Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзного засідання парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин поінформував народних депутатів про стан реформування лісового господарства.
«В Україні наразі відсутній документ лісової політики як Закон України, який би визначав бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але ми розуміємо, що, враховуючи його всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, – його розробка вимагатиме значного періоду часу», – зазначив Володимир Бондар.
За його словами, деякі норми лісового господарства України застарілі та вимагають удосконалення. На ситуацію впливає і відсутність бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності з 2016 року.
«Це вимагає рішучих кроків щодо створення механізму фінансового забезпечення сталого лісоуправління. Тому за пропозицією Громадської Ради при Держлісагентстві було розпочато роботу з підготовки Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства, яка є рамковим документом та передбачає шляхи виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі. При розробці Стратегії Держлісагентства ми мали нагоду врахувати точку зору різних зацікавлених сторін», – повідомив заступник Голови відомства.
Володимир Бондар також розповів, що Держлісагентство прописало в проекті Стратегії основні беззаперечні принципи/запобіжники, на яких повинне базуватись лісове господарство.
Окрім того, він прокоментував питання щодо альтернативного проекту Стратегії реформування. Як зазначив Володимир Бондар, він не містить таких принципів і тим самим не виключає негативний для лісового господарства України розвиток подій, таких як концесія чи передача лісів державної власності у приватні руки.
«Пропозиція щодо створення єдиного господарюючого суб’єкта далеко не нова. Сьогодні в Європі такі компанії створені та працюють в невеликих за площею країнах, таких як Латвія, Австрія, і які мають лісовий фонд на рівні наших областей. Запропонований схваленою Стратегією варіант створення єдиного господарюючого суб’єкту матиме для України лише негативні наслідки. І в першу чергу, це призведе до масового скорочення працівників», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.
Зокрема, він підкреслив, що всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від приватизації акціонерної компанії немає і не буде.
Ще однією проблемою, яка постане при запровадженні схваленої Стратегії, є зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісгоспів щонайменше на 2-3 роки. Оскільки буде необхідно одночасно провести нове планування лісогосподарської діяльності для всієї країни. Тому зупиниться заготівля деревини, що призведе до зупинки деревообробки.
Окрім того, як наголосив Володимир Бондар, передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень протирічить загальнодержавній реформі децентралізації і створює монополіста, що негативно впливатиме на розвиток деревообробної галузі, соціальний розвиток сільських територій.
«Схвалена Стратегія, на відміну від пропозицій Держлісагентства, не містить напрямків удосконалення саме лісового господарства та протирічить положенням Указу Президента України», – підкреслив заступник Голови Держлісагентства.
У свою чергу, Володимир Бондар представив варіант розподілу функцій управління лісовим господарством, запропонований робочою групою Держлісагентства.
«Для відокремлення господарської функції пропонується створення Держлісагентством об’єднань державних лісогосподарських підприємств на обласному рівні з делегуванням їм частини повноважень лісогосподарських підприємств. При цьому державні лісгоспи залишаються юридичними особами державної власності, що відповідає вимогам Указу Президента України. Створення таких об’єднань допоможе у координації діяльності підприємств та знизить ризик втручання у господарську діяльність. Делегування повноважень включатиме, серед іншого, розробку та реалізацію проектів будівництва, в тому числі лісових доріг; координацію діяльності підприємств, зокрема щодо проведення лісогосподарських заходів (створення розсадників, запобігання великим пожежам, боротьби з вітровалами тощо), охорони та захисту лісів, реалізації деревини; впровадження інвестиційних проектів», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.
Народні депутати – члени Комітету підтримали пропозиції щодо недопущення передачі лісів у концесію та створення єдиної корпорації. Також народні депутати висловилися за необхідність збереження за лісгоспами статусу юридичних осіб.
За матеріалами:
dklg.kmu.gov.ua
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
14.02.2018
