ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 лютого 2018

«У лісі»: екологічний маніфест у pop-up форматі

Книжка «У лісі» авторства Софі Страді, редакторки й письменниці, є бестселером вже багато років у Франції, Німеччині та англомовних країнах. Та вона продовжує завойовувати видавничі ринки інших країн, адже її тематика не втрачає актуальності.

У книзі – історія про багатошарову екосистему лісів Амазонки, порушення якої веде до вимирання рослин і тварин. І якщо перша сторінка зустрічає читачів привітним дощовим лісом, у деревах щебечуть птахи, ведуть своє життя мавпи й лінивці, у своїх справах ходять їжаки й опосуми, то вже наступні сторінки поступово руйнують цю ідилію.



Розпочинається вирубка лісу, з’являються гусениці, вантажівки й екскаватори, що знищуюють природу та звужують середовище для існування тварин.



Унікальність книги дає тривимірний ефект.

Тропічні пейзажі, спроектовані та вишукані, дозволяють читачеві стати очевидцем злочинів у дикій природі. Тісний контакт із природою набуває зовсім іншого значення у цьому конкретному випадку. Важко погодитися з тим, що як вид ми такі бездумні і жадібні. Ми входимо з важким спорядженням і вирізаємо цілі ліси, руйнуємо будинки сотень видів тварин і позбавляємо можливості для подальшого функціонування. Хто і що ми хочемо довести таким чином?



Найдраматичнішим моментом є сторінка, на якій залишається лише єдине дерево, яке прихистило на собі беззахисного лінивця. Віра у людство майже зникає, та це єдине дерево ще дає маленьку надію.



Мабуть, це дерево також знищується. Та вже на наступній сторінці з’являється інша людина, яка засіває новими паростками новий ліс.



За кілька десятиліть ці паростки виростуть, квіти цвістимуть ще яскравіше, а звірі радітимуть новим домівкам. Лінивець знову зможе насолоджуватися листям.

Поп-ап книжка «У лісі» є своєрідним маніфестом проти бездумності й короткозорості людства, але яка лишає шанс на порятунок. Адже техніка може як нищити, так і допомагати природі.



Вперше ця книжка вийшла у французькому видавництві Hélium 2011 року (нагороди: Coup de coeur Montreuil 2011, Prix soligatto 2012, Junior Design Awards 2013).

Минулого року права придбало й польське видавництво Dwie Siostry. Ілюстратори й конструктори цієї книжки – французький творчий дует Анаук Бойзоберт, Луї Ріґо (Anouck Boisrobert та Louis Rigaud), що разом створили чимало інших книжок у поп-ап форматі, зокрема “В океані”, “Місто”. 




Радимо надихнутися на сайтах ілюстраторів – Анаука й Ріґо, адже напрямок поп-ап книг в Україні мало розвинений.

Світлини з офіційних сайтів ілюстраторів

Book Art
04.02.2018 0 Автор: Читомо

Мисливство вимагає щоденної людської праці та довготривалих інвестицій: прес-тур у Звірівське мисливське господарство

Хоча обласні управління лісового господарства лише у 2010 році отримали статус мисливських, на Волині цьому напрямку завжди приділялася значна увага. Досі, незважаючи на чимало проблемних моментів, волинські лісівники намагаються підтримувати статус мисливської області. Як саме це відбувається, показали на прикладі одного з найпотужніших в Україні мисливських господарств – ДП «МГ «Звірівське» – сьогодні, 30 січня в рамках прес-туру.

Про це йдеться на сайті Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ).

Журналістам загальноукраїнських та волинських ЗМІ розповіли, що мисливське господарство у Волинський області ведеться на площі 1,507 мільйонів гектарів, з них 343,2 тисяч гектарів (24,9%) надано в користування підприємствам Волинського ОУЛМГ. Загалом мисливським господарством в області займаються на сьогодні 56 користувачів мисливських угідь, з них – 15 державних підприємств: 1 – мисливське; 3 – лісомисливські та 11 – лісогосподарських. Про це зазначив завідувач сектору мисливського господарства – головний мисливствознавець ВОУЛМГ Руслан Люшук.





Безпосередньо з роботою ДП «МГ «Звірівське» ознайомив директор підприємства Сергій Смічик. Він розповів, що саме підприємство засноване у 1955 році. Нині тут мешкає велика кількість тварин і зазвичай їх – особливо оленів – можна побачити в лісі по обидва боки дороги.

Щороку на ведення мисливського господарства спрямовуються чималі кошти, адже мисливство вимагає довготривалих інвестицій. Загальні витрати на ведення мисливського господарства – це заробітна плата працівників, зайнятих в мисливському господарстві, охорона мисливських угідь, відтворення диких тварин, біотехнічні заходи, упорядкування угідь.

Інвестиції, які роблять підприємства облуправління на ведення мисливського господарства, щорічно зростають і в цілому протягом 2014 – 2017 років збільшились із 4,1 мільйонів гривень до 7,5 мільйонів гривень.

Так, протягом 2017 року підприємствами обласного управління вкладено у розвиток мисливського господарства 7,5 мільйонів гривень. Лише на відтворення диких тварин, біотехнічні заходи витрачено 2 мільйони 50 тисяч гривень.

Найголовнішими завданнями, які покладаються на користувачів мисливських угідь, є охорона мисливських угідь та підгодівля і відтворення диких тварин.

Державною лісовою охороною та єгерською службою з початку 2018 року складено 60 протоколів на порушників Правил полювання та затримано 11 одиниць зброї.










Щодо підгодівлі. Сподіватися лише на природу сьогодні не можна. Мисливські угіддя, в яких не проводиться підгодівля диких тварин, є приреченими. Особливо це стосується таких тварин, як дикий кабан. Якщо в умовах Полісся такі тварини, як лось, олень, козуля потребують підгодівлі тільки в скрутні погодні умови, то кабана, щоб утримати в угіддях, необхідно вести підгодівлю круглий рік.

Для підгодівлі диких тварин в 2007 році підприємствами обласного управління заготовлено зернових – 461,5 т, коренеплодів і соковитих кормів – 114 т. В цьому році заплановано збільшити заготівлю зернових до 500 т, а коренеплодів і соковитих кормів – до 300 т.

У державних підприємствах ВОУЛМГ постійно працюють над підвищенням кормової продуктивності мисливських угідь. Зокрема над створенням розгалуженої мережі кормових полів, організацією відволікаючої підгодівлі в літню пору, проведенням профілактичних заходів.

Які мисливські ресурси сьогодні ми маємо? Все пізнається у порівнянні. Якщо порівнювати із 2016 роком, то можна твердо сказати, що сьогодні спостерігається тенденція до збільшення основних видів мисливських тварин.

А саме:








Визначну роль тут відіграло те, що свідомо було зменшено кількість облавних полювань і збільшено об’єми заготівлі кормів для підгодівлі диких тварин. В окремих угіддях полювання сьогодні повністю заборонено. Перспективним нині є метод індивідуального полюванням. Актуальним залишаться питання допуску до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь.

Відповідно до Лімітів використання державного мисливського фонду, наші підприємства в цьому сезонні полювання могли добути наступну кількість диких мисливських тварин:

  • оленя плямистого – 120 голів;
  • козулі – 115 голів;
  • дикого кабана – 185 голів.


З метою поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин проводяться відповідні біотехнічні заходи.

Зокрема, у 2010 році на території Звірівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення «Зубр» були ще облаштовані мисливські вежі – з метою забезпечення проведення на належному рівні виїзної колегії Державного комітету лісового господарства України в жовтні 2010 року на підприємства ВОУЛМГ.






Нині вищезгадані вежі користувачем мисливських угідь – ДП «МГ «Звірівське» – використовуються для проведення виїзних семінарів мисливствознавців, єгерів та з метою щорічних обліків мисливських тварин. Але не як мисливські вежі для проведення колективних, облавних полювань, оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» полювання в заказниках заборонено.

Не менш важливе значення мають встановлені на території мисливські пастки – з метою відлову та подальшого розселення звіра в угіддя інших користувачів і не тільки нашої області. Одна голова (молодняка) оленя плямистого коштує від 6 до 9 тисяч гривень.





Відлов диких тварин проводиться лише в терміни, визначені Законом України «Про мисливське господарство та полювання» для полювання на визначені види, а саме у цьому сезоні: самці кабана, оленя плямистого та їхній молодняк, здатний до самостійного проживання, – з 28 жовтня до 31 січня 2018 р. включно.

Цього року у ДП «МГ Звірівське» поки не вдалося відловити таким чином жодну тварину.

Напрямки розвитку мисливського господарства

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства нині зосередило свою роботу щодо наступних основних напрямках діяльності у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливської фауни:

  • забезпеченні належної охорони державного мисливського фонду та достатньої підгодівлі диких мисливських тварин у зимовий період;
  • забезпечення державного контролю за веденням мисливського господарства та проведенням полювання іншими користувачами мисливських угідь;
  • розвитку мисливського туризму та залучення інвестицій у галузь мисливського господарства.


Закарпатські ліси заражені паразитуючою рослиною (фотофакт)




Страждають хвойні дерева

Рослина-паразит омела вражає хвойні ліси на рахівщині. 

Что если бы Земля существовала без человечества? (Видео)

Население планеты постоянно увеличивается, и деревни, посёлки, города и мегаполисы теперь есть практически в каждом уголке мира.

Современный человек оккупировал все территории, и продолжает это делать. Он покорил и подчинил себе леса и поля, и продолжает экспериментировать со стихиями.

Однако, что было бы, если бы человек так никогда и не появился на планете Земля?



Это интересно - Что если бы Земля существовала без человечества?

Что если мы представим себе последние 125 000 лет истории Земли? Она записана на кинопленку, и этот фильм можно отмотать назад и посмотреть – какой была планета до появления человека?

Земский межледниковый период. 125 000 лет назад.

Этот период продолжался 15 000 лет и являл собой температурную фазу между более длинными и более холодными ледниковыми периодами.

В то время существовали, по крайней мере, три линии гоминидов: в Африке существовал человек разумный (Homo sapiens); в восточной части Азии обосновался человек прямоходящий (Homo erectus), а в Европе жили неандертальцы

Всего за 2000 лет до нашей эры, население Земли составляло пару десятков миллионов. В 1700 году нашей эры, эта цифра уже превысила 600 миллионов людей, а сегодня их количество превышает 7,5 миллиардов, и продолжает увеличиваться, на 220 000 человек в день, как считают специалисты.

Какой же была бы Земля, если бы человека вообще не существовало?

Давайте представим, что 125 000 лет назад небольшое количество наших предков были уничтожены в результате какой-нибудь катастрофы – смертельного вируса или, может быть, природного катаклизма. Как бы выглядела сегодня наша планета, если бы на ней не было современных человеческих существ?

В некотором роде напрашивается очевидный ответ: она бы выглядела во многом так же, как и 125 000 лет назад...

04 февраля 2018 : 14:00

http://novostiua.net/video/103058-chto-esli-by-zemlya-suschestvovala-bez-chelovechestva-video.html



Польша и Беларусь готовят план управления Беловежской пущей

Минск, 4 февраля. Польша и Беларусь готовят план управления Беловежской пущей, сообщил "Радио Польша" генеральный директор Государственного лесного хозяйства Польши ("Государственные леса") Анджей Конечны.

Он пояснил, что подготовка совместного с Беларусью трансграничного плана управления Беловежской пущей ведется с 2016 года.

Конечны сообщил, что на разработку программы развития Беловежской пущи потребуется от трех до пяти лет. Для этого будет создана специальная группа, которая займется составлением плана защиты пущи. В эту группу войдут экологи, лесники и представители местной общественности.

"Мы хотим провести целый ряд консультаций, но для того чтобы они были мирными и результативными, сначала будут проходить встречи отдельно в каждой группе специалистов. Мы хотим выявить общие соображения. Тогда можно будет встретиться в более широком кругу с представителями всех этих групп, чтобы обсудить и выработать компромиссное направление и решение", — сказал генеральный директор "Государственных лесов".

Беловежская пуща является объектом Всемирного наследия ЮНЕСКО.

04.02.2018 14:37 Общество, Экономика, Беларусь — Евросоюз

На Надвірнянщині люди обіцяють перекрити автошляхи, якщо не припинять масові рубки лісу

На Надвірнянщині розкрадають ліс, – заявили мешканці села Тисменичани.



Люди обурені діями місцевого агролісгоспу. Для контролю ситуації навіть зорганізувались в екологічну дружину. Керівництво лісгоспу каже: це лише санітарна рубка лісів.

Однак люди кажуть, реальні масштаби цієї «рубки» вражають, тому планують перекривати автошляхи, якщо така діяльність не припиниться, йдеться в сюжеті НТК.

Чиновник-еколог встановив таксу «200 грн за кожне зрізане дерево» і отримав 5 років з конфіскацією



Суд конфіскував усе майно посадовця, який отримува хабарі через бардачок старих жигулів

Жовтневий районний суд Дніпропетровська визнав винним заступника начальника з відходами відділу екологічного контролю земельних ресурсів Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Олексія Баканова за ч. 3 ст. 368 КК України і присудив 5 років в’язниці.

Про це свідчить вирок суду від 30 січня.

Еколог обвинувачується у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди на суму 68 тис. грн. Кошти від отримував від підприємця, який виявив бажання валити непридатні дерева на території Лобойківської сільської ради Дніпропетровської області з метою подальшого продажу їх на дрова. При цьому Баканов виставив вимогу: платити йому по 200 грн за кожне зрізане дерево.

Крім цього, посадовець екоінспекції був включений до складу комісії з обстеження зелених насаджень Лобойківської сільської ради. Після огляду дерев він мав скріпити підписом відповідний документ. Загалом, протягом січня-березня 2016 року комісія нарахувала 340 акацій в аварійному стані й дозволила їх валити.

Передача хабаря екологу Баканову відбувалася у два етапи. Спочатку він одержав від підприємця 2 тис. грн, а потім – 66 тис. грн. Гроші, за вказівкою посадовця, бізнесмен клав до бардачка неробочого автомобіля ВАЗ еколога, який стояв біля адмінбудівлі Держекоінспекції в області.

Обвинувачений Баканов в судовому засіданні свою вину не визнав. За його версією, підприємець приходив до нього за консультацією щодо валки дерев. Через якийсь час вони знову пересіклися на вулиці, і в ході розмови, еколог розповів про свій неробочий автомобіль. На що той зазначив, що має знайомого спеціаліста, який зможе відремонтувати машину.

Згодом підприємець за своєю ініціативою привіз комісійні акти обстеження лісу до Державної екологічно інспекції на підпис обвинуваченому. Ці акти вже були підписані всіма членами комісії, а тому обвинувачений їх також підписав. При цьому, Баканов запевнив, що грошей він ні у кого не вимагав за цей підпис. Того ж дня бізнесмен привіз екологу відреставровані «шарові» до поломаної машини. Посадовець попросив покласти «шарові» в бардачок його автомобіля ВАЗ.

Під час розгляду справи суд допитав ряд свідків, котрі спростували покази обвинуваченого. Крім цього, сторона захисту не надала достатньо доказів організації провокації злочину з боку правоохоронних органів.

Також судовим вироком Олексія Баканова позбавлено права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади строком на три роки з конфіскацією усього майна у власність держави.

Еколог має 30 діб з дня проголошення вироку, щоб оскаржити його в Апеляційному суді Дніпропетровської області.

Рись перемогла у всеукраїнському голосуванні і стала символом Карпат



Переможниця, яка набрала більше 30% голосів, стане не тільки героїнею освітніх матеріалів для шкіл, коміксів та мультфільмів про збереження природи в Україні, але й отримає власну скульптуру у Моршинському парку.

Національне голосування за тварину-символ Карпат відбулося в рамках всеукраїнського еко-проекту «Разом за природу», повідомляє WWF.

До списку кандидатів увійшли 10 тварин. Більшість із них занесені до Червоної книги України як вразливі, рідкісні або такі, що знаходяться на межі зникнення: це ведмідь бурий, саламандра плямиста, зубр, кіт лісовий та рись євразійська, а також тритон карпатський, тварина-ендемік, тобто такий вид, що мешкає тільки у Карпатах. За звання символу боролись і поширені, але не менш цінні тварини: вовк, вивірка карпатська, їжак білочеревий, борсук звичайний. Усього за тварин віддали понад 5000 голосів.

«Завдяки голосуванню тисячі українців дізналися про рідкісні та зникаючі види тварин, які потребують захисту. Їхнє життя опинилося під загрозою в тому числі через зменшення площ лісів. Проект «Разом за природу» повертає тваринам домівки — ми відновлюємо карпатські ліси і тільки минулого року висадили понад 24 000 дерев. Збереження екосистеми Карпат – головна місія проекту, тож зараз ми разом із Всесвітнім фондом природи в Україні готуємо низку освітніх матеріалів для дітей – мультфільми та комікси, де рись стане головним героєм. Крім того, наступного року скульптура символу Карпат прикрасить пейзажну алею в парку Моршина»,— говорить представник організаторів проекту Марина Соловйова.

Рись називають невловимим мисливцем. Зараз в Україні мешкає близько 350 плямистих кішок з китичками на вухах. «Рись євразійська зовсім «не публічна» тварина й завдяки неперевершеному зору та слуху, а також нічному способу життя, вміло уникає контакту з людиною, — говорить координатор проекту, представник Всесвітнього фонду природи в Україні (WWF) Ірина Миронова. — Науковці припускають, що у Карпатах залишилось близько 220-250 особин, а на Поліссі — до 80-100. Сподіваємося, завдяки проекту ми зможемо пояснити українцям цінність цієї прекрасної тварини».

Попереду – велика, складна і відповідальна робота



Щоб невідкладно і надійно захистити зелений скарб Сіверського краю – його соснові ліси від екологічного лиха, яким загрожує верхівковий короїд, призводячи багатогектарні хвойні масиви до всихання, комісіями у складі лісівників та спеціалістів лісгоспів ЧОУЛМГ, представників департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Київлісозахисту, органів місцевого самоврядування та громадської ради при обласному управлінні лісового та мисливського господарства проведено дводенне лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду на ураження його верхівковим короїдом. Для того, аби негайно приступити до вибіркових, а де й до суцільних санітарних рубок всихаючого лісу і тим самим вберегти від агресивного шкідника здорові лісові масиви.

Так, лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду ДП «Чернігівське лісове господарство» комісією у складі інженера-лісопатолога другої категорії Київлісозахисту Олександра Бегеби, начальника відділу природно-заповідного фонду біоресурсів та екомережі департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Віталіни Синіговець, головного спеціаліста відділу лісового господарства Андрія Дудка, виконуючого обов’язки головного лісничого ДП «Чернігівське лісове господарство» Миколи Бабича в урочищі «Углова Рудня» у кварталах 20, 21, 22 виявлено п’ять осередків масового всихання сосни загальною площею 10 гектарів. Це переважно дерева віком понад 105 років.

Комісія також обстежила гідрологічний заказник місцевого значення «Криві Гряди». Біля селища Любеч на трьох ділянках виявлено майже шість гектарів всохлих дерев. Пояснення членам комісії надавав лісничий Любецького лісництва Володимир Єленич.

А в Мекшунівському лісництві того ж дня комісія обстежила заповідне урочище «Довга Рудня» загальною площею 460 гектарів. Пояснення членам комісії надавав лісничий Мекшунівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» Павло Ребенок. У заповідному урочищі верхівковим короїдом уражено переважно дерева віком за сто років. Загальна площа ураження шкідником сягає 25 відсотків.

За словами начальника відділу облдержадміністрації Віталіни Синіговець, котра підсумувала проведене обстеження, маємо очевидну екологічну біду для наших лісів, у тому числі і для об’єктів природно-заповідного фонду, яких в області 665 і які займають площу в 261 тисячу гектарів. Першочергове завдання — провести обстеження, щоб не зволікаючи зарадити лихові і вберегти багатство поліського краю для прийдешніх поколінь. Отже, попереду в лісівників і екологів – велика, складна і відповідальна робота. Віталіна Синіговець також висловила думку про необхідність термінового внесення змін до Санітарних правил лісів України. Бо наші ліси нам не пробачать ані найменшого зволікання у справі захисту їх від верхівкового короїда.

Другого дня лісопатологічне і санітарне обстеження природно-заповідного фонду відбувалося в Ріпкинському лісництві ДП «Добрянське лісове господарство». Комісією у складі головного спеціаліста відділу природно-заповідного фонду біоресурсів та екомережі департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Миколи Будаловського, заступника голови Ріпкинської районної ради Світлани Ткаченко, члена громадської ради при ЧОУЛМГ Михайла Шведа, інженера охорони та захисту лісу лісгоспу Василя Гайдамако і лісничого Ріпкинського лісництва Олександра Зогого встановлено, що внаслідок комплексу негативних факторів зміни гідрологічного режиму, загального вологодефіциту в обстежених насадженнях спостерігається ослаблення захисних функцій деревостанів. В обстежених насадженнях внаслідок цього накопичуються сухостійні дерева різних категорій фізіологічного стану, які, в свою чергу, піддаються заселенню стовбурних шкідників. Послаблені дерева, як правило, заселяються верхівковим та шестизубим короїдами. Так, в лісовому масиві кварталів 3, 4, 7, 9, 10 і 11 урочища «Нова Земниця» на багатьох гектарах виявлено сухостійні дерева віком 112, 72, 77, 92 і 107 років. На цих площах заплановані санітарно-вибіркові рубки, а там, де переважаюча кількість сухостійних дерев, — суцільні санітарні рубки.

У кварталах 37, 40 урочища «Присторонська дача» також виявлено чимало сухостійних дерев віком 77, 87, 97 років. Крім того, ураження верхівковим короїдом продовжується і лісові масиви поповнюються чималою кількістю нових сухостійних дерев, що потребує негайного проведення санітарних вибіркових рубок. Загалом вибіркових санітарних рубок у природно-заповідному фонді Ріпкинського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство» потребують деревостани на 122 гектарах, а суцільних санітарних рубок – на 4,3 гектара.

Результати дводенного лісопатологічного та санітарного обстеження природно-заповідного фонду ДП «Чернігівське лісове господарство» і ДП «Добрянське лісове господарство» доведені до відома керівників лісгоспів, місцевих органів влади, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації для вжиття необхідних заходів із захисту та збереження природно-заповідного фонду.

Лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду області проводитиметься і в інших лісгоспах Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Микола Тищенко