Втрата сосни як головної породи завдасть Україні значних економічних збитків, які обчислюватимуться десятками мільярдів гривень.
На території України можуть найближчим часом і в середній перспективі зникнути основні лісоутворювальні породи, зокрема сосна
Вивчення тенденцій зміни клімату за різними сценаріями свідчить, що на території України можуть найближчим часом і в середній перспективі зникнути основні лісоутворювальні породи, зокрема сосна. Зважаючи на небачено швидке поширення осередків стовбурових шкідників, патогенних організмів, втрату поживних речовин у ґрунті під час вирощування сосни впродовж декількох поколінь поспіль (сосна частіше від інших порід росте як лісова монокультура), може статися, що лісівникам на певний період доведеться поступитися економічними інтересами та замінити цю породу на інші, нехай менш продуктивні, але такі, що забезпечать максимальне виконання лісом екологічних функцій.
Про різке погіршення санітарного стану соснових лісів в останні десятиріччя на великих площах в Європі й Україні добре відомо. В Альпах такі негативні процеси зафіксовані ще у 1995 році, у Білорусії, Польщі та на Північному Заході Росії — у 2010 році. Серед чинників усихання сосни на українському та білоруському Поліссі найбільш "помітними" є короїди, які заселяють дерева на тлі змін клімату. Нещодавно з цього приводу на базі Сарненського і Клесівського лісгоспів Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства за участю лісівників, науковців, екологів та представників громадських організацій відбулася виїзна нарада Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛР), на якій обговорювали лісогосподарські заходи, що можуть пом'якшити негативні наслідки процесу всихання соснових лісів та сприяти адаптації до незворотних змін. Слідом за нарадою ДАЛР провело міжнародну прес-конференцію на тему "Катастрофічні наслідки "біологічної пожежі" в лісах Полісся та вирішення проблем масового всихання дерев". Такі наради проведені також у Волинській, Житомирській, Чернігівській, Київській та інших областях, де соснові ліси всихають на великій площі.
Серед причин усихання лісів учені різних країн називають зміну клімату, коливання рівня ґрунтових вод, зростання чисельності копитних тварин, гризунів, шкідливих комах, збудників хвороб лісу. Цей процес також пов'язують із катастрофічними явищами (вітровалами, пожежами), наслідками антропогенного впливу.
Короїди, яких вважають основною причиною погіршення стану лісів на Поліссі, є лише індикатором цього явища. Ці комахи є в усіх лісах і виконують функції "санітарів", заселюючи дерева сильно ослаблені, вітровальні та такі що всихають. Водночас, коли з'являється велика кількість доступних для заселення ослаблених з будь-яких причин дерев або великі обсяги вітровальної чи заготовленої деревини, ці комахи різко збільшують чисельність. Масове розмноження стовбурових шкідників може тривати 4—8 років, якщо за цей період несподівано не збільшиться кількість доступних для заселення дерев, зокрема внаслідок вітровалу чи пожежі. Спалах масового розмноження короїдів поступово згасає, коли жукам доводиться розлітатися все далі й далі, на сотні метрів від осередку у пошуках місць подальшого розмноження, причому багато з них гинуть, а решта на новому місці знову виконує лише функції "санітарів".
Обстеження лісів Полісся, що всихають, свідчить: хвоя дерев сосни набуває червоного кольору упродовж декількох тижнів після заселення короїдами, а самі дерева гинуть. Під корою заселених дерев розвиваються офіостомові гриби, які спричиняють синяву деревини, тобто втрату її якості.
Зміна клімату, яка вже відбувається, не є сприятливою для соснових лісів на значній території України. Втрата лісу як джерела чистого повітря, засобу зберігання вологи, захисту ґрунту від ерозії, полів від вітру, середовища перебування сотень тварин, рослин, грибів і місця, де людина почувається комфортно, є загрозою її існуванню. Водночас ліс — це ресурс, і лісове господарство функціонує саме завдяки регулярному споживанню основного компоненту цього ресурсу — деревини. Зважаючи на те, що сосна може рости у дуже широкому діапазоні лісорослинних умов, можна сподіватися, що й за найгіршого сценарію розвитку подій вона збережеться у певних місцях, але є ризик, що вона не зможе бути головною породою на такій площі, як тепер.
Яка ж економічна складова втрати соснових насаджень? Частка соснової деревини сягає 70—80% від загального обсягу лісозаготівель в Україні. Головну породу у тому чи іншому насадженні зазвичай визначають згідно з правилами лісовпорядкування як породу, що в певних лісорослинних і економічних умовах найбільше відповідає умовам середовища і господарській меті. Запас ділової деревини сосни на один гектар на 20 % більший, ніж берези чи осики. Деревина сосни — це пиломатеріали для будівництва дерев'яного житла і важливих конструкцій, виробництва опоряджувальних матеріалів і столярних виробів, меблів, фанери і целюлози, кораблебудування й вагонобудування. Деревина сосни міцна, легко обробляється, стійка до загнивання, естетично приваблива, з гарною текстурою.
Як бачимо, втрата сосни як головної породи завдасть Україні значних економічних збитків, які, за оцінками фахівців-деревообробників, обчислюватимуться десятками мільярдів гривень.
На думку фахівців, реакція лісівників на зміну клімату має включати дії, спрямовані на пом'якшення негативних наслідків цього процесу. Так, можна впливати на мікроклімат, формуючи мішані багатоярусні насадження, узлісся із чагарників і листяних порід (якщо це допускають лісорослинні умови). З урахуванням тенденції до більш раннього переходу температури повітря через 5°С навесні потрібно переглянути нормативні документи щодо граничних термінів вивезення заготовленої деревини, садіння лісу та деяких лісозахисних заходів. Дата сталого переходу температури повітря вниз через 5°С відповідає початку періоду безпеки з погляду ризику поширення збудників хвороб і шкідливих комах. Після її настання можна з мінімальною шкодою для лісової екосистеми здійснювати рубки лісу.
Зважаючи на найбільшу загрозу насадженням, які ростуть поблизу осередків усихання лісу минулих років, доцільно здійснювати санітарні рубки відразу після виявлення початку зміни забарвлення крон. Зазначені зміни можна вловити під час авіапатрулювання лісових пожеж, за допомогою камер спостереження за пожежами, з протипожежних веж тощо.
Вилучати сухостійні дерева немає сенсу, оскільки їх заселяють комахи, які неспроможні заселити здорові дерева та свіжозаготовлену деревину. Сухостій заселяють комахи та гриби, які сприяють його природному розкладанню. Пожежна ж небезпека від сухостою не більша, ніж від куп деревини, вибраної під час освітлення та прочищення.
У разі вітровалу та пожежі в лісі утворюється великий обсяг деревини, принадної для заселення стовбуровими шкідниками і достатньо вологої для їхнього успішного розвитку. На відміну від старого сухостою, пошкоджені вітром і пожежею дерева заселюють такі самі види комах, що й заготовлену деревину та життєздатні дерева. З метою запобігання поширенню цих шкідників і водночас з метою отримання максимально можливого обсягу ліквідної деревини ліквідацію вітровалів і згарищ слід розпочинати негайно з повним вивезенням деревини, а якщо негайне вивезення неможливе — корувати її чи захищати інсектицидами.
Нині на усіх нарадах лісівники ратують за зміни в Санітарних правилах і здійснення суцільних санітарних рубок в лісах, що усихають. Такі "кардинальні заходи" можуть мати не тільки негативні екологічні наслідки (ослаблення дерев на межі зі зрубами), але й додати певних ускладнень у діяльність лісогосподарських підприємств.
Якщо вилучається сухостій, то вартість ліквідної деревини не перевищує витрат на проведення санітарних рубок, захист і вивезення заготовленої деревини. На проведення суцільних санітарних рубок на всій площі, де нині визначені осередки всихання сосни, знадобляться додаткові виконавці та кошти. Немалі кошти будуть потрібні й на підготовку лісокультурної площі, створення культур, догляд за ними та захист від шкідливих комах, які швидко поширяться, коли збільшиться площа зрубів і створених на них лісових культур. У разі вирубування лісу на великій площі може підвищитися рівень ґрунтових вод, що ускладнить на деяких ділянках ріст багатьох порід.
Висновки зі сказаного не дуже оптимістичні: за кілька десятків років Україна може втратити значну частку соснових насаджень. За останніми даними, площа заселених стовбуровими шкідниками соснових лісів, підпорядкованих ДАЛР України, сягає 142 тис. га! Що робити? На це запитання сьогодні однозначно не відповість ніхто. У Білорусі "борються" з усиханням уже декілька років, а воно поширюється так само, як і в Україні. Ніхто не може взяти на себе відповідальність прийняти рішення про проведення суцільних рубок в осередках усихання, і так само ніхто не може взяти на себе відповідальність і сказати: якщо не проводити рубок, спалах обов'язково сам згасне. Зважаючи на масштаби катастрофи та спираючись на висновки вчених, своє слово мають сказати урядовці, фахівці лісового господарства, екологи, громадськість. І чим раніше, тим краще. Рішення має бути оптимальним, але у будь-якому разі деревообробна промисловість і лісова галузь України зазнають значних втрат.
Валентина Мєшкова
