ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 січня 2017

Самые фантастические леса мира

Фантастические истории о троллях, эльфах, орках и гоблинах просто невозможно себе представить без подходящего окружения. Сказочники всех поколений предпочитают располагать своих героев в лесах — пышных, мрачных, окутанных таинственным прошлым и темным настоящим. И писателям даже не приходится выдумывать ничего особенного: наш мир полон самыми настоящими магическими лесами, каждый из которых наверняка является домом для целого сонма волшебных тварей.




Лес Уистманс
Девон, Англия

Укрытые мхом леса этого местечка выглядят так, будто человек не приближался к ним вот уже несколько тысяч лет. Пройти под сенью местных древ будет непросто: предательский мох спрятал под собой гладкие и коварные валуны — путешественники часто ломают ноги, отправившись на поиски приключений в этот лес.


Кривой Лес
Польша

Этот странный лес будто был поражен заклинанием неведомого волшебника. Все деревья в нем растут изогнутыми — и никто просто не понимает, почему. Есть теория, по которой некий фермер искривлял ростки специально, чтобы изготавливать из деревьев мебель. Но куда он потом делся?


Пазлвуд
Глостершир, Англия

Даже небо, даже сам властелин колец признают, что Пазлвуд — один из самых волшебных лесов планеты. Этот густой, мрачный лес полон замшелых корней и корявых старых деревьев, со скрипучими мостками через бурные речушки.



Национальный лесной парк Чжанцзяцзе
Китай

Расположенный в южной части провинции Хунань Китая, Национальный лесной парк Чжанцзяцзе представляет собой сюрреалистическое пространство каменных шпилей, сквозь которые в разные стороны растут деревья.



Древесная гора
Юлёярви, Финляндия

Слегка изогнутые ряды деревьев, покрывающие эту гору непроходимым лесом, были выращены искусственным образом. 11 000 деревьев формируют уникальный рисунок, отсылающий и к древним друидам, и к современным ландшафтным дизайнерам.



Адак
Аляска

Всего тридцать три дерева: эта маленькая аляскинская роща заявлена как самый крохотный национальный парк США.


Аллея баобабов

Мадагаскар
Многим из местных деревьев уже перевалило за 800 лет. Баобабы умирают и уничтожаются варварскими нашествиями туристов — у вас осталось совсем немного времени, чтобы увидеть гибнущее чудо природы своими глазами.



Дарк Хеджес
Северная Ирландия

А этот лес будто сошел со страниц фантастического романа. Dark Hedges, украшающий дороги Северной Ирландии, смахивает на тоннель, ведущий прямиком в сказку. Фанаты Джорджа Мартина несомненно признают эту местность — именно здесь пробегала малышка Арья Старк в начале второго сезона.

источник

Десять болезней, которые лечит хвоя



Установлено, что в воздухе соснового леса в 10 раз меньше бактерий, чем в лиственном лесу. Воздух вокруг хвойных деревьев насыщен фитонцидами — веществами, способными поражать опасные микроорганизмы. Да и сами зеленые иголки — замечательная природная аптека, пишет Соцпортал.

В хвое содержатся эфирные масла, обладающие бактерицидными свойствами, каротин и аскорбиновая кислота (витамин С), повышающие защитные силы организма, дубильные вещества, обладающие противовоспалительным действием, микроэлементы, поддерживающие обмен веществ.

А в состав смолы (живицы), например, входят терпентин, скипидар, древесный уксус и другие вещества, которые широко применяются в медицине. И наши предки умело применяли в целебных целях все это богатство.

Самое известное целительное свойство хвойных деревьев, которое использовали еще в древности, а также во время различных войн и лихолетий — противоцинготное. Ученые отмечают, что хвоя наших северных деревьев (сосны, ели, кедра сибирского и кедрового стланика, пихты) по содержанию витамина С может быть приравнена к лимонам и апельсинам.

Зеленые иглы обладают также мочегонным, желчегонным, потогонным и в некоторой степени даже обезболивающим действием.

Измельченной сухой смолой ели и сосны, а также мазью из смолы со свиным салом наружно лечат гнойничковые раны и язвы.

Из хвои пихты получают медицинскую камфору, а из смолы пихты — скипидар, до сих пор состоящий на службе современной медицины.

Что исцеляют вечнозеленые?
1. Простудные заболевания. Настой хвои, весенних побегов и шишек издавна применяли внутрь при затяжных простудных заболеваниях. Растертую хвою полезно нюхать при насморке… Отвар почек сосны используется и для ингаляции при ангине и катаре дыхательных путей. При ангине рекомендуется закапывать в каждую ноздрю по одной капле пихтового масла.

2. Сердечно-сосудистые. При сердечных заболеваниях пьют настой еловой коры или отвар из сосновых почек и молодых шишек. При атеросклерозе полезно употреблять кедровые орехи.

3. Кожные. Отвар молодых веток и шишек сосны пьют при различных кожных сыпях. Смолу ели варят со свиным жиром, добавляют для более твердой консистенции воск и полученную мазь применяют при фурункулезе. Желтую пленку коры ветвей сосны прикладывают к ранам, язвам, фурункулам, карбункулам.

4. Легочные. Молодые же шишки ели в виде отваров употребляют при воспалении верхних дыхательных путей и бронхиальной астме. Настой и отвар сосновых почек благодаря их противовоспалительным и антисептическим свойствам, а также способности разжижать мокроту и ускорять ее отделение применяют при заболеваниях верхних дыхательных путей. Настой из молодых побегов сосны на водке и отвар почек употребляли при туберкулезе.

5. Почек и мочевого пузыря. Как мочегонное средство можно принимать отвар из хвои или почек пихты, выдержанный 20 минут на водной бане. Отвар молодой хвои пьют при заболеваниях почек и мочевого пузыря.

6. Желудочно-кишечного тракта. Живица сосны лечит язву и катар желудка. Кедровые орехи помогают при повышенной кислотности желудочного сока, при язвах желудка и двенадцатиперстной кишки, против отрыжки и изжоги.

7. Суставные боли, ревматизм, радикулит. Настои из веток сосны или из любой хвои в виде ванн используют при ревматизме. Пыльцу сосны заварить и пить как чай. Свежие сосновые опилки, распаренные в кипятке, прикладывают к пояснице, больным суставам. А лапки ели кипятят с солью и делают ванны при радикулите.

8. Авитаминоз. Для его лечения и профилактики популярен витаминный настой хвои (20 г на 1 стакан воды), его рекомендуют по 2 столовые ложки 3 раза в день.

9. Неврозы. В качестве успокоительного средства применяют настои хвои в виде ванн.

10. Головные боли. Отвар коры сосны принимают при шуме и боли в голове.

Как их готовить?
Настой хвои: заварить 0,5-1 кг хвои или почек тремя литрами кипятка, настоять 4 часа. Применять для ванн.

Настой сосновых или еловых почек: заварить 1 стаканом горячей воды 10 граммов измельченных почек, настоять 4 часа, процедить. Пить по 1 столовой ложке через каждые 2-3 часа при заболеваниях легких и почек, простудных заболеваниях.

07/01/2017 - 06:00

RMK убирает в заповедниках и зонах отдыха шлагбаумы. ФОТО И ВИДЕО


RMK уберет в заповедниках и зонах отдыха по всей Эстонии 17 шлагбаумов, препятствующих проезду автомобилей. Вместо них появятся таблички, объясняющие действующие ограничения на въезд.

Первый шлагбаум был снят вчера рядом с городищем Неэрути в Ляэне-Вирумаа при участии министра окружающей среды Марко Померанца. По его словам, это шаг к сближению человека с природой, что хорошо перекликается с посылом месяца охраны природы, спрашивающим, близка или чужда нам природа Эстонии. ”Конечно, близка, и не шлагбаум, а сам человек защищает то, что ему дорого”, — сказал министр.

В этом году RMK демонтирует препятствующие движению автомобилей шлагбаумы в 17 заповедниках и зонах отдыха, находящихся на государственной земле. За много лет на природе были установлены десятки таких шлагбаумов, но прежде чем снимать остальные, RMK в течение года будет наблюдать за тем, как будут приняты новые знаки.

Заведующая отделом охраны природы RMK Марге Раммо отметила: результаты проведенных RMK исследований и опросов говорят о том, что жители Эстонии, как правило, хорошо ведут себя на природе и высоко ценят природные богатства. ”Правильному поведению способствуют созданные для этого удобства — когда есть урны, указатели, поясняющие таблички. Мы решились убрать шлагбаумы, так как не хотим закрывать природу на замок и верим, что жители Эстонии поймут и табличку. Если ехать на машине нельзя, надо идти пешком — увидишь больше”.

Шлагбаумы демонтируют рядом с посещаемыми объектами в природных заповедниках Колга, Мурака и пещерах Пиуза, Соомааском, Матсалуском, Вилсандиском и Каруласком национальных парках, Нываском, Неэрутиском и Смольницаском ландшафтных заповедниках, а также зонах отдыха в Пярнумаа, Ряпина-Вярска и окрестностях Таллинна.

Городище Неэрути, где вчера был снят первый шлагбаум, в ближайшие годы будет существенно обновлено. Рядом с этим местом пролегает третья ветка длинной туристической тропы, которую прокладывает RMK: она ведет из западной Эстонии в Ида-Вирумаа и должна быть завершена к 2018 году. По планам, реконструкция городища Неэрути начнется следующей весной. RMK обновит мосты, лестницы и участок тропы, которая идет к Садуламяги, расширит парковочные карманы, заменит туалеты и информационные указатели, а также построит новый навес.


RMK — государственное предприятие, хранитель, защитник и хозяйствующий субъект государственных лесов и многообразных природных сообществ. Своей лесохозяйственной деятельностью RMK приносит доход государству, выращивает материал для обновления лесов, организует лесо- и природоохранную деятельность. RMK также создает возможности для прогулок на природе в своих рекреационных и природоохранных зонах и формирует естественно-научные знания. В прошлом году число посещений заповедников и зон отдыха RMK достигло 2,2 миллиона, с каждым годом посетителей становится все больше RMK принадлежат Сагадиский лесной центр, Элиствереский лесной зоопарк, Пылулаское рыбоводческое хозяйство и Тартуский питомник.

 


16 июня 2016 09:57
rus.delfi.ee

600 грн на місяць, хатинка без електрики та води – як працюють лісничі. ICTV. ВІДЕО

Ліси півдня України під загрозою знищення, так заявляють лісничі Одещини.

Люди рік працювали без державного фінансування, отримували по 600-700 гривень зарплатні.

Працівники лісгоспів погрожують масовим звільненням. Користь від такого кроку – лише браконьєрам, які вже й зараз не гребують запасатися дровами задарма.




Щоб побачити, в яких умовах працюють лісничі, журналісти Фактів поїхали на лісовий кордон. Сім кілометрів суцільним бездоріжжям – службовий УАЗ ледь не перекидається.

Кордон, це – стара хатинка без електрики та води, криниця висохла кілька років тому. Іван тут чатує на браконьєрів уже 15 років. Останній рік отримує за це всього 600 гривень зарплатні за місяць.

Якщо ліси не охороняти, селяни знищать їх за кілька років, вважають лісники.

Чиновники запевнили – у держбюджеті на 2017 рік передбачена можливість збільшення видатків на лісове господарство за рахунок грошей Мінаграрополітики (так на сайті - правильно - Мінагрополітики).



Опубліковано Cічень, 06 в 19:57

Теги: Браконьєри, Ліс, Лісничі

http://fakty.ictv.ua/ua/videos/600-grn-na-misyats-hatynka-bez-elektryky-ta-vody-yak-pratsyuyut-lisnychi/

Джерело інформації


Випуск 18:45. 6 січня 

У випуску Факти ICTV найсвіжіші новини станом на 18:45. 6 січня: Святкова різдвяна вечеря. Які традиції зберегли українці; Негода в Україні. Де мороз та хуртовини лютуватимуть найбільше?; НАБУ перевірить ще кілька декларацій чиновників.

Повний випуск 18:45. 6 січня 2017 року Факти ICTV
http://player.fakty.ictv.ua/embed/890ef03ead1f341c47e2531d9f5e952f21c7621b60ca2118ae9788ccaaf1fbc9
початок 17 хв.18 сек - кінець 21 хв. 35 сек. 

Ляшко предлагает распродать украинские леса взамен на оборудование и рабочие места


Скандально известный глава украинской партии «Радикальная партия», нардеп Олег Ляшко предлагает правительству официально стать сырьевым придатком Евросоюза взамен на предоставление современного оборудования.

Об этом О.Ляшко написал на своей странице в соцсети «Фейсбук».

Депутат предлагает европейцам сделку, в которой правительство Украины отменяет мораторий на экспорт древесины в Евросоюз, а ЕС в свою очередь предоставляет Украине современное деревообрабатывающее оборудование. При этом, как предлагает депутат, новые рабочие места и соответственно заработные платы должны будут достаться украинцам, иначе не видать ЕС никакой древесины из Украины.

В целом же, все больше населения выступает против отмены моратория на экспорт украинской древесины, поскольку вырубка лесов в значительной степени отразится на жизни самих украинцев.

https://arhano.ru/content/lyashko-predlagaet-rasprodat-ukrainskie-lesa-vzamen-na-oborudovanie-i-rabochie-mesta

"Кладбища елей": деревья измельчат для дорожек

Активисты призывают одесситов после праздников принести зеленых красавиц в парк на переработку


«Кладбище» елей. Нераспроданные деревья лежат на земле: их уже никто не охраняет, но нет и желающих вывезти. Фото: facebook.com

Новогодние праздники в самом разгаре, а одесские активисты уже беспокоятся о судьбе срубленных зеленых красавиц, которые в скором времени окажутся на свалках. "Сегодня" выяснила, как подарить вторую жизнь символу зимних праздников.

Обычно новогоднее деревце советуют использовать на дачах в качестве подпорок для растений, а хвою — в косметических и лечебных целях. Но одесситы из организации Family park пошли другим путем — и призвали горожан переработать зеленых красавиц и использовать их для благоустройства мемориального комплекса 411-й батареи. Чтобы привлечь как можно больше людей, активисты планируют провести специальный праздник "Дробилковый старый Новый год" 14—15 января на территории батареи, во время которого обещают рассказать, как украсить двор при помощи еловых щепок, а из сухих веток сделать клумбы и тропинки.

"Цель нашего мероприятия — просветительская. Мы хотим поднять вопрос вырубки и переработки елей, чтобы люди понимали, что с этим нужно что-то делать. Деревья — это не мусор, — поделился с нами один из организаторов акции Сергей Кузьмин. — Ее формат будет свободным: это не лекция, где все сидят на стульчиках. Рабочие будут перерабатывать древесину, а рядом будет находиться экологический эксперт, который объяснит заинтересовавшимся, что происходит".

Ели, которые принесут с собой гости мероприятия, обещают переработать на месте: здесь постоянно измельчают в щепки сломанные ветки для покрытия дорожек и с радостью обучат мастерству одесситов. А тех, кто купил новогоднюю ель в кадке, приглашают посадить ее на аллеях мемориала. "Кроме того, мы будем угощать гостей горячими напитками и закусками", — зазывают горожан организаторы акции.

"КЛАДБИЩА" ДЛЯ ХВОЙНЫХ. Волнует одесситов и судьба нераспроданных зеленых красавиц. Так, активистка Карина Лапина опубликовала в сети фото брошенного елочного базара в Киевском районе города: деревья уже никто не охраняет, но и вывезти их желающих не нашлось. Такую же картину, но уже в Приморском районе, запечатлел и активист Владислав Балинский. "Это крайне выгодный бизнес или бездумное и неконтролируемое уничтожение природы Украины", — сетует общественник.

Чтобы такие же "кладбища" елей не появились и в следующем году, одесситы уже сейчас предлагают различные варианты решения проблемы. "Когда мы перестанем покупать, и бизнес уйдет", — предполагает одесситка Татьяна Цыганкова. А горожанка Ирина Русева предлагает ввести систему предоплаты, чтобы деревья рубили для конкретных покупателей, а не с запасом. Впрочем, некоторые одесситы находят в новогоднем бизнесе и положительные моменты: "Деревья выращивали специально для новогодних праздников. Не покупать их — это лишать рабочих мест представителей лесничества, а это не пойдет на пользу экономике Украины".

ДЛЯ СЛОНА И ТЕПЛА

Найдут применение новогодним елям и в одесском зоопарке. Здесь хвойными лакомятся слон, зубры и олени. "Часть веток мы скармливаем животным, другие идут на подстилки. А стволами и толстыми ветками отапливаем помещения", — пояснил директор зверинца Игорь Беляков. В зоопарк следует нести деревья, которые не опрыскивались искусственным снегом и не обрабатывались химикатами. Также с хвои следует снять остатки мишуры.

Сегодня, 21:19

06 січня 2017

Коли ліс вирубали, то й щепки не летітимуть

Мабуть, нікого не потрібно дуже переконувати в цій прописній істині. В цьому крнтексті проблема вирубок лісів, яку нарешті підняли «на гора» торік, залишається дуже актуальною і болючою. Зокрема для нашого Ходорова та його близьких околиць. Ось про це хотілося б повести мову детальніше.

Торік ЗМІ зарясніли повідомленнями не лише про неконтрольовані вирубування нашого національного багатства, яким є ліси, але й конкретними фактами, які свідчать про боротьбу з цим вкрай негативним явищем. Ось бодай кілька прикладів.

«Слідчі прокуратури спільно з працівниками управління захисту економіки Львівщини та ГУ Нацполіції сьогодні провели понад 10 обшуків у помешканнях та робочих кабінетах посадовців, причетних до незаконних рубок та розкрадання лісу в області. Про це 22 липня на брифінгу повідомив прокурор Львівської області Юрій Квятківський.

Зокрема, зі слів обласного прокурора, відбулися обшуки у трьох директорів лісових підприємств, трьох лісничих та чотирьох майстрів лісу. Збитки становлять багато мільйонів грн. Під час обшуків вилучені документи щодо господарських операцій, печатки неіснуючих підприємств, документи про право власності на об’єкти нерухомості, чорнові записи щодо розподілу лісової продукції.

«П’яти посадовцям (двом директорам, лісничому та двом майстрам лісу) повідомлено про підозру. Вирішується питання про обрання їм міри запобіжного заходу та накладення арештів на їх майно. По інших посадовцях готуються матеріали про висунення їм підозри», – повідомив Ю.Квятківський.

Як повідомив прокурор, викрито колишнього та діючого директорів Турківського дочірнього підприємства «Галсільлісу», які у 2014-2015 роках організували схему проведення незаконних рубок лісу, збитки – понад 35 млн грн.

«Йдеться про незаконну вирубку понад 1 тис. кубів лісу карпатського регіону. Обом директорам повідомлено підозру у службовій недбалості, що завдала істотної шкоди. Повідомлено підозру лісничому та двом майстрам лісу Буського лісового господарства, які упродовж року приховали незаконні рубки 145 дерев дуба та сосни на понад 1 млн грн», – додав Ю.Квятківський. З його слів, протягом останнього тижня повідомлено про підозру ще двом лісникам Старосамбірського підприємства «Галсільлісу», які допустили розтрату лісу на понад 100 тис. грн. «Це лише початок», – підсумував обласний прокурор.

Заступник начальника управління прокуратури Львівщини Петро Польовий додав: «При сьогоднішніх обшуках вилучені печатки неіснуючих підприємств і навіть політичних партій, вся документація на земельні ділянки, квартири, особняки. Процес триває».

Загалом цьогоріч до прокурорів надійшло 288 звернень та повідомлень за фактами незаконних рубок та зловживань з боку лісової охорони, за результатами розгляду яких розпочато 195 кримінальних проваджень. До суду скеровано 38 кримінальних проваджень, збитки у яких становлять майже 34 млн грн.

Як повідомлялося, раніше голова Львівської ОДА Олег Синютка анонсував гучні затримання у справі щодо розкрадання лісів Львівщини».

Не забарилася й реакція народу, який уже не може мовчки спостерігати за цим неподобством.
«22 листопада об 11:00 біля пам’ятника І.Франку (навпроти ЛНУ) у Львові відбудеться акція протесту проти масової рубки карпатських лісів. Про це Leopolis.news повідомили організатори акції.

У їх анонсі,зокрема сказано: «Варварська вирубка лісів на Львівщині, а саме у карпатській зоні сягнула величезних масштабів. Тисячі кубометрів ділового лісу під дахом різних фірм, справжніми власниками яких здебільшого є російські олігархи, вирубуються у Карпатах. Карпатський ліс вивозять за кордон. Не важко здогадатися, що лобіюють цю вакханалію високопосадові особи зі столиці. Така вирубка лісу призводить до ерозій ґрунту та його зсувів, обміління річок, знищення флори та фауни Карпат. Галичани втратили терпець».

«Настав час вийти і сказати рішучо: «Досить хоронити наш ліс!», – з таким закликом звернулися у Фейсбуці до галичан активісти Тарас Матвіїв, Максим Бризіцький та Курій Василь. – «Закликаємо усіх активних мешканців Львівщини, громадські спільноти, дієві політичні сили й регіональні медіа підтримати акцію супроти тотального знищення лісів Галичини. Просто встаньте і прийдіть захистити ліс від «дейнек», «павлівих» та «пешків»! Бо лише разом ми можемо зупинити подібних варварів з сокирою!»

То, можливо, і нам у Ходорові варто повернутися до подій, які мали місце кілька років тому, коли нашу дорогоцінну «Діброву» оголили по-варварськи? Згадаймо гуркіт лісовозів, які сновигали туди й сюди по містечку денно та нощно, транспортуючи деревину з нашого заказника до залізничної станції. В результаті цього наш ліс став таким, яким ви його побачите зараз на ось цих світлинах.

Звісно, дехто тоді не мовчав про те, що творилося. Зокрема депутат районної ради, а разом з тим мешканець Ходорова Василь Турчин бив на сполох у всі інстанції. У вересні-жовтні 2008 року на сторінках часопису «Ходорівщина» в кількох подачах було опубліковано його ж допис під назвою «Роздуми про «Діброву» та й не тільки…». Ось що, для прикладу, він писав: 

«31 березня 2008 року ініціативна группа Ходоріівської територіальної громади провела громадські слухання про стан захворювання на туберкульоз в м. Ходорові… Однією з причин збільшення захворювань та погіршення екологічної ситуації у місті та районі є масова вирубка лісу в урочищі «Діброва». Не можна сказати, що ходорівчани зовсім збайдужіли до цього питання. Був проведений схід громади м. Ходорова, прийняті відповідні рішення сесії, відозви, звернення до різних інстанцій щодо масових вирубок. Ці інстанції відповідно реагували – давали відписки, більшість з яких – справжні шедеври бюрократії та окозамилювання…»

Цікавою є історія створення заказника «Діброва». Про це, знову ж таки, розповідає Василь Турчин на шпальтах «Ходорівщини»: 

«Ліс, назвемо його офіційно урочище «Діброва», був насаджений понад століття тому за добрих часів Австро-Угорщини. Дуб складав основну масу дерев. Пережили дуби «Діброви» цісаря, Польщу, німецьку окупацію, важкі радянські часи. Що було спільним у лісу і цих держав, тільки одне – ніхто нікого не чіпав. Ліс ріс, служив пристановищем для дикої фауни і криївкою для післявоєнної партизанки. Незважаючи на величезну потребу в деревині, жодній політичній системі в голову не приходила думка про масове винищення лісу. Напевно, тоді при владі були мудрі люди, що думали не про власну вигоду, а про майбутнє. Усвідомлюючи, що вони тут у якості окупантів, могли вирубати ліс. Більшовицька влада навіть сприяла охороні цього лісового масиву. Так 28 жовтня 1974 року Рада Міністрів УРСР прийняла Постанову №500 «Про створення державних заказників в УРСР». Згідно з данною постановою був створений загальнозоологічний заказник державного значення «Діброва» площею 839 гектарів – обєкт, що охороняється законом…

Dibrova-7

Потім повстала держава Україна – суверенна, довгоочікувана. Ріки, ліси стали власністю народу. До цього загальнолюдського добра прийшли такі керманичі, що стали загальнолюдським на власний розсуд розпоряджатися… Так, ніхто не питав згоди ні у ходорівчан, ні у жителів сіл Жирова, Добрівляни, Демидів, Заліски. Хоча урочище «Діброва» межує з Ходоровом, місто не має жодних прав на цей ліс, бо урочище формально належить Жирівській – 622 га і Бортниківській – 217 га сільським радам. Раніше Ходорів мав права на цей ліс, про що свідчить назва лісництва – «Ходорівське»…

Статя пана Василя доволі розлога, проте «кінців» у той час він не знайшов. Як це часто-густо у нас трапляється, вони канули у воду. Про що й написав: «Важко встановити верх тієї піраміди, яка дала дозвіл на вирубку – порціями щорічно, щоб шуму було менше. Ось офіційні дані про вирубки лісу: 2007 рік – 49,8 га, 2008 рік – 41,1 га…»

А ось ще один висновок дописувача, до якого лише торік почали поволеньки доходити у наших «верхах»: «Не буду таким категоричним: не рубати – і край. Якби лісівники і ті, що керують ними зверху, насправді піклувалися про наповнення бюджету та благо українців, то не заганяли б сировину закордон, а сприяли, щоб дуб оброблявся у своїй державі на місцевих фабриках. Зазнаючи глибинної переробки дуб стає у п’ятеро дорожчим. Тоді наші безробітні мали б роботу, і бюджет наповновався б справно. Загальновідомо: сировиною торгують тільки малорозвинуті держави. Не думаю, що Україна до них належить… Необхідно задіяти застиглі меблеві фабрики (наприклад, у Ходорові), налагодити виробництво. Але кому це потрібно? Панам від лісу не потрібно зайвого клопоту – турбуватися про державу та людей. Адже можна діяти за простою схемою, що нагадує бандитські схеми – «товар – гроші»: відправили за кордон і отримали «бабки»…

Попри те, що автор статті не назвав конкретних винуватців, та все ж у приватних розмовах раз по раз «випливало» прізвище депутата Верховної Ради, висуванця Стрийщини та Жидачівщини Ігоря Осташа. Хоча довести його причетність до цієї справи ніхто в той час не зміг. А може і не він був вершиною «айсберга». Але, як би там не було, чи не всі ходорівці добре бачили, що з вирубуванням «Діброви», неначе на дріжджах, зростає, така собі, «фортечка» на вулиці Богдана Хмельницького неподалік від автостанції. Споруджував її тодішній головний лісничий Богдан Книш.

Dibrova-8

Чи щось має спільного цей будиночок з вирубуванням лісу? Не знаю. Треба перевіряти компетентним органам.

Дещо раніше перед усіми цими подіями привернув увагу ось такий факт, який знайшов відображення у виданні вседержавного масштабу «Газета по-українськи». У номері від 15 березня 2006 року в ній повідомлялося:

«Жителі села Добрівляни Жидачівського району Львівщини почали війну із лісорубами в заказнику “Діброва”. Дороги до лісу, якими вивозили зрізані дерева, селяни перекрили власними машинами.

Мітки лісорубів з’явилися на деревах заказника “Діброва” три тижні тому. Село загомоніло. У лісництві запевняли — рубатимуть тільки сухостій. Та незабаром із діброви потягнулися лісовози, вантажені гарними дубовими колодами. За кілька днів серед лісу вирубали велику галявину.

Із ватагою селян до місця вирубки ми йдемо з кілометр. Стрибаємо по канавах, залишених колесами важких тягачів. Обабіч, на деревах, видно позначки — по одній, дві зарубки.

— Два тижні тому рубали все підряд, — каже 60-річна селянка Євгенія. Жінка відмовилася називати прізвище. Боїться. Дітям ще жити у селі. — Ось бачите, як ліс просвічує… Ми вже й прийшли.

На галявині з-під снігу видніються десятки пеньків. На землі лежать припорошені снігом колоди. Їх вивезти не встигли. Коли селяни зчинили ґвалт, лісоруби і техніка зникли так само швидко, як і з’явилися.

Лісоруби чомусь дуже настрашились, розбіглися по лісі. На вирубці селяни розпачливо жестикулюють. Безпорадно розводять руками. Про ліс говорять, як про рідний дім.

— Моя мама має 97 років. Розказувала, як колись ліс врятував село від буревію, — продовжує жінка. — Дерева з корінням повиривало, а до села вітер не добрався. Ліс завадив. А скільки тут грибів — і підпеньки, і сироїжки, а малини скі-і-іки…

— Якщо вирубати дерева, можна велику біду накликати, — підтримує землячку 34-річний Андрій Бассараб. — За вирубкою із часів Першої світової залишився цвинтар, там тифозних ховали. Як дерев не буде, вода може потрапити у криниці.

Як урятувати заказник, люди не знали. На сході села вирішили перекривати лісовозам дорогу. Їх підтримала громадська організація “Жидачівський комітет захисту прав громадян”. З допомогою останньої до райадміністрації подали заявку для акції протесту, надіслали листи до президента, обласної та місцевої влади.

— Як почали рубати дерева, ми підійшли до лісорубів і запитали, чи є у них дозвіл, — каже голова Жидачівського райкому захисту прав громадян 38-річний Василь Турович. — Спочатку лісоруби чомусь дуже настрашились, розбіглися по лісі. Покидали спецівки, навіть солярку залишили. Потім вернулись, казали, що виконують вказівку начальства. А у них є “лісорубочний” квиток.

Двері Ходорівського лісництва, на території якого “Діброва”, були зачинені. Лісничого Богдана Книша нам не пощастило розшукати. Подейкують, після сутички з селянами він подався у відпустку. Майстер лісництва 40-річний Роман Кутний нічого нового не додав. Сказав, що бачив “лісорубочний” квиток на ділянку в 4 га.

Селяни до сих пір не заспокоюються. Усією громадою стежать, що відбувається у заказнику “Діброва”.

Усе “в рамках закону”

Факт вирубки заказника “Діброва” “ГПУ” прокоментував заступник начальника Львівського облуправління лісгоспу
46-річний Ярослав Целен.


— Там могла бути санітарна або лісовідновна рубка… Мені важко говорити, я ж не був на місці, — каже Ярослав Целен. — Зрозумійте, якщо є лісорубний квиток, значить усе погоджено і з нами, і з управлінням екології та природних ресурсів області. Я вам скажу, що навіть у національних парках дозволяється господарська діяльність.


Санітарні рубки стосуються хворих дерев


Відповідно до правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів, санітарні рубки (суцільні або вибіркові) проводять для оздоровлення лісів та запобігання захворюванням насаджень. Здебільшого позбуваються вже “хворих” та пошкоджених дерев.
Заказник “Діброва” було створено постановою Ради Міністрів УРСР у 1974 році. Він займає 839 га лісу».


На жаль, ходорів’яни не перекривали дороги, як мешканці Добрівлян. А могли б. Значить, або не здогадалися, або злякалися того факту, про який розповідали пошепки між собою. Незабаром після подій у Добрівлянах стало відомо, що туди приперли на джипах «амбали-крутелики», пригрозили декому з ініціаторів блокування вирубок і на цьому все припинилося.

То ж чи не настав час бодай зараз, коли розпочалася боротьба з лісовою «мафією», знову підняти на поверхню питання вирубування лісу біля Ходорова та сусідніх сіл? І чи знайдеться хтось, хто б на це насмілився?..

Любомир КАЛИНЕЦЬ.
khodoriv.info/kalynets/dates-events-thoughts/koly-lis-vyrubaly-to-j-schepky-ne-letitymut/?utm_source=rss&utm_medium=rss

В Черкассах хотят уничтожить сосновый лес ради элитного микрорайона


В Черкассах вместо заповедного соснового леса появится элитный микрорайон

В Черкассах вместо заповедного соснового леса появится элитный микрорайон с небоскребами, коттеджами и подземным паркингом. Такой амбициозный проект решили воплотить в жизнь депутаты местного горсовета. Накануне Нового года они едва ли не тайком проголосовали "за", и дали добро застройщику. Но вот горожанам перспектива поменять столетние сосны на бетонные джунгли пришлась не по вкусу.

Этот живописный уголок в пригороде Черкасс "Береговые склоны Днепра" планомерно и уверенно превращается в элитный поселок. Сперва городские власти отдали под застройку кусок береговой зоны. Сейчас там частные домики с фундаментами, уходящими в воду. Теперь на очереди - сосновый лес.

Застройщик береговой линии и склонов - одна и та же фирма. Для наглядности даже создали презентационный ролик. Пять высоток, коттеджи, паркинг, магазины и зоны отдыха - вот что появится здесь в скором времени. Этим участком фирма интересуется давно, уверяет активист Николай Мохнар. В 2013 "Черкасские склоны Днепра" уже презентовали. Вот только выглядели они совсем по-другому.

"Здесь написано: строительство 800 домиков двухэтажных и одноэтажных".

Тогда чиновники почему-то не стали выделять землю под застройку. Но три года спустя решились и отдали более пяти гектаров в рекреационной зоне фирме в аренду. А в конце декабря - на сессии горсовета - депутаты разрешили подготовить проект застройки.

"Там большинство депутатов даже не знают за что они голосовали, его всунули в пакетное голосование ... это решение", - говорит житель Черкасс Николай Мохнар.

Журналист Александр Безпрозванный за этой темой следит не один год. Говорит, что на лицо земельные махинации.

"Анатомия дерибана становится понятной, когда мы смотрим документы. Это в сентябре - изменение целевого назначения. С общественной застройки на жилую и общественную и последний этап - это в декабре разрешение на разработку детального плана территории", - объясняет журналист Александр Безпрозванный.

Но разработка плана касалась уже не пяти, а сорока двух гектаров леса. Инициатором был департамент архитектуры. Его руководитель говорит, что ничего плохого в застройке не видит. Ведь старались для простых людей.

"Данным проектом застройщиком предполагается предложить, в том числе и нашим черкасским семьям, тысячи семей, которые смогут в хорошем смысле в экологическом районе получить комфортное жилье", - уверяет - директор департамента архитектуры, градостроения градостроительства и инспектирования черкасского горисполкома Артур Савин .

Появятся здесь высотки или нет - должны решить во время общественных слушаний. Только после этого чиновники смогут дать разрешение фирме на застройку. В экологической инспекции о застройке даже слышать не хотят.

"Это объекты природно-заповедного фонда и фактически здесь строиться нельзя", - говорит заместитель начальника экологической инспекции черкасской области Александр Позняков.

Сейчас экологи собираются провести проверку законности действий чиновников. А жители Черкасс, собрав подписи, отнесли заявление в прокуратуру, чтобы приостановить решение горсовета.

06 января 2017 20:46 по материалам: Подробности-ТВ автор: Станислав Кухарчук  

ТБ "Львівська Універсальна" інформує про результати торгів по продажу необробленої деревини


Зважаючи на підвищену увагу громадськості до теми продажу лісу, Товарна біржа «Львівська універсальна» щоквартально подаватиме інформацію у ЗМІ про обсяги торгів по продажу необробленої деревини, їх перебіг та результати.

Усі зацікавлені сторони можуть переглянути та проаналізувати основні показники торгів, що відбуваються на ТБ «Львівська універсальна» також на офіційному веб-сайті ЛУТБ.

Зокрема, у сьогоднішньому повідомленні ми подаємо основні показники торгів із продажу необробленої деревини з постачанням у 2016 році та результати аукціонних торгів у грудні 2016 року із продажу необробленої деревини з постачанням у I кварталі 2017 року.

Основні показники торгів із продажу необробленої деревини з постачанням у 2016 році:

1. Обсяги виставлених лотів на продаж – 340 053,50 м3
2. Початкова вартість виставлених на продаж лотів – 343 295 511,97 грн.
3. Обсяги реалізованих лотів – 218 958,00 м3
4. Продажна вартість реалізованих лотів – 253 250 834,47 грн.
5. Перевищення ціни по відношенню до стартової ціни лотів (виторг) – 10 562 145,00 грн.
6. Укладено та зареєстровано біржових угод купівлі-продажу лісоматеріалів – 3 954 шт.

Результати аукціонних торгів із продажу необробленої деревини з постачанняму І кварталі 2017 року лісогосподарських підприємств Львівської області, які відбулися 15.12.2016 року:

Основні показники аукціонних торгів 15.12.2016 року по продажу необробленої деревини з поставкою у І кварталі 2017 року:

1. Обсяги виставлених лотів на продаж – 55 502 м3
2. Початкова вартість виставлених на продаж лотів – 81 356 042,18 грн.
3. Обсяги реалізованих лотів – 27 119,00 м3
4. Продажна вартість реалізованих лотів – 43 250 487,65грн.
5. Перевищення ціни по відношенню до стартової ціни лотів (виторг) – 434 825,00 грн.
6. Укладено та зареєстровано біржових угод купівлі-продажу лісоматеріалів – 623 шт.

Основні показники аукціонних торгів 28.11.2016 року по продажу необробленої деревини з поставкою у І кварталі 2017 року:

1. Обсяги виставлених лотів на продаж – 975 м3
2. Початкова вартість виставлених на продаж лотів – 889 624,00 грн.
3. Обсяги реалізованих лотів – 610,00 м3
4. Продажна вартість реалізованих лотів – 671 328,00грн.
5. Перевищення ціни по відношенню до стартової ціни лотів (виторг) – 31 280,00 грн.
6. Укладено та зареєстровано біржових угод купівлі-продажу лісоматеріалів – 10 шт.

ДОВІДКА
про компетенцію та досвід роботи, а також технічні можливості ЛУТБ для забезпечення організації купівлі-продажу майна та виконання взятих зобов'язань щодо його реалізації

1. Інформація про компетенцію ЛУТБ та досвід роботи (ЛУТБ) посідає вагоме місце cеред структур біржового ринку України. Створена за ініціативою брокерських контор товарних бірж України та підприємств, що здійснюють розбудову регіональних оптово-продуктових ринків за прикладом ТзОВ “Шувар” (м. Львів), який знайшов схвальну підтримку з боку керівництва області та Уряду України.

Діяльність ЛУТБ проводить на підставі Закону України “Про товарну біржу”, чинного законодавства, внутрішніх нормативно-розпорядчих документів ЛУТБ, Угоди з Фондом державного майна України на продаж державного майна, сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, Висновку Міністерства аграрної політики України про відповідність щодо надання послуг, пов'язаних з використанням коштів державного бюджету, укладення та реєстрації зовнішньо-економічних контрактіва, акредитації в ДПА України щодо продажу активів, які перебувають у податковій заставі, а також акредитації в Державному агенстві лісових ресурсів України.

ЛУТБ є членом Асоціації “Союз бірж України”, що дозволяє їй активно співпрацювати з провідними товарними біржами інших регіонів України, запозичувати та адаптувати їх передовий досвід, а також проводити міжбіржові торги, що пришвидшує купівлю-продаж товарів.

П'ЯТНИЦЯ, 6 СІЧНЯ 2017, 20:18, ПРЕС-РЕЛІЗ

Радикали, виявляється, відстояли ліс та землю

З Новим роком, дорогі друзі!



ХОЧУ, щоб прийдешній рік ви зустріли з упевненістю в завтрашньому дні і з вірою у майбутнє України. Щоб у ваших кишенях були гроші на цукерки та іграшки для діточок, а не лише на оплату комуналки.

Радикальна партія доклала максимум зусиль для цього.

Ми зобов’язали уряд у новому році збільшити соціальні пенсії для півмільйона українців, які сьогодні отримують менш як 1000 гривень, а також радикально підвищити звичайні пенсії. У 2017 році хронічні хворі на гіпертонію, діабет, астму будуть одержувати безкоштовні ліки.

Для переселенців ми вибили кошти на компенсацію житла. Ми відстояли ліс та землю, які влада хотіла дозволити продавати в обмін на примарний безвіз. Ми добилися збільшення фінансування армії на 15 млрд гривень, щоб люди почувалися в безпеці.

За нашим наполяганням ухвалено низку законів, які посприяють розвитку промисловості, виробництва, дадуть змогу створити тисячі робочих місць, забезпечать українців зарплатою. Це далеко не все, що нашій команді вдалося зробити за минулий рік. І ми будемо здатні зробити набагато більше, коли в парламенті налічуватиметься не 20 депутатів від нашої партії, а 226.

Дякую кожному, хто вірив у нас. І кожному, хто не вірив — ви спонукали нас ще більше працювати задля блага нашої держави.

Здоров’я вам і вашим родинам, щастя, якнайбільше сонячних днів та людського тепла!

Молюсь за вас і за Україну!


П’ятниця, 
6 січня 2017 року 
№ 1 (19446)