ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 серпня 2017

На месте хвойных лесов Украины может образоваться пустота



Украина теряет хвойные леса. И не только люди их вырубают – деревья сохнут из-за вредителей, которые стали очень агрессивными.

Жуки уже поразили 16 тысяч гектаров в Ровенской области, на Волыни – 7. Такая ситуация по всей стране, информирует news.eizvestia.com.

Жук в Украине уже три года, и его до сих пор не уничтожили.

Побороть их можно, если вырубить зараженные деревья, утверждают лесники. Но часто под вырубку больных растений уничтожают здоровые леса.

Из-за изменения климата жуки стали очень агрессивными, одно дерево могут уничтожить за два месяца. Распознать поражен ствол очень трудно – скрывает кора. Ученые три года ищут в лесах больные сосны.

Сейчас в лесах сотни феромонных ловушек для короедов, чтобы те не размножались. На деревья нацепили кормушки для птиц, но шансы неравны. С вырубкой соглашаются экологи. Но просят не переусердствовать.

От масштаба поражены даже опытные специалисты. Чтобы бороться с короедом, сначала нужно два месяца ждать разрешение провести санитарную вырубку.

Короеда обнаружили уже и на юге государства, если его не остановить, за 10 лет на месте хвойных лесов будет пустота.

Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news_society/full/808-na-meste-xvojnyx-lesov-ukrainy-mozhet-obrazovatsya-pustota

У Херсонській обл. вертольоти продовжують поливати місце пожежі в лісі біля Костогризового

На місці пожежі відкритого горіння немає, спостерігається тління лісової підстилки окремими осередками



У Херсонській обл. вертольоти ДержНС продовжують поливати окремі осередки тління пожежі в лісі біля с. Костогризове, яка триває вже добу, передає сайт ДержНС.

Станом на 18:00 пожежа була локалізована. До ліквідації пожежі залучено 167 ос. та 48 од. тех., з них від ДержНС 121 чол. особового складу та 30 од. техніки, у тому числі 3 од. авіаційної техніки, від лісового господарства 37 осіб та 17 од. техніки (з них 2 трактори), від Міноборони 5 осіб та 1 од. техніки.
Новини за темою: У Херсоні до ранку гасили пожежу на звалищі, на місці події чергують рятувальники
Авіацією рятувальників здійснено 11 скидів води, а саме: на вертольоті Мі-8 9 скидів (22,5 тонни води) і літаком Ан-32П 2 скиди (16 тонн води), якими всього здійснено 21 скидання (84,5 тонни води).

На місці пожежі розгорнуто пересувний пункт управління, координацію заходів з гасіння пожежі здійснює оперативна група Головного управління ДержНС у Херсонській обл.
Новини за темою: Лісові пожежі: На Миколаївщині були підпали, на Херсонщині вогонь ліквідовано
Як повідомлялося раніше, близько 7 серпня поблизу с. Костогризове Олешківського районувиникло займання лісової підстилки і лісу на площі близько 40 га.

Новини за темою: У Херсоні до ранку гасили пожежу на звалищі, на місці події чергують рятувальники


21:18, 8 серпня 2017

Держпідприємства здаватимуть приміщення в оренду через онлайн-аукціони


Новим напрямком роботи системи ProZorro стануть аукціони з надання в оренду держмайна. Про це заявив заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов, передає «Громадське».

За допомогою системи ProZorro.Продажі органи місцевої влади, державні та комунальні підприємства зможуть здати в оренду свої приміщення. Раніше право надавати в оренду комерційним підприємствам державні та муніципальні об’єкти нерухомості належало виключно Фонду державного майна після погодження відповідного міністерства.

Після зміни положень законодавства це стало можливо робити за допомогою онлайн-аукціонів, що має пришвидшити процес прийняття рішень. Це також має забезпечити конкуренцію при наданні приміщень в оренду, що у підсумку збільшить доходи держпідприємств і місцевих бюджетів, вважає Максим Нефьодов.

Першим партнером ProZorro.Продажі стане ПАТ «Укрпошта», яка вже виставила свій перший лот — ресторан з терасою, розташований на території корпоративної бази відпочинку «Укрпошти» «Зелена Буча» у Київській області. Стартова ціна лоту — 31 тис. гривень.


Право на вільний берег


Олег ЛИСТОПАД

ВІДНОВИТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Громадяни вимагають ухвалити закон про безперешкодний доступ до річок, озер, морів

Паркан заввишки вісім метрів, яким приватна особа відгородила для себе цієї весни громадський пляж у селищі Козин (Київська область) на березі Дніпра, було нещодавно знесено обуреними таким свавіллям людьми. Згодом козинці й активісти «Стоп свавіллю», «Кольори життя» й інших громадських організацій знесли ще кілька незаконно встановлених загорож у прибережній смузі. Стосовно першого з описаних випадків активісти навіть домоглися відкриття кримінального провадження за статтею 197 Кримінального кодексу. Стаття 197-1 «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» передбачає покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців. Якщо ж на цій ділянці ще й почалося самовільне будівництво, то це карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Тут аби прокурори були достатньо наполегливими і вправними — і порядок на берегах уже за кілька років буде ідеальним.

Заґратований Славутич

Заступник голови організації «Стоп свавіллю» Сергій Северин зазначає, що сьогодні дніпровські схили і острови Києва огороджені парканами, які обмежують доступ звичайним громадянам до місць відпочинку, зокрема до водойм. Ще одна цікава деталь: згідно з публічною кадастровою картою, ці ділянки перебувають у державній або комунальній власності. Та інакше й бути не може, бо іншого закон (Водний кодекс) і не передбачає.

«Починаючи з травневих свят, тобто як тільки люди стали виходити на відпочинок, ми отримали безліч сигналів від громадян, які зіткнулися з проблемою високих парканів, що повністю перекривають доступ до води, не дають можливості пройти вздовж берега», — каже Сергій Северин. Охоче йому вірю, оскільки маю десятки власних прикладів. Варто проїхати від Вишгорода у бік Осещини, Хотянівки, Новосілок або лівим берегом Київського водосховища на північ, як натикаєшся на паркани, що перекривають підхід до Десни, Дніпра, озер та стариць. А як паркани відсікають шматок за шматком береги Обводного каналу, видно навіть з вікна рейсового автобуса на трасі біля тієї самої Осещини.

Активісти вже не раз влаштовували акції протесту біля Верховної Ради та інших установ і відомств з вимогами розібратися з незаконними забудовами на берегових територіях. Однак реакції — нуль. «Ми влаштувати акцію біля Верховної Ради, щоб донести до наших депутатів, що за часів їхнього правління відбувається свавілля – нувориші будуються без дозвільних документів, порушуючи закони, відбираючи у людей можливість підійти до водойми. Але, на жаль, депутати нас не почули», — додає Северин.

Голова громадської організації «Кольори життя» Лідія Гончаренко, яка також брала участь в акції проти забудови прибережних зон, зазначила, що всі спроби знести огорожі наштовхуються як на опір з боку забудовників, так і на дивну позицію поліції, яка вважає за краще не брати участі у врегулюванні конфлікту. Проблема безконтрольної забудови берегів не нова. «УК» про це писав у статтях «Доступ до води: в законі і в житті» (16 липня 2013 р.), «Як уберегти береги наших річок від дерибану» (21 серпня 2013 р.) та інших. Порушені у них проблеми — брак законодавчих норм про відповідальність депутатів місцевих рад, які ухвалюють незаконні рішення; заскладна процедура відме жування ПЗС, катастрофічне скорочення строків позовної давності, строків оскарження рішень суду, неможливість звертатися за захистом громадських інтересів за нововиявленими обставинами. Ці, ухвалені ще парламентом Януковича, законовиверти просто зв’язують руки державним охоронцям річок, та й не тільки їм.

Дерибан берегів поширений в усіх регіонах України. Фото з архiву редакцiї

Хто забезпечить виконання закону?

Статті 88 і 89 Водного кодексу чітко визначають особливий статус берегів. Залежно від довжини річки 25, 50 або 100 метрів (саме такий розмір визначений для Дніпра) від урізу води називаються прибережними захисними смугами, в межах яких заборонено будь-яке будівництво, за винятком гідрологічних і лінійних споруд. Важливо відразу зазначити, що паркани до останніх не належать, тому спроби власників огорож послатися на цей виняток — марні. Лінійні споруди — це газогони, лінії електропередач тощо, тобто усе, що ніяк не можна зупинити перед річкою і продовжити на іншому березі без втрати суті призначення об’єкта.

Також не є виправданням для рейдерства прибережних територій відсутність стовпчиків чи аншлагів (спеціальних плакатів), які показують межі прибережних захисних смуг на місцевості. Хоча так зване винесення меж в натуру справді допомогло б уникнути частини конфліктів. Але коштів на це нині у бюджеті немає, проте, повторюся, цей факт не означає, що береги можна дерибанити.

Заборона поширюється й на водосховища та інші водойми, тому аргумент на кшталт «це — штучна водойма, тому тут усе можна» — не проходить. Стежити за дотриманням недоторканості берегів має Державна екологічна інспекція (ДЕІ). Та от проблема — у грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, яким вводиться мораторій на усі (крім податкових) види перевірок. Тож в екоінспекторів зв’язані руки (детальніше читайте у матеріалі «Хто проконтролює контролера» від 23 листопада 2016 р.). Єдиний виняток — перевірка за скаргою фізичних осіб, які вважають, що їхні екологічні права порушено й можуть це аргументовано довести. Але й у цьому випадку інспекторам треба отримати згоду з центрального офісу ДЕІ, на що йде мало не два місяці. Та й складення протоколу про присвоєння шматка річки ще не означає перемогу справедливості, бо сьогодні дуже складно знести незаконну споруду.

Додам, що зараз екоінспекція перебуває у стадії реформування. Є нова концепція перебудови цього відомства, є нове, затверджене КМУ положення про ДЕІ, є нове, обране на конкурсних засадах вище керівництво. Але поки що немає коштів, аби підняти хоча б до рівня патрульної поліції зарплати, немає коштів на нові авто та катери тощо. У кращому разі ці ресурси буде закладено у новий Держбюджет-2018, а до того інспекція лишатиметься «руїною» (вислів міністра екології Остапа Семерака).

Потрібен новий закон

Активісти закликають Верховну Раду внести зміни до законодавства задля посилення відповідальності за забудову прибережних зон. Законопроект, який розв’яже проблеми забудови берегової лінії («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування», № 1107), було розроблено групою депутатів ще три роки тому. Він включає всі можливі механізми для кардинального покращення ситуації. Зокрема чітко прописує механізми демонтажу незаконних споруд. Також прибирає бюрократичні перепони для звільнення берегів — дає можливість це робити через припис органів місцевого самоврядування тощо. Передбачена в ньому — у разі порушення законодавства — і втрата права оренди земельної ділянки (у т.ч. пляжу), якщо така була у власників. Цей законопроект було швидко проголосовано у першому читанні. Профільний (з питань екологічної політики) комітет Верховної Ради вчасно і оперативно розглянув усі зауваження і рекомендував законопроект до другого читання. Але ось уже понад півтора року цей проект не потрапляє до порядку денного парламенту.

Столиця хоче подати приклад

Сім років тому мені довелося бути свідком, як екологічна комісія Київради ухвалила схеми прибережних захисних смуг у кількох районах столиці. Але ці схеми не були чітко узгоджені із законодавчими вимогами ще тоді. Що казати про сьогодення, яке вимагає внесення такої інформації до електронних кадастрів та карт. Тому, за словами начальника управління екології та природних ресурсів КМДА Андрія Мальованого, київська влада планує для початку оформити за сучасними вимогами кілька найпопулярніших у киян озер — колишніх стариць Дніпра. У тому числі винести межі їхніх прибережних захисних смуг в натуру. А далі, використавши ці пілотні проекти для відпрацювання методики, оформити належним чином прибережні захисні смуги для всіх водойм Києва. За словами чиновника, навіть чинне законодавство надає владі широкі можливості, якщо вона справді хоче навести лад довкола водойм на своїй території. Проте новий закон справді потрібен і посилить позиції тих, хто вболіває за спільні цінності та ресурси.

Тож депутатам і керівництву Верховної Ради варто розглянути закон про вільний берег відразу після канікул і занести його до списку пріоритетних. А також у жодному разі не продовжувати мораторій на екологічні перевірки.

Урядовий кур'єр, середа, 09 серпня 2017 року, № 147 (6016), стор. 1, 3

РІШЕННЯ ВИЇЗНОЇ НАРАДИ



РІШЕННЯ ВИЇЗНОЇ НАРАДИ З МЕТОЮ ОБГОВОРЕННЯ ПРИЧИН ТА НАСЛІДКІВ МАСОВОГО ВСИХАННЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ПОЛІССІ ТА НЕОБХІДНОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ В НИХ САНІТАРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ

Зміни кліматичних умов та аномально високі температури вегетаційного періоду останніх років, антропогенне навантаження, різке коливання ґрунтових вод та інші біотичні та абіотичні чинники призвели до суттєвого ослаблення насаджень на значній території України. В окремих регіонах країни, у тому числі у Рівненській області, склався комплекс негативних природно-кліматичних факторів, які призводять до відмирання соснових насаджень на великих площах. Значна частина соснових насаджень практично втратила біологічну стійкість або перебуває на різних стадіях ослаблення і розладу, що різко підвищує потенційний ризик масового розмноження шкідників і хвороб та деградації лісів.

Тільки у Рівненській області внаслідок сукупної дії комплексу стовбурових шкідників, осередки яких перевищили вже 16 тис. га., спостерігається загибель практично 100% пошкоджених сосен. Попередній прогноз державних спеціалізованих лісозахисних підприємств та численні наукові дані свідчать про те, що всихання соснових насаджень на території Рівненської області є часткою патологічних процесів всеукраїнського і європейського масштабу та носить глобальний характер.

Виходячи із міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, встановлено, що єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами.

На відміну від інших європейських країн, ліси яких також уражені небезпечними шкідниками, низка норм законодавчих та правових актів України не дає можливості працівникам лісового господарства оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідливих лісових комах і хвороб навіть у експлуатаційних лісах, що приведе до безповоротної втрати лісових ресурсів на великих площах, екологічної катастрофи на Поліссі.

Учасники наради, у тому числі представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади, місцевих органів самоврядування, науковці, представники громадянського суспільства, загалом 120 чоловік, за результатами обговорення вирішили:
  1. Прирівняти ситуацію із всиханням сосни до надзвичайної ситуації, що вимагає негайних заходів боротьби.
  2. Ініціювати створення робочої групи під керівництвом спеціалістів Державного агентства лісових ресурсів України за участю наукових спеціалістів лісової галузі, Мінприроди, представників обласних управлінь лісового і мисливського господарства, представників ОДА, «Укрдержліспроекту» та лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій для удосконалення галузевих нормативних актів та методичних рекомендацій для попередження деградації і масового всихання лісових насаджень
  3. Посилити співпрацю лісогосподарських підприємств із спеціалістами державних спеціалізованих лісозахисних підприємств та наукових установ щодо розробки заходів для своєчасного виявлення та локалізації осередків шкідників і хвороб , правильного ведення господарства в сосняках з врахуванням загроз і ризиків в умовах сучасної лісопатологічної ситуації. Розробити спеціальний комплекс заходів боротьби з деревоїдними комахами у природоохоронних та рекреаційних лісах та методику превентивних дій, направлених на попередження масового всихання сосни, з врахуванням досвіду закордонних колег.
  4. Лісогосподарським підприємствам забезпечити сприяння в проведенні діагностики, моніторингу та лісопатологічних обстежень за допомогою спеціалістів лісозахисних підприємств та науково-дослідних установ для визначення причин, що спричиняють всихання насаджень та до 30.09.2017 провести інвентаризацію всихаючих та уражених насаджень.
  5. Робочій групі до 31.10.2017 підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативних актів щодо підвищення стійкості та проведення заходів із захисту лісу у деградованих та всихаючи лісових насадженнях.
  6. Лісогосподарським підприємствам при проектуванні заходів з лісовідновлення передбачити збільшення частки корінних листяних та деревно-чагарникових порід відповідно до типів лісорослинних умов з метою подальшого формування складних змішаних лісових насаджень стійких до патогенних процесів.
  7. Ініціювати звернення обласних рад до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України з метою однозначного визначення норм і вимог щодо попередження масового всихання та деградації соснових насаджень в Україні.
  8. Підтримати ініціативу Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь щодо привернення уваги європейського співтовариства до транскордонної проблеми всихання соснових насаджень та необхідності кардинальних кроків у цій сфері.
  9. Опрацювати питання посилення транскордонного співробітництва, при необхідності, проведення спільних заходів та можливої реалізації транскордонного проекту, направленого на запобігання всиханню соснових насаджень, зниження можливих втрат від загибелі лісів із залученням міжнародної технічної допомоги.
  10. Клопотати перед Міністерством екології та природних ресурсів України щодо сприяння залученню міжнародної технічної допомоги з питань адаптації до зміни клімату, збереження біологічного різноманіття, та розробку на науковій основі пропозицій щодо адаптації соснових насаджень до несприятливих факторів навколишнього середовища в умовах зміни клімату.

ДП «Сарненський лісгосп» 03.08.2017

Джерело
07.08.2017

У Херсоні виявили невідомі організації




Тарас Бузак на своїй сторінці у фейсбук повідомив, що виявляється у Херсоні є такі підприємства, про існування яких майже ніхто не знає:

"Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Херсонлісозахист» - директор - Касіч Тетяна Григорівна.

Касіч Тетяна Григорівна, 1980 року народження, освіта вища, в 2000 році закінчила Лубенський лісний технікум за спеціальністю«Лісове господарство», а в 2014 році за цією ж спеціальністю закінчила Національний університет біоресурсів та природокористуванняУкраїни. Стаж роботи в галузі лісового господарства більше 8 років. З червня 2015 року Касіч Т.Г. працює тимчасово виконуючою обов’язкидиректора ДСЛП «Херсонлісозахист».


А ще є ось таке:

ДП "Степовий ім. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА"

Державне підприємство "Степовий ім. В.М. Виноградова філіал Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького" розташоване у м. Олешки Херсонської області. Його організовано у 1993 році на базі Нижньодніпровської науково-дослідної станції залісення пісків і виноградарства на пісках, яку було створено у 1927 році під назвою Олешківської лісомеліоративної дослідної станції.

Основним завданням станції було залучення у господарський обіг значних площ піщаних масивів півдня України та захист від рухомих пісків родючих міжаренних і приаренних земель. Філіал має експериментальну базу площею 2452,4 га.

Нижньодніпровські піски є найбільшим піщаним масивом в Україні. У зв’язку з особливостями кліматичних умов і структури пісків наприкінці ХІХ сторіччя небаченого розвитку набули ерозійні процеси, внаслідок яких щорічно піски засипали близько 650 га суміжних земель.

Наскільки я зрозумів, то депутати облради планують внести зміни до Програми Ліси Херсонщини та профінансувати ці установи… Чиновників тищі, а охороняти ліс немає кому!!!"

18 Июля, 12:13

Масштабну лісову пожежу на Херсонщині приборкали, - ДСНС


В Олешківському районі Херсонщини приборкали масштабну лісову пожежу, яка виникла там у понеділок і охопила площу в 40 га. Наразі ліквідовують ще осередки тління. Про це повідомила у вівторок ДСНС України.

"Поблизу с. Костогризове Олешківського району близько 14 години 7 серпня на території Костогризівського лісництва Олешківського лісового господарства виникло загорання лісової підстилки та лісу на площі орієнтовно до 40 га. Станом на 7 годину 8 серпня відкритого вогню не спостерігається, проводиться проливка окремих осередків тління", - повідомили в ДСНС України.

У ДСНС також зазначили, що до ліквідації цієї пожежі залучено 163 особи та 48 одиниць техніки. Для проведення повітряної розвідки та гасіння пожежі від ДСНС залучено 2 літаки АН-32П, вертоліт МІ-8 та від МО України - вертоліт МІ-8, якими здійснено 10 скидів.

На місці пожежі координацію заходів щодо гасіння пожежі здійснює оперативна група Головного управління ДСНС в Херсонській області на чолі з начальником Сергієм Чорним.

Джерело: День
8 серпня, 2017 - 09:51

07 серпня 2017

Масштабна пожежа в Херсонській області: ліс рятують понад сто осіб



У понеділок, 7 серпня, в Херсонській області сталася пожежа на території Костогризівського лісництва.

Про це повідомили в обласному управлінні ДСНС України, пише «Слово і Діло».

За словами рятувальників, поблизу с. Костогризово Олешківського району горить лісова підстилка і ліс площею 40 га.

Ліквідація вогню продовжується, залучено 110 осіб та 28 одиниць техніки. Два літаки і вертоліт від ДСНС і вертоліт Міноборони вже скинули 20 тонн води.

Нагадаємо, що 7 серпня в Миколаївській області на території Березніговатского лісового господарства спалахнула масштабна пожежа.

Як повідомлялося, протягом минулої доби 6 серпня в Україні сталося 308 пожеж на відкритих територіях.

СУСПІЛЬСТВО 7 серпня 2017, 22:02

Чому горять ліси Рівненщини? [ВІДЕО]

Ліси горять. За останні роки таких пожеж у світі стало значно більше.

Одна з причин, кажуть фахівці - глобальне потепління. Не оминуло природна катастрофа і Україну. Відтак лісівники закликають людей дотримуватися правил пожежної безпеки під час перебування біля зелених насаджень. 

Яка ситуація з лісовими пожежами на Рівненщині та яка ж основна причина їх виникнення дізнавалася Анастасія Кучеренко.


Бригада "пожарных-поджигателей" задержана на Сицилии

Правоохранительные органы на юге Сицилии (Италия) задержали 15 пожарных-волонтеров, обвинив их в поджогах лесов. 

По версии следствия, они специально устраивали поджоги в лесах, чтобы потом получать деньги за их тушение. Подозреваемые работали в качестве дополнительной бригады. В полиции считают, после того как предполагаемые мошенники устраивали поджог, они или их родственники звонили по экстренному номеру 115. 

Несмотря на статус волонтеров, задержанные получали за каждый час работы по 10 евро. Власти обратили на них внимание после того, как выяснилось, что число пожаров, на которые выезжала бригада, примерно в три раза превышало среднее количество выездов по стране. Лидер бригады, обозначенный в рапорте полиции только аббревиатурой DDV, иногда пропускал свои смены для того, чтобы устраивать пожары. 

Во время дежурства он выезжал со станции, устраивал поджог и возвращался, чтобы дождаться вызова. Сейчас DDV находится под домашним арестом, передает Би Би Си.