У НУБіП відбувся VII з’їзд Товариства лісівників України: Юрій Марчук очолив лісівничу спільноту держави

8 лютого на базі НУБіП відбувся VII з’їзд Товариства лісівників України. І це не випадково, адже всім відома активна і безкомпромісна позиція ректора університету Станіслава Ніколаєнка та колективу ННІ лісового і садово-паркового господарства у питаннях, що стосуються реформування лісівничої галузі. А зовсім недавно це останнє було предметом обговорення виїзного засідання профільного комітету Верховної Ради, що теж пройшло в нашому університеті.









Серед виступаючих на з'їзді були голова Товариства лісівників України Олександр Яресько, який складав свої повноваження на цій посаді, в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.


















Делегати з’їзду не тільки дали оцінку роботі товариства в цілому за звітний період, а й виробили спільну позицію щодо реформування лісового господарства, що розглядається Кабінетом Міністрів України, висловили своє бачення та пропозиції з ряду проблемних питань галузі. Учасники зібрання окремо виділили питання підготовки кадрів для лісівничого комплексу, наукового супроводу й відзначили провідну роль в цьому нашого університету.





















Новим очільником Товариства лісівників України делегати обрали завідувача кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП Юрія Марчука, а почесним головою товариства – нашого випускника Валерія Самоплавського, який тривалий час очолював Міністерство лісового господарства.

Член ТЛУ від моменту його заснування, директор Боярської лісової дослідної станції Анатолій Карпук побажав товариству і його новому керівнику більш тісної співпраці з суспільством, змінити негативну думку щодо лісівників, сформовану не лише нездоровою атмосферою в ньому, а й під впливом певної дезінформації, максимально долучатися до ефективного реформування галузі.





















Незабаром ННІ лісового і садово-паркового господарства увійде до Товариства лісівників України як колективний член. За словами директора інституту Петра Лакиди, робота в цьому напрямку наразі завершується.







Валентин Обрамбальський
8 лютого 2018 року

https://nubip.edu.ua/node/42172

Далі...

Вітровали на Прикарпатті. ВІДЕО

Наприкінці червня 2017 року Прикарпаттям пронісся буревій. Стихія, що вирувала три дні, повикорчовувала та поламала ліс на площі 700 га. Найбільше постраждали ліси Ворохтянського лісгоспу. Тут негода пошкодила насадження на площі 212 гектарів (14 100 кубічних метрів). З них на площі 12 гектарів пройшлись суцільні вітровали.

Івано-Франківське ОУЛМГ

Опубликовано: 8 февр. 2018 г.

Далі...

Под Киевом гниют тысячи трупов: городу грозит экологическая катастрофа

Об этом в сети рассказала пользователь Наталья Молчанова.

Она сообщила, что в селе Гавриловка горы мертвой курятины валяются прямо на земле на очистных сооружениях и загрязняют сточные воды. Рядом находятся дренажные каналы, которые выводят отходы прямо в лес, а ближайшие жилые дома – всего в километре.

Сообщается, что вода из каналов может попасть киевские водоканалы.

В сети считают, что этих мертвых кур вероятно привезены из предприятия, которое располагается рядом и занимается выращиванием курятины — компании “Комплекс Агромарс”.





Напомним, жители одного из украинских городов оказались на пороге страшной катастрофы. Как стало известно, уже девять лет возле Сум находится свалка пестицидов, которая отравляет все вокруг.

Всего их накопилось более 20 тонн. Опасные вещества высыпаются на землю из порванных мешков и впитываются. Кроме того, рядом со свалкой находится водохранилище, откуда вода попадает в местный водопровод.

Источник: Politeka
19:50 8 Февраля 2018

https://politeka.net/news/kyiv/589687-pid-kiyevom-gniyut-tisyachi-trupiv-mistu-zagrozhuye-ekologichna-katastrofa/

Далі...

День кормления животных

Воскресенье, 11 февраля, День кормления лесных животных — хороший повод сходить в лес. И хоть он отмечается в Польше, думаю, заинтересует каждого, кто проникается судьбой животных в зимнюю пору. По статистике, лесным животным каждую зиму приходится пережить в среднем 25 «голодных» дней. Это дни, когда им удается разыскать под снегом и льдом хотя бы половину дневного рациона. Поэтому чтобы помочь им, и был основан День кормления.+

В этот день работники лесничества организовывают пиры для лесных друзей. Кабанчики получают кукурузу и желуди, оленей угощают сеном и сочной морковью, птичек — семечками. А мелких животных подкармливают неподалеку кустарников, чтобы они чувствовали себя в безопасности.

Поэтому, даже, если неподалеку от вас нет леса, этот день — все равно хороший повод покормить, например, синиц. Ведь они тоже лесные гости в зимнем городе, куда они прилетели в поисках еды. Можно угостить их тертой морковкой, салом или нежареными семечками. Но важно знать, что не стоит давать синицам пшено, ведь оно для них опасно.

Анна ГАВРИЛЮК, рисунок автора

Анна Гаврилюк
8 февраля, 2018 - 18:44

https://day.kyiv.ua/ru/article/media/den-kormleniya-zhivotnyh

Далі...

ЗБЕРЕГТИ ІРДИНСЬКУ ПУЩУ!

В рівнинній частині Україні та Європи, внаслідок тривалої інтенсивної лісогосподарської діяльності, залишилось зовсім небагато старих лісів природного походження. Переважно, такі ліси збереглись лише фрагментарно і оточені навколо штучними монокультурними лісами.

Тому лісовий масив між трасою Канів-Черкаси та селом Сокирна в Черкаському районі Черкаської області, в межах Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство, є унікальний не тільки в масштабах України, але і всієї Європи.



Типові дуби Ірдинської Пущі

Тут на площі порядку 2000 га, вздовж колишньої річки Ірдинка, знаходиться великий цілісний лісовий масив старовікового лісу з перевагою дубу звичайного. Окремі ділянки мають вік більше 200 років, поодиноко зустрічаються дерева віком 300 і більше років. Штучні лісі з некорінних порід дерев (ялина, червоний дуб) зустрічаються лише фрагментарно.



Фрагмент плану лісонасаджень Ірдинської Пущі. Заштриховані ділянки старовікових дубових лісів, які вже мають статус ПЗФ.

Окрім естетичної краси, вікові ділянки лісу відіграють виключне значення для збереження лісового біорізноманіття, в тому числі видів, включених в Червону книгу України та червоний список Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN). Це досягається завдяки тому, що старі ділянки лісу містять значну кількість оселищ для цих видів – внаслідок наявність дупел, різних напівпорожнин у стовбурі або під корою, міцних потужних крон придатних для утримування гнізд великих птахів, великогабаритної мертвої деревини на різних стадіях розкладу тощо.



Мертва деревина – необхідна складова справжнього лісу

Будь-які лісогосподарські заходи, в тому числі і вибіркові санітарні рубки, безперечно призводять до знищення вище перелічених оселищ і відповідно негативно впливають на рівень біорізноманіття. Вітровали та сніголоми – це звичайні природні явища. Вони є необхідною складовою життєвого циклу лісу і дають можливість спостерігати за перебігом природніх процесів. Досвід країн ЄС та США показує, що «дикі старі ліси» нині є одним з трендів в сфері екотуризму. І саме такі ліси – з старими деревами, різноманітним породним складом та з наявністю мертвої деревини приваблюють туристів. Як ,наприклад, «Біловезька Пуща» в Польщі та Білорусі, «Шумава» в Чехії, «Баварський ліс» в Німеччині тощо.



Повний життя «мертвий» дуб

Крім того, подібні лісові ділянки можуть слугувати зразками природного лісу, який розвивається з мінімальним втручанням людини і можуть бути платформою для наукових досліджень для лісівників, біологів, екологів. Це прекрасна можливість вивчати природні механізми як і деградації, так і відновлення лісових систем, що дозволить зробити лісогосподарювання більш сталим та менш травматичним для дикої природи.

На жаль, протягом 2017 року в Ірдинській Пущі були проведені масові вибіркові санітарні рубки для ліквідації наслідків вітровалу. Ряд санітарних рубок запланований і на 2018 рік. Без мертвої деревини ліс стає біднішим і втрачає свою наукову цінність та туристичну привабливість.





Наслідки вибіркових санітарних рубок в Ірдинській Пущі

Тому ЕПЛ звернулось до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства з пропозицією тимчасово призупинити всі види рубок по всім дубовим ділянкам в межах Ірдинської Пущі (окрім випадків коли пошкоджені внаслідок стихійних лих дерева несуть загрозу інфраструктурним об’єктам) та розробити спільно з науковцями та громадськими організаціями менеджмент-план з управління лісовим масивом Ірдинської Пущі на основі кращих європейських та американських практик природоохорони та лісівництва. Який би включав в себе як і збереження найбільш цінних старовікових ділянок шляхом зупинення рубок та проведення різноманітних природоохоронних заходів, так і проведення рубок переформування з метою відновлення корінних лісів на інших ділянках.

Варто зауважити, що вищеперераховані лісові ділянки мають статус неексплуатаційних, і відповідно рубки головного користування на них не проводяться. Тому відмова від рубок в Ірдинській Пущі не вплине суттєво на фінансово-економічні показники ДП «Черкаське лісове господарство».

З свого боку, ЕПЛ за участю фахівців Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Української асоціації активного та екологічного туризму, інших організацій готове допомогти ДП «Черкаське лісове господарство» та Черкаському обласному управлінню лісового та мисливського господарства в розробці менеджмент-плану, організації наукових досліджень, проектуванні та прокладанні мережі еколого-просвітницьких стежок, та в екотуристичній промоції вищезгаданого лісового масиву Ірдинської Пущі.

За додатковою інформацією звертайтеся до:

Тєстов Петро, аналітик ЕПЛ
e-mail: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82

http://epl.org.ua/announces/zberegty-irdynsku-pushhu/

Далі...

О, гарна шишечка! У лісах триває заготівля хвойного насіння, і на цьому можна непогано заробити

...Двоє дроворубів із бензопилами ріжуть стовбури сосен. Одне зі зрізаних дерев із шумом падає край просіки. Одночасно з плановою рубкою триває і збір шишок.

Декілька чоловіків обступають щойно зрізане дерево, обривають шишки та складають їх у мішки. "Робота неважка, – пояснює один із селян. – Зривай шишки та пакуй у мішок. Єдине правило — не брати шишок, що лежать на землі".

"А ще треба відкидати непридатні за зовнішніми ознаками шишки, приміром, надто малі, – пояснює Валентин Венгерчук, керівник лісового відділу обласного лісоуправління. – Адже з них доброго насіння не буде".

За день роботи вправний робітник може назбирати приблизно три мішки шишок, це 50 – 60 кілограмів. "Нинішня закупівельна ціна на шишку в лісгоспах – 5–7 гривень за кілограм, залежно від розміру й калібру", – каже Валентин Венгерчук. Тож виходить, що за день роботи на заготівлі шишок може заробити 250–420 гривень. А за весь сезон 10–12 тисяч – непогані гроші в умовах теперішнього безробіття.

Зібраний у лісі врожай везуть до лісництв. Спершу шишки декілька днів просушуються, а потім у сушильних барабанах їх крутять при температурі 45 градусів. Із шишок випадає насіння, його очищують, охолоджують і пакують у спеціальні бутлі. Так воно може зберігатися десять років.

"У кожній шишці ховається приблизно 20 насінин, – пояснює Наталя Демочка, провідна інженерка лісових культур Ніжинського лісгоспу. – Тож для заготівлі насіннєвого матеріалу треба зібрати дуже багато шишок. Приміром, за цей сезон ми зібрали 16 тонн шишок сосни. У результаті вони перетворилися лише на 160 кілограмів насіння".

Зберігають такий скарб у скляних закоркованих 10-літрових пляшках. У кожній пляшці вміщається майже два мільйони насінин! І все це – майбутні дерева. Насінням із одного такого бутля можна засадити 30–40 гектарів лісу.

Вражено підіймаю тяжкий бутель. Ще ніколи мені не доводилося тримати в руках цілий ліс!

Сергій БОВКУН, Експрес

08.02.2018 19:36

http://www.expres.ua/news/2018/02/08/283451-o-garna-shyshechka-lisah-tryvaye-zagotivlya-hvoynogo-nasinnya-comu-nepogano

Далі...

Прокуратура повернула Україні 19 гектарів "лісу Арбузова"

Прокуратура Київщини повернула державі майже 19 га лісу, який родич екс-віце-прем’єр-міністра незаконно обгородив парканом на території Дмитрівської сільради Києво-Святошинського району.

Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган.

"Апеляційний суд задовольнив позов прокуратури області про розірвання договору про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою площею понад 19 га та зобов’язання повернути лісову ділянку в користування ДП «Київське лісове господарство» у придатному для використання стані, демонтувавши встановлений залізобетонний паркан", - написала вона. Читайте також: На Донеччині з'явились п'ять нових заказників

Сарган уточнила, що у 2012 році Київською облдержадміністрацією родичу колишнього віце-прем’єра було надано лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на території Києво-Святошинського району. Вказані лісові землі перебували в користуванні ДП «Київське лісове господарство».

Проте тимчасовий землекористувач в установленому порядку не набув статусу суб’єкта господарювання, жодних послуг на отриманій в користування лісовій ділянці для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей не надавав, у зв’язку з чим і не міг на такій ділянці зводити тимчасові будівлі та споруди.

08.02.2018 19:04

https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2399410-prokuratura-povernula-ukraini-19-gektariv-lisu-arbuzova.html

Далі...

Вирубка лісів на території Надвірнянського району. ВІДЕО

На засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування обговорили питання, які винесуть на чергову сесію обласної ради. Однак, не обійшлося без проблем. Жителі села Тисменичани обурені вирубкою лісу на території Надвірнянського району. Детальніше наші кореспонденти. _ Підпишіться на наш канал, щоб не пропустити головних новин Івано-Франківська та Прикарпаття:

https://www.youtube.com/user/tvGalychyna?sub_confirmation=1 _ 

Сайт Івано-Франківського ОТБ "Галичина": http://galtv.if.ua/ _

Facebook: http://fb.com/galtv.if.ua/ Twitter: https://twitter.com/galtv _

08 Лютого 2018, 15:29

http://galtv.if.ua/video/vyrubka-lisiv-na-terytoriyi-nadvirnyanskogo-rajonu

Далі...

Вольєра Баранівського лісгоспу - своєрідна візитівка підприємства

Майже 400 тисяч гривень витрачає щороку державне підприємство «Баранівське лісомисливськегосподарство» на утримання вольєри, в якій розводять оленя плямистого. В цілому ж витрати на веденнямисливського господарства минулого року в підприємстві склали 1 мільйон 855 тисяч гривень. А прибутку від цьогонапрямку діяльності - фактично немає.




«Проте ми на це не зважаємо, - каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов, - бо нам значно важливіше знати і бачити, що в наших лісах є звірина, яка тут гарно себе почуває. Окрім того, сама вольєра була створена нашими старшими колегами та наставниками понад 30 років тому з благородною метою: розводити плямистого оленя та випускати його в угіддя. Тому для нас це - справа честі. За роки свого існування вольєра стала візитівкоюБаранівщини, куди їдуть на екскурсії і дорослі і діти, а також гості нашого району. Нам надзвичайно приємно, щоолені з нашої вольєри нині розселилися не лише в наших поліських лісах, а й на території фактично всієї України».









Сьогодні у вольєрі площею 56 гектарів утримується 36 голів цих гордих тварин. Щорічний приплід складає 10-12 голів.




«Проте молодняк досить важко переносить нашу зиму, особливо сніжну - ділиться мисливствознавецьБаранівського лісгоспу Олександр Рибак. – Олень досить мирна та обережна тварина. У вольєрі доглядачі щодня їхпідгодовують. Проте ми намагаємося, щоб тварини не надто звикали до людей, аби потім, коли їх випустять в угіддя, вони не стали легкою здобиччю для браконьєрів.»




Особливо гарні ці тварини в літню пору, коли колір їх шерсті стає яскраво-рудим з жовтуватими плямками.




Благородних та плямистих оленів до баранівських лісів було завезено ще в 1985 році Асканії Нової. Саме тодіна території Явненського лісництва було виділено ділянку лісу площею 1,5 га для тимчасового утримання 10-15 голів. Одночасно було відведено ділянку лісу площею 38 га для побудови вольєра для утримання диких мисливськихтварин в напіввільних умовах.




Варто зауважити, що молодняк, завезений з Херсонських степів почувався не зовсім комфортно в наших краях: із-за переміни клімату, кліща, гнуса був відпад. Враховуючи економічну сторону господарювання, було вирішеновіддати перевагу розведенню оленя плямистого. А існуюче стадо оленів благородних було випущено із вольєри в вільні угіддя, де вони успішно акліматизувалися і прижилися.




Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ


08.02.2018


http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=190260&cat_id=32888

Далі...

Как Минлесхоз осваивает деньги Всемирного банка

12 июня 2017 года. Именно тогда в Ивацевичском лесхозе был открыт памятный камень в честь начала строительства комплекса по выращиванию посадочного материала с закрытой корневой системой. За прошедшие 8 месяцев такие же памятные знаки появились еще в двух точках страны: Глубоком и Щомыслице. И все это стало возможным благодаря проекту «Развитие лесного сектора Республики Беларусь», финансирование которого ведется за счет займа Международного банка реконструкции и развития. Как сейчас выглядят лесные «биофабрики» и когда ждать открытия первого центра? Об этом — в сегодняшнем обзоре.



Самый первый проект: Ивацевичи

Строящийся комплекс в Ивацевичах пусть и не станет самым крупным в стране, зато точно войдет в историю развития лесной отрасли. Ведь именно с этого центра, по сути, началась реализация масштабного проекта. На открытие памятного камня в честь начала строительства комплекса в Ивацевичский лесхоз приехал сам Эндрю Митчелл — руководитель проектной группы, старший специалист по лесному хозяйству Всемирного банка. Тем самым подчеркнув значимость данного проекта.



По расчетам специалистов, ивацевичский комплекс должен заработать уже весной этого года. В настоящий момент завершаются работы по установке технологического оборудования, систем видеонаблюдения, благоустройству территории. Любопытно, что центр находится в городской черте райцентра, на территории действующих лесопитомника и лесосеменного цеха. Это, безусловно, упростило задачу строителям. К слову, стоимость всего объекта оценивается в 5,6 млн рублей. За эти деньги построены 4 теплицы, 4 поля доращивания с автоматизированными системами полива, административно-бытовой корпус с производственными помещениями и встроенной мини-котельной. В последнем размещена линия высева семян в кассеты, санитарно-бытовые помещения, кабинеты ИТР.

Проектная мощность комплекса — 2 350 000 сеянцев с закрытой корневой системой в год. Это позволит закрыть потребность в посадочном материале как Ивацевичского, так и других лесхозов Брестского ГПЛХО. Соответственно, это положительно скажется на эффективности лесовосстановительных мероприятий и повышении средообразующих функций создаваемых лесов.



Самый «быстрый» проект: Глубокое

«Здесь есть и прекрасные кадры, и прекрасная база для создания центра» — именно так объяснил выбор места для возведения комплекса в Витебской области первый замминистра Александр Кулик. Перерезая красную ленту при открытии памятного камня, Александр Антонович отметил, что в последние годы наша республика столкнулась с природными катаклизмами, и вопрос обеспечения лесхозов лес­ным посадочным материа­лом стал особенно актуальным.

В качестве площадки для строительства центра по выращиванию посадочного материа­ла с закрытой корневой системой Глубокский опытный лесхоз был выбран, действительно, не случайно. По сути, здесь речь шла о реконструкции постоянного базисного лесного питомника.

Проектная мощность возводимого объекта — до 3 870 000 сеянцев с закрытой корневой системой в год. Для того чтобы выйти на эту цифру, запланировано строительство производственного корпуса, в котором будет налажена работа цеха по высеву семян в кассеты, склада для хранения кассет. Кроме того, здесь будет создано 7 теплиц, 8 полей доращивания, появятся холодильные камеры, склад для хранения субстрата, станция водоподготовки и многое другое.

Теперь в Глубоком ведутся работы по заливке фундамента, начата планировка поля доращивания, а со строительной площадки вывозится грунт. Процент готовности комплекса пока невелик — порядка 14, однако уже к лету он должен заработать на полную мощность. Таким образом, строительство объекта должно быть осуществлено всего за 8,5 месяца. И опять-таки мощностей комплекса вполне хватит для того, чтобы закрыть потребности в посадочном материале значительной части лесхозов Витебской области.



Самый крупномасштабный проект: Щомыслица (РЛССЦ)

Строящийся в пристоличье комплекс обещает стать самым большим в Беларуси. Он расположен рядом с Республиканским лесным селекционно-семеноводческим центром и после окончания строительства будет работать под его управлением.

6 теплиц, 9 полей доращивания, посевные и школьные отделения питомника, лесосеменные плантации — всё это расположится на площади 20 га. Здесь же поместится производственно-складское здание, включающее в себя цех упаковки стандартного посадочного материала, холодильные камеры для его хранения в контролируемой среде, склад для хранения удобрений, гаражи и многое другое.

Проектная мощность данного комплекса — более 5 000 000 единиц посадочного материала с закрытой корневой системой в год. На сегодня это самая большая цифра среди всех строящихся комплексов. Кстати, его возведением занимается ОАО «Минскводстрой». Строительство ведется уже несколько месяцев (полный пакет разрешительных документов был получен в конце октября 2017 г.), и за это время были проложены подземные коммуникации, начаты работы по планировке участка, проведены монтажные работы, заливка фундаментов под производственный корпус и теплицы, начаты работы по монтажу производственно-складского здания.

Завершить строительство тепличного комплекса в Щомыслице должны уже этой осенью. Кстати, здесь будет создано и около двух десятков новых рабочих мест. А для закрепления специалистов РЛССЦ ведет строительство пятиквартирного дома в агрогородке Щомыслица.

Могилев, Речица, Щучин — задача ближайших 2 лет

Строительство комплексов в Могилевском, Речицком опытном и Щучинском лесхозах пока только в планах. Но, как отметил на недавней пресс-конференции министр лесного хозяйства Михаил Амельянович, строительство этих центров министерство планирует начать уже в этом году и завершить в следующем. «В результате к 2020 году 30 % лесных культур в Беларуси будет создаваться посадочным материалом с закрытой корневой системой», — отметил министр. И добавил, что сейчас мы имеем всего 2 % таких лесных культур. Таким образом, посадочный материал будет использоваться в соотношении — 40:30:30. Это значит, что к 2020 году 40 % посадочного материала составит выращенный в открытом грунте с открытой корневой системой, 30 % — в закрытом грунте с открытой корневой системой и 30 % — с закрытой корневой системой. По мнению специалистов, такой подход поможет обеспечить высокую приживаемость посадочного материала и значительно снизить затраты на дополнение и последующие уходы за лесными культурами.

ПРОЕКТЫ

Автор: Анастасия ДОКУЧАЕВА
Дата публикации: 08.02.2018

http://lesgazeta.by/economy/proekty/kak-minleshoz-osvaivaet-dengi-vsemirnogo-banka

Далі...