Гройсман пообещал выращивать леса

Обещанная премьером аэрофотосъемка так и не проведена.

Правительство разработает программу восстановления лесных фондов Украины, заявил премьер Владимир Гройсман.

При этом, исходя из сообщения на сайте правительства, поручение Гройсмана провести аэрофотосъемку лесов, которое он дал еще в июле, до сих пор не выполнено.

"Правительство закажет аэрофотосъемку лесов Западной Украины, где есть густые массивы, для того, чтобы проанализировать масштабы вырубки лесов за последнее время", - сказано в сообщении со ссылкой на слова Гройсмана.

Он также пообещал, что совместно с народными депутатами будет создана рабочая группа для выработки стратегии в этой сфере.

При этом Гройсман сообщил, что певица Руслана Лыжичко дала ему "подробную и очень неутешительную информацию относительно вырубки карпатских лесов, которая была собрана возглавляемой ею экспедицией".

Премьер обратил внимание, что власти начали бороться с незаконной вырубкой лесов - возбуждены уголовные дела, есть арестованные.

Напомним, в 2015 году в Украине незаконно вырубили 24 тыс. куб. м леса, сообщило Гослесагентство.

http://lb.ua/news/2016/09/30/346662_groysman_poobeshchal_virashchivat_lesa.html

Далі...

Не дамо лісу “врізати дуба”!

З кожним роком ліси Львівщини масово незаконно чи то під виглядом санітарних рубок “вичищають”

Олена Петришин №112 (1871), четвер, 29 вересня 2016

Про те, що в Україні незаконно збагачуються на деревині, говорять давно, багато, але безрезультатно поки що. Тим часом, лісовози із колодами один за одним, часто по ночах, “аби зайві очі не бачили”, потроху вивозять деревину. Колись дрімучі та густі ліси тепер перетворюються на страшні лисі місцини…

Дуже сумно це все… Бачили б це наші діди-прадіди, які віддавна вірили, що в деревах вся міць та сила, а також життєва енергія народу! 

Сучасне покоління ж, певно, ще від шкільних років добре знає, що ліси – то легені планети. Та, вочевидь, ті, хто щодня наповнює кишені краденим лісом, дихати на повну не хочуть. І нам не дають… Ліси рідшають, бо “зсихаються”…на папері, мабуть. Бо хтось (ключове тут “хтось”) вирубує ліс незаконно. Питання: невже директори лісогосподарських підприємств не знають, хто масово вночі чи навіть посеред білого дня погружає на вантажівки кубометри деревини?! Навряд чи… Хіба керівники не знають, хто ходить по лісу, як по супермаркету, вибираючи найдорожчі породи дерев, і головне здорові дерева, а не зсохлі? А скільки в області працює мало підпільних пилорам? Нам тільки обіцяють, що якось вирішать проблему, але віз і нині там. 

“Наша лісовозна мафія починає жити після десятої години вечора, коли в селі вже всі лягають спати, тоді і везуть наш “кругляк”. Я не впевнена, що це планова вирубка, що це працюють лісництва. Хто ж працює вночі? Насправді у селі зробили ямковий ремонт, але він зовсім протримається недовго, тому ті лісовози за собою везуть не тільки наш ліс, але й нашу дорогу. Ще цікаво, час від часу ходять легенди, що наш ліс сохне, тому треба терміново його вирубувати, або кажуть, що ліс згорів, але не важко здогадатися, хто перед тим його вирубав, а потім спалив територію, сфальсифікувавши подію під пожежу. Але насправді лісопилки у селах процвітають навіть тоді, коли заборонили вирубку лісів. Шкода дерев і шкода людей, які потерпають від паводків або ж засухи, бо вони ще досі не зрозуміли, що терплять тому, що хтось масово “підстригають” ліс”, – жаліється “Пошті” жителька Старосамбірщини.

У серпні за рішенням голови Львівської облради Олександра Ганущина було створено робочу групу з депутатів, представників ЛОДА й лісових господарств області на чолі із заступником облради Володимиром Гірняком. У вівторок, 27 вересня, депутати Львівської облради на сесії доповнили систему механізмів щодо контролю за лісами Львівщини. За відповідне рішення “Про запровадження механізмів громадського контролю за використанням та відтворенням лісових ресурсів області” проголосували 50 депутатів. Серед головних пунктів прийнятого рішення: провести моніторинг діючих пилорам, в тому числі нелегальних, перейти від загальних рубок до вибірково-поступових, запровадити електронний облік деревини. Водночас депутати ініціювали зміну самого підходу до вирубування лісів – від суцільного до природного. З цією метою департамент екології Львівської ОДА спільно з обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Лісотехнічним університетом підготують і скерують на розгляд Мінекології та Держлісагентства України актуальні пропозиції щодо зміни підходу до вирубок.
“У своїй роботі ми перш за все керувалися бажанням максимально зберегти ліси Львівщини та примножити їхні багатства. Наш регіон має колосальний ресурс. Однак користуватися ним треба грамотно. Наразі ж бачимо хворі ліси, масове всихання смерек та сосен, але разом із тим маємо справу з незаконними вирубками, нелегальними пилорамами”, – наголосив Володимир Гірняк.

“Ні!” підпільним пилорамам та лісовому безладу 

“Обласна рада вимагає від усіх лісокористувачів області – державних, комунальних, військових, закладів науки чи освіти, зробити пріоритетом у своїй діяльності відновлення лісу, а не його комерційну експлуатацію. Ще одна вимога часу – максимальна прозорість у лісовому господарстві. Прийняте рішення також вимагає через конкурси визначати підрядників для лісозаготівлі – тобто ті бригади, які лісгоспи залучають до рубок. Облрада також звертає увагу на негайну підготовку ефективних заходів з попередження та ліквідації наслідків всихання ялинових насаджень в Карпатах та соснових насаджень в рівнинній частині Львівщини”, – зазначив у своєму блозі на zaxid.net депутат, голова постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації облради Андрій Білоус.
На його думку, неабияк важливо, що депутати нарешті взялись і за нелегальні пилорами, яких в області чимало – про це, здається, знають всі.
“Облрада своїм рішенням дає доручення Львівській облдержадміністрації спільно з Державною фіскальною службою Львівщини, територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області та поліцією провести моніторинг функціонування пилорам та іншого устаткування первинної переробки деревини на території Львівщини. Вимагаємо від правоохоронців провести роботу з виявлення незареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються переробкою деревини. Переконаний, що навіть у межах чинного законодавства ми можемо навести порядок у цій сфері”, - наголошує Андрій Білоус.
Планують обласні обранці навести лад і у військових лісах області. Наразі вони непідконтрольні облраді…
“Значною частиною лісового фонду Львівщини розпоряджаються військові. Ще у 2013 році були прийнято рішення про передачу військових лісгоспів у підпорядкування Державного лісового агентства. З початком російсько-української війни це рішення не поспішали виконувати, бо вважалося, що ці лісгоспи забезпечуватимуть армію. Натомість це робили усі інші користувачі. Тим часом військові лісгоспи ведуть найменш прозору діяльність, а також викликають найбільше нарікань екологів та місцевої влади”, - пояснює Андрій Білоус.
На думку депутата, рішення “Про впорядкування лісокористування на території Львівської області” має цілий ряд додатків з конкретними пропозиціями – які зміни потрібні на загальноукраїнському рівні, щоб реально змінити ситуацію в регіонах на краще.
“Зокрема, Верховній раді пропонуємо внести зміни до Кримінального кодексу в частині посилення відповідальності за незаконну порубку лісу та незаконні операції з лісо- та пиломатеріалами; внести зміни до Земельного і Лісового кодексу в частині створення громадських та приватних лісів на землях, де пройшов процес їх самозаліснення та підвищити статус та повноваження лісової охорони.І найголовніша пропозиція до парламенту – внесення змін до Лісового кодексу в частині погодження матеріалів базового лісовпорядкування з органами місцевого самоврядування та державної виконавчої влади – для того, щоб місцеві громади могли впливати на те, що і в яких обсягах будуть рубати у найближчі 10 років”, - повідомляє Андрій Білоус.

Жорсткі кадрові чистки

На засіданні сесії заступник голови Львівської облради, голова комісії по лісах Володимир Гірняк повідомив про звільнення гендиректора обласного комунального підприємства “Галсільліс” Петра Пешка. Незабаром, зі слів Володимира Гірняка, на цю посаду буде оголошено відкритий конкурс.

“Це наше комунальне підприємство і ми маємо право вносити зміни в його роботу. Окрім кадрових змін, тут необхідно посилити фінансову звітність та зробити доступною інформацію про те, що робиться в наших комунальних лісах”, – наголосив Гірняк.

Окрім того, “Галсільліс” зобов’язали за півроку розробити механізми проведення регулярної картографічної зйомки лісів. Це, на думку обласних обранців, дозволить оперативно моніторити стан комунальних лісів. Виконувати доручення Львівської обласної ради буде вже новий керівник.

“Петро Пешко наразі виконуватиме обов’язки. Проте вже незабаром, після проведення конкурсу, у “Галсільлісу” буде новий керівник”, – резюмував Володимир Гірняк.

Одночасно обласні обранці ініціюють проведення службових розслідувань щодо директорів державних підприємств Славського, Стрийського та Радехівського лісових господарств.

“Ми з робочою групою об’їздили всі ці лісові господарства. По них найбільше зауважень. У Буському районі – масові незаконні вирубки лісів. По решті лісників, до роботи яких ми маємо претензії, вже порушено кримінальні провадження. Це тільки початок. “На мушці” – ще декілька лісників, які наразі обійдуться лише доганами, це перше “китайське попередження”, – наголосив Володимир Гірняк.Так само кадрові зміни облрада ініціює провести у військових лісництвах. Тож обранці звернулись до Міністерства оборони України з пропозицією звільнити директорів Сколівського, Мостиського військових лісництв та ДП “Львівський військовий лісокомбінат”.

Старосамбірський, Буський та Яворівський райони найбільше “славляться” незаконними рубками

Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат Львівської облради, – про прийняте рішення облради щодо лісокористування, покарання для лісників і електронний облік деревини

– Анатоліє Михайловичу, зорієнтуйте, будь ласка, які об’єми лісу маємо на Львівщині. А також, прошу сказати, кому вони належать?

– Загальна площа лісів нашого краю – 692 тис. га Держлісагентству і обласному управлінню лісового та мисливського господарства підпорядковані 62% лісів, 22% належать Галсільлісу, 10 % – військовим, а ті решта 6% – місцевим радам, Службі автомобільних доріг, Лісотехнічному університету, залізниці тощо. 

– Скажіть, будь ласка, що дасть Львівщині прийняте депутатами рішення “Про впорядкування лісокористування на території Львівської області”?

– Це рішення є дуже об’ємне, фундаментальне і покликане навести суттєвий лад у лісовому господарстві нашої області. По-перше, до кінця цього року має бути ухвалена обласна Програма розвитку лісового господарства на 2017-2021 рр., у якій мають бути прописані заходи з лісокористування і, найголовніше, заходи з лісовідновлення, джерела фінансування цих заходів. Ця програма має бути розроблена для всіх лісокористувачів – і державних, і комунальних, і військових. Це така собі стратегія розвитку на найближчі роки лісового господарства. 

По-друге, одним із пунктів рішення є питання, що стосується впорядкування роботи пилорам. Оскільки, пилорами на Львівщині є дуже часто споживачами незаконно зрубаної деревини, то їх роботу треба нарешті впорядкувати – щоб вони були належним чином зареєстровані, а тамтешні працівники працювали офіційно й отримували зарплату “по-білому”, а не “по-чорному”. І, щоби ці пилорами легально купували деревину для переробки. 

Прийняте нами рішення також дасть змогу максимально перейти від суцільної рубки лісу до вибіркової, поступовою – тобто, забезпечити принцип постійності лісу. 

– У проекті рішення є також ціла низка питань, які стосуються удосконалення механізмів громадського контролю у лісництві.

– Так, і це дуже важливо! Вкінці минулого року та на початку цього Львівщина перша в Україні запровадила механізми громадського контролю за вирубуванням лісів. Відтак, представники громадськості сьогодні можуть всі процеси проконтро­лювати, починаючи від планів рубок, обговорення з місцевими громадами цих планів, і закінчуючи відводами лісостоків, призначення суцільних санітарних рубок в області тощо. Ця інформація зараз є у відкритому доступі на сайтах, а тому забезпечує участь громадян у певних лісогосподарських процесах. 

– Одним із пунктів рішення є звільнення окремих лісників, керівників лісових господарств із роботи. Що здебільшого є причиною для їх звільнення? І яке все-таки покарання на них чекає – чи, може, відсторонення від обов’язків і вважається основним покаранням?

– Підставою для визначення конкретних осіб були ті матеріали, які були наданими правоохоронними органами. 

– І стосувались вони здебільшого незаконної вирубки лісів?

– На жаль, так. В основному вони стосувались якраз незаконної вирубки лісів і порушень фінансової господарської діяльності. Власник чи роботодавець на основі перевірок прокуратури і на основі перевірок фінансово-господарської діяльності приймає рішення чи звільняти людину, чи оголосити їй догану. 

– Чи пригадуєте за своєї практики, що працівника лісової галузі притягували до кримінальної відповідальності по заслузі?

– За мій період часу було звільнено близько п’ятьох директорів державних підприємств. 

– Ну, але ж знову-таки мова про звільнення. Лише так карають тих, хто нагріває кишені на деревині?

– Були також випадки притягнення і до кримінальної відповідальності. За вісім місяців цього року тільки по державних підприємствах ми звільнили 10 працівників різних категорій – і лісничих, і майстрів лісу. І 44-ом працівникам оголошені догани. 

– Анатоліє Михайловичу, а який район Львівщини найбільше “славиться” незаконним вирубуванням дерев?

– По державних підприємствах – це Буський і Яворівський райони, і, звичайно, гірські райони – Старосамбірський, зокрема. 

– А як, на вашу думку, в Україні, на Львівщині зокрема, можна подолати проблему незаконної вирубки лісових площ?

– Деякі гарячі голови ставили питання, щоби найближчі десять-двадцять років заборонити взагалі вирубувати ліс. Як на мене, це нонсенс. Бо якщо ліс не вирубувати взагалі, то він буде просто всихатись, пропадати – це буде велика екологічна проблема і вона тільки загострюватиметься. Та й зрештою буде втрачено десятки тисяч робочих місць, які зараз працюють на переробці деревини. Поставити хрест на лісозаготівлі, на рубці лісу не можна. В Кремлі тільки цьому радітимуть з того, як ми своїми ж руками розвалюватимемо нашу економіку. 

Натомість треба діяти розумно, якщо ми справді хочемо зберегти наш ліс. По-перше, треба підвищити загальний життєвий рівень населення. Бо чим вищий цей рівень, тим відповідно менше тих незаконних рубок. Якщо люди мають місце роботи, отримують непогані зарплати, то зрозуміло, що вони менше крастимуть. 

По-друге, треба забезпечити ефективну роботу лісової охорони – зменшити корупцію серед працівників лісового господарства. 

По-третє, встановити адекватні покарання за незаконні рубки, зокрема, ввести кримінальну відповідальність за проведення операції з незаконно зрубаною деревиною, чого сьогодні нема – тобто, транспортування деревини, і її переробка. По-п’яте, треба налагодити тісну міжвідомчу координацію.

– А що дає електронний облік деревини?

– Мова про те, щоби кожна колода деревини, яку заготовляють в лісах, мала відповідне маркування і вносилась в єдину державну систему обліку. Тоді по маркуванню, по бирці, ми б могли визначити, у якому лісгоспі, у якому лісництві чи у якому кварталі заготовлена ця деревина, а також, які її характеристики. Це для того, щоби проконт­ролювати рух деревини. 

Сьогодні державні підприємства, до слова, вже забезпечили електронний облік деревини. Комунальні, військові – ще ні. Але один із пунктів рішення облради, про яке говоримо, якраз зобов’язує їх ввести електронний облік деревини до кінця року. Сподіваюсь, всі вимоги будуть виконані.

Розмовляла 

Олена Петришин

В уряді рекомендують заборонити суцільну рубку лісу

Урядовий комітет підтримав і рекомендував Кабінету міністрів ухвалити нову редакцію Санітарних правил у лісах України, якими накладається низка обмежень на рубку лісу, зокрема повна заборона на суцільні санітарні рубки лісових насаджень. Про це на своїй сторінці в Facebook пише виконувач обов’язків голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юркевич.

“Щойно під час засідання урядового комітету підтримано й рекомендовано уряду ухвалити нову редакцію Санітарних правил у лісах України! Правила жорстко регламентують проведення санітарних рубок. Вони будуть поширюватися на всіх лісокористувачів”, – каже вона.

Суцільні санітарні рубки будуть заборонені в різних видах заповідників, заказниках і нацпарках, навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів, зазначає www.slovoidilo.ua. Також буде заборонена вирубка дупластих, сухостійних, фаутних дерев для забезпечення представників фауни природним укриттям.

“В інших категоріях лісів буде обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками й хворобами лісу, стихійними явищами та техногенними впливами ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках”, – каже Христина Юшкевич.

Крім цього, планування, обґрунтування та обсяги санрубок будуть публікуватися на сайтах лісгоспів і облуправлінь, що дозволить відстежувати рубку кожному бажаючому.

Держлісагентству підпорядковано 73% площ всіх лісів України, ще 27% підпорядковані іншим постійним лісокористувачам, таким як Мінприроди, Міноборони, обласним радам.

Роман Кізима, депутат Львівської облради, голова комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, свободи слова та антикорупційної політики Львівської облради:

– У депутатського корпусу нарешті дійшли руки і до питань лісництва. Чверть століття ситуація у цій галузі не поліпшується, а лише погіршується, тому не маю кінцевої довіри, що те рішення, за яке депутатський корпус проголосував, щось таки дасть… Але це вже півкрок до того, аби питання лісокористування нарешті зрушилось із місця. Те, що прийняли на сесії, – це скоріше декларація про наміри, аніж реальні кроки. Але ця “декларація” в загальному добра, вона підняла такі питання, які раніше взагалі не піднімались, зокрема про те, що треба нарешті зробити GPS-карту лісів України. Ситуація в нас така критична, бо нема цієї карти. Ліси масово вирубують, всі про це говорять, а результату нема, бо… нема карти. Вона, може, і є, але ще з 80-их років, і то на папері. А от в цій, як я називаю, “декларації”, визначено, що треба розробити таку карту, але знову ж таки її ще ніхто не розробляє. Стосовно військових лісів, то взагалі сумніваюсь чи вони потрібні. Бо практично всі наші військові ліси відносяться до Франківського військового округу, що теж, як на мене, неправильно. На ліси державні чи військові ми фактично впливу не маємо. Якщо на “Галсільліс” у нас є хоч якийсь вплив, і то ще не навели там порядок, то військові і державні ліси – це взагалі терра інкогніта поки що. І в цьому прийнятому рішенні ми хочемо закріпити за собою право бодай впливати на призначення керівників військових і державних лісів. Це моя перша каденція у раді, але я зі всіх сторін до цього лісового питання “підбираюсь”. Бо якщо ми протягом цієї каденції не вирішимо цього питання, то наші діти нам цього не пробачать, а наступники вже тим паче не зможуть собі дати ради – просто вже не буде з чим працювати. Та одним рішенням це питання не вирішимо. По-перше, має бути детальна карта лісів, по-друге, повинен бути вплив депутатів на призначення керівників лісогосподарських підприємств, в тому числі, наголошую, військових і державних. По-третє, треба реформувати правоохоронні органи – щоби і кримінальна поліція також була оновлена, аби зменшити хабарництво у цій сфері. По-четверте, треба провести повну “чипізацію” кожного дерева, не лише тих, що вже зрубані, а й тих, що ще ростуть – так є за кордоном. Тоді ми зможемо відстежити, де ділось дерево, чиє воно було тощо. Ну і, по-п’яте, самовільна вирубка лісів також справа рук і місцевих мешканців – тому, потрібно встановити певні ліміти для населення, адже має бути якась межа. По-шосте, думаю, ситуація із лісництвом буде покращуватись, коли ми повністю проведемо реформу місцевого самоврядування, коли громади і мешканці громад відчують повну відповідальність за свої території. Це як з ОСББ – тепер мешканці “висоток” переживають не тільки за свої квартири, а й за ліфти, сходові майданчики, ремонт у під’їзді. Треба і жителів області навчити переживати не тільки про свої хати. Головне, щоб люди не були байдужі! Також важливо зараз не тільки не дати вирубати ліс, а й провести відновлення лісових територій – щоб нові насадження були не тільки на папері, а й у ґрунті. Зараз декларується просто десятки тисяч насаджень, але чи воно так насправді? Перевірити важко, а доказати щось тим паче. На завершення скажу: подолати проблему незаконної рубки лісів зможемо лише тоді, коли на це буде воля керівництва як державного рівня, так і місцевого. А поки люди казково збагачуються за кілька місяців. Як переконати керівника лісового підприємства не красти, якщо в нього офіційна зарплата 3 тис. грн, а він може вкрасти 100 тис. грн, а то й 200 тис. грн? Як можна мотивувати? Тільки батогом – думаю, це буде неправильно. Але це вже питання не тільки лісового господарства, а всіх органів влади. У нас зараз люди не люблять, коли чиновникам платять велику зарплату, а потім дивуються, чому ті крадуть. Якщо в Україні міністр донедавна отримував менше 10 тис. грн, а відповідальності мав на мільярди, то одним розчерком пера міг собі взяти із тих мільярдів “трохи грошей”. Тому, питання насправді комплексне. Кінця краю не видно, але це рішення щодо лісокористування, за яке ми проголосувало, трохи оптимізму мені таки додало.

http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/37391

Далі...

ГПУ затримала учасника схеми "відкатів" при експорті деревини часів Януковича

Стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Генпрокуратура затримала активного учасника злочинної схеми щодо вимагання коштів від експортерів лісової продукції в період 2011 – 2014 років. Схема запроваджена колишнім головою Держлісагентства, який з серпня 2016 року перебуває у розшуку, повідомила прес-служба ГПУ.

"Вказана особа наближена до колишнього керівництва Державного агентства лісових ресурсів приймала безпосередню участь у висуненні вимог до представників іноземних компаній, які експортували деревину з України, щодо сплати так званих "відкатів" за отримання необхідних обсягів зазначеної продукції", – йдеться в повідомленні.

ГПУ затримала учасника схеми вимагання коштів від експортерів лісу
Андрій Товстиженко, DT.UA

В ГПУ зазначили, що діючи за попередньою злочинною домовленістю з керівництвом Держлісагентства у зазначений період, через вимагання, підозрювані особи одержали неправомірну вигоду на загальну суму понад 140 млн грн, які легалізували за допомогою офшорних компаній.

Слідчий суддя Печерського районного суду Києва 29 вересня задовольнив клопотання органу досудового розслідування. Стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В Генпрокуратурі також повідомили, що наразі проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії.

Раніше повідомлялось, що працівники прокуратури Київської області спільно з СБУ затримали у центрі столиці особу, яка за $ 70 тис. обіцяла допомогти чоловікові працевлаштуватись на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів України

У травні Кабінет міністрів звільнив голову Державного агентства лісових ресурсів.

Детальніше про лісопромисловий комплекс України читайте в матеріалі Петра Чечелюка "Український ліс: злочин без кари" у випуску № 33 тижневика "Дзеркало тижня".

30 вересня в 15:05

http://dt.ua/UKRAINE/gpu-zatrimala-uchasnika-shemi-vidkativ-pri-eksporti-derevini-chasiv-yanukovicha-220366_.html

Далі...

Масштабы вырубки ужаснули: в Украине разработают программу восстановления лесных фондов

• 
  РБК

Правительство Украины разработает программу восстановления лесных фондов страны.

Об этом сообщил премьер-министр Украины Владимир Гройсман, передает "112 Украина".

По словам Гройсмана, сейчас лесная отрасль дает поводы для волнения.

"Меня беспокоит лесное хозяйство Украины. Я считаю, что нам нужно восстанавливать наши лесные фонды, которые, к большому сожалению, были кормушкой много лет", - сказал он.

ЧИТАЙТЕ:

Незаконная вырубка леса в Украине: преступление без наказания

Также Гройсман сообщил, что правительство закажет аэрофотосъемку лесов западной Украины, где есть густые массивы, для того, чтобы проанализировать масштабы вырубки лесов за последнее время.

Кроме этого, по его словам совместно с народными депутатами будет создана рабочая группа для выработки стратегии в этой сфере.

"У нас уже есть грантовые средства на то, чтобы построить стратегию", - отметил Гройсман.

При этом он подчеркнул, что в каждом лесном хозяйстве есть те, кто пытается использовать общегосударственный лес как собственное имущество. В то же время системы государственного контроля отсутствуют.

Как сообщал "Обозреватель", СБУ вскрыла циничную схему по уничтожению лесов в Украине.

30 сентября 2016, 19:17

http://obozrevatel.com/politics/23084-masshtabyi-vyirubki-uzhasnuli-v-ukraine-razrabotayut-programmu-vosstanovleniya-lesnyih-fondov.htm

Далі...

8 октября - все массовую посадку деревьев

В следующую субботу, 8 октября, в Туркменистане состоится всенародная озеленительная акция. Постановление об этом подписал сегодня Президент Гурбангулы Бердымухамедов на заседании Кабинета Министров.

Документом предписано министерствам, ведомствам, администрациям регионов и города Ашхабада обеспечить проведение на высоком организационном уровне массовой посадки деревьев. 

С этой акции в стране открывается очередной озеленительный сезон, который расширит границы рукотворных лесных массивов вокруг каждого города, населенного пункта, возле предгорий, берегов каналов и рек, на морском побережье. 

Такие кампании проводятся в Туркменистане дважды в год – весной и осенью. Президент Гурбангулы Бердымухамедов лично дает старт озеленительным акциям. Ежегодно по стране высаживается три миллиона деревьев. 

 Реализация Национальной лесной программы – еще один вклад Туркменистана в усилия мирового сообщества по борьбе с последствиями изменения климата. Выращивание лесов и восстановление естественного растительного покрова способствует изъятию углекислого газа из атмосферы и накоплению углерода в тканях растений и в органическом веществе почвы. 

23 сентября Туркменистан подписал Парижское соглашение по климату, которое регулирует меры по снижению углекислого газа в атмосфере с 2020 года.

Пятница, 30 Сентябрь 2016

Далі...

«Лісова пісня». Хто і як заробляє на державній деревині

«Галузь «подерибанили» БПП та «Народний фронт», - стверджує депутат Остап Єднак

Державне агентство лісових ресурсів стало першим центральним органом виконавчої влади, де був завершений конкурс на керівні посади. Ще 20 вересня комісія обрала головних кандидатів: Христину Юшкевич – на посаду голови та Володимира Бондара – на посаду її першого заступника. Чи видався «перший млинець» гливким? Говорити рано. Проте активісти-екологи та незалежні експерти лісової галузі досить критично оцінили такий вибір кадрової комісії.

Чи не першим емоційно відреагував на оприлюднені прізвища секретар парламентського комітету з питань екологічної політики Остап Єднак. Депутат, який заявив про корупцію у галузі та вже оголосив про свій вихід з коаліції, зазначив, що результати конкурсу, по суті, означають, що галузь «подерибанили» БПП (бо Бондар начебто є соратником нинішнього Генпрокурора) та «Народний фронт» (з ним вже пов’язують безпосередньо Юшкевич, яка очолила Агентство ще при прем’єрі Яценюку).

Керівник Державного агентство лісових ресурсів Христина Юшкевич закінчила Академію адвокатури за спеціальністю «правознавство». За часів Януковича працювала у Міністерстві агрополітики, очолюваному Миколою Присяжнюком – у 2010-2011 роках на посаді виконувача обов’язків начальника відділу попередження корупційних дій та правопорушень. А з 2011 і до 2015 року була заступником директора Департаменту правової та законопроектної роботи. На момент конкурсу фактично очолювала Агентство – тимчасово виконувала обов’язки керівника. З грудня 2015 року Юшкевич працювала першою заступницею глави цього органу.

Ймовірний перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар є радником в.о. керівника Христини Юшкевич. Вищу освіту отримав у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (історія, економіка). З лютого 2005-го до листопада 2007-го займав посаду голови Волинської облдержадміністрації. Обирався до Верховної Ради IV скликання, входив у комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Був радником президента Ющенка. З 2006 до 2010 представляв НСНУ у Волинській облраді. В результаті останніх місцевих виборів пройшов до облради від БПП «Солідарність». Є головою фракції «Солідарність» та заступником голови постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

Сайт «Український лісовод» писав, що Бондар мав приятельські стосунки з нинішнім Генпрокурором Юрієм Луценком – ще до подій Помаранчевої революції.

Зліва направо: Володимир Бондар, Юрій Луценко. Луцьк, 2005 рік

Володимир Налькович Бондар також є заступником директора теплогенеруючої компанії «Еско-Волинь». Це місце роботи прописано навпроти його даних в переліку претендентів на посаду заступника голови. Що цікаво, в переліку кандидатів на посаду голови з цими ж регаліями фігурує Анатолій Омелянович Бондар. Можливо, сталася просто технічна помилка. Але варто відмітити, Анатолій Омелянович Бондар не просто існує, а й є доволі відомою персоною у лісовій галузі, оскільки очолює Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

Представники лісгоспів у неофіційних розмовах з «Главкомом» ще до оголошення результатів говорили, що переможець майже визначений. Майже, бо головою агентства мав стати хтось з цієї пари (Юшкевич-Бондар). 

Перше, на що звертають увагу експерти, – це швидкість, з якою був проведений конкурс.

За два роки при постмайданній владі ми маємо вже достатньо прикладів затягування відбору керівників, але Держлісагентство – особливий випадок. Тут все відбулося в рекордні строки.

Конкурс був оголошений наприкінці серпня. Термін подачі документів визначили до 13 вересня. Перелік кандидатів оприлюднили 16 вересня. А 20 вересня відбувся весь конкурс – від тестів до співбесіди. Результати оголосили у цей же день. «Наче хотіли все провернути якомога скоріше та швидко довести до виграшу певних осіб», - переконаний Єднак.

Здивував нардепа і список із 17 кандидатів. За його словами, половина претендентів - це «колишні схемщики Януковича та сторонні люди». В галузі працює більше 50 тисяч людей плюс діють наукові установи. «Відчувався скепсис серед лісівників. Не вірили, що буде незалежно, прозоро, - говорить Єднак. – Еліта галузі просто сиділа в кущах, боячись вступати в боротьбу… Сьогодні ти проявляєш ініціативу, а завтра тебе виганяють з посади».

Еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Люди» Петро Тєстов теж скептично оцінив проведений кадровий відбір: «Ніхто з начальників обласних управлінь, директорів лісгоспів, які є фахівцями, не пішов на цей конкурс, бо там не прийнято йти проти керівництва», - зазначив він в розмові з «Главкомом».

Активісти також звертають увагу на те, що на момент проведення конкурсу представники громадськості, що входили до комісії, перебували за кордоном. А кандидатам задавали ситуативні питання по електронному обліку деревини, що, на думку Остапа Єднака, є підозрілим, бо саме ідею введення електронного обліку деревини переможець Христина Юшкевич до того неодноразово озвучувала у ЗМІ.

Чого чекають у галузі від нового керівництва?

«Результат (конкурсу) цілком очікуваний. Українська влада і після Майдану продовжує послідовно нав’язувати лісовій галузі керівників, які професійно не готові, не мають досвіду…», - висловив свою думку експерт програми «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії європейського інструменту сусідства та партнерства» (FLEG II) та редактор видання «Український лісовод» Михайло Попков.

Якщо призначення Христини Юшкевич відбудеться, на думку Попкова, вона продовжить займатися тим, чим займалася останній рік: «розстановкою та просуванням потрібних кадрів, піаром, а також виконанням вказівок, отриманих від «сірих кардиналів».

Попков стверджує: поки Юшкевич займала посаду в.о. керівника Держлісагентства, робота над вирішенням нагальних проблем імітувалась. «Програми «Ліси України» - немає, нових правил торгівлі – немає, фінансування і програми реформ – немає, протидії корупції – немає, осмисленого плану роботи в умовах заборони експорту кругляка – немає… Проте з’явилось багато безвідповідальних обіцянок: запровадити електронний облік в масштабах всієї країни (до червня 2016 року), створити мисливську службу за типом поліції (до кінця року), спільно з австрійськими та польськими спеціалістами розробити реформу», - зазначив він. Тим часом, як акцентує експерт, деякі з підприємств галузі у малолісних областях, по суті, вже є банкротами, інші наближуються до цієї межі; задачі, покладені на Держлісагентство (облік лісів, ведення лісового кадастру тощо) не виконуються; нелегальні рубки збільшуються; галузь лишається високо корумпованою, про що свідчать дані СБУ, ГПУ, ДФС…

Недофінансування лісгоспів

Нинішній проект держбюджету, як і минулорічний, дійсно, не передбачає фінансування лісів Півдня та Сходу України. Це одна з основних проблем в галузі.

«Лісгоспи цієї частини країни не є прибутковими, бо у них переважно захисні ліси, але їм треба якось заробляти собі гроші. Тож, вони максимально збільшують обсяги рубок, - розповідає Петро Тєстов. - Бо скільки зрубав – стільки і заробив. А люди отримують зарплати в 1-1,5 тисячі гривень, деякі працюють на половину ставки. Коштів на посадку нових лісів на Півдні немає, на гасіння пожеж немає». Через це виникає необхідність «сірих» рубок. І керівництво Держлісагентства, за словами експерта, не міняє ситуацію, не добивається бюджетного фінансування лісгоспів.

Христина Юшкевич визнає наявність проблем. «В минулому році, як відомо закінчилась програма «Ліса України», згідно якої проводилось фінансування, - зазначила вона в розмові з «Главкомом». – На посаду першого заступника у лісагентство я прийшла у грудні 2015 року. Буквально через кілька днів депутати вже голосували за бюджет. Ми провели ту ніч в Раді, але можливості сісти і предметно обговорити ситуацію вже не було. Як в.о. я вже прийняла галузь без фінансування і без можливості внести у це фінансування зміни».

Керівник агентства також запевнила, що буде добиватися, щоб бюджет на наступний рік містив фінансування лісгоспів Півдня та Сходу. «Нами вже були здійснені запити, опрацьована концепція державної підтримки програми «Ліси України 2017-2021». Мінекономіки та Мінфін надали нам відповідь, що, згідно 65-ї постанови уряду, наразі заборонено фінансування нових програм», - пояснила Юшкевич. «Наш головний розпорядник коштів – Мінагро - нас підтримує. Будемо обговорювати систему оптимізації оподаткування наших підприємств. Адже галузь платить колосальні суми державі. Тільки за минулий рік ми перерахували до бюджету на 3,5 мільярда гривень. Ми запропонуємо механізм фінансування лісгоспів південних та східних регіонів так, щоб це були менші витрати з бюджету, буде запропоновано створенню лісового фонду», - додала вона.

Орієнтовна цифра, яку Юшкевич сподівається побачити в бюджеті на свою галузь, - 560 мільйонів гривень. «Мова про фінансування південно-східного регіону, і, в першу чергу, про гроші на лісову охорону, забезпечення протипожежних заходів», - зазначила вона.

«Сірі» рубки

В умовах хронічного нефінансування лісгоспи вишукують та використовують усі можливі шпаринки в законодавстві, щоб заробляти. За даними експертів, повністю «чорних» (незаконних, - «Главком») рубок в Україні не так багато - біля 1%. Більшість з вирубок – «сірі». Одна з «шпаринок» для заробітку - це санітарні рубки.

За процедурою аби призначити санітарну рубку ділянка спочатку має бути обстежена працівниками лісгоспу. Якщо рубка суцільна, ділянку обстежує лісозахисна станція. Всі вони також нині знаходяться на самофінансуванні. «Лісгосп платить лісозахисній станції гроші за те, що вони обстежують хворі ділянки лісу, - пояснює особливості процедури Петро Тєстов. – І, з огляду на нинішню ситуацію інспектори погоджуються майже на усі ділянки, які лісгосп пропонує для рубки. Бо треба звідкілясь брати зарплату». За словами еколога, також нерідко бувають випадки, коли представники лісозахисної станції навіть не виїжджають на місце, просто підписуючи відповідні документи.

«Є лісгоспи, - продовжує Тєстов, - у яких більшість лісів – не експлуатаційні. У Кутського лісгоспу в Івано-Франківській області, наприклад, 90% лісів входять в об’єкти природно-заповідного фонду. На 90% своєї території він не може проводити рубки з метою заробітку. І вони вигадують санітарні рубки». «Сидять» на рубках, за словами активіста, всі. Низька зарплата спонукає лісівників йти на хитрощі: в документах прописується, наприклад, що з ділянки повинно вийти 400 кубів лісу. Але за рахунок того, що занижується висота дерева, реально виходить 500 кубів, «зайві» 100 реалізують нелегально.

У глухих районах у лісівників свій маленький бізнес. «Коли в Карпатах, де особливо ніхто нічого не бачить, хтось попросить зрізати 2-3 дерева за 500 гривень, лісник на це піде», - переконує Тєстов. Про те, що йде рубка, за словами еколога, так само знає і керівництво лісгоспу.

Державному агентству лісових ресурсів належить 73% лісів в Україні. Інші 27% - контролюються Міноборони, Мінприроди, обласними радами.

Як запевняв рік тому нині вже колишній голова Держлісагентства Олександр Ковальчук, в структурі агентства 90% рубок проходить через електронний облік. Проте, в цілому, частка «сірого» лісу, за його словами, може досягати 20%. Так, при річній вирубці в 14-15 мільйонів кубометрів на тіньовий ринок приходиться близько 3 мільйонів кубів.

Більш актуальні цифри кілька днів тому оприлюднила Генпрокуратура. Зокрема, там повідомили, що з початку 2016 року правоохоронними органами в державі було викрито 3130 злочинів проти довкілля, це на 30% більше показників минулого року. Кожен другий з облікованих злочинів стосується незаконної рубки лісу. Найбільше таких фактів виявлено у Західній частині України (Львівщина, Тернопільщина, Рівненщина, Житомирщина), багато порушень також зафіксовано на Київщині, Чернігівщині, у Миколаєві тощо. Правоохоронцями за фактами незаконної порубки лісу та реалізації незаконно отриманої деревини до суду скеровано 160 обвинувальних актів.

Левова частка кримінальних проваджень за цими фактами є предметом слідства органів Національної поліції України. За приблизними підрахунками у них встановлено майже 67 мільйонів гривень збитків та на 2389 кубічних метрів деревини накладено арешти.

Лише на Львівщині прокуратурою області скеровано до суду 8 обвинувальних актів, збитки становлять майже 28 мільйонів гривень. Для прикладу, недбале виконання службових обов’язків працівника одного з держпідприємств Львівської області стало причиною незаконної вирубки 559 дерев, чим завдано шкоди державі на суму 1,8 мільйонів гривень. Через недбалість двох керівників та посадовця Радехівського лісгоспу призвела до незаконної вирубки 7 855 дерев та шкоди в понад 22 млн грн.

Наявність системних зухвалих правопорушень у сфері охорони лісового фонду України, як зазначили в ГПУ, є ознакою безвідповідального ставлення до виконання визначених законодавством завдань посадовців Державного агентства лісових ресурсів, прямим обов’язком яких є організація видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

В очікуванні нових санітарних правил

Рубки, що здійснюються лісівниками, як додає Михайло Попков, на 95-99% законні. Але правила і нормативи, які їх регулюють, містять грубі помилки, що завдає шкоду лісу та дозволяє довільно класифікувати одержувану деревину. «Це створює широкі можливості для тіньового заробітку, а довести порушення складно. Якщо формальності дотримані, виконавець чистий перед законом, ну а законодавці ніколи ні за що не відповідають», - каже Попков.

Прийняття ж обіцяних нових правил санітарної вирубки лісів затягнулося.

Ще в червні цього року віце-прем’єр Володимир Кістіон переконував «Главком», що найближчим часом ці норми будуть ухвалені урядом в новій редакції. Літо скінчилось, і вже у вересні в інтерв’ю «Главкому» міністр аграрної політики Тарас Кутовий на питання щодо нових правил вирубки відповів так: «На жаль, є процедура погодження, бюрократія. Цей процес може тривати довго».

Нарешті 28 вересня ці нові правила санітарних рубок були підтримані на урядовому комітеті. «Думаю, на наступному тижні уряд прийме рішення. Суцільні санітарні рубки будуть заборонені. Виключення – це наслідки буревіїв, вітровалів, пожеж, всихання. Але в таких випадках до цього процесу буде залучатися комісія, представники місцевої влади, громадськість», - спрогнозувала подальший розвиток подій Христина Юшкевич.

Проте оцінку правилам у новій редакції експерти галузі дають не надто оптимістичну.

«Я дуже критично ставлюсь до нових санітарних правил, - висловлює свою думку експерт Михайло Попков. – Впевнений, що для вирішення проблеми треба переглядати весь комплекс нормативів, що регулюють рубки. Раніше опублікований варіант санітарних правил викликав багато зауважень, які були передані в Держлісагентство від проекту FLEG. Відповіді ми не отримали. Нинішню версію я побачив кілька днів тому. Мені здалося, що документ став гірше. Таке враження, що він створить більше проблем, ніж вирішить».

Поки ж питання «сірих» рубок доводиться вирішувати переважно в ручному порядку.

Як відомо, не так давно усім начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства і керівникам лісгоспів було дане доручення від Держлісагентства оприлюднювати на сайтах повну інформацію про ділянки, де відбуватиметься будь-яка вирубка дерев. Більшість, визнають експерти, цю настанову виконують. Та це не унебезпечує ані від «сірих», ані від «чорних» рубок. Проте у природоохоронців є можливість слідкувати, де і які рубки веде конкретний лісгосп, і за наявності підозр виїхати та оцінити, чи дійсно ця рубка санітарна. «Завдяки цьому на початку року ми змогли виявити сумнівну рубка в межах Львова, у заказнику Чортова скеля. Підняли скандал, і її відмінили», - говорить Тєстов.

Експорт деревини і корупція

Та попри всі проблеми з держфінансуванням та боротьбою за контроль над лісовими масивами, корупційні принади галузі, пов’язані з торгівлею деревиною, залишаються високими.

«Є поняття «сіра деревина», під якою розуміють суміш легально і нелегально придбаної сировини. Велика кількість малих підприємств та ФОПів користуються такою деревиною: частина її купується офіційно на аукціонах, щоб отримати сертифікати походження, а частина у нелегальних заготівельників чи корумпованих лісників, - розповідає експерт Михайло Попков. – Така практика розповсюджена, передусім, в лісистих областях країни, де «дворовий лісопил» став «народним бізнесом».

Попков перелічив ознаки, які свідчать, що проблема корупції при експорті деревини підприємствами Держлісагентства залишається актуальною. Серед них: великі обсяги деревини, що поставляються через посередників; низькі ціни на продукцію; узгоджені дії підприємств-продавців; скорочення кількості фірм покупців і напрямків поставок». «Повідомлення ГПУ і СБУ останнього місяця, свідчать про те, що йде активне розслідування корупційних порушень 2015 -2016 років. Я думаю, в ході їхньої роботи будуть виявлені і обсяги, корупційних доходів і фігуранти різних схем», - сказав він.

Нардеп Остап Єднак також визнав існування «централізованої корупції» при експорті лісу: «Учасники ринку, деревообробники кажуть, що тут нічого не змінилось за останній рік. І я не бачив жодного прогресу, хоча два роки про це говориться».

За останніми даними прокуратури, незаконному експорту деревини  сприяють посадовці митних органів. Такі злочини є предметом слідства правоохоронних органів Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Одеської областей. Зокрема, лише в цьому році в зоні діяльності Одеської митниці ДФС оформлено вантажу на загальну суму понад $123 мільйонів, Чернівецької митниці ДФС - вивезено в режимі експорт 1,3 мільйонів тонн лісопродукції, Закарпатської митниці - проведено 8549 аналогічних операцій.

Керівник Держлісагенства Христина Юшкевич поки обіцяє, що порядок реалізації деревини незабаром буде введений для всіх постійних користувачів, і вони всі будуть змушені із початком введення електронного обліку декларувати та обліковувати ту деревину, яку виготовляють. Та зазначає, що проти цього виступають представники різних політичних сил.

За останній місяць роботи правоохоронцями Закарпатської області вилучено та арештовано понад 700 кубічних метрів пиловочника, Івано-Франківської - близько 800 кубічних метрів і Волинської - понад 500 кубічних метрів.

Слідчими управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування за фактом організації схеми незаконного експорту викраденого лісу (дубу, сосни) на підставі фіктивних документів. У серпні цього року у даному провадженні проведено близько 30 обшуків, вилучено печатки фіктивних фірм-експортерів та підприємств Республіки Польща (на адресу яких експортувався ліс), понад 40 платіжних банківських карток (через які отримувалася готівка від продажу лісу), документи щодо незаконного замитнення лісу. Також вилучено майже 2 тисячі кубічних метрів підготовленого до експорту лісу.

Повідомлено про підозру працівнику Львівського облуправління лісового та мисливського господарства, який упродовж двох останніх років незаконно видав понад 200 фіктивних сертифікатів про походження лісопродукції. Надалі викрадений ліс замитнювався (на Львівській і Волинській митницях) та експортувався на адресу європейських компаній. За цими фактами повідомлено про підозру ще двом особам.

Лісгоспи проти заповідників

Тим часом між Держлісагентством (у підпорядкуванні МінАПК) та Міністерством екології виник конфлікт навколо збільшення природно-заповідного фонду.

Сьогодні площа заповідних територій не перевищує 6 % від площі України, що в рази менше, ніж в країнах Євросоюзу. Згідно із затвердженою державною Стратегією регіонального розвитку до 2020 року, стоїть завдання: збільшити природно-заповідний фонд у 2017 році до 11 % від площі усієї держави. До 2021 року ці площі вже мають досягти 15 %.

Мінекології вже має конкретні пропозиції (одна з них – відоме урочище в Черкаській області Холодний яр). Проте погодження на них досі не отримало.

«В останні роки Лісагентство заблокувало створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Досі не погоджений проект жодного великого національного парку, створення якого планувалось. Найяскравіший приклад – Холодний яр», - розповідає Петро Тєстов. Перші роботи із створення цього парку розпочалися ще на початку 90-х років, потім їх відновила група активістів після Майдану. У Верховній Раді під головуванням першого віце-спікера Ірини Геращенко з цього приводу проводились наради.

Погодження має надавати лісгосп. Та, як говорить еколог, ієрархія в лісовій галузі така, що «поки не буде вказівки з Києва, на місці ніхто нічого робити не буде. «Юшкевич не хоче погоджувати створення національного природного парку, бо там є Кам’янський лісгосп, якому треба рубати і заробляти гроші», - пояснює Тєстов. Аналогічні проблеми, за його словами, існують і навколо інших проектів.

Так, на даний момент вже завершений проект створення Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку – це колишні угіддя президента Януковича. Втрачати лісгоспу з економічної точки зору там немає що – бо немає старих хороших лісів, які вигідно було б рубати. Проте погодження немає. Іде мова і про розширення територій існуючих національних природніх парків в Карпатах. Приклад – спроба розширення парку «Верховинський». «Його територію хочуть збільшити на 10 тисяч гектарів, - каже Тєстов. – Місцева рада дала згоду. Верховинський лісгосп та Лісагентство проти – бо там ведуться рубки».

«По Холодному яру я підтримую пропозицію і є навіть її поборником», - днями прокоментував цю тему в інтерв’ю «Главкому» міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

Христина Юшкевич також підтвердила готовність до роботи над розширенням території природних парків, але зауважила: «По Холодному яру ми надали свої пропозиції, надали можливість творення цього парку на площі до 4 тисяч гектарів. Якщо не помиляюсь, ми дали згоду на розширення парку «Синевир» на 2800 гектарів, парку «Ужанський» - на 18 тисяч гектарів, «Зачарований край» - на 5-5,5 тисяч гектарів. Тобто робота ведеться. Але вона має проводитись із залученням фахівців – екологів, лісників, з урахуванням економічної, соціальної та екологічної складових».

За словами Юшкевич, наприклад, у ситуації з «Зачарованим краєм» місцева громада начебто занепокоєна тим, що всі три лісництва після створення парку будуть ліквідовані. «А це доходи робочі місця, люди переживають», - пояснила вона.

Зі створення Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку ситуація складніша. «Це мисливське господарство, яке було закритим. Зараз воно в критичному стані. Це штучно створені ліси, переважно сосна, вона всихає. Треба думати, як оновлювати той ліс», - розповіла керівник Держлісагентства. Ряд наукових установ (Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, Національний лісотехнічний університет, - «Главком»), як додала Юшкевич, дали відповідний висновок, зазначивши недоцільність створення на цьому місці національного парку через специфіку лісів та високий рівень пожежної небезпеки. Експерти однієї з цих наукових установ - Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації – також звернули увагу на рівень радіації.

«Лісові масиви Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ зазнали радіоактивного забруднення під час аварії на ЧАЕС. Станом на 01.01.2015 р. територія господарства зі щільністю забруднення 1,01-2,00 Кі/км2 складала 14,2 тис. га, 2,01-5,00 Кі/км2 – 15,7 тис. га, 5,01-7,00 Кі/км2 – 0,3 тис. га і від 7,01 до 10,00 Кі/км2 – 0,1 тис. га», - говориться у висновку.

«То про який національний парк може йти мова?», – задає риторичне питання чиновниця.

Катерина Пешко, «Главком»

Далі...