ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 червня 2017

У Держлісагентстві проведено національний відбір Міжнародного конкурсу для учнівської молоді


8 червня в Держлісагентстві проведено національний відбір Міжнародного конкурсу «Молодь в лісах Європи». Конкурс проводиться Державним агентством лісових ресурсів за підтримки Товариства лісівників України.

Участь у конкурсі взяли 10 представників учнівських лісництв з Кіровоградської та Полтавської областей, а також Малинського лісотехнічного коледжу.

Під час проведення відбору було проведено три конкурси:

∙ Тестування на знання лісового господарства України англійською мовою.

∙ Перевірка вміння розуміти текст лісівничої тематики.

∙ Усний тест на вміння спілкуватись англійською.

Перемогу здобула команда юних лісівників Полтавської області. Переможці Євгенія Дуброва, Вероніка Максакова та Тетяна Новосьолова візьмуть участь у фіналі Міжнародного конкурсу, який відбудеться восени цього року в Угорщині.

Довідково

Міжнародний конкурс «Молодь в лісах Європи» включає два етапи, перший з яких – відбір на національному рівні команди школярів (до 19 років), другий – змагання команд на міжнародному рівні. У 2017 році фінал конкурсу відбудеться в Угорщині.

На Міжнародному рівні буде проведено три офіційних та один неофіційний конкурс. Офіційні конкурси – тестування на знання лісового господарства Європи, практичний конкурс на знання основ лісового господарства та підготовка презентації на задану лісівничу тему. Мова спілкування – англійська.

Умови проведення конкурсу та навчальний посібник щодо особливостей ведення лісового господарства Європи розміщено на сайті конкурсу http://www.ypef.eu/.

09.06.2017 | 10:50
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Чия земля під лісом?



Рішенням Берегівського районного суду від 6 червня 2017 задоволено позовну заяву прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Берегівської РДА та фізичної особи.

Визнано недійсним і скасовано розпорядження голови райдержадміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 м2 вартістю понад 65 тис грн у власність для ведення особистого селянського господарства, а також витребувано із чужого незаконного володіння фізичної особи на користь Кабміну земельну ділянку лісового фонду.
Поряд з тим, на розгляді у судах перебуває ще 15 позовів згаданої категорії про визнання недійсними відповідних актів та витребування із незаконного володіння земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею понад 9 га і вартістю 9,5 млн. грн.

Прес-служба прокуратури Закарпатської області

Холминський лісгосп сплатить за вирубку попри апеляції

Київський апеляційний господарський суд підтримав зобов’язав постійного лісокористувача нести матеріальну відповідальність за незаконну порубку лісу невстановленими особами.

Таке рішення ухвалено 29 травня – про стягнення з ДП «Холминське лісове господарство» майже 92 тисячі грн.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Чернігівської області.

У суді прокурор довів, що підприємством у порушення вимог Лісового кодексу України не забезпечено охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій території.

Через це допущена самовільна рубка лісу на території природно-заповідного фонду. Це заповідне урочище «Макошине».

Відтак за принципової позиції прокуратури з метою поновлення інтересів держави цю суму має бути відшкодовано підприємством до бюджетів різного рівня.

С таким хозяйствованием у нас от лесов через 15 лет останутся только пни - Компартия

Выступление заместителя руководителя фракции КПРФ в Государственной Думе, первого заместителя председателя Комитета ГД по труду, социальной политике и делам ветеранов Н.В. Коломейцева на пленарном заседании Государственной Думы 7 июня 2017 года по вопросу: «О проекте федерального закона № 140177-7 «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов и особо защитных участков лесов»

Пресс-служба фракции КПРФ в Госдуме 

2017-06-09 17:07

Коломейцев Николай Васильевич


От фракции КПРФ Коломейцев Н. В.

- Уважаемый Вячеслав Викторович, уважаемые коллеги!

При ознакомлении с этим законопроектом обращаешь внимание на то, что в нем предпринимается попытка ввести нас в заблуждение - это алгоритм либерализации, навязанный лесной олигархией.

Вы можете посмотреть, что происходит с лесами на примере Новой Москвы, когда ещё и до конца не переданы ей полномочия. Поезжайте по любой дороге от Москвы и увидите. Что стало с Химкинским лесом, где было смертоубийство с участием разных подрядчиков. Едете по Киевскому шоссе, слева, справа, что произошло с лесами? Там, где были леса, их уже нет, а где ещё что-то от леса есть, всё стоит сикось-накось. Поднимитесь выше, 400 километров от Москвы – Кострома, 300 километров в сторону - «сусанинские места», посмотрите, что там стало. Если бы дедушки и прадедушки проснулись, они бы сильно обиделись, потому что уже вместо промысловых лесов - непонятные заросли и умирающие леса.

Посмотрите на тайгу, почему горят леса в Сибири, на Дальнем Востоке. Леса горят из-за того, что сначала в них происходит черная вырубка, потом появляются в Краснодарском крае, в Крыму поселки бывших пограничников, таможенников и других правоохранителей, которые контролировали вывоз кругляка из Сибири в Китай и переводили гроши на свой счет в разных местах.

С моей точки зрения, это вредный закон, как и "лесная амнистия". Нам с вами надо остановиться и понять, что значет для нас леса. Да, мы сегодня обладатели легких планеты, но с таким хозяйствованием у нас от лесов через 15 лет останутся только пни.

Правильно молодой коллега здесь поднимал вопрос о том, что в 50-е годы прошлого столетия шла посадка лесополос, превративших земли полупустынь в нормальные сельхозрегионы. Такими стали Ставропольский край, левый берег Ростовской области, Волгоградская область, Оренбургская область, Казахстан и многие другие.

Но сегодня, когда люди покупают землю или отводят землю, а лесхозы упразднили, в условиях нищеты и бесхозяйственности лесополоса никому не принадлежит. Ее жестоким образом вырубают, но никто не делает прорубку, не приводит в порядок. Часто бывает так: стерню запалили, лесополоса сгорела, потом выкорчевали - и уже вместодвух полей появилось одно поле. Но проблема-то в том, что природа потом мстит, возвращается в исходное. И мне кажется, что здесь наш уважаемый руководитель Федерального агентства по управлению государственным имуществом идет на поводу у кого-то.

По большому счету, нам нужно Лесной кодекс пересмотреть, потому что «наши друзья» со времени Чубайса через законодательство создали массу проблем, ведущих нас к деградации. Вы поймите: лес оправдывал себя, когда были крупные государственные или акционерные общества, леспромхозы, которые делали углубленную переработку леса. А сегодня рубят кругляк. И частная собственность, кроме как на чистую прибыль, ни на что не ориентирована. Никакой Смушкин с компанией «Илим Палп», никто другой не будет заниматься обновлением леса. Не будет стремиться к тому, чтобы в нем было нужное число лесников.

А у нас проблема в чем? Лесник – это человек, которому надо было родиться в лесу, в доме на опушке леса и состариться вместе с папой и мамой, воспитать у своих детей такое же отношение к лесу. Сегодня мы потеряли профессию лесника. Из-за этого нет ни надлежащего надзора, ни должной прорубки, ни должного наблюдения за поведением людей в лесу, потому что все правоохранители, в том числе, и природоохранные, аффилированы с теми, кто осуществляет хищническую вырубку леса.

Вы посмотрите, сколько мы вывозим кругляка, а сколько деревянных изделий в 100 раз дороже завозим к себе в страну? Когда же мы начнём думать о государстве, о нашем могуществе? Считаю, что идет слепая передача полномочий регионам, здесь коллега Альшевских рассказал, что надо передавать. Я вам уже приводил данные: субъектам РФ передали 108 полномочий, из них 64 - не профинансировали. А что это значит? Это ведёт к деградации в регионах того, что в них было.

Приведу вам притчу. Иранский шах в средние века решил выдать замуж одну из двух оставшихся дочерей, чтобы получить наследника. Приехал выдающийся архитектор из Италии, ему говорят: "За месяц надо построить дворец". Он отвечает: "Да, за месяц построим". Ему говорят: "Вот на этом месте". Пришёл, только лопату воткнул, его визирь за шиворот и говорит: "Ты у меня разрешение взял?" Неделю брал разрешение. Пришёл, начал копать, а визирь ему говорит: "А ты на недра взял разрешение?"…

Вы поймите, когда есть централизованная профессиональная структура, которая понимает, чем она занимается, - это один уровень. А когда вы передаёте без денег и без специалистов, вы получаете другое. У нас где находится один из руководителей Росреестра вместе с 5 миллиардами? За кордоном. А реестр получился?

Что происходит с кадастром? Нам здесь говорят: давайте сейчас передадим всё в частную собственность, сделаем это быстро. Сделали, денег заработали, а споров по границам получили ещё больше.

С нашей точки зрения, нельзя этот закон принимать, как и "лесную амнистию". Нам нужно признать, что нашу страну окружили санкциями неспроста, нам не дадут спокойно дышать, пока мы не начнём думать и работать.

У нас есть всё, кроме желания что-то производить, однако мы по-прежнему продолжаем думать о торговле. Нужно уже думать о производстве: начиная с самого необходимого – хлеба и заканчивая - сложными машинами и оборудованием. Страна должна перейти на этот путь, иначе ситуация будет ухудшаться.

Если будем и дальше продолжать такой ахинеей заниматься, то сами себя заведем в еще большей тупик. А страна и так уже в тупике.

Фракция КПРФ не будет поддерживать такой законопроект.

Лісова галузь: Як мораторій на експорт кругляка вплинув (ВІДЕО)



Майже 10 тисяч кубометрів лісо- та пиломатеріалів затримали закарпатські митники з травня минулого року через мораторій на експорт ділової деревини. Під виглядом дров підприємства з різних областей України відправляли за кордон ліс-кругляк. Нині конфісковані вагони – на складах митниці. Яка доля затриманого лісу та як вплинув мораторій на галузь загалом – з’ясовували наші журналісти.



червня 09/ 2017
https://www.youtube.com/watch?v=U3PWcvVNRJk#action=share

Єлизавета Чип – переможець конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2017»

Єлизавета Чип, отримала найвищі бали від журі конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України. 2017» за серію сюжетів програми "ЦРУ" (24 канал).


На фото: Єлизавета Чип, Михайло Тимуляк, Олександр Гуменюк

Разом з сюжетами Єлизавети від журі високі оцінки отримали:

Михайло Тимуляк за спецпроект «Тверда валюта. Як вирубають українські ліси» (канал 2+2);

Олександр Гуменюк за розслідування «Зона Збагачення» (Слідства.Інфо);

Мар'яна Вербовська за матеріал «Безславні вирубки» (ZAXID.NET);

Олена Жежера та журналісти сайту Громада Приірпіння за серію матеріалів на захит Біличанського лісу;

Максим Волобоєв за серією сюжетів програми "Час. Підсумки тижня" (5 канал).


Результати конкурсу було оголошено 9 червня в представництві Світового банку в Україні.

«Детектор медіа» і Програма Лісів (ПРОФОР) Світового банку «Сприяння реформі лісового сектору в Україні» вітають переможців і висловлюють вдячність всім учасникам шостого конкурсу «Правозастосування та управління в лісовому секторі України»: Володимиру Борейку, Юрію Кальчику, Людмилі Чередарик, Олені Зілінченко, Петру Чечелюку, Олександру Ярощуку, Євгену Зюзіну, Любові Величко, Аліні Семенюк, Ірині Коваль, Наталії Антонишиній, Петру Тєстову, Віолеті Цуркан, Тетяні Когутич, Сергію Цюрицю, Оксані Кузьменко, Тетяні Колеснік, Ангеліні Хоменко, Оксані Войчишиній, Олені Івашко.

До складу журі в цьому році увійшли: 

Олег Листопад, журналіст; 
Юлія Зелінська, маркетинг-менеджер проектів ГО «Детектор медіа»; 
Віктор Маурер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України; 
Оксана Станкевич, президент природоохоронної НУО РМЕО «Екосфера»; 
Леся Ганжа, головний редактор проекту «Доступ до правди», 
Оксана Колодяжна, інженер лісового господарства.

Нагадаємо, шостий конкурс «Правозастосування та управління в лісовому секторі України» проходив з 19 березня по 19 травня 2017 року. На розсуд кураторів було надіслано 168 матеріалів. З них журі оцінювало відібрані 26, які можна переглянути за посиланням тут.

Проект Програми Лісів (ПРОФОР) Світового банку є продовженням програми «Правозастосування і управління в лісовому секторі» (ENPI Forest Law Enforcement and Governance Program - FLEG), яка стала першою відкритою інформаційною і дискусійною платформою для обговорення важливих питань лісового сектору різними зацікавленими сторонами. Після Революції Гідності діяльність в рамках FLEGпривернула увагу Уряду стосовно впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.

Метою проекту є підтримка формування поінформованої спільноти і стимулювання широкого публічного обговорення щодо реформування лісового сектору в Україні. Проект надаватиме експертну підтримку процесам прийняття рішень у лісовому секторі, включаючи рішення щодо бачення суті реформування сектору, а також експертну оцінку важливих законодавчих змін у ширшому контексті реформ в Україні і сприятиме формуванню експертної і суспільної позиції стосовно програми реформування лісового сектору. Проект впроваджується Світовим банком в Україні.

Основним клієнтом проекту є Верховна Рада України. Цільові аудиторії включають:
  • Кабінет Міністрів України
  • Мінагрополітики
  • Державне агентство лісових ресурсів
  • Мінприроди
  • Обласні та місцеві органи влади
  • Експертні групи, зацікавлені у питаннях лісового сектору
  • Представники (асоціації) бізнесу
  • Профспілки лісового сектору
  • Неурядові організації (НУО)
  • Засоби масової інформації

[1]Програма лісів (Program on Forests - PROFOR) є багатостороннім партнерством, яке підтримує створення і поширення інноваційних підходів задля «стійких лісів для всіх». За більш детальною інформацією відвідайте сторінкуhttp://www.profor.info/ .

Фото Олексія Темченка.

Налоговики раскрыли схему незаконного экспорта леса и пиломатериалов в Херсоне. ФОТОрепортаж

В Херсоне сотрудники налоговой милиции совместно с пограничниками раскрыли схему и пресекли незаконный экспорт пило- и лесоматериалов.

Как передает Цензор.НЕТ, об этом говорится в сообщении пресс-службы ГФС.

В ходе операции "Рубеж-2017" и расследования уголовного производства, открытого по ч. 1 ст. 212 (уклонение от уплаты налогов, сборов (обязательных платежей) УК, было установлено, что на Херсонскую таможню подавались таможенные декларации на экспорт пиломатериалов от имени ряда фиктивных компаний.

В приложениях к декларациям также содержались сертификаты о происхождении лесоматериалов и изготовленных из них пиломатериалов, получаемых в областных управлениях лесного и охотничьего хозяйств по месту регистрации экспортеров. Как показала проверка, при получении сертификатов в управления лесного и охотничьего хозяйств подавались заведомо поддельные товарно-транспортные накладные.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Пограничники задержали на Одесчине грузовик с радиоактивной древесиной. ФОТО

В результате проведенного в одном из грузовых портов осмотра были обнаружены пило- и лесоматериалы с бирками электронного декларирования древесины, которые не зарегистрированы в Государственном агентстве лесных ресурсов, что свидетельствует об их незаконной вырубке. Всего было обнаружено и изъято 700 кубических метров кругляка и пиломатериалов стоимостью почти два миллиона гривен.

В настоящее время расследование уголовного производства продолжается.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Налоговики в Киеве разоблачили должностных лиц госкомпании, растративших более 11,7 млн грн




Журналісти розбиралися, звідки і куди возять ешелони лісу через Івано-Франківськ (ВІДЕО)



Чергову партію кругляка помітили на залізничному вокзалі в Івано-Франківську.

Попри чинний мораторій на вивезення деревини, з України продовжують експортувати ліс ешелонами. Чергову партію кругляка цього разу помітили на залізничному вокзалі в Івано-Франківську. Журналісти програми “Подробиці” вирішили з’ясувати – звідки вантаж і куди його намагаються переправити.



Знімки з вагонами лісу – днями у Facebook виклала дружина міністра молоді та спорту Ірина Жданова. Підписала – “Кругляк. Івано-Франківськ. Вокзал”. Нині вагони з деревиною – досі тут. Франківці запевняють: тут як конвеєр – поїзди з деревиною проходять один за одним.

“Майже кожний день. Ще і більше є. Це і три ешелони, стоять постійно”, – говорить Михайло, житель Івано-Франківська.

Масово перевозити ліс через Івано-Франківськ почали з 2014-го – кажуть місцеві журналісти. Вони намагалися з’ясувати походження і пункт призначення вантажів, а також імена осіб, які цим опікуються. Давали десятки запитів – але відповідей так і не отримали.

“Ми зверталися як до управління лісового та мисливського господарства так і до місцевої дирекції залізничних перевезень. Взагалі було вказано у відповідях що запитувана інформація не відноситься до публічної що це є комерційна таємниця”, – говорить Микола Грабовецький, журналіст інтернет-видання, громадський активіст.

З журналістами працівники управління лісового господарства виявилися говіркішими. І запевняють – цьогоріч за кордон не вивезли жодного кубометра. А деревина – яка зараз на вокзалі – найімовірніше – білоруська.

“Але це вагони, як ми бачимо, які йдуть із позначкою Білорусь. І я стверджую, що деревини порід ялини, ялиці, а тепер вже і сосни – з 1 січня 2017 року в діловому вигляді з України не виїздило”, – говорить Роман Варварчук, заступник начальника Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства.

А от в управлінні залізничних перевезень відповіли інакше. Деревину возять обсягами – приблизно сто вагонів на день – і вся вона – з українських, а не білоруських лісів.

“Ліс йде із всієї України. Це не Франківській ліс так як деколи журналісти приходять – Франківськ вантажить ліс. Неправда. Є декілька станцій які вантажать. Це транзитний вантаж який йде на Румунію. – але це український? – Однозначно український”, – говорить Ярослав Лучко, начальник відділу Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень.

Товарний вагон вміщає близько вісімдесяти кубометрів деревини. А якщо через Прикарпаття їх проходить до сотні щодня, то в підсумку виходить, що в країні – де діє мораторій – за один лише місяць – за кордон ідуть сотні тисяч кубометрів лісу.

09 ИЮНЯ 2017 КАТЕГОРИЯ: НОВОСТИ.

Всихання лісів в області: ділова деревина перетворюється на дрова

Лісове господарство Житомирщини нині перебуває в “стресовому” стані. Через всихання лісів ділова деревина перетворюється на дрова, а лісогосподарське підприємство і держава несуть мільйонні втрати. Про це повідомив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінській під час “круглого” столу 8 червня.

За його словами, на сьогодні вкрай складною в області є ситуація зі всиханням лісів. Але проблема ще й тому, що час від виявлення хвороби до початку прибирання хворих дерев – занадто важкий і довготривалий.

«В результаті ділова деревина перетворюється на дрова, як наслідок: і лісогосподарське підприємство, і держава в цілому несуть мільйонні втрати. Не секрет, що часто рішення, які приймаються на найвищому рівні не враховують інтересів усіх учасників ринку. Як приклад, результатом введення мораторію на експорт круглого лісу на сьогодні є те, що лісогосподарські підприємства фактично реалізовують трохи більше половини виставленої на аукціони деревини», – сказав Курінський.
Крім того, Курінський додав, що важливим є те, щоб ці діалоги не залишалися на рівні розмов, щоб конструктивні пропозиції щодо вирішення болючих проблем функціонування галузі хоча б частково лягали в основу нормативних документів.

«На сьогодні складається ситуація, що лісова охорона може затримати лісопорушника лише тоді, коли він сам це дозволить. Дієвого ж механізму затримання, вилучення деревини, автотранспорту, з тим, щоб потім довести до логічного завершення все в судових інстанціях просто – немає. Про покарання за незаконні рубки – і говорити нічого. Тому дуже хотілося би, щоб тут наші законодавці взяли на озброєння кращий європейський досвід, аби кожен знав, що за порушення обов’язково буде адекватне покарання», – розповів Курінський.




До слова, показник лісистості Житомирщини на сьогодні становить 33,6%, а загалом область заготовляє 20% всієї деревини в Україні. Галузь має величезне значення для розвитку регіону, тому вирішення проблем недостатнього бюджетного фінансування, неефективної охорони лісу та його відновлення є надважливим завданням.

Нагадаємо, що з «Коростенського лісгоспу АПК» у судовому порядку стягнули майже 1,5 млн грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Про це повідомила прес-служба прокуратури Житомирської області.

Автор фото: Сергій ОМЕЛЬЧУК

На равликах можна заробити до 2 тис. грн на день



На Поліссі селяни заробляють на равликах — за кілограм заготівельники платять 20-23 грн. За день можна виручити 1-2 тис. грн, пише «Експрес».

Равлики набувають великої популярності серед виробників в Україні: за перші 3 місяці 2017 р. було імпортовано 11,2 т живих равликів для розведення на суму $33,9 тис, тоді як у 2016 р. — ввезено менше 1 тонни, а в 2015 р. — всього 400 кг.

Місцеві мешканці кажуть, що збирати в лiсi диких равликiв вигiднiше, нiж вирощувати свиней. Вони поживнi, смачнi, а ще мають величезний експортний потенцiал. Для прикладу, торiк за кордон продали майже 350 т наших равликiв й лише 51 т сала.

«Проте в селi роботи нинi неможливо знайти, тому равлики — добре джерело доходу. Якщо не лiнуватися, то за сезон, а це, 2,5-3 тижнi, можна назбирати на пристойну суму. Торiк ми заробили 14 тисяч гривень, цього року сподiваємося на бiльше, бо закупiвельна цiна стала вищою», — розповідають мешканці Полісся.

Леонiд Бойко, який займається заготiвлею равликiв, стверджує, що деякi сiм'ї за день заробляють i по двi тисячi гривень. За його словами, равликiв спочатку вiдвозять в обласний центр, а вже звiдти везуть за кордон.
«За останнi три роки Україна iстотно наростила обсяги експорту равликiв. У 2013 р. українськi виробники експортували 3 т молюскiв, у 2014 р.— 58 т, у 2015 — 260 т, а за першi десять мiсяцiв 2016 р. — 347 т. Українських молюскiв купують наразi лише двi країни — Румунiя та Литва — у середньому по $1 за кiлограм. Там їх обробляють i знову вiдправляють на експорт, але вже в середньому по $6,5 за кiлограм iз Румунiї та$ 5,5 — iз Литви. Кiнцевими країнами-споживачами наших молюскiв переважно є Францiя, Угорщина, Iталiя та Польща. А от Бiлорусь бiльшiсть молюскiв вiдправляє вiдразу до кiнцевого споживача — Францiї, Угорщини та Чехiї — у середньому по $3,5 за кiлограм», — ідеться в повідомленні.
9 червня 2017 15:59

http://kurkul.com/news/8281-na-ravlikah-mojna-zarobiti-do-2-tis-grn-na-den