ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 квітня 2017

Кутовой будет отстаивать запуск рынка земли путем продажи права аренды


Первым этапом запуска рынка земли должен стать запуск продажи прав аренды на земельные участки для сельскохозяйственных нужд (эмфитевзис), заявил министр аграрной политики и продовольствия Тарас Кутовой.

Об этом со ссылкой на Интерфакс-Украина сообщает БизнесЦензор.

"Моя позиция такая: на нынешнем этапе мы можем говорить исключительно о продаже прав аренды на землю и банковскую заставу прав аренды, чтобы под эти права можно было привлекать дополнительные инвестиции аграриям в бизнесе. Права собственности на землю останутся у селян и эти права не будут предметом хозяйственных отношений", - заявил в эфире "5 канала" в пятницу вечером глава Минагропрода.

Читайте также: Кабмин начнет дискуссию с депутатами о пенсионной и земельной реформах в мае, – Гройсман

По его словам, он озвучит свою позицию в правительстве, но позиция Кабинета министров станет известной после того, когда все министры определятся со своим мнением по этому вопросу.

"Я думаю, что эту позицию я смогу отстоять в парламенте, поскольку она не задевает насущных интересов, приносит дополнительные инвестиции в отрасль, создает ценообразование, делает рынок более динамичным и прозрачным", - сказал Кутовой.

Он уточнил, что права аренды крупными компаниями (2-3 тыс. га) уже давно в Украине продаются вместе с корпоративными правами, а фермер, который бы хотел купить права аренды на 15 га, этого сделать не может, поскольку для этого ему нужно создавать ООО, получать корпоративные права, вести бухгалтерию.

"Поэтому сегодня крупные компании имеют право торговать договорами аренды, а мелкие фермеры остаются не у дел", - добавил министр.

Он считает, что парламент, скорее всего, не поддержит идею с возможностью продажи земли до 200 га физлицам-украинцам. Вероятность поддержки законопроекта о продаже прав аренды более высокая.

Кутовой добавил, что запуск рынка путем разрешения продажи 200 га физлицам вряд ли сможет принести большие инвестиции в АПК, в то время как эмфитевзис позволит и мелким, и крупным производителям использовать права аренды как банковский залог. При этом фактически люди будут оставаться собственниками паев, а сдавая их в долгосрочную аренду, смогут получить солидную сумму, которая будет соответствовать стоимости продажи земли в случае отмены моратория.

Как сообщалось, меморандум о сотрудничестве Украины с Международным валютным фондом по программе расширенного финансирования предусматривает принятие закона об обороте земель сельскохозяйственного назначения.

Кабинет министров первоначально ожидал его принятия до конца декабря 2016 года. Вместо этого Верховная Рада в конце октября 2016 года продлила мораторий на продажу земель сельхозназначения, введенный в 2002 году, до 2018 года.

Этим решением парламент поручил своим комитетам и профильному министерству в течение полугода наработать необходимые законопроекты.

Министр финансов Александр Данилюк ожидает подготовку законодательной базы для осуществления земельной реформы к концу мая 2017 года.

В тоже время 55 народных депутатов направили обращение в Конституционный суд относительно отмены моратория на продажу земель сельскохозяйственного назначения. Они рассчитывают, что решение суда может быть принято осенью.

Мораторий на продажу земель сельхозназначения действует в Украине с 1 января 2002 года.

В лісах Житомирської області цього року планують збудувати 27 кілометрів доріг

Начальник управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський каже, що вже сьомий рік лісгоспи проводять ці роботи виключно власним коштом, але темпів не зменшують:

"Кожен лісгосп подав відповідні плани до управління, ми їх зібрали разом і подали на затвердження до Держлісагентства України. Тобто, план загальний 27 кілометрів доріг по області, а кожний лісгосп визначив ділянки і там працюють. Але, наголошую, будівництво дороги – це справа не одного року. Щоб здати в експлуатацію дорогу в цьому році, необхідно її готувати в попередньому. Тобто, у нас є окремо план по будівництву земляного полотна, насипу, і окремо потім по будівництву твердого покриття".



Наприклад, в Житомирському держлісгоспі цьогоріч і збираються займатися підготовкою насипу на ділянці дороги в Корабельному лісництві. Більша її частина вже збудована, а півтора кілометри, які залишилися, дозволять з'єднатися з сусіднім лісництвом, розповів директор Житомирського держлісгоспу Руслан Карчевський:

"Ця дорога почала будуватися три роки тому, з відводкою до села Барашівка вона має протяжність 10 кілометрів. Ще нам залишається півтора кілометри, щоб ми з'єдналися з Березівським лісництвом. Там також збудована аналогічна лісова дорога, що дозволить полегшити вивезення деревини, перш за все, і з'єднати населені пункти коротшим шляхом. На це будівництво витрачено приблизно чотири з половиною мільйона гривень і я думаю, що ще півтора мільйони треба буде для завершення цієї дороги, за нинішніми розцінками".

Такі солідні капіталовкладення в грошовому еквіваленті окупаються дуже тривалий час, але, як говориться, "є речі, важливіші за гроші". Передусім, це зручність, доступність. За словами Андрія Курінського, в розвинених європейських країнах на 1000 гектарів лісу припадає близько 30 кілометрів доріг, в Поліському регіоні України – 10 кілометрів. Коли є хороша лісова дорога, це означає, що прийшла цивілізація – і у виробництво, і навіть в людські стосунки, зазначає лісничий Корабельного лісництва Віктор Борімський:

"Значно скоротився час, за який деревина вивозиться з ділянки на склад чи на переробку. Також маємо економію паливно-мастильних матеріалів, запчастин. Коли не було лісової дороги, то з місцевими жителями у нас виникали спірні питання, тому що наша важка техніка, бувало, виїжджала через їхні населені пункти, на це вони реагували дуже болісно, не дозволяли проїзду нашому транспорту. На сьогоднішній день ми виїжджаємо своїми дорогами, нікому не заважаємо і нікому не створюємо незручностей".

За період з 2007 по 2016 рік підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства збудовано майже 430 кілометрів лісових доріг. Впродовж 2007-10 років фінансування здійснювалося за рахунок державної програми "Лісові дороги України", по її завершенню всі роботи виконуються власним коштом лісгоспів.

103fm.com.ua
22.04.2017, 12:30,
Житомирщина / Події дня

6 жахаючих фактів, як ми щодня знищуємо нашу планету





Щодня кожен з нас користується благами цивілізації і навіть не задумується наскільки шкодить екології своїми щоденним звичками… Ми поступово, але цілеспрямовано вбиваємо нашу планету. До Дня Землі редакція "24" зібрала для вас факти про людський вплив на природу. Ви будете вражені!


Тішить те, що кожному з нас під силу вплинути на ситуацію і врятувати планету.

Атмосфера



Наша атмосфера безцінна. Саме завдяки їй можливе життя на Землі. Але щохвилини ми руйнуємо її. Щорічно люди своє діяльністю викидають в атмосферу понад 15 млрд тонн вуглекислого газу, 200 млн тонн оксиду вуглецю, понад 500 млн тонн вуглеводнів, 120 млн тонн золи та ін. Загальний обсяг викидів в атмосферу становить більше 19 млрд тонн.

48 кг різних канцерогенних речовин на рік вдихає житель мегаполісу. Через вихлопні гази щороку помирає щонайменше 225 тисяч людей. Однак, медики кажуть, що реальні цифри можуть бути в 2 рази більшими…

Що може зробити кожен? Більше ходити пішки, пересуватися велосипедом, обирати марки автомобілів, які бережуть планету.

Ліси



Людина не здатна жити без повітря навіть декілька хвилин. Але ми щоденно знищуємо джерело повітря. Щороку люди вирубують 14 млн га лісів! Тропічні ліси вважаються легенями нашої планети. Якщо люди не зупиняться і не змінять свою поведінку, то до 2030 року половина тропічних лісів Амазонки зникне. Вже зараз сумарна площа асфальту і дахів будівель займає 1% всієї поверхні планети.

Що може зробити кожен? Мінімалізувати використання паперу, користуватися папером повторної переробки, дбайливо користуватися дерев’яними меблями, деталями архітектури. Садити дерева самим, підтримувати акції з озеленення міст.

Прісна вода



Ми не можемо жити без повітря. Але й без води ми не протягнемо більше ніж кілька днів. За останні 40 років кількість прісної води на кожну людину в світі зменшилася на 60%! Поки ця негативна тенденція лише зростає… Вже зараз кожна восьма людина на планеті не має доступу до безпечної питної води.

Що може зробити кожен? Економити воду, замінити прийняття ванни на душ, зменшити напір під час миття посуду.

Океани



Через нашу з вами діяльність зникає не лише прісна вода. Серйозної шкоди ми завдаємо й світовому океану. Через людську діяльність щороку у води Тихого океану потрапляє 9 млн тонн відходів, і ще понад 30 млн в Атлантику! Найбільша проблема з нафтою. Навіть без аварій, а лише у результаті судноплавства і очищення танкерів в океані у воду потрапляє від 5 до 10 млн тонн нафти. А ще протягом останніх 20 років зникло майже 20% всіх коралових рифів…

Що може зробити кожен? Знову ж таки більше ходити пішки, використовувати велосипед. Електрокари.

Сільське господарство



Подихали, попили, а як же без їжі? Наше сільське господарство – це справжнє вбивство для планети! При чому не так важливо м’ясоїдні ви чи вегани. Через обробку землі в результаті ерозії щороку втрачається 6 млн га землі. Через виснаження ґрунтів їжа стала значно менш корисною, аніж 100 років тому. Вміст вітамінів і мікроелементів в овочах і фруктах знизився на 70%. Тож, щоб отримати необхідну порцію доводиться з’їдати більше, а звідси проблеми з ожирінням та супутніми хворобами…

Пам’ятаєте вище ми згадували, що прісної води стає все менше? Так от: 70-80% всієї споживаної людьми прісної води витрачається в сільському господарстві! Для отримання кілограму пшениці доведеться витратити 1 тисячу л води. А для кілограма яловичини – 15000. До речі, щороку люди вбивають близько 60 000 000 000 тварин.

Що може зробити кожен? Не переводити продукти: купувати і готувати рівно стільки, скільки ви можете спожити. Вживати екологічно чисту їжу. По можливості відмовитися чи зменшити кількість продуктів харчування тваринного походження.

Сміття



Все, що виробляє цивілізація пов’язане з безперервним продукуванням сміття. Один українець в середньому створює 0,5 кг сміття вдень. А в рік це 182,5 кг! В Україні звалища сміття займають понад 250 тисяч га землі!

А тепер трішки фактів про розкладання відходів (дані заокруглені):

папір – 10 років;
консервна банка – до 90 років;
поліетиленовий пакет – до 200 років;
пластмасові вироби – до 500 років;
скло – до 1000 років!

Що може зробити кожен? Максимально обмежити використання одноразових речей. Навчитися сортувати сміття. Не викидати те, що може комусь знадобитися: є безліч центрів, де з радістю приймуть ваш "непотріб". Ні в якому разі не викидати сміття у непризначених для цього місцях!

Редакція 24 Каналу щиро вірить, що разом нам під силу зупинити екологічну катастрофу!

http://24tv.ua/6_zhahayuchih_faktiv_yak_mi_shhodnya_znishhuyemo_nashu_planetu_n807656

Як правоохоронці та надзвичайники готуються до Євробачення. ВІДЕО

Опубликовано: 22 апр. 2017 г.

Правоохоронці теж готуються до Євробачення. Аби повноцінно забезпечити порядок під час пісенного конкурсу, проводять масштабні навчання.

Стараються, щоб жодна провокація не змогла завадити культурній події. Один день з тренувань силовиків потрапив у об’єктиви наших телекамер.


Насмітив у лісі - плати

За засмічення лісів існують штрафи. Проте сплачують їх на жаль дуже мало, бо для правомірного стягнення штрафу, необхідно спіймати тих хто викидає у лісі сміття. Та це вдається дуже рідко. Адже біля кожного дерева охоронця не поставиш.

Стихійні сміттєзвалища - одна з найбільших проблем сьогодення. Вони всюди де ступає нога людини. Після пікніків у лісах залишається безліч непотребу. Та не варто забувати що сміття розкладається десятки, а то і тисячі років.

Сьогодні, 22 квітня 2017

На Львівщині висадили 140 га лісу


Участь у заходах, які відбулися в межах акції “Майбутнє лісу у твоїх руках-2017”, взяли майже 3,5 тисячі осіб.

Про це інформують у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

У межах акції також відбулося 169 ознайомчо-пізнавальних заходів для учнівської молоді та 194 – з благоустрою територій.

Окрім традиційної посадки лісу, учасники долучились до заходів з озеленення та благоустрою парків, скверів, алей, територій сільських рад, навчальних закладів, дитячих садочків та садиб лісництв.

Також у межах акції відбулися дитячі конкурси на кращий твір та малюнок на тему: “Людина та ліс”. Участь у конкурсах взяли 1282 учні загальноосвітніх навчальних закладів. Діти також виготовили близько 700 шпаківень.

Найбольше снизились грузоперевозки леса - Госстат

Грузоперевозки в Украине в первом квартале выросли на 8,4%, – Госстат

В январе-марте 2017 года все виды транспорта в Украине перевезли 152,8 млн тонн грузов, что на 8,4% больше, чем в январе-марте 2016 года. Об этом сообщила Государственная служба статистики Украины.

Перевозки грузов железнодорожным транспортом увеличились на 5,9%, до 82,7 млн тонн.
Перевозка леса снизилась на 44,1%, каменного угля — на 12,1%, химических и минеральных удобрений — на 24,7%, кокса — на 26,5%, цемента — на 1,1%, черных металлов — на 12,8%, железной и марганцевой руды — на 4,3%.

В то же время перевозка лома черных металлов увеличилась на 36,3%, нефти и нефтепродуктов — на 43,7%, зерна и продуктов его помола — на 40,1%, строительных материалов — на 55,8%.

В январе-марте 2017 года магистральные трубопроводы перекачали 32,2 млн тонн грузов, что на 10% больше, чем в январе-марте 2016 года; транзит нефти увеличился на 10,5%, транзит газа — на 19,7%.

Морской и речной торговые флоты сократили перевозки грузов на 9,3%, в целом перевезено 0,9 млн тонн грузов.

Предприятиями автомобильного транспорта перевезено 37 млн тонн грузов, что на 13,4% больше по сравнению с январем-мартом 2016 года.

По данным Госстата, грузооборот увеличился на 11,9% до 82,375 млрд тонно-километров по сравнению с январем-мартом 2016 года.

22 квітня – День Землі, триває «сезон тиші»

22 квітня світ святкує День Землі. WWF хоче наголосити на тому, що саме зараз триває так званий «сезон тиші», який є дуже важливим для збереження популяцій тварин, і відповідно Планети.
Як повідомила прес-служба WWF в Україні, ми всі знаємо, що усе живе на нашій планеті розвивається циклічно. Таким циклам підпорядковуємося в певній мірі і ми, люди, адже уночі ми полюбляємо відпочивати, а світлу пору доби – проводити активно. У світі живої природи така циклічність виражена набагато яскравіше. Рослина знає, коли її скидати листя, багато тварин – коли впадати у сплячку, риба – коли зосереджуваться на глибоководних ділянках і теж «засинати». Біологічний годинник також підказує живим істотам, коли прокидатися від сну, розпускати листочки, починати вити гнізда чи йти на нерест. Такий активний період в житті дикої природи розпочинається із першого квітня і завершується приблизно у середині червня. Саме зараз у багатьох тварин відбувається розмноження та догляд за новонародженими нащадками. Птахи будують свої гнізда і висиджують пташенят, спочатку хижі види риб, а потім і травоїдні починають нереститися, шукаючи собі необхідний субстрат для нересту: гальку, пісок, рослинність, тощо.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня («Період тиші»), не можна проводити роботи та заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (стрільба, проведення вибухових робіт, феєрверки, санітарні рубки лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах. Надзвичайно важлива заборона масових рубок у цей період, адже такі заходи зривають гніздування різних видів птахів, передусім хижих, а також заважають розмноженню диких видів звірів, у тому числі мисливської фауни.
Приблизно в цей же період триває нерестова заборона на вилов риби та інших гідробіонтів (на певних водоймах нерестова заборона може мати меншу чи більшу тривалість, для розуміння скільки триває нерестова заборона на конкретному водному об’єкті варто шукати відповідну інформацію на сторінках Держрибагентства, Держекоінспекції, сторінках природоохоронних установ). Якщо не знаходите потрібну інформацію, звертайтесь до WWF. Вилов риби в цей період можна здійснювати лише з берега і обмеженим переліком знарядь лову (однією вудочкою чи спінінгом), не можна ловити на нерестовищах, проводити різноманітні гідротехнічні роботи на річках, проводити змагання з спортивного рибальства, пересування човнів. 

Такі заборонні заходи особливо потрібні рідкісним та зникаючим видам, популяції яких є дуже розрідженими. До прикладу, такі охоронні заходи допоможуть у збереженні стерляді прісноводної – одного із шести існуючих «червонокнижних» представників родини осетрові і єдиного прісноводного виду, що здатен створювати локальні популяції на Дністрі, Дніпрі, Дунаї.

Активіст зі зброєю напав на водія, який перевозив дрова

Офіційно придбані

Учора, 21 квітня, в с. Сімер Перечинського району група активістів на чолі з Павлом Павловим без жодних підстав зі зброєю в руках (травматичною зброєю), зупинили вантажівку з лісом. Водій вирішив тікати з місця зупинки через острах.

Окрім того, в автомобілі марки "ЗІЛ" знаходилася деревина групи "Дрова" з військового лісництва. Водій перевозив дрова, які були офіційно придбані. Це говорить про те, що лісопродукція не була придбана в Перечинському лісовому господарстві.

Матеріали про скоєне правопорушення були направлені до правоохоронних органів.

22 квітня 2017 р., 11:16

22 квітня – Міжнародний день Землі

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція було схвалено і отримала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. У цей день 22 квітня 1970 року в Нью-Йорку (США) студенти, школярі та їхні викладачі, вперше організували проведення національного свята – Дня Землі. Його учасники запропонували звичайним пересічним американцям звернути увагу на екологічні проблеми сьогодення і спробувати спільними зусиллями берегти зелену планету. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.

Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею 660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. В нього також вплавлені ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир у всьому світі».




22 квітня, субота

Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі)



Матінка-Земля. Це вираження ми не рідко чуємо в нашому повсякденному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні. Що воно означає і що ми в нього вкладаємо, - буквально зображено в самому формулюванні і формі подібної фрази. Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей. Чим ми їй віддячуємо?

Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є. З’явилися і прагнення.

Так, офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився знаковий День - Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році відзначалося, що термін «Матінка-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою. Дата святкування цього всесвітнього дня так само вибрана не випадково: спочатку, за даними проекту DilovaMova.com, в цей день, в одній з найпотужніших, масштабних і розвинених країн світу, в США, відзначався День дерев. США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя. Здоров’я і екологія нашої планети безпосередньо залежить від наявності на ній цих прекрасних творінь Божих. Не дивно, що в національних календарях багатьох країн світу присутні подібні свята. 

Приміром, добрі традиції лісопосадок були притаманні нам на просторах нашої рідної землі ще з дореволюційних часів. У новій незалежній Україні, починаючи з 1998-го року в третю суботу квітня відзначається національне свято «День довкілля», яке з’явилося саме завдяки систематичному проведенню в цей день акції «Дерево - Життя». Польща відзначає «День лісопосадок» 10-го жовтня. В африканських країнах, наприклад в Алжирі відзначають щорічно «День посадки дерев» 27-го жовтня. Бельгія, Лесото, Португалія та Італія відзначають подібне свято 21-го березня, Німеччина - 25-го квітня, Ізраїль за єврейським календарем в 15-й день місяця Шват, Єгипет - 15-го січня, Іран свято озеленення територій проводить 5-го березня , КНР і Китайська Республіка - 12-го березня, Шрі-Ланка - 15-го жовтня, Японія свій «День зелені» відзначає 4-го травня, Південна Корея - 5-го квітня, Філіппіни - 25-го червня, Намібія - 8 -го жовтня, Коста-Ріка - 15-го червня, Камбоджа - 1-го червня, Венесуела - в останню неділю травня, Бразилія - 21-го вересня, Уганда - 24-го березня, Центральноафриканська Республіка - 22-го липня, Нігер - 3-го серпня, Танзанія - 1-го січня, Малаві у другій понеділок грудня, Кенія - 21-го квітня, Мексика - у другій четвер липня, Македонія цей День проводить 12-го березня.

У День Матері-Землі ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і закликаємо всіх підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем. Що людина посіє - те й пожне. Не будемо про це забувати!