Природа – не на карантині: у волинських лісах збирають березовий сік для декількох континентів. ФОТО

Поки у світі людей коронавірус ніби поставив усе на паузу, у світі природи – пробудження, життя тут саме набирає обертів.

З беріз у Холоневицькому лісництві, що у Ківерцівському районі за декількадесят кілометрів від траси, тихо, але водночас дзвінко крапає у скляні банки сік, швидко стікаючи дубовими клинками.

На килимі із анемон скло у поєднанні з прозорістю соку то тут, то там виблискує на сонці. Музика беріз у такт натхненному весною щебетанню птахів створює особливу мелодію.







Таких беріз-«музикантів» лише тут, у Холоневицькому лісництві, – понад три сотні. Кожна за добу дає приблизно 10 літрів соку. І кожній із них вже є що сказати своєю мелодією, бо сік збирають лише із тих беріз, яким залишилося 10 і менше років до зрубу. Із молодих берізок – зась, аби не шкодити дереву.



«Робимо підсочку лише на визначених ділянках й слідкуємо, щоб ті, хто вирішив самовільно збирати сік в лісі, не шкодили молодняку. Площа конкретно цієї – майже 3 гектари. Тут збираємо сік вперше», – розповідає головний лісничий Цуманського лісгоспу, в межах якого – Холоневицьке лісництво, Володимир Левосюк.



Поки йдемо стежиною між беріз, головний лісничий розповідає, що Цуманське лісове господарство цьогоріч має намір зібрати 67 тонн березового соку. Його цінність – у органічності. Вона тут – на кожному етапі, починаючи від віддаленості лісової ділянки від автомагістралей, продовжуючи виключно скляними ємностями для збору та дубовими клинками, якими стікає сік.



Із банки, розповідає лісничий Холоневицького лісництва Андрій Громик, сік виливають у поливані відра, а тоді – у цистерну з харчового матеріалу. Аби не бути голослівним, чоловік збирає по вінця налиті прохолодним соком банки й показує, як усе відбувається.







З лісу, розповідає Андрій Громик, сік прямує на консервний цех, який єдиним в Україні дає своїй продукції «путівку» на прилавки США, Німеччини, Ізраїлю, Польщі, Канади, а головне – на столи українців й, зокрема, волинян.

Тож у цех, де продукцію виготовляють виключно із того, що дала природа, їдемо і ми.

Керівниця консервного цеху Зінаїда Рябчун зустрічає привітно, та все ж, каже, любить спілкуватися про свою роботу тоді, коли є чим пишатися, а цього року на плани і цілі суттєво вплинув карантин.

«Ми нарощували об’єми, планували збут, розробляли рецептури, а нині зіткнулися із сумною реальністю», – каже Зінаїда Рябчун, поки йдемо до складу з продукцією. Тут – сік вже законсервований у банках.

Продукція має статус органічної. У її складі – жодних барвників, цукру чи лимонної кислоти.





«Ми намагаємося законсервувати те, що дала природа, у чистому вигляді, і таким чином дати людині можливість споживати справді корисне. Шкода, що це не завжди готові оцінити українці. Але як тільки про нас дізналися американці, вони одразу сконтактували і почали співпрацю. Наприклад, наш сік у пляшечках по 0,3 літра вони дають дітям замість водички у школу», - розповідає керівниця цеху.



Вона додає, що «коронавірусний» карантин дав про себе знати: «Експорт нашої продукції поки триває, але люди не знають, що буде завтра із кордонами та ситуацією загалом. На початку карантину взяти тайм-аут хотів Ізраїль. Бо і там не знали, як працюватимуть мережі, як йтиме торгівля. Але у процесі переговорів вирішили, що будемо працювати і далі». Виготовлена для Ізраїлю продукція з волинських лісів має сертифікат кошерності.





Сік цього сезону ж, знову із сумом додає, збувають через карантин здебільшого сирцем.

«Сік цьогоріч солодкий, хороший. Сокорух трохи менший, як минулого року. Але крапелька до крапельки збираємо, аби дати цей живий сік споживачеві», - каже Зінаїда Рябчун.

Зрештою, Зінаїда Богданівна відкорковує скляну літрову банку й пропонує продегустувати цьогорічну новинку – купажований березовий сік із шипшиною.



«Він не містить жодних підсолоджувачів чи лимонної кислоти. Але має дуже виражені смакові якості соку, підкреслені ароматом шипшини, смакуйте», - каже очільниця переробного цеху, розливаючи напій у склянки.

Смакуємо. Смачно!

Великі надії переробний цех покладає на цьогорічний ягідний та грибний сезон. Вже є домовленості про постачання ягідної продукції у Німеччину, Сполучені Штати Америки та Ізраїль. Для останнього навіть розробили 7 нових рецептур.

Кожен, хто хоче оцінити натуральність та користь смаколиків із волинських лісів, може придбати продукцію у мережі «Лісовичків», через онлайн-магазин або у супермаркетах «Салют».









http://www.volynpost.com/articles/1918-pryroda--ne-na-karantyni-u-volynskyh-lisah-zbyrayut-berezovyj-sik-dlia-dekilkoh-kontynentiv-foto