ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 січня 2017

Те кому далеко до леса, могут вырастить эти лесные грибы на своей даче!

Те кому далеко до леса, могут вырастить эти лесные грибы на своей даче!
Походы за грибами немного потеряют в увлекательности, если вы выделите часть своего участка под разведение грибов. Зато урожай всегда будет под рукой. Конечно, процесс выращивания — не из легких, зато полностью контролируется вами! Основная сложность в том, что грибам нужна именно лесная среда (или максимально на нее похожая) для хорошего роста. Кстати, сейчас самое время для посадки!

Боровики

Они же белые грибы. Этот вид легко переносит «переселение» из леса. Разводят его несколькими способами:
Пересадка мицелия.
Выращивание из мицелия
Рассада
Первый способ — самый сложный, т.к. нужно без повреждений выкопать мицелий и перенести его на участок. Пересаживают грибницу только под лесные породы дерева, не плодовые. В идеале под такое же дерево, из-под которого выкопали в лесу.
Подготовка почвы для высадки:
на расстоянии 0,5 м от дерева снять 0,3 м почвы,
уложить компост из опавшей листвы и трухи
присыпать землей
сверху уложить мицелий
полить
уложить слой опавшей листвы.
Мицелий боровиков можно купить и в магазине. Подготовка земли:
найти теневое место с мокрой почвой в полуметре от дерева,
сделать яму в 0,5 м глубиной,
на дно положить листья, труху и опилки высотой 0,2 м,
сверху 0,1 м слой почвы,
выложить смесь из земли и компоста
слой мицелия, смешанного с землей, равномерно распределенного по ямке
немного утрамбовать
присыпать почвой
полить
засыпать опавшей листвой
Рассада – самый простой способ. Подготовка:
нарезать/измельчить на мясорубке грибные шляпки
Залить водой
Настаивать в течение суток
Подготовить почву, как описано выше
Полить место настоем
Присыпать листьями

Подосиновик

Гриб любит соседство с осинами, березами и дубами. Поэтому лучше высаживать его в тени этих деревьев.
Его выращивают с помощью настоя, плодовых тел, пересадки грибницы.
В первом случае шляпки настаивают в воде несколько часов, затем поливают место будущей плантации настоем.
Во втором случае собирают молодые грибы, измельчают и неглубоко закапывают под деревьям.
Для высадки мицелия (его покупают в магазине или выкапывают в лесу) нужно подготовить будущую плантацию и удобрения.
Компост готовят так:
На пленку из полиэтилена выкладывают листья, труху деревьев и навоз в пропорции 9:1 и после полива теплой водой «настаивают» в течение недели, перелопачивают до однородной смеси, выдерживают еще 5 дней.
Последовательность посадки грибницы:
сделать яму площадью в два квадрата.
заполнить яму, выкладывая поочередно слои компоста и почвы: 10 см и 5 см соответственно. Если яма вышла глубокая, то ее закладывают до верху, если мелкая – то слои подымают над ней на высоту до 0,5 м.
Сделать ямки глубиной 0,2 м примерно на таком же расстоянии друг от друга
В лунки положить части грибницы
Засыпать почвой
Полить водой (20 л на один кв.м)
Присыпать подстилкой из леса или листьями.

Подберезовик

Эти грибы также взаимодействуют с деревьями, как и те, что описаны выше. Поэтому в идеале пересаживать грибы нужно так, чтобы будущая плантация напоминала естественную среду.
Выращивают подберезовик точно также как боровик или подосиновик:
Споры
Плодовые тела
Грибница
Органическая еда, натуральные продукты: Выращиваем лесные грибы на даче
В первом случае старые грибы измельчают, смешивают с одной ложкой муки и желатина, заливают смесью участок под плантацию.
Во втором – молодые грибы измельчают, неглубоко закапывают рядом с деревом или разбрасывают мелкие кусочки по участку под деревьями и накрывают опавшими листьями.
Пересадка грибницы также требует соседства дерева, которое растет в лесу.

Масленок

Самый удобный способ разведения – пересадка мицелия. Выберите грибницу, что появилась у небольшой сосны.
Для грибов лучше всего подходит тот участок, где почва богата известью и не попадает под прямые солнечные лучи.
Органическая еда, натуральные продукты: Выращиваем лесные грибы на даче
Маслята быстро приживаются, дают урожай через 3-4 года, появляясь на плантации в течение всего сезона, если почва не пересушена.

Рыжик

Тоже легко одомашниваемый гриб, если подобрать место для посадки аналогичное лесным условиям. Рыжики любят тень и хорошую циркуляцию воздуха.
Разведение происходит с помощью:
Посева мицелия
Пересадки грибницы
В первом случае мелко режут старые шляпки грибов, подсушивают и раскладывают на немного мокрой земле, затем утрамбовывают землю, прикрывают мхом и поливают теплой водой. Спустя пару недель подо мхом должна появиться «плесень» — нити зеленовато-фиолетового цвета. Если есть нити и не видно шляпок, значит, посадка прошла успешно.
Во втором случае нужно добыть пласт почвы с неповрежденным мицелием, толщиной не менее 0,25 м. Пересадку нужно проводить очень быстро, пока грибница не высохла. Успех выращивания зависит от регулярного полива.


Державне агентство лісових ресурсів налагоджує співпрацю з Австрією




Державне агентство лісових ресурсів налагоджує співпрацю з Австрією


10 січня 2017 р. відбулася зустріч т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христини Юшкевич з Надзвичайним та Повноважним Послом Австрійської Республіки в Україні пані Герміне Поппеллер.

Під час зустрічі сторони, зокрема, приділили особливу увагу розвиткові співробітництва у рамках підписаного Міністром аграрної політики та продовольства України Тарасом Кутовим та Федеральним Міністром сільського та лісового господарства, навколишнього середовища та водного господарства Австрії Андре РупрехтеромМеморандуму про взаєморозуміння та співпрацю у сфері лісового господарства.
«Досвід Австрії у сталому та невиснажливому веденні лісового господарства дуже цікавий. Співпраця наших держав дасть змогу впровадити ефективні та екологобезпечні технології для лісоуправління. Для мене є пріоритетом, і це записано в Меморандумі, що лісівництво має бути наближене до природи. Основна задача це збереження біорізноманіття лісів», — підкреслила Христина Юшкевич.
У свою чергу, пані Посол зазначила, що Австрія також зацікавлена у розвиткові співпраці з Україною. Для цього найближчим часом до України прибуде делегація Федерального Міністерства сільського та лісового господарства, навколишнього середовища та водного господарства.
У зв’язку з цим, сторони домовилися про проведення розширеної зустрічі фахівців лісового господарства обох держав для обговорення питань виконання Меморандуму та напрацювання конкретних кроків його реалізації.
Меморандумом передбачається налагодження співпраці, зокрема, щодо:
  • ведення лісового господарства на основі об’єктивних даних та інформації (у тому числі даних національної лісової інвентаризації);
  • виконання прикладних досліджень стосовно охорони та захисту лісів, лісової генетики, досліджень ґрунтів та екології;
  • зменшення впливу змін клімату та адаптації до його змін у лісовому секторі, у тому числі заходів щодо попередження стихійних лих;
  • оцінки потреб у лісовій інфраструктурі та будівництва лісових доріг;
  • підвищення екологічної обізнаності суспільства, освіти та розвитку екологічної культури населення щодо питань збалансованого лісоуправління.
Передбачається, що співпраця здійснюватиметься шляхом обміну науково-технічною інформацією, та документацією з наукових досліджень і розробок у галузі лісового господарства. Також плануються обміни фахівцями, науковими співробітниками і консультантами.
Наявність Меморандуму сприятиме пошуку міжнародних джерел фінансування для здійснення такої співпраці.

Ученые выяснили удивительный факт об амазонских лесах


Група ученых нашла доказательства того, что Амазония не превратилась в саванну во время последнего ледникового периода, а осталась лесистой.

В статье, опубликованной в журнале Nature, исследователи описывают, как они достали образцы сталагмитов из пещеры, расположенной в более засушливой части Амазонской низменности и сумели с их помощью подсчитать, насколько сухо было на этой территории во время последнего ледникового периода, а также какие растения росли здесь в то время. Такую информацию можно извлечь по анализу изотопов кислорода, сохранившихся в сталагмитах.

Ученые уже давно спорят, насколько уцелела Амазонка во время последнего ледникового периода. Некоторые, например, утверждали, что дождевые леса полностью исчезли из-за недостатка дождя. Другие же говорили, что леса сохранились благодаря факторам, о которых мы еще не знаем. И новые данные поддерживают последнюю точку зрению

Исследователи отправились в пещеру Параисо, расположенную на засушливом участке Амазонской низменности, получающей меньше осадков. Там они нашли семь сталагмитов и исследовали их изотопы кислорода. По ним они выяснили, что осадки на территории были в два раза нише, чем сейчас (на 42%), но территория вокруг была крайне лесистой. Ученые предположили, что причина заключалась в том, что тогда здесь были температуры ниже, в результате это уменьшало испарение.


07:45 Сегодня
newsyou.info

Представник Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні Андрій Плига: Майже кожна офіційна рубка лісу насправді порушує закон

Координатор по роботі з волонтерами українського представництва Всесвітнього фонду дикої природи (WWF)  Андрій Плига в інтерв’ю УНІАН розповів, чому легальна вирубка лісу часто стає злочином, як лісничі вводять в оману громадськість, і де в Україні зберігся еталон лісу.



У суспільстві вже давно вкорінилася думка, що головна проблема лісового фонду України – незаконна вирубка лісів браконьєрами. Чи так це насправді?

Це не так. Дійсно, браконьєрство – це погано, з цим треба боротися. Але відсоток браконьєрських рубок дуже низький. Так, якщо браконьєр зрубує декілька дерев (незаконно ніхто не здійснює суцільні рубки, це надто помітно), то паралельно проводиться абсолютно законна суцільна рубка площею, наприклад, 5 гектарів. Очевидно, що порівнювати законні рубки такого масштабу з вирубкою браконьєрами декількох дерев немає сенсу. Тому основна проблема – це законна офіційна вирубка, яка завдає лісу значно більшої шкоди.




Праліси на Поліссі збереглися за щасливих обставин / facebook.com/bryhynets

Праліси на Поліссі збереглися за щасливих обставин / facebook.com/bryhynets

Хоча Держлісагентство, озвучуючи статистику, ніколи не каже про такі офіційні рубки, насправді, майже кожну офіційну рубку можна назвати напівзаконною, бо вона проводиться або без врахування природоохоронного законодавства, або з багатьма його порушеннями.
Наприклад, була запланована суцільна рубка площею 2 гектари, а рубається 2,5 гектари або 3 гектари лісу - адже ніхто не проконтролює і не перевірить справжню площу вирубки. Інший приклад: по документах вирубка мала би проводитися в одному місці, на ділянці певної форми, а її роблять трохи іншою, зачіпляють ділянку старого лісу, де дерева значно цінніші. Або, скажімо, під час цілком легальної вибіркової рубки, замість вирубки хворих дерев, лісничі вирубують кращі, здорові дерева. Адже ті мають кращу товарну якість.

Андрій Плига стверджує, що інформація про скорочення кількості незаконних вирубок минулого року не відповідає дійсності / Фото УНІАН
Андрій Плига стверджує, що інформація про скорочення кількості незаконних вирубок минулого року не відповідає дійсності / Фото УНІАН

Тотально відбуваються вирубки без урахування даних Червоної книги України, не враховуючи природоохоронного законодавства. Скажімо, маємо ділянку лісу із орхідеями з Червоної книги. На ній, по ідеї, не мають відбуватися вирубки. Однак, відбувається, адже на ці орхідеї ніхто не зважає.

За словами в.о. голови Держагентства лісових ресурсів Христини Юшкевич, минулого року кількість незаконних вирубок скоротилася…

Швидше за все, це брехня. Втім, це моя суб’єктивна думка. Якщо ж усунути весь суб’єктивізм, то вона абсолютно не враховує ті моменти, про які я сказав. Відбувається дуже багато технологічних порушень, а системи перевірки немає жодної.

Окрім Держагентства лісових ресурсів, хто ще несе відповідальність за стан лісового фонду?

Наші ліси мають різних землевласників. Близько ¾ всіх лісів належить Державному агентству лісових ресурсів, за ці землі відповідають вони. Крім того, є лісові структури Міністерства екології, є лісові структури Міністерства оборони, є лісові структури комунальних підприємств тощо. Відповідно, за ведення лісового господарства відповідають саме ці структури.

Взагалі, скільки лісів залишилося в Україні? Екологи не перестають говорити, що на сьогодні точних даних немає…

Офіційно лісистість території країни близько 15,9%. А щодо точних даних, то, скоріше за все, мова йде про старий ліс. Адже всі під словом «ліс», зазвичай, мають на увазі саме його.
Взагалі, питання, дуже складне, треба враховувати певні тонкощі. Наприклад, якщо людину привести на вирубку, то навряд чи ця людина назве вирубку лісом. Втім, офіційно всі вирубки також є лісом, бо в них ліс просто поступово відновлюється. У той же час, багато колишніх колгоспних ділянок за роки незалежності позаростали молодим лісом. Але офіційно лісом вони поки не вважаються.


За словами Андрія Плиги є два види рубок: промислові і санітарні / facebook.com/Dasha Shyriaieva
За словами Андрія Плиги є два види рубок: промислові і санітарні / facebook.com/Dasha Shyriaieva

Ви вже говорили про порушення, на які свідомо йдуть лісничі, зокрема, вирубують більше запланованого. А як часто фактичну крадіжку лісу маскують під «профілактичну вирубку»?

Я не можу назвати якусь точну цифру, відсоток, але особисто неодноразово бачив подібне. Скажімо, по опису маємо ділянку дубово-грабового лісу віком 140 років. Приходимо на місце, а там дубів майже не залишилося – всі були вирубані вибірковими санітарними рубками. Та який відсоток із них вирублено неправомірно, сказати не можу.

Слід розуміти, що є два види рубок. Рубки головного користування – це промислові рубки, призначення яких – заготівля деревини. Призначення санітарних рубок – це прибирання хворих, пошкоджених дерев для кращого зростання здорового лісу. Тобто, санітарні рубки мають готувати ліс до проведення рубок головного користування в майбутньому. Оскільки ці рубки є допоміжними, цілком очевидно, що їх відсоток має бути меншим, але виходить зовсім інша картина: кількість деревини, яка вирубається в ході допоміжних рубок, більше за кількість деревини, яка виготовляється рубками головного користування. І це не означає, що ліс почав масово хворіти. Просто діє механізм, аби обійти закон.

У дискусії про вирубки нерідко звучить теза про те, що лісничі «вирубують хворі дерева, а саджають молоді». За вашими спостереженнями, чи ефективно відновлюється лісовий фонд?

Проблема полягає у тому, що вони часто саджають не ті дерева, які мали би саджати. В лісовому господарстві не все так просто. Є різні типи лісів, є місцевості, де краще ростуть соснові ліси, є дубові ліси…

З дубовими лісами у нас взагалі ситуація катастрофічна. В Київській і Житомирській областях, де близько третини лісів мали би бути дубовими, маємо їх десь 15%. Треба також враховувати, що більшість дубових лісів - старовікові, їхня площа стрімко зменшується через щорічні вирубки, а нові дубові ліси не створюються. Замість того, щоб відновлювати дубові ліси, на місці їхньої вирубки лісничі, переважно, саджають соснові культури, керуючись принципом – сосна швидше росте, а значить її швидше можна продати. Втім, зауважу, з точки зору економічної вартості деревини, дубова деревина – значно дорожча за сосну.

Також нерідко, навіть якщо саджають нові дуби, лісничі за ними потім не доглядають. У результаті, дуби витісняються осикою, березою. У цьому сенсі дуже показовим є Бородянський район, Клавдієвський лісгосп (Київська область, УНІАН). Там, де колись були просто величезні площі дубового лісу, тепер – 30-40-річні березово-осикові ліси.


Плига констатує, що з дубовими лісами в Україні ситуація взагалі катастрофічна / facebook.com/vafdog
Плига констатує, що з дубовими лісами в Україні ситуація взагалі катастрофічна / facebook.com/vafdog

До речі, варто враховувати ще і те, що дубові ліси дуже вибагливі. З невідомих причин у нас, особливо на Поліссі, вони взагалі природно погано відновлюються. Можливо, справа у зміні клімату: стало тепліше і сухіше.

Виходить, у нас не вистачає професійних лісничих? Чи у чому проблема?

Я не знаю, у чому проблема. В халтурності, в халатності… Факт у тому, що лісничі мають проводити певні заходи догляду, зокрема, проріджування, прочищення, різні види рубок.

Теоретично, має бути збалансована кількість старого, середньовікового і молодого лісу. Лісники мають рубати старий ліс, а, тим часом, має підростати молодий. Але, по факту, маємо наступну картину: на Поліссі дорубують останні діброви, а нових немає. Як на мене, це дуже показовий момент.

Тому, коли лісничі кажуть, що саджають дерева, це тільки половина правди. Так, вони саджають. Однак, або не ті дерева, або не там, або потім не доглядають і виростає щось інше.

Говорячи про вирубки лісів, екологи найчастіше акцентують увагу на загрозливих наслідках для екосистеми через вирубку пралісів, яких в Україні залишилось лише близько 50 тисяч гектарів. Розкажіть трохи про те, що таке «праліси» і чим загрожує знищення саме цих лісів?

Праліси – це ліси, які виросли і сформувалися повністю без людського впливу, які не потерпали від будь-яких видів рубок або іншого людського втручання. Це повністю природні ліси, на які не впливала людина.

Щоб ви розуміли, майже всі українські ліси пройшли вже 3-4 цикли вирубок, тобто, щонайменше тричі, були вирубані і знову вирощені з тих пір, як почалося інтенсивне ведення лісового господарства десь у 18 столітті. Плюс, треба враховувати, що інтенсивне лісове господарство велося і до того. Тобто залишилося дуже мало ділянок, які взагалі ніколи не рубалися.

Цінність пралісів полягає у тому, що вони є еталоном – саме так має виглядати ліс. Є чимало видів тварин, рослин, грибів, для яких оптимальні умови життя саме у пралісах, і вони мало де можуть бути присутні, окрім пралісів.

Праліси – це різноярусні ліси, де є молоді, старші, старі дерева. При цьому, вони є загальною системою, величезна кількість і розмаїття живих організмів, представлені у пралісах, у рази більше, ніж у інших лісах. Саме тому екологи на це і звертають увагу. Якщо ми знищимо праліси, ми знищимо і все це велетенське розмаїття.

Як тоді пояснити зацікавленість здійснювати вирубки саме у пралісах?

Парадигма нашого офіційного лісового господарства взагалі не передбачає збереження жодного клаптику лісу. Тільки останнім часом були внесені певні зміни до законодавства, які заборонили санітарні рубки в заповідниках, суцільні рубки в заказниках.


Праліси – це дуже невелика частка лісового фонду і держава може спокійно відмовитися від рубки / facebook.com/igor.balashov
Праліси – це дуже невелика частка лісового фонду і держава може спокійно відмовитися від рубки / facebook.com/igor.balashov

Щодо пралісів, то, з точки зору розпорядників лісового господарства, це сухостійний ліс - епіцентр поширення шкідників та лісових хвороб, небезпечний для інших лісів. Звичайно, серед лісничих є окремі професіонали, які розуміють цінність пралісів для екосистеми, але в цілому Державне лісове агентство керується не фахівцями, або, може, і фахівцями, але такими, які з певних причин на «чорне» кажуть «біле», а на «біле» – «чорне». Тому вони і не переймаються охороною пралісів.

Чи можливо, що вирубка пралісів відбувається через те, що державі просто не вистачає деревини?

Праліси – це дуже невелика частка лісового фонду. Тобто держава може спокійно відмовитися від рубки в пралісах. Плюс, майже всі праліси сконцентровані в Карпатах, в місцях, куди важко дістатися лісогосподарчій техніці. Що стосується пралісів на Поліссі, то вони збереглися за щасливих обставин – вистачало інших лісів, не було необхідності йди на заболочені, важко прохідні території.

І як, на вашу думку, можна захистити праліси?

У цьому сенсі важливий законопроект №4480 «Про охорону пралісів», який надає їм окремого юридичного статусу для охорони.

А як щодо реорганізації Держлісагентства? Чи підтримуєте ви таку ідею?

Обов’язково треба реорганізовувати. Це один з механізмів, який може покращити ситуацію. В ідеалі, я вважаю, потрібно створити окрему службу для охорони різноманіття в лісах і контролю над лісовою агенцією. Крім того, оскільки наразі вона підпорядкована Міністерству аграрної політики з його ресурсним підходом: ліс – це купа дров, треба було би передати управління агентством Міністерству екології. Теоретично, це могло би змінити вектор його роботи.

В аспекті проблеми вирубок ми говорили лише про Карпати та Полісся, а в яких областях все-таки вирубують найбільше?

Вирубують всюди. Наприклад, на Поліссі майже в кожній із областей, а в лісостеповій зоні значно менше, бо і лісів там трохи менше.

Крім вирубок, з якими ще проблемами доводиться стикатися лісовому фонду України?

Відсутність громадського моніторингу – це одна з головних проблем. Лісове агентство піариться на тому, що воно нібито відкрите для громадськості, але це брехня.

Наприклад, якщо подивитися сайт київського обласного лісового управління, там є колонка про санітарні рубки, в якій вказані плани рубок на наступний рік. Можна побачити список лісгоспів, типи рубки, але карт, де саме це відбуватиметься, у відкритому доступі немає. Тобто, ми бачимо, що плануються рубки, але не можемо подивитися, де вони відбуваються, тому і не можемо їх моніторити. Ситуація у Львівській області ще гірша. Вони також вивішують плани рубок, але навіть не вказують тип та вік лісу. Знову ж таки, немає карт. Більше того, лісгоспи відмовляються надавати такі матеріали навіть на запити громадських організацій або науковців.

Ще одна проблема – і дуже серйозна – бурштин. На Поліссі величезні ділянки лісу знищені бурштинокопачами. Ба більше, через їхню діяльність у лісі відбувається чимало пожеж. Вони не контролюються і нерідко охоплюють великі площі. Тільки в серпні-вересні 2015 року в Олевському районі (Житомирська область, - УНІАН) згоріло 25 квадратних кілометрів лісу. Є дуже великі підозри, що однією з головних причин пожежі були бурштинокопачі, які намагалися приховати результати своєї «роботи». Адже ліс одночасно почав горіти з різних боків, це не могла бути випадковість.

Андрій Плига впевнений, що Держлісагентство потрібно обов’язково реорганізовувати / Фото УНІАН
Андрій Плига впевнений, що Держлісагентство потрібно обов’язково реорганізовувати / Фото УНІАН

Чи здійснюються наразі будь-які процедури для рекультивації земель «бурштинових регіонів»?

Жодних. Нічого абсолютно.

Скільки приблизно коштів необхідно для відновлення вищеописаних ділянок лісу?

Я цим не займався. Хоча, знаєте, ліс може і сам відновитися, але це дуже довгий процес.

Такий, як відбувається у Чорнобильській зоні?

Щось на кшталт. Там ліс сам чудово відновився, а Чорнобильська зона стала осередком поширення розмаїття флори і фауни. Звідти пішли люди, і ліс почав відновлюватися.

Якою, на вашу думку, повинна бути екологічна політика держави, щоб ефективно управляти наявними ресурсами, зокрема, лісовим фондом?

Потрібно, щоб ефективно працювала правоохоронна і судова системи. Тому що зараз справи за порушення природоохоронного законодавства не відкриваються, а якщо навіть відкриваються і доходять до суду, то по таким позовам суди виносять виправдувальні вироки.
Має працювати потужна екологічна інспекція, яка зараз по суті, не працює. Нормальній роботі заважають мала кількість співробітників, обмежені повноваження, низькі зарплати, корупція…
Потрібна повноцінна реформа інспекції. Також, можливо, треба створювати екологічну поліцію із великим штатом і повноваженнями.

Без цих складових, якщо не почнуть нормально працювати екологічна інспекція, правоохоронна і судова системи, про реальне покращення ситуації у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, лісів, не може бути й мови.

Ірина Шевченко
http://ecology.unian.ua/naturalresources/1723841-predstavnik-vsesvitnogo-fondu-dikoji-prirodi-wwf-v-ukrajini-andriy-pliga-mayje-kojna-ofitsiyna-rubka-lisu-naspravdi-porushue-zakon.html

Закон про бурштин. Грабіжники заплачуть і заплатять… податки з награбованого?


За офіційними гучними заявами посадовців та аналітиків, втрати держави від нахабного грабунку національного багатства України — бурштину становлять щорічно до 2 млрд дол. Це набагато більше за річний бюджет таких важливих галузей, як освіта та наука разом із геологорозвідкою. Загальна сума таких втрат за останні три роки навіть перевищує річний бюджет на оборону країни.

Суттєвих законодавчих проблем із налагодження легального видобутку і переробки бурштину в Україні немає. Є проблема влади на всіх рівнях — від депутата сільської ради до найвищих посадових осіб і депутатів ВР, які із суто шкурних інтересів наполегливо перешкоджають легалізації одного із найприбутковіших для держави видів діяльності.

Якщо не враховувати владного фактора, то в Україні створено сприятливі передумови для організації широкомасштабних робіт з легального видобутку і переробки бурштину на користь суспільства.

Легальних видобувачів бурштину в Україні достатньо

У безпосередньому підпорядкуванні Державної служби геології та надр України понад 23 роки успішно працює державне підприємство "Бурштин України" (м. Рівне). ДП займається видобутком і переробкою сонячного каменю, має багаторічний досвід і бездоганну репутацію на ринку ювелірних виробів, зарекомендувало себе як надійний і потужний партнер, що відповідає за високу якість своїх виробів.

Сьогодні у підприємстві працюють більш як 150 висококваліфікованих працівників. За необхідності підприємство в змозі збільшити свої потужності щонайменше у десять разів і повністю забезпечити видобуток бурштину по всій території України, витіснивши повністю нелегальний видобуток. У бурштиноносних районах можуть створюватися самостійні структурні підрозділи, а на родовищах — дільниці. Все перебуватиме під належним державним контролем і надійною охороною. Тож для нелегального видобутку просто не залишиться місця.

Є ще одне державне спеціалізоване підприємство — "Укрбурштин" (м. Рівне) у складі Державної акціонерної компанії "Українські поліметали", яке також може виконати значні обсяги робіт з видобутку і переробки бурштину.

Крім того, є державні геологорозвідувальні підприємства, в складі яких — структурні підрозділи, що спеціалізуються на пошуку, розвідці і пробному видобутку бурштину. Враховуючи те, що геологорозвідувальні роботи на бурштин є відносно нескладними, з'являється можливість оперативно переорієнтувати і зосередити діяльність усіх незавантажених фахівців на цьому важливому напрямі.

Інститут геологічних наук НАН України, відомчі наукові установи, науково-дослідні підрозділи університетів також можуть долучитися до наукового супроводу і впровадження найкращих сучасних високоефективних технологій розвідки, видобутку, переробки та використання бурштину і відновлення порушеного навколишнього середовища.

Однак це можливо лише за єдиного державного моніторингу технологічних процесів на всіх етапах проходження бурштину — від геологорозвідки до виготовлення і використання продукції з нього.

Окремий закон про бурштин — пролонгація незаконної діяльності

Діючий Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" чітко визначає єдині правила поведінки при роботі з коштовним камінням, зокрема і з коштовним камінням органогенного утворення — бурштином (п. 3. ст. 1). І тому, на нашу думку, немає будь-якої потреби надавати бурштину особливий статус окремим законом.

Існують десятки різних видів дорогоцінних металів і коштовного каміння, щодо яких також можуть виникнути подібні проблеми, для розв'язання яких, за прикладом бурштину, створюватимуть окремі закони.

Автори нового закону про бурштин або не володіють чинним законодавством, або навмисно творять це з метою внести плутанину, відволікти увагу суспільства та сприяти продовженню незаконної діяльності з бурштином.

Називати нелегальним тільки видобуток неправильно. Йдеться про весь ланцюг незаконної діяльності, пов'язаний із скупкою, зберіганням, переробкою і реалізацією обробленого і необробленого бурштину.

Перш ніж ухвалювати новий закон, необхідно чітко розібратися, в чому суть проблеми. А вона полягає в тому, що нелегальна діяльність із бурштином, як будь-які незаконні дії, хоч і ризикована, проте легко приносить її організаторам надприбутки, які формуються за рахунок ухиляння від сплати податків і соціальних внесків та суттєвої економії витрат на охорону праці, відновлення навколишнього середовища, розбудову інфраструктури, проектування та ще багато інших видів робіт, передбачених відповідними законодавчими нормативами.

Якщо врахувати всі ці витрати, то на стадії становлення може статися так, що взагалі не буде отримано прибутків. Для великого державного підприємства це нормально, і суспільству це вигідно, тому що створюється значна кількість надійно облаштованих робочих місць, місцеві громади і держава отримують доходи у вигляді податків, формуються соціальні фонди, розбудовується інфраструктура (дороги, транспортне сполучення, лікарні, школи і т.ін.), створюються додатково підприємства з переробки сировини і відходів, а також розвивається сервісна, обслуговуюча сфера.

І це на десятки років, бо такі підприємства відпрацьовують рівномірно доволі значні площі на максимальну глибину з високим ступенем вилучення корисних компонентів і рекультивації в комплексі з заходами по підвищенню родючості ґрунтів та раціональній системі зрошення.
Усе це сприятиме розвитку фермерських господарств і створенню потужного рекреаційного ресурсу, як це налагоджено, наприклад, у сусідній Польщі.

Приватні підприємства і підприємці, а також окремі старателі, головною метою діяльності яких є отримання надприбутку, намагатимуться за всяку ціну зменшити поточні і капітальні витрати, тож шукатимуть різні шляхи уникнення таких навантажень. Крім того, вони будуть у першу чергу і в короткі терміни вибірково по-хижацьки відпрацьовувати більш продуктивні поклади, чим ускладнять рекультивацію. Контроль за таких умов є малоефективним через зговір із місцевими посадовцями і процвітання хабарництва.

Творці спеціального закону про бурштин, мабуть, не розуміють, що з його прийняттям принципово нічого не змінюється, а тільки ускладнюються відносини і вноситься плутанина, що поглибить проблему. Це все одно, що створити закон, за яким грабіжники добровільно відмовляться від своєї злочинної діяльності і діятимуть відповідно до законів, зокрема і сплачуватимуть податки з… награбованого.

Про реальні дії для вирішення бурштинової проблеми

Фахівцями Спілки буровиків України спільно з іншими науковцями неодноразово вносилися пропозиції до Кабінету міністрів для розв'язання цієї болючої проблеми, в яких головна увага приділялася чіткому дотриманню діючих законів, указів, постанов, інструкцій, елементарне виконання яких покладе край нелегальному видобутку не лише бурштину, а й усіх інших корисних копалин.

Ще в указі президента Віктора Ющенка від 15 січня 2008 р. №17/2008 "Про заходи з упорядкування видобутку бурштину в Україні" все було чітко прописано, і згідно з ним парламенту та Кабінету міністрів треба було невідкладно розглянути питання про притягнення до відповідальності посадових осіб за недбалість, що заподіяла державі шкоду в особливо великих розмірах. От із чого потрібно починати, а не видумувати нові закони, які нічим не відрізняються від добре перевірених часом старих. Треба просто виконувати вже існуючі закони.

З огляду на вищезазначене пропонуємо здійснити такі реальні кроки у вирішенні бурштинової проблеми.

1. Постановою КМУ зобов'язати Держгеонадра України невідкладно розпочати широкомасштабні геологорозвідувальні роботи щодо бурштину та його видобутку силами підпорядкованих цій службі державних підприємств, установ та організацій.

2. Надати цим підприємствам за максимально спрощеною процедурою спецдозволи на геологічне вивчення та видобуток бурштину по всій території України.

3. Установити керівникам цих підприємств за контрактом напружені державні завдання з розвідки та видобутку бурштину.

4. У проектах по розробці родовищ бурштину встановити обов'язковими роботи з розвитку інфраструктури місцевих громад за євростандартами (перш за все шляхів сполучення, соціальної сфери, створення рекреаційного ресурсу і фермерських господарств).

5. Доходи від реалізації бурштину і виробів із нього передусім спрямувати на фінансування геологорозвідувальної та видобувної галузей, а також соціально-економічного розвитку гірничо-видобувних регіонів і здійснення масштабних екологічних заходів.

6. Задіяти для сприяння цим роботам усі органи виконавчої влади і місцевого самоврядування згідно з їхніми функціями у відповідній сфері діяльності, передбаченими діючим законодавством.

7. Науковим установам, аналітичним центрам і представникам громадськості провести масштабну роз'яснювальну роботу серед громад з питань ризиків і переваг видобутку і переробки бурштину та ролі цієї діяльності у поступальному соціально-економічному розвитку регіонів.

На превеликий жаль, урядом жодних реальних кроків у цьому напрямі не зроблено, незважаючи на те, що запропоновані заходи не передбачають значного фінансового ресурсу і кардинальних реформ. Необхідно тільки раціонально використовувати наявні ресурси, мобілізувати і сконцентрувати їх на виконання програми, яка реально в короткі терміни дасть найбільші надходження до бюджету і водночас вирішить комплекс соціально-економічних проблем і забезпечить сталий розвиток регіонів.

Мабуть, перед нинішнім урядом не стоїть завдання піднімати економіку України, а навпаки, всіляко цілеспрямовано її руйнувати, і підтвердженням цього є злочинна бездіяльність у вирішенні бурштинової проблеми, яка виявляється не такою вже надскладною, жахливою і неможливою у виконанні, як її намагаються подати суспільству ЗМІ за значної підтримки відповідних деструктивних сил. І їм це поки що вдається.

До якого рівня безвідповідальності необхідно дійти владі всіх рівнів, щоб залишити поза увагою те, що лежить практично на поверхні і не потребує значних зусиль для ефективного використання у розвитку економіки і вирішенні важливих соціально-економічних питань держави?

Анатолій Вдовиченко, Петро Єрмаков, Олена Ремезова 13 січня, 23:00

13 січня 2017

Лісівники створюють оперативні штаби для реагування на надзвичайні ситуації



У зв'язку із погіршенням погодних умов (снігопад, різкі пориви вітру, ожеледь) начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, сьогодні, 13 січня, скликав екстрену нараду з директорами лісових господарств краю і дав чітку вказівку створити оперативні штаби й тримати в цілодобовому режимі контроль за лісовими масивами та бути напоготові стихійного лиха.

- У зв'язку із погіршенням погодних умов в оперативному режимі будуть створені штаби для координації роботи по вжиттю невідкладних заходів із ліквідації НС і в найближчий час буде розроблений план взаємодії відомчих засобів і сил на випадок їх виникнення. Так мною було дано вказівку, що у всіх без винятку лісгоспах повинен бути стратегічний запас паливно-мастильних матеріалів, необхідний інвентар та повна готовність необхідної техніки і механізмів до ліквідації можливих НС. Хочу запевнити, що лісівники Закарпаття готові до погіршення погодних умов та до ліквідації можливих НС, механізмів, направлених на мінімізацію можливих негативних наслідків при їх виникненні. Адже ми регулярно надаємо техніку та власними силами допомагаємо при виникненні стихійних лих, - повідомив Валерій Мурга. 

Керівник лісомисливського господарства області наголосив, що особливо варто посилити вичерпні заходи стосовно ведення тимчасових обмежень щодо виходу туристичних груп та окремих осіб на піші туристичні маршрути, які проходять по лісфонду підприємства. Крім того, у зв'язку з сильними снігопадами і заметами, відповідальним працівникам варто забезпечити проведення роз'яснювальної роботи серед населення та працівників, які проводять лісозаготівельні роботи в лісі щодо правил поведінки в лісах на період виникнення НС пов'язаних із погіршенням погодних умов. 

Забезпечити належні умови для безпечного виконання лісосічних робіт лісозаготівельними бригадами, відвантаження та транспортування лісопродукції й чітке і своєчасне інформування про виникнення НС та хід ліквідації їх наслідків, особливо ланки лісництво-підприємство-управління.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Прокуратура вимагає від лісгоспу повернути 350 тис. грн. за незаконну порубку лісу

Порубки лісових насаджень було зафіксовано у 2016 році на території Харківського та Зміївського районів



Харківська місцева прокуратура №1 скерувала до Господарського суду області позов про стягнення з одного з державних підприємств шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Як розповіла керівник місцевої прокуратури Катерина Шевцова, в ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів встановлені факти незаконної порубки лісових насаджень у 2016 році на території Харківського та Зміївського районів області, що належать до одного з лісгоспів.

Загальна сума збитків становить майже 350 тис. грн.

Наразі позов знаходиться на розгляді суду.

Крім того за виявленими фактами розпочато кримінальні провадження.

Нагадаємо, що за повідомленнями правоохоронних органів, активна несанкціонована вирубка цінних порід дерев проходить у декільках районах області

Так, Красноградський відділ Первомайської місцевої прокуратури здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом незаконної порубки особливо цінних порід лісодеревини (ст. 246 КК України). «На гарячому» було затримали 44-річного місцевого мешканця, який незаконно пиляв дуби.На момент затримання він встиг знищити 8 дубів. За попередніми даними, загальна сума збитків, завданих державі, становить майже 50 тис. грн.

У Дергачах двоє чоловіків (мешканець м. Полтава та житель Краснокутського району) вночі погрузили до вантажних автомобілів столітні дуби та збиралися вивезти їх на продаж. Дергачівська місцева прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт за фактом замаху на крадіжку 100-літніх дубів групою осіб (ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України).

Зміївський відділ Чугуївської місцевої прокуратури затвердив та направив до Зміївського районного суду області обвинувальний акт за фактом незаконної порубки лісу (ст. 246 КК України). У жовтні поточного року 42-річний мешканець району в одному з місцевих лісництв незаконно вирубав майже 100 дерев. Серед них - ясени, дуби та клени. Частина деревини вже була згружена до КАМАЗу, частина дерев ще чекала на завантаження. Сума завданих лісництву збитків складає майже 400 тис. грн.

Два автомобілі «КамАЗ» з деревиною під керуванням місцевих мешканців було зупинено на ділянці траси Дворічна–Куп’янськ. На запитання правоохоронців Куп’янського відділу, куди чоловіки везуть деревину, водії так і не змогли надати пояснень.За фактом події відкрито кримінальне провадження за статтею 246 (незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України, що карається позбавленням волі на срок до 3-х років.

Нагадаємо також, що правоохоронці "накрили" підприємство, на якому виявлено майже 200 куб. м незаконно вирубаної деревини. Як повідомили "Справжній Варті" в прокуратурі, посадовці лісгоспів області у змові з суб'єктами господарювання у лісопереробній галузі незаконно заволоділи деревиною

Раніше про створення робочої групи обласної ради було заявлено під час круглому столі «Боротьба із незаконною вирубкою лісів Харківської області: перспективи та шляхи вирішення». Також депутати Харківської обласної ради попросили парламент прискорити розгляд законів щодо охорони лісу та збільшити відповідальність за це.

П'ятниця, 13 січня 2017, 16:09

Представник УкрНДІЛГА увійшов до складу Міжурядової групи експертів з питань змін клімату


На основі конкурсного відбору завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів Ігор Букша увійшов до складу Міжурядової групи експертів з питань змін клімату, яка буде готувати спеціальну доповідь про зміну клімату, опустелювання, деградацію земель, стале управління земельними ресурсами, продовольчу безпеку і потоки парникових газів у наземних екосистемах (IPCC special report on climate change, desertification, land degradation, sustainable land management, food security and greenhouse gas fluxes in terrestrial ecosystems).

Всього для підготовки спеціальної доповіді від 71 країни було номіновано 473 експерти (у т.ч. 150 експертів з 22 країн Європи). За підсумками багатокритеріального рейтингового відбору було обрано 69 експертів з 40 країн (з них 24 експерти з 14 країн Європи), серед них - науковець з УкрНДІЛГА.

Довідково. Міжурядова група експертів з питань змін клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on ClimateChange, IPCC) є провідною міжнародною структурою з оцінки зміни клімату. Вона заснована у 1988 році Програмою з навколишнього середовища Організації Об'єднаних Націй (ЮНЕП, англ. United Nations Environment Programme, UNEP) і Світовою метеорологічною організацією (ВМО, англ. World Meteorological Organization, WMO) для оцінювання наукової інформації, що стосується зміни клімату, виявлення його впливу на довкілля та соціально-економічні процеси і визначення стратегій реагування.


13.01.2017

Лісникам Полтавщини на рік необхідно близько 11 млн гривень.



10,8 млн. грн. мають витрачати лісові господарства області на утримання своєї території у належному стані, повідомив Останній Барикаді головний лісничий ДП «Полтавського лісового господарства» Олександр Глушко. Минулого року лісове господарство отримало 320 тис грн. від держбюджету на лісорозведення та реалізацію лісопродукції. За словами Глушка, цих коштів замало, враховуючи плани, які має «Полтавське лісове господарство» на цей рік.

– Цього року плануємо витратити 10,8 млн грн на утримання нашого лісового господарства. З них – 2,8 млн на лісову охорону, 1,8 млн на охорону лісу від пожеж, 2 млн на загальний огляд від лісу та 1,8 млн грн на лісовпорядкування. Інші кошти — захист лісу від шкідників та збереження тварин від браконьєрів, – зауважив О. Глушко.

Він також зазначив, що ці кошти мають надійти від реалізації лісової продукції, але у господарстві все ж розраховують на те, що половина з цих грошей надійдуть з держбюджету. Проте, жодних обговорень з цього приводу ще не було, тому, усі наміри поки що залишаються на паперах.


13 Январь 2017, 18:37

Масове всихання сосни спонукає лісівників Житомирщини висаджувати екзотичні породи




В державних лісогосподарських підприємствах, що належать до сфери управління Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства в цьому році планують провести лісовідновлювальні роботи на площі 7800 гектарів.

5 тисяч лісівники відведуть під лісові культури, решту – залишать для природного поновлення. Таким чином всі зруби попереднього року будуть заліснені.

Найбільше культур створять у Народицькому спецлісгоспі, Словечанському, Малинському та Городницькому лісгоспах. Крім основних лісоутворюючих порід в підприємствах садитимуть вільху, липу, горіх чорний, а для озеленення - абрикос, каштан, катальпу, черемху.

Масове всихання соснових насаджень, яке впродовж останніх років призвело до швидкої загибелі хвойних деревостанів на значних площах, спонукає лісоводів шукати шляхи виходу із цієї загрозливої ситуації.

З-поміж іншого, створення змішаних насаджень та введення в культури інтродуцентів має сприяти оздоровленню наших лісів. Тому підприємства останніми роками активно садять модрину, дугласію, сосну кримську тощо.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ