетель. по этом случае выдвинули 118-ю статью. Идет следствие. В связи с тем, что произошло, меня отстранили от рейдов, пока идет служебное расследование. От работы меня пока не отстранили".

Что известно:

Работник лесного хозяйства в селе Малые Копани Херсонской во время рейда обнаружил четырех человек, которые незаконно вырубали лес.

Во время конфликта, лесник застрелил 39-летнего мужчину из охотничьего ружья. Погибший пытался переехать работника лесные на автомобиле.

Правоохранители установили личности еще трех браконьеров. По факту незаконной вырубки леса возбуждено

http://kherson-news.info/society/lesnika-kotoryi-zastrelil-na-hersonshine-brakonera-otstranili-ot-reidov/

Далі...

Лісопорушники почали чинити опір та втікати з місця вчинення злочину

Приблизно о 17:00, групою оперативного реагування державної лісової охорони державного підприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» на межі земель Малокопанівської сільської ради та кварталу 1 Виноградівського лісництва, було виявлено чотирьох лісопорушників, які здійснювали незаконну заготівлю деревини. 

Під час їх затримання, лісопорушники почали чинити опір та втікати з місця вчинення злочину, троє осіб зникли з місця скоєння порушення, а четвертий сів за кермо автівки «Нива» ВАЗ 2121 та намагався здійснити наїзд на працівника державної лісової охорони ДП «Великокопанівське ЛМГ». 

В цілях самооборони працівник ДЛО здійснив попереджуючі постріли у повітря, на який лісопорушник не відреагував, продовжуючи спрямований рух на працівника державної лісової охорони, з ціллю зупинки автомобіля та з метою самозахисту працівником ДЛО було здійснено постріл по радіатору автомобіля, але в результаті рикошету куля пробила лобове скло автомобіля і поранила лісопорушника. Травма виявилась несумісна з життям. Всі учасники надзвичайної події були затримані поліцією. Ведуться слідчі дії.

Адміністрація Херсонського ОУЛМГ за матеріалами ДП «Великокопанівське ЛМГ»

‎Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства‎ до Група "Лісівники Херсонщини"

facebook

Далі...

Крадений ліс перевозили човнами

28 грудня біля 14 години під час чергового рейду інспекторами держслужби охорони НПП «Нижньодніпровський» Козацького відділення в районі с. Миколаївка (біля насосної станції) було помічено човен з рубленим лісом (див. фото). Громадяни, що їхали в човні, вчинили опір під час затримки і травмували начальника відділення. Але не дивлячись на загрозливу поведінку, браконьєрів було затримано, викликано черговий наряд поліції та представників Бериславського відділення лісництва. Встановлено особистість правопорушників: працівник Миколаївської насосної станції та лісник (!!!) Бериславського відділення ДП «Каховське лісове господарство» громадянин Ковтун.

Фізичні ушкодження, спричинені браконьєрами при виконанні службових обов’язків начальнику Козацького відділення держслужби охорони парку, були зняті в Бериславській районній лікарні і зафіксовані працівниками поліції при складанні відповідного протоколу правопорушень.

Співробітники Бериславського лісництва знайшли місця незаконної рубки та підрахували збитки.

Розслідування триває.

Сегодня, 18:35

http://ksza.ks.ua/news/society/86727-kradeniy-ls-perevozili-chovnami.html

Далі...

У Херсонській області відновлюватимуть лісосмуги

У Голопристанському та Олешківському районах Херсонської області розпочнуть та відновлення лісосмуг. Передає AgroTimes

Про це повідомляє департамент агропромрозвитку Херсонської облдержадміністрації.

«Однією із умов ефективного агровиробництва на Херсонщині є наявність лісосмуг, які затримують сніг та зберігають вологу для майбутнього врожаю, не дають зливам змивати родючий грунт з полів, стримують вітер та пилові бурі. Проте через відсутність справжнього, відповідального господаря полезахисні насадження, які є постійно діючим, дешевим і надзвичайно ефективним фактором захисту землі від ерозії та посух, безщадно знищуються” , — йдеться у повідомленні.

За даними ОДА, через знищення лісосмуг та пожежі лісів, фермери Голопристанського та Олешківського районів уже не перший рік втрачають урожай через вітрову ерозію ґрунту.

У 2020 році обласна влада спільно з проєктом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) на Херсонщині відновлюватимуть лісосмуги.

Проєкт передбачає в першу чергу визначення права власності та користування лісосмугами, обстеження, інвентаризацію, а потім – насадження лісосмуг.

За розрядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.12.2019 року № 898, передбачається вжиття додаткових організаційних заходів щодо збереження полезахисних лісових смуг, зокрема проведення інвентаризації та розробку механізму передачі лісових смуг новим власникам.

Запис У Херсонській області відновлюватимуть лісосмуги спершу з’явиться на AgroNews.
Powered by WPeMatico

https://provinciya.net/u-hersonskij-oblasti-vidnovlyuvatimut-lisosmugi/

Далі...

На Херсонщині починають відновлювати лісосмуги

Триває облаштування нової лісосмуги у Голопристанському районі Херсонщини

— Хижацьке вирубування лісосмуг на Херсонщині уже призвело довтрати більше ніж половини їх площ. Наше завдання – показати, що відновлення захисту полів дасть змогу збільшити їх врожайність на 25-30 відсотків. Для цього потрібно визначити,скільки саме рядів насаджень буде в лісосмузі – два, три чи п'ять, які породи дерев та чагарників найкраще виконуватимуть захисну функцію. Із цим допоможе Всесвітня продовольча організація – вона замовила і проект експериментальної лісосмуги, і оплатила вирощування саджанців для неї, — пояснив директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Олександр Глод.

— Насадження полезахисних лісосмуг — частина проекту інтеграції земельних ресурсів на деградованих ландшафтах українського степу. Він передбачає також тренінги у рамках «Польової школи фермерів», сприяння їм у боротьбі з опустелюванням земель. Проект триватиме до кінця липня наступного року, і надалі можна бути подати заявки на його продовження, — зазначає польовий офіцер FAO Олександр Димов.

Втім, для Херсонщини зараз проблема не тільки в тому, щоб якомога швидше відновити лісосмуги, які обороняють край від «чорних» буревіїв. Адже за кілька років молоді деревця так само залюбки вирубуватимуть браконьєри, котрі займаються продажем «дармової» деревини. «Безгоспні» насадження потрібно взяти на баланс місцевим громадам, забезпечивши їх охорону та збереження – в тому числі, й за грантові кошти міжнародних та вітчизняних організацій. А для аграріїв має стати вигідним створення нових лісосмуг, каже директор Степової філії Українського НДІ лісового господарства Олександр Глод.

Новий день

Всесвітня продовольча організація (FAO) спільно з українськими науковцями розпочинає досліди з відновлення лісосмуг на Херсонщині.

Біля села Великий Клин у Голопристанському районі області вже з'явилися перші такі зелені оборонці поля – два ряди саджанців дубу звичайного, гледичії та жимолості завдовжки у 2,240 кілометри. Землі для цього надав Інститут водних проблем меліорації, а виростили та з любов'ю висадили деревця (на знімку) працівники Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства – за угодою з FAO, та завдяки її фінансуванню.


Це можливо, якщо держава допоможе із стимулюванням таких проектів. І не обов'язково для цього передбачати великі гроші в бюджеті: непогано може спрацювати хоча б надання пільг зі сплати земельного податку чи зменшення ставки ПДВ з урожаю у вигляді компенсації за витрати хліборобів на облаштування захисних насаджень.

Іншої альтернативи немає: згаємо час на балачки, і пустеля «постукає в двері». А хліб у пустелі, як відомо, не росте.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

Далі...

В Голопристанском лесу участковый и лесник поймали незаконного порубщика

Сегодня, 7 декабря утром участковый Голопристанского отделения полиции с лесничим у с. Новая Збурьевка застали 37-летнего местного жителя мужчину, который незаконно пилил сосны.

Как сообщает облУМВД, он успел спилить 4 сосны и уже загружал бревна в прицеп автомобиля. Мужчина пояснил, что спилил деревья для отопления своего дома.

Полицейские изъяли бензопилу, авто с прицепом и древесину. В ЕРДР внесены сведения по ч.1 ст.246 УК «Незаконная порубка или незаконная перевозка, хранение, сбыт леса».

7 Декабря, 19:47

Далі...

Херсонські ліси гинуть на очах

Їх існуванню загрожують неконтрольовані незаконні рубки і системна корупція на всіх рівнях.

На Херсонщині майже 70 тисяч гектарів лісу. Це лише близько двох відсотків площі області. Та попри це Херсонщина займає перші місця в Україні за обсягами нелегальних рубок. За даними обласного управління лісомисливського господарства, збитки від лісових браконьєрів за останні чотири роки сягнули більше трьохста сорока мільйонів гривень. Унікальний штучний ліс, що мав зупинити наступ пісків, скоро може втратити свою рятівну роль.
Від хижацьких вирубок найбільше потерпають ліси Голопристанського району Херсонщини. Тож онлайн-газета «Вгору» спробувала розібратися, хто знищує їх, чому це стало можливим та куди зникають десятки тисяч кубометрів деревини.

Лісові «захисники» з бензопилами

За словами підприємців, що заготовляють деревину в рамках законів, браконьєрська вирубка набула промислових масштабів з 2017 року. Тоді у цих лісах помітили людей, як кажуть, «спортивної зовнішності», що представилися членами громадської організації «Добровільна спілка по збереженню лісів України». Вона зареєстрована у селищі Приозерне Херсонської міської ради. За даними відкритого реєстру громадських об’єднань, керівник організації — Андрій Богомолов, а серед засновників - його брат Леонід Богомолов та Анастасій Остроумов. Члени ГО домовилися з Голопристанським лісомисливським господарством про спільні рейди для збереженню лісових насаджень.



Але, як стверджують обізнані люди, замість патрулювання та захисту лісів члени організації взяли під свій контроль та поставили на потік хаотичні рубки у Збур’ївському та Гладківському лісництвах Голопристанського лісомисливського господарства. Зараз у навколишніх лісах працюють близько двадцяти браконьєрських груп, яких люди поза очі називають «махновцями».
Керівник цієї громадської організації Андрій Богомолов відмовився спілкуватися з журналістами онлайн газети «Вгору».
Також ми намагалися взяти коментар у головного лісничого Збур’ївського лісництва Юрія Куролєсова. Але він також не захотів будь-що коментувати.



За словами тимчасового старости Старозбурївського старостинського округу Віктора Маруняка, лісники та правоохоронці не можуть не знати про те, що відбувається в лісах:

— Без згоди від лісівників чи від поліції спилюавати таку кількість дерев упродовж тривалого часу було б неможливо, — завпевняє Віктор Маруняк. — А кожна вкрадена деревина — це десь тисяча гривень в кишені чорних порубщиків.

З ним згодні і легальні лісоруби. За їх словами, Олексій Андрющенко, кум Юрія Куролєсова, є учасником однієї з браконьєрських груп, що орудують в лісах. І це лише один приклад з багатьох, коли родинні зв’язки допомагають правоохоронцям та лісникам не помічати «чорних лісорубів», впевнені місцеві мешканці.

Пеньки є, порушників нема

Начальниця Херсонського обласного управління лісомисливського господарства Тетяна Касіч каже, що вони ловлять браконьєрів, та звертаються до поліції.

Але що з браконьєрами відбувається далі — не в курсі.

Начальниця Херсонського обласного управління лісомисливського господарства Тетяна Касіч не впевнена у результативності роботи правоохоронних органів.

Всього, з 1 січня 2015 по 1 листопада 2019 року, лісівники виявили 164 факти незаконної вирубки лісу в Голопристанському районі. З них у 157 випадках порушників не виявлено. За словами Тетяни Касіч, охороняти ліси майже немає кому:

— У нас галузь не фінансується з 2016 року, — бідкається Тетяна Касіч. — І, на жаль, у нас було дуже велике скорочення штату, люди звільнялися, бо не отримували зарплату рік-два. Не було можливості підготувати документи для офіційних рубок — тобто, навіть лісництва не могли законно самі в себе заготовляти дрова! Але вже з цього року нас включили в спецфонд державного бюджету, ми почали отримувати зарплату, люди починають повертатися на свої робочі місця.

А за даними поліції, з 2017 року по Голопристанському району щодо незаконної вирубки деревини було відкрито 207 кримінальних проваджень, 140 з них вже закриті. До суду дійшли лише 4 кримінальних провадження.

Браконьєрів необхідно затримувати лише «на гарячому», бажано одраз з документами та двома свідками. Хоча, за словами Маруняка, навіть після цього їх відпускають.

Як пояснюють у головному управлінні Нацполіції по Херсонській області, довести факт браконьєрської вирубки вкрай складно. Серед причин — недосконале законодавство, необхідність складних та довготривалих експертиз та відсутність нормативно-правових можливостей притягнення до відповідальності ймовірних порубщиків.



Саме тут, в Голопристанському районі, де розташовані Збур’ївське та Гладківське лісництва, браконьєри знищили десятки тисяч дерев. Сума збитків — більше 312 мільйонів гривень.





Вирубка ведеться не тільки в лісах, що підступають до сіл. Люди стверджують, браконьєри також орудують на території військової частини, між селами Таврійське та Нова Збур’ївка. Але пересвідчитися в цьому на власні очі журналісти онлайн-газети «Вгору» не змогли — назустріч автівці зі знімальною групою вийшов військовослужбовець та заборонив заходити до лісу.

Червоним на карті позначені деякі з кварталів лісництва, де браконьєри активно вирубують ліс. На декількох з них розташована військова частина.

Підрахувати площу знищених гектарів вкрай складно — при самовільних порубках фіксується лише кубатура. По Херсонські області вона становить 59 588 кубічних метрів деревини, в той час як по Голопристанському району вирізали більше 90% цієї кількості — 56 875 кубічних метрів. Це, приблизно, 1100 вантажних вагонів.



Загалом, за словами Тетяни Касіч, вся незаконно добута за останні чотири роки деревина дорівнює обсягу легальної заготівлі Херсонщини за рік-півтора.

Сокира – дрова - помідори…

Головний ринок збуту краденого лісу Голопристанського району — це села.
Їх мешканці купують деревину на дрова. За словами Віктора Маруняка, на опалення середнього господарства з 2-3 теплиць у сезон потрібно 3-4 тракторних причепи дров. Адже більшість теплиць опалюються дуже прожерливими буржуйками (по 3-4 на теплицю).

Теплиці Малої Кардашинки.

За приблизними підрахунками легальних лісорубів, у сезон теплиці навколишніх сел «споживають» 15 тисяч кубометрів деревини. Це близько 300 вантажних вагонів

— Тільки Стара Збур’ївка витрачає в рік на дрова близько 7-ми мільйонів гривень, — підрахував Віктор Маруняк. — Ці гроші можуть йти в бюджет лісництва, а не в кишені «чорних лісорубів». Якщо раніше, 20-30-40 років тому, це була налагоджена система, де людина могла купити в лісництві дрова, то зараз цієї системи не існує, а у людей все ще є попит.

У Старій Збур’ївці офіційно мешкають трохи більше 2400 людей, а половина села газифікована. У Голопристанському районі живе майже 45 000 людей.



В свою чергу, Маруняк впевнений — як тільки лісництва знову почнуть заготовляти дрова, «чорні лісоруби» зникнуть:

—Коли є потреба в дровах, її треба задовольняти. І має задовольняти офіційна структура -лісництво. І тоді все, тоді необхідність купувати дрова у чорних лісорубів просто відпаде. Вони зникнуть як клас. Вони будуть непотрібні.

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проєкту «Тест на законність» Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» через проєкт «Підвищення ролі громадянського суспільства в нагляді за державними фінансами», який впроваджується за підтримки Європейського Союзу.

30.11.2019

Автор Дмитрий Багненко, "Вгору"

Опубліковано в Наші Розслідування

Далі...

Степ чи ліс у масштабах століть. Інтерв’ю з краєзнавцем

Херсонський сосновий ліс — унікальне явище для української природи. Його висадили 60-70 років тому в пісках Нижнього Подніпров'я для стримування наступу барханів на населені пункти.

Та що передувало появі піщаних кучугур на Херсонщині? Чи дійсно так необхідний хвойний ліс у Північночорноморських степах, чи правда, що тисячі років тому тут вже росли сосни та чому треба купувати живу ялинку на Новий рік — про це ми вирішили розпитати відомого херсонського краєзнавця Михайла Підгайного.

Цей матеріал — перший в серії статей онлайн-газети «Вгору» про знищення херсонських лісів.

Михайло Підгайний. Фото з архіва "Вгору"

- Чому в нас взагалі вирішили садити сосну?

- Сосна — це дерево-піонер, його садити найлегше. Дерева піонери — береза, сосна — можуть рости на скелях, на чистому піску. Всім іншим потрібен ґрунт - хоч якийсь. Так що вибору було не багато: або сосна, або береза.

- А чому не береза?

- Сосна більш технологічна: її зручніше садити. І сосна трохи несприятливіші умови може витримати, ніж береза.

- Тобто, цей сосновий ліс — він таки не характерний для наших степів?

- Як сказати. Сосна — це така культура, яка здатна рости скрізь. Люди її колись тут вирубали ще, напевно, в бронзовому столітті.

- Це та сама Гілея?

- Гілея — це дубові ліси. А в нас, у Кардашинському болоті, проводили безліч аналізів викопного пилку. І по ньому можна встановити, чи росла тут колись сосна. Питання було дискусійним, бо сумнівалися — а може цей пилок занесло з Криму або звідкись з півночі. Але зараз це питання вирішене в науці — за допомогою Кардашинського болота.

Я думаю, що сосна тут цілком може рости в дикій природі. Це видно хоча б з того, що вона самосіється. Є маса місць, де сосна росте без втручання людини. Скрізь, де є пониззя, сосна росте. Уздовж траси Олешки-Гола Пристань, наприклад, це добре видно.

Значить, можна з впевненістю  стверджувати, що вона тут і була, колись, дуже давно, до людей, це 100 відсотків.

Інша справа, що сосна і береза — це рослини-піонери. Тобто з них починається заростання після згарищ  та ураганів. А потім вже, з-під сосни та берези, починає рости дуб. І виростає дубовий ліс, який тисячі років існує. Це кінцева стадія процесу.

Це вже зараз видно. Йдеш по сосновому лісі — тут дубок, там дубок. Їх жолуді по сосняку  розносять птахи та звірі. Тож через тисячу років тут відновиться та ж сама Гілея, яка була при Геродоті. Але для цього має минути   час і, знову ж таки, якщо  вціліє сосновий ліс. Бо якщо відбувається верхова або, навіть, низова пожежа, все згорає і, природно, маленький дубочок, якому 3-4 роки, теж гине.

- Але ж залишилися дуби на Кінбурнській косі?

- Це реліктові дуби. Ті, які лишилися з якихось давніх часів. Там все вирубали під час російсько-турецьких воєн. Там зберігся Волижин ліс, під Олешками росте  шість дубів. Під Буркутами є невеликий дубовий гай. Але вони всі 100-річної давнини, молодих там особливо немає.

Те, що тут дуб чудово росте — це зрозуміло, навіть не варто сперечатися. А чому сосні погано? Тому що хвойні дерева не дають кореневу поросль. Пиляй, скільки завгодно ту ж акацію, вона одразу дасть кореневу поросль і через 20 років відновиться той же акацієвий ліс. А якщо ти вирізав сосновий ліс — то все, вже треба садити новий, а краще і не садити, нехай степ там відроджується.

- Тобто, буде все-таки степ, а не піски?

- А чому ж на Херсонщині зник степ? Чому Гілея була оазисом у степу? Тут, на Херсонщині, куди не глянь — озера, болота. Піски акумулюють атмосферну воду. Води тут дуже багато, але якщо на ці землі загнати овець ... Вівчарство — найстрашніший руйнівник степу, особливо на пісках. Вівця тварина гірська, вона пересувається щільним стадом. По гірських стежках у Криму, в Карпатах — це зручно, там вівця в своєму природному середовищі. А в степу вона, йдучи таким тісним потоком, одразу ж руйнує всю екосистему. Особливо на піску — там, де проходить стадо овець, одразу  залишається пустеля. Саме вівці перетворили Гілею в піщану пустелю. Вода на метровій глибині є, але поверхневий шар вівці розбили. А пісок має властивість з одного боку атмосферну воду накопичувати, а з іншого — при спеці він її швидко віддає.

Коли вівці степ знищили, він почав рухатися, бо пісок голий і заростає дуже повільно. А овець пасли до кінця 80-х, початку 90-х. Ось зараз перестали їх розводити, слава богу, і рано чи пізно тут буде Гілея. Тож тут повинен вирости сосновий ліс, це років двісті-триста. А вже з-під нього потім виростає дубовий - теж років триста. Це за умови якщо не буде пожеж і вівчарства.

- Але для цього необхідно садити новий сосновий ліс?

- Я взагалі не волів би садити новий. На пісках є така особливість — дуже швидко відновлюється степ. Якщо чорнозем або темно-каштанові ґрунти розорати, то на їх місці вбитий степ відновлюється століттями. А на пісках — теж їх особливість — буквально через 5 років ковила цвіте, степ відновився. І навіщо його засаджувати знову лісом? Адже вівчарства немає. Але людина  не завжди розуміє цінності степу. Степ для неї — це земля гуляє. А ліс —  значить можна з нього мати якийсь зиск. А ми ж живемо в зоні степу, тож нехай буде степ.

- А цінність його в чому?

- Ні в чому! Просто красива природа, дика. Це її цінність. Споживацьке ставлення до природи потрібно викорінювати, ось в чім справа. Тоді все буде добре. І знову ж таки — гроші можна заощадити. Навіщо садити ліс? Для чого? Вівчарство нема, піщаних дюн більше не буде. Що, бюджетні гроші чиновникам кортить освоювати? Природа візьме своє, рано чи пізно.

А більшості людей пташку шкода. І їм пояснювати якісь ази важко. Як, наприклад, з цими ж новорічними ялинками. Це просто ідіотизм: «давайте купимо пластикову ялинку, це краще, ніж живе дерево рубати». Пластикова ялинка —  удар по природі в тисячу разів небезпечніший, ніж зрубане деревце! Але люди бояться живе дерево зрубати. Так ви ж їсте хліб, його на полях вирощують! Чим ця плантація, де ялинки новорічні ростуть, відрізняється від кукурудзяного поля?

Потім їм пояснюєш, що штучно посаджені сосни все одно, на 90%, треба вирубувати. Їх же садять дуже щільно, а поки вони ростуть, їх треба проріджувати, робити рубки догляду протягом 30-40-50 років, тоді дерева не заважають одне одному. Ці новорічні ялинки все одно зрубають. Це для багатьох людей взагалі дивина. Вони вважають, мовляв, має спрацювати природний відбір  А якщо не вирубати, то згодом будь-яка низова пожежа перейде в верхову і все згорить.

Ліс же наш штучний, отже, і стежити за ним повинна людина.

https://vgoru.org/index.php/rozsliduvannya/nashi-rozsliduvannya/item/47834-step-chy-lis-u-masshtabakh-stolit-interviu-z-kraieznavtsem

29.11.2019

Автор Дмитрий Багненко, "Вгору"Опубліковано в Наші Розслідування

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проєкту «Тест на законність» Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» через проєкт «Підвищення ролі громадянського суспільства в нагляді за державними фінансами», який впроваджується за підтримки Європейського Союзу.

Далі...

Розслідування: Херсонські ліси гинуть на очах. ВІДЕО

На Херсонщині майже 70 тисяч гектарів лісу. Це лише близько двох відсотків площі області. Та попри це Херсонщина займає перші місця в Україні за обсягами нелегальних рубок. За даними обласного управління лісомисливського господарства, збитки від лісових браконьєрів за останні чотири роки сягнули більше трьохста сорока мільйонів гривень.

Унікальний штучний ліс, що мав зупинити наступ пісків, скоро може втратити свою рятівну роль. 

Від хижацьких вирубок найбільше потерпають ліси Голопристанського району Херсонщини. Тож онлайн газета «Вгору» спробувала розібратися, хто знищує їх, чому це стало можливим та куди зникають десятки тисяч кубометрів деревини.

vgorunews

Далі...

Верхньорогачицькі поліцейські викрили трьох громадян, які займались незаконною порубкою лісу

На вихідних поблизу с. Ушкалка співробітники Верхньорогачинського відділення поліції затримали на «гарячому» трьох зловмисників, які спилювали дерева. На місце події виїхала слідчо-оперативна група та представники районного лісництва. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.

Поліцейські встановили, що незаконним спілом дерев займались троє мешканців Горностаївського району. Злочинці встигли спилити кілька дерев в’яза.

Лісники склали у відношенні порубщиків адміністративні матеріали за ст.65 КУпАП «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» та ст.105 «Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів».

ВЧЕРА, 17:19

Далі...

За минулу добу на Херсонщині поліція відкрила кримінальні провадження за незаконну порубку лісу

Вчора в поліцію Херсонщини звернулись лісники Олешківського та Горностаївського лісництва. В обох районах були виявлені свіжо спиляні пеньки від дерев білої акації. Загалом лісові браконьєри спилили 40 дерев. Наразі поліція встановлює особи правопорушників та суму збитків завдану лісовому господарству.


За обома фактами слідчими в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу».

Поліція Херсонщини звертається до громадян: якщо ви стали свідками порубки дерев або володієте інформацією про осіб, які займаються незаконним видобутком та продажем деревини, прохання повідомляти в поліцію за номером «102». Анонімність гарантується.

Відділ комунікації поліції Херсонської області
https://hr.npu.gov.ua/news/novini/za-minulu-dobu-na-xersonshhini-policziya-vidkrila-kriminalni-provadzhennya-za-nezakonnu-porubku-lisu/

Новини 23.11.2019 11:29
Херсонська область: https://hr.npu.gov.ua/news/novini/za-minulu-dobu-na-xersonshhini-policziya-vidkrila-kriminalni-provadzhennya-za-nezakonnu-porubku-lisu/

Далі...

На Херсонщині поліція продовжує здійснювати контроль за обігом деревини

Наразі на території Херсонської області законність кожного перевезення лісосировини ретельно перевіряється. Вчора працівники поліції Херсонщини виявили два таких факти.

Близько опівдня до чергового офіцера Олешківського відділення поліції надійшло повідомлення від співробітників управління патрульної поліції, що на 16 км автодороги Херсон-Керч був помічений автомобіль «ЗІЛ», завантажений стовбурами дерев. Як з’ясувалося, транспортний засіб перевозить дрова сосни об’ємом 9 куб.м.

О пів на шосту вечора в тому ж Олешківському районі екіпаж групи реагування місцевого відділення поліції на автодорозі між селами Підстепне та Козачі Лагері зупинили автомобіль «ГАЗ 53», в кузові якого знаходилась також деревина сосни об’ємом 5 куб.м.

Кожне з цих перевезень було перевірене слідчо-оперативною групою. Водії надали товарно-транспортні накладні. Поліцейські перевірили їх достовірність та наявність квитанцій про сплату. Після чого транспортні засоби поїхали до місць призначення.



Поліція Херсонщини закликає небайдужих громадян до співпраці в виявленні фактів незаконної порубки лісу, перевезення та подальшого продажу деревини. У таких випадках прохання терміново телефонувати за номером «102». Анонімність гарантується.

Відділ комунікації поліції Херсонської області


Превентивна робота 19.11.2019 10:48

Херсонська область: https://hr.npu.gov.ua/news/preventivna-robota/na-xersonshhini-policziya-prodovzhuje-zdijsnyuvati-kontrol-za-obigom-derevini/

Далі...