ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 травня 2017

Думка підприємця: Заступник Держлісагентства «кришує» вирубку лісів. ВІДЕО

Після приходу до влади заступником голови Держлісагентства України Володимира Бондаря, надійшла команда відновити вертикаль данини. Саме Бондар, прикриваючись зв’язками з генеральним прокурором України, тепер залякує усіх підприємців.

Про це у політичному ток-шоу «Інша Україна» розповів підприємець, який задіяний у незаконних схемах продажу лісових ресурсів в Україні.

«Я надаю послуги державним лісовим господарствам щодо заготівлі, переробки та продажу лісу-кругляка. Я проводжу вирубку, потім одразу викуповую заготовлений ліс переважно для продажу інших підприємцям, яких тримають подалі від державної «кормушки». Частину ліса я закуповую на торгах, але насправді – це просто ширма», – розповідає підприємець.

Таємна особа пояснює, що перед кожними торгами директора лісгоспів або наближені до керівника управління люди роздають папірці з даними, по яких усі орієнтуються в кого яка ціна, об’єм і решту інформації.

«У цій всій схемі участь беруть близько 10 наближених підприємців. Останні 3 роки працювати було простіше, проте після приходу до влади заступником голови Держлісагентства України Володимира Бондаря надійшла команда відновити вертикаль данини. Саме Бондар, прикриваючись зв’язками з генеральним прокурором України, залякує усіх підприємців», – пояснює інсайдер.

Задіяні у незаконних схемах підприємці працюють разом з директорами лісових господарств або наближеними особами.

«Зараз нам дали чіткі цифри данини, яка були ще за правління Януковича. Зокрема, з послуг по вирубці лісу, які ми надаємо лісовим господарствам, підприємці повинні сплачувати від 1-го до 1,5 долара за 1 куб вирубаної деревини. Якщо ми не будемо цього робити, то не отримаємо ліміту на ліс. Я як підприємець, який наближений до верхівки та «кормушки», маю право першим викупити цей ліс, а потім перепродавати іншим підприємцям, які займаються переробкою деревини», – зазначив чоловік.

Нагадаємо, 5 квітня на телеканалі ZIK стартував проект політичного ток-шоу «Інша Україна» виробництва продакшену «Укрмедіапростір», ведучим якого став екс-президента Грузії та колишній голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі.

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/05/10/zastupnyk_derzhlisagensva_bondar_kryshuie_vyrubku_lisiv__pidpryiemets_1093647


Держлісагентство як структуру потрібно повністю ліквідувати, – Остап Єднак. ВІДЕО

Державні лісові господарства потрібно об’єднати в окрему структуру та організувати управляння по корпоративним принципам, забезпечивши прозору звітність та інвестування. Натомість Державне агентство лісових ресурсів України зробити окремою структурою, яка б реалізовувала лісову політику держави.

Таку думку у політичному ток-шоу «Інша Україна» висловив народний депутат України Остап Єднак.

«Сьогодні Держлісагентство курує 70 % лісів України, і перебуває у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики. Відтак, нам у спадок залишилася повністю закрита корумпована система, яка і тендера на лісозаготівлю та вирубку, і продаж деревини, і призначення людей на посади, зосередила в одних руках» – наголосив нардеп.

Однак, протягом останніх трьох років, єдине рішення, яке по цій проблемі прийняла Верховна Рада – це мораторій на експорт деревини за корон.

«Прибутки із 3-4 мільйонів кубометрів деревини, які раніше відправлялися на експорт через офшорні компанії, поверталися до того ж Держлісагентства України. Тому цю структуру потрібно ліквідувати. Натомість 250 лісових господарств потрібно об’єднати в окрему структуру та організувати управляння по корпоративним принципам, забезпечивши прозору звітність та інвестування», – вважає Єднак.

Депутат додає, що чинній владі, а зокрема Кабміну, неодноразово подавали такі пропозиції. Проте жодної реакції від уряду не було, що означає, що виконавча влада, вірогідно, також зацікавлена в існуванні незаконних схем вирубки українських лісів.

Нагадаємо, 5 квітня на телеканалі ZIK стартував проект політичного ток-шоу «Інша Україна» виробництва продакшену «Укрмедіапростір», ведучим якого став екс-президента Грузії та колишній голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі. Читайте більше тут:



В Кобринском районе мужчина умер от удара током во время заготовки дров

5 мая возле деревни Камень Кобринского района 54-летний мужчина умер от удара током, когда спиленное им дерево зацепило провода линии электропередачи, сообщила официальный представитель УСК Марина Дранькова.

Фото: podpricelom.com.ua

Мужчина занимался заготовкой дров без разрешения. Когда все произошло, в лесу с мужчиной была его жена.

«Мужчина самовольно спилил дерево в лесном массиве вблизи линии электропередачи. В результате падения ствол осины зацепил провода, из-за чего возникло замыкание. Вследствие этого мужчина был смертельно травмирован электротоком», — рассказали в УСК.

Погибший работал сторожем в сельхозорганизации.

Кобринский районный отдел Следственного комитета проводит проверку по факту смерти мужчины. Выясняются все обстоятельства произошедшего, назначена судебно-медицинская экспертиза.

“ЛІСИ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА, ЛІСИ БЕЗ БАР’ЄРІВ”. “ШОВКОВА КОСИЦЯ”. ВІДЕО

В рамках транскордонного проекту “ліси для суспільства, ліси без бар’єрів”, автор програми разом з його учасниками побували у Фурчанському лісі, що належить міським лісам Кошице в Словаччині. У Фурчі людям з обмеженими можливостями стали доступними і лісопарки. Безбар’єрний об’єкт, який нещодавно відкрився, наповнений всілякими цікавинками. Українські візочники про таке поки тільки мріють.


Распил вместо прорыва: почему в Беларуси почти не осталось спелых лесов и другие парадоксы лесного хозяйства

В Беларуси из года в год растёт объём лесозаготовок. В 2016-м он составил 15,1 млн м3 ликвидной древесины при плане в 12,5 млн м3. К 2025 году данный показатель достигнет 25 млн кубометров. То, что леса в стране заметно поредели, видно уже невооружённым взглядом и даже самым неискушённым. Зелёный портал продолжает разбираться, что не так в отечественном лесном хозяйстве и есть ли альтернативы тотальной вырубке.


10.05.2017 Эксперт Аўтар: Дмитрий Воинов Фота: Дмитрий Воинов


Секреты предков

Как наши прадеды строили избы, и почему они стояли по 200 и более лет, когда дома послевоенной постройки уже повсеместно прогнили и нуждаются в сносе? Ведь дерево использовалось одно и то же — сосна.
Здесь есть два секрета:
  1. В нормальных странах сосну рубят круглый год только на дрова (или летние рубки вообще запрещены), а для строительства и поделок — лишь зимой, в невегетативный период, когда нет сокодвижения. Зимняя древесина не пропитана жизненными соками, так как дерево подготовилось к сильным морозам, и не образует морозобойных трещин. Сосна зимней заготовки не так быстро синеет и портится как летняя.
  2. Прадеды отбирали для строительства деревья только на северных склонах, где условия для роста более суровы и годовые кольца расположены гораздо гуще, чем у обычной боровой сосны.
Оба эти пункта касаются и ели.

С северного склона

Лесозаготовка в наши дни

Как отбирается древесина сейчас, известно всем: по плану, весь год, и планы растут от достигнутого.
Достигнутого в лесозаготовке, а не в лесовосстановлении!
На этом выросло уже не одно поколение руководителей лесной промышленности, и по-другому они просто не могут думать.
Естественно, что при таком подходе:
  • Спелых лесов в Беларуси практически не осталось. Поэтому Минлесхоз ставил вопрос о переводе приспевающей древесины в рубки основного пользования для поддержания лесоперерабатывающей промышленности сырьём. Теперь заготавливают средневозрастную сосну.
  • Говорить о качестве сырья для строительства и поделок, которое заготовлено летом, не приходится. Но на это никто не смотрит, главное — цифры, цифры. А посиневшее барахло порубим на щепу.
Понятно, что итоговая продуктивность лесопокрытых площадей от всего этого катастрофически падает, а именно такая продуктивность и является основным показателем развития лесного хозяйства страны.
Продуктивность лесов в Беларуси примерно в 50 раз ниже, чем в скандинавских странах.
Пересмотра возраста спелости Минлесхозу оказалось мало. Пришлось лоббировать изменение водоохранного законодательства.
Водоохранная зона вдоль рек сократилась с 800 до 400 метров, а вдоль ручьёв и каналов осталось и того меньше.
Сейчас идёт активное освоение именно этих территорий. Неразумные рубки вкупе с неграмотным использованием удобрений и ядов в сельском хозяйстве приводят к неуклонному уменьшению содержания кислорода в водоёмах и «неудачным» зимам, когда подо льдом гибнет вся рыба. И такие явления будут происходить всё чаще.
Несколько лет назад я предлагал создать систему независимого мониторинга содержания кислорода в основных водотоках и водоёмах Беларуси с общей интерактивной онлайн-картой на основе информации, поступающей от энтузиастов, которым выдали тестеры. Если бы идея нашла тогда поддержку, сейчас мы имели бы совершенно иную картину. Но о рыбе нужен отдельный разговор, в следующий раз.

На щепу — молодые леса

Ещё один парадокс нашего лесного хозяйства: для обеспечения новомодных котельных на «возобновляемых видах топлива» требуется щепа. В дробилки идёт далеко не хлам, так как нужны большие объёмы. Поэтому рубят молодые леса, «облагораживают» кладбища и скверы, уничтожают ветрозащитные полосы. И в то же время на рубках основного пользования остаётся огромное количество ликвидной массы в виде обрезков кроны: наши «светлые головы» просто не подумали, что нужны дробилки бункерного типа.
Рубка переформирования. Это считается уходом

Зато лет 10 назад додумались отказаться и разбазарить линии по переработке тонкомерной древесины в поддонную доску, которая влёт шла на экспорт при хорошей добавленной стоимости.

Промышленные рубки вместо рубок ухода

Давно, как аксиома, принят постулат: лес нуждается в рубках ухода. Иначе возрастает пожароопасность. Не будем с этим спорить, хотя возражений у экологов масса. Вопрос в другом: как сейчас извращено понятие ухода. Уход практически превратился в промышленную добычу древесины в обход лесной биржи.

Промсклад тонкомера с рубки ухода. Древесина здоровая, ровная, без изъянов

Именно за счёт этого лесхозы и живут. Государство не получает от продажи делянок ни копейки, а лесхоз имеет товарную древесину. Более того, когда «ухоженная» делянка достигнет возраста рубки, её стоимость будет гораздо ниже из-за малой ликвидной массы оставшегося древостоя.





Суперуход-2

Суперуход-3

Чрезмерное прореживание леса ослабляет его ветроустойчивость, особенно на первый-второй год после резки. В результате последствия ураганов становятся всё более «рекордными».
Рубка переформирования-2

Если Минлесхоз не остановить в «неустанной заботе о лесе», то можно ожидать много новых «рекордов»: тут тот же принцип «от достигнутого».
Рубка переформирования-2. То же место после первого сильного ветра. 300 метров от реки

И опять министр лесного хозяйства будет просить у президента увеличить экспортные квоты необработанной круглой древесины в связи с форс-мажором. И получит это разрешение, но продолжит «уход». То есть параллельно будет идти авральная разборка ветроломов и плановая заготовка балансов по всей стране с «ухода».
Добавлю, что прореживание я наблюдаю не реже, чем раз в 10 лет! И каждые 10 лет оставшиеся деревья получают травмы при валке и вытрелёвке.

Повреждение деревьев при уходе

Лесопереработка: огромный вклад и ничтожный выхлоп

Теперь о лесопереработке. Я много раз говорил и писал, что постоянное увеличение плана экспорта возможно только с регулярным и опережающим увеличением добавленной стоимости продукции.
То есть нужно отказаться от экспорта круглой древесины, нужно её перерабатывать в более сложные товары с другим кодом товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности.
Именно так и поступили. Но новый товар получился «сверхтехнологичным»: кругляк дробят на щепу и дают об этом победные реляции (перерабатываем!). Вот только не знаю, какой смайлик ставить после этой фразы: улыбку или слёзы?

В лесопереработку государство вложило огромные деньги. Но как-то так получилось, что кроме корявой строительной столярки ничего в изобилии не получается. Её мажут для показухи антисептиками, а она всё равно гниёт. Про антисептическое автоклавирование древесины, которое даёт реальную защиту от гниения, слышали лишь в 3-4 местах страны, хотя это древняя технология. Про модифицированную древесину тоже слышали. Что это материал XXI века, «дышащий», легко обрабатывается, не коробится, не гниёт, не набухает, с гарантией на 500 лет, знают лишь немногие «светлые головы» в кабинетах. Ну и бог с ней, с этой модификацией, это же напрягать мозг нужно...

Как спасти беларусские леса от вырубки

А ведь на вложенные из бюджета деньги можно было бы взять оборудование для производства калиброванного модифицированного бруса. Уходил бы со свистом.
При этом вырос бы и экспорт в денежном выражении, и лесов нужно было бы рубить намного меньше. Они успевали бы достигнуть спелости, лесопокрытые площади стали бы значительно продуктивней.
Это был бы прорыв, но получился распил. А крайними в итоге оказались наша природа и люди: народ до сих пор ставит окна из ПВХ, изготовленные на б/у линиях, которые стали не востребованы и проданы из Европы. И задыхаются потом беларусы в квартирах-термосах. Они даже не в курсе, что такое модифицированная древесина.

А что будет дальше? Невозможно всё время увеличивать план, отталкиваясь от достигнутого. Будет опять ветерок, будет «рекорд», и будет, как в песне: «Степь да степь кругом, путь далёк лежит»... Через всю страну...


Без роботи, доріг та майбутнього. Чому зникають українські села



Розбиті дороги, відсутність роботи, інфраструктури і майбутнього. Через це щороку в Україні зникає з десяток сіл.

Старі люди доживають віку, а молодь тікає в міста.

В Моложаві, що на Чернігівщині, немає мобільного зв’язку та інтернету, а самі мешканці попри поважний вік називають себе молодими.

Місцеві кажуть, що нині молодь менше виїжджає, бо робота є у місцевому лісництві.


– У нас ліси і ягоди. Із-за того молодь залишається. Бо ми за літо на ягодах і на грибах заробляємо по 20 тис. за три місяці, – каже місцева жителька Любов Пирак.

Дивіться: “Сучасний” ремонт доріг на Прикарпатті: за 100 млн грн – 20-сантиметрові ями

Те, що у селі немає інтернету і мобільний зв’язок майже не працює людей не гнітить.

Вони люблять спілкуватися вживу і вірять, що з часом їхня Моложава помолодіє.

І в селі буде не 14 діток, як нині, а в рази більше.

До слова, Факти показали 5 найкращих доріг України.
Опубліковано Травень, 10 в 18:21


  



Мінекології виділило на відновлення Музею лісу і сплаву на Закарпатті 15,9 мільйонів гривень


Міністерство екології та природних ресурсів виділило перший транш на відновлення Музею лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі – 15,9 мільйонів гривень. Кошти мають бути освоєні до кінця цього року.

Нагадаємо, що єдиний у Європі (і один із двох у світі) Музей лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі, який належить Мінекології і входить до Національного природного парку «Синевир», знаходиться в занедбаному стані й руйнується. Під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років Музей зазнав значних пошкоджень.

Після відкриття Музей лісу і сплаву має шанс, як і в попередні роки, стати перлиною Карпат, одним із чудес України, подивитися на яке приїжджатимуть тисячі туристів.



Тра 10, 2017

Охотникам разрешили стрелять? - Аргументы и Факты

На прошлой неделе гуляли в лесу, и повезло увидеть зайца. Он, правда, прошмыгнул, как перепуганный.  Неужели на них уже открыли охоту?

Л. Мирецкая, Житомир

Зайцы рановато начали трепетать – сезон охоты на них откроется аж 26 ноября. При чем, охотиться на них разрешено только в полевых угодьях и только в воскресные дни.

Норма добычи - один заяц за один день охоты. Однако эти нормы в ближайшее могут быть изменены. При чем, поскольку природоохранное законодательство у нас сейчас становится более гуманным, то изменится они могут в пользу защиты зверья. Нормы отстрела зверей, по словам Остапа СЕМЕРАКА, министра экологии и природных ресурсов, не менялись у нас 30 лет.

Но пока действуют старые нормы и правила для охотников. 

И индивидуальная охота на самцов косули разрешена с 1 мая до 31 декабря. 

На самцов кабанов, оленей благородных и на их молодняк - с 1 августа по 31 января 2018 включительно. 

На самок кабанов, косуль и оленей благородных - с 1 сентября до 31 декабря. 

Охота на пернатых - гусей, уток лысух и куликов будет открыта 12 августа и продлится до 31 декабря. 

На голубей (кроме голубя-синяка) разрешено охотиться с 5 августа до 31 декабря, на фазанов - с 1 октября и до 31 декабря, а на перепелов - с 5 августа до 26 ноября. 

На пушных зверей - белку, бобра, куницу лесную и каменную, хорька лесного, енотовидную собаку, лису и волка - можно охотиться с 1 октября до 28 февраля 2018 года, а на барсука - с 1 октября по 26 ноября.



Мешканців Рівненщини піймали, коли вони збиралися красти ліс



Їх виявили ще до того, як вони встигли скоїти злочин.

Сьогодні, 10 травня, близько 1 години ночі, рейдова група державного підприємства «Житомирське лісове господарство», патрулюючи лісові масиви Левківського лісництва, помітила фургон “Мерседес” з номерним знаком Рівненської області. Автомобіль привернув увагу, адже кілька разів проїхав дорогою між селами Левків та Смолівка на Житомирщині.

На Рівненщині чоловіки в масках і на квадроциклах масово крали ліс


Лісова охорона викликала патрульну поліцію, яка і зупинила вищеназваний автомобіль.

Мешканці Рівненщини вирубали ліс у Житомирській області

У фургоні було п’ятеро мешканців Рівненської області й бензопила.
Лісівники мають усі підстави підозрювати, що вони хотіли незаконно вирубувати ліс - фургон із Рівненщини неодноразово помічали за крадіжками лісу в інших районах Житомирської області.

Працівники поліції склали протокол за порушення правил перевезення пасажирів та супроводили автомобіль за межі району.

Впродовж ночі цей же автомобіль бачили і в Чуднівському районі.

Про це повідомила прес-служба Житомирського ОУЛМГ.