У Ківерцівському лісі на Волині вирізали майже півтори сотні дубів. Рубку назвали санітарною вибірковою, документи відводу знищили, або їх взагалі не було. А правоохоронці кажуть, що підстав для внесення в ЄРДР нема.
20 квітня 2017 року у лісі біля села Клепачів Ківерцівського району на Волині виявили рубку дубів. Майже півтори сотні свіжих пнів і півтора десятка колод цінної деревини – на ділянці Рожищенського лісництва Державного підприємства Ківерцівське лісове господарство. Окрім того, на ділянці, що, очевидно, була відведена під санітарну рубку, було два осередки відкритого вогню, розведеного прямісінько на дубових пнях. На той час вступив у дію так званий режим тиші. Згідно Закону України «Про тваринний світ» проводити санітарні заходи в лісах з 1 квітня по 15 червня заборонено, - про це йдеться у матеріалі Оксани Петрук на сайті
Громадське.Волинь.
На місце події викликали поліцію. Співробітники Ківерцівського райвідділу національної поліції, що прибули за викликом, спочатку взялися з’ясовувати у заявниці, чи вона матеріально-відповідальна особа. Вони переконували, що оскільки від лісівників повідомлення про крадіжку лісу не надходило, то все, що тут відбувається, робиться цілком законно. Слідчого у складі групи не було. Заявникам довелося наполягти, щоб його викликали додатково. Було складено акт огляду місця події і відібрано пояснення свідків. Лісівники на виклик слідчих того дня не з’явилися.
Стражі порядку вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не стали. За кілька днів після цієї події начальник Ківерцівського РВ НП Юрій Столярчук підтвердив, що в ЄРДР не внесли. Пояснив, що вони досі шукають для цього підстави. Надати письмову відповідь заявниці відмовився.
22 квітня на 53 кварталі ківерцівського лісу обстановка докорінно змінилася. Дубових колод вже не було (поліція їх не вилучала), лишилися тільки кілька повалених сухостійних дерев і купка дрів. А пні продовжували горіти. На місці «господарювання» своїх підопічних цього дня з’явився директор ДП Ківерцівське лісове господарство Анатолій Іщик. Він підтвердив, що це справа рук лісівників. Проте наполягав, що вирубка ця минулорічна, а пні не свіжі. Що ж до осередків вогню, то, на його думку, листяним насадженням він не зашкодить.
24 квітня на адресу Держекоінспекції у Волинській області була подана заява з проханням перевірити законність зрізання дерев, а також дати оцінку методам санітарних заходів у лісі. Поки екологи збирались на перевірку, на 53 кварталі виділ 4 роботи тривали далі.
Щотижня на згаданій ділянці одні пні палили, інші корчували, треті клеймували. Колоди вивезли. По-новому позначали межі рубки.
Поки провоохоронці киваючи на екологів бездіяли, з кожним з активістів зустрічалися лісівники згаданого лісгоспу, або уповноважені ними особи. Вони намагалися пояснити, що усе законно і налагодити, з їхніх слів, співпрацю.
11 травня інспектор Держекоінспекції у Волинській області Віктор Степанюк прибув на 53 квартал Ківерцівського лісового господарства з перевіркою. Еколог не міг сказати, коли саме були зрізані дуби, однак у цьому він покладався на інформацію зазначену в лісорубному квитку. Згідно цього документа, рубка почалася у жовтні, а закінчилась у грудні 2016 року. Що ж до причин такого санітарного заходу і того, чи справді дуби, які в діаметрі сягали до 1 метра, були вражені шкідниками чи хворобами, то тут він взагалі нічого сказати не зміг. Адже лісгосп не надав інспектору матеріалів відводу.
Під час перевірки на ділянці було виявлено кілька неклеймованих пнів, а також такі, що були позначені одразу двома порядковими номерами. Довелося знову викликати слідчо-оперативну групу, щоб зафіксувати факт, адже еколог пояснив, що це не в його компетенції.
Поки на виділі працювали екологи і правоохоронці, журналісти поїхали в ДП Ківерцівське ЛГ. Керівника на місці не було. Головний інженер, лісничий Андрій Ткачук дав зрозуміти, що матеріали відводу до лісорубного квитка вони знищили. Нема документів – нема проблем…
Проте, інші лісівники, колеги з Державного підприємства Горохівське лісомисливське господарство, стверджують, що документи відводу до лісорубного квитка у їхньому відомстві ніколи не знищують. Окрім того, за словами провідного інженера Олега Дохнюка, уся інформація щодо матеріалів відводу міститься у спеціальній електронній базі, до якої мають доступ лісівники.
Яка ж патологія змусила лісівників вирізати майже півтори сотні дубів і ще кілька одиниць дерев інших порід? З цим питанням журналісти звернулися до державного підприємства Рвнелісозахист. Саме ця установа обстежує болячки волинських лісів і ставить діагнози. Оскільки відповіді на письмовий запит не надійшло, подолавши 200 кілометрів прибули у Сарни (саме там знаходиться ДСЛП Рівнелісозахист). Ні керівника, ні головного лісопатолога на підприємстві не було. Секретар підтвердила, що запит вони отримували і зателефонувала головному лісопатологу Олександру Кошину. «Ви що з Прокуратури, що я зобов’язаний відповідати на ваші запити?!», – обурювався держслужбовець. Однак, після ознайомлення з Законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь все ж надали. Отже, 53 квартал Ківерцівського лісгоспу не обстежувався, ніяких погоджень лісопатолог не підписував. Можна було б подумати, що згадувану ділянку обстежували фахівці з інших лісозахисних установ. Можна… Але відсутність матеріалів відводу до лісорубного квитка не дає підстав для сумнівів.
А що ж скажуть у профільному управлінні про загадкову хворобу ківерцівських дубів? Інтерв’ю з очільником Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександром Кватирком зірвалося. Захворів. Прес-служба ж у свою чергу підтвердила, що тривалість збереження матеріалів відводу до лісорубного квитка не регламентована законодавчо. Однак запевнила, що службове розслідування за даним фактом розпочато.
А поки у лісгоспі шукають крайнього, прокуратура розглядає скаргу на бездіяльність поліції, екологи мудрують над висновком перевірки, а ми трохи порахуємо.
На товарній біржі вартість одного кубометра необробленого дуба першого сорту сягає 18 з половиною тисяч гривень. Лісоматеріал гіршої якості цієї ж породи може коштувати від 6 до 12 тисяч за кубометр.
На згаданій ділянці (4, 8 гектара) – майже півтори сотні пнів дуба, середній діаметр яких приблизно 60 сантиметрів. Є й інші породи – сосна, вільха, черешня.
Якщо приблизно порахувати кількість кубометрів деревини у дубових колодах, які ще встигли описати в акті огляду місця події поліцейські, то тільки тут лежало близько 10 кубометрів ділової деревини дуба. Згідно лісорубного квитка на цілій ділянці ділової деревини різних сортів планувалось отримати всього 8 кубів.
В акті огляду місця заготівлі деревини вже йдеться про 13 кубів фактично заготовленої ділової деревини.
Отже, якби ж усі ці 13 кубометрів були діловою деревиною породи дуб, то коштували б вони приблизно 200 000 гривень. Натомість, у відповіді на запит начальник ДП Ківерцівське лісове господарство Анатолій Іщик пише, що майже все, що заготовили на 4 виділі 53 кварталу реалізували за 25 015 гривень!
Ділової деревини дуба з даної санітарної вибіркової рубки, згідно документів, взагалі не отримали!!! Виходить усі ці лісові велетні пішли на дрова.
Жаль, що у співробітників Ківерцівського райвідділу поліції так погано з математикою, адже, проаналізувавши акт огляду місця події і інформацію з лісорубного квитка, наданого лісівниками, вони не помітили жодних розбіжностей. Відтак і не знайшли підстав для внесення в ЄРДР. Чи ж можна за таких обставин сподіватися, що винних буде покарано, а громаді відшкодують завдані збитки? Кругова порука в лісовій галузі забезпечує зловмисникам стабільність.
12:21 20.05.2017
