За офіційними гучними заявами посадовців та аналітиків, втрати держави від нахабного грабунку національного багатства України — бурштину становлять щорічно до 2 млрд дол. Це набагато більше за річний бюджет таких важливих галузей, як освіта та наука разом із геологорозвідкою. Загальна сума таких втрат за останні три роки навіть перевищує річний бюджет на оборону країни.
Суттєвих законодавчих проблем із налагодження легального видобутку і переробки бурштину в Україні немає. Є проблема влади на всіх рівнях — від депутата сільської ради до найвищих посадових осіб і депутатів ВР, які із суто шкурних інтересів наполегливо перешкоджають легалізації одного із найприбутковіших для держави видів діяльності.
Якщо не враховувати владного фактора, то в Україні створено сприятливі передумови для організації широкомасштабних робіт з легального видобутку і переробки бурштину на користь суспільства.
Легальних видобувачів бурштину в Україні достатньо
У безпосередньому підпорядкуванні Державної служби геології та надр України понад 23 роки успішно працює державне підприємство "Бурштин України" (м. Рівне). ДП займається видобутком і переробкою сонячного каменю, має багаторічний досвід і бездоганну репутацію на ринку ювелірних виробів, зарекомендувало себе як надійний і потужний партнер, що відповідає за високу якість своїх виробів.
Сьогодні у підприємстві працюють більш як 150 висококваліфікованих працівників. За необхідності підприємство в змозі збільшити свої потужності щонайменше у десять разів і повністю забезпечити видобуток бурштину по всій території України, витіснивши повністю нелегальний видобуток. У бурштиноносних районах можуть створюватися самостійні структурні підрозділи, а на родовищах — дільниці. Все перебуватиме під належним державним контролем і надійною охороною. Тож для нелегального видобутку просто не залишиться місця.
Є ще одне державне спеціалізоване підприємство — "Укрбурштин" (м. Рівне) у складі Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", яке також може виконати значні обсяги робіт з видобутку і переробки бурштину.
Крім того, є державні геологорозвідувальні підприємства, в складі яких — структурні підрозділи, що спеціалізуються на пошуку, розвідці і пробному видобутку бурштину. Враховуючи те, що геологорозвідувальні роботи на бурштин є відносно нескладними, з'являється можливість оперативно переорієнтувати і зосередити діяльність усіх незавантажених фахівців на цьому важливому напрямі.
Інститут геологічних наук НАН України, відомчі наукові установи, науково-дослідні підрозділи університетів також можуть долучитися до наукового супроводу і впровадження найкращих сучасних високоефективних технологій розвідки, видобутку, переробки та використання бурштину і відновлення порушеного навколишнього середовища.
Однак це можливо лише за єдиного державного моніторингу технологічних процесів на всіх етапах проходження бурштину — від геологорозвідки до виготовлення і використання продукції з нього.
Окремий закон про бурштин — пролонгація незаконної діяльності
Діючий Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" чітко визначає єдині правила поведінки при роботі з коштовним камінням, зокрема і з коштовним камінням органогенного утворення — бурштином (п. 3. ст. 1). І тому, на нашу думку, немає будь-якої потреби надавати бурштину особливий статус окремим законом.
Існують десятки різних видів дорогоцінних металів і коштовного каміння, щодо яких також можуть виникнути подібні проблеми, для розв'язання яких, за прикладом бурштину, створюватимуть окремі закони.
Автори нового закону про бурштин або не володіють чинним законодавством, або навмисно творять це з метою внести плутанину, відволікти увагу суспільства та сприяти продовженню незаконної діяльності з бурштином.
Називати нелегальним тільки видобуток неправильно. Йдеться про весь ланцюг незаконної діяльності, пов'язаний із скупкою, зберіганням, переробкою і реалізацією обробленого і необробленого бурштину.
Перш ніж ухвалювати новий закон, необхідно чітко розібратися, в чому суть проблеми. А вона полягає в тому, що нелегальна діяльність із бурштином, як будь-які незаконні дії, хоч і ризикована, проте легко приносить її організаторам надприбутки, які формуються за рахунок ухиляння від сплати податків і соціальних внесків та суттєвої економії витрат на охорону праці, відновлення навколишнього середовища, розбудову інфраструктури, проектування та ще багато інших видів робіт, передбачених відповідними законодавчими нормативами.
Якщо врахувати всі ці витрати, то на стадії становлення може статися так, що взагалі не буде отримано прибутків. Для великого державного підприємства це нормально, і суспільству це вигідно, тому що створюється значна кількість надійно облаштованих робочих місць, місцеві громади і держава отримують доходи у вигляді податків, формуються соціальні фонди, розбудовується інфраструктура (дороги, транспортне сполучення, лікарні, школи і т.ін.), створюються додатково підприємства з переробки сировини і відходів, а також розвивається сервісна, обслуговуюча сфера.
І це на десятки років, бо такі підприємства відпрацьовують рівномірно доволі значні площі на максимальну глибину з високим ступенем вилучення корисних компонентів і рекультивації в комплексі з заходами по підвищенню родючості ґрунтів та раціональній системі зрошення.
Усе це сприятиме розвитку фермерських господарств і створенню потужного рекреаційного ресурсу, як це налагоджено, наприклад, у сусідній Польщі.
Приватні підприємства і підприємці, а також окремі старателі, головною метою діяльності яких є отримання надприбутку, намагатимуться за всяку ціну зменшити поточні і капітальні витрати, тож шукатимуть різні шляхи уникнення таких навантажень. Крім того, вони будуть у першу чергу і в короткі терміни вибірково по-хижацьки відпрацьовувати більш продуктивні поклади, чим ускладнять рекультивацію. Контроль за таких умов є малоефективним через зговір із місцевими посадовцями і процвітання хабарництва.
Творці спеціального закону про бурштин, мабуть, не розуміють, що з його прийняттям принципово нічого не змінюється, а тільки ускладнюються відносини і вноситься плутанина, що поглибить проблему. Це все одно, що створити закон, за яким грабіжники добровільно відмовляться від своєї злочинної діяльності і діятимуть відповідно до законів, зокрема і сплачуватимуть податки з… награбованого.
Про реальні дії для вирішення бурштинової проблеми
Фахівцями Спілки буровиків України спільно з іншими науковцями неодноразово вносилися пропозиції до Кабінету міністрів для розв'язання цієї болючої проблеми, в яких головна увага приділялася чіткому дотриманню діючих законів, указів, постанов, інструкцій, елементарне виконання яких покладе край нелегальному видобутку не лише бурштину, а й усіх інших корисних копалин.
Ще в указі президента Віктора Ющенка від 15 січня 2008 р. №17/2008 "Про заходи з упорядкування видобутку бурштину в Україні" все було чітко прописано, і згідно з ним парламенту та Кабінету міністрів треба було невідкладно розглянути питання про притягнення до відповідальності посадових осіб за недбалість, що заподіяла державі шкоду в особливо великих розмірах. От із чого потрібно починати, а не видумувати нові закони, які нічим не відрізняються від добре перевірених часом старих. Треба просто виконувати вже існуючі закони.
З огляду на вищезазначене пропонуємо здійснити такі реальні кроки у вирішенні бурштинової проблеми.
1. Постановою КМУ зобов'язати Держгеонадра України невідкладно розпочати широкомасштабні геологорозвідувальні роботи щодо бурштину та його видобутку силами підпорядкованих цій службі державних підприємств, установ та організацій.
2. Надати цим підприємствам за максимально спрощеною процедурою спецдозволи на геологічне вивчення та видобуток бурштину по всій території України.
3. Установити керівникам цих підприємств за контрактом напружені державні завдання з розвідки та видобутку бурштину.
4. У проектах по розробці родовищ бурштину встановити обов'язковими роботи з розвитку інфраструктури місцевих громад за євростандартами (перш за все шляхів сполучення, соціальної сфери, створення рекреаційного ресурсу і фермерських господарств).
5. Доходи від реалізації бурштину і виробів із нього передусім спрямувати на фінансування геологорозвідувальної та видобувної галузей, а також соціально-економічного розвитку гірничо-видобувних регіонів і здійснення масштабних екологічних заходів.
6. Задіяти для сприяння цим роботам усі органи виконавчої влади і місцевого самоврядування згідно з їхніми функціями у відповідній сфері діяльності, передбаченими діючим законодавством.
7. Науковим установам, аналітичним центрам і представникам громадськості провести масштабну роз'яснювальну роботу серед громад з питань ризиків і переваг видобутку і переробки бурштину та ролі цієї діяльності у поступальному соціально-економічному розвитку регіонів.
На превеликий жаль, урядом жодних реальних кроків у цьому напрямі не зроблено, незважаючи на те, що запропоновані заходи не передбачають значного фінансового ресурсу і кардинальних реформ. Необхідно тільки раціонально використовувати наявні ресурси, мобілізувати і сконцентрувати їх на виконання програми, яка реально в короткі терміни дасть найбільші надходження до бюджету і водночас вирішить комплекс соціально-економічних проблем і забезпечить сталий розвиток регіонів.
Мабуть, перед нинішнім урядом не стоїть завдання піднімати економіку України, а навпаки, всіляко цілеспрямовано її руйнувати, і підтвердженням цього є злочинна бездіяльність у вирішенні бурштинової проблеми, яка виявляється не такою вже надскладною, жахливою і неможливою у виконанні, як її намагаються подати суспільству ЗМІ за значної підтримки відповідних деструктивних сил. І їм це поки що вдається.
До якого рівня безвідповідальності необхідно дійти владі всіх рівнів, щоб залишити поза увагою те, що лежить практично на поверхні і не потребує значних зусиль для ефективного використання у розвитку економіки і вирішенні важливих соціально-економічних питань держави?
Анатолій Вдовиченко, Петро Єрмаков, Олена Ремезова 13 січня, 23:00
