ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 січня 2018

Состоялось первое заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров




31 января 2018 года состоялось первое в этом году заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров. Заседание прошло под председательством начальника Управления охраны и защиты лесов Федерального агентства лесного хозяйства Михаила Козлова.

Основной темой обсуждения на состоявшемся в Федеральном агентстве лесного хозяйства заседании Федерального штаба стал отчет о работе штабов в федеральных округах в 2017 году и постановкой задач на 2018 год.

Начальник Управления охраны и защиты лесов Федерального агентства лесного хозяйства Михаил Козлов обратил внимание участников совещания на том, что еще в 2016 году по итогам селекторного совещания с руководителями органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации под председательством Заместителя Председателя Правительства Российской Федерации Александра Хлопонина было поручено разработать предложения по внесению изменений в законодательство Российской Федерации в части усиления ответственности должностных лиц органов исполнительной власти за предоставление недостоверных данных о площади лесных пожаров и затягивания сроков верификации.

В настоящее время Правительством Российской Федерации подготовлены изменения в Кодекс об административных правонарушениях в виде законопроекта. В частности, предусмотрено взыскание административного штрафа с должностных лиц уполномоченных органов исполнительной власти субъекта Российской Федерации в случае непредставления или несвоевременного представления сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах либо представления недостоверных сведений или представления их не в полном объеме в Федеральное агентство лесного хозяйства. Проект федерального закона принят в первом чтении Государственной Думой Федерального Собрания Российской Федерации, а также направлен Президенту Российской Федерации, в Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации, комитеты и комиссии Государственной Думы, во фракции в Государственной Думе, в Правительство Российской Федерации, законодательные (представительные) органы государственной власти субъектов Российской Федерации, Верховный Суд Российской Федерации.

Еще один важный момент, на котором был сделан акцент на заседании Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров – реализация сводных планов тушения лесных пожаров. Сегодня законодательство Российской Федерации не предусматривает административную ответственность за невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом на территории субъекта Российской Федерации. В течение нескольких лет в ряде регионов отмечается недостаточное привлечение сил и средств согласно утвержденным сводным планам, на территориях субъектов Российской Федерации в период высокой горимости лесов.

По результатам лесопожарного сезона 2017 года разработаны поправки в Кодекс об административных правонарушениях. Законопроектом устанавливается административная ответственность должностных лиц, индивидуальных предпринимателей и юридических лиц за невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации. Проект федерального закона был согласован Федеральным агентством лесного хозяйства в декабре 2017 года и направлен в адрес Минприроды России.

31 января 2018 года решением Федерального штаба дано распоряжение департаментам лесного хозяйства по федеральным округам взять под контроль подготовку органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации, уполномоченных в области лесных отношений сводных планов тушения на 2018 год в соответствии с вступившими в силу изменениями в Правила разработки сводного плана тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации, утвержденные постановлением Правительства Российской Федерации от 08 февраля 2017 года № 156.

Так же, Департаментам лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам дано поручение при проведении внеплановых выездных проверок готовности к пожароопасному сезону субъектов Российской Федерации обратить особое внимание на заключение контрактов на мониторинг пожарной опасности в лесах и лесных пожаров, в части увеличения кратности авиапатрулирования с учетом выделенного дополнительного финансирования.

Вместе с тем, по данным ФБУ «Авиалесоохрана» в связи большим количеством регистрируемых термоточек на территории Приморского края, Департаменту лесного хозяйства по Дальневосточному федеральному округу дано распоряжение инициировать заседание штаба по координации действий по тушению лесных пожаров с участием представителя КЧС и ОПБ Приморского края, обратив внимание на количество возникающих термоточек на территории субъекта Российской Федерации.

Україна вводить електронний облік деревини

Продаж деревини поза аукціоном заборонений



Державне агентство лісових ресурсів запровадило електронний облік деревини, що йде на продаж, та заборонило її реалізацію поза аукціоном, повідомляється на сайті Держлісагентства.

Як зазначається, відповідний наказ №49 від 30 січня 2018 року підписав голова відомства Володимир Бондар.

«Забезпечити ведення електронного обліку деревини на лісогосподарських підприємствах з внесенням інформації про всю заготовлену і реалізовану деревину до системи електронного обліку деревини та забезпечити реєстрацію укладених договорів в системі», – йдеться у наказі.

Також наказом зобов’язано припинити реалізацію підвідомчими лісогосподарськими підприємства деревини за прямими договорами підрядникам, що виконують роботи із заготівлі деревини та не беруть участі в аукціонних торгах.

Окрім того, заборонено реалізовувати споживачам дубову дров’яну деревину для технологічних потреб виробничо-технічного призначення.

За підсумками роботи Держлісагентства у 2017 році висаджено 1700 га нових лісів, а у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства знаходиться 7,6 млн га земель.

Крім того, під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 8,7 млн куб. м ліквідної деревини (130% до завдання).

Як писав Mind, у листопаді минулого року президент України Петро Порошенко доручив уряду розробити ряд заходів щодо забезпечення стабільного природокористування та розвитку лісів, удосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових насаджень, ведення лісового господарства, збереження цінних природних комплексів і екосистем, розвитку заповідної справи.

Раніше Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за незаконну порубку лісу.

Ліс урятують, коли зроблять парком



У Сумах придумали, як врятувати від загибелі сосновий бір на околиці міста. Раніше "Голос України" розповідав, що дерева на Баранівці всихають від небезпечного шкідника -- верхівкового короїда.

Лісівники запевнюють, що єдиний спосіб зберегти масив -- це повністю вирізати заражені дерева. Але місцеві жителі категорично проти, позаяк через знеліснення мікрорайону йому можуть загрожувати підтоплення, як у Карпатах.

У Сумському міськвиконкомі вирішили перетворити ліс на парк і взяти об'єкт під опіку територіальної громади. Але чи можна перевести сосновий бір із державної власності у комунальну та як це зробити, з'ясує спеціально створена комісія.

Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.

Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів»


Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів»
31 Січня 2018, 17:47

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів».doc (34 Кб)

Аналіз регуляторного впливу.doc (102 Кб)

Пояснювальна записка.docx (22 Кб)

Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів .doc (125 Кб)

Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів».docx (16 Кб)



НАКАЗ

Про затвердження Методики 
визначення належності лісових 
територій до пралісів, квазіпралісів і 
природних лісів 

Відповідно до частини шостої статті 39-1 Лісового кодексу України, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, що додається.
2. Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду (Клід В.В.) забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. 


Міністр   Остап СЕМЕРАК



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
від ____________№ _________

МЕТОДИКА
ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ ЛІСОВИХ ТЕРИТОРІЙ ДО ПРАЛІСІВ, 
КВАЗІПРАЛІСІВ І ПРИРОДНИХ ЛІСІВ 


I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ця Методика розроблена відповідно до Лісового кодексу України.

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні: 

аборигенний вид (автохтонний) – вид, підвид або таксон нижчого рівня, який трапляється в межах свого природного ареалу (минулого або сучасного); 
антропогенне втручання (антропогенні зміни) – зміни, що відбуваються в природі в результаті господарської діяльності людини. Цей вплив може впливати на структурні компоненти та функціональні параметри екосистем – ґрунт, рівень ґрунтових вод, тварині та рослинні угруповання, тощо;
вид – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються певними, тільки їм властивими, морфо-фізіологічними і еколого-географічними особливостями та поширюються в межах певної області (території чи акваторії), яку називають ареалом виду;
деревостан (лісостан) – сукупність дерев у тому чи іншому лісі (лісовому насадженні);
корінний деревостан – деревостан, що формується в природних умовах і характеризується переважаючою породою, яка відповідає даним лісорослинним умовам;
лісова підстилка – мертвий надґрунтовий шар, що утворюється у лісі з рослинного опаду і відпаду;
лісорослинні умови – комплекс гідрологічних та ґрунтових чинників, які визначають умови росту і розвитку лісу;
тип лісорослинних умов – основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за грунтово-гідрологічними умовами земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу;
мертва деревина – відмерлі частини дерев та мертві дерева, які знаходяться на різних стадіях розкладу. Розрізняють чотири стадії розкладу мертвої деревини, що включають етапи руйнування її структури внаслідок біотичних чи абіотичних впливів;
недеревинні лісові продукти – види продукції, які заготовлюють під час проведення побічного лісокористування;
підріст – молоде покоління деревних рослин, що росте під наметом лісу або на зрубах, яке здатне вийти у перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостан;
стадії розвитку деревостану – етапи розвитку деревостану, які включають стадії: молодняка, жердняка, середньовікового деревостану, пристигаючого та стиглого деревостану;
тип лісу – лісівнича класифікаційна категорія, яку характеризують певний тип лісорослинних умов та породний склад деревостану, що визначає розвиток і видовий склад рослинних та тваринних угруповань;
фізіологічна вікова межа (старий генеративний стан) дерев – фізіологічний стан дерев, що проявляється через поступову втрату важливих функцій організму, зокрема здатності до розмноження та регенерації, а також процеси руйнування (втрату частин крони, стовбура), що призводить до всихання та вмирання дерев. 

Інші терміни та поняття вживаються у значеннях, наведених у Лісовому кодексі України та Конвенції про охорону біологічного різноманіття. 

3. Ця Методика встановлює критерії, подані в додатку 1, та основні вимоги щодо порядку визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів та застосовується для запровадження заходів зі збереження таких територій.

ІІ. ПОРЯДОК ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПРАЛІСІВ, КВАЗІПРАЛІСІВ І ПРИРОДНИХ ЛІСІВ

1. Роботи щодо визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів виконують у три етапи: камеральні роботи, польові дослідження, завершальний (аналітичний) етап.

2. На камеральному етапі підбирають лісові ділянки, які потенційно відповідають критеріям пралісів, квазі-пралісів або природних лісів і підлягають подальшому обстеженню в натурі, на основі даних матеріалів лісовпорядкування; результатів аналізу наукової чи відомчої літератури, фондових матеріалів наукових установ, управлінських, архівних та інших матеріалів; інформації, отриманої від працівників лісового господарства, громадськості, місцевих мешканців тощо.

1) Потенційні ділянки підбирають за такими показниками:

а) група віку або вік деревостану: відбирають стиглі та перестійні корінні деревостани із урахуванням віку стиглості окремих порід та всі деревостани старші за 120 років на час обстеження;

б) склад: деревостан формують виключно аборигенні види, у складі деревостану не може бути чужорідних видів;

в) походження: відсутність інформації про створення на цій ділянці лісових культур;

г) антропогенний вплив: відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції, промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів, заготівлі лісової підстилки чи випасу худоби на цій ділянці;

д) площа: під час аналізу лісотаксаційних даних відбирають всі ділянки незалежно від площі з подальшим аналізом їх просторового розміщення. Перевірці в натурі підлягають ділянки або групи ділянок, які територіально утворюють один масив (кластер) сумарною площею не менше 20 га та оточені природними межами ділянки байрачних, прируслових, заплавних лісів або ділянки з деревостанами за участі реліктових (сосна кедрова європейська, сосна звичайна автохтонна, модрина автохтонна, тис ягідний тощо) та ендемічних видів дерев за умови, що їх сумарна площа становить не менше 4 га;

е) форма: відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м. Це правило не діє для оточених природними межами ділянок (масивів) байрачних, прируслових і заплавних лісів або за участі реліктових та ендемічних деревних видів.

2) Результатом камеральних робіт є список лісових ділянок, що потенційно можуть відповідати критеріям пралісів, квазіпралісів або природних лісів та частково заповнений бланк ідентифікації (перші 13 граф бланку), який продовжують заповнювати під час польових досліджень (додаток 2). Інформація, внесена до бланку ідентифікації за результатами камеральних робіт, перевіряється і уточнюється під час польових досліджень (графи 8-13).  Скорочення назв деревних порід, формула породного складу, індекси та шифри типу лісу пишуться відповідно до зразків, представлених у додатках 3, 4, 5. 

3. Польові дослідження проводять для перевірки відповідності внесених до списку ділянок потенційних пралісів, квазіпралісів або природних лісів критеріям 1 і 2, вказаним у додатку 1. 

1) Кожну лісову ділянку обстежують візуально на пунктах таксації, які закладають для репрезентативного охоплення всієї площі ділянки (не менше однієї на 3 га або на виділ). При цьому продовжують заповнювати бланк ідентифікації (додаток 2). Якщо частина обстеженої лісової ділянки не відповідає хоча б одному із критеріїв, то її площа може зменшуватися на цю частину. 

2) На кожному пункті таксації:

а) оцінюють породний склад і перевіряють його відповідність типу лісу. Якщо виявлено істотну різницю між фактичним складом деревостану і даними лісовпорядкуванням, то у бланк ідентифікації записують реальний породний склад деревостану (графа 8). Якщо деревостан утворений аборигенними породами, що відповідають типу лісу, а інші місцеві види представлені в кількості до 5% за запасом деревини, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо у складі деревостану аборигенні породи, які не відповідають типу лісу, присутні в більшій кількості (до 20%), то ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або до природних лісів;

б) перевіряють можливість класифікації цього деревостану як лісових культур. Якщо у межах виділу наявні не менше двох паралельних рядів дерев однієї породи (у кожному з них  не менше 10 дерев) – походження деревостанів визначається як «лісові культури», що позначають відповідним записом у бланку ідентифікації (графа 14), виділ не може бути зарахований до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів;

в) перевіряють наявність дерев основного ярусу, які за лісорослинних умов цієї конкретної лісової ділянки досягли вікової фізіологічної межі (старого генеративного стану) і мають виняткові (максимальні) розміри та ознаки вікового відмирання: відсутність або втрата природного забарвлення всього фотосинтезуючого апарату в кроні дерева, наявність декількох сухих гілок першого порядку, наявність плодових тіл дереворуйнівних грибів на стовбурі, відсутність кори на всьому периметру стовбура, наявність порожнин з об’ємом більше 75% приземної (окоренкової) частини стовбура. Оцінюють кількість і розташування дерев, що досягли вікової фізіологічної межі: якщо таких дерев з одного місця таксації видно більше, ніж 2 шт. і вони більш-менш рівномірно присутні на всій території виділу – ділянка може бути зарахована до пралісів, а якщо їх 2 і менше, або вони скупчені в окремих місцях - ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. У бланку ідентифікації (графа 15) зазначають кількість таких дерев для всіх точок таксації на цьому виділі;

г) оцінюють наявність мертвої деревини (валежу та сухостою, мертвих старих дерев великих розмірів) різних стадій розкладу на всій території ділянки. Оцінюють її запас в м3/га та кількість наявних стадій розкладу, фактичні значення записують у бланк ідентифікації (графи 16 і 17 відповідно). За наявності мертвої деревини всіх стадій розкладу на всій території виділу ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо виявлені лише окремі скупчення мертвої деревини або наявні не всі стадії розкладу, то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. Мертву деревину класифікують за 4-ма стадіями (класами) розкладу: перша – свіжа або ще не розкладена деревина (ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає лише через кору); друга – початкового розкладу (ніж за натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору і вглиб на декілька сантиметрів у деревину); третя – інтенсивного розкладу (ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору й в деревину на всю довжину леза); четверта – повного розкладу (ніж за слабкого натискання леза проникає в деревину на всю довжину леза і вздовж, і впоперек волокон);

д) оцінюють вертикальну і горизонтальну структуру деревостану та вносять кількість ярусів у бланк ідентифікації (графа 11). Якщо це деревостан складної структури (3 і більше ярусів), який включає всі стадії розвитку пралісу  з високим різноманіттям вікових груп і розмірів дерев, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо це деревостан не такої складної структури (1-2 яруси), який включає не всі стадії розвитку пралісу (деякі стадії можуть бути присутні лише невеликими фрагментами), але з характерним для даного типу лісу різноманіттям вікових груп і розмірів дерев, то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або природних лісів. При цьому підріст враховується як окремий ярус. Для чагарникових порід кількість ярусів не впливає на класифікацію деревостану – навіть за наявності лише 1 ярусу лісову ділянку може бути віднесено до пралісів. Якщо виявлено істотну різницю між реальною кількістю ярусів та даними лісовпорядкування, то у форму для ідентифікації записують реальну кількість ярусів;

е) оцінюють рівень природного поновлення та заносять у бланк ідентифікації кількість підросту в тисячах штук на гектар (графа 18). Якщо природне поновлення є достатнім для формування корінного деревостану, то ділянка може належати до пралісів чи до квазіпралісів, а якщо недостатнім – ділянку може бути зараховано до природних лісів;

є) оцінюють наявність лісогосподарської інфраструктури чи її решток – доріг, волоків, кляуз для лісосплаву чи гребель для розведення риби, тросів для трелювання, естакад для навантаження лісовозів, печей для випалювання вугілля тощо. Якщо немає таких видимих слідів експлуатації лісів, то ділянка може бути зарахована до пралісів, а у бланку ідентифікації (графа 19) її вплив позначають як «відсутній». Якщо є старі лісові дороги або їх рештки, проте немає видимих слідів недавнього руху лісовозів чи іншої лісоексплуатаційної техніки, та відсутня інша сучасна лісоексплуатаційна інфраструктура, то її вплив позначають як «незначний» і ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. В усіх інших випадках у графі 19 бланку ідентифікації вказують вплив як «значний», і ділянка не може бути зарахована до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів;

ж) оцінюють наявність слідів рубок та заносять у бланк ідентифікації (графа 20) середню для конкретного виділу кількість видимих з одного місця таксації пнів і пошкоджених дерев (обрубані скелетні гілки, обдерта кора, видовбані порожнини більше товщини кори). Якщо немає таких пнів чи інших ознак лісозаготівлі, яка впливає на розвиток лісу, і відсутності документально підтверджених рубок та заготівлі деревини у минулому, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо присутні поодинокі видимі сліди рубок (видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га), то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або природних лісів;

з) оцінюють наявність слідів заготівлі недеревинних лісових продуктів та вносять відповідну інформацію в бланк ідентифікації (графа 21). У пралісах, квазіпралісах та природних лісах сліди промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів мають бути відсутні або допускаються лише окремі видимі сліди непромислового збирання недеревинних лісових продуктів (незначна кількість пошкоджених грибів, зірваних чи розтоптаних дикорослих ягід та плодів, обірваних частин лікарських трав тощо), які не впливають на розвиток лісу. Вплив такого користування вказують у графі 21 відповідно як «відсутній» чи «незначний». У випадках виявлення слідів масової заготівлі недеревинних лісових продуктів (їстівних грибів, дикорослих плодів і ягід, лікарських трав тощо) вплив користування вказують як «значний», і ця ділянка не може бути зарахована до пралісів, квазіпралісів та природних лісів;

і) перевіряють стан лісової підстилки та вносять відповідну інформацію до бланку ідентифікації (графа 22). Якщо антропогенним впливом на підстилку можна знехтувати (допускається наявність деяких слідів пішохідного руху), то ділянка може бути зарахована до пралісів. При цьому можуть бути зараховані до квазіпралісів чи природних лісів ділянки, на яких виявлене незначне порушення підстилки, пов’язане з фактами рубок, на/поблизу пішохідних стежок, пов’язане з рекреаційним навантаженням, та пов’язане зі слідами пішохідного чи транспортного руху в минулому. Ділянки на яких виявлене значне порушення лісової підстилки (згрібання або заготівля підстилки) не можуть бути зараховані до пралісів, квазіпралісів та природних лісів; 

к) оцінюють наявність слідів випасання худоби та вносять оцінку пасквального впливу у бланк ідентифікації (графа 23). Ділянку може бути зараховано до пралісів у разі відсутності документально зафіксованих випадків випасання худоби та видимих слідів випасання або прогону худоби. Якщо виявлено незначні сліди проходу та випасання худоби під час прогону на/з пасовища, то ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або до природних лісів. У випадках, коли випасання худоби впливає на розвиток лісу, вплив випасання худоби вказують як «значний» і цю ділянку не може бути зараховано до пралісів, квазіпралісів та природних лісів;

л) оцінюють наявність слідів і ступінь впливу рекреації та вносять відповідну інформацію у бланк ідентифікації (графа 24 бланку). Якщо вплив відсутній або виявлено окремі сліди регульованого рекреаційного навантаження (піший науковий туризм, позначення меж стежок, закладено пробні площі чи дослідні об’єкти) – ділянку може бути зараховано до пралісів. Коли є видимі сліди рекреаційних і туристичних заходів з незначним впливом на лісові екосистеми (наприклад, піший туризм або скелелазіння) у визначених місцях (1 стежка чи об’єкт на пункт таксації) – ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або природних лісів. У випадках виявлення значного впливу рекреаційного навантаження, ділянку не може бути зараховано до пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

3) Кожна точка таксації фіксується за допомогою приладів геопозиціонування. На кожній точці таксації проводиться фотофіксація деревостану з геоприв’язкою. Це має бути 1-2 знімки поперек схилу, а на рівнині – перпендикулярно до напрямку освітлення.

4) Кінцевим результатом польових досліджень ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів є заповнений бланк ідентифікації та попередній висновок (графа 25) щодо відповідності лісової ділянки критеріям пралісів, квазіпралісів або природних лісів.4. Завершальним етапом ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів є підсумковий аналіз камеральних і польових даних. У випадку необхідності камеральні та польові роботи можуть бути проведені повторно. Такий аналіз здійснюють для масиву загалом, який може складатися як з однієї лісової ділянки (виділу), так і з групи ділянок чи їх частин, що формують один кластер (масив). При цьому на картографічних матеріалах окреслюють території пралісів, квазіпралісів і природних лісів, за потреби здійснюючи поділ чи об’єднання лісових ділянок. Такий аналіз проводиться не пізніше одного тижня після завершення польових робіт у відповідному підрозділі (лісництві, відділенні тощо). 

5. За результатами підсумкового аналізу роблять висновок про належність конкретної лісової ділянки (виділу) чи її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, та формують відповідну базу даних. 

6. Висновок про належність конкретної лісової ділянки (виділу) чи її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для зарахування території лісової ділянки (виділу) чи її частин до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, виділення особливо захисних лісових ділянок та надання статусу пралісової пам’ятки природи і встановлення охоронних зон відповідно до законодавства. 


Директор Департаменту екомережі 
та природно-заповідного фонду     В.В. Клід


Додаток 1
до Методики визначення належності лісових територій
до пралісів, квазіпралісів і природних лісів (пункт 3 розділу І)

Критерії визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, та природних лісів

з/п
Критерії та індикатори
Праліси
Квазіпраліси
Природні ліси
1
Критерій
Походження та склад деревостанів

Назва індикатора
Опис індикатора
1.1
Видовий склад
Ліси утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
Ліси, утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
Ліси, утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
1.2
Походження
Природне
Природне
Природне
1.3
Структура
Циклічні екосистеми з комплексними структурами, які включають всі стадії малих циклів розвитку (деякі фази можуть бути присутні лише на невеликих площах) у мозаїчній (горизонтальній) структурі, з вертикальною ярусністю, що відповідають типу лісу. Різноманіття вікових груп дерев підтверджується біометричними характеристиками

Циклічні екосистеми з комплексними структурами, які включають всі стадії малих циклів розвитку (деякі фази можуть бути присутні лише на невеликих площах) у мозаїчній (горизонтальній) структурі, з вертикальною ярусністю, що відповідають типу лісу. Різноманіття вікових груп дерев підтверджується біометричними характеристиками
Деревостани складної горизонтальної, вертикальної та вікової структури, які включають послідовні стадії розвитку


Наявність на всій території ділянки дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
Наявність на ділянці окремих дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
Наявність на ділянці окремих дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
1.4
Мертва
деревина
Наявність мертвої деревини (лежачої та сухостою) на всіх стадіях розкладу та на всій території ділянки
Наявність мертвої деревини (лежачої та сухостою) переважно всіх стадій розкладу та на всій території ділянки
Наявність мертвої деревини деяких стадій розкладу
2
Критерій
Антропогенний вплив

Індикатори
Ознаки
2.1
Інфраструктура:
Відсутність задокументованої інформації щодо лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому та їх видимих слідів. Відсутність слідів руху лісової техніки.
Допускається наявність деяких слідів пішохідного руху
(1 стежка до 1 м завширшки)
Відсутність задокументованої інформації щодо лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому та їх видимих слідів. Допускаються деякі сліди старих лісових доріг та пішохідного руху (стежки до 1 м завширшки)
Допускається наявність видимих слідів лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому, пішохідного та транспортного руху
2.2
Рубки
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому, а також видимих слідів лісозаготівлі, що вплинула на розвиток лісу
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому. Допускається видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому. Допускається видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га
2.3
Недеревинні лісові продукти
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової)  заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
2.4
Лісова підстилка
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі  лісової підстилки та їх видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі та їх видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі та їх видимих слідів
2.5
Випасання худоби
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби та його видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби. Допускається сезонний прохід свійських тварин (отар овець, черід корів тощо)
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби. Допускається нечастий протягом сезону прохід свійських тварин (отар овець, черід корів та ін.), які прямують до або з пасовища
2.6
Рекреаційне навантаження
Відсутність рекреаційної інфраструктури та ознак впливу рекреаційного навантаження
Відсутність ознак впливу рекреаційного навантаження. Допускається наявність стежок до 1 м завширшки, які використовуються для рекреації та туризму і несуть мінімальне рекреаційне навантаження
Відсутність ознак негативного впливу рекреаційного навантаження. Допускається наявність стежок до 1 м завширшки, які використовуються для рекреації та туризму і несуть мінімальне рекреаційне навантаження
3
Критерій 
Площа й форма

Індикатори
Ознаки
3.1
Мінімальна
площа лісу
20 гa
20 гa
20 гa
Ділянки байрачних, прируслових, заплавних природних лісів, оточені природними межами, або лісів за участі реліктових та ендемічних деревних видів, можуть бути меншими (але не менші за 4 га)
3.2
Форма лісової
ділянки
Відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м
Відстань між будь якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м
Відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна становити не менше 200 м.
Для оточених природними межами ділянок (масивів) байрачних, прируслових і заплавних лісів або за участі реліктових та ендемічних деревних видів відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна становити
не менше 40 м


Додаток 2
до Методики визначення належності лісових територій
до пралісів, квазіпралісів і природних лісів 


Бланк ідентифікації 

***


Лісове господарство Львівщини: ефективність роботи за 2017 рік та основні завдання і перспективи роботи лісогосподарських підприємств на 2018 рік



Головною темою першого засідання колегії Львівського ОУЛМГ у цьому році стало підбиття підсумків господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2017 рік.

Відкрив засідання колегії начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека. Він відзначив, що в цілому за 2017 рік державними лісогосподарськими підприємствами забезпечено виконання усіх поставлених завдань.

З інформацією за напрямками діяльності виступили перший заступник начальника – головний лісничий Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень, заступник начальника – головний інженер обласного управління Громяк Ю.О. та всі начальники структурних підрозділів.

Так, загальні обсяги відтворення лісів за 2017 рік склали 3033 га. Зокрема, створено 1654 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 1379 га, що становить 45% від всього обсягу лісовідновлення.

У відповідності до обласної цільової Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2017-2021 роки, підприємствами управління за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету створено 204,2 га лісових культур, здійснена закупівля обладнання для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

За 2017 рік проведено 10084 га доглядів за лісовими культурами при плані 9631 га, що становить 104,7%.

Рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 15,6 тис.га., в ході яких заготовлено 365,9 тис. кбм ліквідної деревини, в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 2,9 тис. га.

За 2017 рік в лісогосподарських підприємствах Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства виявлено 667 випадків самовільних рубок, загальною кубомасою 2433 кбм деревини, сума шкоди завдана лісовому господарству становить 14246,2 тис.грн., в тому числі виявлено державною лісовою охороною 666 випадків (99%) самовільних рубок загальною кубомасою 2409 кбм деревини.

Об’єм самовільних рубок зменшився у порівнянні з 2016 роком на 835 кбм., або на 26%.

За порушення правил полювання було складено 98 протоколів, з них працівниками державної лісової охорони - 43 протоколи, або 44% від загальної кількості.

За період з початку року підприємствами управління від всіх видів рубок заготовлено 914,3 тис. кбм. деревини, в тому числі на рубках головного користування – 549,8 тис. кбм.

В круглому вигляді було реалізовано 674,5 тис.кбм. деревини.

З метою забезпечення вітчизняних переробників деревини сировиною, на спеціальних аукціонах було реалізовано 74,4 тис.кбм деревини, на загальних аукціонах – 200,8 тис.кбм.

На власних виробничих потужностях перероблено 170,6 тис.кбм. деревини, що на 5,1 тис.кбм більше, ніж за відповідний період минулого року.

З початку року побудовано та відновлено 78,7 км лісових доріг.

Обсяг реалізації продукції склав 860,5 млн.грн., або 114,4% до минулого року.

На 01.01.2018 року чисельність штатних працівників у лісогосподарських підприємствах Львівського ОУЛМГ склала 3161 чол.

Рівень середньомісячної заробітної плати по підприємствах управління досяг 7840 гривень, або 125,7% до рівня минулого року (ріст – 1604 грн).

Заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах управління – відсутня.

Підприємствами управління сплачено до зведеного бюджету 228,2 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 39,9 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

З них до Державного бюджету сплачено 162,4 млн. грн., до місцевого бюджету — 65,8 млн. грн.

Крім податків підприємствами управління за 2017 рік сплачено Єдиного соціального внеску в сумі 64,2 млн. грн.

Разом сплачено платежів до зведеного бюджету та Єдиного соціального внеску в сумі 292,4 млн. грн.

Перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень звернувся до керівників підприємств забезпечити проведення атестації об’єктів постійної лісонасіннєвої бази у 2018 році. Зазначив, представити на розгляд громадськості звітні презентації про діяльність лісогосподарських підприємств за 2017 рік, які розмістити на власних веб-сайтах та обласного управління.

Підсумовуючи доповіді Анатолій Дейнека звернув увагу керівників підприємств на наступних питаннях.

Наголосив, що питання стану охорони лісів – це насамперед відповідальність державної лісової охорони. З метою ефективної боротьби з незаконними рубками необхідно забезпечити повну публічність і висвітлення інформації про факти самовільних рубок на всіх рівнях і про результати розслідувань.

Акцентував увагу щодо стану виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельними ділянками, оскільки всього по підприємствах Львівському ОУЛМГ їх виготовлено на загальну площі 65,8тис.га, що становить 14% від загальної площі держлісфонду по обласному управлінні.

Забезпечити ефективне використання лісових ресурсів, зокрема виходу лісоматеріалів та цінних сортиментів.

Активізувати рейдову роботу по охороні мисливської фауни від браконьєрства.

За результатами засідання колегії прийнято відповідні рішення та окреслено основні напрями діяльності підприємств Львівського ОУЛМГ на найближчу перспективу.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ
31.01.2018 

Підведення підсумків роботи ДП "Самбірський лісгосп" за 2017 рік, завдання на 2018 рік



Ліси ДП «Самбірський лісгосп» розташовані в південно-західній передгірській і гірській частині Львівської області. Загальна площа державного фонду складає 34884 га, у тому числі вкрита лісом – 31246 га і включає 88 окремих лісових масивів різної величини від 70 до 2241 га.

Лісогосподарська діяльність підприємства передбачає першочергове виконання комплексу лісогосподарських робіт, а саме проведення рубок догляду за лісом, санітарно-оздоровчих заходів, створення та охорону лісів.

Ліси за своїми господарським значенням і розташуванням виконують захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції. З метою збереження насаджень в належному санітарному стані та недопущення розвитку і розповсюдження шкідників та хвороб лісу протягом 2017 року були проведені рубки формування і оздоровлення лісів на площі 509 га, в тому числі очищення лісу від захаращення на площі 57 га, санітарних рубок вибіркових на площі 68 га, та рубок догляду (в тому числі на молодняках) на площі 384 га. Рубки догляду в наступні роки, згідно з матеріалами лісовпорядкування заплановано провести на площі 400 га, загальною кубомасою 9,0 тис. кбм.

Протягом року поновлено та виготовлено 1000 шпаківень, огороджено та доглянуто 400 мурашників.

Лісовідновлення в 2017 році було проведено на площі 193,1 га, в тому числі посадкою лісових культур – 90,8 га, сприяння природному відновленню лісу - 102,3 га. Догляди за лісовими культурами проведено на площі 609,1 га.

Державною лісовою охороною постійно проводиться організація та пропаганда захисту лісу, ведеться нагляд за появою шкідників та хвороб лісі для своєчасного виявлення і недопущення їх розвитку по лісових масивах. Крім цього постійно проводиться патрулювання лісових масивів державною лісовою охороною, в тому числі рейдовими бригадами, з метою недопущення самовільних порубок лісу, порушення правил пожежної безпеки. Так ДЛО було проведено 85 рейдів, з них 51 рейд проведений постійно діючою рейдовою бригадою підприємства. В ході рейдів було виявлено 34 випадки незаконних рубок. Сума збитків завданих державі становить 204,9 тис. грн.

В лісових масивах встановлено та постійно оновлюється наглядна агітація на природоохоронну та протипожежну тематику. Діють 3 місця відпочинку.

Лісопромислова діяльність


За 2017 рік підприємством рубки головного користування проведено на площі 202 га, ліквідною кубомасою34,1 тис. кбм., виходячи з цього до державного бюджету перераховано 2,7 млн. грн. попенної плати.

В 2018 році від рубок головного користування буде заготовлено 33,4 тис. кбм. ліквідної деревини, і 3,0 тис. кбм. ліквідної деревини буде заготовлено від рубок формування та оздоровлення лісів.

Лісгосп і надалі залучає до роботи приватних підприємців, вони надають 100 відсотків послуг по лісозаготівлях і перевезенні лісопродукції.

Вивозити ліс-кругляк та пиломатеріали в необробленому вигляді будь-яких порід на експорт заборонено, діє підписаний з 1 листопада 2015 року Президентом України мораторій на експорт лісоматеріалів. Вся заготовлена лісопродукція подається на внутрішній ринок і реалізуються через аукціонні торги.

На сьогоднішній час особливе місце необхідно приділяти розвитку деревообробного виробництва, нарощувати обсяги переробки деревини. В 2016 підприємством придбано нове сучасне деревообробне обладнання по виготовленню пиломатеріалів хвойних обрізних майже на 226 тисяч гривень. Завдяки впровадженню нової техніки створено нові робочі місця. Обсяг продукції переробки в 2017 році склав 2,5 млн.грн.

На підприємстві функціонує електронний облік деревини. Вся деревина маркується і вивозиться виключно з бирками. Поєднання програми електронного обліку деревини з бухгалтерською програмою 1-С бухгалтерія дало змогу автоматизувати всю виробничу і бухгалтерську роботу.

Що стосується взаємодії з громадськістю то підприємство і наділі працює прозоро і відкрито. Вся інформація що стосується діяльності підприємства розміщується і оновлюється на сайті підприємства, проводяться прес-конференції з місцевими та районними ЗМІ, з місцевими громадами обговорюються усі лісогосподарські заходи на даних територіях, з місцевим населенням проводяться масово-роз’яснювальні зустрічі щодо охорони і збереження лісових масивів та навколишнього середовища тощо.

Фінансово-економічна діяльність підприємства
Незважаючи на труднощі підприємство завершило рік з хорошими економічними показниками. В 2017 році заготовлено 39,1 тис.кбм деревини, а реалізовано 35,6 тис.кбм. Так, обсяг реалізації продукції у 2017 році досяг 36,3 млн.грн. Поліпшення економічних показників дало можливість збільшити середньомісячну зарплату працівників до 7218 грн., яка в порівняні з 2016 роком збільшилася на 41 відсоток.

Підприємство своєчасно сплачує всі платежі до державного бюджету та місцевих бюджетів. Протягом 2017 року державним підприємством сплачено до державного та місцевих бюджетів 12,9 млн. грн в тому числі єдиного соціального внеску 2,4 млн. грн. Недоїмка перед бюджетом та заборгованості із сплати єдиного соціального внеску на підприємстві відсутні. Прострочена заборгованість із виплати заробітної плати також відсутня.

Збереження природно–заповідного фонду
Природно-заповідний фонд лісгоспу складається з дендрологічного парку загальнодержавного значення «Рудківський» (Рудківське лісництво), ландшафтного заказника «Кошів» (Комарнівське лісництво), лісового заказника «Корналовичі» (Дублянське лісництво) та заповідного урочища «Підбуж» (Опацьке лісництво).

В даний час найбільш цінним являється дендропарк «Рудківський, в якому налічується понад 200 видів і 80 форм деревних та чагарникових порід. Колекція дерев і чагарників складається з найбільш цінних представників місцевої та іноземної флори: магнолія кобус тюльпанове дерево, гінго дволопатеве, багряник японський, ялиця каліфорнійська, кипарисовик горіхоплідний, туя західна (форми шаровидна, жовта), туя гігантська, туя східна (біота), гледичія, дугласія тисолистна, бук європейський (форма червонолиста), яблуня китайська, бархат амурський, ялівець козацький, форзиція, айва, різні види спіреї, керія японська і інші.

Основними завданнями працівників підприємства на об’єктах природно-заповідного фонду є збереження, досконале вивчення і відтворення різноманітних видів дерев і чагарників, особливо рідкісних і зникаючих та проведення на їх теренах просвітницької освітньо - виховної роботи з юними екологами з місцевих шкіл, шкільних лісництв.

За інформацією ДП "Самбірський лісгосп" Львівського ОУЛМГ
31.01.2018

Онуфріївські лісівники продовжують опікуватися козулями-знайдами


Онуфріївські лісівники продовжують опікуватися двома козулями – Сашою і Машою, яких знайшли ще влітку під час патрулювання лісу, повідомляють в Онуфріївському лісгоспі.

Тоді для тварин одразу відгородили майданчик. Вони стали улюбленцями як працівників, так і відвідувачів.

Восени для козуль заготували багато листяних віників, кукурудзи, буряку, кабаків та іншого корму. Щодня єгері дбають про раціон тварин – щоб була свіжа їжа і чиста вода.

Трохи згодом лісівники планують випустити козуль у ліс.






Середа, 31 січня 2018, Наталка Маринець

Волинянина, якого забило під час порубки лісу, лісівники назвали браконьєром. ВІДЕО

У селі Затишшя Шацького району днями загинув чоловік. Під час обрізання дерев гілка впала йому на голову. Від отриманих травм він помер у кареті швидкої. У ЗМІ припускали, що чоловік був лісівником.

ТРК Аверс
Опубликовано: 30 янв. 2018 г.